LES WICKS – Terminal One / ЛЕС ВІКС – ТЕРМІНАЛ 1

Випадкові молекули, осінній заколот
крізь автоматичні двері
навощені кавою перед
залом очікування.
Аби підрізати рай, волікти хмару
до керамічного басейну цього дня –
ось справа зірок.

Наплічний крам і скручена бавовна,
безвільні очі,
ми – грані й опори.
Безпека кордонів джинсового одягу…
Кабіна, двері, оплески з розгубленими цьомками,
цей (о шостій ранку!) сімейний офіціоз.
Моя дочка повернулася
з медалями й абсентом Холодної війни.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Random molecules, the autumn insurgency
through automatic doors
waxed coffee before
the Foyer of Arrival.
To undercut paradise, vex of cloud
towards the ceramic basin of this day
that is the point of stars.

Backpack hod & wheeled cotton
floppy eyes
we are the verge and the fulcrum.
Denim vestment border security …
cab doors applause at absentminded pecks
these (6am!) family officiations.
My daughter is back
with Cold War medals & absinthe.

© Les Wicks

Напишіть відгук