*
 
хвилююся чи коли-небудь
наша ще незачата дочка
спитає про сіямських близнюків
 
і я повинен буду розповісти їй про надію.
 
надія доню
це щось що не буває наприклад без
голоду війни і страху без кривди та несправедливості
 
надія це сіямська сестра розпуки
 
 
 
Поміж
 
червоні кров’яні тільця сто двадцять днів
ґранулоцити тридцять годин
 
тобто якби я віддав тобі кров
ти вимерла би наступної пори року.
 
дійсно
 
не тобою ти була
не мене пам’ятаєш?
 
крізь сон скрегочеш зубами
емаль це найтвердіша тканина в людському організмі
 
 
 
Я не хотів бути поганою людиною
 
є такі які мене знають що
я не мушу щось пояснювати не мушу
нічого доводити.
 
сотні короїдів позбулися життя
для кільканадцять вдалих човників.
 
мабуть три
я пустив у Бузі
 
мабуть одну
терпляче втрачав із поля зору
 
 
 
 
Твоїм голосом
 
я думала сьогодні про тюльпани
від тебе.
 
колись вона були в якійсь землі і були
в чиїхось руках.
 
звідки походять які стихії
перестають в них вирувати.
 
через кілька днів оглядаємося за Сонцем
я бачила
результат руху.
 
стиха
я думала про твоє серце
 
про те чому ти засинаєш на лівому
і пробуджуєшся на правому боці
 
 
З книжки “Чекаємо”

Патрик Чарковський (1982) – поет, публікувався в часописах. Стипендіят кількох програм, лавреат Поетичної премії ім. Анни Свірщинської (2015), завдяки якій вийшла його перша книжка “Precyzja roślin” (2015). Мешкає в Кракові.

Опрацювання та переклад Юрія Завадського, 2021 рік. Проєкт “20z21” за підтримки стипедіальної програми Gaude Polonia.