Життя продовжиться тобі навсупереч –
незадоволена ти йдеш, насуплена,
зсудомило щелепи з гніву й сумніву…
Життя продовжиться тобі навсупереч,
навсупереч.
Ти чуєш, сучко? –
все навсупереч!
На сонні очі переддень насунутий –
твоєю користуючись відсутністю –
в легкому ступорі у двері стукаю:
“Життя продовжиться!..
Тобі навсупереч!..”
Шкода мені, правда, але, по суті, це
життя продовжиться тобі навсупереч.
Ніби це камінь, що з душі мені зсунувся:
Життя –
продовжиться…