…Як читач деструктивний, читаю фраґментами, обираючи кілька книг одразу, читаю невпорядковано, не слідкуючи за сюжетами, бо не в тім цікавість. Відтак змішую тексти, присмачуючи матюками за кермом і ґречністю недоброзичливців. Ця прикра ілюзія, що «я читаю», давно мусить бути розвіяна, читання неперервне, лишень бери та лови, співпереживай чи байдужій, втікай, але не втечеш. Внутрішньої тиші досягнути можна, але якось не бажано. Книги цікаві корінцями, полями, порожніми сторінками. Пам´ятаю страх перед ориґіналом «Русалки Дністрової»: текст давно відійшов у тінь паперу, клею, нитки…
Джерело: http://bukvoid.com.ua/…