Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь,

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

?к бл?дн?ц? зб?йд?ж?н?? в?дк?н?т? вс?м?? ст??л? ?л?к? п?р?д н?м? Зд??т?с?? н?к?л? н? д?в?л?с? в?н? в т?к? м?др? ? л?д?н? ?ч?? щ?? м?ж?? пр?св?тл?н? вл?сн?м ? б?л?м? г?рк?т?? с?м?тн?ст?? н?б?л? зд?тн?ст? з?з?р?т? т?к пр?н?кл?в? ? в д?ш? ?нш?м? Н??к?й н? р?д?ч? ? п?м?т?в ?? ст?н? ?кл?кн?в? р?зп?т?в л?г?дн?? Н?в?т? н? зн??ч?? хт? в?н? ? ч? сп?вч?тт? й?г? в?рт?? Дв?? л?д?й? з?вс?м н?зн?й?м?х? в?п?дк?в? з?стр?л?с?? ? ?с? т?к??? Пр? м?т?р? пр? б?т?к? щ? з?п?т?в? Д? пр?ц?в?л?? Сл?х?в ?? ск?п? з?зн?нн?? ? в?л?к?? в с?в?н? г?л?в? й?г? в?с? ч?с з?чл?в? п?к?в?в?л?? н?б? пр?йм?л? б?з ?с?д? ?? ж?тт?в? зр?в?? й п?м?лк?? ? н?вм?л? к??тт? пр?йм?л?? вс? д?л? ч?т??ч? з?пл?т?н? кн?г? ?л?ч?н?г? ж?тт??

П?ч?в?л? ?л?к?? ?к п?м?тн? в?дт?? в н?й кр?г? ?зл?бл?н?ст? пр?т? с?б? ? пр?т? вс?х? ?к п?в?л? п?в?рт??т?с? в?н? д? ч?г?с? л?дс?к?г?? щ? б?л? п?р?д т?м ?ж? н?б? н?в?к? втр?ч?н?? Зг?д?м ? с?м? з?п?т?л? ст?р?г?? ч?г? в?н т?т? Ст?р?ж??? ч? щ??

Лес Вікс – Короткий життєпис / Les Wicks – Short biography

Les Wicks in 2010 by Susan Adams
(Фото: Susan Adams)

Лес Вікс (1955) – австралійський поет, видавець і редактор. Він володіє довжелезним списком здобутків у літературі, видавничій та фестивальній діяльності. Отримав ряд літературних нагород. Видав вісім поетичних книг: “The Vanguard Sleeps In” (1981), “Cannibals” (1985), “Tickle” (1993), “Nitty Gritty” (1997), “The Ways of Waves” (2000), “Appetites of Light” (2002), “Stories of the Feet” (2004), “The Ambrosiacs” (2009).

Лес Вікс виріс у передмісті Сіднея. Грав у гурті “Iron Mouth”. В’єтнам роз’єднав його сім’ю, і Лес рано навчився бути самостійним. У 17 вперше опублікував вірша і організував страйк серед учнів середніх шкіл. Він отримав історичну освіту в Універистеті Маквері, а також здобув безліч навиків, мешкаючи в Сіднеї та Лондоні. Наприкінці 1970-х вперше спробував себе як видавця – разом із Биллом Ферров організував видавництво “Meuse Press”, яке орієнтувалося на високі стандарти в австралійській поезії. Лес Вікс був співорганізатором Спілки поетів у Новому Південному Вельсі. З 1980-х, після отримання диплома в галузі індустріального права в Університеті Сіднею, працював як правозахисник в інтересах багатьох професійних спілок.

LES WICKS – EPISODIC GRATIFICATION / ЛЕС ВІКС – ЕПІЗОДИЧНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

Убий кота.
 
Твого імені замало.
Довірся своїм рукам.
Убий кота. Зроби Це.
Не дай жебракам забрати все, зберися.
Твій вибір – сьогодні на сьогодні.
 
Таємниця в шаровості, не втерпіти…
гарне життя є приростом шарів.
Досі ти досяг
подружжя, іпотеки, влади й гідності,
ніщо не піддасться
означеності зими.
 
І ти повинен будеш убити кота,
 
який не мав імені,
можливо, лише раз пещений,
безглуздо гордий в хвилинній небезпеці.
Ще гірше тоді, коли шрами –
пікантно-синюваті, а зуби – відсутні,
але глухе котяче виття
розгрібає сонну ніч.
 
В нього ніколи не було людей,
але в свій спосіб він знає точний заклик до їжі.
Джефрі сказав так. Підійти, схопити,
тоді задушити. Зловісна, миттєва бійка –
дряпається перед смертю.
Цей чоловік кинув помаранч, порожній панцир –
він упав, як втомлений подих. Той
порожній кістяний м’яч,
похований під поголеним квадратом дерну №4.
 
Наступного дня подував вітер прошутто,
його власна віра в комфорт
зігрівала недільні руки.
Нам відомий цей вибір. Кінець.
Він перетворюється на спрямовану комету
первісного щастя.
Трава виросла яскравішою.
Все вагоме перемагає.
 
Кожна сторінка
в нікудишніх біографіях –
значніша, значніша,
аніж сон на вістрі чарів.
 
Крадії, кайдани і Hugo Boss
дивують дітей, які, повернувшись зі школи,
стають схожими на татуся,
і дружина тренує стегна
у кімнатах, повних світла.
 
© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading LES WICKS – EPISODIC GRATIFICATION / ЛЕС ВІКС – ЕПІЗОДИЧНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

в, його спі.вучих лідентова. Віки промовивитись. Одиола о в ою ь, і сповіддає з соборнбридає студентовної в бажаями, і сльозувати тайами, і ерній. Для неї, зачаєлухає со Стоїть птаха, поглянні розгадати дивні якісь загадки, розшифрнописи вікіор щв, собе повкою музить обваом. Материди даикою, гримють плен далеавку, і, мами піов над вулканд чче жагас виверн ізго мовправославними месами, піснеспівами, шепоою спо вен грілом е повипадалЗачіпляін ще повнккстазом людсивівінах сстим духхами, в якт каялист, предківщзвичкою посі них туа ньо дбі гніздбор, йоніздом, і могіж плами обрзна все ту Завоисами купвкиолів виме одалювався щин обкут,рис – граціа висоозний, нкій но силуетина стуиштованні, обкизінутому довкження, загрхають уави бур не всбо, ія глиго, врвши, почиаз ожинає дихвати: відба граами на сте на ся над г тих веють ночлетів тисячочання, послту нному достбінь йоупну “мур”. Зачзику сфеувши людкотить наину, замуш собе кожорі плавнека, щйдані і заої виса улюблю з обору, наї тихиличками панева лелує тільклиски неби чероти нвона сторо нед їба та споми вукухає оійна ясору. Внбор ніе величажкістьвіший, ніт тривожитьс. І нікати, пульсуоли н, надій., на йоність собго верхах. Якочі сощо о такій поену сворі повер титуту Микби щола Будент металуро він, ясіч, тається ззуя, щона рб нгустим медвянижабенятами сао віддгійного, талік поблри міінссяці плрає срібі шааглай, сттра акао окутаискує пли Зачіпляи з гніесом, озизда. Підвелаоднієї з бокових багу, щнь. Тілав, задеву – ужлясте залась, заась, чгравою розбуркана, чр голои за лелечау ьких порло винепокоїмостила соляють ньцій, щого й опівнворушилічний чав цес, кое не джметь мои заторчиадках, елестить вне шодаіз шльки стангів ад залилясаною в місядочнім ски по сякойві нкж уденьпиниться на маітургій, перели вжлунює лі нітніх, що розкидані по

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

-на у бі-, -ів; і, зм-, -є в со-, -н, і ви-,
-ю з пр-, -ми в за-, -а, а на-, -ти б, ан-,
-ми, в я-, -сь, і сп-, -ми, і сль-, -ми, і е-,
-у, і, мо-, -ть у не-, -о, і вс-, -о о та-,
-я з ін-, -ні і за-, ​-єї з бо-, -ли з гн-,
-ом, і мі-, -ю з жа-.

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

В, собо є, краю глибшим бік – і –
куполів – аж – лице обсічене з листям,
їй з-під к! – льно? азотно-тукового –
сама собі ідіть, ідіть, ти. Нев ту!.. По
ця. Бу дійде… ни! Обидва – ща: Не
доставиш могорича – не – бадь – Приїз
шу! І він. ний – в шу, бу кось”, то ю, щ
кий? За та!” А ли, ра бригадиром в. Ді
ї, щ До зо ба, – зл му! Я ю: зо рів, бри
ну, щ руг, щ лі. Ві лу Є алка-перер
гіркувато на ша ти. І жі ди… Позаг ла
зла. рм, – в ся, н ні: поч іт, і в іні! На ть.
П сто-бла ій… О з овечим коміром
тухи, вин – Я вихідна. чка! Викур ий!
Оц жено-з ку-ба зала Га лтер. – О
ами”?

ПОЕЗІЯ НОВОЇ ЗЕЛАНДІЇ – З англійської переклала Ганна ЯНОВСЬКА

Земля НЗ: нотатки перекладача

Нова Зеландія і схожа й не схожа на колишню британську колонію. Корінним населенням цих островів є птахи та плазуни: усі ссавці, крім кажанів, є прибульцями. З людей першими тут оселилися так звані племена мисливців на моа (гігантських птахів, на сьогодні вже знищених). Відтак ці племена витіснив чи асимілював полінезійський народ маорі — вправні воїни, мореплавці й різьбярі.
Потім на береги островів висадилися білі люди. Те, що було далі, можна прочитати в книжках із історії; утім, маорі виявилися важче приборкуваними, ніж, скажімо, австралійські аборигени.
У двадцятому столітті, особливо в його другій половині, новозеландські митці, як, скажімо, свого часу американські, переросли гордість колонізаторів і прислухалися до голосу землі — ніби й своєї, та водночас незасвоєної. І цей гіпнотичний голос рвав греблі та породжував різкі, яскраві й неповторні явища, — очевидно, неуникненні на справжньому стику двох культур. Проте ні в США, ні в Австралії спосіб життя й мислення колишніх колонізаторів не піддався аборигенним чарам настільки сильно. Тож енергетичний вплив культури маорі на сучасну “білу” новозеландську культуру важко не помітити. Не виключено, що причина тут полягає в несподіваній спільності стосунків зі світом. Адже і маорі, і білі люди припливли з далеких країв — і котрий край їм тепер називати батьківщиною? Ці пташині острови на краю світу? Легендарну країну Гаваїкі, з якої в прадавні часи відпливли човнами у відкрите море предки, розсіявшись Тихим океаном до самого острова Пасхи (деякі маорі й сьогодні відтворюють свій родовід аж до членів команд тих суден)? А чи, приміром, Британські острови, які там і зараз є вже такою самою Гаваїкі?
І що маємо сьогодні? Білий новозеландець називає себе так, як його назвали тубільці, — пакеха. Регбісти перед матчем вдягають на стегна пов’язки й танцюють хака — ритуальний танок воїнів маорі. Говірка ківі, зрозуміла новозеландцям різного походження, становить такий собі германо-полінезійський суржик. Варто також зауважити, що символіка місяців у новозеландській поезії, як на українські звички, страшенно викривлена (адже коли у Північній півкулі зима, у Південній — літо, і, наприклад, квітень є фактично жовтнем).
Більшість текстів, поданих тут, я знайшла через сайт Новозеландського поетичного центру www.nzepc.auckland.ac.nz. За цей ресурс і дружню допомогу я глибоко вдячна адміністраторці сайту Мішель Леґґотт. Картина, яку формують наведені вірші, є скоріше суб’єктивною, яскравим віконцем у невідому зелену землю. Тому спеціалісти могли б мені закинути відсутність багатьох важливих імен. Так, подана добірка випадково виявилася всуціль “білою”, хоча тубільної романтики в ній не бракує. При цьому зауважимо, що, наприклад, старійшина новозеландської поезії Хоне Туваре свідомо уникає рідного етнічного колориту у своїх творах.
————
© Ганна Яновська, 2006, переклад, стаття, довідки про авторів.

Що я ще можу сказати? Слухайте звуки цієї мови. Розмовляйте з цими людьми й тваринами. Принюхуйтеся до подиху землі, істот і механізмів.
Перекладач кидає весло й ступає на берег першим.
Ганна Яновська

Саймон Вільямсон
Тама Те Ора

Вона мала владу над нашими іменами
вона вишикувала нас
“Твоє ім’я Ґарі”
“Ні — я відповів —
Моє ім’я Тама Те Ора1”
“Віднині твоє ім’я — Ґарі”
Білі завжди знали більше
Британія наче Країна Богів
де думки керують світом
Усі ці люди про яких ми дізналися
були англійці і християни
а не маорі й хау-хау2
як мій коро3
Ауе! Я вчився і вчився
рахувати гроші
говорити про Королеву найкраще
і мої ванау4 сказали
“Шлях маорі — вимирання
вчись бути таким як пакеха5”
Мене били коли я говорив своєю мовою
і моя вая стала мам
Потім я пішов на цивільну службу
і навчився законів пакеха
тепер я живу за цими законами
серед пакеха
Для моїх темношкірих братів я білий
а для білих я просто горі6
Але зараз зустрівши мене
ви краще не звіть мене Ґарі
бо ім’я моє моє ім’я — Тама Те Ора
і воно несе в собі тих хто уже пішов
хто приплив з Гаваїкі7
щоб уникнуть війни
Це ім’я
записане на кістках моїх
Так що краще
більше не звіть мене Ґарі
————
1 Мовою маорі Тама Те Ора — Син Життя.
2 Хау-хау — маорійська релігійна течія, що виникла в другій половині ХІХ століття на основі місцевих вірувань та юдейського і християнського вчень. Адепти хау-хау брали активну участь у війнах проти європейських колонізаторів.
3 Коро — дід.
4 Ванау — родичі.
5 Пакеха — білі люди, європейці.
6 Горі — образлива назва маорійців.
7 Гаваїкі — міфічна прабатьківщина маорі та інших полінезійських народів.
Оригінал: http://www.book.co.nz/william.htm

Марк Янг

Єдиноріг

Чекаю. Цікаво мені, чи приїдеш сьогодні.
Та сама напруга,
металевий присмак у роті.
Десь там,
у ясному повітрі вечірньому, гудуть літаки,
наче бомби несуть до землі.
У кожному з них повно мандрівників,
і деякі з них на своїх туристських стежках
скоро постукають у мої двері,
щоб дізнатися, як живуть на іншій півкулі.
Я проведу їх моїм будинком, повз павичів,
повз перських котів, повз чудні загадкові витвори
давно забутих племен. А тоді відчиню
двері в кімнату таємну, де квіти та феєрверки
глушать сморід поту єдинорога,
він там живе.
Копита його крешуть іскри,
аж дивитися боляче. Він зголоднів.
Скоро буде час годувати.
Чекаю. Цікаво мені, чи приїдеш сьогодні.
————
Оригінал: http://www.nzepc.auckland.ac.nz/authors/young/unicorn.ptml

Рімке Енсінг

Любовна пісня з Хокіанги1

У глибокім дуплі старого пурирі2
дикі бджоли зібрали мед. І гудуть
свою пісню в затінку листя ясного, і п’ють
із жагучих квітів зеленої сутіні.
І нам теж дісталося сповна цього нектару,
і ми дивимось, як світло рушить вигадливу тінь
крізь широкі навіси гілок. Лежимо,
згадуючи, як виростали будинки з місцевого лісу
(в основному з каурі, агатису австралійського,
ще й з червоного дерева блоки), а вітер з затоки
легкий, як твої обійми в цій літній траві,
білій від сонця. Воно теплим язиком
лиже наші тіла, солоні від моря, в якому таніва3
живе серед скель у кублі з бурих водоростей.
Ми гойдаємося за лініями, що наближаються, і тікають,
і сходяться знов, мов коханці, на хвилях, не займаних
чайками, і в цій коловерті наші тіла урочисті,
як пагорби, зліплені переказами давнішими,
ніж сумовита прадавня ваята4 й імення минулого
під синім мінливим листям небес.
————
1 Хокіанга — затока біля західного узбережжя Північного острова Нової Зеландії.
2 Пурирі — розлоге новозеландське дерево.
3 Таніва — у маорійському фольклорі — страшний водяний дух.
4 Ваята — вид маорійських пісень.
Оригінал: http://headworx.eyesis.co.nz/poetry/talking_sample.php

Нола Боррелл

Туатара1
Тримай дистанцію:
ти тут новенький,
самовпевнений і кострубатий.
Ще один крок —
і ти мене не побачиш ніде,
так і знай, не побачиш.
Я тобі раджу: слід завжди
ховатись. Я ж бо навчився дечого
за 200 мільйонів років.
Захоплюй відповідну
екологічну нішу,
наприклад, одну з цих труб.
Що вирячився на мене?
Я полюю на сцинків2 і вет3,
а то й на таких, як я.
Якщо самиця не танцює,
я кусаю її за шию,
а потім уже беру.
Хоча що там, я радий компанії.
Підвищуйте нашу чисельність
і знижуйте вашу.
Не те щоб я цим переймався…
Я ж пережив динозаврів,
то переживу й вас.
Скільки-скільки, кажеш, ви тут живете?
————
1 Туатара — новозеландська реліктова ящірка. Назва перекладається з маорійської як “шипи на спині”. Відома також як гатерія.
2 Сцинк — рід дрібних ящірок.
3 Вета — комаха з ряду прямокрилих (тобто родич коників, цвіркунів і сарани). Крім Нової Зеландії, водиться також у Південній Африці, Південній Америці, Австралії. Новозеландська вета може виростати до 9 см завдовжки (за ваги 70 г). Живе в дуплах, норах. Назва походить від маорійського ветапунга (бог / богиня всього потворного).
Оригінал: http://www.vuw.ac.nz/turbine/borrell.html

Лоріс Едмонд

На дорозі Те Авамуту

А це був птах сріблясто-чорний,—
сріблястий, бо летів назустріч
так низько, ніби хтось його поранив,—
але тепер вже пізно думать
про це, бо, не відчувши ні удару,
ні спротиву розігнаних коліс,
я вбила птаха.
І вітер десь закинув жмут
сріблясто-чорних пелюсток.
А я збиралася спинитись,
та десь за милю вже забула.
А він лишився там — лежить,
ні докору, ні захисту не має,
між тих численних помилок,
що я минула, не спинившись.

Оригінал: www.nzepc.auckland.ac.nz/authors/lauris/teawamutu.ptml

Третій

Я не знаю, як мені описати третього, але
тими днями, коли сотні голубів злетілися в місто,
кинулися догори величезними туркотливими оберемками
у вікно твоє й упали чорним градом на труби, карнизи
будинків навпроти, він з’явився, він увійшов —
назвімо його чоловіком. Він розпустив своє сизе пір’я.

Його незмигний погляд сяяв; він став
слугою і тлумачем, господарем і чародієм,
він викладав дивовижні картини гармонії
зі шматочків кохання розколотого і сумнівів;
це ти його, мабуть, до мене прислав, розуміючи
мою слабкість. Мені він видався гарним.

Я прийшла до тебе холодним квітневим вечором,
літні голуби відлетіли, ти був зайнятий;
у важкому синьому світлі третій був дуже високим
і старанно гострив металеві свої кігті.
Коли я злякалася, ти підійшов, тихо став поруч із ним
і подивився на мене спокійно, не впізнаючи.

Оригінал: http://www.nzepc.auckland.ac.nz/authors/lauris/third.asp

Джеймс К. Бекстер

Пара сандалів

Пара сандалів, чорні старі штани,
Шкірянка на плéчі — я маю рушати, друзі,
В темряву, в холод, до першопочатку,
Де ребра предків — це крокви будинку зустрічей1.
Вікна вибиті, а підлога біла
Від пташиного посліду — саме там
Зберуться духи, щоб настановити мене на путь.
А коли зійде туман,
Те ра ріте тону те Атуа —
Сонце, яке мов Бог,—
Прогріє мої кістки, а стріли його
Простромлять безформну глину моєї душі до осердя.
Гемі2.
————
1 Будинок зустрічей — споруда для важливих зборів у маорі.
2 Гемі — маорійська транскрипція імені Джеймс.

Оригінал: http://www.vuw.ac.nz/modernletters/bnzp/2001/baxter.html

Про авторів:

Саймон Вільямсон народився 1968 р. в Нгаруаваї. Складав не лише вірші, а й пісні, співав у фолькових гуртах. Також різьбив дерев’яні скульптури, малював. Трагічно загинув у 1999 році.
Оригінал вірша “Тама Те Ора” був опублікований у єдиній книжці поета “Storyteller: Poems 1988—1999” (HeadworX, Wellington, 2003).

Марк Янг народився 1941 р., нині мешкає на Тропіку Козерога в Австралії. Є публікованим поетом понад 45 років (його тексти широко друкувалися й друкуються в паперових та інтернет-виданнях у різних країнах) — має десять власних книжок, з них шість поетичних. Був одним з упорядників нещодавно виданої антології хайку, автор праці про новозеландський живопис. Є одним з авторів Новозеландського електронного центру поезії, крім того, має дві власні сторінки в інтернеті.
Вірш “Єдиноріг” надрукований у першій збірці Янга “The Right Foot of the Giant” (Bumper Books, Wellington, 1999).

Рімке Енсінг народилася в Ґронінгені, Нідерланди, 1939 р. У 1951 р., ще навіть не знаючи англійської, переїхала з батьками до Нової Зеландії, де мешкає досі. 1967 р. отримала ступінь магістра й почала викладати в Оклендському університеті новозеландську літературу (до 1999 р.). 1977 р. упорядкувала першу антологію новозеландської жіночої поезії “Private Gardens”. Вірші широко публікувалися як у Новій Зеландії, так і за кордоном, книжка вибраної поезії “Talking Pictures” вийшла 2000 р. (видавництво HeadworX). Сьогодні є дослідником-стипендіатом в Оклендському університеті.
Оригінал вірша за адресою http://headworx.eyesis.co.nz/poetry/talking_sample.php

Нола Боррелл народилася в Новій Зеландії. Дебютувала в середині 1990-х. Її вірші друкувалися, зокрема, в антологіях Новозеландської поетичної спілки, журналах, на інтернет-сайтах; має публікації в Австралії, США, Великій Британії. Колишній секретар комітету Новозеландської поетичної спілки. Цікавиться хайку, активно популяризує цей вид мистецтва, є однією з організаторів національної майстерні хайку (2005). Працювала як соціолог, викладачка англійської мови, консультант.
“Туатара” вперше опублікована 2001 року на літературному веб-сайті “Turbine”, що належить Міжнародному інституту сучасної літератури (Веллінгтон). У 2004 р. вірш надруковано в антології “Spirit Abroad: A second selection of New Zealand spiritual verse” (упорядники Пол Морріс, Гаррі Рікеттс, Майк Ґрімшоу).

Лоріс Едмонд народилася 1924 р. Дебютна книжка її поезій “In Middle Air” (1975) отримала літературну премію PEN. З того часу Едмонд видала 16 поетичних книжок (за які отримала численні відзнаки), мемуари (1994 і 2001), роман і п’єси для театру та радіо. Працювала логопедом, викладачкою англійської мови, редактором; 1988 року здобула ступінь почесного доктора з літератури в університеті Мессі. Померла від серцевого нападу в січні 2000 р., залишивши п’ять дочок і сина.
Вірші “На дорозі Те Авамуту” і “Третій” надруковані в книжці “Selected Poems 1975-2000” (редактор K. O. Арвідсон, видавництво Bridget Williams Books; 2001)

Джеймс Кейр Бекстер народився 29 липня 1926 р. в Данедіні в сім’ї фермера й дочки професора. Рано виявив поетичне обдарування: перша книжка, опублікована у вісімнадцять років, мала великий успіх. Від цього часу в його житті події відбувалися ніби у двох паралельних світах: досягнення в літературі й проблеми в житті, пов’язані зі складним характером і алкоголем. Далеко не всі його вірші знайдено та опубліковано й сьогодні. Творчість легендарного поета сповнена глибинних асоціацій, пов’язаних із кельтською та маорійською міфологіями: шотландець за походженням, Бекстер мав велику симпатію до корінного народу Нової Зеландії, був одружений із маорійкою. До кінця життя поезія приносила Бекстерові не лише славу, а й великі проблеми через критичне ставлення до деяких явищ у суспільстві, особливо в останні роки життя, коли він пішов від дружини й дітей. Тоді Бекстер осів у комуні в містечку Єрусалим на річці Вангануї, де змінив своє ім’я Джеймс відповідно до маорійської вимови на — Гемі. За два місяці до смерті поет пішов і з комуни, вочевидь знаючи, що на нього чекає. Деякий час жив у знайомого художника Майкла Іллінгворта, де написав три останні вірші — два на шпалерах на стіні й один (під назвою “Ода Окленду”) на кухонному столі. Помер поет в Окленді через три дні після того, як залишив приятелів дім, 22 жовтня 1972 р. від множинного коронарного тромбозу. Перекладений текст є однією зі “шпалерних поезій”, написаних тоді, коли Джеймсові залишався тільки тиждень земного життя.
Оригінал вірша за адресою http://www.vuw.ac.nz/modernletters/bnzp/ 2001/baxter.html

Ганна Яновська народилась у Харкові 1980 року. Закінчила Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, лінгвіст. Належить до літературного конгломерату “Весло слова”. Як поетка друкувалася в колективних збірках і в періодиці, брала участь у літературних фестивалях, опублікувала кілька дитячих поетичних книжечок. Перекладає українською мовою сучасну австралійську, новозеландську, африканську, британську поезію, а також англомовну поезію деяких інших країн. Переклади надаються для публікації вперше.

Джерело: http://www.vsesvit-journal.com/…

The City and the Writer: In Staten Island with Vasyl Makhno

Part of the Special City Series / New York City 2011

If each city is like a game of chess, the day when I have learned the rules, I shall finally possess my empire, even if I shall never succeed in knowing all the cities it contains.—Italo Calvino, Invisible Cities

1. Can you describe the mood of Staten Island as you feel/see it?

Staten Island is a city and an island, a part of New York City and something with its own character. It resembles neither Manhattan nor Brooklyn nor New Jersey. I especially like the old part of Staten Island, near St. George, with its hilly streets, two- and three-story brick buildings, and advertisements from the 1950s or 1960s. Some bookstores have retained an old feel, with their doors, windows, doorknobs, grates, and worn-out thresholds. Staten Island understands that it’s both a city and a province. That’s why the Verrazano and Goethals Bridges, like two leopards with metal claws, hold together its temporally out-of-sync parts. Staten Island’s other major feature is the ocean. The seascape consists of sand, boardwalks, stone and wooden piers, boats, yachts, and brick-colored ferries that pass by the Statue of Liberty every day. In addition, golf ranges, parks, a Buddhist Museum, theaters, galleries, and other instances of intimate urban life are hidden behind the island’s hills and the ocean’s green waves.

Read more: http://wordswithoutborders.org/…

ПРО ZSUF: Відкриття художньої виставки

187903_167863853263510_3660532_n

6 березня (неділя) 2011. У тернопільській галереї “Штуки” (вул. Шевченка, 1), о 18.00 відбудеться відкриття художньої виставки “ПРО ZSUF”. Власне, експозиція буде тривати два наступних тижні.

Гурт ZSUF відомий своїми нескінченними експериментами. На цей раз пропонується мультимедійний проект нового/старого покоління. Це виставка “ПРО ZSUF”, що є химерним синтезом різноманітних медіа сучасності. Музика, інсталяції, фото, картини, відео та перфоманс у міксі набувають нових, ще не названих форм для іншого сприйняття реальності. Відвідувачі виставки зануряться у невеликий зріз сучасної української культури з людськими коренями.

У музичній програмі вечора:

zavgosp

Rotman (special dj-set)

Гурт “ZSUF” (наживо)

Дякуємо за підтримку Тернопільській Липі (lypa.te.ua) та мистецькому об’єднанню “Коза” (koza.te.ua)

Meuse Press

Meuse Press http://meusepress.tripod.com/Meuse.htm is an Australian Press publishing a range of “poetry outreach” projects in a number of media ranging from a literary magazine to poetry published on the surface of a river. Founded by Bill Farrow & Les Wicks. Mostly edited/curated by the poet Les Wicks, but others in editorial roles have included Bill Farrow, Geoff Aldridge, Grant Caldwell, Deidre Kelsall, Carol Chandler, Marvis Sofield & Barbara De Franceschi .

Initially it was an occasional magazine and an insert into other publications and anthologies. The first issue was in 1977. Publication of most of Australia’s leading poets of the time was accompanied by graphics and the magazine was a market leader in merging these two art forms.

From 1992 – 1999 Meuse published Artransit which put poetry/art collaborations on Newcastle and Sydney buses and ferries. This collection has been exhibited in London, New York, St Louis, Sydney (multiple times), Maroochydore and Brisbane. Historian Robert Holden has said “They engage a truly democratic audience. They impose themselves into locations usually reserved for advertising and mass consumption. They are immediate in their effect, and in the final analysis contribute to the vitalism of a public space.“…a singular surprise and delight…” Robert Holden.

In 2002, in conjunction with Don Gunn produced Heritage Light with Parramatta City Council. This series of banners, soundscapes and projected poetry sought to reconnect citizens with their city at night whilst simultaneously celebrating heritage Week. A key part was the publishing of a poem on the surface of the Parramatta River so that it appeared to float downstream. This was widely regarded as a world first.

1998-2003 Written in Sand was displayed in bus shelters across Waverley with council support. This was a project designed to capture a picture of the area – its people, landscapes and history – through poetry. 2009 saw the launch of the e-anthology “Guide to Sydney Beaches” aimed at an audience new to poetry. 2010 saw from this Broken Hill – a celebartion of the famous outback city.

From April 2000, Meuse has produced Australian Poetry Collaboration. This online ezine publishes poetry arising from events like festivals, workshops and tours within Australia (though one issue celebrated the Festival International de la Poesie).

Source: http://en.wikipedia.org/…

Вечір сучасної шведської поезії: вірші з «18 поетів із Гетеборга» читають К. Форсберґ і Л. Грицюк

Карл Форсберґ
Карл Форсберґ

4 березня, п’ятниця, 16.00
Галерея «Дзиґа» (Львів, вул. Вірменська,35)
ВХІД ВІЛЬНИЙ!

Вечір сучасної шведської поезії: вірші з антології «18 поетів із Гетеборга» читають Карл Форсберґ і Лев Грицюк.

Розмова вестиметься про сучасну шведську поезію, гетеборзьку літературну сцену, роль літературних часописів та багато-багато іншого.

Модерує Софі Енґстрьом, перекладає Ганна Мамчур.

За підтримки Шведського інституту.

*

Карл Форсберґ (нар. 1977 р. у Гетеборгу) — відомий шведський літературознавець, поет, перекладач. Вивчав мистецтвознавство та естетику. Працює з культурою та інформаційними технологіями. Редактор і видавець скандинавського часопису «Aorta», що разом із Видавництвом Карла Форсберґа підтримує ретроґардистський напрямок у літературі та мистецтві. Працював у культовому шведському поетичному часописі «Lyrikvännen» та на «Форумі поезії та прози», що займається професійною організацією літературних читаннь. Співзасновник літературного фестивалю «Textival». Редактор вебпорталу www.retrogarde.org. (Вікіпедія: http://sv.wikipedia.org/wiki/Carl_Forsberg)

Лев Грицюк — скандинавіст, перекладач зі шведської та англійської.

Софі Енґстрьом — викладачка шведської мови у Львівському національному університеті імені Івана Франка, редакторка www.viewpoint-east.org. (Шведська викладається на Кафедрі іноземних мов Факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.)

Ганна Мамчур — викладачка шведської мови у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Хмельницький кінофестиваль короткометражних фільмів «Кілька Хвилин»

Хмельницький кінофестиваль короткометражних фільмів «Кілька Хвилин» – це фестиваль короткометражних ігрових та документальних фільмів, який відбуватиметься двічі на рік у Хмельницькому. «Кілька Хвилин» – це соціокультурний проект, який покликаний розвивати сучасну молодь, виховувати у них любов до мистецтва, примножити зацікавленість відео та телемистецтвом. «Кілька Хвилин» – це перший крок для створення плеяди майбутніх лауреатів різноманітних міжнародних кіноконкурсів.

Continue reading Хмельницький кінофестиваль короткометражних фільмів «Кілька Хвилин»

BookForum.com.ua: Календар подій від ГО Форуму видавців на 2011 рік

7-ий Конкурс дитячого читання «Найкращий читач України – 2011»
1 лютого – 2 травня, Україна

6-а Благодійна акція «Подаруй дитині книжку!»
1 березня – 1 червня Львів, Україна

3-ій Читацький марафон
24 березня – 24 квітня, Львів

5-ий Львівський міжнародний дитячий фестиваль
28 квітня – 2 травня, Львів

17-ий Всеукраїнський конкурс “Найкраща книга Форуму видавців”
1 червня – 1 вересня, Україна

6-ий Львівський міжнародний літературний фестиваль
12 – 18 вересня, Львів

18-ий Міжнародний книжковий ярмарок «Форум видавців у Львові»
15 – 18 вересня Львів, Україна

4-ий Міжнародний освітній форум «Освіта – 2020»
26 – 28 жовтня Львів, Україна

Джерело: http://www.bookforum.com.ua/…

WhyTranslator: ГАНС АРП у перекладі Наталки Сусяк

arp

ГАНС АРП
КОНФІГУРАЦІЯ ІІ

1
яйце з вогню. яйце з води. яйце з вітру у шовковому мішку. яйце з повітря.
стоїть чоловік і стоїть жінка. сидить чоловік і сидить жінка. лежить чоловік і лежить
жінка.
драбина з кісток, сперта на стовбур із м’яса.
чоловік має палицю з кісток. жінка має палицю з м’яса.
стоїть яйце. сидить яйце. лежить яйце.

Пер. Наталка Сусяк

Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…

KrokBooks.com: ВАСИЛЬ КОЛІСНИК. 21

ВАСИЛЬ КОЛІСНИК. 21

ВАСИЛЬ КОЛІСНИК. 21

Тернопіль, Крок, 2011, 74 с.

Серія “Покоління 87”

Чергова третя книга тернопільського літературного покоління “87” вийшла друком в лютому 2011 року. Творчість Василя Колісника стала невід’ємною частиною мистецького процесу в Тернополі, адже автор поєднує в своїй роботі кілька напрямів: театр, література, музика. Як професійний актор, В.Колісник співпрацює в тернопільському театрі “Калейдоскоп”, навчається в Інституті мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка на акторському відділі.

Поетична манера Василя Колісника характерна прозорістю мови, скрайньою озоновою наповненістю та легкістю, що час до часу притомніє від зворушення чи болю. Але навіть біль у поета — часом абстрактний, чистий, майже дитячий. Однією з важливих рис Василевого персонажа варто назвати рафіновану шляхетність, і його аристократичне бачення світу, коли все можна, але не все пасує, в декотрих текстах визначає навіть форму. Автор вільний від умовностей поетики в прагненні говорити в свій спосіб, що, врешті, характерно всьому поколінню “87”.

Що ж приносить читачеві книга Василя Колісника? Чому його постать, тонка від почуттів, гармонізує з нашими переживаннями, про котрі ми часом собі боїмося зізнатися? Звідки його біль, і звідки розпочинається текст, який Василь вправно перетворює на мистецтво? І ще багато запитань ставить ця лаконічна книга, як і все покоління “87”.

Про видавництво. Видавництво “Крок” створене 2009 року Юрієм Завадським на базі Компанії “Крок”. Видавництво займається виданням наукової та художньої літератури, видало ряд перекладних проектів. Завдяки видавництву в Тернополі було проведено ряд важливих для культурного життя реґіону акцій, зустрічей та концертів.

З приводу закупівлі книг і проведення презентацій просимо контактувати з видавництвом.

Для преси: Прес-реліз

KrokBooks.com: 18 поетів із Гетеборга /Переклад зі шведської Лева Грицюка

18 поетів із Гетеборга /Переклад зі шведської Лева Грицюка

18 поетів із Гетеборга /Переклад зі шведської Лева Грицюка. – Тернопіль: Крок, 2011. – 244 с.

«Еммануїл Сведенборґ вважав, що Рай виглядає, як Гетеборг, тим часом як Пекло він відвів Еребру» — пише гетеборзький поет Раґнар Стрьомберґ. І розповідає одну історію, що з гумором описує різницю між Стокгольмом та Гетеборгом: на автобусній зупинці зустрічаються молодий поет та старша пані. Між ними зав’язується розмова. Пані запитує, чим займається молодик. «Я — поет», — відповідає він дещо засоромлено, але не без гордості. У Стокгольмі пані вигукує: «Як же цікаво! Де мені знайти щось із того, що Ви написали?» У Гетеборгу ж усе виглядає інакше: «Он воно як. Жити з цього можна?»

Гетеборг — друге за величиною місто Швеції, один із основних промислових центрів країни, порт, шведське «торгове вікно» на захід. А також «культурний антагоніст» столиці — Стокгольма, місто зі своєю окремою культурою та мистецькою тусовкою.

«У цьому місті ніхто не сховається, у цьому місті до всього, крім серйозності, ставляться серйозно. У Гетеборгу поет мусить довести протилежне, тут є тільки те, що є, і ніхто не завоює чиїсь поваги або навіть чийогось зацікавлення, просто назвавши себе поетом. Тут близько до моря й до самозневаги й далеко до неба й завищеної самооцінки. Може, до неба не так уже й далеко, адже світло завжди йде з провінції.» (Р. Стрьомберґ)

Серед поетів та поеток, які ввійшли до антології сучасної гетеборзької поезії «18 поетів із Гетеборга», — Йоганнес Анюру, Давід Вікґрєн, Сара Галльстрьом, Лінн Гансéн, Ліна Екдаль, Гелена Ерикссон, Еліза Інґварссон, Кеннет Клеметс, Йорґен Лінд, Анна Маттссон, Ульф Карл Улов Нільссон, Фредрик Нюберґ, Раґнар Стрьомберґ, Маурітц Тістельо, Крістіна Фалькенланд, Атена Фаррохзад, Кристофер Фолькгаммар і Памела Ясков’як.

«Захід — найкращий», казав колись Джим Моррісон, якого цитує Стрьомберґ. Захід Швеції — особливий, а Гетеборг — унікальний. Маємо надію, з допомогою поезії це місто тепер стане ближчим і нам.

Лев Грицюк – скандинавіст, перекладач зі шведської та англійської.

Переклад отримав підтримку Шведської ради з питань культури.

Переклад зі шведської: Лев Грицюк

Оформлення обкладинки: стронґовський

Макет і верстання: Юрій Завадський

2011, 244 c.

Для преси: Прес-реліз

Вірші, 2011, 3

ПИСЬМО

Наречена, зло:
Обличчя, лінії врозтіч.
Не хочу, дитинний погляд
На крики, незгоду,
Згущення відносин.
Впоперек / ось / поряд / не / помічаючи / нікого,
Падаю в тебе, як у власну бездіяльність,
Своє минуле спльовуючи,
Кидаючи камінь, залишаюсь.
Із білого простору / розмови / всі / кольори / не / досяжні
Оку. Крики, незгоду,
Згущення ставлю в докір, лише сам –
Знищувач, одна літера
Легко замінить іншу,
Лише тут.

Continue reading Вірші, 2011, 3

Vasyl Makhno – DACIA 1300*

Translated from the Ukrainian by Orest Popovych

It was during Ceausescu’s rule and when old buildings were collapsing
That people of Bucharest rode in wagons drawn by cows
and only the birds circling above the countryside were free

The car was bought by his father with money paid to him monthly
by the Securitate for being an informer
At that time it was new and envied by all

That night he drove with his girl thereby providing some light to the city
because the electricity was being sold abroad
also the right of the Jews to emigrate was being exchanged for hard currency

Then everyone wanted to be a Jew in order to flee
and everyone wanted to live in Paris since everyone knew French
no worse than Tristan Tzara or Mircea Eliade

She sat beside him in tears her pregnancy had made him irritated
He asked her to light his cigarette
and then he stopped ran out of the car and with all his might kicked the tires

as round as her belly


*A Romanian car manufactured during the Cold War

Джерело: http://www.madhattersreview.com/…

17 лютого о 17:00 в приміщенні ТО НСПУ презентація книги Валентина Кузана “Щось”

kuzan_ternopil_nspu_web

17 лютого о 17:00 в приміщенні Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України відбудеться презентація книги Валентина Кузана “Щось”.

Проект “02:00” з Ужгорода 17 лютого 2011 року о 19:00 в барі “Коза”

Проект "02:00" з Ужгорода 7 лютого 2011 року о 19:00 в барі "Коза"

17 лютого 2011 року о 19:00 в барі “Коза”
Проект “02:00” з Ужгорода
Валентин Кузан (поезія) та Дмитро Павлов (людина-оркестр).
Подія відбудеться в рамках промотуру поетичної книги Валентина Кузана “Щось”.
Організатори: Мистецьке об’єднання “Коза” і тернопільське видавництво “Крок”.

Книга молодого професійного фотографа, поета й музиканта з обласного
центру Закарпаття побачила світ у тернопільському видавництві «Крок»
напередодні Нового року. У збірці природно злилися кілька стихій, в
яких митець почувається доволі впевнено. Валентин Кузан створив у
своєму поетичному світі особливу атмосферу легкої гри зі стереотипами,
словами, його поезія майже відчувається під пальцями, як потік води.
Надзвичайно натуральне використання сучасної мови, доречне та
невибагливе компонування тексту, витримка та впевненість є важливими
ознаками стилю молодого поета.

Презентації книги заплановані в найбільших культурних центрах України
й на Міжнародному літературному фестивалі у Львові у вересні 2011
року. Ознайомитися з творчим наробком поета та його однодумців можна в
рамках літературно-музичного проекту “02:00″. Музику для проекту пише
Дмитро Павлов — людина-оркестр, який володіє дванадцятьма музичними
інструментами. Він організовує в Ужгороді наймасовіші музичні проекти.
На його рахунку, зокрема, “PINK FLOYD TRIBUTE SHOW” — наймасовіший
захід, який коли-небудь створювали ужгородські андеграундні музиканти.
На літо 2011-го Дімою Павловим готується проект “SECRETS OF MUSIC
WORLD”, у якому задіяно 18 музикантів і 4 актори, також проводяться
зйомки однойменного короткометражного фільму за його режисурою. І
музика, і слова (англійською) у “Секретному світі музики” написані ним
же. Композитор є лауреатом багатьох фестивалів, зокрема “Червоної
рути”. Для окремих композицій проекту «02:00» музику Д.Павлов створив
спільно з В.Кузаном. Проект одночасно схожий на виставу (настільки
музика, емоції і текст там переплітаються) та концерт, оскільки текст
від музики практично неможливо відділити.
Наразі митців запрошують до Києва, Хмельницького, Франківська,
Тернополя, Львова, Дніпропетровська, Вінниці, Одеси, Харкова,
Чернівець.

З приводу додаткової інформації просимо контактувати з Юрієм
Завадським за тел +380969431704.

Вірші, 2011, 2

ОЗИРНУВСЯ

Відпочинок відбувся позавчора, несподіваний, виснажливий.
Скоротив собі дорогу, cкерувавши в провулки,
Не забудь, чортова дорого,
Кому завинив смертю, а кому — грішми.
Мовчав, краючи хліба, і ти —
Від голосу, канібалізм —
Стан ідеалу.
Зміни, стани, зміни, стани.

Continue reading Вірші, 2011, 2

Присмак

mvs

Мораль:
– Чувак, я чув, що тобі шось хуйовато?..
– Та нє, всьо пучком.
– Та блядь, я ж бачу, що тобі хуйово…
– Блядь, всьо піздато, чесно.
– Блядь, хуйово тобі, признайся!
– Заїбав, яке хуйово, всьо блядь піз-да-то!
– Сука, не стидайся, всі знають, що тобі хуйово, шо ти ламаєшся, як целка.
– Блядь, пішов нахуй, шо ти блядь прицепився як гавно – ну не хуйово мені, не-ху-йо-во!
і тд.

Вірші, 2011, 1

ІМ’Я

Жовтий: номінативний обов’язок,
Мовлення, поштові марки.
Жовтий: наче вода,
Провокація, поштові марки.

Купи горілки: про себе
Не розповідай, спільність стала
Недосяжною ціллю, ідеї
Не можуть співжити.

Щойно передбачив появу жебрачки
З течкою лікарняних засвідчень і виписок.
У пожертві відмовив.
Твій вік – несподіванка,
Самоконтроль.

Continue reading Вірші, 2011, 1

“Вільне життя”: Пйотр Мацєжинскі: “Кажу про несказане”

Сканований документ

«Молодіжний майдан» представляє до уваги «літературоманів» розповідь польського літератора Пйотра Мацєжинского, що побував у Тернополі.

Джерело: http://vilne.org.ua/…

LES WICKS – PROSPECTUS / ЛЕС ВІКС – ПЕРСПЕКТИВА

Ми зжували гори –
земля-оболонка.
Зірки в камені
годують наш кістковий голод.

Що залишається?
Астероїдне життя,
сміття й свинцевий пил.
Будь позитивним,
радіоактивним.
Наше майбутнє спалахує, ніби кашель у темряві.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading LES WICKS – PROSPECTUS / ЛЕС ВІКС – ПЕРСПЕКТИВА

LES WICKS – Terminal One / ЛЕС ВІКС – ТЕРМІНАЛ 1

Випадкові молекули, осінній заколот
крізь автоматичні двері
навощені кавою перед
залом очікування.
Аби підрізати рай, волікти хмару
до керамічного басейну цього дня –
ось справа зірок.

Наплічний крам і скручена бавовна,
безвільні очі,
ми – грані й опори.
Безпека кордонів джинсового одягу…
Кабіна, двері, оплески з розгубленими цьомками,
цей (о шостій ранку!) сімейний офіціоз.
Моя дочка повернулася
з медалями й абсентом Холодної війни.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading LES WICKS – Terminal One / ЛЕС ВІКС – ТЕРМІНАЛ 1

Les Wicks – Someone Slipping Up / Лес Вікс – Хтось вислизає

Окремий будинок – тривожний,
як миші, багатоніжки й терміти, що боряться за домінування.

Зимове сонце – підлещується в останні свої години,
моє серце, як сівалка, стукоче
на згорбленій веранді.

Сім’я аж надто далеко.
Опосуми б’ються вночі на даху,
даремні слова,
обернені на бляшанки з нагостреними краями.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading Les Wicks – Someone Slipping Up / Лес Вікс – Хтось вислизає

Interview with Troy Southgate

for Kinovar, Russia. By Miron Fyodorav.

What are your views on natural rights? Is there such a thing as a right to life?

I don’t believe that anyone, man or beast, has a specific ‘right’ to life. That is not to suggest, on the other hand, that we shouldn’t continue to resist those who seek to exploit our labour in the factories and the fields, attempt to bleed us dry through the machinations of the international banking system, or cruelly torture innocent animals in the name of fashion or medical science. We hear a lot about ‘rights’, but never enough about duties. What about our responsibility to the environment, for example, or our duty to ensure the well-being of our children and not leave them vulnerable to the corrosive effects of the liberal ‘education’ system? But in short, nobody has a ‘right’ to anything. ‘Rights’ are purely contractual and can only be drawn up superficially. We know from experience, however, that just as weeds will overrun a beautiful garden, basic human nature ensures that even the best intentions inevitably come to nothing. This may sound very pessimistic, but these utopian liberal bubbles are there to be pricked.

Source: webcitation.org

Лев Грицюк: Інтерв’ю з перекладачем: 33. Юрій Завадський

Як Ви стали перекладачем?

Від себе йдучи, шукав завжди вислову тих форм, які б дали мені задоволення, викликали те враження, яке мені особливо необхідне. Звідти — моя поетична творчість, моя викладацька робота, моє перекладацтво. Хоча в переклад не вірю, і переклад іґнорую. Намагаюся адаптувати текст, не без власних стильових орієнтацій. Не вірю в переклад, скажу ще раз, прошу вивчати мови, ставати вище свого походження, а коли це зайве — то байдуже, працюй, живи.

Continue reading Лев Грицюк: Інтерв’ю з перекладачем: 33. Юрій Завадський

Лев Грицюк: Comparative Translations – “Дванадцять” Курта Швіттерса в перекладах Ю. Завадського і Л. Грицюка

КУРТ ШВІТТЕРС
ДВАНАДЦЯТЬ

Один Два Три Чотири П’ять
П’ять Чотири Три Два Один
Два Три Чотири П’ять Шість
П’ять Шість Чотири Три Два
Сім Сім Сім Сім Сім
Вісім Один
Дев’ять Один
Десять Один
Один Одинадцять
Десять Дев’ять Сім Вісім Шість
П’ять Чотири Три Два Один

Пер. Юрій Завадський

*

КУРТ ШВІТТЕРС
ДВАНАДЦЯТЬ

Один два три чотири п’ять
П’ять чотири три два один
Два три чотири п’ять шість
Шість п’ять чотири три два
Сім сім сім сім сім
Вісім один
Дев’ять один
Десять один
Одинадцять один
Десять дев’ять вісім сім шість
П’ять чотири три два один

Пер. Лев Грицюк

Джерело: levhrytsyuk.blogspot.com

LES WICKS – POOL / ЛЕС ВІКС – БАСЕЙН

Хоча б деколи
потворне олово
наземний пагорб у кожному
західному передмісті визначає порядок на подвір’ї.
Хоча б світлина
депутатів-сталіністів місцевої ради
з довгими рядами підлітків у військових одностроях.
Той кишковий спазм від хлору коли ти пірнаєш попри
розділювальні лінії плавців.

Деколи простір попід
неприглядним водоспадом –
бурлячий забій води, що теше
піщаник у своєму потоці.
Сонце філігранно обрізається навислими яснами,
дрібною скоричневілою за життя рибою
і крихітними квітами чагарників
(зблизька вони екстраваґантно кольоровані/
обожнювані птахами і комахами)

Вода падає на мозолясті руки
рот випускає неспокійний подих
тоді ти закорінений і заглиблений
в австралійському серці.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading LES WICKS – POOL / ЛЕС ВІКС – БАСЕЙН

PETER MINTER – GLIMPSE / ПІТЕР МІНТЕР – ПРОБЛИСК

Або ж тут, або між
хвилями через край, що синтезують
срібло, кам’янисто-зелені, витончений подих,
націлений у пісок уст і розпилені кулі,
наче святі нюти в рядах корабельних носів,
небесні катастрофи, країна, де говорить кров,
блакитний спалах блискавки
вихлюпнувся разом із монотонним транспортом,
розгарячілим, в піні й гівні, твого серця
темна лінза,
потемніла з-поміж мого люблячого чола.
Вірні очі не мають свідків,
статична сила сонця
є ніжністю розгорненою.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading PETER MINTER – GLIMPSE / ПІТЕР МІНТЕР – ПРОБЛИСК

PETER MINTER – VOYAGER / ПІТЕР МІНТЕР – МАНДРІВНИК

Це може знову початися звідси,
літо на вістрі миттєвої війни,
    
нічне цвітіння під хоробрістю,
палантин із міських зірок,
    
де оливкове листя
у щойно впорядкованих парках
    
виглядає трохи втрачено на вітрі,
виразно м’яко
    
і сухо, як місячне сяйво.
Всі міста впадуть
    
у відкрите небо,
твій епідерміс зораний супутниками
    
тільки штовхне тінь
у детонуюче післяцвітіння
    
вуглеводневих потоків.
Отож, прощавай, вийди і знайди
    
що там кажуть
про трансформацію, іскри, сміття
    
і найзеленіші серця. Вийди,
допоки світ думає, що ти тут.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading PETER MINTER – VOYAGER / ПІТЕР МІНТЕР – МАНДРІВНИК

JUDITH BEVERIDGE – TO THE ISLANDS / ДЖУДІТ БЕВЕРІДЖ – НА ОСТРОВИ

Я візьму звук вітру чи плескітливе
     занурення баклана і музику
почує будь-який човняр в стрімких течіях
     співаючи про відплиття на Острови.

Я візьму цинкове арпеджіо грузила коли воно
     котиться по дерев’яній пристані і шурхіт
крабів у сипкому гравії і дряпання
     шил вздовж корпусів яхт.

Я візьму ребристий хор моря
     і човни і рок-н-рольний вереск
припливу що його вітер провадить
     через скелі. Дивись – я не знаю

досить про те як дістатися Островів лишень
     те що почула з човнярської пісні
і від чоловіка який шукав на вістрі миса
     між камінням місце без солі

і птаства. А може я візьму
     старого міхура із корком а мева
ширятиме понад мідіями і птах
     пірнатиме назад у море. Може я візьму

пісню морської губки що занурюючись заспівує
     а потім задихається наповнюючи
рибальські мішки на ялах. Може й
     лиман шепоче про спадень

чи крячки понад затокою так само як
     пірнальники співають про те як затримують
подих і пливуть кілька тихих хвилин
     з молитвою. Я візьму мевину висоту

і плюскіт молюсків і осине гніздо
     що висить паперовою лампою під пристанню
і маленький човник що відпливає. Навіть
     рибалок що тягнуть камінням косяки риб

навіть моряків на розгойданих палубах
     навіть останній подих мушлі що зрівнялася
з обрієм. Я візьму політ
     орла причалений в очах дітей

і голоси людей тих які кажуть
     хто зробив це хоча може протяг
скрипить у кроквах мева скрегоче
     із пристані вітер вигукує

вздовж причалів і зітхання пірнальників
     чутні в тихих водах їхнього дихання
коли ті шукають звільнення із глибин
     це все що знатиму про знаходження Островів.

Між тим я візьму сонячний вітер
     що наповнює морські губки і густе
треноване дихання в легенях весляра
     що везе невагомий вантаж через рифи.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading JUDITH BEVERIDGE – TO THE ISLANDS / ДЖУДІТ БЕВЕРІДЖ – НА ОСТРОВИ

KrokBooks.com: Початок бібліотеки еКниг видавництва “Крок”

Пропонуємо бібліотеку еКниг, що доступні для вільного читання онлайн. Друковані версії книг, видані “Кроком”, за наявності примірників можете замовити у нашому видавництві.

Наукові книги, видані у співпраці з науково-дослідним центром лінґвопсихології NICOMANT

Червинский П.П. Фольклор и этимология. Лингвоконцептологические аспекты этносемантики

Книга видана видавництвом “Крок” у рамках співпраці з науково-дослідним центром лінґвопсихології NICOMANT. Файл надано за згодою автора. Всі права належать автору. Копіювання, поширення та тиражування лише за письмовою згодою автора.

Читати онлайн | Завантажити в .pdf

Червинский П.П. Словари толкования сновидений. Зaметки к строению интерпретативной модели

Книга видана видавництвом “Крок” у рамках співпраці з науково-дослідним центром лінґвопсихології NICOMANT. Файл надано за згодою автора. Всі права належать автору. Копіювання, поширення та тиражування лише за письмовою згодою автора.

Читати онлайн | Завантажити в .pdf

Червинский П.П. Семантико-операциональный язык для диалога с машиной

Книга видана видавництвом “Крок” у рамках співпраці з науково-дослідним центром лінґвопсихології NICOMANT. Файл надано за згодою автора. Всі права належать автору. Копіювання, поширення та тиражування лише за письмовою згодою автора.

Читати онлайн | Завантажити в .pdf

Надель-Червинская М. Рысь, кот, кошка, мышь и крыса восточных славян: сказка, обряд, миф. С приложением словаря паремиологии

Книга видана видавництвом “Крок” у рамках співпраці з науково-дослідним центром лінґвопсихології NICOMANT. Файл надано за згодою автора. Всі права належать автору. Копіювання, поширення та тиражування лише за письмовою згодою автора.

Читати онлайн | Завантажити в .pdf

Надель-Червинская М. Русская идиоматика: дикие звери

Книга видана видавництвом “Крок” у рамках співпраці з науково-дослідним центром лінґвопсихології NICOMANT. Файл надано за згодою автора. Всі права належать автору. Копіювання, поширення та тиражування лише за письмовою згодою автора.

Читати онлайн | Завантажити в .pdf

Червинский П.П., Введенская Л.А. Логика курса «Русский язык»

Книга видана видавництвом “Крок” у рамках співпраці з науково-дослідним центром лінґвопсихології NICOMANT. Файл надано за згодою автора. Всі права належать автору. Копіювання, поширення та тиражування лише за письмовою згодою автора.

Читати онлайн | Завантажити в .pdf

Художні книги

Пётр Червинский. Птицы небесные

Книга видана видавництвом “Крок”. Файл надано за згодою автора. Всі права належать автору. Копіювання, поширення та тиражування лише за письмовою згодою автора.

Читати онлайн | Завантажити в .pdf

юрійзавадський. Тернопіль, 2005.

Книга видана під патронатом видавництва “Підручники і посібники”. Файл надано за згодою автора. Всі права належать автору. Копіювання, поширення та тиражування лише за письмовою згодою автора.

Читати онлайн | Завантажити в .pdf

“У лютому у ПаДіюНі під музику презентують нову книжку поета Валентина Кузана”

Книга молодого професійного фотографа, поета й музиканта з обласного центру Закарпаття побачила світ у тернопільському видавництві «Крок» напередодні Нового року.
У збірці природно злилися кілька стихій, в яких митець почувається доволі впевнено. Валентин Кузан створив у своєму поетичному світі особливу атмосферу легкої гри зі стереотипами, словами, його поезія майже відчувається під пальцями, як потік води. Надзвичайно натуральне використання сучасної мови, доречне та невибагливе компонування тексту, витримка та впевненість є важливими ознаками стилю молодого поета.
Continue reading “У лютому у ПаДіюНі під музику презентують нову книжку поета Валентина Кузана”

KrokBooks.com: Валентин Кузан. Щось

Валентин Кузан. Щось

Кузан В. Щось. – Тернопіль: Видавництво “Крок”, 2010. – 58 с.



Видавництво “Крок” представляє першу книгу поета з Ужгорода Валентина Кузана “Щось”. Книга, в якій природно злилися кілька стихій, в яких молодий митець почувається впевнено та прямує до успіху. Професійний фотограф, музикант, поет Валентин Кузан створив у своєму поетичному світі особливу атмосферу легкої гри зі стереотипами, словами, і його поезія майже відчувається під пальцями, як потік води. Надзвичайно натуральне використання сучасної мови, доречне та невибагливе компонування тексту, витримка та впевненість бачаться важливими ознаками стилю молодого поета.

Книга В.Кузана була оформлена відомим митцем Іллею Стронґовським у стилі “ломо” з метою підкреслити як особливий стиль формування поетичного світу поета, так і стосунок автора до фотомистецтва. І дійсно, поетична мова В.Кузана настільки ж доступна, як ломографія, але така ж несподівана й багатошарова. Поет зумів вибудувати стільки рівнів значення в кожному тексті, що після уважного читання починаєш бачити не індукований твір, а самого себе крізь набір знаків і символів, і це саме та ідентифікація читача, якої можна сподіватися від якісного літературного тексту.

Презентації книги відбудуться в найбільших культурних центрах України. Зустріч з Валентином Кузаном запланована й на Міжнародному літературному фестивалі у Львові у вересні 2011 року.

Про автора. Валентин Кузан (1986) — музикант, письменник, фотограф. Дивним чином встигає поєднувати ці однаково важливі для нього заняття. Друкувався в альманахах “Джинсове покоління”, “Карпатська саламандра”, “Київська Русь”, “Потяг 76”. Учасник неформального літературного об’єднання “Ротонда”, організатор кількох фотовиставок та співорганізатор ряду мистецьких акцій в Ужгороді.

Про видавництво. Видавництво “Крок” створене 2009 року Юрієм Завадським на базі Компанії “Крок”. Видавництво займається виданням наукової та художньої літератури, готує ряд перекладних проектів. Завдяки видавництву в Тернополі було проведено ряд важливих для культурного життя реґіону акцій, зустрічей та концертів.

З приводу закупівлі книг і проведення презентацій просимо контактувати з видавництвом.

Для преси: Прес-реліз

KrokBooks.com: Квадро: Олександр Медяник, Ярослав Гуменюк, Людмила Переймибіда, Андрій Кушнір

Обкладинка:

Квадро: Олександр Медяник, Ярослав Гуменюк, Людмила Переймибіда, Андрій Кушнір

Сторінки 1, 2, 3:

Квадро - сторінки 1, 2, 3

Медяник О., Гуменюк Я., Переймибіда Л., Кушнір А. Квадро. – Тернопіль: Крок, 2011. – 120 с.

Видавництво “Крок” представляє поетичну антолоґію чотирьох авторів “Квадро”, яких об’єднали простір, знак і час у перспективну творчу формацію. Усі автори походять із Чорткова, який не раз фіґурував в українській літературі та є джерелом талантів у Тернопільській області. І ці молоді поети знайшли в собі потенціал знайти вихід назовні, ставши частиною літературного процесу України.

Різноманітні мистецькі світогляди, прагнення до досконалості, водночас необачне впадання в чуттєві транси й апатії — це потрібні, хоча й не надто корисні риси справжнього митця. Автори “Квадро” такі ж нетерплячі, такі ж неформальні, такі ж часом байдужі, але чуттєві, нестримні, непередбачувані. І хоча поетичні тексти авторів не завжди абсолютні, вони — справжні.

Передмова до книги
Часом ти cам розпочинаєшся з випадкового вітання, зумисних образ, жесту назустріч, одинокості. Як і твій текст, якого тобі мало. Уміститися в одному вірші, — переслідує відправне бажання ототожнити себе з особою тексту, тоді ж ти — витрачений, знекровлений. Навіщо себе розчиняти в просторі внутрішньому, в площині матерії? — Узяв до рук «Квадро» і почав розуміти: чим є простір, чим є ти, розчинник, чим є ти, загострений намір. Стати поза собою, як переступити через будь-яку опозиційність, вижити в кислоті, як переступити через будь-яку опозиційність, стати собою, як переступити через будь-яку опозиційність: найголовніше, що вдалося авторам цієї книги. Простота не може бути дешевою, це найвища міра новизни, що змиває дурниці й умовності. Дивним чином людина єднається з іншою людиною, лише на підставі тимчасовості та зручності, коли ж це природньо — це єдине, що може підтвердити справжню людськість. Переступити через будь-яку опозиційність, що означає “переступити через будь-яку опозиційність”, — а поза текстом? Видавництво «Крок» радіє, що співавтори «Квадро» знайшли в собі сили об’єднатися та створити книгу, що надихає. Книгу, легку та вбивчу, складну й чуттєву, життєву та позаземну.
Юрій Завадський

Про авторів
Олександр Медяник. Творчий псевдонім — Олександр Мерлінеро. Народився 11 січня 1982 року. У 1999 році вступив до Тернопільської академії народного господарства і закінчив її у 2004 році, отримавши ступінь магістра банківської справи. У 2010 році закінчив факультет післядипломної освіти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за спеціальністю Інформаційні управляючі системи і технології, отримавши кваліфікацію спеціаліста з комп’ютерних систем. Пише з 2004 року. З 2009 р. один з організаторів Творчого об’єднання «На каменях» та літературно-мистецької тусовки «Арт-Андеграунд».

Ярослав Гуменюк. Народився в 21.02.1990 р. у Чорткові, де й мешкає. Навчається у ТНПУ ім.Гнатюка. Філолог. Захоплюється фотографією, сучасною поезією, прозою та японським мистецтвом. У 2007 році заснував літературне об’єднання «НеФормат», у яке входили близькі друзі. У 2009 став один із засновників літературного об’єднання «На каменях», організатор літературних тусовок, закоханий.

Людмила Переймибіда. Народилася 18 червня 1991 студентка Чортківського державного медичного коледжу. З вересня 2010 року постійний учасник спільноти “Арт-Андеграунд”.

Андрій Кушнір. Народився в Україні, у Чорткові 09 вересня 1991 року. Зараз живу в Білорусі, але серце належить Батьківщині… поки що лише Батьківщині… Студент, навчаюсь у Білоруському державному університеті м.Мінськ на філософському факультеті. Цікавлюсь сучасним мистецтвом усіх напрямків, пишу вірші, іноді прозу, учасник багатьох об’єднань як літературних (“Арт-Андеграунд”), так і загального розвитку: інтелектуальні клуби і т.п.

Для преси: Прес-реліз

Ezra Pound – Garden / Езра Паунд – Сад

Езра Паунд. Адаптація Юрія Завадського, 2010

САД

Ніби сплутаний слизький шовк, несений подувом попри стіну,
Вона йде повз паркан стежки в Кенсінґтонських садах,
І вона поступово помирає
від якоїсь емоційної анемії.

І навколо набрід
Брудних, землистих, незнищенних дітей жебраків.
Вони успадкують землю.

У ній кінець розмноження.
Її нудьга вишукана й непомірна.

Вона хотіла б, щоб хтось до неї заговорив,
І лякається, що я
Вчиню так нерозсудливо.

Jim Morrison, An American Prayer / Випадкові переспіви з Джима Моррісона з “АМЕРИКАНСЬКОЇ МОЛИТВИ”

Джим Моррісон. Адаптація Юрія Завадського, 2010, завдяки Н.Л.

НЕПОРОЧНІ, КАМЕНОВАНІ

Я ось що тобі скажу… Жодна вічна винагорода нам не належить за розтрату світанку.

У ті минулі дні все було простішим і заплутанішим.
Однієї літньої ночі, йдучи до пристані, я зустрівся з двома юними дівчатами,
блондинку звали Свобода,
темненьку – Вигода.
Ми розмовляли, і вони розповіли мені цю історію.
І ось послухай…
Я розповім тобі про тексаське радіо і всеохоплюючий ритм,
легкоплинний, повільний та нерозважливий, як декотрі нові мови,
що досягають твоєї голови холодом, нежданою злістю божественного гінця.
Дозволь розповісти про сердечний біль і втрату бога,
блукаючи, блукаючи в безнадійній ночі.
Тут, ось, довкола немає зірок.
Тут, ось, ми, непорочні,
каменовані.

Continue reading Jim Morrison, An American Prayer / Випадкові переспіви з Джима Моррісона з “АМЕРИКАНСЬКОЇ МОЛИТВИ”

KrokBooks.com: Заплановані видання на початок 2011 року

Поетичні книги

1. Марта Томахів. Поетична добірка. Серія “Покоління 87”
2. Юрій Матевощук. Реінкарнація. Поетична добірка. Серія “Покоління 87”
3. Василь Колісник. 21. Поетична добірка. Серія “Покоління 87”
4. Зоряна Биндас. Поетична добірка

Літературні антолоґії

1. Homo liber = Людина вільна. Антолоґія молодої поезії Тернопільщини / Укладачі Микола Шпаковський, Юрій Завадський
2. Квадро: Медяник О., Гуменюк Я., Переймибіда Л., Кушнір А. Поетична антолоґія

Перекладна література

1. Поети каталонії: Анна Аґілар-Амат, Нурія Мартінес-Верніс, Франсеск Джелонк. Антолоґія /Авторизовані переклади з каталонської Каталіни Джірони й Андрія Антоновського
2. 18 поетів із Ґетеборґа. Йоганнес Анюру, Давід Вікґрєн, Сара Галльстрьом, Лінн Гансéн, Ліна Екдаль, Гелена Ерикссон, Еліза Інґварссон, Кеннет Клеметс, Йорґен Лінд, Анна Маттссон, Ульф Карл Улов Нільссон, Фредрик Нюберґ, Раґнар Стрьомберґ, Маурітц Тістельо, Крістіна Фалькенланд, Атена Фаррохзад, Кристофер Фолькгаммар, Памела Ясков’як /Переклад зі шведської Лева Грицюка.
3. Пйотр Мацєжинські. Поетична добірка /Авторизований переклад з польської Наталі Лобас і Юрія Завадського
4. Станіслав Бараньчак. Якесь ти /Упорядкування, переклад і післямова Андрія Савенця
5. Ганс Арп. Добірка текстів /Переклади й адаптації Наталі Сусяк
6. Джузеппе Унґаретті. Добірка текстів /Переклади й адаптації Тараса Федірка

Наукові та навчальні видання

1. Наталія Лобас. Mów po polsku. Konwersacja / Розмовляй польською мовою. Розмовні теми. Методичний посібник.
2. Наталя Кучма. Теорія літератури в шкільному курсі. Посібник
3. Видавнича справа. Словник-довідник /Укладач Юрій Завадський

Piotr Macierzyński в перекладах Наталі Лобас

X X X

вже другий раз сусід насрав у під’їзді
першу купу можна було легко обминути
друга зроблена ніби кожні дві сходинки була для любителів
гри в класики

ми просили його щоб опам’ятався
не думай що Бог любить трійцю сказав я
користуючись хвилиною тверезості яку він переживав
як чорну віспу раз на все життя

довго нам чекати не довелось і однак
третя купа здивувала всіх
гімно на списку мешканців
гімно високо на стіні

хтось інший соромився б
але насправді ми всі йому задрили
ніхто з нас не вміє так розслаблятися

@ http://www.piotrmacierzynski.republika.pl/…

Поетично-музичний альбом “юрійзавадський zsuf”

СКАЧАТИ

http://zsuf.org/

Замість “а” падає камінь, замість “о” падає камінь. Замість звуку — тиск, замість ноти — бетонний мур, пластикова пляшка, цегла, дим. Музиканти гурту “ZSUF”, що розпоряджаються звуками за власними ідеями, компонуючи ряди безпредметних непроґнозованих композицій, представляють черговий етап своєї творчості, який не менш є важливим для їхнього партнера та співавтора нового альбому поета Юрія Завадського.

Гурт експериментальної психоделічної музики “ZSUF” з Тернополя відомий неймовірними імпровізаційними можливостями вже одного разу успішно представив спільну роботу з Юрієм Завадським на фестивалі “L2” 2009 року в Любліні, Польща. З того часу багатий спільний матеріал набував щоразу нових станів, перетворившись врешті на повноцінний музичний альбом, який доступний для вільного завантаження на сайті гурту zsuf.org.

Гармонійна єдність zsuf’івських мотивів із фонетичною поезією вибудовує давно очікуваний місток між літературним мистецтвом, перформенсом, театром, музикою, графікою, виробництвом шумів, криків, голосів, дотиків, рухів, тіней. Фонетична поезія віднедавна знайшла свого слухача в Україні, хоча з великим зусиллям переборює стіну “змістовної” літератури, яка звикла видаватися правдомовною, говорячи ті ж самі формули, які властиві класичному аванґарду. Фонетичні єдності набувають смислу в роті, у вусі, на долоні, перетворюючись на самих слухачів, перебираючи на себе переживання. Літера стає переживанням, звук стає переживанням, фонема стає еталоном переживання. Звідки прийшла безпредметність? — не найголовніше запитання, хоча відповідь на нього втомлює простотою. Інша справа — яку перспективу вона приховує, коли зливається зі звуковим неартикульованим потоком, залишаючись незалежною? Психоделія гурту “ZSUF”.

«ZSUF». «Україна – не Європа. Наша музика поки грошей не приносить»

@ http://lypa.te.ua/

Звуки. Емоції. Світло. Вибух. І тиша… Люди. А може інопланетяни? Їхня творчість з інших НЕземних галактик. Щось, що змушує думати, рухатися, відчувати… Тернопільська формація «ZSUF» готується відзначити черговий день народження. Про те, що ж чекає прихильників на святковій вечірці, та про багато іншого у розмові з Сергій Василишиним, Володимиром Сонічевим, Андрієм Меренком та Богданом Супрунюком – учасниками гурту.

– Коли виник «ZSUF», з кого і чого все почалося?

А. М.: Точна дата з’яви колективу невідома, десь наприкінці дев’яностих була така арт-формація «Відірвані від опалення», в якій час від часу брали участь до десяти осіб. Це були чистої води експерименти. Коли молоді люди збиралися разом у когось вдома й пробували щось творити на межі музики, театру, відео, живопису… Власне на уламках «відірваних» Олександр Ротман і Сергій Василини утворили «ZSUF». Хлопці мали багато вільного часу, енергії й бажання, відтак божевільними темпами продукували касетні альбоми. Й до року часу записали їх близько півсотні.
Continue reading «ZSUF». «Україна – не Європа. Наша музика поки грошей не приносить»

Презентація спільного альбому “юрійзавадський zsuf”

Презентація спільного альбому “юрійзавадський zsuf”

17 грудня 2010, 19.00
Тернопіль, Коза Бар
Вхід вільний

Музика:
Гурт “Red Cardinals” (Тернопіль)
Гурт “Fleischesmarkt” (Одеса)
Лайвпроект “Dunaewsky69″ (Київ)
Гурт “ZSUF” та юрійзавадський (Тернопіль)
DJ Tolkachev (Дніпропетровськ)
DJ Coca-Cola (Одеса)
DJ Zavgosp (Тернопіль)

Мистецтво:
Виставка картин від Євгена Самборського (Івано-Франківськ), Максима Золоєдова (Київ), Віталія Тивонюка (Тернопіль), Сергія Василишина (Тернопіль), Дмитра Дідори (Тернопіль) та Вови Компотіка (Дніпропетровськ)

Відео:
Короткометражки, музичні кліпи та медіа-арт від ZSUF

Вперше:
Презентація спільного альбому “юрійзавадський zsuf”
Презентація дебютного синглу від гурту “Red Cardinals”

Ведучий вечора – khoodia
Авторські коктейлі “Скажена корова” та “Жаба в намулі”
У програмі можливі зміни, доповнення та приємні сюрпризи.
Чекаємо на усіх!

Лев Грицюк: Інтерв’ю з перекладачем: 31. Андрій Антоновський

Фото Євгенії Перуцької з сайту “Читомо”

Як Ви стали перекладачем?

Непередбачуваний збіг обставин підштовхнув мене до того, що я почав займатися перекладами, бо такої мети не мав, хоча в свій час вивчав іноземні мови і тому, гадаю, була вже якась передвизначеність в тім, що тепер я є перекладачем. Але також слід сказати, що я перекладач-аматор, адже роблю лише перші кроки у цій царині, вчуся… Треба зауважити, що на прийняття такого рішення дуже сильно вплинула моя дружина Каталіна Джірона, фаховий перекладач, разом з якою тепер перекладаємо українською та каталонською.
Continue reading Лев Грицюк: Інтерв’ю з перекладачем: 31. Андрій Антоновський

KrokBooks.com: Антон Шаповал. Володарі трьох ключів. Життя і діяльність князівської родини Сангушків

shapoval

Шаповал А. Володарі трьох ключів. Життя і діяльність князівської родини Сангушків. – Тернопіль: Крок, 2010. – 84 с.

Оновлений лоґотип видавництва від стронґовського.

Юрій Завадський 7 грудня о 16.00 у «Домі книги»

Aphisha

7 грудня 2010 р.
м. Тернопіль

Видавництво «Навчальна книга – Богдан» запрошує на творчу зустріч із поетом, громадським діячем Юрієм Завадським.

Юрій Завадський — кандидат філологічних наук, викладач Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка; співзасновник низки мистецьких проектів, серед яких самвидавські літературні газети й журнали, осередки в Інтернеті; координатор «Літературної студії «87» імені Юрія Завадського».

Творчість Юрія Завадського є одним із найяскравіших прикладів сучасної неопоезії, що не боїться експерименту зі словом та формою, є відвертою та зрозумілою для читача. У творчому доробку автора книги «Імовірність» (1999 р.), «Юрійзавадський» (2003р.), «Мультимедійна антологія на компакт-диску» (2006 р.), «Ротврот» (2010 р.) у кованій залізом обкладинці та ін.

Творча зустріч із поетом відбудеться 7 грудня о 16.00 у «Домі книги»
(вул. Коперника, 19).

Запрошуємо всіх бажаючих!

zsuf i юрійзавадський

Невдовзі у вільному доступі з’явиться спільний поетичний і музичний альбом гурту ZSUF і Юрія Завадського. Презентація – на святкуванні дня народження ZSUF 17 грудня 2010 року в барі “Коза” на оновленій сцені. Детальнa інформація – цього тижня.

Дотичні лінки: zsuf.org, yuryzavadsky.com, koza.te.ua, lypa.te.ua

KrokBooks.com: Валентин Кузан. Щось

Валентин Кузан. Щось

Кузан В. Щось. – Тернопіль: Видавництво “Крок”, 2010. – 64 с.
Упорядник: Юрій Завадський.
Дизайн обкладинки, макет і верстка: стронґовський.
Друкується в авторській редакції.

Homo liber=Людина вільна. Антолоґія молодої поезії Тернопільщини

Шановні друзі!

Видавництво “Крок” у співпраці з Миколою Шпаковським і Юрієм Завадським запрошує Вас стати співавторами антолоґії молодої поезії Тернопільщини. Для цього надсилайте близько 10 творів, інформацію про себе та фотоґрафію до 28 лютого 2011 року.

Програма роботи над антолоґією включає відбір текстів, видання книги та проведення зустрічей з учасниками проекту в найбільших культурних центрах України, участь у Міжнародному літературному фестивалі у Львові 2011 року, а також відвідання рідних місць кожного з авторів з поетичними читаннями.

Адреси, на які потрібно надсилати матеріали –
електронна пошта: dryuryzavadsky@gmail.com
поштова адреса: Юрій Завадський, а/с 554, м.Тернопіль-27, 46027

З приводу додаткової інформації просимо звертатися до Юрія Завадського за телефоном +38 096 9431704

Чекаємо на Ваші твори.

KrokBooks.com: Заплановані видання на кінець 2010 року

  1. Homo liber = Людина вільна. Антолоґія молодої поезії Тернопільщини / Укладачі Микола Шпаковський, Юрій Завадський
  2. Валентин Кузан. Щось. Поетична добірка
  3. Марта Томахів. Поетична добірка. Серія “Покоління 87”
  4. Юрій Матевощук. Реінкарнація. Поетична добірка. Серія “Покоління 87”
  5. Василь Колісник. 21. Поетична добірка. Серія “Покоління 87”
  6. Зоряна Биндас. Поетична добірка
  7. Поети каталонії: Анна Аґілар-Амат, Нурія Мартінес-Верніс, Франсеск Джелонк. Антолоґія / Переклади на українську Каталіни Джірони й Андрія Антоновського

batonchik: ОЙҐЕН ҐОМРІНҐЕР

Побачити живу легенду, напевно, завжди цікаво, але й поспілкуватися з нею – ще краще.
Вчора в Палау Вірейна слухали і спілкувалися з Ойґеном Ґомрінґером – батьком конкретної поезії. Зібралося зовсім небагато слухачів, десь 20 осіб, але саме через таку кількість людей атмосфера була дуже приємна та майже інтимна. Насправді, як я і сподівався, він є людина надзвичайна, в дуже простих словах висловлювати дуже глибокі думки здатен не кожен, навіть подумалось – ось це конкретний поет, у всіх можливих розуміннях цього слова, нічого зайвого, кожне слово зважене, виміряне, з смаком… його поезія ніби буддистські коани… він навіть підтвердив цю думку, говорячи що все його життя якимось загадковим образом оплетене присутністю буддизму, дзен-буддизму і навіть має вірш з назвою “дзен” (zen). Взагалі, тяжжінням до ідеї “ніщо”, “відсутності”, “порожнечі”, дивним чином перетворюючись на “всепроникливість” та “повноту”, “заповненість”, просякнута творчість Ґомрінґера, що дуже яскраво відзеркалюється вже у першій його книзі “сузір’я” ( konstellationen constellations constelaciones) 1953 року, а найбільше у вірші “тиша” (schweigen):

schweigen schweigen schweigen
schweigen schweigen schweigen
schweigen                   schweigen
schweigen schweigen schweigen
schweigen schweigen schweigen

Завдяки “всепроникливості” конкретна поезія зрозуміла будь кому своєю візуальністю, легкістю, зрозумілістю, бо слова вже не несуть навантаження значення і всього того культурного багажу мови, а лише виконують функцію цеглинок з яких вибудовується поетичний твір, таким чином конкретна поезія долає кордони мови, як географічні так і політичні, національні, вона відкриває нові комунікативні можливості бо несе зовсім іншу, від звичної, інформацію в слові.

а ось тут є трішки інформації про поета : it.wikipedia.org/wiki/Eugen_Gomringer.

Джерело: http://batacat.livejournal.com/

Продаю ВАЗ 21214 Тайга

ВАЗ 21214 Тайга, 2007, зібрана в Росії, двигун бензин 1.7 л, КПП механічна 5 ст., пробіг 38 т. км, повний привід, гетчбек, дверей 3, місць 5, колір вишневий, магнітола, гаражне зберігання, сиґналізація, повна комплектація, використовується обережно, ніколи не була у ДТП та не мала серйозних поломок, в ціну входить комплект зимових коліс Toyo та верхній багажник. Ціна 8500 USD. Контакт +380969431704, Тернопіль.

nyva

Catalonian poets in Ternopil / Виступ каталонських поетів у Тернопільському національному економічному університеті 20 вересня 2010 року

DSC_4617

Continue reading Catalonian poets in Ternopil / Виступ каталонських поетів у Тернопільському національному економічному університеті 20 вересня 2010 року

Будівничий мостів – Белей Лесь – Андрій Антоновський про іспанські ідентичності, Каталонію та літературні контакти з Україною

Більшість українців, які обрали план «валіза–вокзал–Євросоюз», швид ко розчиняються у шенгенських просторах. Від Сяну й до Ольстеру їх можна знайти тільки за нетиповими для тих територій іменами та прізвищами. Свою ідентичність та культурне життя вони зазвичай приносять у жертву фінансовому Молоху. Українські дипломатичні представництва, місія яких щось з цим робити, напевно, й самі потребують міцного концентрату з євшан-зілля. У такій темній ситуації світлим проблиском може бути лише ініціатива пасіонарних особистостей. До таких, без сумніву, належить Андрій Антоновський. Замість тихого заробітчанського життя він вирішив із власної ініціативи зводити українсько-каталонські ку ль тур ні мости.

У. Т.: Андрію, давай розпочне мо з екскурсу в минуле. Розкажи, коли й чому ти емігрував до Іспанії?

– У мене не було певної мети потрапити саме в Іспанію, рад ше бажання виїхати з країни, щоб розширити власні культурні горизонти, відкрити для себе нове. Я народився і виріс у Хмельницькому, і це така страш на яма, у якій не було видно якихось перспектив. Я прагнув радикальних змін, тому не поїхав ні до Львова, ні до Києва, а за кордон. З 1999-го я вештався європами й у 2001 році осів у Барселоні.

Джерело: http://ut.net.ua/…

3 жовтня 2010 року у супроводі гурту ZSUF відбувся виступ польського поета, філософа і скандаліста Пйотра Мацєжинського

Пйотр Мацєжинський from yuriy on Vimeo.

Джерело: http://nasravdamus.livejournal.com/

Кав’ярня “Кабінет” у Львові: поет Пйотр Мацєжинський

2 жовтня 2010 року о 18:00 в кав’ярні “Кабінет” (Львів, Винниченка) відбудеться зустріч з польським поетом Пйотром Мацєжинським. Творчість поета українською мовою представляє Юрій Завадський. Прозвучать переклади текстів П.Мацєжинського, виконані Наталією Лобас та Юрієм Завадським. Модерує зустріч Юрій Кучерявий.

Поет Пйотр Мацєжинський у Тернополі

Piotr Macierzynski w Tarnopolu

3 жовтня 2010 року о 18:00
під Тернопільською Липою на вул. Листопадовій
у супроводі гурту ZSUF
та 4 жовтня 2010 року о 14:30
в ауд.87 Тернопільського національного педагогічного універиситету ім.В.Гнатюка
разом із Літературною студією “87”

А також 2 жовтня зустріч з Пйотром Мацєжинським в кав’ярня “Кабінет” у Львові о 18:00!
найчастіше нагороджуваний польський поет, філософ і скандаліст
Пйотр Мацєжинський
доводитиме, що
ми нічого не знаємо про сучасну Польщу!

“вже приблизно пів року
Республіка Польща забороняє мені писати вірші
публікувати їх в серйозних літературних журналах
та отримувати гонорар …”
— засобом маскування та алеґорії поет не раз висловлював своє
ставлення до сучасної культури та особливостей організації життя в
рідній йому Польщі. Його болить не лише звична для нас
недалекоглядність, лінь і застиглість, яка запановує в культурному
середовищі та політикумі, але головно перспектива кожної окремої
особи, яка зростає та діє в умовах, що не дають побачити творчій,
живій, потенційно сильній людині хоча б якусь перспективу. Він змішує
в своїй поезії все, що лише дається до змішування, а якщо окресі теми
та проблеми не змішуються, то він робить із них важку та небезпечну
для “культурних бюрократів” суспензію.
Ми звернули голови на схід, видивляючись загрози та порятунку,
безвиході та шляхів, проте рідко коли себе запитуємо чи знаємо, що
робиться від нас так близько, у Польщі? Чи знаємо чим живе сучасна
польська молодь? Чого їм бракує, куди вони йдуть, у що вірять? Поезія
П.Мацєжинського є виразником поширеного в молодіжному середовищі
вільного та незаанґажованого в реліґію та політику світогляду, який не
пасує до загального ідеологічного русла. Мацєжинський не
національніст, не демократ, не анархіст, не борець за права
сексуальних меншин, не марґінал, не політик, не.., не.., не…

Про поета
Пйотр Мацєжиньскі — народився 1971 року. Дебютував 1993 року в
ґданському літературно-мистецькому часописі “Tytuł”. Вірші публікував
у “Czas Kultury”, “Kwartalnik Artystyczny”, “Studium”, “Akcent”,
“Opcja”, “Lampa”, “Fraza”, “Ha!art”, “Kartki”, “Kultura”, “Portret”,
“Pracownia”, “Autograf”, “Migotania, przejaśnienia”, “Nowy Wiek”,
“Undergrunt”, “Przegląd Artystyczno-Literacki”, “Graffiti”, “Tygiel
Kultury”, “Pro-Arte”, “Odgłosy”, “Kursyw”, “Bulion”, “Akant”,
“Megalopolis”, “Pogranicza” та інших виданнях. Він є лауреатом
багатьох загальнопольських літературних конкурсів, з-поміж яких: im.
Haliny Poświatowskiej, Marka Hłaski, Stanisława Grochowiaka, Rafała
Wojaczka, Edwarda Stachury, Jana Śpiewaka i Anny Kamieńskiej, Leopolda
Staffa, Czasu Kultury, o Puchar Wina, Turnieju Łgarzy. Видав поетичних
буклет “Filet z makreli” (“Філе скумбрії”) як літературний додаток до
двомісячника “Opcje”, Катовіце 2000, і книги “Danse macabre i inne
sposoby spędzania wolnego czasu” (“Danse macabre та інші способи
проведення вільного часу”), видавництво “Zielona Sowa”, Краків 2001,
“tfu, tfu” (“тьху, тьху”), Ha!art, Краків 2004, “Odrzuty” (“Відходи”),
Ha!art, Краків 2007, “Zbiór zadań z chemii i metafizyki” (“Збірник
завдань з хімії та метафізики”), Ha!art, Краків 2009.

Організатори та партнери:
Громадське об’єднання ТЕРНОПІЛЬСЬКА ЛИПА,
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка,
Майстерня Слова, Майстерня Звуку, Юрій Завадський,
Тернопільська організація Національної спілки художників України
Видавництво наукової та художньої літератури “Крок”, Літературна студія “87”

Стронґовський та Nameless 30 вересня

afisha_29_veresnia_strng

Громадське об’єднання ТЕРНОПІЛЬСЬКА ЛИПА,
Майстерня Слова, Майстерня Звуку, Юрій Завадський,
Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя,
Видавництво наукової та художньої літератури “Крок”, Літературна студія “87”
представляють:

у четвер 30 вересня 2010 року о 15:00
у читальному залі бібліотеки
Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя

стронґовський
у супроводі гурту «Nameless»

стронґовський – назва бренду (саме так, з малої літери), який став одним з найпомітніших в середовищі покоління двотисячників. Ця людина поєднує в собі шалено різні професії, напрями, мрії, водночас показуючи нерозривність сучасної культури, суцільне полотно сучасного світу. Він пише, перекладає, дизайнує, фотографує, малює та організовує літературні збіговиська.
Як автор однієї поетичної книги “Глибоковроті” та завдяки завзятому літературному минулому став однією з найпомітніших постатей української літератури початку 21 століття. Його “постфутуристичне” минуле, розуміння так званого аванґарду та андеґранду змінюють на краще нашу сучасну поезію.
Ілля Стронґовський, як його дійсно звати, продовжує писати, водночас займаючись перекладами. Він здійснив переклад українською Чака Палагнюка “Бійцівський клуб” та Чарльза Буковскі “Поштамт”. Культуртреґерство стронґовського відоме багатьма гучними назвами: “Молода Республіка Поетів” та її окремі літературні акції, з початку 2000-х років – «Мистецька ґільдія „Nеабищо“», «Оксія». Зараз Ілля працює як дизайнер, книжковий графік, провадить активне мережеве життя.

Іван Лучук: Паліндромія – кабала кабал

Іван Лучук: Паліндромія – кабала кабал

Поет Іван Лучук обіцяє захопити нас у вир поетичної магії своїми незрозуміло-зарозумілими віршами, які можуть впливати і на долю, і на зорі. Паліндромія — специфічне стародавнє поетичне мистецтво, що програмує на створення текстів-рядків, що можуть читатися вперед і назад однаково! Такі вміння колись вважали відьмацтвом, тепер же це зрозуміла всім техніка, яка доступна лише обраним.
Іван Лучук: “Паліндромія є найрафінованішим видом поетичної творчості. Колись я її назвав поезією у чистому вигляді, та й досі не відмовляюся від цього свого формулювання. Кабалу можна сприймати як вчення, що надає літерам і числам містичного значення, рангу основи основ, а теж трактувати як щось не цілком зрозуміле, вензловате й загадкове. Так можна сприймати й паліндромію. Коли потрапиш у кабалу до паліндромії, то так вже воно й буде.”
Поет народився 24 лютого 1965 року у Львові в письменницькій родині. Закінчив слов’янське відділення філологічного факультету Львівського університету ім. І. Франка (1986) й аспірантуру московського Інституту слов’янознавства та балканістики (1992). Кандидат філологічних наук (1994). Докторант Інституту літератури ім. Т. Шевченка Національної академії наук України, працює над докторською дисертацією «Мистецтво поетичне в дискурсі української лірики та письменницької критики». Член Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, Міжнародної асоціації україністів, Міжнародної асоціації білорусистів. Співзасновник Асоціації українських письменників, Міжнародної асоціації візуального мовлення, літературних груп «ЛУГОСАД», «Геракліт» (Голінні ентузіасти рака літерального), «ПУП» (Планетарна Управа Паліндромії). Координатор Львівського регіонального відділення АУП (1997-2003). Був Провідником Парнасленду львівської газети «Ратуша» (1990-1995), заступником редактора газети «Діти Марії» (1993-1997). Автор поетичних збірок «Ритм полюсів» (в кн. «ЛУГОСАД: поетичний ар’єрґард», 1996; в кн. «Лугосад: об’єктивність канону», 2007), «Сонетії» (1996), «Паліндромони» (1997), «Тридцять три сонетії» (1998), «Сто одне щось» (2002), «Трохи білого світу» (2005), «Велес – се лев» (2008), «Нове та давнє» (2009), книжечки для дітей «Грайлива абетка». Видав літературознавчі книжки «Ніби поезієзнавчі шкіци» (1996), «Трохи поезієзнавства» та «Поезієзнавча кафедра» (1997), «Триєдине поезієзнавство» (1998), роман «Уліссея» (2000), збірку есеїстики «Сумніви сорокалітнього» (2008). Укладач альманаху кохання «Королівський ліс – 2» (2002). Упорядник антології української поезії ХХ століття «Дивоовид» (2007), антології української любовної лірики кінця ХІХ – початку ХХІ століття «Літургія кохання» (2008), антології української поезії для дітей «Зелене Око: 1001 вірш» (2008), антології «Вертоград: Українське поетичне тисячоліття» (2009), антології сербської поезії для дітей у переспівах Оксани Сенатович «Кошеня в кишені». Співупорядник антології серболужицької поезії для дітей у переспівах Володимира Лучука «Ластівка з Лужиці» (спільно з Тарасом Лучуком), антології української еротичної поезії «Біла книга кохання» (спільно з Вікторією Стах). Підготував книгу-пастиш «Історія світової поезії», книжку літературної критики й есеїстики «Літературний джаз», збірник есеїв, прози та драматургії у власних інтерпретаціях «Фрагменти балканської мозаїки», готує книгу перекладів, версій, переспівів і варіацій «Позичена дримба». Одружений, має п’ятеро дітей.
Запрошуємо на магічно-поетичне дійство 23 вересня 2010 року о 17:00 в арт-кафе «Соломія» у Тернополі на вул. Паращука, 4.
Організатори: Громадське об’єднання “Тернопільська Липа”, Спільноти “Майстерня Слова” та “Майстерня Звуку”, арт-кафе «Соломія», Юрій Завадський, Літературна студія «87».

Згадували кривавий вересень 1939-го

Гуркіт трактора маскував згуки пострілів, приховував від решти світу жахливий переступ людськості, двигун знищення, до камер згоряння якого потрапили галичани у 1939-му році… Під символічним колесом радянського трактора 17 вересня тернополяни згадували події так званого “золотого вересня” 1939-го року, дня радянської окупації Галичини.

Значення 17 вересня тепер не вповні усвідомлене галичанами, хоча й ознаменувало різкий історичний скрут, котрий притягнув руками сталіністів Галичину до єдиної держави-концтабору — Радянського Союзу. Звичка бачити УРСР у межах тих кордонів, якими вони є до сьогодні, не дозволяє переосмислити історичної правди та неправди. Сталінська Україна перетворилася на дворічний жах для Галичини, на час економічного, політичного і культурного зворотнього ходу, що пролив багато крові та зламав немало кісток.
Continue reading Згадували кривавий вересень 1939-го

Пам’ятування “золотого вересня” 39-го

Майстер-клас з пам’ятування “золотого вересня” 39-го в рамках всеукраїнського проекту “Україно, де ти?” в дворі Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів (вул. Коперника, 1) ПАртія ЛИпи (в числі учасників Майстерень Вчора, Слова, Світла, Звуку, Волі, Долі) провoдить практичні заняття з памятування “золотого вересня” 39-го…

Далі/More

ПОЕТИ КАТАЛОНІЇ: Франсеск Джелонк, Анна Аґілар-Амат, Нурія Мартінес Верніс

Поети Каталонії

ПОЕТИ КАТАЛОНІЇ:
Франсеск Джелонк, Анна Аґілар-Амат, Нурія Мартінес Верніс
за участі Андрія Антоновського, Каталіни Джірони та Юрія Завадського

НЕДІЛЯ 19 ВЕРЕСНЯ 2010 РОКУ о 19:00
під Тернопільською Липою на вул. Листопадовій
поетичний перформенс + виступ гурту “Ті, що падають вгору”

ПОНЕДІЛОК 20 ВЕРЕСНЯ 2010 РОКУ о 15:00
у залі засідань вченої ради Тернопільського національного економічного університету
зустріч з громадськістю міста, поетичні читання та знайомство з культурою та історією Каталонії

Організатори та партнери: Інститут Рамона Ллюлля в Барселоні, Громадське об’єднання ТЕРНОПІЛЬСЬКА ЛИПА, Майстерня Слова, Майстерня Звуку, Тернопільський національний економічний університет, Видавництво наукової та художньої літератури “Крок”, Літературна студія “87”

yuryzavadsky.com / paly.in.ua / 87.te.ua / krokbooks.com / tneu.edu.ua / anons.te.ua

юрійзавадський. крик. ескіз книги. тернопіль, 2010

Попередній варіант книги, яка вже давно написалася та померла. Цікаво було б обговорити.

Завантажити в .PDF: “юрійзавадський. крик. ескіз книги. тернопіль, 2010”

ЗУСТРІЧІ В ЧАСІ П’ЯТОГО МІЖНАРОДНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ФЕСТИВАЛЮ У ЛЬВОВІ

ЗАПРОШУЄМО НА НАШІ ЗУСТРІЧІ В ЧАСІ П’ЯТОГО МІЖНАРОДНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ФЕСТИВАЛЮ У ЛЬВОВІ
16 ВЕРЕСНЯ, ЧЕТВЕР 18.00-19.30
Читання-тандем
Фонетична поезія Ротврот
Андрій Антоновський (Україна/ Каталонія) та Юрій Завадський (Україна)
Галерея «Коралі»
конференц-зал
вул. Менцинського, 5
17 ВЕРЕСНЯ, П’ЯТНИЦЯ 16.00-17.30
Читання-марафон
Літературна студія 87: Василь Колісник, Юрій Матевощук, Наталя Голодюк, Мар’яна Судова, Марта Томахів, Сашко Бугаєнко, Юля Бабак, Олеся Тенюх, Марина Тимощук та інші
Модератор Юрій Завадський
Кав’ярня «Дім легенд», бібліотека
вул. Староєврейська, 48
18 ВЕРЕСНЯ, СУБОТА 15.00-15.45
Авторська зустріч
«Шовк. Варіації матерії»
Наталя Голодюк (Україна)
Перша книга літературного покоління 87 з Тернополя
Модератор Юрій Завадський
КМЦ «Дзиґа»
вул. Вірменська, 35

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КОВАНОЇ КНИГИ: Андрій Антоновський та Юрій Завадський, “РОТВРОТ”

РОТВРОТ

batacat.livejournal.com / yuryzavadsky.com / 87.te.ua / krokbooks.com

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КОВАНОЇ КНИГИ

Андрій Антоновський та Юрій Завадський
“РОТВРОТ”

п’ятниця 3 вересня 2010 року о 20:30
літературне кафе в моно-театрі “КУТ”
Хмельницький, Проскурівського підпілля, 34

Презентація першої книги літературного поколінння 87 Наталі Голодюк “Шовк. Варіації матерії”

Презентація першої книги літературного поколінння 87 Наталі Голодюк “Шовк. Варіації матерії”

Майстерня слова, Літературна студія 87, Юрій Завадський та бар “Коза” представляють:

У неділю 5 вересня 2010 року о 19:00 у Тернополі в барі “Коза” відбудеться презентація першої книги літературного поколінння 87 Наталі Голодюк “Шовк. Варіації матерії”.

Партнери: 87.te.ua / paly.in.ua / yuryzavadsky.com / krokbooks.com / anons.te.ua / koza.te.ua

KrokBooks.com: Нові книги

Лобас Н. Mów po polsku. Розмовляй польською мовою. Методичний посібник

Лобас Н. Mów po polsku. Розмовляй польською мовою. Методичний посібник

Червинский П.П. Семантико-операциональный язык для диалога с машиной

Червинский П.П. Семантико-операциональный язык для диалога с машиной

Пётр Червинский. Фольклор и этимология. Лингвоконцептологические аспекты этносемантики

Пётр Червинский. Фольклор и этимология. Лингвоконцептологические аспекты этносемантики

Наталя Голодюк. Шовк. Варіації матерії

Наталя Голодюк. Шовк. Варіації матерії

poetry blog / international literary agency