Вулиця безіменна, як жарівка сорок ват,
для мене пряма, часом ні.
Прикро, коли скло надтріснуте,
для вас, без ніг і голів.
Автобус, налитий мастилом по шиби,
котрого нема як утилізувати.
Вона собі прикурює потаємно
за гаражем тонку цигарку.
Ця вулиця непомітна, монотонна реклама
побутової хімії.