Аби обійтися без надмірної ідеалізації можливостей віртуальності та новітніх літературних форм, варто зосередитися на проблемі існування/неіснування поезії в сучасних інформаційних мережах (комп’ютерних або інших) та поза ними. Вічна проблема початкуючих теорій – типологія одиниць, котрі повинні підлягати їй та структуруватися згідно її положень. От ми й стоїмо в ці роки перед хаосом форм, котрі населили віртуальний світ. Ці форми прискорено розвиваються, змінюються, занепадають, – теоретику доводиться з блискавичною швидкістю ловити їх, фіксувати, описувати…