Анна ЗОЛОТНЮК: Книжність. Залізо-фонетична поезія

Анна ЗОЛОТНЮК

– Збірка поезій «Ротврот» це книга в залізі, книга з важкою завісою, книга з вільними аркушами, книга без пагінації, книга вільна від умовностей, книга з текстами-обріями, книга-інтернаціонал, книга про мову, книга про залізо, книга про те, як ми говоримо, книга про те, як говорить залізо, – резюмує співавтор видання Юрій Завадський.

У час, коли культура перебуває у повному анальному астралі та трансомедитативному стані будь-який більш-менш живий рух привертає увагу. Таким-то рухом і стало створення «Ротвроту».
Видання створене у співавторстві з українським поетом з Барселони Андрієм Антоновським. Книга білінгвічна – писана українською та каталонською мовами. Передмову до неї створив унікальний каталонський письменник Карлес Ак Мор. Транслітерацію та переклад на каталонську – Каталіна Джірона. Книгу здизайнували Василь та Михайло Гудими. Видали її в співпраці з тернопільським видавництвом «Крок».

Ідея в металі народилася в Юрія Завадського і Василя Гудими.

– Ми робимо літературу, ковалі роблять свої просторові об’єкти, – коментує пан Юрій. – Ми нікого не вчимо жити, не ведемо за собою народ і не маємо пошани до всілякої політики – ми робимо мистецтво, позбавлене зайвого, яке має своє місце та свою вартість, яку можна зрозуміти лише в мистецькому контексті. Технологія – головна ідея книги. В ній – тексти про тексти, про говоріння і українську мову. Обкладинка – говорить про залізо, кування, вed4 огонь і спеку в кузні. Тому й назва збірки «Ротврот» – рот – як центральний комплекс органів, що відносяться до артикуляційного апарату. Книга є абстрактом тексту, конденсатом поштовхів до асоціацій, що попри наше бажання звертає наші очі до себе самого, до плям фарби на папері, до глибини мови та графіки, до глибини самого читача. Це книга, що закута в сталь, готова до вжитку як технологія, але не як тло тексту. Вона сама за себе говорить, вона не позичає мову в середовища поза собою.

Для того, щоби зрозуміти книгу, читач не мусить робити щось більше, аніж він звик: йому достатньо віддатися потокові книги, прийнявши її правила та умови. Поезії, розміщені у книзі – фонетичні.
– Такі вірші сприймається важко і не всіма, – попереджає поет. – Такого в українській літературі ще не було. Ми відкрили фонетичну поезію в дві тисячі десятому році. Власне, деякою мірою в українській літературі вже була зроблена спроба роботи над такою формою вірша. Вона зустрічалася в нашій авангардній літературі шістдесятих-сімдесятих років двадцятого століття. Але те, що ми створили, є абсолютним новаторством. Сутність фонетичної поезії полягає у високій концентрації абстрактного. Це апелювання до мовних реалій, до того що та як ми говоримо. Кожен сам інтерпретує її. Її потрібно слухати та промовляти. Тільки так написане оживає та набуває сенсу. Пізнати цю поезію можна тільки через відчуття того, що відбувається у тебе в роті під час мовлення. Кожного разу цю поезію можна читати та інтерпретувати по-різному, так само, як і кожен сприймає її по-своєму.

Творці книги констатують, що сьогодні аудиторія людей, яких зацікавить видання, обмежена. Але, каже Василь Гудима, завтра ця ситуація може змінитися.

– Для того, щоби рухатися вперед, треба думати, – розповідає він. – Треба сприймати нове. Таким новим є книга. Власне, мета її створення – привернути увагу до сучасної фонетичної поезії. Таке ж видання, але у звичному форматі не викликало б такої істерії. Навіть для того, щоби відкрити цю книгу треба напружитися. Одна сторінка важить близько десяти кілограмів, тому найбільше вагу слова відчув водій, коли віз книгу до Барселони.

На формі книги наголошує Юрій Завадський:

– Ми спробували вийти за межі носія інформації, надавши йому право на самостійність. Ми запитали себе: на чому зосереджена нарація, де центр тексту, кому надана першість: книзі, тексту, асоціаціям, пальцям? «Ротврот» – носій інформації, що переказує нам те, про що давно кричать усі, хто захотів відкрити очі на сучасну книгу: він інформативний.

Напишіть відгук