До сторіччя патрона Польського центру освіти та культури в Тернополі, отця-професора Мечислава Альберта Кромпця вийшла друком українською та польською мовами книга-інтерв’ю «Покинути світ абсурдів».
Мечислав Кромпець – багатолітній ректор Католицького університету в Любліні, видатний філософ і педагог, друг Папи римського Йоана Павла ІІ.
Уперше книгу «Покинути світ абсурдів» видало 2002 р. Товариство Святого Томи Аквінського в Любліні. Українською видання з’явилося 2021 р. у тернопільському видавництві «Крок» за підтримки Генерального консульства РП у Луцьку. Ця публікація – розмова отця Яна Сохоня з Мечиславом Кромпцем, яка відкриває нам особу отця-професора, його життєвий шлях та боротьбу за університет у часи ПНР. Читачі отримали можливість ознайомитися з прямою мовою отця, його спогадами про дитинство в селі Мала Березовиця на Тернопільщині й розвиток університету, а також зазирнути у глибокий і захопливий світ його філософських поглядів, переконань, припущень і гіпотез.
Ян Сохонь так говорив про назву книги під час грудневої презентації українського видання: «Покинути світ абсурдів» – це парафраза однієї з промов отця-професора, яка говорить про те, що філософія, яка не хоче зрозуміти реальності, звертається до потенціалу суб’єкта, свідомості, людської думки, яка лише жонглює ідеями, веде реальність до абсурдів, до такої системи, вираженням якої є геґеліянський панлогізм, де біля самих витоків філософської системи лежить суперечність, і на діалектичному процесі Геґель будує пізнавання реальності. Покинути світ абсурдів для отця означає по суті повернутися до реалізму, до того, що є найбільш раціональною дорогою здобуття мудрості. А мудрість веде до щастя».
Мечислав Кромпець виховав не одне покоління науковців, педагогів і духівників, а його філософські дослідження сформували фундамент для розбудови польської школи метафізичного реалізму. Особливими рисами філософії отця-професора є глибина осягнення, широта поглядів і відкритість до новизни, що разом він умів показати простими словами на життєвих прикладах, доступних людині, незнайомій зі складною філософською термінологією.
«Невипадково згадують про роль учителя, коли йдеться про Мечислава Кромпця, і невипадково згадують про вплив однієї людини на історію людства, коли йдеться про його вклад у розвиток філософії, науки та культури. Мало хто ставив перед собою настільки непрості й важливі завдання, як отець-професор Мечислав Альберт Кромпець», – зазначив у передмові до українського видання Петро Фриз, голова Польського центру культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця в Тернополі.
Мала Березовиця, рідне село Мечислава Кромпця, відіграла велику роль у формуванні його дитячого світогляду. Він закінчив Першу державну гімназію імені Вінцента Поля в Тернополі 1939 р., після чого вступив до чину отців-домініканців у Кракові. 1943 р. склав довічні обітниці, а 1945 р. був висвячений на священника. Із 1951 р. працював у Католицькому університеті в Любліні.
У Тернополі під час навчання в гімназії малий Мечислав познайомився з ченцями-домініканцями, навчався в них основ теології, філософії, історії, літератури. Колеги та учні неодноразово підкреслювали його відкритість до дискусії, готовність змінюватися, рости, приймати в складних умовах правильні рішення та ідеї. Мечислав Кромпець крокував у ногу з часом. Він зумів побачити перспективи свого саморозвитку саме в науковій спільноті домініканців, а потім – у ґроні ентузіастів Католицького університету в Любліні.
«Йому властива неповторна вразливість щодо присутності інших людей, особливо таких, які демонструють інтелектуальну зацікавленість і прагнення до віднайдення правди. Хто хоча би раз у житті мав можливість ближче поспілкуватися з отцем Кромпцем, той залишається під враженням від його особистості», – зізнається отець Ян Сохонь у передмові до книги.
Мечислав Кромпець виріс у багатонаціональному середовищі довоєнної Тернопільщини. Роки його юності припали на важкі часи історичних, світоглядних змін, конфліктів і воєн, що призвели до знищення не лише життів, країн і міст, а й до повного перерозкладу й переродження дотогочасної культури. Латинська мова, якою Мечислав Кромпець написав дві наукові праці, вийшла з ужитку, а система освіти зазнала докорінних змін. Молодому науковцеві й ченцеві довелося жити й працювати в умовах комуністичного режиму в тогочасній Польщі.
«Отець-професор насправді дуже часто розповідав про Україну: як було би добре, якби наші народи, український і польський, щоразу більше знаходили спільну мову, щоб ми не творили єдність, адже плюралізм чудовий і кожен повинен зберігати власну ідентичність, дбати про своє місце в світі. Проте ми всі – з одного культурного кола, із західної цивілізації, тому Україну та Польщу це, попри все, об’єднує на основі спільних цінностей. А ці цінності пов’язані, по-перше, з релігійним стилем життя і відмінність літургії підсилює її, а по-друге, ці цінності пов’язані з європейськими традиціями греко-римо-латинської культури, частково візантійської чи неоплатонічної, але в будь-якому разі це елементи, які нас як народи єднають. І отець із ніжністю говорив про Україні, адже він все своє молоде життя прожив там, у тій природі, релігійній аурі і в тих історичних перипетіях, пов’язаних із політикою та війною», – сказав Ян Сохонь.
У передмові до книги Петро Фриз згадує слова Йоана Павла ІІ, які він написав у листі до отця-професора з нагоди його 80-ліття: «Я завжди дивувався твоєму реалізму в поглядах на щоденність і максималізму в пошуку відповідей на пов’язані з нею питання й проблеми». Він мав рацію, адже отець-професор невтомно обороняв свої реалістичні філософські позиції, що мало величезний вплив на його життя й діяльність.
Польський центр у Тернополі разом із видавництвом «Крок» за підтримки Генерального консульства РП у Луцьку домовилися про спільну роботу в напрямку популяризації доробку отця-професора. Одним із важливих її аспектів може стати щорічне святкування дня патрона Польського центру в рідному селі Мечислава Альберта Кромпця.
Юрій Завадський,
перекладач книги «Покинути світ абсурдів»
Фото з архіву Монастиря отців-домініканців у Кракові редакції надав автор
Джерело: https://monitorwolynski.com/uk/news/4228-zazirnuti-u-svit-mecislava-krompcya