24 березня 2013 року о 16:00 у Філармонії м. Тернопіль відбудеться творчий вечір і презентація книги Євгена Безкоровайного “І так живу…”.
Category Archives: Events/Події
TOCS DE TICS al ANTIC TEATRE 18 de Març
Се мені презент на уродини.
Krokbooks.com: Фрейзер Сазерленд. Втрачений паспорт
Сазерленд, Ф. Втрачений паспорт. Життя та слова Едварда Лейсі /Пер. з англ.: Позднякова А., Сєдова В. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013. — 536 с.
ISBN 978-966-2362-38-1
Переклад з англійської Альбіни Позднякової і Вікторії Сєдової
Переклад отримав підтримку Канадської культурної ради.
We acknowledge the support of the Canada Council for the Arts.
Nous remercions de son soutien le Conseil des Arts du Canada.
Original English-language edition published in 2011 in Canada by BookLand Press. Original title ‘Lost Passport: The Life and Words of Edward Lacey’ by Fraser Sutherland. Author’s photo by Irene Li.
Якщо тебе спитають: «Ти гей чи натурал?»,
скажи: «Не знаю, хлопці, я, мáбуть, заблукав».
Едвард А. Лейсі
Ця книга – відвертий роман про людину, яка вміла перетворювати кожен десь свого життя на пригоду. Едвард Лейсі належав до тих рідкісних письменників Північної Америки, які були добре обізнані в проблемах Третього світу кінця ХХ століття. Будучи вправним промовцем і багатомовним перекладачем, він вчителював у Мексиці, Трінідаді, Бразилії, Таїланді та Індонезії. У студентські роки в п’ятдесятих роках дебютував як поет. І друзі, і суперники добре пам’ятають цього дивного чоловіка: незалежного і товариського, педантично відстороненого і шанобливо ввічливого, довічного ворога усілякої влади. У далекі 1950-і він став одним із перших письменників, які звернулися до теми сексуальних меншин. Видатний канадський поет Едвард Лейсі належить до невеликої когорти літераторів, які відомі далеко за кордонами їхньої батьківщини.
Фрейзер Сазерленд походить з Нової Шотландії, по якій багато подорожує. Мешкає в Торонто, провінція Онтаріо, Канада. Його твори публікувалися у друкованих та онлайнових журналах і антологіях, перекладені французькою, італійською, албанською, сербською мовами, мовою фарсі, а тепер і українською. Перш ніж стати вільним письменником і редактором, Фрейзер Сазерленд працював репортером і штатним письменником у кількох великих газетах та журналах. Сазерленд брав участь у написанні та редагуванні словників, і він, мабуть, єдиний канадський письменник-лексикограф. Минулого року Фрейзер Сазерленд видав свою десяту збірку поезій «Філософія якби». З-поміж його доробку варто виокремити книги «Наївний стиль: Дослідження творчості Гемінґвея і Каллагана» та «Джон Ґласко: Есей і бібліографія». «Втрачений паспорт: Життя та слова Едварда Лейсі» — шістнадцята книга письменника.
Білорусько-шведські літературні дні у Львові (17-19 травня 2013 року)
У травні Львів прийматиме справжнісінький “десант” білоруських, шведських та українських письменників: до України прибуде Litteraturresan: Belarus/Vitryssland (“Літературна подорож: Білорусь”).
Через проблеми з білоруськими візами для шведських організаторів і напружену дипломатичну ситуацію між Білоруссю та Швецією, проект подорожує сусідніми з Білоруссю країнами. На львів’ян та гостей міста чекатимуть два літературні вечори (п’ятничний і суботній) у Театрі Леся Курбаса, семінар про сучасну літературу в Білорусі й Україні, семінар про дитячу літературу в Білорусі, Швеції й Україні та багато інших літературних подій.
Планується, що перший вечір у Театрі Леся Курбаса відкриє шведський посол у Білорусі Стефан Ерикссон. Уже погодилися приїхати шведська поетка Єнні Вранґборґ, білорусько-шведський поет і перекладач Дмитро Плакс, титулований шведський музикант Даніель Вікслунд; очікується ще з десяток відомих імен.
Василь Махно. я хочу бути джазом і рок-н-роллом. вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк
Василь Махно. я хочу бути джазом і рок-н-роллом. вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк. Тернопіль, Крок, 2013
Книга вийде друком на початку 2013 року.
Ідея та укладання серії: Юрій Завадський
Дизайн обкладинка, макет і верстка: стронґовський
*
Юрій Завадський: Ваша віра в поезію, її голод і її надмірності: відчуваєте, що Ваша робота як поета сьогодні набуває іншого змісту? Чи не змінилося Ваше бачення власного стилю, коли Ви увійшли в інший літературний контекст?
Василь Махно: Дванадцять років тому, коли переді мною постав вибір країни і міста, який для поета може бути самознищенням, або ж новим імпульсом ( і як складеться цього ніхто не може передбачити), я вперше відчув, як Ви висловилися, голод поезії: я тоді накинувся на Нью-Йорк. Вибір, виїзд та нові мовні потоки лише за посередництвом віршів урівноважили голод і надмірність. Я відчув, що Нью-Йорк можна використати як підручний матеріал, ну так, як будівельний матеріал для слів, щоби укласти їх в речення, а речення перетворити на внутрішній ритм вірша. Зміст моєї поезії перетворився на виправдання змісту вибору. Але усе це не прийшло миттєво і не було так легко. Нью-Йорк продиктував мені на вухо моє призначення, він наче відділив мої колишні тернопільські слова та уявлення, показавши нові простори і нові можливості мови – тобто місце її призначення, місце, в якому мова переходить, як в хімічній реакції, у нові сполуки. Переміщення у сучасному світі – і не лише фізичне – не буває без особливого роду втрат. Ці втрати, я б сказав, також мають якийсь позитив, вони таки змінють тебе. У нових, на тоді, віршах про Нью-Йорк я змінив кути зору, виставивши оптику так, щоби через деталі і реальні вулиці міста можна було відчути його українську тему, не приписану атрибутами, а виключно через мову, виключно через голод слів, заповнення ними порожнин у моєму особистому досвіді і досвіді поезії. Мене за цей час змінювали не лише імена, але й країни, міста, летовища, рівнини, пагорби й мови, якесь перенасичення життєвим простором, сучасним і не тільки сучасним.
Юрій Завадський: З усього засилля книг, добрих і не надто, часом стає чуття, щоби вихопити котрусь одну, що не лише надається до читання, але може наповнити наш простір собою. Яких книг бракує Вам, пане Василю, на американському континенті, і якими Ви б хотіли поділитися з Україною?
Василь Махно: Насправді, я перенасичений книгами. Інколи, щоби уявити що книги, які вже написані і які нас оточують, чи ми про це здогадуємося чи ні, аґресивно нападають на нас, – я приходжу до бродвейської крамниці «Стренд» і стою перед різними виданнями, піднімаючись з поверха на поверх. Я бачу книжки щойно завезені з друкарень, раритетні видання, тисячі альбомів з репродукціями; стелажі з поетичними книжками, прозою, мапами… Я знаю, що ці книжки можуть бути потрібні якомусь аспірантові, або вдареному бібліофілові, але їх кількість, зібрана в одному місці, творить простір гармонії і лабіринт небезпеки, тому кожне щойно написане слово, вірш, укладена збірка, – викликають у мене імпульс боротьби за тонкий простір серед тих щільно укладених томів. Я думаю, що книг не бракує, а Інтернет надає можливість читати те, що хочеш і лише час дозволяє читати те, що можеш.
Юрій Завадський: Чи варто остерігатися українській поезії чогось особливо небезпечного? Що може загрожувати літературі, що твориться й існує в певних середовищах і містах, в реґіонах і країнах?
Василь Махно: Якщо поезія відчуває небезпеку – вона відпускає поперед себе прозу. Проза підминає усе й усіх, поезія твориться для тонших повітряних потоків, тому їхнє змагання виключає розмови про переможців. Для української поезії особливо помітних небезпек я не бачу, хоч не можу сказати, що не бачу її світла і тіней. В поезії, на мій погляд, існують золоті, срібні та транзитні часи. У часи переходу вона мусить переорганізуватися, це непростий період для будь-якої літератури: відпадають усталені цінності, ритми і форми, способи вислову, приживається те, що спочатку відкидається, відторгується. Взагалі поетичний вік у поета – нагадує мені коротке, якщо не сказати, миттєве, – життя цикад, вони випалюють своїми голосами якусь частину простору і залишають по собі пам’ять. Поезія вся в пам’яті, якщо пам’ять потрібна, то й поезія продовжує існувати, навіть, якщо це вже й луна по тому, що видавало цей неповторний мелодійний голос. Я колись написав, що поезія зникне в провінції. Я не мав на увазі виключно провінцію географічну, а провінцію, як останню точку, периферію, за якою починається нищення високого, його не сприйняття і не потрібності, що по суті, є смертельною дозою для будь-якого мистецтва. Я уважаю, що пейзаж, себто усе, що оточує поета може впливати на нього, місце також бачиться мені визначальним, але не все цим можна пояснити, інколи якась периферія в одному часі переповнюється талантами, і вони змінюють усе навколо. Звичайно, що такої зміни не потребуюють поки що Нью-Йорк, Париж чи Берлін.
Юрій Завадський: Найголовніше: сьогодні стиль Вашого поетичного письма впізнається відразу; чи можете розповісти про своє власне бачення поетики та принципів побудови свого поетичного тексту?
Василь Махно: Я прихильник деталей, я урбаніст, мої поетичні деталі виринають з пам’яті місця, а самі ці місця розпорошені у багатьох сферах від Тернополя і Нью-Йорка до метафізики. На сьогодні я вже бачу свої пагорби та долини, якими мені довелося перейти, щоби пружність поетики та форми не переставали взаємодіяти поміж собою, якимось чином впливаючи на естетику та емоцію вірша. Мої принципи доволі стихійні, якщо говорити про побудову вірша, вони не однозначні й не визначені раз і назавжди. Формально моя внутрішня боротьба поміж верлібром та римованим віршем, так і невирішена; тематично – Нью-Йорк, як текст – мною до кінця недописаний, ніяких принципів написання вірша я не маю, бо схильний мислити, що цей словесний вибух твориться з конкретики та метафізики, а тому якомусь аналізові важко піддається.
Юрій Завадський: Вірите в порядок?
Василь Махно: В поезії чи у світі? Я вірю у ланцюг випадковостей, які чомусь впорядковані.
Юрій Завадський: Книга про Тернопіль і Нью Йорк: вона може бути книгою про майбутнє?
Василь Махно: Майбутнього ніколи не буває без минулого, наше уявлення про світ й слова підживлюються пам’яттю місця. Тернопіль чи Нью-Йорк – це міста минулі й майбутні, так само, як і вірші про них, не важливо – коли вони написані. Важливо інше – ця книжка, книжка-диптих, джаз і рок-н-ролл, Тернопіль і Нью-Йорк, Схід і Захід, світло і тінь, янь та інь. Це поєднання непоєднуваних міст, місць та пам’ятей, ефект гримучої суміші. У цій книжці вірші колишні й теперіші, я – колишній і теперішній. У ній особлива музика місця, на яку я хотів наголосити у самій назві. Чи вона про майбутнє? Поезія завжди про майбутнє, принаймні, про майбутню тугу за минулим.
Грудень 2012
Samoan-born New Zealand Novelist, Poet, Painter and Teacher Albert Wendt has been honoured with the New Zealand Prime Minister’s 2013 Award for Fiction
Відкриття бібліотеки-музею “Літературне Тернопілля”
Запрошуємо на відкриття бібліотеки-музею “Літературне Тернопілля”, 6 грудня 2012 р. о 12:00, Тернопіль, вул.Франка, 21
Тернопільська міська ЦБС запрошує всіх небайдужих, шанувальників української книги, поціновувачів творчості митців нашого міста, спонсорів та меценатів приєднатися до створення бібліотеки-музею “Літературне Тернопілля”. Основна мета створення – збереження літературного надбання краю, згуртування громади міста у відродженні славетних традицій красного письменства Галичини. Відроджуємо культуру нашого краю разом!
New Zealanders at The Frankfurt Book Fair
Literary Festival at the National University of Samoa
A regional literary festival with an all-sensory appeal will provide a high note for the end of the year at the National University of Samoa (NUS).
Drama, poetry, films, book launches, academic presentations, wearable art exhibitions, performing arts, discussion and debate will provide a variety of work which some of the NUS lecturers have labeled ‘a conference with an attitude’.
“We hope that our festival will provide a feast of creativity and that everyone will enjoy the event,” said the Chair of the Organising Committee, Associate Professor Silafau Dr Sina Va’ai.
The event from Tuesday 27 through to Friday 30 November is based on the theme, ‘Pacific Literature and the Blue Continent: Dreams and Realities’.
It looks at challenges relating to survival, empowerment, climate change, globalization and sustainability amidst a post-colonial context of rapid change by way of presentations,
“The basic purpose is to promote South Pacific Literatures and Languages and to do that through a celebration of the writer, texts, and performances,” said Silafau.
“The South Pacific Association for Commonwealth Literature and Language Studies (SPACLALS) conferences are held every 3 years but this is a special NUS branch event which we have labelled a festival given the celebratory nature of this year.”
This year there has been a strong emphasis on including the work of the young.
“There are performances from schools who have won the drama inter-secondary Rotaract competition to celebrate the 50 years of Samoa’s independence.
“We have confirmed that St Mary’s College the 1st prize winners, and Fa’atuatua College the runner up will be performing on Wednesday 28th November. We also have a ‘Young Writers’ panel of eight young gifted people who will be talking about their creative endeavours and sharing some of their work with us.
The use of technology in publishing will also be discussed and explained, said Silafau.
“Author, Lani Wendt-Young will be sharing her expertise on e-book production as a way into the global market for all our writers in the Pacific. We also will showcase a wearable art fashion show from NUS students and a performance from Fiona Collins and other artists on the theme ‘let me hear your whisper’ and a dramatisation of the keynote speakers, Professor Konai Helu Thaman’s, famous piece ‘You the choice of my parents’.
We have invited secondary schools to send representatives of their senior classes and their teachers to hear Professor Konai Thaman’s keynote address on Wednesday 28th November since she is the UNESCO Professor of Education at USP.
Other highlights include a delegation from the University of Auckland and other Aucklanders such as Dr. Selina Tusitala – Marsh and Darren Kamali who are high-profile Pacific island poets in Aotearoa. There is also a poetry reading which is open to all at the STA fale on Wednesday evening.
Silafau said literary festivals such as this are extremely important.
“There is great concern about literacy in the contemporary Pacific. In fact there is a conference for Pacific teachers of English in the first week of December this year at USP in Suva to discuss these very issues. We hope this festival helps to promote solutions by encouraging the love of reading and learning in both the written and spoken forms”
For those attending the festival, there are many benefits, she said.
“People get to celebrate creativity and discuss the relevance of literary texts and their representations of the societies of the Pacific.
This then addresses many social and economic issues pertinent to the Blue Continent or Oceania with a particular focus on our own communities in Samoa.”
The presentations will be published in the international publication of SPACLALS, namely the SPAN Journal in mid 2013.
The NZ High Commissioner, His Excellency Nick Hurley, will be opening the festival on Wednesday morning at 9am as an important gesture towards the 50th anniversary of the Treaty of Friendship and being one of the major sponsors of the festival.
Also the Chinese Embassy, UN Women, the Samoa Observer and Newspapers in Education (NIE), the Samoa Tourism Authority (STA), the Prime Minister’s Department, Ministry of Education, Sports and Culture (MESC), Le Vai, SSAB, and NUS have shown great support of this event.
Source: http://www.samoaobserver.ws/
Відкриті читання літературної студії 87 у книгарня “Ярослав Мудрий”
yuryzavadsky & zsuf at hamselyt festival, 2012
Albert Wendt, interview with Ms Jody Fotu Jackson-Becerra
How fast is the evolution of the Samoan Culture? Where do you think it is going? and Is it bad or good? (question from Herman Walter Arp).
Albert Wendt:
This is a very difficult question.
It’s a very large question about a whole culture and its history and how it is changing. My novels especially try to answer it. My novels embody how I see the history and culture of Samoa over the years, from its origins to now. I didn’t intend them to be that way. In my search to understand myself using my writing, I wrote the novels and so forth. And the Wendt fictional world I’ve created embody my beliefs, preferences, philosophies, prejudices, attitude, and so forth. And many people don’t like my fictional world, my version of Samoa and so forth. I don’t mind that at all. We all have our versions of ourselves and our ways of life, and those as I’ve said depend of who and what we are. And in basic ways, cultures change according to their own laws and not to how we want and expect them to change and be!
When you want me to make a moral judgement of those changes by asking ‘is it bad or good’? I’ve given the answer in my writing over the years. Because of my own moral vision and preferences, I see some of the changes as being beneficial and others as being ‘bad’ or detrimental. Others see it differently. And so it always will be.
In my old age, so to speak lightly, I’m more forgiving and tolerant. As you know, from my books I was and still am angry about colonialism and all its manifestations, and about political corruption and racism, and exploitation of the weak by the powerful, and other things.
Despite all my griping and complaints and attacks on many aspects of our society and way of life, I have to admit that I’ve had a very very privileged life compared to most people!
[..]
Source: http://savaii.blogspot.co.nz/
Uroczysta inauguracja Dreptaka Mirona Białoszewskiego
Tablica informacyjna o Mironie Białoszewskim i Teatrze Osobnym zostanie uroczyście odsłonięta na Placu Dąbrowskiego 17. listopada w samo południe. Na cześć nazwania dreptaka Dreptakiem będzie można podreptać, a przy okazji spotkać ludzi z Fundacji im. Mirona Białoszewskiego, którzy to organizują.
Sobota, 17 listopada 2012 roku o 12:00
Презентація роману Руслана Боднарука “Віддзеркалення” у книгарні “Ярослав Мудрий” у Тернополі
15 листопада о 17:00
Презентація роману Руслана Боднарука “Віддзеркалення”.
Книгарня “Ярослав Мудрий”, вул. Руська, 19. м. Тернопіль.
Модератор: Юрій Матевощук
“Погляд, наче причина відображення, як залежність існування від чогось, де префікс «від» є головним комунікатом. Запропонована автором книга це певний виклик тому, що нас оточує, відображення світу в дзеркалі одного погляду. Боротьба еґо та альтер еґо, загадка наших облич та того, що ховається за ними. Текстуальна невагомість, яка нікого не залишить байдужим”
Вже 15 книг серії Pixels!
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Selina Tusitala Marsh (New Zealand). Tusitala
The first Ukrainian publication of poems by Selina Tusitala Marsh is a rare opportunity for Ukrainians of making close acquaintance with modern New Zealand literature – in fact, with modern Pacific in general. The book, named Tusitala as well, has been published by the Krok publishing house. The translation, compilation and commenting is done by Hanna Yanovska, a Ukrainian performing poet, essayist, translator and linguist, who has already worked with New Zealand literature before.
Here are some fragments of the Ukrainian translator’s afterword:
Try on this role by saying: “I come from New Zealand”. Or even tougher: “I come from the Cook’s islands. I come from the COOK’S islands!”. So what, didn’t my motherland have any name before my islands were visited by a ship with James Cook on the captain’s bridge? One should be aware of this shizofrenic feeling to really understand the Pacific.
In many aspects, Selina’s poetry is a self-portrait of Polynesia, a lady mostly portrayed by foreign artists. And their pictures were, in fact, both true and false. I don’t think that most of those portrayers, except of R. L. Stevenson, seriously cared about making difference between the reality and their fantasies or ideas about what they see. But anyway the model starts speaking. And she talks strikingly. She is surprisingly able to curse, to tease, to let out ugly secrets. Do the words: “Gauguin, you piss me off” offend you? But how many of Ukrainians are not happy at all with our country being called “the land of beautiful women”? And should I explain who needs those “beautiful women” and what kind of need that is?
Tusitala’s characters exist simultaneously in several spaces: in the space of the past, in the space of the routine present, and in the space of the transcendental. The sequence of the poems in the book, and the very nature of them show: over and over again, we take our speed – through our personal and genetic memory, through our kitchen with pots and a record-player, through the street hieroglyphs – to fly up. And there it will open free. For a brief moment, maybe. But we are to return there.
The work of the translator was not only poetic, though she did her best to render the rhythms, the play and easiness of the spoken word and the very sensuality of Selina’s language. Alongside with re-singing and re-telling the author’s words, she had to guide the reader carefully and deeply into a totally exotic world, known to them mostly from Gauguin’s paintings, books by Thor Heyerdahl or Jack London and maybe some kitch pictures and stories by the authors hardly having any idea of Pacific culture. Ukrainian Tusitala requires a lot of cultural and linguistic comments. The long afterword, among other things, retells the legend of Hinemoa and Tutanekai, contains an essay about Maui, his deeds and his role in Polynesian image of the world, the other essay about the famous (but quite unknown to a typical Ukrainian reader) mutiny on the Bounty.
The result resembles some exotic fruit: it looks tasty, it is fresh, juicy and spicy – and if you try, it turns out to be quite digestible and wholesome.
Publisher’s page: krokbooks.com
“Кабінетна” зустріч з Володимиром Павлівом
Мистецьке об’єднання “Дзиґа” презентує зустрічі
у кав’ярні-книгарні “Кабінет”
(Львів, Винниченка, 12)
1 листопада, четвер, 18:00
Володимир Павлів
У пошуках Галичини
вхід вільний
Розмова вестиметься навколо двох книг, які щойно побачили світ: «У пошуках Галичини» Володимира Павліва та третього видання «Енциклопедії нашого українознавства», яку написали Олександр Кривенко та Володимир Павлів.
Володимир Павлів – один з найбільших інтелектуальних ворохобників теперішньої Галичини і остання його книга має всі шанси стати чи не найбільш обговорюваною суспільстві.
LEM 2012 – 17th EXPERIMENTAL MUSIC MEETING GRÀCIA – BARCELONA
Andríi ANTONOVSKIY
(Khmelnitskiy / Barcelona)
dijous 25 d’octubre, 21 h
Bar del CC La Sedeta
c/ Sicília, 321
entrada gratuïta / free admission
batacat.livejournal.com/
El LEM torna a comptar enguany amb projectes poètics sense títol – propost.org per inocular al dispositiu una (im)pertinent dosi de ràtzia poètica. Concretament, una dosi doble. Tot comença amb la revolta catalanociríl•lica d’Andríi Antonovskiy, poeta i pintor (aquest sota el nom de Baton) ucraïnès establert a Barcelona des del 2001 i una presència habitual per bé que sempre sorprenent a les cites i conclaves poètics de Catalunya. Antonovskiy és un guerrer estepari de debò, una fera sense domesticar que clava dentades versiculars i es mou amb múscul rocker per paratges eclèctics, mostrant en tots ells una encomiable capacitat no només de supervivència, sinó també d’evolució amb èxit. Ara que sembla evident la necessitat d’esperits sanguinis és un bon moment per reivindicar en aquest inici de la nit propost al bar de La Sedeta el gaudi d’aquest espècimen en llibertat.
El LEM vuelve a contar este año con projectes poètics sense títol – propost.org para inocular al dispositivo una (im)pertinente dosis de razia poética. Concretamente, una dosis doble. Todo empieza con la revuelta catalanocirílica de Andríi Antonovskiy, poeta y pintor (en este caso, bajo el nombre de Baton) ucraniano afincado en Barcelona desde 2001 y una presencia habitual aunque siempre sorprendente en las citas y cónclaves poéticos de Catalunya. Antonovskiy es un verdadero guerrero estepario, una fiera sin domesticar que clava dentelladas versiculares y se mueve con músculo rocker por parajes eclécticos, mostrando en todos ellos una encomiable capacidad no solo de supervivencia, sino también de exitosa evolución. Ahora que parece evidente la necesidad de espíritus sanguíneos es un buen momento para reivindicar, en este inicio de la noche propost, en el bar de La Sedeta, el disfrute de este espécimen en libertad.
This year LEM will once again house projectes poètics sense títol – propost.org to inject it with an (im)pertinent dose of poetic raiding. Specifically, a double dose. It all begins with the Catalan-Cyrillic revolt at the hands of Andríi Antonovskiy, a Ukrainian poet and painter (under the name of Baton) who moved to Barcelona in 2001 and is a common, yet always surprising, presence at the poetic sessions and conclaves of Catalonia. Antonovskiy is a real warrior from the steppe, a wild animal that gnashes his versicular teeth and moves through eclectic settings, while showing an enviable capacity not only for survival but also for successful growth. A time like now, when the need for sanguine dispositions is sorely evident, it is a good moment to come down to the La Sedeta bar to support the delight of this species in the wild.
Римовані міста: відеоантологія сучасної української поезії
Григорій Семенчук представляє книгу “Внутрішній Джихад”.
Григорій Семенчук о 18:00 18 жовтня 2012 року в ґалереї БУНКЕРМУЗ представляє поетичну книгу “Внутрішній Джихад”.
Видавництво «Крок» презентує серію книг «Pixels»
Видавництво «Крок» та Літературна студія 87 представляють нову серію книг «Pixels».
Серія вже налічує 15 книг, серед яких: Василь Колісник «Pixels», Юрій Матевощук «Alive», Ірина Розвадовська «Грань», Талка Глід «ГеліоТропи», Володимир Федосик «Зоряний пил», Олеся Тенюх «Куля» , Олеся Шмира «Павутина людських доль», Марія Мастикаш «Відтінки», Юрій Вітяк «Кармазинове небо», Олександр Петрук «Діва ночі», Ярослав Панасюк «»Тексти, які читають перед розстрілом», Катерина Максимова «Втрачена пам’ять», Ірина Скакун «Всесвіт за 78-й», Роман Воробйов «Безсоння», Володимир Вакуленко «Ми, провінція». Частиною Pixels може стати кожен.
Джерело: http://nasravdamus.livejournal.com/
Видавництво «Крок» та Літературна студія 87 представляють нову серію книг «Pixels»
11 жовтня 2012 року о 18:00 в ґалереї Бункермуз, Тернопіль, бульвар Шевченка.
Видавництво «Крок» та Літературна студія 87 представляють нову серію книг «Pixels».
Комунікація – це ключ до творення культури. Обмін інформацією. Pixels – як засіб творення комунікації. Метою цієї серії є об’єднати авторів з різних частин нашої країни, різних університетів, студій, світоглядів та віку, як поетів, так і прозаїків, есеїстів та публіцистів, як початківців, так і тих, хто вже встиг сказати своє слово у літературі.
Серія вже налічує 15 книг, серед яких: Василь Колісник «Pixels», Юрій Матевощук «Alive», Ірина Розвадовська «Грань», Талка Глід «ГеліоТропи», Володимир Федосик «Зоряний пил», Олеся Тенюх «Куля» , Олеся Шмира «Павутина людських доль», Марія Мастикаш «Відтінки», Юрій Вітяк «Кармазинове небо», Олександр Петрук «Діва ночі», Ярослав Панасюк «»Тексти, які читають перед розстрілом», Катерина Максимова «Втрачена пам’ять», Ірина Скакун «Всесвіт за 78-й», Роман Воробйов «Безсоння», Володимир Вакуленко «Ми, провінція». Частиною Pixels може стати кожен.
Continue reading Видавництво «Крок» та Літературна студія 87 представляють нову серію книг «Pixels»
Андрій Антоновський і Юрій Завадський у “Бункермузі” 24 вересня 2012 року
24 ВЕРЕСНЯ – ЧТИВО. ЗАВАДСЬКИЙ І АНТОНОВСЬКИЙ
Visca Catalunya!
“Сучасність” і Тарас Федюк в книгарні “Є” в Тернополі
Літературна студія 87
Юрій Завадський: «Молода українська культура багата, емоційна, хоча й надалі підпільна». Автор Наталя ПАСІЧНИК
Чи можна говорити про нову генерацію української школи перекладу?
Я б із більшою радістю говорив про нову ґенерацію українців, які говорять всіма мовами світу ))). Переклад – це завжди паскудство, але ми мусимо часом це робити. Гарний переклад – це інший гарний твір, наче трамплін до ориґінального твору, по який мусиш сягнути, якщо хочеш дізнатися правду про текст. Це як дехто не любить Пабло Неруду українською, але захоплюється в російській інтерпретації. Коли я побачив підрядковий переклад і поряд ориґінал – я закохався в його поезію ще раз, пройшовши криві дороги різномовних перекладів. Неруда прекрасний, і бодай би їм, перекладачам… Інша справа, що зараз є багато молодих талановитих перекладачів, і вони творять важливий відлам культури, і через них українська культура зможе говорити з рештою світу.
Джерело: http://www.litgazeta.com.ua/
KrokBooks.com: Серія Pixels / Pixes Series
На Форумі «Читомо» проведе дискусію «Наполеонівські плани малих видавництв»
Культурно–читацький проект «Читомо» та cтронґовський запрошують на інтерактивну дискусію «Наполеонівські плани малих видавництв», що відбудеться 16 вересня (неділя) о 12.00.
Учасники:
Ілля Стронґовський, книжковий дизайнер, критик, поет
Оксана Приходько, творчий директор журналу «Жила»
Богдан і Оленка Поліщуки, засновники й редактори театрального часопису «Коза»
Альбіна Позднякова, керівник видавництва «Artarea»
Юрій Матевощук, редактор видавництва «Крок»
Чеслав (скайп) – організатор Фестивалю вільних видавців «Бу!фест» у Москві
Оксана Хмельовська й Ірина Батуревич, редактори сайту «Читомо» (модератори)
Мета заходу – представити функціонування українських малих видавництв, обмінятись цінним досвідом, почути думки із друкарень і мереж розповсюдження про підтримку й знижки, показати ринок іноземних малих видавництв.
Як результат – планується підписати символічний договір між представниками маленьких видавництв з України про взаємодопомогу й підтримку.
Віхи дискусії:
Наш контент: чого не помічають великі видавництва?
Набираємо працівників: штатні одиниці чи фрілансери?
Шляхи розширення читацької аудиторії
Друкарні: де і як видати дешевше?
Книгарні: як домовитись за розповсюдження видань?
Наполеонівські мрії захоплення ринку.
Запрошуємо долучитись усіх представників маленьких видавництв і видань, а також тих, хто сам мріє ступити на видавничу ниву, молодих видавців і редакторів. І звісно, усіх, кого цікавить молода видавнича справа.
Місце проведення заходу: Українська Академія друкарства (вул. Підвальна, 17, ауд. 50):)
MEGA-READING AT OGH LOUNGE 12 September 5.30-7 PM
MEGA-READING AT OGH LOUNGE 12 September 5.30-7 PM
ALL WELCOME!
LOUNGE #28 WEDNESDAY 12 September
Old Government House Lounge, UoA City Campus, Princes St and Waterloo Quadrant, 5.30-7 pm
Featuring performances by Pasifika poets and prose writers to celebrate the publication of Albert Went’s new poetry collection From Manoa to a Ponsonby Garden
Joshua Iosefo
To’asavili Tuputala
Selina Tusitala Marsh
Courtney Meredith
Hala Nasr
Sam Peckham-Togiatama
Grace Teuila Taylor
Sara Vui Talitu
Albert Wendt
Reina Whaitiri
Free entry. Food and drinks for sale in the Buttery. Information Selina Tusitala Marsh, s.marsh@auckland.ac.nz or 09 373 Poster
LOUNGE readings are a continuing project of the New Zealand Electronic Poetry Centre (nzepc), Auckland University Press and Auckland University English Department in association with the Staff Common Room Club at Old Government House.
LOUNGE READINGS #27 – 29: 15 august, 12 September, 17 October 2012
Asemic Writing by Volodymyr Bilyk at Cormac McCarthy’s Dead Typewriter
“Внутрішній джихад” Григорія Семенчука (2012)
Незабаром світ побачить дебютна поетична збірка Грицька Семенчука – поета, музиканта, організатора літературних і музичних акцій, координатора Львівського міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців. Напередодні її виходу спілкуємося з автором про його очікування та міста, які з’являються в книзі.
– «Внутрішній джихад» – твоя перша поетична книжка, яку видає Meridian Czernowitz. Як відбулося знайомство з фестивалем?
– Ідея виникла абсолютно спонтанно. Рік чи два тому, я вирішив, що перейматися виданнями своїх книжок якось смішно й нецікаво. Видавництв, які публікують поезію в Україні багато, проте у кожного якесь своє особливе бачення концепції і підбору авторів. Тому я поклав вірші в стіл, і вирішив що їм потрібно дочекатись кращого часу. У 2011 році мене запросили брати участь у молодіжній програмі «Меридіану». Там я вперше познайомився з організаторами цього дійства. Потім ми вже спілкувались у робочих питаннях і десь випадково прозвучала тема видання книжок. Слово за слово, і вирішили надрукувати мою книгу. До того у MERIDIAN CZERNOWITZ видавалось багато моїх друзів-поетів, тому довго думати над такою пропозицією не доводилось.
– У більшості віршів із твоєї збірки виникає образ Львова. Бо, живучи в місті левів, неможливо про нього не писати? Який він, твій Львів?
– У цій книзі багато Львова, бо я тут живу і працюю. Там також багато Хмельницького, трошки менше Тернополя, Івано-Франківська, Ужгорода, Києва і ще багатьох міст та містечок. Ця книга – певна система координат, де похідними є місце і час. Щодо Львова, то у цій книзі він неоднорідний і дуже різноманітний. Це моє власне переосмислення цього міста з точки зору людини, для якої воно стало рідним.
– У післямові до «Внутрішнього джихаду» Павло Нечитайло називає тебе «реальним козаком», мужнім воїном. Чи відображається це якоюсь мірою і в твоїх віршах?
– Мене з дитинства захоплювали буремні герої, передусім Кармелюк, Довбуш і, звичайно, Мамай. Тому так чи інакше, від «войовничості» у текстах втекти було неможливо. На жаль, і в реальному житті ми практично щодня знаходимося в окопі. Коло нас падають тіла та снаряди, проте цього ми вже не помічаємо, настільки це стало буденним та звичним.
– Цьогоріч ти разом зі своїм музичним проектом DRUMТИАТР візьмеш участь у Міжнародному поетичному фестивалі MERIDIAN CZERNOWITZ. Що цікавого запропонуєте публіці?
– Наприкінці літа ми відкриваємо новий музичний і концертний сезон. Тому звичайно, запрезентуємо нову програму. У Чернівцях з концертом будемо вперше і, як від кожного міста, очікуємо теплого прийому і вдячних вух.
Спілкувалась Лілія Шутяк
Джерело: http://www.meridiancz.com/… через http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
Андрій Антоновський і Юрій Завадський у Монотеатрі КУТ у Хмельницькому
Андрій Антоновський і Юрій Завадський
Монотеатр КУТ у Хмельницькому
вулиця Проскурівського підпілля, 34
22 серпня 2012 року о 19:00
*
самомрія –
безхребетна
аватарка
і ти і ти і вони
досвітній тиск
дуоденальні панчохи
теліпаються хідником зціленим
а я в жом в полову
наполовину…
Андрій Антоновський
*
Хочу щоб
мене розуміли
хочу аби розуміли мене
на мене розуміли хочуме
ні хочуро зуменели хочу розумі
тихочеш аби мене розумівти
мова мовити мовати мовато
атомов вомати вомити вати
вети вемо витимо мети
Юрій Завадський
SPACLALS (NUS BRANCH) LITERARY FESTIVAL (Samoa). Pacific Literatures and the Blue Continent: Dreams and Realities
In the 20th Century, the dream of the Pacific was interrogated by many artists, writers and social scientists both from outside and inside the region. In the 21st century, Pacific islanders from the ‘blue continent’ are forced to re-examine the Pacific imaginary as they rise to face many challenges relating to the survival of their societies and cultures, given the tsunami of globalisation and the realities of sustainability, climate change, the empowerment of women and the survival of plural cultural identities amidst a post-colonial context of rapid change. These pressing issues are at the fore -front of local, regional and at times, even global media and are particular, focus research areas for those interested in Literatures and Languages as well as those engaged in the arena of Cultural Studies. This event invites participants to celebrate this festival theme and invites debate and performances from any relevant perspective.
Discussion at Facebook.
ВАСИЛЬ МАХНО 4 вересня 2012 року в ґалереї “Бункермуз” у Тернополі
ВАСИЛЬ МАХНО
о 18:00 у вівторок 4 вересня 2012 року в ґалереї “Бункермуз” у Тернополі
Під час перебування в Європі Василь Махно візьме участь у Фестивалі “Трьох культур” у Лєжайську (Польща), де разом із Богданом Задурою матиме авторський вечір і презентацію нової книжки у польському перекладі “Дубно, біля Лежайська” (2012). В Україні приєднається до учасників Міжнародного поетичного Фестивалю “Меридіан Черновіц” та Міжнародного Ювілейного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі.
Вірші Василя Махна відзначаються характерною дикцією, ритмом та метафорикою, відкриті до багатокульності світу і сповнені проникливої обсервації, яка становить точку відліку філософської рефлексії. Поезія Василя Махна повноправна учасниця діалогу з сучасною українською та світовою поезією. Богдан Задура, післяслово до “34 wiersze o Nowym Jorku i nie tylko”
“Фінсько-український словник” Юрія Зуба (2012)
Фінсько-український словник – перший двомовний словник загальновживаної лексики з цією комбінацією мов. Він містить понад 23 000 слів і укладений на базі найкращих фінських та українських лексикографічних джерел. Лексика у словнику відповідає сучасній мовній ситуації й проілюстрована багатьма прикладами. Видання призначене для студентів, викладачів, перекладачів, науковців, дипломатів і взагалі для всіх, хто цікавиться фінською чи українською мовами. У словнику ви також знайдете правила транслітерації фінських та українських назв, типи відмінювання й таблиця чергування ступенів приголосних у фінських словах, понад 350 географічних назв, а також перелік українських слів з літерою ґ.
Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
I am a Scandinavian – Claus Ankersen live in New York
Кріс Манн (ПАР) / Chris Mann (South Africa)
Кріс Манн — поет, драматург і громадський діяч — народився 1948 року в Порт-Елізабеті, Південноафриканська Республіка. Він має англійські, голландські й ірландські корені. П’ятнадцять років працював неподалік Дурбана виконавчим директором у соціальній організації, яка займалася покращенням умов сільського життя, громадськими проектами на зразок спорудження доріг, будівництва невеликих дамб тощо. Також побував учителем англійської мови в сільській школі, викладає в університеті Родса (Ґрехемстаун). Отримав ґрунтовну освіту з англійської, італійської та африканських мов, тож, крім англійської, володіє зулуською, африкаанс, італійською і коса. Засновник багатомовного фестивалю південноафриканської літератури «Вордфест» (див. wordfest.co.za.). Пише вірші і пісні. Засновник і автор пісень крос-культурної групи «Забалаза», яка співає англійської і зулуською. Пишається прізвиськом Зітулеле («Мовчун» мовами зулу і коса) — теж своєрідним свідченням його тісного зв’язку і порозуміння з корінними народами Південної Африки. Поезія широко публікувалася (шістнадцять книжок поезії і драматургії, численні публікації в періодиці), здебільшого в оформленні художниці Джулії Скін, дружини поета.
Мешкає із сім’єю в Ґрехемстауні, має двох дітей. Персональний сайт поета – chrismann.co.za.
Chris Mann (1948-) was born in Port Elizabeth, South Africa and spent the first fifteen years of his working life in rural development and poverty alleviation, primarily as Administrative Director of the Valley Trust outside Durban. He was responsible for innovative projects in low-cost water-supply and sanitation, small-scale agriculture and labour-intensive public works.
This multi-faceted, multi-talented writer has also taught English in a rural school, lectured in English at Rhodes University and worked in teacher development and job creation. He has volunteered for various trusts, has been a parish councillor and was a founder and song-writer of Zabalaza, a cross-culture band performing in English and Zulu. His formal education includes an MA from the School of Oriental and African Languages (London) in African Oral Literature, Zulu 1 and 2 through UNISA, an MA from Oxford in English Language and Literature, a BA from Wits University majoring in English and Philosophy and a course in financial management at Wits Business School. His languages in declining order of competence are English, Zulu, Afrikaans, Italian and Xhosa. His nickname ‘Zithulele’ (Xhosa/Zulu) means a taciturn person.
Now based at the Institute for the Study of English in Africa at Rhodes University in Grahamstown, he is the founder and convenor of Wordfest, a national multi-lingual festival of South African languages and literatures with a developmental emphasis. (See wordfest.co.za.)
His poems have appeared in books, newspapers, magazines, journals, textbooks and in various anthologies in South Africa and abroad. Chris Mann is a South African of English, Dutch and Irish descent. He and the artist Julia Skeen were married in 1981. They have two children and live in Grahamstown. (Інформація з сайту www.literarytourism.co.za)
Вірші у перекладах Ганни Яновської
Бугенвілія
Пізня весна — бугенвілії час.
Пагони довгі, колючі й тонкі
вулиці Ґрехемстауна повнять,
червінь і пурпур — їх пелюстки.
Зливи минули, і суховій
жар свій жбурляє в обличчя, у спину,
в’ялить троянди й духмяний горох.
Наче гончар, загартовує глину.
Ось і настала жахіття пора,
і прикордонні страхи уже осьде:
кожної шиби торкнуться, йдучи —
змусить здригнутись віддалений постріл,
змусить здригнутись насильство з новин,
тужне рипіння іржавої брами.
Хвіртку зачинить сусідка стара —
всі молоді її вже за морями.
Скажеш собі: ні, що наше — міцне,
є ще за землю триматися сили!
Тільки тримаєшся свого кутка,
ніші — подібно до бугенвілій.
За ці пропалені рештки від саду,
за цю броньовану наскрізь цикаду,
за мурашиність рідного даху,
певність і впертість ходи черепахи.
Метафори долини Кар’єґи
Найважливішим
був не просто кущ на дюні
і краєвид
морський крізь гілляччя;
рослини надземні, дукер
з копитцем піднятим,
ущелина в подиху сутінок.
Найважливішим
був навіть не голос дрімлюг:
птах до птаха гукає в пітьмі;
над гирлом спокій
і зблиски
тьмяних зір відпускних.
А найважливішим
був світлячок,
який мерехтів у кущі, —
його крихтинка життя.
Дукер — вид антилопи.
Пасифлора
Пам’ятаю Різдво
в Дрейкенсберзі,
де сірі скелі
неземною загадкою
зависли в повітрі
над незграбними купками селища.
Ось я, студент-літературознавець,
збираю зулуський фольклор.
Озброєний спальником і магнітофоном,
тиняюся цими горбами
у пошуках родового епосу.
Сивий імбонгі, якого я мав писати,
втратив руку на Рифі.
Він відпочивав на своїй маті
і співати охоти не мав.
Та коли я спитав його про роботу,
він підскочив і, розмахуючи куксою,
виніс гнівний прокльон тій шахті.
Як на мене,
такі епічні поеми
ще знайдуть місце в підручниках.
Ну а пасифлора
квітла й вилася на огорожі,
плоди ж були прив’ялі і зморщені,
десь і порепалися.
Він мене частував ними:
м’якуш був майже сухий,
зате насіння у ньому правильне —
тверде, гірке, чорне й живе.
Імбонгі (зулуське) — співець-славословець.
Риф (також Вітвотерсренд) — найбільше у світі родовище золота неподалік Йоганесбурга; ще там видобувають вугілля й марганець.
© Chris Mann
© Гання Яновська
стронґовський: цитати
Більше на behance.net/strng і facebook.com
Сем Гант (Нова Зеландія) / Sam Hunt (New Zealand)
Фото з http://www.odt.co.nz/…
Сем Гант народився 1946 року. Виріс у Кастор Бей, що в Окленді, Нова Зеландія. Це було сповнене віршами дитинство на березі океану. Його батьки та їхнє барвисте коло родичів і друзів завжди мали вірші на вустах, які цитували напам’ять. Також свій відбиток залишили католицькі відправи в храмі.
Хоча Сем часто називає свої вірші “піснями для тих, в кого відсутній слух”, він з радістю працював з музикантами: кантрі-гурт “The Warratahs”, сучасний академіст Ґарет Фарр, NZSI та альтернативний рокер Девід Килґур та інші. Сем був спеціально запрошеним гостем на двох прославлених концертах Леонарда Коена в 2009 році. Того ж року він створив музичний альбом “Falling Debris” у співпраці з гітаристом і співаком Девідом Килґуром, який перетворив Семові вірші в пісні.
У 1986 році Сем Гант отримав медаль Королеви “За заслуги” (QSM – The Queen’s Service Medal), який він жартома називає “quiet sober man” – “тихий тверезий чоловік”. У 2010 році він був відзначений званням Companion of the New Zealand Order of Merit (CNZM) за заслуги в поезії.
Сем переживає творчий зліт в ці роки, видав нову добірку віршів “Doubtless” та напівбіографічний твір “Backroads”, де описав своє життя. Також уклав і видав вибрані твори видатного новозеландського поета Джеймса К. Бакстера.
Джерело тексту: http://www.samhunt.co.nz/
Селіна Тусітала Марш. Tusitala / Selina Tusitala Marsh. Tusitala
Марш, С. Тусітала. Tusitala /Переклад з англійської, укладення, коментарі, післямова Ганни Яновської. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. — 80 с.
ISBN 978-617-692-056-4
Мова видання: українська.
Наклад 2000 примірників.
Дизайн серії, обкладинки, макет і верстання: стронґовський
Ідея: Юрій Завадський
Літературний редактор: Наталя Лобас
*
називаю себе
“Тусітала”
оповідач казок
яких я не чула
до вчорашнього дня
до народження
для іншої долі
тепер
те що я розповім
вже їхнє
твоє
те що шукаю
сама
незнане мені
моє Самоа
мій священний центр
тепер
те що я розповім
впишеться у повороти
де із вуст у вуста голоси
таємниці на всі часи
насильство освячене
простір для тиші призначений
життєоповідальної
“тала тусі” —
розкажи книжку
щоб стало слово —
смагляволикий дух
і теорією дивоносності
наш славився
звук
Самоанське слово “tala” приблизно означає “відкривання”, “розповідь”, “історія”, а “tusi” — “писати”, “зображати”, “вказувати початок”.
*
Фраґмент післямови від перекладача
Спробуйте вжитися в образ і промовити: “Я з Нової Зеландії”. Ще крутіше: “Я з островів Кука”. Я — з островів КУКА! Тобто, виходить, до появи на моїх островах корабля з Куком на капітанському містку моя батьківщина ніяк не називалася, чи що? Для того, щоб правильно розуміти Полінезію, треба тримати в полі свого внутрішнього зору оцю шизофренію.
Знайдіть в атласі карту Полінезії. З такою картинкою перед очима легше зрозуміти дикий подив європейських моряків, які, запливши хтозна-куди на добре обладнаних суднах, зустріли на цих островах силу-силенну людей. Люди припливли сюди самі, великими човнами, користуючись своєрідними зоряними картами (які являли собою палиці з відповідними позначками з кольорових мотузків і мушель) та іншими, м’яко кажучи, мінімалістичними, але цілком дієвими навігаційними засобами.
І свою післямову до цієї книжки мені теж доведеться формувати з кількох островів — із окремих історій про важливе.
Історія перша. Про Тусіталу
Розповісти біографію живого поета в тих деталях, які зазвичай супроводжують його публікації, — це нічого не розповісти.
Розповісти таку біографію поета з країв далеких і на нас не схожих — це створити ілюзію, ніби щось розповів. Але й ці дані треба десь подати, отже:
Селіна Тусітала Марш, 1971 року народження — поетка багатобарвного полінезійсько-британо-французького походження, яка пише англійською, мешкає в Новій Зеландії, має ступінь з англійської мови, чоловіка і трьох синів, працює в Оклендському університеті.
Тепер коментарі. Прізвисько Тусітала (оповідач) Селіна отримала в дитинстві після того, як склала вірш про атомну загрозу. Але Тусіталою на Самоа прозивали й Роберта Льюїса Стівенсона, який щасливо прожив останні роки життя в маєтку неподалік столиці й написав чи не найкращі слова про Самоа і Полінезію загалом, на які був здатний європеєць у ХІХ столітті.
Походження поетеси — для Полінезії, неможливої без далеких і близьких мандрів, — не екзотичне, а типове. Якщо відкрити антологію поезії Океанії, переважна більшість авторів належатимуть до тих-таки афакасі — мішанців у найрізноманітніших кольорах і пропорціях.
Ступінь з англійської мови — явище якраз не типове, а особливе, оскільки Селіна була першою “особою полінезійської національності”, яка отримала його в Оклендському університеті.
Багато в чому поезія Селіни-Тусітали — автопортрет Полінезії, дами, чиї портрети зазвичай писали заїжджі митці. Виходило і правдиво, і ні. І сумніваюся, що їм, крім хіба того-таки Стівенсона, було так уже важливо відділити свої вигадки та уявлення про бачене і зображуване від правди. Але натура все ж починає говорити. І виявляється, що вона здатна говорити жорстко і пронизливо. Вона лається, дражниться, вибовкує некрасиві таємниці. Вас ображає, що Ґоґен задовбав? А який відсоток українців (і особливо українок) зовсім і не радіє, коли про нашу країну говорять як про “країну красивих жінок”? Чи маю я, врешті-решт, пояснювати, кому і для чого потрібні ці “красиві жінки”?
За плечима чи не в кожного полінезійця, в його генетичній пам’яті — з п’ятого, сьомого, десятого коліна — гігантська амплітуда людських злетів і падінь. Безстрашні “мореплавці сонячного заходу” із зоряними картами-паличками і так званим священним гарбузом замість компаса та секстанта, надзвичайні співці і поети (Стівенсон та його дружина, описуючи виставу, яку бачили на одному з островів, не знаходять іншої аналогії, ніж опера) — це вони, це їхня історія. І вони ж — свідки й учасники канібальських ритуалів, і вони ж — люди, які, незалежно від статі, були готові добути в якого-небудь моряка цінний ніж або цвях (на островах до появи європейців не знали заліза) в обмін на секс. З такою історією легко бути неповноцінним і все на неї списувати. Але отакий досвід злетів і падінь — це унікальний, надзвичайний досвід, і про це теж говорить Тусітала.
Назвати Селіну Марш сучасною поеткою — це твердження, якому гріш ціна. Не давньою ж. Он у неї скільки там сучасного міста, машин, графіті на стінах, туристів. А проте чимало поезій авторки міцно кореняться в традиціях її рідної словесності. Наприклад, поширений на багатьох островах жанр ліричної подорожі (в Океанії є місця, де серед народних пісень пейзажної лірики більше, ніж любовної) є основою тексту “Дорога з аеропорту до Апії”. Так само, як і в давніх співців, тут повз нас проходять селища, пляжі, затоки. Просто місця трохи змінились, і швидкість пересування з пункту А в пункт Б теж. Зате ритм легко відбивається долонями або на будь-якому ударному інструменті.
Загалом, словесність Тусітали — на велику частину усна і на голос-слух розрахована, до збірки “Fast Talking PI”, більша частина текстів якої становить основу цієї книжки, неспроста додається диск.
Норма для співців Полінезії — не перебирати темами, не поділяти їх на великі і дрібні. Тому до героїв поезії Селіни раз у раз потрапляють особисті знайомі, і перекладачеві доводиться замислюватися — чи коментувати, що тут і тут згадується старший син авторки, а тут — знайомий художник і його дружина. До віршів, написаних під час львівського Форуму видавців (частина “У”), потрапило безліч реальних людей, фраз, ситуацій, які, вочевидь, хотілося фіксувати й фіксувалося. Так само у “Fast Talking PI” є вірші, де зафіксовано те, щó Google видає на пошуковий запит Tusitala, або список справ, тем для статей, телефонів та іншого загадкового мотлоху на робочому столі подруги.
Piotr Macierzyński w MDSM
Piotr Macierzyński @ Alternatywna Scena MDSM 2012 w OświęcimOnline
Презентація другого тому антології 87
28 червня 2012 року о 18:02
в книгарні “Є” в Тернополі на Валовій
презентація другого тому антології 87
ҐЮНСТЕЙН БАККЕ – КОРАБЕЛЬ
Знаю, я прокинувся рано і почув крики чайок;
різкі й пронизливі, вони нагадали мені Наґльфарі,
де мертві пливуть крізь ніч і часом,
коли кіль занурюється достатньо глибоко, прориваються до ранку
Цієї пори вікна вишиковують у ряд старі хвилі
і, я знаю, закидають свої сіті світла,
ловлячи якісь тіні й зодягаючи їх у тіло
Я побачив чорний відбиток на простирадлі біля голови
і згадав ваготу
Вентспілс, 31.03.2011
Переклав Лев Грицюк (редагування Богдани Матіяш)
Ґюнстейн Бакке стане гостем 7 Львівського міжнародного літературного фестивалю в рамках 19 Форуму Видавців у Львові 12-16 вересня 2012 року.
Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
7 new works from Volodymyr Bilyk at THE NEW POST-LITERATE: A GALLERY OF ASEMIC WRITING
KrokBooks.com: 87. Антологія. Том 2
87. Антологія. Том 2. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. — 180 с.
ISBN 978-617-692-006-9
Укладачі: Юрій Матевощук, Юрій Завадський
Дизайн обкладинки: стронґовський
Фотографія на обкладинці: Оксана Максимлюк
Ілюстрації: Роман Воробйов
Літературна студія 87 – формація, заснована поетом Юрієм Завадським у 2008 році в Тернополі, продовжує втілювати свої задуми в реальність і дивувати оточуючих. Після видання серії книг «Покоління 87», до якої увійшли Наталія Голодюк «Шовк. Варіації матерії», Марта Томахів «*», Василь Колісник «21», Юрій Матевощук «Прототип», Юлія Бабак «Озії», у видавництві «Крок» побачив світ другий том «Антології 87», в якому читач може ознайомитися із творчістю двадцять одного учасника літстудії: Василь Колісник, Юлія Валах, Віктор Фінковський, Світлана Андріїшина, Юрій-Антін Вітяк, Ірина Розвадовська, Тетяна Колеснік, Марина Тимощук, Наталя Голодюк, Олеся Тенюх, Юрій Матевощук, Лілія Рахманова, Марічка Мастикаш, Роман Воробйов, Мар’яна Судова, Юлія Бабак, Руслан Боднарук, Яна Боднар, Анастасія Папуша, Ірина Вихрущ, Богдан Боденчук. З-поміж усього, видання є ексклюзивним ще й тому, що містить вступну статтю про діяльність студії, статтю про неоімажизм – напрям, в якому творять студійці, десяток ілюстрацій, виконаних Романом Воробйовим, та «Стиль 87 на основі книги Юрія Завадського «Крик», автором якого є Василь Колісник. «Стиль 87» – це неординарна подача авторських текстів (віршів), які за допомогою хаотичного розчленування певної кількості віршів різних (або одного) авторів, подаються слухачам як один цілісний текст, що не несе ніякої сюжетності. Все, що викликає у слухача емоції або певні проблиски діалогів, є насправді різноманітність і голос, біль і бажання довести свою позицію, свій стиль усього «покоління 87».
За час існування Літературної студії 87 її учасники провели кілька перформансів та велику кількість відкритих читань у Тернополі та за його межами. Особливо варто відзначити читання-марафон у тернопільських школах задля популяризації літератури серед старшокласників. Це був спільний проект з Форумом видавців. Студія співпрацює з іншими схожими мистецькими об’єднаннями по всій Україні, брала участь у багатьох мистецьких фестивалях, а з 2010 року є постійним учасником Львівського літературного фестивалю. Також в доробку студійців близько десяти відео- та фото-поезій, і деякі з них відзначені на різноманітних конкурсах.
В планах на найближче майбутнє учасників літературної студії 87 видання серії книг від видавництва «Крок» під загальною назвою «Pixels».
Подробиці про книгу та діяльність літстудії на сторінках http://87.te.ua та http://krokbooks.com
Один вірш Раґнара Стрьомберґа
Коли ти сягнув певного віку,
твої сексуальні фантазії стають, як листівки
з Чорнобиля.
Кирилична мжичка, що припиняється,
коли товста сусідка починає співати.
Переклав Лев Грицюк
Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
Наталя Лобас. Рецензія на книгу Пйотра Мацєжинського «Антологія есесівських віршів»
Збірка, що вийшла друком у Польщі вкінці 2011 року, є, водночас, і логічним продовженням попередніх, і абсолютно новим етапом. Це так само, як і попередні, збір конкретних історій конкретних (і в цій конкретиці надзвичайно типових) людей, однак обмежених у конкретному хронотопі: друга світова війна, Аушвіц, Овенцім. І контрданс, доведений до дуельної гостроти: перший розділ книги становлять «Wiersze Oświęcimskie» — історії в’язнів, другий розділ – «Wiersze ssmańskie» — історії тюремників. Та це не танець жертви з убивцею. Це той же хоровод смерті, у котрому перед лицем Танатос всі рівні: хто помер, і хто живий, хто убивав, і хто убитий. Тут нема понять добра і зла. Епіграфом, взятим із Камю, Мацєжинський одразу розставляє акценти: «Зло і цнота є випадком або капризом». Смерть у «Антології есесівських віршів» – це хліб насущний, так само як крематорій – місце роботи.
Хоча у цій збірці немає образу альтер его поета – Пйотра Мацєжинського, як у попередніх, однак автор проектує на концтабірну дійсність образ інтелігента, поета, котрий, разом з тим, що повинен давати собі раду у нових обставинах, не хоче забувати також і про інший вимір буття.
Для есесівців їхня праця у таборі не постає чимось надзвичайним, не більше, ніж кожна інша робота, котру кожен порядний німець та арієць повинен сумлінно виконувати. І власне, у такому протиставленні жахливої екстраординарності буття в’язнів, вирваних зі звичного оточення та перенесених у дійсність, гіршу за пекло, та рутинної повсякденності буття табірної обслуги. Робота, як кожна інша. Однак за плечима кожного есесівця стоїть автор, озброєний баченням з перспективи майже цілого століття, й відверто іронізує, змушуючи читача розставляти вірні акценти:
Загалом, відповідно до структури книги, героїв цих віршів можна розбити на два табори: з одного боку есесівці, з іншого боку їх жертви. І за кожним із них відчувається єдина, чітка та послідовна авторська свідомість: у коментарях, у міжрядкових алюзіях, а в основному, у глибокій іронічності та амбівалентності розповіді. Чіткий поділ книги дає змогу авторові досягти цілковитої конфронтації сторін, пропонуючи читачеві почергово два погляди на одну подію — голокост. А навіть і три — відавторська позиція ще в жодній із книг Мацєжинського не була такою чіткою. Зрештою, не знайдемо тут якихось нових фактів чи ще більш шокуючих, ніж на сьогодні відомі, ситуацій з концтабірного життя. Заслуга Мацєжинського не так у підборі епатажного матеріалу, скільки у його, матеріалу, щоденності, жахливій у своїй простоті буденності. Не відходячи від улюбленого концепту, Мацєжинський натомість до краю загострює іронію своїх текстів. Концепт, іронія та поліфонія– це найважливіші риси збірки.
Проблематика «Антології есесівських віршів» не вражає різноманітністю, однак самі проблеми заторкують найболючіші точки існування людини. На задній план відходить таке важливе для ранішого Мацєжинського кохання, натомість загострюється проблема абсурдності людського життя, відносності цінностей. Одним з найважливіших екзистенційних питань залишається проблема віри, Бога та, особливо, теодицеї.
Гротескна та, разом з тим, до краю іронічна картина розмови Гітлера з Богом у вірші «Бог втішає Адольфа Гітлера» становить лейтмотив нової (у порівнянні з попередньою творчістю) метафізики Мацєжинського:
ти увесь час був в моїх руках (1)
іграшкою котра мала завдання розширити студії
над поняттям теодицеї
Творчість сучасного польського поета, представника покоління сімдесятих, Пйотра Мацєжинського становить надзвичайно цікавий матеріал не тільки для літературознавця. Це свого роду культурний феномен. Простими словами, з мінімумом поетикальних прикрас, автор не тільки дає зріз сучасної йому дійсності (події, котрі відбуваються у поезії Мацєжинського, як не парадоксально взагалі звучить таке поєднання, спокійно можуть бути перенесені у будь-яку точку нинішньої цивілізації західного типу), а з такою ж легкістю пропонує власну оцінку і здійсненим, аксіологічно усталеним фактам.
(1) Так говорить укінці вірша Бог до Гітлера
 |
Книга Пйотра Мацєжинського українською в перекладах Наталі Лобас і Юрія Завадського: Мачєжиньскі П. тьфу, тьфу /Переклад з польської Лобас Н., Завадський Ю. — Тернопiль: Видавництво «Крок», 2011. — 86 с. |
 |
Книги Пйотра Мацєжинського на сайті видавництва “Ha!art”: Antologia wierszy ssmańskich (2011) Zbiór zadań z chemii i metafizyki (2009) Odrzuty (2007) tfu, tfu (2004) |
26 літе/т/раторів зі всієї України поповнили лави НСПУ
31 травня в Будинку письменників відбулося засідання Президія Національної спілки письменників України, головним питанням порядку денного якого стало прийняття до лав організації низки нових членів. Серед прийнятих — як молоді, так і досвідчені літератори, які з різних причин ще не отримали спілчанського посвідчення. Загалом лави НСПУ сьогодні поповнило 26 поетів, прозаїків, публіцистів, літературознавців, перекладачів, критиків та драматургів. Ось детальний список нових членів НСПУ:
Азманов Валерій Іванович — прозаїк (Київська обл.);
Безручко Олександр Вікторович — прозаїк (Київ);
Булах-Маковець Оксана Йосипівна — поетеса (Філадельфія, США);
Вахніна Лариса Констянтинівна — поетеса, прозаїк (Київ);
Гармазій Надія Сергіївна — поетеса (Кіровоград);
Гладир Юлія Федорівна — поетеса (Кіровоград);
Гостюк Василь Андрійович — поет (Івано-Франківськ);
Григор’єва Олександра Георгіївна — поетеса (Одеса);
Дорошенко Юрій Олегович — прозаїк (Київ);
Джугастрянська Юлія Володимирівна — перекладач (Київ);
Дудка Ганна Іванівна — поетеса (Київ);
Кисельова Тамара Іванівна — перекладач (Черкаси);
Кириченко Борис Йосипович — публіцист (Київ);
Кокуца Івана Іванович — прозаїк, драматург (Київська область);
Легещич Алевтина Юріївна — поетеса (Луганськ);
Лукінюк Михайло Васильович — прозаїк, публіцист (Київ);
Лучканин Сергій Мирославович — перекладач (Київ);
Матюша Валерія Олександрівна — поетеса (Донецьк);
Назарук Євгенія Іванівна — поетеса (Волинь);
П’ятаченко Сергій Васильович — поет (Суми);
Сенченко Микола Іванович — публіцист (Київ);
Сердюк Володимир Євгенович — прозаїк, драматург, сценарист (Київ);
Смик Олександр Іванович — поет (Тернопіль);
Тупицький Юрій Петрович — прозаїк (Черкаси);
Хороб Степан Іванович — літературознавець, критик (Івано-Франківськ);
Фінкільштейн Борис Григорович — прозаїк (Крим).
Джерело: http://ualit.org/…
ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ І ВИДАВЦЕМ ВОЛОДИМИРОМ ДЯЧУНОМ
ТОО НСПУ ЗАПРОШУЄ:
У рамках «Літературних четвергів»
29 ТРАВНЯ О 17 00
ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ І ВИДАВЦЕМ ВОЛОДИМИРОМ ДЯЧУНОМ
У програмі:
– Авангард і традиція в літературі;
– Діалог поколінь в літературі;
– Поезія Володимира Дячуна;
Модерує Наталя Пасічник
Адреса: вул. Й. Сліпого, 3,
ТОО НСПУ.
Серія Pixels від видавництва Крок
Видавництво “Крок” спільно з літературною студією “87” започатковує нескінченну серію книг молодих літераторів різних стилів, світобачень і майстерностей “Pixels”, – це фраґменти, що складають цілісний образ фраґмента; це найпростіші системи, що впроваджують неспокій та безлад до гидкої впорядкованості; це квадрати, що округлюють всесвіт. Ми поставили собі й авторам серії за мету накреслити обрій на картині розчиненого в реальниих і віртуальних світах сьогочасного літературного процесу, і зробити се варто влучно, коротко, смачно й рентабельно: однаковий обсяг кожної книги в сорок вісім сторінок, формат книги під розмір задньої кишені джинсів. Серія відкрита до продовження, пам’ятайте.
Гадаю, такий формат найбільше пасує тим, хто хотів би спробувати ковтнути реального повітря після довгих блукань у мережі. Це також причинок збиратися разом і творити текст, що для всіх має значення. Щиро надіюся, що ця серія не буде лишень купою паперу, а спільнотою. Спілкування, виявляється, існує.
Юрій Завадський, керівник видавництва “Крок”
*
Книги дуже маленькі. А6, 48 с. – це дуже маленька книга, але кращого формату для поетичної серії молодих авторів підібрати буде важко. Сенс в тому, щоб узручнити формат “метелика” і спонукати людей збирати серію – адже вкупі ці книжечки виглядатимуть ще краще. Дизайн серії і обкладинок мій, версткою займатиметься хтось инший. По дизайну головною метою було зробити щось яскраве і відтворюване, тому відштовхувався від робленої для “Кроку” перекладної поетичної серії – менше строгости, більше експресії. Поруч, до речі, серії мають виглядати близькими родичами, як і задумувалося.
стронґовський, дизайнер серії
*
Видання книги може бути профінансуване спільнотами, інституціями, видавничими радами та самими авторами. Вартість видання книги 48 сторінок А6 формату: 50 шт = 680 грн; 100 шт = 960 грн; 300 шт = 1640 грн; 500 шт = 2260 грн.
Просимо звертатися за консультаціями та з приводу видання книг: Видавництво “Крок”, info@krokbooks.com, +380352248436, +380969431704.
 |
 |
 |
 |
Hannah Silva (UK) at BayLit festival: Talking to Silence
Paul Dutton – Calgary Spoken Word Festival 2011
Василь Гудима, Свен Бауер – Куб
Джерело: http://pravda.if.ua/…
Вперше у Тернополі Андрій Любка із книгою “Кілер”
Вперше у Тернополі Андрій Любка із книгою “Кілер”, зустріч відбудеться о 18.00 в книгарні “є”, а потім о 21 у Бункермузi ви зможете почути вірші.
Історії, які розповідає Андрій Любка, мабуть, схожі на ті, які Андрій розповідає своїй любці, – аби змусити ревнувати чи для того, щоби спокусити. Там присутня пристрасна еротична фантазія, яка не полишає його і в житті. Він то постає романтичним і наївним, то самовідданим і самовпевненим, то з головою пірнає у письменницькі пиятики, а то перевтілюється на кілера і вилущує свої потаємні сни.
Організатор Богдан Боденчук.
Модератор Юрій Матевощук.
26 квітня літстудія 87 в Домі книги
Іван Лучук. Гетеборзькі поети в перекладі львів’янина
18 поетів із Гетеборга: антологія / переклад зі шведської Лева Грицюка. – Тернопіль: Крок, 2011. – 242с.
Відносно молоде тернопільське видавництво «Крок» «під зарядом» (як писалося на деяких галицьких виданнях межі ХІХ-ХХ століть) Юрія Завадського вплітає шведські нитки в гобелен сучасного українського книговидання. Зокрема і шведські, крім багатьох інших. Адже, крім розглядуваного видання, яке минулоріч вже набрало поліграфічної плоті, там планується до виходу ціла поетична серія, в якій будуть незабаром представлені: Раґнар Стрьомберґ (Ragnar Strömberg), Селіна Тусітала Марш (Selina Tusitala Marsh), Енрік Казасес (Enric Casasses), першою ж має вийти книжка Раґнара Стрьомберґа «Жовтоока», а потім буде ще невідь-скільки. Гарною «артпідготовкою» для випуску цієї серії стала антологія «18 поетів із Гетеборга» в перекладі зі шведської Лева Грицюка. «Артпідготовка» походить не від слова «артилерія», а від слова «арт», що означає мистецтво. Поезія ж, прецінь, є наймистецькішим із мистецтв.
Continue reading Іван Лучук. Гетеборзькі поети в перекладі львів’янина
2012/04/20-22 – фестиваль Гамселить!
pincet, Zsuf, RaveBox, МО Коза презентують:
фестиваль електронної музики Гамселить!
Тернопіль, 20-22 квітня 2012
20 квітня (п’ятниця)
Рейв / Коза Бар (бульвар Шевченка 23) / 21:00-2:00
Sinestetik (Київ)
DJ GoLets
DJ Loki Lander
zavgosp (dj)
Відео-інсталяція – Андрій Базюта
Вхід – 25 гривень
21 квітня (субота)
Експериментальна музика / галерея Бункермуз (бульвар Шевченка, 1) / 20:00-3:00
V4W.ENKO (Київ)
Mokri Dereva (Київ)
ZSUF (Тернопіль)
IAEA Headquarters (Запоріжжя)
The Workers (Львів)
zavgosp (live) (Тернопіль)
Відео-інсталяція – Андрій Базюта
Вхід – 30 гривень
22 квітня (неділя)
Електронна імпровізація і поезія / галерея Бункермуз / 18:00-22:00
Drumтиatr: Іздрик та Семенчук (Львів)
Андрій Антоновський (Барселона)
ZSUF + Завадський (Тернопіль)
Ecotone + Шубєнков (Львів)
Володимир Білик (Житомир)
& friends (Тернопіль)
Вхід – 15 гривень
Абонемент на весь фестиваль – 50 гривень.
Baltic Centre for Writers and Translators
The book has been put together with the intention to reflect the dynamic multilateral activity of the Baltic Centre for Writers and Translators (BCWT) in Visby on the island of Gotland, as well as to define the sources of its vitality or like checking the winning moves in PartyCasino and show how essential it has often proven to be for writers and translators.
You will find here an outline by Peter Curman, who was chairman of the Swedish Writers´ Union when the Centre was founded; he is a visionary, an initiator and a fiery spirit who has continually supported the Centre and been its ambassador, and here he remembers how it all started. Johan Öberg, journalist, editor, scholar and Sweden´s former cultural attaché in Moscow, analyses and evaluates the first decennium of the Centre´s activity. Writers Hanne Ørstavik (Norway), Eva Runefelt (Sweden) and Kjell Westö (Finland) reflect on the very essence of the Centre ? being a home for literary creation, a writers´ and ranslatiors´ workshop, a retreat and a place for significant encounters and learning.
Visby, July 2005, Lena Pasternak
Read the book here (PDF)
Source: http://www.bcwt.org/…, http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
Грицько Семенчук: “Люди не звикли сприймати культуру як власну потребу”
Грицько Семенчук – поет, музикант, учасник гурту DrumТИАТР, а водночас і директор Львівського міжнародного літературного фестивалю.
Кілька тижнів тому у Ляйпціґу відбувся один з найбільших у Європі книжкових ярмарків, де була представлена також українська книга і література. Саме про це у першу чергу розповів Грицько у інтерв´ю Вголосу, але тільки цим розмова не обмежилась…
Кабінетна зустріч з Aндрієм Содоморою
МО “Дзиґа” представляє літературний проект “Третій Світ”
Зустрічі з перекладачами
у кав’ярні-книгарні “Кабінет” (Львів, Винниченка, 12)
модератор Наталія Трохим
5 квітня, четвер, 18:00
АНДРІЙ СОДОМОРА
Aндрій Содомора, член НСП України, професор, дійсний член НТШ, лауреат літературної премії ім. Максима Рильського. Народився на Львівщині, у с. Вирів Кам’янко-Бузького району, у родині священика. Студіював класичну філологію у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, ще студентом почав перекладати твори античних авторів. Андрій Содомора продовжує естетику Лукаша і Кочура, традицію латинських перекладів Миколи Зерова і грецьких — Бориса Тена.
більше про Андрія Содомору тут
зустріч за сприянням видавництва “Грані-Т”
координатор
Юрій Кучерявий 0503799961
Здибанки Літературної студії 87
Літературна студія 87 запрошує на відкриті читання всіх, хто цікавиться літературою, на свої чергові здибанки:
четвер 16:00 в ТНПУ ім. В. Гнатюка авдиторія 87
Кривоноса, 2
перша і третя неділя місяця 11:00 в ТО НСПУ
Йосипа Сліпого, 3
Календар здибанок: 1.04, 6.05, 20.05, 3.06, 17.06, 1.07, 15.07, 5.08, 19.08, 2.09, 16.09, 7.10, 21.10, 4.11, 18.11, 2.12, 16.12 2012 року
Довідки та погрози за тел. +38 096 9431704
Поети оголошують 2012 роком Михайля Семенка
Авангардні поети кількох поколінь– від шістесятих до двотисячних -вирішили оголосити 2012-й роком Семенка та в такий спосіб виправити помилку Верховної Ради, яка забула про 120-річчя першого українського футуриста.
Завтра, 27 березня, 0 18.00, в київській книгарні «Є» (вул. Лисенка, 3) свої улюблені вірші Михайля Семенка прочитають Іван Драч, Іван Малкович, Анатолій Дністровий, Олег Коцарев, Любов Якимчук, Вано Крюгер, Богдан-Олег Горобчук.
Також планується оголошення списку заходів на 2012 рік, присвячених мистецькому авангарду загалом, та Михайлю Семенку зокрема.
Джерело: http://bukvoid.com.ua/…
Відеопоезія: Юрій Матевощук – Префіксоване єство
“Кабінетна” зустріч із Володимиром Хрущаком
Мистецьке об’єднання “Дзиґа” представляє
літературні зустрічі
у кав’ярні-книгарні “Кабінет”
(Львів, вул. Винниченка, 12)
29 березня, четвер, 18:00
Володимир Хрущак
Книга життя і Двійник
Володимир Хрущак – письменник і журналіст, автор часописів “Сучасність” і “Київська Русь”. Автор романів «Зовнішня приємність страждання» (Панорама»,2003), «Феміда на ланч» («Піраміда», 2007). Член АУП.
До збірки “Книга життя”, яка щойно побачила світ, увійшла однойменна повість і п’ять оповідань.
Детективно-езотеричне розслідування ведеться навколо містичного рукопису за авторством Юрія Дрогобича. За нею полюють століттями, вона поєднує цілу історію України і Східної Європи, виступаючи тим прихованим і невідомим для непосвячених фактором, який зумовлює події, зводить все в одне і на який реагують словами “так он як все було насправді!”. Книгою прагне заволодіти Каліостро, її читали Іван Вишенський, Самійло Величко, Григорій Сковорода, Іван Котляревський та багато інших.
Окрім повісті «Книга життя», збірка творів Володимира Хрущака містить також п’ять оповідань «Автопортрет», «Двійник», «Чорна мітка», «Виправлення минулого», «Подвиг», у яких, зокрема, «двійник провокує свій «оригінал» повністю перевернути своє життя.
координатор Юрій Кучерявий 0503799961
Літературна студія 87 в УКУ
27 БЕРЕЗНЯ ВІВТОРОК 12:00
У вівторок 27 березня 2012 року у Львові відбудуться літературні читання “Студії 87”.
Учасники студії є авторами книги “антолоґія 87” та збірок: “Шовк. Варіації матерії” Наталії Голодюк, “*” Марти Томахів, “21” Василя Колісника, “Прототип” Юрія Матевощука. Також, окрім читань, поети представлять відеовірші, зокрема “Щось” Маряни Судової, який зайняв третє місце на міжнародному конкурсі відеопоезії.
“Студія 87” з Тернополя, учасники міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців 2010 і 2011 років.
Літературні читання відбудуться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 35а, ауд. 102 (філософсько-богословський факультет УКУ).
“Кабінетна” зустріч з Ігорем Калинцем
МО “Дзиґа” представляє літературні зустрічі
у кав’ярні-книгарні “Кабінет”
(м.Львів, вул. Винниченка, 12)
22 березня, четвер, 18:00
ІГОР КАЛИНЕЦЬ
РЕАЛІЇ
Після арешту в січні 1972 року поет опиняється у слідчому ізоляторі львівської в’язниці і продовжує писати. З-під його пера виходить повість “Молімось зорям дальнім” і нові книги поезій. Цей етап життя видатного поета, перехід від “Прободженої” до “Невольничої музи” найменш відома сторінка його біографії.
Що докладно творилося з ним після арешту, що і як писалося – Ігор Калинець вперше публічно розповість на зустрічі.
координатор Юрій Кучерявий 0503799961
Delenda est
UN FANTASMA DE “BUSTHALTER” DE L’ANDRÍI ANTONOVSKYI
BON DIA, BONA GENT
!
EL DIMECRES QUE VE, 21 DE MARÇ,
A LES 20H30
APAREIXERÀ A L’HORIGINAL
(c/ferlandina 29, bcn)
UN FANTASMA DE “BUSTHALTER”
(EL FUTUR LLIBRE-SOSTENIDOR DE
POESIA DE L’ANDRÍI ANTONOVSKYI)
DES DEL COR I EL PIT DEL SEU AUTOR.
QUEDEU TOTS CONVIDATS
A VEURE, ESCOLTAR I PARTICIPAR
EN AQUEST STRIPTEASE MORFOLÒGIC
I POCASOLTA, AMB PETITS REPICS D’ALGUNS
CLÀSSICS ANDRIANS
AU, ANIMEU-VOS!
ENS VEIEM ALLÀ, SI HI VENIU!
!
Молодим письменникам вручили спілчанські квитки біля пам’ятника Шевченкові
9 березня, в день народження Тараса Шевченка, вперше в історії Національної спілки письменників України відбулося «шевченківське» вручення членських квитків молодим письменникам. Біля підніжжя пам’ятника генію українського слова у присутності сотень киян та гостей міста, що прийшли вшанувати великого Кобзаря, молоді літератори отримали квитки з рук заступника голови НСПУ Володимира Шовкошитного і секретарів Володимира Барни та Сергія Пантюка. Разом з квитками молоді автори отримали запрошення на загальноукраїнське шевченківське свято. «Слово Шевченка живе і така кількість молодих авторів, які впевнено крокують в літературу, це яскраво підтверджує!» – зазначив у своєму виступі один з наймолодших письмеників Вано Крюгер.
Проте офіційним врученням членських квитків свято не закінчилось. Після святкового знимкування та коментарів для ЗМІ, молода письменницька спільнота перебазувалася до конференц-зали Будинку Письменників, де розпочались святкові поетичні читання. Зрозуміло, що у шевченківські дні все має починатися з Шевченка. Так і сталося, бо першим виступив поет, бард, журналіст і актор Кирило Булкін з моновиставою за поемою Т.Г. Шевченка «Кавказ». Перенесенння класики в сучасну площину виявилося надзвичайно вдалим – йому довго аплодували.
А далі були вірші – і Шевченкові, і свої. Їх читали Ірина Надворна (Ужгород), Ірина Мулярчук і Володимир Биньо (Львів), Наталя Трикаш (Полтава), Анна Лукашева (Донецьк), Галина Мартинюк і Юрко Завадський (Тернопіль), Софія Стасюк (Луцьк), Ірина Мельник (Рівне), Ірина Зелененька і Ольга Зайцева (Вінниця), Анна Атаманенко і Вано Крюгер (Київ). Підтримала поетів молода письменниця-прозаїк з Ялти Олена Масленикова.
Вечір закінчився і непомітно переріс у неформальне спілкування, яке тривало до пізнього вечора. Адже ще однією метою таких заходів є саме налагодження контактів між творчою молоддю та активізація їхньої діяльності.
Джерело: http://ualit.org/…
Василь Махно. Боксер (у журналі “Шо”)
[..] Десь з північного боку Юніонсквер, за яким проглядається рекреаційна зона для пішоходів, стоїть срібний Енді Воргол, тимчасовий пам’ятник королю попарту, який, за умовою поміж скульптором та містом, повинен забратися за кілька місяців геть, може, перекочує до домашньої колекції якогось мільйонера або назад — до майстерні автора. Навіть для короля попарту немає постійного місця у НьюЙорку… Але бронзова постать Махатми Ганді тут прописана назавжди. Махатму поставили і прикрутили міцними шурупами. В обгородженому мініскверику він з ціпком, в традиційному індійському одязі, поруч невеличкого фонтану, від якого спектоного дня віє прохолодою, а навколо фонтанчика і Махатми завжди сидять, підібгавши під себе ноги, молоді люди, світячи своїми пупцями, у позі лотоса, а ньюйоркські голуби злітаються і п’ють там воду. [..]
Джерело: http://sho.kiev.ua/…
НСПУ та Шевченківські дні feat. Сергей Пантюк
Сергей Пантюк повідомив:
9-10 віршня. Наші Шевченківські Дні
9 віршня. День Тараса Шевченка
11.30. – Біля пам’ятника Т.Г.Шевченкові (сквер навпроти “червонного” корпусу КНУ) – Вручення квитків молодим письменникам, прийнятим до лав Національної спілки письменників України.
15.00. Будинок Письменників (м. Київ, вул. Банкова, 2) – Святкові поетичні читання. Беруть участь Ірина Надворна (Ужгорорд), Ірина Мулярчук і Володимир Биньо (Львів), Трикаш Наталя і Люба Євгенія (Полтава), Анна Лукашева (Донецьк), Галина Мартинюк і Юрко Завадський (Тернопіль), Софія Стасюк (Луцьк), Ірина Мельник (Рівне), Зелененька Ірина і Зайцева Ольга (Вінниця), Атаманенко Анна, Євтушенко Марія, Боровець Оксана і Вано Крюгер (Киїів).
10 віршня. Поетичний марафон “Віршень” й літературний портал “Друг читача” скликають тезок та двійників Тараса Шевченка.
Час: 10 віршня (березня) 2012, субота, о 12.00
Місце: біля пам’ятника Т.Г.Шевченкові (сквер навпроти “червонного” корпусу КНУ)
Минулого року було втілено два знакових проекти, спрямованих на популяризацію творчості Тараса Шевченка. Це “Ім’я Тараса – дух його!”, яких закликав до об’єднання та порозуміння повних або часткових тезок Кобзаря та “Двійники Тараса Шевченка”, який спричинив справжній ажіотаж у ЗМІ. Цього року ці дві акції спробують об’єднатися, щоб і тезки, і двійники прочитали поезії свого духовного батька, поспілкувалися з сучасними письменниками і, врешті, між собою.
Отже, всі, хто Тарас, Тарас Григорович і Тарас Григорович Шевченко, хто просто Шевченко, і хто бачить щодня у дзеркалі людину, схожу на нашого великого Поета, хто з якихось причин не потрапив минулого року на наші заходи, ми вас очікуємо!
Поетична серія видавництва “Крок”: Раґнар Стрьомберґ, Селіна Тусітала Марш, Енрік Казасес / Poetry Series of Krok Publishers: Ragnar Strömberg, Selina Tusitala Marsh, Enric Casasses
Дизайн книг / Book Design: стронґовський / strongowski
Ідея / Idea: Юрій Завадський / Yury Zavadsky
Раґнар Стрьомберґ. Жовтоока / Ragnar Strömberg. Hon med de gula ögonen
Переклад зі шведської Лева Грицюка / Translated from Swedish by Lev Hrytsyuk
*
Селіна Тусітала Марш. Tusitala / Selina Tusitala Marsh. Tusitala
Переклад з англійської Ганни Яновської / Translated from English by Hanna Yanovska
*
Енрік Казасес. Фосфоресцентні канарки / Enric Casasses. Canaris fosforescents
Переклад з каталонської Каталіни Джірони і Андрія Антоновського / Translated form Catalan by Catalina Girona and Andriy Antonovskiy
Джерело / Source: Translated poetry series for "Krok publishers" on the Behance Network.
Фрейзер Сазерленд (Канада) / Fraser Sutherland (Canada)
Світлина з openbooktoronto.com
Фрейзер Сазерленд мешкає в Торонто (провінція Онтаріо, Канада), хоча багато мандрував Новою Скотією. Працює оглядачем канадського мережевого часопису “The Globe and Mail”, видав у США та Канаді п’ятнадцять книг, між них поезія, мала проза та есеїстика. Його твори публікувалися в багатьох друкованих й онлайнових журналах та антологіях, перекладені французькою, італійською, албанською, сербською мовами та мовою фарсі. Дописував та редагував велику кількість словників, і є, можливо, єдиним канадським поетом-лексикографом. Перед тим, як стати вільним автором та редактором, Фрейзер Сазерленд працював репортером і штатним письменником у кількох великих газетах і журналах, серед яких “The Toronto Star”, “The Globe and Mail”, і “The Wall Street Journal”. 2012 року запланований вихід книги Фрейзера Сазерленда українською мовою як результат співпраці видавництв “Крок” (Україна) та “Book Land Press” (Канада).
I say AU, you say UA…..Mark Roberts reviews ‘AU/UA: Contemporary Poetry of Ukraine and Australia / Сучасна поезія України та Австралії’
AU/UA: Contemporary Poetry of Ukraine and Australia / Сучасна поезія України та Австралії Edited by Les Wicks, Yury Zavadsky and Grigory Semenchuk. Published as ebook by Krok (Ternopil, Ukraine) in association with Meuse Press (Sydney, Australia). 2011.
The past few months have not been the best time to release an anthology of poetry in Australia – that is if you want to get some mainstream attention in the literary press. That large anthology by Gray and Lehmann seems to have been sucking up all the reviews and interviews and not leaving much oxygen for anyone else. But things have been happening under the radar. One of the most interesting being the publication of an ebook anthology of contemporary poetry from Australia and the Ukraine. While the Gray/Lehmann anthology is bending bookcases in Libraries and bookshops this collection of Australian and Ukraine poets exists as a free downloadable ebook.
Sudesh Mishra / Судеш Мішра
Sudesh Mishra was born in Suva and educated in Fiji and Australia. He has been, on different occasions, the recipient of an ARC Postdoctoral Fellowship, the Harri Jones Memorial Prize for Poetry and an Asialink Residency in India. Sudesh has taught at Flinders University, Deakin University and the University of Stirling. He was Visiting Professor at the Fiji National University in 2010 and helped establish the School of Communication and Creative Arts. He is the author of four books of poems, including Tandava (Meanjin Press) and Diaspora and the Difficult Art of Dying (Otago UP), two critical monographs, Preparing Faces: Modernism and Indian Poetry in English (Flinders University and USP) and Diaspora Criticism (Edinburgh UP), two plays Ferringhi and The International Dateline (Institute of Pacific Studies, Suva), and several short stories. Diaspora Criticism (2006) is widely regarded as a milestone text. Sudesh is also (with Seona Smiles) the editor of Trapped, an anthology of writing from Fiji, and has had his work published in many ranked journals, including Social Text, Subaltern Studies, Meanjin, Ariel, Journal of Postcolonial Writing, Fulcrum, Borderlands, New Literary History, Oxford Literary Review and Emergences. He has contributed commissioned papers to significant postcolonial readers, encyclopedias and dictionaries and his creative work has appeared in a wide array of publications, including Nuanua: Pacific Writing in English since 1980, The Indigo Book of Modern Australian Sonnets, Lines Review: Twelve Modern Young Indian Poets, Over There: Poems from Singapore and Australia, Sixty Indian Poets, The Bloodaxe Book of Contemporary Indian Poetry and Concert of Voices: An Anthology of World Writing in English. He is on the editorial board of four international journals: Journal of South Asian Diaspora, Asiatic, Double Dialogues and S/Z. He was a member of the judging panel for the Commonwealth Writers’ Prize (Australasia) in 2006-7 and has read his work at a number of literary festivals, including The Adelaide Festival of Arts, The New Zealand Festival of Arts, The Sydney Writers’ Festival and The Edinburgh Book Festival. Sudesh is working on a fifth collection of poems, a collaborative project on popular Hindi cinema (with Vijay Mishra) and a series of papers on minor history. He is Professor in Literature, Language and Linguistics.
«СтереоТипи» Юлії Скороди: презентація збірки поезії. Читання-соло
17 лютого 2012 року (п’ятниця) 19:00
Києва гора, Руський клуб «Культ Ра»
м. Київ, вул. Володимирська, 4
Continue reading «СтереоТипи» Юлії Скороди: презентація збірки поезії. Читання-соло
Закрита презентація книги “юрійзавадський крик”
Організація та афіша від 87.te.ua
Юрко Іздрик: «Українізація можлива тоді, коли українська мова проникне в блатняк»
– Ви нащадок репресованого греко-католицького священика. А чи немає у вас якоїсь образи, неприязні до нащадків всіляких сексотів, які сьогодні займаються тим, що ставлять пам’ятники Сталіну, обвішуються червоними прапорами?
– Знаєте, немає. У мене є близькі приятелі, батьки яких були по той бік барикад, що називається, чекістами. Справа в тому, що я не вірю в історію, де по один бік стояли німці, а по другий – радянські люди чи бандерівці й німці. Я не вірю в такі варіанти історії. Історія має писатися дуже конкретно, як на мене. Ніхто ж не скаслвував смертного гріха як одного з найстрашніших гріхів. Чому ми й надалі героїзуємо війну, чому героїзуємо вбивство як таке? І не має значення, заради яких інтересів. Де в Біблії написано, що заради Батьківщини можна вбивати, а заради чогось іншого – не можна. Не можна вбивати в принципі!
Тому історія, на мою думку, принаймні історія Другої світової, має писатися в такий спосіб: Сидір убив Іванова, Іванов застрелив Фріца, Швайвангер переїхав танком стількох людей (з конкретними прізвищами)… Це буде історія Другої світової війни. У цій історії отой мій приятель зі своїми батьками-чекістами ніяк у мою приватну історію, історію мого діда і його Воркути не пов’язані. Що, я б мав відчувати до нього неприязнь як до представника якогось класу чи що? Я не прихильник класових теорій…
Ні, не відчуваю неприязні, але я відчуваю великий дискомфорт від того, що на пострадянському просторі навіть не було спроби провести люстрацію, за винятком прибалтійських республік. Тут не йдеться про помсту, про те, що колишні бандерівці битимуть колишніх енкаведистів чи навпаки. Ні, – залишилися їхні діти, онуки, які можуть будувати свою країну, не повторюючи помилок своїх предків.
Перепрошую, фашизм заборонено. І якби я, не дай Боже, витатуював би собі на пупку свастику, то мене б загребли до цюпи. Нє?.. А тут носять червоні прапори, на державному рівні пропагують цю сатанинську символіку… І це далі триватиме, бо Росія зацікавлена в збереженні цієї символіки, тому що в них завжди свої способи задурювати мізки людям.
Але, людоньки добрі, що вам заважає зробити люстрацію?! Спробуйте, буде багато смороду, нічого з того не вийде, абсолютно нічого, тому що вже зараз запізно, бо вже поділили гроші й більше ніщо нікого це не цікавить, та все-таки спробуйте. І ця люстрація б виглядала вкрай карикатурно і вкрай несмачно. Але сам прецедент – це дуже важливо. Принаймні засудити людиноненависницьку, людожерську ідеологію, якою був комунізм, а він був на такому рівні, як і фашизм. Щоб людям не плуталося в голові… Добре, вибирайте собі Сталіна, але знайте, що це карається законом.
Ларс фон Трієр на Каннах, як він сказав потім, жартома згадав з симпатією Гітлера… Його накопали в дупу, і все. А тут діється чорт зна що. Найгірше не те, що носять ці прапори, а те, що в людей каша в голові, вони самі не знають, під чим вони ходять, що вони носять. А за це все, десь там за кормою, доведеться відповідати.
Джерело: http://slovoua.com/…
Інтерв’ю: Андрій Антоновський: «Україна і Каталонія – близнючки»
Андрій Антоновський з Барселони – не лише поет, перекладач з каталонської на українську і навпаки, а й талановитий художник і перформер. Називає себе українським неофутуристом.
Уродженець Хмельницького, Андрій з 2001 року мешкає та працює в Барселоні, де став активним учасником мистецького і літературного процесу Каталонії – автономної області Іспанії. Він регулярно публікується у каталонській періодиці, бере участь у багатьох поетичних та полідисциплінарних фестивалях.
З 2002 року разом зі своєю дружиною, американсько-каталонською перекладачкою Каталіною Джіроною переклав каталонською мовою класиків і сучасних українських авторів – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Павла Тичину, Богдана-Ігоря Антонича, Ліну Костенко, Юрія Андруховича, Сергія Жадана та інших.
Сучасна українська культура, на думку Андрія Антоновського, надмірно вариться у власному соку, тому міжкультурні контакти вкрай необхідні. Своєрідним містком між українською і каталонською літературами в Барселоні стала кнайпа «Летрафіріт», що в перекладі означає «хворі на літери». Там Андрій з Каталіною влаштували вечір української поезії.
Continue reading Інтерв’ю: Андрій Антоновський: «Україна і Каталонія – близнючки»
Презентація книги Юрія Завадського “Крик” у книгарні “Смолоскип”
Субота 11 лютого 2012 року о 17:00
Книгарня “Смолоскип”, Київ, вул. Межигірська, 21
юрійзавадський крик
Завадський Ю. Крик – Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. – 82 с.
ISBN 978-617-692-005-2
В оформленні обкладинки використана фотографія Ольги Кліпкової.
Дизайн, макет і верстка: Юрій Завадський.
0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0, – нова книга Юрія Завадського не налаштована на спілкування, хоча й зберігає ознаки тексту. Хай навіть цей текст суцільний та чомусь поділений на фраґменти-вірші, книга прагне зробити крок вбік, зісунувшись до щоденної неоформленості та непорозуміння. Яким чином нулі породжують в своїй порожності композиційний згусток і тверду частку одиниці, що таке мова і яким шляхом вона перетворюється, де межа словесності, читаності, етики?
Немає нічого, що було б беззмістовним, існує лише межа, за якою людина не розуміє, не бачить, не чує, – з-за цього кордону виринають окремі знаки, згуки та плями, точки та лінії, риски та відтиски. Із нагромадження цих елементів твориться текст, який ніби й сором дооформлювати, рекреувати, налаштовувати на зрозумілість. Він як відбиток протектора на засніженій дорозі чи раптовий спалах сірника у темряві.
Про автора: Юрій Завадський (1981) – поет, науковець, видавець, перекладач. Працює і мешкає в Тернополі, займається активною видавничою та культурницькою роботою. Відомий виступами з використанням фонетичного матеріалу, що видобувається артикуляцийним апаратом українського мовця. Автор кованої книги “Ротврот” в співавторстві з Андрієм Антоновським (Каталонія) та Василем Гудимою (Україна). Зреалізував музично-поетичний альбом з гуртом ZSUF. Альбом перебуває у вільному завантаженні в мережі через сайти zsuf.org та yuryzavadsky.com.
Видавництво «Крок» засноване в Тернополі Юрієм Завадським. Спеціалізується на виданні художньої літератури, провадить перекладні проекти та програми культурного обміну. З часу заснування, видавництво видало ряд важливих та цінних наукових праць, літературних книг, налагодило бурхливу культурну роботу в Тернополі та поза його межами. Однією з гілок роботи є перекладні проекти, що вилилися в налагодження культурних взаємин з Іспанією, Каталонією, Швецією, Польщею, Австралією, Новою Зеландією, США.
KrokBooks.com: Різдво / Christmas
DRUMТИАТР у ТЕРНОПОЛІ І ФРАНКІВСЬКУ
DRUMТИАТР у ТЕРНОПОЛІ
День народження ZSUF
“Коза”, Тернопіль
17 грудня 2011 року о 21:00
Акція відбувається за підтримки видавництва “Крок”.
Вхід – 20 гривень.
Братимуть участь:
Музика:
Drumтиатр (Львів-Станіслав-Калуш) and VJ Samborsky
Futurin (Київ)
Amistad (Дніпропетровськ)
Bodhysatva (Тернопіль)
Adibas (Тернопіль)
Хопта (Тернопіль)
Тренер (Тернопіль-Карістос)
Література:
Розігрів від покоління 87: Мар’яна Судова, Юрій Матевощук, Василь Колісник, Юля Бабак
Юрій Завадський (Тернопіль-Петриків)
Мірко Боднар (Львів)
Мар’яна Максим’як (Львів),
Микола Шпаковський (Львів-Теребовля)
Юлія Скорода (Київ)
Грицько Семенчук (Львів-Проскурів)
Артем Полежака (Київ)
Іздрик (Львів-Калуш)
Livepaint:
SWB (Тернопіль)
Video:
ZSUF
DRUMТИАТР у ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
18 грудня 18.00, книгарня «Є» в Івано-Франківську (вул.Незалежності, 31)
запрошує на презентацію книги Юрія Іздрика «Underword». Це нова унікальна збірка філософської прози й поезії Іздрика, видана у форматі авторського мистецького альбому. Underword, як і зазначено в титулі — альбом, себто добірка улюблених текстів, колажів і фото автора.
Іздрик знову пропонує нам концептуальну art-book, але цього разу барвисту, гламурну і цілком позбавлену дискурсу.
Модератор – Галина Петросаняк
ГРАЮТЬ DRUMТИАТР
ВХІД ВІЛЬНИЙ І БАЖАНИЙ
DRUMТИАТР ЦЕ
Izdryk Yurko – mc, guitar,piano
Semenchuk Grigory – dj, mc.
Yevhen Samborsky – vj, art
If-Ro – vj, photo
DrumТиАтр видає краут-рокові експерименти в дусі Can або Neu! — звісно ж, з тією самою монотонною читкою. Виникає спокуса порівняти їх з російською хвилею «абстрактного» хіп-хопу (СБПЧ, Есть Есть Есть тощо). З іншого боку, щось подібне міг грати і Tricky — якби виріс десь під Івано-Франківськом і не сприймав би власну музику всерйоз.
http://www.reverbnation.com/drumТИАТР
http://www.myspace.com/drumtuatp
https://www.facebook.com/drumtuatp
17 грудня у “Бункермузі” презентація книги Мар’яни Максим’як “Люди”
17 грудня 2011 року о 18:00
у мистецькій ґалереї “Бункермуз” у Тернополі
презентація книги видавництва “Крок”
Мар’яна Максим’як
“Люди”
Організаційна й інформаційна підтримка: krokbooks.com, koza.te.ua, galychyna.info, provse.te.ua, uhradio.fm, yuryzavadsky.com, intb.te.ua, lypa.te.ua, anons.te.ua, 87.te.ua
день народження ZSUF
день народження ZSUF
“Коза”, Тернопіль
17 грудня 2011 року о 21:00
Акція відбувається за підтримки видавництва “Крок”.
Вхід – 20 гривень.
Братимуть участь:
Музика:
Drumтиатр (Львів-Станіслав-Калуш)
Futurin (Київ)
Amistad (Дніпропетровськ)
Bodhysatva (Тернопіль)
Adibas (Тернопіль)
Хопта (Тернопіль)
Тренер (Тернопіль-Карістос)
Література:
Розігрів від покоління 87: Мар’яна Судова, Юрій Матевощук, Василь Колісник, Юля Бабак
Юрій Завадський (Тернопіль-Петриків)
Мірко Боднар (Львів)
Мар’яна Максим’як (Львів),
Микола Шпаковський (Львів-Теребовля)
Юлія Скорода (Київ)
Грицько Семенчук (Львів-Проскурів)
Артем Полежака (Київ)
Іздрик (Львів-Калуш)
Livepaint:
SWB (Тернопіль)
Video:
ZSUF
Презентація збірки “ЛЮДИ” Мар’яни Максим’як у ТЕРНОПОЛІ
Субота, 17 грудня 2011 року о 18:00
«Бункермуз» мистецька галерея, бульвар Шевченка,1, Тернопіль
Видавництво «Крок» ( http://krokbooks.com/ ) презентує поетичну збірку «ЛЮДИ» – другу книгу молодої авторки Мар’яни Максим’як, яка вийшла друком у видавництві у 2011 році. До неї увійшли вибрані поезії авторки, написані протягом восьми років.
Автор передмови до збірки поет та перекладач Остап Сливинський говорить про вірші Мар’яни наступне: «Рядки Мар’яни Максим’як – найвищою мірою елегійні. Такі, що пишуться, коли розійшлися гості, погасли світла і лишилося тільки одне світло, непевне, нізвідки, ні для кого. Подеколи мені здається, що тут, у цих віршах, більше подиху, ніж письма, уяви чи бачення».
Довідка про авторку:
Мар’яна Максим’як народилась у м. Бучач на Тернопільщині. Закінчила Український Католицький Університет та Львівський національний університет імені Івана Франка. Пише поезію, прозу. Авторка дебютної збірки «Solo душі» («Каменяр», Львів 2004) та збірки вибраних поезій «ЛЮДИ» («Крок», Тернопіль 2011).
Учасниця численних Всеукраїнських та Міжнародних літературних фестивалів та проектів, зокрема літературних тандемів з Тарасом Прохаськом, Мар’яною Савкою, новозеландською поеткою Селіною Тусіталою Марш.
У 2010 році отримала заохочувальну премію літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” за поетичну збірку “Цифри, що танцюють”. Активна у галузі відеопоезії, її відео вірші у 2011 увійшли до шорт-лісту двох Всеукраїнських відеопоетичних премій («БУК» та «CYCLOP»). Вірші перекладено англійською мовою та на іврит.
Живе та працює у Львові.
КРОК НАЗУСТРІЧ САМОМУ СОБІ: З Юрієм Завадським розмовляє Наталя Пасічник
..От котроїсь жовтневої суботи ми о п’ятій ранку йдемо на дах певного будинку всі разом читати вірші та записувати все на відео. Якщо люди здатні на таке божевілля, то, гадаю, поезія ще комусь потрібна у цьому триклятущому світі краваток і посвідчень…
…В мене кілька проектів наразі. Один — книга “Хлор” у співпраці з Андрієм Антоновським. Інший — продовження роботи з гуртом “ZSUF” і запис наступних треків їхньої музики і моєї фонетичної поезії. Плюс вихід моєї великої книги, на що я мушу спромогтися до наступного літературного вересня. А ще, мабуть, зникну з преси як особа, в якої беруть інтерв’ю, бо маю намір справедливо вимагати гонорару за свої словa…
Джерело: http://www.exp21.com.ua/…
Пйотр Мацєжинський: “Я б не хотів, щоб мої тексти читали в школах”.
фото: Домінік Фіґєль
Пйотр Мацєжинський (Piotr Macierzyński) — досить відома і, водночас, досить суперечлива постать сучасної польської поезії. Його вірші зачіпають за живе, викликаючи захоплення або ж обурення. Аналогічно розходяться думки критиків. Легко оцінювати творчість класика, введеного в пантеон святих від літератури, ризиковано говорити про вірші живого поета. Найкращий коментар — то автокоментар. Пропонуємо інтернет-розмову з Мацєжинським про його творчість та переконання. Наталя Лобас
Наталя: Скільки має спільного Пйотр Мацєжинський з Твоїх віршів із реальним Мацєжинським?
Пйотр: Я б хотів, щоб якнайбільше, і в певному сенсі так, як є. Твір завжди спирається на переживання, роздуми, лектури автора. Навіть якщо це почуті історії — почуті, а отже переосмислені тим, хто пише. Навіть вимисел обмежується досвідом автора. Але є також другий бік цієї фальшивої монети. Мова — знаряддя недосконале. Бреше. Не передає реальності. Крім того, і так ми завжди показуємо лише фрагмент. Навіть якби ми хотіли поставити знак рівності між автором та ліричним суб’єктом, такі дії приречені на поразку. А шкода.
Continue reading Пйотр Мацєжинський: “Я б не хотів, щоб мої тексти читали в школах”.
20 грудня, 19.00, Львівська обласна філармонія. ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ: «Лексикон інтимних міст»
Львівська обласна філармонія та ГО «Форум видавців» представляють:
творчий вечір
ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ
«Лексикон інтимних міст»
ВЕДУЧИЙ – Юрій Винничук
20 грудня, 19.00
Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7)
Продовжуючи свій тур презентацій книги «Лексикон інтимних міст», Юрій Андрухович також завітає і до Львова. На львів’ян чекає не лише презентація книги та автограф-сесія, а й масштабний творчий вечір. Під час заходу йтиме розмова про нове творіння автора, а також відбудеться читання вже знаних улюблених текстів.
Запрошуємо усіх львів’ян та гостей міста відвідати цю непересічну подію.
Вартість квитків – 30, 50, 70 гривень (студентам і пенсіонерам – знижка). Квитки можна придбати в касах Львівської обласної філармонії та на сайті kvytky.ua.
Партнер заходу – готель «Леополіс»
Головний інформаційний партнер – радіо «Львівська хвиля»
Інформаційні партнери:
Lviv Today, ВГОЛОС, kultura.lviv.ua, ZAXID.NET, my.relax, VISIT.LVIV, У ЛЬВОВІ, RIA ЛЬВІВ, 032 UA
Акредитація преси: litfest@bookforum.com.ua
Відкриті читання літературної студії 87
10 листопада на 5 парі о 14:20 відбудуться відкриті читання літературної студії 87 на російській кафедрі філфаку ТНПУ ім. Гнатюка в ауд. 76 (можливо 78).
Запрошуємо усіх бажаючих, і “М”і”Ж”і”К”і”Б”і”Х”!
Тарас Прохасько в “Кабінеті” 10 листопада 2011 року
Мистецьке об’єднання “Дзиґа” представляє авторські зустрічі з письменниками
у кав’ярні-книгарні “Кабінет” (Львів, вул. Винниченка, 12)
10 листопада, четвер, 18 год.
ТАРАС ПРОХАСЬКО
Він вважається одним з найпомітніших явищ сучасної української літератури, його проза позбавлена пафосу, його життя організовано так, що він мало відчуває зміни в державі, політиці, громадському житті, його непокоїть дискурс насильства, який ніколи не зникав, але тепер зміцнюється в державі і те, що суспільство йому не опирається, він не дивиться телебачення і його турбує наша нелюбов до себе, вважає, що треба жити з увагою до інших і що ми – не самі і в цьому наша сила, і життя – таки не тотожне літературі.
Вхід вільний
Координатор “Кабінетних” зустрічей
Юрій Кучерявий 0503799961
Презентація поетичної збірки «ЛЮДИ» Мар’яни Максим’як: 19 листопада (субота) о 17:00, Київ, фестиваль-ресторація «Диван»
19 листопада (субота) о 17:00 фестиваль-ресторація «Диван»
Видавництво «Крок» ( http://krokbooks.com/ ) презентує поетичну збірку «ЛЮДИ» – другу книгу молодої авторки Мар’яни Максим’як, яка вийшла друком у видавництві у 2011 році. До неї увійшли вибрані поезії авторки, написані протягом восьми років.
Автор передмови до збірки поет та перекладач Остап Сливинський говорить про вірші Мар’яни наступне: «Рядки Мар’яни Максим’як – найвищою мірою елегійні. Такі, що пишуться, коли розійшлися гості, погасли світла і лишилося тільки одне світло, непевне, нізвідки, ні для кого. Подеколи мені здається, що тут, у цих віршах, більше подиху, ніж письма, уяви чи бачення».
Чому «ЛЮДИ»? Бо люди вміють кохати, відчувати, плакати, бояться втрачати, бувають щасливі, сумні, потрапляють на сторінки газет, старіють, міряють час відстанями доріг, викуреними цигарками, мріють про вічність. Авторка у своїх віршах часто акцентує на людині, її проблемах, переживаннях, стосунках. Каже, що це поезія для людей і про людей.
Дмитро Стретович, координатор літклубу «Маруся» про книгу «ЛЮДИ»:
«Справді добра жіноча поезія, яку хочеться перечитувати, а окремі рядки – заучувати. Мар’яна вміє глибоко дивись на звичайні речі, показувати банальні деталі в незвичних ракурсах. Сьогодні така поезія має особливе значення: вона нагадує людям, що радість життя в дрібницях».
Довідка про авторку:
Мар’яна Максим’як народилась на Тернопільщині. Закінчила Український Католицький Університет та Львівський національний університет імені Івана Франка. Пише поезію, прозу. Авторка дебютної збірки «Solo душі» («Каменяр», Львів 2004) та збірки вибраних поезій «ЛЮДИ» («Крок», Тернопіль 2011).
Учасниця численних Всеукраїнських та Міжнародних літературних фестивалів та проектів,
зокрема літературних тандемів з Тарасом Прохаськом, Мар’яною Савкою, новозеландською
поеткою Селіною Тусіталою Марш.
У 2010 році отримала заохочувальну премію літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” за поетичну збірку “Цифри, що танцюють”. Активна у галузі відеопоезії, її відео вірші у 2011 увійшли до шорт-лісту двох Всеукраїнських відеопоетичних премій («БУК» та «CYCLOP»). Вірші перекладено англійською мовою та на іврит.
Живе та працює у Львові.
Офіційний сайт авторки: http://marimaksymiak.wordpress.com/
Організатори: видавництво «Крок», літературний клуб «Маруся»
Інформаційна підтримка: «Буквоїд», «Арт-Вертеп», «ЛітАкцент», «Платформа»
Інтерв’ю з Юрієм Завадським, питає Наталя Пасічник
…Свобода, нерівність і розбрат – також чудові цінності, що особливо актуальні в нашому світі. І вони штовхають нас на подвиги…
… Мрію про жорстку конкуренцію та підпілля, про якість і силу, про світову славу і світовий вплив. Про що ще мріяти?..
…Бажаю переставати писати й братися за розум. Бажаю писати, і в такому разі нарікайте на себе…
Джерело: http://www.culbit.com/…
відкриті читання літературної студії 87 2 листопада 2011 року
відкриті читання літературної студії 87
тернопільський національний педагогічний університет імені володимира гнатюка
авдиторія 178
2 листопада 2011 року о 9:35
Літстудія 87: sun behind the clouds
8 жовтня о 06:00 за місцевим часом відбулись закриті літературні читання літературної студії 87 “Sun behind the clouds”. У читаннях брали участь Богдан Боденчук, Юлія Валах, юрійзавадський, Юрій Матевощук, Мар’яна Судова, Юлія Бабак. Музичний супровід: Святослав Стадничук та Андрій Чупік. Зйомка: Вова Луцишин.
Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
29 жовтня 2011 року о 17:00 в барі Коза
презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
у перекладах українською мовою львів’янина Лева Грицюка.
Книга видана у Тернополі видавництвом “Крок”.
Проект здійснено за підтримки Шведської Культурної Ради.
Continue reading Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
29 жовтня 2011 року о 17:00 в барі Коза
презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
у перекладах українською мовою львів’янина Лева Грицюка.
Книга видана у Тернополі видавництвом “Крок”.
Проект здіснено за підтримки Шведської Культурної Ради.
Інформаційна підтримка:
koza.te.ua, krokbooks.com, yuryzavadsky.com, levhrytsyuk.blogspot.com,
intb.te.ua, provse.te.ua, anons.te.ua, strng.org, galychyna.info