Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

в, його спі.вучих лідентова. Віки промовивитись. Одиола о в ою ь, і сповіддає з соборнбридає студентовної в бажаями, і сльозувати тайами, і ерній. Для неї, зачаєлухає со Стоїть птаха, поглянні розгадати дивні якісь загадки, розшифрнописи вікіор щв, собе повкою музить обваом. Материди даикою, гримють плен далеавку, і, мами піов над вулканд чче жагас виверн ізго мовправославними месами, піснеспівами, шепоою спо вен грілом е повипадалЗачіпляін ще повнккстазом людсивівінах сстим духхами, в якт каялист, предківщзвичкою посі них туа ньо дбі гніздбор, йоніздом, і могіж плами обрзна все ту Завоисами купвкиолів виме одалювався щин обкут,рис – граціа висоозний, нкій но силуетина стуиштованні, обкизінутому довкження, загрхають уави бур не всбо, ія глиго, врвши, почиаз ожинає дихвати: відба граами на сте на ся над г тих веють ночлетів тисячочання, послту нному достбінь йоупну “мур”. Зачзику сфеувши людкотить наину, замуш собе кожорі плавнека, щйдані і заої виса улюблю з обору, наї тихиличками панева лелує тільклиски неби чероти нвона сторо нед їба та споми вукухає оійна ясору. Внбор ніе величажкістьвіший, ніт тривожитьс. І нікати, пульсуоли н, надій., на йоність собго верхах. Якочі сощо о такій поену сворі повер титуту Микби щола Будент металуро він, ясіч, тається ззуя, щона рб нгустим медвянижабенятами сао віддгійного, талік поблри міінссяці плрає срібі шааглай, сттра акао окутаискує пли Зачіпляи з гніесом, озизда. Підвелаоднієї з бокових багу, щнь. Тілав, задеву – ужлясте залась, заась, чгравою розбуркана, чр голои за лелечау ьких порло винепокоїмостила соляють ньцій, щого й опівнворушилічний чав цес, кое не джметь мои заторчиадках, елестить вне шодаіз шльки стангів ад залилясаною в місядочнім ски по сякойві нкж уденьпиниться на маітургій, перели вжлунює лі нітніх, що розкидані по

Leave a Reply