| юрійзавадський: наука, література, життєпис, контакти, портфоліо |
Юрій Завадський. Віртуальна література. |
|
Завадський Ю.Р. Віртуальна література. Нарис типології та поетики: Монографія. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 130 с. (Бібліотека наукового альманаху "Studia methodologica") Ця книга – перша в Україні монографія, присвячена зв’язкам літературного мистецтва та віртуального середовища. У праці пропонуються основи дослідження нового літературного різновиду, вказано перспективи його розвитку й дослідження. Основний корпус цієї книги складає текст дисертації Завадського Ю.Р. на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Захист дисертації відбувся 12 жовтня 2006 року в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. Ключові слова: теорія літератури, комп'ютерні науки, віртуальна література, мережева література, гіпертест, зорова поезія, аванґард, конкретна поезія, нелінійний текст, комп'ютерні технології. |
|
ПРО ПОЕЗІЮ БЕЗ СЛІВ І НЕ ТІЛЬКИ…
юрійзавадський. – Тернопіль: Джура, 2008. – 64 с.
Юрій Завадський – поет, літературознавець, кандидат філологічних наук, викладач ТНПУ ім.. В. Гнатюка. Автор поетичних книг: «Імовірність» (1999), «юрійзавадський» (2002), «юрійзавадський» (2005). Живе і працює в Тернополі. Книга, про яку йдеться, відповідно до харизми поета має назву «юрійзавадський 2008». Світ є у постійному становленні й оновленні, він твориться на наших очах й нашими очима. Тепер нема стимулу писати просто хорошу поезію, бо вона сьогодні відносна, й тому в певному сенсі, одноразова – прочитав і…забув. Покоління, що прийшло на зміну, ставить перед собою надзавдання, намагається відкрити принципово новий формат мистецтва. За нашого часу складно знайти справжнього розуміння цих пошуків: або відкидаєш будь-які прояви нестандартного письма, або в кращому випадку, придивляєшся обережно і…мовчиш. Питання формального визначення нової збірки Юрія Завадського стало одним із найскладніших – кожен другий співрозмовник, із котрим я обговорювала інновації поета, безапеляційно стверджував: непоезія, штукарство. Отакої! Я пішла іншим шляхом... Тетяна Дігай * - Можемо називати се проектом. Але одного разу все може змінитися заради природи творчості, – порушити стереотип, зруйнувати усталене прийняття, забути про правила й зобов’язання, – літературна творчість окрема, вільна, аморальна. В перспективі ще одна книга, яку ось бачу перед собою на столі. поступово виводжу свого персонажа, навчаючи його говорити влучніше, менше, доречніше. Останнім часом переконуюся, що працюю як прозаїк, пишучи вірші, - виявляє страхітливе свавілля над текстом, що вдовільняє моє авторство. Допоки текст мені підкоряється – се проект. [..] Наталя Пасічник * — А ще я не замислюючись викидаю метафори з лірики — і вона стає холодною, як мармур, — додає поет. — Якось моя одногрупниця сказала, що в моїй поезії такий спокій, що аж зимно. Іноді це виходить дуже смачно, стає навіть боляче від прочитаного. Завадський переконаний, що поезія і реальність — різні світи. І стверджує, що в його житті все по-інакшому, ніж у віршах. Він говорить з читачем так, як хоче. У його творах живе нечемний персонаж, який, на відміну від автора, курить, п’є і часто б’ється. Любов ЛАЗУКА * Тетяна Дігай * Олеся Гудима * * Ганна Золотнюк |
