малі балконні виконавці сумних хітів
ми не знаємо яким чином сьогодні блищати адже
простота є надзвичайно важливою.
ще тліє вогнище, але те, що говорю, вже було.
*
в коло співаємо ту саму пісеньку
ми усвідомили, що стоїмо з відкритими ротами.
за пів року усвідомили, що так стоїмо.
існує якась межа порожнечі, така доза,
більше якої вже ні, вже навіть ніщо.
*
свято
дивимося на машину для виготовлення цукрової вати.
невідомо, що робити з другою рукою. втечі немає.
чоловік, що робить вату, порізав пальця,
а діти думають, що це малинова.
*
розкіш
пані в хутрі. виглядає як горобець.
як самі лиш пір’їни, без птаха, збиті в кульку.
підскакують в клітці, не усвідомлюючи відсутності.
© Ilona Witkowska, text
© Юрій Завадський, переклад