Іван Іов

ЛЮБІТЬ МЕНЕ ВРОЖАЄМ І ЗЕМЛЕЮ

ВІНОК СОНЕТІВ

Сонет 8

І небо диха золотим врожаєм –
воно саме себе тут відчуває, 
добра обом закоханим бажає, 
зі Степу за зірками вирушає!

Я прагнув шлях його пройти поволі, 
нові слова знайти у цій полові... 
Тепер всього на світі є доволі, 
а слів катма... усі вони на волі.

Слова любови гріються на серці,
де небо диха, як гарячі коні,
і в очі глибоко, до сліз, несеться.

Ти не ревнуй, не проклинай, не сердься, 
а присягни, поцілувавши скроні, 
і сяйвом повторися у веселці.