куди належу
вісім мільярдів богів
людина надалі одна
не кидаю рукавиці
аби надати руху
є десь герої
і всі решта
а я все ж
вагаю-
ся
не чекай
неподалік дихав
ще
невірний смерті
час
йому підказав
це одразу ж за рогом
ангел
ангел для того щоби повірити
без своєї згоди
не станеш матір’ю
по світло відходжу
потім
повертаюся
а навіть помираю
переконані
не потребують ангелів
говори до нас маріє
говорила до дітей у фатімі
бачила нас там
діти з Нової Гути
з цигарками
під смітником
зелене щастя
земля створена богом
народжує зелену цибулю
стебло внизу біле невинне
як дитина з першого причастя
дозріває на різну висоту
любові
потім верхівки рослини
розходяться в різні напрямки
найвпевненіше до неба
тягнеться прямолінійна цибуля
хата
повна слів
глуха
і нікчемна
коли
вбивство дитини
вбиває сім’ю
як відкрити
чого хотів бог
а чого ні
мав у своєму плані
життя батька
і сина
Бернард Лах – олігофренопедагог, викладач християнської моралі. Публікується з 2008 року на інтернет-порталах. Учасник літературної групи «Силаба», «Кола молодих» при Спілці польських письменників у Кракові. Понад 20 років працює як викладач і педагог в Спеціальній школі у Новій Гуті, в Кракові. У школі займається з молоддю в рамках групи взаємної підтримки «Зупинка Дружба» та керує шкільною футбольною командою.
Опрацювання та переклад Юрія Завадського, 2021 рік. Проєкт “20z21” за підтримки стипедіальної програми Gaude Polonia.