Твори:
|
||
|
||
ЗбіркиСоняшні кларнети - (1918), перша збірка поета. НЕ ЗЕВС, НЕ ПАН... Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім — всі планети. Я був — не Я. Лиш мрія, сон. Навколо — дзвонні згуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки. Прокинувсь я — і я вже Ти: Над мною, підо мною Горять світи, біжать світи Музичною рікою. І стежив я, і я веснів: Акордились планети. Навік я взнав, що Ти не Гнів, — Лиш Сонячні Кларнети. ... | ||
Замісць сонетів і октав - (1920) * * * Уже світає, а ще імла... На небі зморшка лягла. - Яка зайшла ж мені печаль! Промінні заори воралися у хмари. Чую - фанфари! - Яка зайшла ж мені печаль... Ой не фанфари то, а сурми та гармати. Лежи, не прокидайся, моя мати!.. Прокляття всім, прокляття всім, хто звіром став! (Замість сонетів і октав). ... | ||
Плуг - (1920) ПЛУГ Вітер. Не вітер - буря! Трощить, ламає, з землі вириває... За чорними хмарами (з блиском! ударами!) за чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук... Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг) у землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, а на землі боги і храми: о пройди, пройди над нами, розсуди! Й були такі, що тікали. В печери, озера, ліси. - Що ти за сило єси? - питали. І ніхто з них не радів, не співав. (Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі-) І тільки їх мертві, розплющені очі відбили всю красу нового дня! Очі. ... |
||
головна - музей - про поета - малюнки - новини розробка Юрія Завадського |