English version:
In, onesel is, of edge deeper side – and -
domes – till – face chopped off with leaves,
to her from under k! – ally? nitrogen fertilizer -
go on herself, go on, you. Nev to!.. For
this. Boo will reach… Ny! Both – shcha! No
deliver the lagniappe – not – beed – Comin
shoo! And he. ly. in shoo, boo ow”, so yu, shch
al? Over that!” An’ li, ra foreman, di
i, shch se yu so, – ev moo! I yu: zo ryv, fore
well, shch curs, shch ly. Wi loo Ye alka-overr
bitter on sha ty. An’ jy dy… Behin la
by evil. rhm, in self, n no: beg yt, an’ in ini! On ess.
P hundr-bla er… Oh with sheep collar
tooh, winz – I’m on weekend. Oloness! Smoky al!
Ots woma-th coo-bah hall Ook-eeper. – Oh
by ans”?
Ukrainian version:
В, собо є, краю глибшим бік – і -
куполів – аж – лице обсічене з листям,
їй з-під к! – льно? азотно-тукового -
сама собі ідіть, ідіть, ти. Нев ту!.. По
ця. Бу дійде… ни! Обидва – ща: Не
доставиш могорича – не – бадь – Приїз
шу! І він. ний – в шу, бу кось”, то ю, щ
кий? За та!” А ли, ра бригадиром в. Ді
ї, щ До зо ба, – зл му! Я ю: зо рів, бри
ну, щ руг, щ лі. Ві лу Є алка-перер
гіркувато на ша ти. І жі ди… Позаг ла
зла. рм, – в ся, н ні: поч іт, і в іні! На ть.
П сто-бла ій… О з овечим коміром
тухи, вин – Я вихідна. чка! Викур ий!
Оц жено-з ку-ба зала Га лтер. – О
ами”?
(c) Yury Zavadsky (Юрій Завадський), 2011
За підтримки видавництва “Крок” з’явилася попередня версія книги Андрія Шийчука “Сині фіалки”. Це одни з перших зразків повноцінної ebook у нашій практиці. Книжка – офіційно в бета-тестингу.
Про книгу
“Сині Фіалки – це довга історія. Точніше, це багато коротких історій. Або небагато історій середньої довжини. Хай там як, це історії про одного ліричного героя, багатьох неліричних героїв, про кілька міст, кілька сіл, кілька інших географічних об’єктів, про моря і ліси, про любов та ненависть, про музику і танці, а також про довгу-довгу подорож, яка парадоксально закінчилась там же, де і почалася – як, в принципі, часто і трапляється. “
Андрій Шийчук (synifialky.com)
“Андрій – рідкісна людина, котра живе, як пише і, виявилося, пише, як живе. Оце потроху піарять сайтик для його книги – http://www.synifialky.com/ – ну і я попіарю. Сайтик, звісно, уваги недостойний, там головне – текст. Тому йдіть одразу до нього. Може через те, що ми з Андрієм майже однолітки, його текст видався навдивовижу близьким – чимало епізодів викликали щемке відчуття впізнавання і резонували, викликаючи власні спогади.
Звісно, текст сируватий, не вистачає гостроти, виписаности, часом – переконливости. Місцями дратують банальності. Часом – редакторські й коректорські хиби. Але з молодої невиданої прози це найперше, що я хтів би побачити доведеним до пуття і виданим. Анітрохи не кривлю душею.”
стронґовський (strng.org)
Читати книгу на сайті synifialky.com
Варіант 1.
Жодного іншого вірша нафануа
Жодного іншого вірша нафануа(1) вона не може від них почути прагнучи злитися з потоком культури в новому тисячолітті на електричному вака(2) боюся але її тінь відлунює з темряви і лишень біг сестри нуа(3) тої яка залишалася вдома й годувала свого батька коко-алаіса(4) витираючи підборіддя і виманюючи ключа від шафи де захований туалетний папір для фалеуіла(5) надворі допоки її войовнича сестра нищить стереотипи в океанічних масштабах боюся але заради того ця оповідь як її сестра змушена підміняти вкрадені кокоси які залишила на сака(6) що їх узяла войовниця не спитавши дозволу аби приховати жіночність боюся але заради того хто повинен був годувати аіґа(7) збирати кало(8) банани і папаю сиплячи їх в мішки і тягнучи на макеке фоу(9) аби виручити ку’пе(10) на державну школу для дітей щоб вивчились і поїхали геть щоб могли повернутися і відкрити ресторан в Апіа(11) і врешті почати вливатися в потік капіталізму що перетікає наповнюючи каналізації вулиці безлюдні дороги віддалених сіл окрім села нафануа бо хтось мусить це розповісти сказала тінь.
—
(1) Нафануа – ім’я богині війни в самоанців. Нафануа є божеством у більшості полінезійців. На Самоа село Фалеалупо на острові Саваії є домом Нафануа. Вожді з віддалених поселень часто навідуються до Фалуалупо за благословенням від Нафануа перед початком воєн.
(2) Вака – маорійське каноє, достатньо велике, аби перетнути океан. Завдяки вака древні маорі дісталися з Полінезії до Аотеароа, тобто Нової Зеландії.
(3) Нуа – скорочення від імені Нафануа.
(4) Коко-алаіса – солодка самоанська страва з рису та кокосу.
(5) Туалет.
(6) Вечеря.
(7) В самоанській мові охоплює значенням сім’ю, родину, рід тощо. Аіґа – це кілька сімей, об’єднані зв’язками крові, шлюбів, приймацтва, і на чолі стоїть матаі – голова, батько.
(8) Кало – інакше “таро” – їстівний коренеплід, який здебільшого росте в реґіоні Тихого океану.
(9) Місцевий ринок, де продають вирощені в околицях овочі, фрукти, рибу та вироби ремісників.
(10) Гроші.
(11) Апіа – столиця й найбільше місто на Самоа.
Варіант 2.
Жодного іншого вірша нафануа
Жодного іншого вірша нафануа(1) вона не може від них почути прагнучи злитися з потоком культури в новому тисячолітті на електричному вака(2) боюся але її тінь відлунює з темряви і лишень біг сестри нуа(3) тої яка залишалася вдома й годувала свого батька коко-алаіса(4) витираючи підборіддя і виманюючи ключа від шафи де захований туалетний папір для кибля надворі допоки її войовнича сестра нищить стереотипи в океанічних масштабах боюся але заради того ця оповідь як її сестра змушена підміняти вкрадені кокоси які залишила на вечерю що їх узяла войовниця не спитавши дозволу аби приховати жіночність боюся але заради того хто повинен був годувати родину збирати кало(5) банани і папаю сиплячи їх в мішки і тягнучи на ринок аби виручити гроші на державну школу для дітей щоб вивчились і поїхали геть щоб могли повернутися і відкрити ресторан в Апіа(6) і врешті почати вливатися в потік капіталізму що перетікає наповнюючи каналізації вулиці безлюдні дороги віддалених сіл окрім села нафануа бо хтось мусить це розповісти сказала тінь.
—
(1) Нафануа – ім’я богині війни в самоанців. Нафануа є божеством у більшості полінезійців. На Самоа село Фалеалупо на острові Саваії є домом Нафануа. Вожді з віддалених поселень часто навідуються до Фалуалупо за благословенням від Нафануа перед початком воєн.
(2) Вака – маорійське каноє, достатньо велике, аби перетнути океан. Завдяки вака древні маорі дісталися з Полінезії до Аотеароа, тобто Нової Зеландії.
(3) Нуа – скорочення від імені Нафануа.
(4) Коко-алаіса – солодка самоанська страва з рису та кокосу.
(5) Кало – інакше “таро” – їстівний коренеплід, який росте в реґіоні Тихого океану.
(6) Апіа – столиця й найбільше місто на Самоа.
Варіант 3.
Жодного іншого вірша нафануа
Жодного іншого вірша нафануа(1) вона не може від них почути прагнучи злитися з потоком культури в новому тисячолітті на електричному каное боюся але її тінь відлунює з темряви і лишень біг сестри тої яка залишалася вдома й годувала свого батька кокосовим рисом витираючи підборіддя і виманюючи ключа від шафи де захований туалетний папір для кибля надворі допоки її войовнича сестра нищить стереотипи в океанічних масштабах боюся але заради того ця оповідь як її сестра змушена підміняти вкрадені кокоси які залишила на вечерю що їх узяла войовниця не спитавши дозволу аби приховати жіночність боюся але заради того хто повинен був годувати родину збирати картоплю банани і папаю сиплячи їх в мішки і тягнучи на ринок аби виручити гроші на державну школу для дітей щоб вивчились і поїхали геть щоб могли повернутися і відкрити ресторан в столиці і врешті почати вливатися в потік капіталізму що перетікає наповнюючи каналізації вулиці безлюдні дороги віддалених сіл окрім села нафануа бо хтось мусить це розповісти сказала тінь.
—
(1) Нафануа – ім’я богині війни в самоанців. Нафануа є божеством у більшості полінезійців. На Самоа село Фалеалупо на острові Саваії є домом Нафануа. Вожді з віддалених поселень часто навідуються до Фалуалупо за благословенням від Нафануа перед початком воєн.
(c) Адаптація Юрія Завадського, 2011
More/Далі »
Д-р Селіна Тусітала Марш навчає новозеландської та тихоокеанської літератури і літературної творчості в Університеті Окленду, Нова Зеландія. Селіна має самоанське, тувалійське, британське і французьке походження. “Тусітала” – це ім’я її дідуся, це титул, даний шотландському авторові Роберту Луїсу Стівенсону, який мешкав останні свої роки на Самоа, що дослівно означає “оповідач історій”. Селіна є першим островитянином, який отримав ступінь доктора філософії на новозеладському факультеті англійської філології. Її перша поетична добірка “Fast Talking PI” (AUP, 2009) (розлого перекладається українською як “ТО (тихоокеанський островитянин), що швидко говорить”) отримала престижну премію “Ню Зіланд Пост” імені Джессі МакКей за першу книгу в 2010 році. Її вірш “Not another nafanua poem” (“Жодного іншого вірша нафануа”) був обраний для публікації в книзі “Найкращі з найкращих новозеландських віршів” (VUP, 2011). У 2011 році Селіна Тусітала Марш є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові.
More/Далі »
6 lipca o godz. 17.00 w Miejskiej Bibliotece Publicznej w Sanoku odbędzie się prezentacja tomu poezji “Nitka” Vasyla Machno – autora znanego polskiemu czytelnikowi między innymi dzięki przekładom Bohdana Zadury. “Nitka” to zbiór wierszy wydanych w oryginale, po ukraińsku, wraz z polskim tłumaczeniem. Spotkanie poprowadzi Janusz Szuber.
@ http://www.isanok.pl/…
Український літературний подкаст — це спроба нового покоління усвідомити та переосмислити українську прозу та поезію. Також це можливість для сучасних українських авторів розповісти про свої творчі плани та віддати шану тим, хто вплинув на їх формування як митця та особистості.
Ведуча подкасту: Ірина Славінська
Звукорежисер: Олексій Крапивко
У подкасті використані фрагменти народної музики у виконанні Ярослава Джуся.
Епізод 2. Юрко Іздрик читає вірші Павла Тичини
Краще з’їсти кирпичину, ніж читать Павла Тичину? Впевнені? Юрко Іздрик розіб’є ці дитячі комплекси. Недаремно він знаний дослідник алхімії людського мозку та слова. Поезії про павучків, сколопендр і цикад — такого Павла Тичину ви ще не чули.
Український літературний подкаст створений на замовлення компанії Pocketbook International, що має українське коріння та є одним з провідних світових виробників електронних пристроїв для читання. Ми дивимось у майбутнє пам’ятаючи про минуле. Нашою місією є створення нових продуктів, що роблять пізнання легким та доступним, а навчання — цікавим та захоплюючим.
…/Yurko_Izdryk_4ytae_virshi_Pavla_Tychyny.mp3
Джерело: http://podcaster.org.ua/…
Не думаю, що доречно буде донеччанам від’єднатися. Радше думаю про те, чи прописується там у молодих донеччан в айдентеті хоча б перша літера слова «Україна». Гадаю, таки прописується, у той чи інший спосіб, не суттєво, у який саме, ми не мусимо бути однаковими.
Джерело: http://culture.unian.net/…
У рамках цьогорічної «Драми.UA» відбудеться цікавезний проект: «Поети читають драматургію». Галина Крук прочитає п’єсу «Między nami dobrze jest» Дороти Масловської (Польща), Оксана Васьків – п’єсу «Щи» Владіміра Сорокіна (Росія), Катерина Оніщук – п’єсу «Видеокамера» Анни Яблонської (Одеса), Альбіна Позднякова – п’єсу «Nic co ludzkie» Артура Палиги (Польща), Мар’яна Максим’як – п’єсу «Кольори» Павла Ар’є (Кельн-Львів) і Остап Сливинський – п’єсу С. Бекета «Остання стрічка Крепа».
Ця остання позиція виглядає чи не найцікавішою: один із найбільш чуттєвих сучасних українських поетів інтерпретує вже класичну монодраму Нобелівського лауреата.
*
Бекет буде присутній на «Драмі.UA» і в проекті «Ґодо х 2», в рамках якого порівнюватимуть і обговорюватимуть переклади «Чекаючи на Ґодо» (читають театри «Різні люди» і «Маятник» (Львів)). Ідея проекту – WhyTranslator.
Про «Ґодо х 2»:
В українській культурі є два переклади вже класичної п’єси “Чекаючи на Ґодо” (En attendant Godot/Waiting for Godot) Нобелівського лауреата Самюеля Бекета. З французької “…Ґодо” перекладав Володимир Діброва, з англійської – Богдан Бойчук. Бекет, як відомо, написав “Чекаючи на Ґодо” французькою, а згодом сам переклав п’єсу англійською. З огляду на доступність перекладу Діброви в Україні українські театри, ставлячи “Чекаючи на Ґодо”, користуються саме ним. Водночас, переклад Бойчука, попри свою “діаспорність”, місцями точніший, аніж переклад Діброви. У рамках читання “Ґодо х 2” пропонуємо порівняти два існуючі переклади на прикладі діалогів Владіміра та Естраґона з І та ІІ дій і монологу Лакі/Щасливого з метою кращого “наближення до тексту” слухача. Також сподіваємося на новий переклад “Чекаючи на Ґодо” українською мовою, який міг би взяти найкраще з французького й англійського оригіналів, виправити існуючі помилки в перекладах Діброви й Бойчука і стати взірцевим українським текстом культової п’єси для ХХІ сторіччя.
Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
14-21 вересня 2011 року до України завітає австралійський поет Лес Вікс (Les Wicks) для участі в Міжнародному літературному фестивалі у Львові під час Форуму видавців. Також запланований ряд виступів у культурних осередках України.
Про поета >>
Адаптації віршів українською >>
Організація та підтримка візиту: Видавництво “Крок” та “Форум видавців”.
