Процес

коли птах перестає співати
ящірка втікати
лев німо відкриває пащу
осел вже не рикає
лелека не клекоче
в’януть бутони квітів
бідніють церковні бані
дражливий тупіт кроків
наростає в уяві
очі розплющуються вглиб
дерева розплющені
вежі витягнути мов струни
серед нив зі збіжжям
поет закриває серце
в’язнуть зачатки слів
це знаки на землі й на небі
що світ народжується наново



* * *

від мене віддаляються вірші
яких я ще не написав
деколи приходять на світанку
наче хочуть мені щось сказати
я не затримую їх
ні про що не питаю
а вони віддаляються й никнуть
майже непомітно
так як зникає десь
моє життя




Кінця не буде

Пробуджуюся вранці
твій подих спокійний
годинник рівномірно цокає
в півтемряві спальні
піднімає жалюзі
дивно впевнений у собі
що за щоденний
нещоденний вид
а ми у ньому
веде нас
любов

Щенсний Вронський (1951) – польський поет, прозаїк, актор, режисер та аніматор культури. Керівник Театру просування поезії. Літературний та організаційний керівник та віце-президент Асоціації «Діалог». Член театральної асоціації «Ательє» – Краків. Член Художнього об’єднання «ЗА». У роки (1999–2009) він був членом Спілки польських письменників, у тому числі президентом Краківського відділення Спілки польських письменників (2005–2009). Він подав у відставку з посади президента та членства в Спілці як жест протесту проти залучення більшості членів Президії Головної Ради Спілки письменників Польщі у співпраці зі спецслужбами Польської Народної Республіки.


Опрацювання та переклад Юрія Завадського, 2021 рік. Проєкт “20z21” за підтримки стипедіальної програми Gaude Polonia.