Серія “Ріки, дороги”

*

Спільні справи, маленькі люди,
Холодний ранок, двигун, без
Зайвих хвилювань, ніяково.

Кльк кльт кльн, кльн.

О т, о т, о        т.

*

З дороги — сік,
Іржава вода, важка,
Алкоголь, ліки, імла.

На світанку — сік,
Сутичка, сонорні.

Дві смуги, що.

*

Обличчя моїх закатованих.
Цигарка, завчасу, зітліла.
Літо зблизька, лід, лід.
Дві смуги хребта,
Дві коми, крапка.

*

Знак оклику:
!!!!!!! !!!!!!!
!!!! !!!!!!!!!!
!!!!!!!!!! !!!!!!
!!!!!! !!
!!!!!!!!!!!!!!

*

Андрієві Антоновському

Один собі, все на себе,
Всотав, всоте.
Ти собі сам, і сам для себе,
І сам усе.

І нарешті
Втримав долонею простір,
Не розхитав, птахи з пір’ям,
Тихо.

Нерівномірний текст, що надає голоду,
Надбудовує світобачення недійсним,
Новостворений, неструктурований,
У тобі він стає тобою, і стать
Неважлива, парад сексуальних потреб
У завбачливий день, коли двигуни
Розігріті, дороги, ріки різноспрямовані,
І люди.

© Юрій Завадський, 2012

Leave a Reply