*
хвилююся чи коли-небудь
наша ще незачата дочка
спитає про сіямських близнюків
і я повинен буду розповісти їй про надію.
надія доню
це щось що не буває наприклад без
голоду війни і страху без кривди та несправедливості
надія це сіямська сестра розпуки
Поміж
червоні кров’яні тільця сто двадцять днів
ґранулоцити тридцять годин
тобто якби я віддав тобі кров
ти вимерла би наступної пори року.
дійсно
не тобою ти була
не мене пам’ятаєш?
крізь сон скрегочеш зубами
емаль це найтвердіша тканина в людському організмі
Я не хотів бути поганою людиною
є такі які мене знають що
я не мушу щось пояснювати не мушу
нічого доводити.
сотні короїдів позбулися життя
для кільканадцять вдалих човників.
мабуть три
я пустив у Бузі
мабуть одну
терпляче втрачав із поля зору
Твоїм голосом
я думала сьогодні про тюльпани
від тебе.
колись вона були в якійсь землі і були
в чиїхось руках.
звідки походять які стихії
перестають в них вирувати.
через кілька днів оглядаємося за Сонцем
я бачила
результат руху.
стиха
я думала про твоє серце
про те чому ти засинаєш на лівому
і пробуджуєшся на правому боці
З книжки “Чекаємо”
Патрик Чарковський (1982) – поет, публікувався в часописах. Стипендіят кількох програм, лавреат Поетичної премії ім. Анни Свірщинської (2015), завдяки якій вийшла його перша книжка “Precyzja roślin” (2015). Мешкає в Кракові.
Опрацювання та переклад Юрія Завадського, 2021 рік. Проєкт “20z21” за підтримки стипедіальної програми Gaude Polonia.