Косичка

Коли всіх жінок
із вагонів поголено
чотири в’язні
липовими мітлами
вимітали й громадили волосся

Під чистими шибами
лежить затверділе волосся
подушених в газових камерах
в тому волоссі шпильки
та кистяні гребінці

Їх не просвітлює світло
не розвіює вітер
не торкає долоня
ні дощ ні цілунки

У великих скринях
клубочиться сухе волосся
подушених
і сіра косичка
мишачий хвостик зі стрічкою
за котрий посмикують в школі
невиховані хлопці

Кого тут немає

Пам’яті Збишка
мого малого учня

Хто втонув
кого тут немає

Хто так страшно кричить
хто мовчить

Хто не має рота

Що це
що виринає
як жахливо росте
це мале тіло

Такий рух стільки слів
кого тут немає
це він
цей добрий хлопець
перетворився
на річ
яка мовчазною
виходить із води
і роздирає матір

1955

Можна

Пам’ятаю що давніше
поети писали “поезії”
можна ще писати вірші
протягом багатьох-багатьох років
можна також робити
багато інших речей

Страх

Ваш страх великий
метафізичний
мій малий чиновник
з течкою

з картотекою
з анкетою
коли я народився
з чого живу
чого не зробив
у що не вірю

що тут роблю
коли перестану прикидатися
куди подамся
потім

Пам’ятники

Наші пам’ятники
двозначні
мають форму ями

нам пам’ятники
мають форму
сльози

наші пам’ятники
будував під землею
кріт

наші пам’ятники
мають форму диму
йдуть прямо до неба

1958

До серця

Я бачив
спеціаліста кухаря
засував руку до морди
і через трахею
впихав її до середини
вівці
і там у живому
хапав серце
стискав пальці на серці
виривав серце
одним рухом
так
це був спеціаліст

1959

* * *

лик вітчизни

вітчизна це країна дитинства
місце проживання
це та мала найближча
вітчизна

місто містечко село
вулиця будинок подвір’я
ліс на обрії
могили

у дитинстві пізнаються
квіти трави злаки
звірі
поля луки
слова плоди

вітчизна сміється

спочатку вітчизна
близько
на витягнуту руку

лишень пізніше росте
кровоточить
болить

(с) Адаптація українською мовою Юрія Завадського, 2009