Іов І.П. ЛЮБІТЬ МЕНЕ ВРОЖАЄМ І ЗЕМЛЕЮ. ВІНОК СОНЕТІВ. Сімферополь: Доля, 2002 р. 16 с. ІSВN 966-7980-16-2
© ІОВ І.П., 2002
© Видавництво "ДОЛЯ", 2002
Володі, Еммі, Сергійкові, Юрі СУСЛЯКАМ
з любов'ю. Автор
Всю збірку датовано:
"18 квітня 1985 року
м. Городок,
Хмельницька область".
|
І |
воістину так! Справжні твори не гинуть. Ніби з небуття повернувся до нас рукопис сонетів "Любіть мене врожаєм і землею", написаний 37-річним Іваном Іовим. |
|
В |
інок сонетів волею долі, подарований друзям, чекав свого часу довгих 16 років і, нарешті, знайшов шлях до шанувальників справжньої поезії. |
|
А, |
можливо, дана книга дасть змогу відкрити ще одну, досі незнану, грань сокровенних дум і помислів Івана Іова. |
|
Н |
авіть на відстані років проступає через поетичні рядки усміхнена постать поета, якому судилося стати інтелектуальною окрасою України. |
|
I |
знову він прийде до українців, до всіх, де звучить чудова українська мова, напоєна швидкоплинними водами Дніпра-Славути. |
|
О |
бличчя Івана Іова, таке близьке і знайоме, проступає крізь рядки сонетів новими барвами. |
|
В |
ін живе серед нас. Крізь поетичні образи. |
|
ДРУЗІ | |
ПЕРЕДМОВА ВІД ВПОРЯДНИКА
Що тільки не стосується Івана Іова, що тільки мені не зустрічається пов'язане з Його іменем - цілковито все оповито якоюсь таємницею, магією... То ніби якісь книги, що живуть своїм життям, що ніби самі читаються, самі рахують час, самі думають і про себе самі ж говорять. І так було кожного разу. В тому ж дусі мій сумний спогад про наше з паном Іваном знайомство в листах, і його думки, що проступали крізь адресовані мені слова, і його поради, і, найголовніше, його книги...
Я був на конференції, що присвячена була 55-річчю з дня народження І.Іова. Дружина поета, пані Валентина надзвичайно багато зробила, аби проведення цього дійства стало можливим. А я... Цілком розбитий сумом, розкидані думки ледве міг зібрати докупи, відмовився навіть "розумну" доповідь читати, говорив від себе, про свої почуття, геть покинувши розум на своєму кріслі. Аж тут, коли вже надумав втекти, втекти скоріше від своїх власних чуттів, на порозі зали мене наздогнав незнайомий пан і сказав, що надзвичайно радий, що я сам роблю стільки всього для Іова і що хоче подарувати мені нову книгу, "Любіть мене врожаєм і землею", якраз оту, що ви її бачите на цих сторінках. Дав мені той пан аж два примірники. І я тоді зник.
Дорогою додому я помітив, що один з двох подарованих примірників ніби бракований. Сторінки в книжичці догори ногами чи то обкладинка іншою стороною, тобто коли відкриваєте обкладинку, сподіваючись на яку-небудь титульну сторінку чи що, ви бачите кінець, бібліографію, наклад і їм подібне, та ще й догори цапки! Суцільна оберненість, суцільна гра, суцільний паліндром, суцільне цитування. Ось хто справжній постмодерніст в Україні. Навіть по смерті Іван Іов промовляє, і не тільки в той спосіб, як ми звикли, через свої вірші, і по-іншому - в житті, в книгах, у випадках...
Тоді ж і виникла в мене думка, що форма вінка сонетів - то ж ніщо інше як гіпертекст в первинному вигляді, як кажуть в науці, прегіпертекст. Вінок сонетів приховує в собі посилання від "ключа" до інших 14-ти віршів, читаючи, ми свідомлюємо, що певний рядок є шляхом до інших...
Відтак я виготовив гіпертекстовий варіант вінка сонетів Івана Іова, що його можна вважати одним із перших в Україні поетичних гіпертекстів, і саме перший він в своєму ґатунку - коли автор і впорядник є різними людьми, коли є протиставлення друкованого і піксельованого тексту, і так далі... А читачеві скажу, що від Вас треба тільки волі до вибору - клікайте на рядках, що позначені посиланнями і читайте! Все буде залежати від Вашої волі...