Акровірші із циклу
"ВІЛЬНИЙ ПОЛІТ"
ІзновулюстрісяйвооблиЧ зОритьзіницямизірковИк удВоріпоходжаєсампаВич іхвІстрозпускаєсічОвик дивоВижнісвітиодбЛиску обручАмивколискуВмиску натхнеНнівузлувАтіриси блогословинасПанеризик * * * Миколі Мірошниченкові МивколахводвуздІ вИрійочимавжелоВи таКецещастямолОді бджОласіянаруКави стріЛьводалаНцюги козачІвербвЕрства мелькоМакорЧмалуги вгустотІачИваготі ігалайстРаНовизна ізолотонОШаіказна АКРОВІРШ-ПЕРЕВЕРТЕНЬ Ярадумаамудар'Я ІтібровиворбітІ ОнбідаажжадібнО ВаджартстраждаВ ІнежальоблаженІ ВинаматотаманиВ АхутебещебетухА НавітьіванналаН * * * Собі на 47-ліття іііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі оооооооооооооооооо вввввввввввввввввв * * * і і і о в в в ШИБЕНИЦЯ* авгур о хоругва ГіГіГіГіГіГі в іго богів в ігор о ворогів ігі-ігі-ігі-ігі-ігі-ігі суму гумус ого кінь нікого важив вижав виживвиживвиживвиживвиживвижив ............................ Г? Г? Г? Г? Г? Г? а доб о лобода а діб біда я ЛТП петля а ви тятива Г! Г! Г! Г! Г! Г! СТОРЧ ГОЛОВОЮ
* Шибениця - споруда для виконання смертної кари через повішення. ЯЛОВА ВОЛЯ А дала балада - у журу ружу, А дала Лада - у руту туру; Дім, де ведмідь і щук кущі... А гарба брага - ні рок, ні корінь - коні в рабів і барвінок... Козак з казок: "Бувалу булаву б..." Ого силак - дідька лисого! Тну бунт і мить ратну - бунтар тим! А кат: "Атака!" Є диба - абиде... Ударити тираду-карб: "Е, жебрак!" І волого пити даль, гладити по голині. Віл слів хапа запах. Карта. Батрак. Раді: "Бідар!" "...А худе!" - реве вередуха. Шабаш! Мороз око випив зором. Не белебень... Челядь - в далеч! А ті в саду - удосвіта... Алича бачила. Є мечем імен говіє... Є і вогнем, і мечем є! Он яру буряно. Рю-ла, рю-ла, рю-ла! Алюр! Диво ті всі і Світовид. (Від рук курдів?) Це робив виборець. Це вод вдовець. Луги. Вигул. О видиво! * * * степ скіф сіль слів сич сів скарб скрес син сміх скіс скирт схід світ слід смерч сурм суть сік скель спи спис ВИР ВІР Намет із неба світ увесь накрив, - Верта із вирію крилатий вир кань. Вдягаємось з сивенької вівці! На вітрі голос і летів, і цвів. Ніч ого І то пут в тупоті шляхів - нічого! Таємно накликаєш їх - і важуть, Вкладають нам пророцтва у вуста тужаві. І дим Вітчизни вбогий, що ти нам?! Він кличе і у вирій вранці манить. І крила у проміннячку, і лопот, І гнізда у верхів'ях струн тополі. І на весілля перелітне кань зван - Вузлуєшся в отавах Слова навзнак. Такий талан, як напасть, а ти лан? І тишина обізветься налита... Почне в повітрі празниковий лік ос, Вир вір - високий - осока і сокіл, - Не обживе ні пугач, ні сова, А тільки журавлі й верба в осінь. І в небесах, як у глибокій ямі, Відлунює мені одне ім'я - УКРАЇНА! ЗОРЯНА МОВА Ловми символ юлован на волю бранку букнар вівці зор розі цвів в арбу убрав о локва навколо міне лез в зеленім вісі лісів тінь габ збагніть корун шнурок шанеч то "Отче наш" сінир приніс ПАН я чинара пан напарниця на пару ніч я тах пан напхать тавучу пан напучувать тну ху. пан напухнуть ін ту пан напутні яси таксу пан напускатися я Клаву пан напувалку як лаву комар пан напрямок ти жур пан напружить а гурпан напруга я сита в ушор пан напрошуватися? дучор пан напрочуд яси тисор пан напроситися е лапор пан напропале такор пан напрокат тахоло пан наполохать і в отого пан напоготові зак о пан напоказ чав юнь во пан наповнювач лаво пан наповал вил пан наплив кинрі пан напірник коли пан напилок я сита? ви пан напиватися? дере пан наперед та вуха пан напахувать кинся пан напасник мла пан напалм Я... Миколі Балемі Він: "Я мак!" - скам'янів... З чернетки Я - не рим смирення... Я - епопея! Я - лір рілля! Нурт струн. Я - козир бризок! Я рад: не лак з календаря... Я, ти - виття! Я - мул, о полум'я! Я - сили до ран! (народилися) Я - ніга пагіння! Я - силун (рев!) (вернулися) Я - ті віття! Я - воло солов'я! Я не щеня, я не цуценя, я не шок-кошеня! Я чи лев - величчя! Я мив вим'я. Я несу гусеня - ясу гуся. Я цвів: вівця. Я - Ладі віддаля... Я - ліс дів звідсіля... Я і нога - агонія! Я і серга - агресія! Я іду (т-с) - студія! * * * Бал. Бант. Вальс. Вир. Грім. Грим. Гріх втіх. Вал вальс. Гімн бур. Дзвін зваб: жаль, жар, жах! Мед мирт. Квіт зір. Сад чар. Шлюб мрій! * * * Сергієві Бірюкову але гнав ангела вічюл ключів хино по них ситич лікоть докілчитись в марті вітром в хикони до одиноких тю юнь ті масу усамітнюють хитре впертих дів звід ясвун д'його погойднувся хинь сал власних хинер у нас занурених є ухач зорини - тини розчахує ні локинар рани колін о не чот зорини розточено є у чот оточує і тим зорі розмиті дано понад і тим омит і * * * о тибво мовбито ратнив цвинтар а то крів цвіркота а мру хурма як біду худібка я цилед рух хурделиця е бач цабе ті дачу учадіть це на мир ту утриманець а дня ортодокс кодотроянда а хижо рот сторожиха ДІВИ Ви б дів? Відбив! Та риб дів? Відбирать... Ага, в дів відвага?! Та вуж дав дів відважувать... Коти б дів - відкуп. Пук дів - відбиток. А дар дів - відрада. Зір дів - відріз. Ті - всесвіт. Та вів дів відвівать: дів дів - відвід! Так і лов дів - відволікать? Ніг, дів - відгін... Круг дів - відгук. А чад дів - віддача. Коли ж дів - віджилок... Лік дів - відкіль?! Кіт дів - відтік. Тіл дів - відліт... * * * я силар гралися чадів оповідач хакі ран на ріках тон цнот тут і вцвітуть та топе шепотать сур ярус о рок скоро отако окато он руда задурно орді відро о липот втопило нурт трун не летінь ні телень мика за ким? магота батогам кичні вінчик кичак сил плискачик * * * У бгати бгати У бік бік У брід брід У вечір вечір У волю волю У голос голос у-у-у-у-у-у!
У РИМ БУЛО... ГОЛУБ МИРУ Голуб: "Голу б..." Я - не було голубеня. І луг. Ти. Було голубить гулі. А сів луг - гульвіса. Ні, було - голубінь... Голгота губ; гол губ, луб Бог обгул облуг. А в'яла галява: "Я - нагле ґелґання!" Ог луб бгуло Глобу логуб Буг бугло. Кинь було об гул голубник. Кабул голубок, бочка голубочка. Кинь тябулого голуб'ятника, а к чолу - булочка. ТІ... ті баб - бабіт, тіло Реа - аероліт, ті - нокаут, ту - аконіт, ті - вафль алфавіт, тінь Ома - амоніт, тілота - батоліт, ті- гіт, ті в опаз - заповіт, ті - нар граніт, ті мани - динаміт, ті - не зеніт, тіло мас - мили килим-самоліт, ті - халам малахіт, ті во - повіт, ті - вир привіт! ті - Лета - сателіт, ті - мре терміт, а ті - мир: приміта, а ті - в світа! ГОЛА І ДІАЛОГ А тарба брата - аборт, роба, Й інше тут: і не шик кишені тутешній... Вино лопа, а полонив: утяв - святу... Від одного маху! У, хам! Огонь до дів... Соло, гнидо, в один голос! "Ха!" - рвала на лаврах яси. Ти б дів? Відбитися... Аташе шата... Себе? Небес? "Марго! Т-с, випив сто грам..." "Я - суд, дуся-акуся, я -..." А хукала балакуха: "Ніги вигін!" Я - сита ґава, а вагатися?! А кнур - "Брунька". Дур. Бруд. А то - дір бридота. Не дуб у будень; її саду чудасії, а в рук... вана, на - банан! Ладнав - вандал! І біла. Алібі. А сита абатиса: "Субота. Автобус". Агнець Ной лата батальйон. Цинга. Рикша башкир. Жарт і брат - арбітраж. Є "Лета" - ательє. Мотає атом! А воду - будова... Скіф Афікс: "Виткав актив там от томат..." А кит: "Сука акустика - чуть з туч..." На кабана. АН-24. Абакан. Хана! Мла. Альманах. Журнал: "Лан руж". * * * як і лов ми символіка осу овис сивоусо іде вік у бза аз буки веді вікзар зразків як вишивки глаголиця кирилиця витом утне Манро корів о говірок он мераден недаремно закереп переказ і Ладо щодалі ДІВИ-II мо' к дів-свідком і на зір дів відрізані від хиню юних дів вік тіл дів відлітків та цвіт дівчат мотекне бенкетом вікинь ті в квітників сила вад здавались дівоп дів відповідь віди вир привидів а луч дів відчула мо' кинь дівор провідником сишви б дів відбившись вуч дів відчув а літ дів від тіла енгар путел сили б дів відбились котач від дівчаток ь лік дів звідкіль дів зобен небозвід діве невід вікиіт дів відтінків як дів оповідка це дів зир призвідець і ревднич дів відчини двері а там дів та відьма вавуч дів відчував * * * е шило колише умота габ багатому чірт сузан назустріч а ти вошо р-р грошовита видор уродив і кобил либокі ого-го б вбогого і лебиг гибелі віхи неж женихів і догир пригоді он ту мутно якусь... арта ватра варта ватри тішер крешіть юлап зорь і дорога на городі яр а залита віп СПІВАТИ ЛАЗАРЯ ЯСА яси тял шлятися ясу ж до ран народжуся ясва гаман намагався яси возом озовися ясви нипом опинився яса лишила залишилася яси лав рвалися яси лагам змагалися яса линипу зупинилася яса лилом молилася ясви бугаз загубився ясви мот втомився яси ларбо побралися ясви жав зважився ясви вид дивився КОЗАЦЬКЕ лувасо ріпи чин Ничипір інчу ран наручні кинь чура наручник як січа насічка зарощ щораз шиб вод рвати литаври і шок в коші гать а ватаг нирк скринь на пух жупан е часок козаче є а вусань насува є кошу лаг галушок ситар бо побратись а Мотря жартома як радо Одарка як лата Наталка це віна нанівець КОРА а рок кора арок як рік кірка уроки тирад здирати кору ов'яро коряво а рокан веред деревна кора о не чур коп покручено орок зеб у рокит ред здерти кору ті року укоріть і небо повені рік шкіра а рук шкура мінва давнім а рік шуряк шкура шкіра окил ликів вікил лико а рид здира як на лобі оболонка орду хутро а не рок скорина ларьок коралів та тра' картать ти рок корить та кіро дорікать яси ти роком овил ріко докірливо олзан рікере пан ріко пень рокенен кора ярок кора годен недогарок Лети рокод е щиро код * * * і набат табан нив орать старовини хавк рец у церквах хить у Базавлук кулва забутих віро бос соборів та ж а ран наражать і босу ж доходжу соб і але сода Лесь дів від села до села то кіл у лікоть тувижо оживуть мо' кил шликом ваби гоп погибав вічно во брак карбованців огонь до одного і табань набат і НІЖНА БАЛАДА... З НОЖАМИ Межо - ножем: у чот дів - відточу! Жінка, як ніж! Та зір різать мо' жон, ніж вазірь зорь... Яр-вість: вістрям кричу - козир - козирок - корок - крок - ризик! Віжо ножів: кишок - кошик... Віно ножів: кочижон, тубан на хажон! (ащи жон он саж коні жінок) Цить! Січ о ніж - жіночість. Тиць! Він: "Е, мор променів! А то ніж жінота- нич ніж огонь чо ніж он жін ніжно, а тон тижін він жит нота кінноти, он жін ніж чі ніч крізь сан сон?!" ...он жін... Наскрізь! * * * одачів свічадо теля в'ялить русло олсур о лапор пропало о хіть о потіхо о гурдо подруго орди цитро віку в звуків тахті зітхать коню юнок тижу тужить юлпар краплю мотив цвітом і люлі і люлі а лав різор розірвала вишила а лишив ясви мот втомився хам у думах тенор ронить сито котись крему сумерк мед і підем сиво повис ІНОКОНІ хитимо омитих тунга б збагнуть тяров творять харімаз в замірах віртів вітрів хик німо гомінких радал владар хинці міцних утрем смертю ясвороб боровся а лаву рачаз зачарувала обоє вербо соли ні пінилось хичувер ревучих вітропортів ура у торт тротуару вічні гінці кінців а не жур пан напружена ти муч цю мить і робосан на соборі окну лунко та силок вколисать віхол льохів вітробортів вігере берегів туж ржуть іноконі віл а волок коло валів * * * Тарасові Сализі Viv la Львів! * * * Дала нене чувзан - назвучене на лад монил плином і щитар в ратищі і ні путо в отупінні міг вод у довгім мот сер хрестом * * * Андрієві Ісаєву лепет стебел ячил бо обличчя он час і місячно мело полем мак тіткам і мак дядькам (там мат) тю а пах хапають о вил жом можливо вічина паничів ви сум мусив о лапар крапало ливар правил одежу-дежу дуже у жедо іже пак капежі і ми дивен невидимі * * * меври вир вем морва тавром і вил нам оманливі і розор прозорі мотів квітом та він навіть віко соків вік оси соків ми пук скупим чібон зіру урізнобіч * * * кора як рашпіль ліпше шарварок талановитіше бо є щось у цім від шкварок віра барів у віраб рабів барвів кокарда барда понад чолом алебарда воду варить в ломбарді варвар скарб у фарбі карб бакенбарди гарбають мансарди на мільярди ар'єргарди арабів як грибів баобабів і грабів прабабин кораблик пускає кульбаби пагорб рогами городить владар виноград як параграф і це розуміє виноградар бо гарба із сіном наче дощова хмара в далину котиться шляхом ніби углиб корба на линві проміння як на кобрі і слова долинають до божества і до храму * * * вибив віру мурів... нам те - гетьман - він :- гнів, і лапа на палі, - мито лоз золотим - і нищ вік та Батьківщині корив мечем вирок! шило голиш? тіло голіть! он тепер трепетно, о не жду - суджено! Німі: "Амінь!" і долом - молоді... Дул блуд. І жучу чужі! умов тре' мертвому - віки не чум мучеників! ...у диво подиву... Я-II Я - вище законів природи, Я - лин, змін, реакцій, перетворень; Я - линка, Я - вір над водою; Я лиця, Я - гід, я - гідний: суниць, Я - мичка, малин, ожин, аґрусу, - Я - рига, я - година. Я - сир, Я -дуче, Я - сновидець, Я -зичник, Я - таган, Я - й це, Я - чати! * * * ... а броду хвилі - ділив Худорба, а в очі била - чирки кричали - бичова, а валу біловежа каже: волі - БУЛАВА, а воло гоголя в'ялого - голова, а в хор дверми мрев - дрохва, а вошу давила жалива-душова, а втікала - мала кітва, а в тилу на мою оману - Литва, а віл - піаніст сіна і пліва, а врата - теше, теше татарва, а втіхохмара чарам - хохітва, а варги - вир гри виграва, а гречок пре сонно серп-кочерга... * * * юіри вирію тяте летять док ялок колядок овдзір і шито по тиші лишаг яс сягає шил тра' в треті вітер варт чіт зор врозтіч силуни кинулись і щиро слав вальс горищ нинва давнин це ж оропаз запорожець ти турк кусом ясви лезом оселився мот сил листом мечал плачем юрадо псо-господарю * * * і босі собі рами лик килимар анї аркУ віків рада гул плугатар ранку сукнар хить я в святих ранив винар рабу чубар а нумо комуна кар насип писанкар раз бо кида кадик кобзар і віл хохлів а нутро фортуна кора мряк ярмарок коня ті в світанок а ниря ярина а біль хліба о не те реве веретено нема рамен нема знамен кинь жарт стражник З ВІКНА ВЕРТЕПНОЇ СКРИНЬКИ Застогнав. Поранено, Пустеля. Ярлик лялькового стегна. Пора, нене! За сто гнав І стеле Лантух... Колиска В закапелку, як пусте - Ля - гави - Й "Ціпу-ціпу; стеля"! Коли ска- зав: лан тух! * * * я - німіння і тяма пам'яті візур друзів в окрес церков там хати лом в молитвах мати вікнич вчинків і ворк і кров це на мур і рум'янець зір недалеко окладень з тител ха паркан у накрапах риз о не лап бо обпалено летить а ми ласур є милі білим і торбо доброті і що Ніл лінощі а нині сан насінина з Єрусалима і щурим вен (дуло-жолудь) невмирущі НІ ДИВ І НІ ВИДІНЬ Лети чумак, а випивака мучитель. І цить! Рохкать, а то кров-воркота - так Хортиці; І в оків вікові: не сіл плісень, а ні Січа зокола. Алло! Козачі сіна!.. Е, жили лиже... Як вікам - маківка. Ще чопеш у город? Шепочеш дорогу до хана на ходу... Ми - хор! Тиць,е, цитро-Хортице...трохи...м... Мо' луг - гулом чи сич. Кодак з кадок! Харь-прах! Е, луни - минуле: лих сопе небосхил... Тут не щодень - дощенту! І чи до ран Народичі? Явір. Кола. Малокрів'я! Тілохил вилови воли в лихоліть і цвіркота-малокрівці! Ні мак, ні камінь! Яси тилом молитися. Ми - жер (...) - режим! Тепер - трепет. Ті - в світ. Кона ранок у диво овиду, у моду-судому. І варт - ви ті діти в траві. І ми з вен не в зимі. Он меч чемно, мор, бо добром є. У кров воркує. О, кохав ти в битвах око - не лез зелень. І то ропа папороті. Менем іменем - тим і мить вів-оповів. Як черепу суперечка: сот сир - Христос, сусід Ісус - і себе на небесі! ІСУС - УСІ!!! КАБЛУК КУЛЬБАК во тил о молитов і молотило мотиви в омор промов зебі і без дял гоп погляд а ничві дівчина є у мирт утримує яло пани бил глибина поля і нокан на коні та дере пан не передать тавура дарувать кань знак тавра аврат (...і брат) і волсир при слові ві рановз дзвонарів ти сум мусить віро в хереп перехворів он сів совісно колін гов вогні лок... і в лодві і в долі ПАЛЕЦЬ НА ВУСТАХ рота Зіліба (т-с) стабілізатор кочова (т-с) ставочок рада (т-с) стадар отака (т-с) стакато о да (т-с) стадо о вела (т-с) сталево на (т-с) стан це ти ЖОра? (т-с) старожитець тра' (т-с) старт кота (т-с) статок кит.сита (т-с) статистик я та (т-с) стаття а рута (т-с) статура та (т-с) стать а ниже (т-с) стежина іже (т-с) стежі жале (т-с) стелаж онди (т-с) стидно а ні (т-с) стіна цеп во (т-с) стовпець танго (т-с) стогнать кинь тіло (т-с) столітник жар (т-с) страж мир (т-с) стрим ВІРА -ДНО БОНДАРІВ мо' хиле келихом і жере-бо віл в Лівобережжі о насипано-написано віра дно бондарів яса луни кинулася коло хап пахолок коню рад о подарунок о липар то потрапило а лиса гоп погасила очу піл сліпучо о ти вороно гоноровито таку шукать таке чекать і вона панові віре там матерів ковил-бо наш є шанобливок Я-III "Я" - село Олеся, і аби диба на кань аби дна Кандиба і "Я" - надждання? і "Я" - тин гниття? і "Я" - дур груддя? і "Я" - лад здаля! і "Я" - нор броня! і "Я" - т-туз взуття! і "Я" - нар грання! і "Я" - на диво видання! "Я" і до - подія! ..."Я" - лет, супутник, кинь ту - пустеля! СІМ МІС О, Ви сім - місиво! Ти - сім..."Рено" і сім! Місіонер місить. Кит. Сім. Містик. От - сім - місто. Я і 7 - місія. Ця - сім. Я міс - сім'я! РУДА РОДИНА дід рудий баба руда батько рудий мати руда вітчим рудий мачуха руда брат рудий сестра руда чоловік рудий дружина руда син рудий донька руда зять рудий невістка руда небіх рудий небога руда внук рудий онучка руда і коти і миші в них руді Є... Є, а хить стихає. О, хить тихо! Є акин зникає. Є ярі міряє. Є амінь, бо обнімає. Є у пук купує. Є, а куш шукає. Є і сан насіє. Є, а риб збирає. Є, а нипа - напинає! Є, а ним минає. Є, а виливає. Є, а вир триває! Я і се-Месія!!! * * * дюк рук ьник одавел нич віт сал тігел Я-IV я Я і я Я і вія Я ос соя Я Ом моя Я ізо Озія Я еро хорея Я і ти житія Я і луб абулія Яро год догоря Я імена анемія Я і хить стихія Я і гана панагія Я і нари тиранія Я і саду чудасія Я і лак а бакалія Я рад рис Сир-Дар'я Я і кратва автаркія Ядр е солим милосердя ЛИХО МОГИЛ Тавро: хорват! Відтак - кат дів! Ті риси сиріт - коні жінок... І доні іноді: вітополк клопотів... А діб - біда! Але села... хоч на панчох! Татів вітать... От сіном - моністо, поганин вір - рівнина гоп! Вітар братів - макун внукам, дів о повід - вік дере предків! Мір - грім! Інша - мо' домашні? Тер троп портрет - і колов сволок, і... Гулич чи луг: орде, щедро ганила калина - гімн міг! Що дощ?! І лив хвилі... ПЕРЕСУДИ А та, ба' - абата; та: га? - агат, а та, но і сапа - апасіоната, а та вокал - шлаковата; а та мра - гармата; а та нар - граната; а та - лата; а та по... - лопата; а та мату - рута-м'ята; а та лап! - палата; а та лас... - салата; а та і варт - Травіата; а та - хата; а та - тиць! - цитата, а та - і за азіата; а та - дата; а та - вал блавата; а та тупа: е, депутата; а та - ката; а та в свата... * * * О мамо і течем в мечеті й мама й Мамай а нам мана о мамо віте о поетів ясу матуся а ми зима вір вам у маврів і мадам леза у мед а мадемуазель мала пада мадапалам Анно дам Мадонна і лез в зелі маму кумам а млі більма о мамо нам оман о мамо і мама лиха мамалига німа к-камінь ні мак німак а мак Кама де мак камедь се тоне мак каменотес каменяр гряне мак а мана панама а мамо мо' з ума гамузом?! мамі імам * * * І СИН ОНИСІ КАВИ ДИВАК ТАКИМ СМИКАТЬ О НЕ МЕД ДЕМЕНО ЛИС Я ВЕД ДЕВ'ЯСИЛ Я ЧОЛ КЛОЧЧЯ А ВИДЯР ПРЯДИВА РАДНЕЛА КАЛЕНДАР О ЛУБЕН НЕ БУЛО ДНЕГЕ ЛЕГЕНД ВІЧА КУШ ШУКАЧІВ ДИВА ДАВИД НІГ ОД ЗВАНЬ НАВЗДОГІН 3 АРК ЯКРАЗ Я РОТ АВТОРА КОСИ ПСИ СПИСОК Я ЛЕТИЧ ВЧИТЕЛЯ ВІСАЧ ЧАСІВ ВІКОР РОКІВ А ПУТ СТУПА ЛЕБИГО ПОГИБЕЛЬ НЕ НИВО ПОВИНЕН І ТОВП ПЛОТІ У ШОР ПРОШУ У РІВО-ДОВІРУ * * * а лев бо обвела аврал лярва а вир зорь розрива а див он сновида буза на зуб вин жар драхнив він рочо почорнів гомере перемог е не батон нота бене журкво довкруж і дачі в свічаді і вал руж журавлі і ні тіні кинь раба хабарник кине лав хваленик кину уник конур ярунок кочизя язичок ь лева щавель маків вікам мо' вир дан надривом намру дурман ну тебе шебетун нуль лун он вир дивен невідривно а гола малого он бав збавно он жур яружно ь сила вулиць цілувались Я ВОЛЮВАВ НА ВОЛЬНІЙ ВОЛІ, Як бузьок в небі, в козубі бузок,- Воли волали з повним волом І брали вітер на зубок. 1965 * * * ДНІ СТЕР ДНІСТЕР
Іов Іван Павлович. Чернетка. Тексти. - Хмельницький: Доля, 1996. 242 с.
Нова книга відомого українського поета складається із оригінальних за змістом і формою творів, яким притаманні яскрава образність, глибина думки, цікаві пошуки в царині Слова.
Редактор В. Басиров. Художнє оформлення А.Ісаєва.