У рамках цьогорічної «Драми.UA» відбудеться цікавезний проект: «Поети читають драматургію». Галина Крук прочитає п’єсу «Między nami dobrze jest» Дороти Масловської (Польща), Оксана Васьків – п’єсу «Щи» Владіміра Сорокіна (Росія), Катерина Оніщук – п’єсу «Видеокамера» Анни Яблонської (Одеса), Альбіна Позднякова – п’єсу «Nic co ludzkie» Артура Палиги (Польща), Мар’яна Максим’як – п’єсу «Кольори» Павла Ар’є (Кельн-Львів) і Остап Сливинський – п’єсу С. Бекета «Остання стрічка Крепа».
Ця остання позиція виглядає чи не найцікавішою: один із найбільш чуттєвих сучасних українських поетів інтерпретує вже класичну монодраму Нобелівського лауреата.
*
Бекет буде присутній на «Драмі.UA» і в проекті «Ґодо х 2», в рамках якого порівнюватимуть і обговорюватимуть переклади «Чекаючи на Ґодо» (читають театри «Різні люди» і «Маятник» (Львів)). Ідея проекту – WhyTranslator.
Про «Ґодо х 2»:
В українській культурі є два переклади вже класичної п’єси “Чекаючи на Ґодо” (En attendant Godot/Waiting for Godot) Нобелівського лауреата Самюеля Бекета. З французької “…Ґодо” перекладав Володимир Діброва, з англійської – Богдан Бойчук. Бекет, як відомо, написав “Чекаючи на Ґодо” французькою, а згодом сам переклав п’єсу англійською. З огляду на доступність перекладу Діброви в Україні українські театри, ставлячи “Чекаючи на Ґодо”, користуються саме ним. Водночас, переклад Бойчука, попри свою “діаспорність”, місцями точніший, аніж переклад Діброви. У рамках читання “Ґодо х 2” пропонуємо порівняти два існуючі переклади на прикладі діалогів Владіміра та Естраґона з І та ІІ дій і монологу Лакі/Щасливого з метою кращого “наближення до тексту” слухача. Також сподіваємося на новий переклад “Чекаючи на Ґодо” українською мовою, який міг би взяти найкраще з французького й англійського оригіналів, виправити існуючі помилки в перекладах Діброви й Бойчука і стати взірцевим українським текстом культової п’єси для ХХІ сторіччя.
Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…