Переклад з польської Юрія Завадського
© Юрій Завадський, перeклади
© Piotr Macierzyński, wiersze
Поети без парашута
не вимагаймо від священика неможливих речей
відомо що духівник не може
бути добрим поетом
навіть Біблія бере слово в цій справі
не можна служити двом господарям
бо ж або поезію будеш ненавидіти
а службу священичу шанувати
або одного триматимешся
а другим знехтуєш
коли ти поет
важко бути кимось
іншим
легше верблюдові пройти крізь вушко голки
ніж священику написати добрий вірш
навіть вагання є непевним
пошук служить одному лишень віднайденню
правди давно вже відкритої
я коли шукаю йду на ризик
і можу знайти навіть арґументи
що підривають мій світогляд
гроші на горілку
нову скриньку Пандори
священик завжди виконує сальто з парашутом
у віршах священики як в американських фільмах
відомо який буде кінець
духівник навіть не може бути щирим
коли б він написав про своє пияцтво
приставання до прислужників
конвеєрні відправи померлих
й очікування допоки прийде на сповідь
цицата донька паламара
тут же дізнався би від єпископа
що став поетом
аж після анафеми
він би відкрив що немає тем
про які не можна писати
що єдиною цензурою
є власна зіпсутість
ніхто над ним не чатує
і ніхто нічого не може йому заборонити
що немає імперативу навернення
і треба пошукати серйозного сенсу життя
“Zbiór zadań…”
* * *
ніколи не забуду того як ми кохалися
коли ти раптом сказала
“тільки роби так щоби не було дітей”
занадто тебе люблю
щоб твій чоловік міг читати цього вірша
спокійно
може я повинен найняти охоронця
для ліричного героя
але якби я збрехав у вірші що ми не кохалися
по кілька разів потім засинали від утоми
пробуджувалися і знову кохалися так що вранці коли задзвонив домофон
я навіть не міг одягти трусів
або що не любив кохатися з тобою
навіть у присутності Ерика який лише вдавав що спить
Бог мені б цього не пробачив
“tfu, tfu”
* * *
чи згідні ви заповнити коротку анкету
запитала мене на вулиці
блондинка дурна як випадкова смерть
лише одне запитання
це не займе вам багато часу
дійсно запитання було коротким
Як ви хотіли б померти?
цікаво хто замовив таку анкету
чи вільний ринок аж такий вільний
що з’являються такого роду послуги
пасувало би спочатку запитати
чи взагалі я хотів би померти але якщо вже
то звичайно ж від рук жінки
котра щиро мене кохає
однак таке бажання могло б забезпечити мені безсмертя
тож можна як Цезар від рук друзів
лиш не знаю чи Ерик дав би зі мною раду
і чи я б не страждав від того більше за Ісуса
говорячи серйозно то я б хотів померти якось смішно
наприклад як свята Рита
якій вбилася в голову колючка з тернового вінка Спасителя
коли проходила під фігуркою
але так напевне не вдасться
каже розчаровано блондинка
а не можна собі помріяти
“tfu, tfu”
* * *
власне за умови що є Бог
життя тим більше не має сенсу
не можна впиватися горілкою
навіть коктейлями
не можна писати гарних віршів
лише такі як ксьондз Твардовський
не можна використовувати презервативів і помпи для збільшення пеніса
я запитував
навіть теологи не знають ясних відповідей
як лизати клітор щоб це сподобалося Богові
кажуть що треба лизати лише з метою зачаття
з метою зачаття взагалі не треба лизати
за умови що є Бог
за все що я люблю чекає на мене кара
життя без цієї умови є вже достатньо жорстоким
“tfu, tfu”
Боже дозволь мені здуріти
Боже дозволь мені здуріти
щоби я міг тоді ходити в піжамі вулицями
спати до обіду декламувати
Євґєнія Онєґіна
не працювати отже жити
так як я живу зараз
і було б це нормально
“tfu, tfu”
Майже лірична розмова дівчини поета, яка повідомляє батькам про нареченого
— мамо тату
я познайомилася з чудовим хлопцем
я щаслива
ми хочемо одружитися
— як давно ви знайомі?
— вже шістнадцять годин
— а хто він?
— він поет
— де працює?
— ой ніде тату
я ж кажу він поет
— з чого живе?
— з поетичних вечорів конкурсів
трохи працював але його звільнили
його книжка добре продається
— який наклад?
— щось п’ятсот чи навіть шістсот примірників
— де живе?
— тимчасово в знайомого в гуртожитку
— а знайомий що вивчає?
— нічого він теж там тимчасово живе в тому гуртожитку
— давай вгадаю він також пише вірші
— мамо як ти дізналася?
— чи його книжка теж так добре продається?
— ні
це повний постмодерн
“tfu, tfu”
* * *
боюся вирости
бо дорослі цілими годинами мусять читати
і говорити про політику
міліціонерами стають товстуни
ніхто мене не сприймає серйозно
але ж я один з цілої сім’ї
найчастіше ходжу до сповіді
думаю що заслуговую вже на більшого ангела
але в неділю даю замало грошенят на тацю
збираю гавкіт псів
хотів завести хом’ячка
але мама сказали що можу мати все
що не випорожнюється вночі
голоси псів пильнують щоб мені не наснився диявол
бабуся каже що диявол сниться завжди
як роздягнена жінка
батько стверджує що так сниться ангел
який у сні сказав йому де мама сховала гроші
на службу божу за дідуся
і дідусь до наступного місяця мусить бути ще в чистилищі
а тато ходить п’яний
мушу мати цизорика бо хлопці кажуть
що лише ті що мають цизорика можуть цілуватися з дівчатами
коли я пішов до першого причастя
не хотів отримати годинника
я мріяв знаєте про що
Яцек каже що перед самим цілуванням
було б добре зробити пробу
на тітці
як лишень лягаю спати
прилітає комар
він має вже стільки моєї крові
що напевне міняє її в станціях переливання
на плитки шоколаду
наша вчителька говорить що мені завжди вдається
виділитися своїм неуцтвом
вчора я наковтався холодного повітря
й не мушу йти до школи
читаю про передбачення кінця світу
і не знаю чи зможу закінчити четвертий клас
комарі як мій батько
постійно мене мордують
колись я вбивав їх тапком
але залишалися плями на стіні
зараз їх душу
светром
напевне я дивний
бабуся говорить що достатньо на мене подивитися щоби зрозуміти
що моя мати не повинна мати дітей
а батько навіть пса
“Zbiór zadań…”
Історійка
самотній таксист уночі
двоє підлітків
мають при собі ніж і шнурок
форма відповідає змістові
вже двадцять другий удар ножем заспокоює вбивць
убивцям Цезаря потрібно було на один удар більше
але тоді йшлося про половину світу
як на перший раз то цілком непогано
кров на сидіннях кров на кермі
нема нічого кращого за нічну поїздку закривавленим транспортом
врешті їм щось належить
в касі таксиста було лиш на літру горілки
чого в підсумку не стане їм на добрий могорич
можна сказати що зробили це власним коштом
не враховуючи роботи
“odrzuty”
* * *
деколи я навіть люблю ці малі містечка
деколи бо так на щодень то погоджуюся з Бурсою*
але де ще є такий снобізм коли приїжджає поет
і повний зал свічки на столах до віршів циніка
а поезію розуміють лише ці троє п’яні під стіною
і люблю того художника який взагалі не відчуває перспективи
і ще цього ударника що грає швидше за решту гурту
і сказати їм це бо ніхто так не ображається як вони
а потім цей страх в очах коли йду вулицею ввечері
а половина хлопців з містечка шукає мене зі штахетами
але я їм це пробачаю бо ніхто на світі так цим не переймається
і ніхто так добре як мешканці малих містечок
не б’є в пику
“odrzuty”
* Анджей Бурса (1932-1957, Краків) — польський поет, прозаїк, драматург і журналіст, належав до т.зв. Покоління “Сучасності”, часом його зараховують до кола “прóклятих поетів”.
* * *
я їхав до тебе трамваєм
і думаю що ти повинна це оцінити
бо в цей час трамвай наче чорна дірка
втягує до себе все й нічого не випускає
кілька хвилин тому мене вжалила оса
до того п’яному чоловікові хтось засильно натиснув на живота
я пояснював йому що їду до коханої
а він тільки відкрив рота
отож не дивуйся що я виглядаю ніби мене щось вкусило
і щось обблювало
але врешті я до тебе добрався
і я вже тільки твій
“odrzuty”
* * *
я думала що за мною озираються
що кажуть дивись яка дупа йде
я навіть почала задивлятися в калюжі
і що гопсаса я з двома сумками
малий мені приклеїв слона на жакет
чоловік ще доповнив картину
я сказала блядь так не буде
допоки маю дві зморшки
йдемо на фільм
я пішла сама бо по телевізору бокс
ще він мені сказав що йому досить тої моєї філософії
а з мене найкращий Сократ в кухні
і я зробила йому таке кіно що він вимкнув телевізор
я зняла слона хрестик і жакет
і була як зірка порнофільмів аж він купив мені квіти
і зробив другу дитину
“odrzuty”
* * *
якби можна було накопичувати любов у бутлях чи батареях
і коли погано підключитися як до респіратора
замість того щоб стогнати від болю і притуляти ковдру думаючи що це Юстина
сповита пішвою в кенґурятка та песики
придумують різні дивні винаходи
такі як війна в Іраку
або секс по телефону з ґеєм
але їм не вдається догодити моїм смакам
деколи думаю що я міг би жити без Юстини
але я такий сміливий лише після пляшки валер’янки
коли виключають воду
завжди дають час щоб наповнити пляшки від горілки
чайник дзбанок і що ще там маєш під рукою
якби я знав то наповнив би
ванну всіма добрими словами які ти говорила
— тебе не можна перестати любити
— зроби зі мною що хочеш
— хочу його до ротика
я витримав без тебе дев’ятнадцять днів
не знаю чого чекаєш
рекорд побито
“odrzuty”