* * *

не тому

що в мене лиш одне життя
що мене могло не бути

що я втратив віру в глибокому дитинстві
що не перестав бути вірним

що я читаю із соромом свої недавні вірші
що блукаю в них як у засніжених згарищах

що я не хотів співбрехати
що не хочу говорити пів правди

що ніщо ворушиться в моїх листах і паперах
що залишає на них жирний відбиток руки

що просквола відчуваю чим ти є

не тому
я вчуся

мовчати



Доброта – беззахисна

Доброта – беззахисна
але не безсильна.

Доброті не треба сили.
Доброта сама є силою.

Доброта не повинна перемагати:
доброта –

безсмертна.

(Січень 1982 року)



* * *

голим я раптом пробудився в черзі за хлібом,
раптом голий в церкві на уроці реліґії,
в четвертому класі на уроці про сферичність землі,
я пробудився раптом на незнайомому вокзалі,

пробудився ратом,
щоби блукати?

йти



Візьми мене

Візьми мене до свого сну.
Хай там залишуся.
Нехай у ньому кружляю,
поки він не розпливеться

під твоїми повіками.



Громадяни іншого світу

Громадяни іншого світу, не читайте газет,
не лише тому, що газети брешуть так,
що не варто порівнювати їхньої брехні.

Не читайте газет для вбивання часи,
адже це час непомітно вас убиває,
вкорочує ваші життя, даючи взамін ошмаття
вигаданих життів інших людей.


Ришард Криницький (1943) — польський поет. Першу книжку «Швидкість погоні, швидкість втечі» опублікував у 1968 році. Один з представників поетичної «Нової хвилі» в Польщі. З середини 70-х років XX століття виступав проти комуністичної влади та тодішньої ідеології. Підписав відомий протестний «Лист 59». Зазнав переслідувань, твори в Польщі було заборонено друкувати. Лауреат багатьох премій. Твори Криницького виходили англійською, німецькою, шведською мовами. Перекладає з німецької, зокрема твори поетів П. Целана, Б. Брехта, Г. Тракля, Ф. Гельдерліна. Один із співзасновників «Видавництва а5», що знаходиться в Кракові. У цьому видавництві під його редакцією виходить «Поетична бібліотека» (видано більше 40 томів). Твори Ришарда Криницького українською мовою перекладав Анатолій Глущак.

Опрацювання та переклад Юрія Завадського, 2021 рік. Проєкт “20z21” за підтримки стипедіальної програми Gaude Polonia.