Visca Catalunya!
“Сучасність” і Тарас Федюк в книгарні “Є” в Тернополі
Літературна студія 87
Юрій Завадський: «Молода українська культура багата, емоційна, хоча й надалі підпільна». Автор Наталя ПАСІЧНИК
Чи можна говорити про нову генерацію української школи перекладу?
Я б із більшою радістю говорив про нову ґенерацію українців, які говорять всіма мовами світу ))). Переклад – це завжди паскудство, але ми мусимо часом це робити. Гарний переклад – це інший гарний твір, наче трамплін до ориґінального твору, по який мусиш сягнути, якщо хочеш дізнатися правду про текст. Це як дехто не любить Пабло Неруду українською, але захоплюється в російській інтерпретації. Коли я побачив підрядковий переклад і поряд ориґінал – я закохався в його поезію ще раз, пройшовши криві дороги різномовних перекладів. Неруда прекрасний, і бодай би їм, перекладачам… Інша справа, що зараз є багато молодих талановитих перекладачів, і вони творять важливий відлам культури, і через них українська культура зможе говорити з рештою світу.
Джерело: http://www.litgazeta.com.ua/
KrokBooks.com: Серія Pixels / Pixes Series
На Форумі «Читомо» проведе дискусію «Наполеонівські плани малих видавництв»
Культурно–читацький проект «Читомо» та cтронґовський запрошують на інтерактивну дискусію «Наполеонівські плани малих видавництв», що відбудеться 16 вересня (неділя) о 12.00.
Учасники:
Ілля Стронґовський, книжковий дизайнер, критик, поет
Оксана Приходько, творчий директор журналу «Жила»
Богдан і Оленка Поліщуки, засновники й редактори театрального часопису «Коза»
Альбіна Позднякова, керівник видавництва «Artarea»
Юрій Матевощук, редактор видавництва «Крок»
Чеслав (скайп) – організатор Фестивалю вільних видавців «Бу!фест» у Москві
Оксана Хмельовська й Ірина Батуревич, редактори сайту «Читомо» (модератори)
Мета заходу – представити функціонування українських малих видавництв, обмінятись цінним досвідом, почути думки із друкарень і мереж розповсюдження про підтримку й знижки, показати ринок іноземних малих видавництв.
Як результат – планується підписати символічний договір між представниками маленьких видавництв з України про взаємодопомогу й підтримку.
Віхи дискусії:
Наш контент: чого не помічають великі видавництва?
Набираємо працівників: штатні одиниці чи фрілансери?
Шляхи розширення читацької аудиторії
Друкарні: де і як видати дешевше?
Книгарні: як домовитись за розповсюдження видань?
Наполеонівські мрії захоплення ринку.
Запрошуємо долучитись усіх представників маленьких видавництв і видань, а також тих, хто сам мріє ступити на видавничу ниву, молодих видавців і редакторів. І звісно, усіх, кого цікавить молода видавнича справа.
Місце проведення заходу: Українська Академія друкарства (вул. Підвальна, 17, ауд. 50):)
MEGA-READING AT OGH LOUNGE 12 September 5.30-7 PM
MEGA-READING AT OGH LOUNGE 12 September 5.30-7 PM
ALL WELCOME!
LOUNGE #28 WEDNESDAY 12 September
Old Government House Lounge, UoA City Campus, Princes St and Waterloo Quadrant, 5.30-7 pm
Featuring performances by Pasifika poets and prose writers to celebrate the publication of Albert Went’s new poetry collection From Manoa to a Ponsonby Garden
Joshua Iosefo
To’asavili Tuputala
Selina Tusitala Marsh
Courtney Meredith
Hala Nasr
Sam Peckham-Togiatama
Grace Teuila Taylor
Sara Vui Talitu
Albert Wendt
Reina Whaitiri
Free entry. Food and drinks for sale in the Buttery. Information Selina Tusitala Marsh, s.marsh@auckland.ac.nz or 09 373 Poster
LOUNGE readings are a continuing project of the New Zealand Electronic Poetry Centre (nzepc), Auckland University Press and Auckland University English Department in association with the Staff Common Room Club at Old Government House.
LOUNGE READINGS #27 – 29: 15 august, 12 September, 17 October 2012
Asemic Writing by Volodymyr Bilyk at Cormac McCarthy’s Dead Typewriter
“Внутрішній джихад” Григорія Семенчука (2012)
Незабаром світ побачить дебютна поетична збірка Грицька Семенчука – поета, музиканта, організатора літературних і музичних акцій, координатора Львівського міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців. Напередодні її виходу спілкуємося з автором про його очікування та міста, які з’являються в книзі.
– «Внутрішній джихад» – твоя перша поетична книжка, яку видає Meridian Czernowitz. Як відбулося знайомство з фестивалем?
– Ідея виникла абсолютно спонтанно. Рік чи два тому, я вирішив, що перейматися виданнями своїх книжок якось смішно й нецікаво. Видавництв, які публікують поезію в Україні багато, проте у кожного якесь своє особливе бачення концепції і підбору авторів. Тому я поклав вірші в стіл, і вирішив що їм потрібно дочекатись кращого часу. У 2011 році мене запросили брати участь у молодіжній програмі «Меридіану». Там я вперше познайомився з організаторами цього дійства. Потім ми вже спілкувались у робочих питаннях і десь випадково прозвучала тема видання книжок. Слово за слово, і вирішили надрукувати мою книгу. До того у MERIDIAN CZERNOWITZ видавалось багато моїх друзів-поетів, тому довго думати над такою пропозицією не доводилось.
– У більшості віршів із твоєї збірки виникає образ Львова. Бо, живучи в місті левів, неможливо про нього не писати? Який він, твій Львів?
– У цій книзі багато Львова, бо я тут живу і працюю. Там також багато Хмельницького, трошки менше Тернополя, Івано-Франківська, Ужгорода, Києва і ще багатьох міст та містечок. Ця книга – певна система координат, де похідними є місце і час. Щодо Львова, то у цій книзі він неоднорідний і дуже різноманітний. Це моє власне переосмислення цього міста з точки зору людини, для якої воно стало рідним.
– У післямові до «Внутрішнього джихаду» Павло Нечитайло називає тебе «реальним козаком», мужнім воїном. Чи відображається це якоюсь мірою і в твоїх віршах?
– Мене з дитинства захоплювали буремні герої, передусім Кармелюк, Довбуш і, звичайно, Мамай. Тому так чи інакше, від «войовничості» у текстах втекти було неможливо. На жаль, і в реальному житті ми практично щодня знаходимося в окопі. Коло нас падають тіла та снаряди, проте цього ми вже не помічаємо, настільки це стало буденним та звичним.
– Цьогоріч ти разом зі своїм музичним проектом DRUMТИАТР візьмеш участь у Міжнародному поетичному фестивалі MERIDIAN CZERNOWITZ. Що цікавого запропонуєте публіці?
– Наприкінці літа ми відкриваємо новий музичний і концертний сезон. Тому звичайно, запрезентуємо нову програму. У Чернівцях з концертом будемо вперше і, як від кожного міста, очікуємо теплого прийому і вдячних вух.
Спілкувалась Лілія Шутяк
Джерело: http://www.meridiancz.com/… через http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
Андрій Антоновський і Юрій Завадський у Монотеатрі КУТ у Хмельницькому
Андрій Антоновський і Юрій Завадський
Монотеатр КУТ у Хмельницькому
вулиця Проскурівського підпілля, 34
22 серпня 2012 року о 19:00
*
самомрія –
безхребетна
аватарка
і ти і ти і вони
досвітній тиск
дуоденальні панчохи
теліпаються хідником зціленим
а я в жом в полову
наполовину…
Андрій Антоновський
*
Хочу щоб
мене розуміли
хочу аби розуміли мене
на мене розуміли хочуме
ні хочуро зуменели хочу розумі
тихочеш аби мене розумівти
мова мовити мовати мовато
атомов вомати вомити вати
вети вемо витимо мети
Юрій Завадський
SPACLALS (NUS BRANCH) LITERARY FESTIVAL (Samoa). Pacific Literatures and the Blue Continent: Dreams and Realities
In the 20th Century, the dream of the Pacific was interrogated by many artists, writers and social scientists both from outside and inside the region. In the 21st century, Pacific islanders from the ‘blue continent’ are forced to re-examine the Pacific imaginary as they rise to face many challenges relating to the survival of their societies and cultures, given the tsunami of globalisation and the realities of sustainability, climate change, the empowerment of women and the survival of plural cultural identities amidst a post-colonial context of rapid change. These pressing issues are at the fore -front of local, regional and at times, even global media and are particular, focus research areas for those interested in Literatures and Languages as well as those engaged in the arena of Cultural Studies. This event invites participants to celebrate this festival theme and invites debate and performances from any relevant perspective.
Discussion at Facebook.
ВАСИЛЬ МАХНО 4 вересня 2012 року в ґалереї “Бункермуз” у Тернополі
ВАСИЛЬ МАХНО
о 18:00 у вівторок 4 вересня 2012 року в ґалереї “Бункермуз” у Тернополі
Під час перебування в Європі Василь Махно візьме участь у Фестивалі “Трьох культур” у Лєжайську (Польща), де разом із Богданом Задурою матиме авторський вечір і презентацію нової книжки у польському перекладі “Дубно, біля Лежайська” (2012). В Україні приєднається до учасників Міжнародного поетичного Фестивалю “Меридіан Черновіц” та Міжнародного Ювілейного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі.
Вірші Василя Махна відзначаються характерною дикцією, ритмом та метафорикою, відкриті до багатокульності світу і сповнені проникливої обсервації, яка становить точку відліку філософської рефлексії. Поезія Василя Махна повноправна учасниця діалогу з сучасною українською та світовою поезією. Богдан Задура, післяслово до “34 wiersze o Nowym Jorku i nie tylko”
“Фінсько-український словник” Юрія Зуба (2012)
Фінсько-український словник – перший двомовний словник загальновживаної лексики з цією комбінацією мов. Він містить понад 23 000 слів і укладений на базі найкращих фінських та українських лексикографічних джерел. Лексика у словнику відповідає сучасній мовній ситуації й проілюстрована багатьма прикладами. Видання призначене для студентів, викладачів, перекладачів, науковців, дипломатів і взагалі для всіх, хто цікавиться фінською чи українською мовами. У словнику ви також знайдете правила транслітерації фінських та українських назв, типи відмінювання й таблиця чергування ступенів приголосних у фінських словах, понад 350 географічних назв, а також перелік українських слів з літерою ґ.
Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
Mynd Eraser is an asemic kinetic novella by Michael Jacobson
I am a Scandinavian – Claus Ankersen live in New York
Кріс Манн (ПАР) / Chris Mann (South Africa)
Кріс Манн — поет, драматург і громадський діяч — народився 1948 року в Порт-Елізабеті, Південноафриканська Республіка. Він має англійські, голландські й ірландські корені. П’ятнадцять років працював неподалік Дурбана виконавчим директором у соціальній організації, яка займалася покращенням умов сільського життя, громадськими проектами на зразок спорудження доріг, будівництва невеликих дамб тощо. Також побував учителем англійської мови в сільській школі, викладає в університеті Родса (Ґрехемстаун). Отримав ґрунтовну освіту з англійської, італійської та африканських мов, тож, крім англійської, володіє зулуською, африкаанс, італійською і коса. Засновник багатомовного фестивалю південноафриканської літератури «Вордфест» (див. wordfest.co.za.). Пише вірші і пісні. Засновник і автор пісень крос-культурної групи «Забалаза», яка співає англійської і зулуською. Пишається прізвиськом Зітулеле («Мовчун» мовами зулу і коса) — теж своєрідним свідченням його тісного зв’язку і порозуміння з корінними народами Південної Африки. Поезія широко публікувалася (шістнадцять книжок поезії і драматургії, численні публікації в періодиці), здебільшого в оформленні художниці Джулії Скін, дружини поета.
Мешкає із сім’єю в Ґрехемстауні, має двох дітей. Персональний сайт поета – chrismann.co.za.
Chris Mann (1948-) was born in Port Elizabeth, South Africa and spent the first fifteen years of his working life in rural development and poverty alleviation, primarily as Administrative Director of the Valley Trust outside Durban. He was responsible for innovative projects in low-cost water-supply and sanitation, small-scale agriculture and labour-intensive public works.
This multi-faceted, multi-talented writer has also taught English in a rural school, lectured in English at Rhodes University and worked in teacher development and job creation. He has volunteered for various trusts, has been a parish councillor and was a founder and song-writer of Zabalaza, a cross-culture band performing in English and Zulu. His formal education includes an MA from the School of Oriental and African Languages (London) in African Oral Literature, Zulu 1 and 2 through UNISA, an MA from Oxford in English Language and Literature, a BA from Wits University majoring in English and Philosophy and a course in financial management at Wits Business School. His languages in declining order of competence are English, Zulu, Afrikaans, Italian and Xhosa. His nickname ‘Zithulele’ (Xhosa/Zulu) means a taciturn person.
Now based at the Institute for the Study of English in Africa at Rhodes University in Grahamstown, he is the founder and convenor of Wordfest, a national multi-lingual festival of South African languages and literatures with a developmental emphasis. (See wordfest.co.za.)
His poems have appeared in books, newspapers, magazines, journals, textbooks and in various anthologies in South Africa and abroad. Chris Mann is a South African of English, Dutch and Irish descent. He and the artist Julia Skeen were married in 1981. They have two children and live in Grahamstown. (Інформація з сайту www.literarytourism.co.za)
Вірші у перекладах Ганни Яновської
Бугенвілія
Пізня весна — бугенвілії час.
Пагони довгі, колючі й тонкі
вулиці Ґрехемстауна повнять,
червінь і пурпур — їх пелюстки.
Зливи минули, і суховій
жар свій жбурляє в обличчя, у спину,
в’ялить троянди й духмяний горох.
Наче гончар, загартовує глину.
Ось і настала жахіття пора,
і прикордонні страхи уже осьде:
кожної шиби торкнуться, йдучи —
змусить здригнутись віддалений постріл,
змусить здригнутись насильство з новин,
тужне рипіння іржавої брами.
Хвіртку зачинить сусідка стара —
всі молоді її вже за морями.
Скажеш собі: ні, що наше — міцне,
є ще за землю триматися сили!
Тільки тримаєшся свого кутка,
ніші — подібно до бугенвілій.
За ці пропалені рештки від саду,
за цю броньовану наскрізь цикаду,
за мурашиність рідного даху,
певність і впертість ходи черепахи.
Метафори долини Кар’єґи
Найважливішим
був не просто кущ на дюні
і краєвид
морський крізь гілляччя;
рослини надземні, дукер
з копитцем піднятим,
ущелина в подиху сутінок.
Найважливішим
був навіть не голос дрімлюг:
птах до птаха гукає в пітьмі;
над гирлом спокій
і зблиски
тьмяних зір відпускних.
А найважливішим
був світлячок,
який мерехтів у кущі, —
його крихтинка життя.
Дукер — вид антилопи.
Пасифлора
Пам’ятаю Різдво
в Дрейкенсберзі,
де сірі скелі
неземною загадкою
зависли в повітрі
над незграбними купками селища.
Ось я, студент-літературознавець,
збираю зулуський фольклор.
Озброєний спальником і магнітофоном,
тиняюся цими горбами
у пошуках родового епосу.
Сивий імбонгі, якого я мав писати,
втратив руку на Рифі.
Він відпочивав на своїй маті
і співати охоти не мав.
Та коли я спитав його про роботу,
він підскочив і, розмахуючи куксою,
виніс гнівний прокльон тій шахті.
Як на мене,
такі епічні поеми
ще знайдуть місце в підручниках.
Ну а пасифлора
квітла й вилася на огорожі,
плоди ж були прив’ялі і зморщені,
десь і порепалися.
Він мене частував ними:
м’якуш був майже сухий,
зате насіння у ньому правильне —
тверде, гірке, чорне й живе.
Імбонгі (зулуське) — співець-славословець.
Риф (також Вітвотерсренд) — найбільше у світі родовище золота неподалік Йоганесбурга; ще там видобувають вугілля й марганець.
© Chris Mann
© Гання Яновська
стронґовський: цитати
Більше на behance.net/strng і facebook.com
Сем Гант (Нова Зеландія) / Sam Hunt (New Zealand)
Фото з http://www.odt.co.nz/…
Сем Гант народився 1946 року. Виріс у Кастор Бей, що в Окленді, Нова Зеландія. Це було сповнене віршами дитинство на березі океану. Його батьки та їхнє барвисте коло родичів і друзів завжди мали вірші на вустах, які цитували напам’ять. Також свій відбиток залишили католицькі відправи в храмі.
Хоча Сем часто називає свої вірші “піснями для тих, в кого відсутній слух”, він з радістю працював з музикантами: кантрі-гурт “The Warratahs”, сучасний академіст Ґарет Фарр, NZSI та альтернативний рокер Девід Килґур та інші. Сем був спеціально запрошеним гостем на двох прославлених концертах Леонарда Коена в 2009 році. Того ж року він створив музичний альбом “Falling Debris” у співпраці з гітаристом і співаком Девідом Килґуром, який перетворив Семові вірші в пісні.
У 1986 році Сем Гант отримав медаль Королеви “За заслуги” (QSM – The Queen’s Service Medal), який він жартома називає “quiet sober man” – “тихий тверезий чоловік”. У 2010 році він був відзначений званням Companion of the New Zealand Order of Merit (CNZM) за заслуги в поезії.
Сем переживає творчий зліт в ці роки, видав нову добірку віршів “Doubtless” та напівбіографічний твір “Backroads”, де описав своє життя. Також уклав і видав вибрані твори видатного новозеландського поета Джеймса К. Бакстера.
Джерело тексту: http://www.samhunt.co.nz/
Селіна Тусітала Марш. Tusitala / Selina Tusitala Marsh. Tusitala
Марш, С. Тусітала. Tusitala /Переклад з англійської, укладення, коментарі, післямова Ганни Яновської. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. — 80 с.
ISBN 978-617-692-056-4
Мова видання: українська.
Наклад 2000 примірників.
Дизайн серії, обкладинки, макет і верстання: стронґовський
Ідея: Юрій Завадський
Літературний редактор: Наталя Лобас
*
називаю себе
“Тусітала”
оповідач казок
яких я не чула
до вчорашнього дня
до народження
для іншої долі
тепер
те що я розповім
вже їхнє
твоє
те що шукаю
сама
незнане мені
моє Самоа
мій священний центр
тепер
те що я розповім
впишеться у повороти
де із вуст у вуста голоси
таємниці на всі часи
насильство освячене
простір для тиші призначений
життєоповідальної
“тала тусі” —
розкажи книжку
щоб стало слово —
смагляволикий дух
і теорією дивоносності
наш славився
звук
Самоанське слово “tala” приблизно означає “відкривання”, “розповідь”, “історія”, а “tusi” — “писати”, “зображати”, “вказувати початок”.
*
Фраґмент післямови від перекладача
Спробуйте вжитися в образ і промовити: “Я з Нової Зеландії”. Ще крутіше: “Я з островів Кука”. Я — з островів КУКА! Тобто, виходить, до появи на моїх островах корабля з Куком на капітанському містку моя батьківщина ніяк не називалася, чи що? Для того, щоб правильно розуміти Полінезію, треба тримати в полі свого внутрішнього зору оцю шизофренію.
Знайдіть в атласі карту Полінезії. З такою картинкою перед очима легше зрозуміти дикий подив європейських моряків, які, запливши хтозна-куди на добре обладнаних суднах, зустріли на цих островах силу-силенну людей. Люди припливли сюди самі, великими човнами, користуючись своєрідними зоряними картами (які являли собою палиці з відповідними позначками з кольорових мотузків і мушель) та іншими, м’яко кажучи, мінімалістичними, але цілком дієвими навігаційними засобами.
І свою післямову до цієї книжки мені теж доведеться формувати з кількох островів — із окремих історій про важливе.
Історія перша. Про Тусіталу
Розповісти біографію живого поета в тих деталях, які зазвичай супроводжують його публікації, — це нічого не розповісти.
Розповісти таку біографію поета з країв далеких і на нас не схожих — це створити ілюзію, ніби щось розповів. Але й ці дані треба десь подати, отже:
Селіна Тусітала Марш, 1971 року народження — поетка багатобарвного полінезійсько-британо-французького походження, яка пише англійською, мешкає в Новій Зеландії, має ступінь з англійської мови, чоловіка і трьох синів, працює в Оклендському університеті.
Тепер коментарі. Прізвисько Тусітала (оповідач) Селіна отримала в дитинстві після того, як склала вірш про атомну загрозу. Але Тусіталою на Самоа прозивали й Роберта Льюїса Стівенсона, який щасливо прожив останні роки життя в маєтку неподалік столиці й написав чи не найкращі слова про Самоа і Полінезію загалом, на які був здатний європеєць у ХІХ столітті.
Походження поетеси — для Полінезії, неможливої без далеких і близьких мандрів, — не екзотичне, а типове. Якщо відкрити антологію поезії Океанії, переважна більшість авторів належатимуть до тих-таки афакасі — мішанців у найрізноманітніших кольорах і пропорціях.
Ступінь з англійської мови — явище якраз не типове, а особливе, оскільки Селіна була першою “особою полінезійської національності”, яка отримала його в Оклендському університеті.
Багато в чому поезія Селіни-Тусітали — автопортрет Полінезії, дами, чиї портрети зазвичай писали заїжджі митці. Виходило і правдиво, і ні. І сумніваюся, що їм, крім хіба того-таки Стівенсона, було так уже важливо відділити свої вигадки та уявлення про бачене і зображуване від правди. Але натура все ж починає говорити. І виявляється, що вона здатна говорити жорстко і пронизливо. Вона лається, дражниться, вибовкує некрасиві таємниці. Вас ображає, що Ґоґен задовбав? А який відсоток українців (і особливо українок) зовсім і не радіє, коли про нашу країну говорять як про “країну красивих жінок”? Чи маю я, врешті-решт, пояснювати, кому і для чого потрібні ці “красиві жінки”?
За плечима чи не в кожного полінезійця, в його генетичній пам’яті — з п’ятого, сьомого, десятого коліна — гігантська амплітуда людських злетів і падінь. Безстрашні “мореплавці сонячного заходу” із зоряними картами-паличками і так званим священним гарбузом замість компаса та секстанта, надзвичайні співці і поети (Стівенсон та його дружина, описуючи виставу, яку бачили на одному з островів, не знаходять іншої аналогії, ніж опера) — це вони, це їхня історія. І вони ж — свідки й учасники канібальських ритуалів, і вони ж — люди, які, незалежно від статі, були готові добути в якого-небудь моряка цінний ніж або цвях (на островах до появи європейців не знали заліза) в обмін на секс. З такою історією легко бути неповноцінним і все на неї списувати. Але отакий досвід злетів і падінь — це унікальний, надзвичайний досвід, і про це теж говорить Тусітала.
Назвати Селіну Марш сучасною поеткою — це твердження, якому гріш ціна. Не давньою ж. Он у неї скільки там сучасного міста, машин, графіті на стінах, туристів. А проте чимало поезій авторки міцно кореняться в традиціях її рідної словесності. Наприклад, поширений на багатьох островах жанр ліричної подорожі (в Океанії є місця, де серед народних пісень пейзажної лірики більше, ніж любовної) є основою тексту “Дорога з аеропорту до Апії”. Так само, як і в давніх співців, тут повз нас проходять селища, пляжі, затоки. Просто місця трохи змінились, і швидкість пересування з пункту А в пункт Б теж. Зате ритм легко відбивається долонями або на будь-якому ударному інструменті.
Загалом, словесність Тусітали — на велику частину усна і на голос-слух розрахована, до збірки “Fast Talking PI”, більша частина текстів якої становить основу цієї книжки, неспроста додається диск.
Норма для співців Полінезії — не перебирати темами, не поділяти їх на великі і дрібні. Тому до героїв поезії Селіни раз у раз потрапляють особисті знайомі, і перекладачеві доводиться замислюватися — чи коментувати, що тут і тут згадується старший син авторки, а тут — знайомий художник і його дружина. До віршів, написаних під час львівського Форуму видавців (частина “У”), потрапило безліч реальних людей, фраз, ситуацій, які, вочевидь, хотілося фіксувати й фіксувалося. Так само у “Fast Talking PI” є вірші, де зафіксовано те, щó Google видає на пошуковий запит Tusitala, або список справ, тем для статей, телефонів та іншого загадкового мотлоху на робочому столі подруги.
Enric Casasses Figueres – CANARIS FOSFORESCENTS / Енрік Казасес Фіґерес – ФОСФОРЕСЦЕНТНІ КАНАРКИ
xxxii
Els grans invents de l’això hu-
manitat — roda, peu, porta, la galleda,
la guitarra, el nus, l’aigua corrent–
vénen del follar.
FOT EL CAMP DEL MEU
NÚVOL I VINE, VA!
xxxii
Великі винаходи цього люд-
ства – колесо, нога, двері, відро,
гітара, вузол, проточна вода –
походять від єблі .
ГЕТЬ ЗВІДСИ, З МОЄЇ
ХМАРИ, І ГАЙДА, ХОДІМО!
Traducció Andríi Antonovskyi i Catalina Girona
Переклад Андрія Антоновського та Каталіни Джірони
Книга Енріка Казасеса “ФОСФОРЕСЦЕНТНІ КАНАРКИ” вийде у видавництві “Крок” 2012 року.
Piotr Macierzyński w MDSM
Opposition by Hannah Silva
Piotr Macierzyński @ Alternatywna Scena MDSM 2012 w OświęcimOnline
Презентація другого тому антології 87
28 червня 2012 року о 18:02
в книгарні “Є” в Тернополі на Валовій
презентація другого тому антології 87
ҐЮНСТЕЙН БАККЕ – КОРАБЕЛЬ
Знаю, я прокинувся рано і почув крики чайок;
різкі й пронизливі, вони нагадали мені Наґльфарі,
де мертві пливуть крізь ніч і часом,
коли кіль занурюється достатньо глибоко, прориваються до ранку
Цієї пори вікна вишиковують у ряд старі хвилі
і, я знаю, закидають свої сіті світла,
ловлячи якісь тіні й зодягаючи їх у тіло
Я побачив чорний відбиток на простирадлі біля голови
і згадав ваготу
Вентспілс, 31.03.2011
Переклав Лев Грицюк (редагування Богдани Матіяш)
Ґюнстейн Бакке стане гостем 7 Львівського міжнародного літературного фестивалю в рамках 19 Форуму Видавців у Львові 12-16 вересня 2012 року.
Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
7 new works from Volodymyr Bilyk at THE NEW POST-LITERATE: A GALLERY OF ASEMIC WRITING
KrokBooks.com: 87. Антологія. Том 2
87. Антологія. Том 2. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. — 180 с.
ISBN 978-617-692-006-9
Укладачі: Юрій Матевощук, Юрій Завадський
Дизайн обкладинки: стронґовський
Фотографія на обкладинці: Оксана Максимлюк
Ілюстрації: Роман Воробйов
Літературна студія 87 – формація, заснована поетом Юрієм Завадським у 2008 році в Тернополі, продовжує втілювати свої задуми в реальність і дивувати оточуючих. Після видання серії книг «Покоління 87», до якої увійшли Наталія Голодюк «Шовк. Варіації матерії», Марта Томахів «*», Василь Колісник «21», Юрій Матевощук «Прототип», Юлія Бабак «Озії», у видавництві «Крок» побачив світ другий том «Антології 87», в якому читач може ознайомитися із творчістю двадцять одного учасника літстудії: Василь Колісник, Юлія Валах, Віктор Фінковський, Світлана Андріїшина, Юрій-Антін Вітяк, Ірина Розвадовська, Тетяна Колеснік, Марина Тимощук, Наталя Голодюк, Олеся Тенюх, Юрій Матевощук, Лілія Рахманова, Марічка Мастикаш, Роман Воробйов, Мар’яна Судова, Юлія Бабак, Руслан Боднарук, Яна Боднар, Анастасія Папуша, Ірина Вихрущ, Богдан Боденчук. З-поміж усього, видання є ексклюзивним ще й тому, що містить вступну статтю про діяльність студії, статтю про неоімажизм – напрям, в якому творять студійці, десяток ілюстрацій, виконаних Романом Воробйовим, та «Стиль 87 на основі книги Юрія Завадського «Крик», автором якого є Василь Колісник. «Стиль 87» – це неординарна подача авторських текстів (віршів), які за допомогою хаотичного розчленування певної кількості віршів різних (або одного) авторів, подаються слухачам як один цілісний текст, що не несе ніякої сюжетності. Все, що викликає у слухача емоції або певні проблиски діалогів, є насправді різноманітність і голос, біль і бажання довести свою позицію, свій стиль усього «покоління 87».
За час існування Літературної студії 87 її учасники провели кілька перформансів та велику кількість відкритих читань у Тернополі та за його межами. Особливо варто відзначити читання-марафон у тернопільських школах задля популяризації літератури серед старшокласників. Це був спільний проект з Форумом видавців. Студія співпрацює з іншими схожими мистецькими об’єднаннями по всій Україні, брала участь у багатьох мистецьких фестивалях, а з 2010 року є постійним учасником Львівського літературного фестивалю. Також в доробку студійців близько десяти відео- та фото-поезій, і деякі з них відзначені на різноманітних конкурсах.
В планах на найближче майбутнє учасників літературної студії 87 видання серії книг від видавництва «Крок» під загальною назвою «Pixels».
Подробиці про книгу та діяльність літстудії на сторінках http://87.te.ua та http://krokbooks.com
Один вірш Раґнара Стрьомберґа
Коли ти сягнув певного віку,
твої сексуальні фантазії стають, як листівки
з Чорнобиля.
Кирилична мжичка, що припиняється,
коли товста сусідка починає співати.
Переклав Лев Грицюк
Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
Наталя Лобас. Рецензія на книгу Пйотра Мацєжинського «Антологія есесівських віршів»
Збірка, що вийшла друком у Польщі вкінці 2011 року, є, водночас, і логічним продовженням попередніх, і абсолютно новим етапом. Це так само, як і попередні, збір конкретних історій конкретних (і в цій конкретиці надзвичайно типових) людей, однак обмежених у конкретному хронотопі: друга світова війна, Аушвіц, Овенцім. І контрданс, доведений до дуельної гостроти: перший розділ книги становлять «Wiersze Oświęcimskie» — історії в’язнів, другий розділ – «Wiersze ssmańskie» — історії тюремників. Та це не танець жертви з убивцею. Це той же хоровод смерті, у котрому перед лицем Танатос всі рівні: хто помер, і хто живий, хто убивав, і хто убитий. Тут нема понять добра і зла. Епіграфом, взятим із Камю, Мацєжинський одразу розставляє акценти: «Зло і цнота є випадком або капризом». Смерть у «Антології есесівських віршів» – це хліб насущний, так само як крематорій – місце роботи.
Хоча у цій збірці немає образу альтер его поета – Пйотра Мацєжинського, як у попередніх, однак автор проектує на концтабірну дійсність образ інтелігента, поета, котрий, разом з тим, що повинен давати собі раду у нових обставинах, не хоче забувати також і про інший вимір буття.
Для есесівців їхня праця у таборі не постає чимось надзвичайним, не більше, ніж кожна інша робота, котру кожен порядний німець та арієць повинен сумлінно виконувати. І власне, у такому протиставленні жахливої екстраординарності буття в’язнів, вирваних зі звичного оточення та перенесених у дійсність, гіршу за пекло, та рутинної повсякденності буття табірної обслуги. Робота, як кожна інша. Однак за плечима кожного есесівця стоїть автор, озброєний баченням з перспективи майже цілого століття, й відверто іронізує, змушуючи читача розставляти вірні акценти:
Загалом, відповідно до структури книги, героїв цих віршів можна розбити на два табори: з одного боку есесівці, з іншого боку їх жертви. І за кожним із них відчувається єдина, чітка та послідовна авторська свідомість: у коментарях, у міжрядкових алюзіях, а в основному, у глибокій іронічності та амбівалентності розповіді. Чіткий поділ книги дає змогу авторові досягти цілковитої конфронтації сторін, пропонуючи читачеві почергово два погляди на одну подію — голокост. А навіть і три — відавторська позиція ще в жодній із книг Мацєжинського не була такою чіткою. Зрештою, не знайдемо тут якихось нових фактів чи ще більш шокуючих, ніж на сьогодні відомі, ситуацій з концтабірного життя. Заслуга Мацєжинського не так у підборі епатажного матеріалу, скільки у його, матеріалу, щоденності, жахливій у своїй простоті буденності. Не відходячи від улюбленого концепту, Мацєжинський натомість до краю загострює іронію своїх текстів. Концепт, іронія та поліфонія– це найважливіші риси збірки.
Проблематика «Антології есесівських віршів» не вражає різноманітністю, однак самі проблеми заторкують найболючіші точки існування людини. На задній план відходить таке важливе для ранішого Мацєжинського кохання, натомість загострюється проблема абсурдності людського життя, відносності цінностей. Одним з найважливіших екзистенційних питань залишається проблема віри, Бога та, особливо, теодицеї.
Гротескна та, разом з тим, до краю іронічна картина розмови Гітлера з Богом у вірші «Бог втішає Адольфа Гітлера» становить лейтмотив нової (у порівнянні з попередньою творчістю) метафізики Мацєжинського:
ти увесь час був в моїх руках (1)
іграшкою котра мала завдання розширити студії
над поняттям теодицеї
Творчість сучасного польського поета, представника покоління сімдесятих, Пйотра Мацєжинського становить надзвичайно цікавий матеріал не тільки для літературознавця. Це свого роду культурний феномен. Простими словами, з мінімумом поетикальних прикрас, автор не тільки дає зріз сучасної йому дійсності (події, котрі відбуваються у поезії Мацєжинського, як не парадоксально взагалі звучить таке поєднання, спокійно можуть бути перенесені у будь-яку точку нинішньої цивілізації західного типу), а з такою ж легкістю пропонує власну оцінку і здійсненим, аксіологічно усталеним фактам.
(1) Так говорить укінці вірша Бог до Гітлера
 |
Книга Пйотра Мацєжинського українською в перекладах Наталі Лобас і Юрія Завадського: Мачєжиньскі П. тьфу, тьфу /Переклад з польської Лобас Н., Завадський Ю. — Тернопiль: Видавництво «Крок», 2011. — 86 с. |
 |
Книги Пйотра Мацєжинського на сайті видавництва “Ha!art”: Antologia wierszy ssmańskich (2011) Zbiór zadań z chemii i metafizyki (2009) Odrzuty (2007) tfu, tfu (2004) |
26 літе/т/раторів зі всієї України поповнили лави НСПУ
31 травня в Будинку письменників відбулося засідання Президія Національної спілки письменників України, головним питанням порядку денного якого стало прийняття до лав організації низки нових членів. Серед прийнятих — як молоді, так і досвідчені літератори, які з різних причин ще не отримали спілчанського посвідчення. Загалом лави НСПУ сьогодні поповнило 26 поетів, прозаїків, публіцистів, літературознавців, перекладачів, критиків та драматургів. Ось детальний список нових членів НСПУ:
Азманов Валерій Іванович — прозаїк (Київська обл.);
Безручко Олександр Вікторович — прозаїк (Київ);
Булах-Маковець Оксана Йосипівна — поетеса (Філадельфія, США);
Вахніна Лариса Констянтинівна — поетеса, прозаїк (Київ);
Гармазій Надія Сергіївна — поетеса (Кіровоград);
Гладир Юлія Федорівна — поетеса (Кіровоград);
Гостюк Василь Андрійович — поет (Івано-Франківськ);
Григор’єва Олександра Георгіївна — поетеса (Одеса);
Дорошенко Юрій Олегович — прозаїк (Київ);
Джугастрянська Юлія Володимирівна — перекладач (Київ);
Дудка Ганна Іванівна — поетеса (Київ);
Кисельова Тамара Іванівна — перекладач (Черкаси);
Кириченко Борис Йосипович — публіцист (Київ);
Кокуца Івана Іванович — прозаїк, драматург (Київська область);
Легещич Алевтина Юріївна — поетеса (Луганськ);
Лукінюк Михайло Васильович — прозаїк, публіцист (Київ);
Лучканин Сергій Мирославович — перекладач (Київ);
Матюша Валерія Олександрівна — поетеса (Донецьк);
Назарук Євгенія Іванівна — поетеса (Волинь);
П’ятаченко Сергій Васильович — поет (Суми);
Сенченко Микола Іванович — публіцист (Київ);
Сердюк Володимир Євгенович — прозаїк, драматург, сценарист (Київ);
Смик Олександр Іванович — поет (Тернопіль);
Тупицький Юрій Петрович — прозаїк (Черкаси);
Хороб Степан Іванович — літературознавець, критик (Івано-Франківськ);
Фінкільштейн Борис Григорович — прозаїк (Крим).
Джерело: http://ualit.org/…
ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ І ВИДАВЦЕМ ВОЛОДИМИРОМ ДЯЧУНОМ
ТОО НСПУ ЗАПРОШУЄ:
У рамках «Літературних четвергів»
29 ТРАВНЯ О 17 00
ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ І ВИДАВЦЕМ ВОЛОДИМИРОМ ДЯЧУНОМ
У програмі:
– Авангард і традиція в літературі;
– Діалог поколінь в літературі;
– Поезія Володимира Дячуна;
Модерує Наталя Пасічник
Адреса: вул. Й. Сліпого, 3,
ТОО НСПУ.
Серія Pixels від видавництва Крок
Видавництво “Крок” спільно з літературною студією “87” започатковує нескінченну серію книг молодих літераторів різних стилів, світобачень і майстерностей “Pixels”, – це фраґменти, що складають цілісний образ фраґмента; це найпростіші системи, що впроваджують неспокій та безлад до гидкої впорядкованості; це квадрати, що округлюють всесвіт. Ми поставили собі й авторам серії за мету накреслити обрій на картині розчиненого в реальниих і віртуальних світах сьогочасного літературного процесу, і зробити се варто влучно, коротко, смачно й рентабельно: однаковий обсяг кожної книги в сорок вісім сторінок, формат книги під розмір задньої кишені джинсів. Серія відкрита до продовження, пам’ятайте.
Гадаю, такий формат найбільше пасує тим, хто хотів би спробувати ковтнути реального повітря після довгих блукань у мережі. Це також причинок збиратися разом і творити текст, що для всіх має значення. Щиро надіюся, що ця серія не буде лишень купою паперу, а спільнотою. Спілкування, виявляється, існує.
Юрій Завадський, керівник видавництва “Крок”
*
Книги дуже маленькі. А6, 48 с. – це дуже маленька книга, але кращого формату для поетичної серії молодих авторів підібрати буде важко. Сенс в тому, щоб узручнити формат “метелика” і спонукати людей збирати серію – адже вкупі ці книжечки виглядатимуть ще краще. Дизайн серії і обкладинок мій, версткою займатиметься хтось инший. По дизайну головною метою було зробити щось яскраве і відтворюване, тому відштовхувався від робленої для “Кроку” перекладної поетичної серії – менше строгости, більше експресії. Поруч, до речі, серії мають виглядати близькими родичами, як і задумувалося.
стронґовський, дизайнер серії
*
Видання книги може бути профінансуване спільнотами, інституціями, видавничими радами та самими авторами. Вартість видання книги 48 сторінок А6 формату: 50 шт = 680 грн; 100 шт = 960 грн; 300 шт = 1640 грн; 500 шт = 2260 грн.
Просимо звертатися за консультаціями та з приводу видання книг: Видавництво “Крок”, info@krokbooks.com, +380352248436, +380969431704.
 |
 |
 |
 |
Hannah Silva (UK) at BayLit festival: Talking to Silence
Paul Dutton – Calgary Spoken Word Festival 2011
Василь Гудима, Свен Бауер – Куб
Джерело: http://pravda.if.ua/…
Paul Dutton (Canada)
Вперше у Тернополі Андрій Любка із книгою “Кілер”
Вперше у Тернополі Андрій Любка із книгою “Кілер”, зустріч відбудеться о 18.00 в книгарні “є”, а потім о 21 у Бункермузi ви зможете почути вірші.
Історії, які розповідає Андрій Любка, мабуть, схожі на ті, які Андрій розповідає своїй любці, – аби змусити ревнувати чи для того, щоби спокусити. Там присутня пристрасна еротична фантазія, яка не полишає його і в житті. Він то постає романтичним і наївним, то самовідданим і самовпевненим, то з головою пірнає у письменницькі пиятики, а то перевтілюється на кілера і вилущує свої потаємні сни.
Організатор Богдан Боденчук.
Модератор Юрій Матевощук.
26 квітня літстудія 87 в Домі книги
Іван Лучук. Гетеборзькі поети в перекладі львів’янина
18 поетів із Гетеборга: антологія / переклад зі шведської Лева Грицюка. – Тернопіль: Крок, 2011. – 242с.
Відносно молоде тернопільське видавництво «Крок» «під зарядом» (як писалося на деяких галицьких виданнях межі ХІХ-ХХ століть) Юрія Завадського вплітає шведські нитки в гобелен сучасного українського книговидання. Зокрема і шведські, крім багатьох інших. Адже, крім розглядуваного видання, яке минулоріч вже набрало поліграфічної плоті, там планується до виходу ціла поетична серія, в якій будуть незабаром представлені: Раґнар Стрьомберґ (Ragnar Strömberg), Селіна Тусітала Марш (Selina Tusitala Marsh), Енрік Казасес (Enric Casasses), першою ж має вийти книжка Раґнара Стрьомберґа «Жовтоока», а потім буде ще невідь-скільки. Гарною «артпідготовкою» для випуску цієї серії стала антологія «18 поетів із Гетеборга» в перекладі зі шведської Лева Грицюка. «Артпідготовка» походить не від слова «артилерія», а від слова «арт», що означає мистецтво. Поезія ж, прецінь, є наймистецькішим із мистецтв.
Continue reading Іван Лучук. Гетеборзькі поети в перекладі львів’янина
2012/04/20-22 – фестиваль Гамселить!
pincet, Zsuf, RaveBox, МО Коза презентують:
фестиваль електронної музики Гамселить!
Тернопіль, 20-22 квітня 2012
20 квітня (п’ятниця)
Рейв / Коза Бар (бульвар Шевченка 23) / 21:00-2:00
Sinestetik (Київ)
DJ GoLets
DJ Loki Lander
zavgosp (dj)
Відео-інсталяція – Андрій Базюта
Вхід – 25 гривень
21 квітня (субота)
Експериментальна музика / галерея Бункермуз (бульвар Шевченка, 1) / 20:00-3:00
V4W.ENKO (Київ)
Mokri Dereva (Київ)
ZSUF (Тернопіль)
IAEA Headquarters (Запоріжжя)
The Workers (Львів)
zavgosp (live) (Тернопіль)
Відео-інсталяція – Андрій Базюта
Вхід – 30 гривень
22 квітня (неділя)
Електронна імпровізація і поезія / галерея Бункермуз / 18:00-22:00
Drumтиatr: Іздрик та Семенчук (Львів)
Андрій Антоновський (Барселона)
ZSUF + Завадський (Тернопіль)
Ecotone + Шубєнков (Львів)
Володимир Білик (Житомир)
& friends (Тернопіль)
Вхід – 15 гривень
Абонемент на весь фестиваль – 50 гривень.
Серія “Ріки, дороги”
*
Спільні справи, маленькі люди,
Холодний ранок, двигун, без
Зайвих хвилювань, ніяково.
Кльк кльт кльн, кльн.
О т, о т, о т.
*
З дороги — сік,
Іржава вода, важка,
Алкоголь, ліки, імла.
На світанку — сік,
Сутичка, сонорні.
Дві смуги, що.
*
Обличчя моїх закатованих.
Цигарка, завчасу, зітліла.
Літо зблизька, лід, лід.
Дві смуги хребта,
Дві коми, крапка.
*
Знак оклику:
!!!!!!! !!!!!!!
!!!! !!!!!!!!!!
!!!!!!!!!! !!!!!!
!!!!!! !!
!!!!!!!!!!!!!!
*
Андрієві Антоновському
Один собі, все на себе,
Всотав, всоте.
Ти собі сам, і сам для себе,
І сам усе.
І нарешті
Втримав долонею простір,
Не розхитав, птахи з пір’ям,
Тихо.
Нерівномірний текст, що надає голоду,
Надбудовує світобачення недійсним,
Новостворений, неструктурований,
У тобі він стає тобою, і стать
Неважлива, парад сексуальних потреб
У завбачливий день, коли двигуни
Розігріті, дороги, ріки різноспрямовані,
І люди.
© Юрій Завадський, 2012
Baltic Centre for Writers and Translators
The book has been put together with the intention to reflect the dynamic multilateral activity of the Baltic Centre for Writers and Translators (BCWT) in Visby on the island of Gotland, as well as to define the sources of its vitality or like checking the winning moves in PartyCasino and show how essential it has often proven to be for writers and translators.
You will find here an outline by Peter Curman, who was chairman of the Swedish Writers´ Union when the Centre was founded; he is a visionary, an initiator and a fiery spirit who has continually supported the Centre and been its ambassador, and here he remembers how it all started. Johan Öberg, journalist, editor, scholar and Sweden´s former cultural attaché in Moscow, analyses and evaluates the first decennium of the Centre´s activity. Writers Hanne Ørstavik (Norway), Eva Runefelt (Sweden) and Kjell Westö (Finland) reflect on the very essence of the Centre ? being a home for literary creation, a writers´ and ranslatiors´ workshop, a retreat and a place for significant encounters and learning.
Visby, July 2005, Lena Pasternak
Read the book here (PDF)
Source: http://www.bcwt.org/…, http://levhrytsyuk.blogspot.com/…
Грицько Семенчук: “Люди не звикли сприймати культуру як власну потребу”
Грицько Семенчук – поет, музикант, учасник гурту DrumТИАТР, а водночас і директор Львівського міжнародного літературного фестивалю.
Кілька тижнів тому у Ляйпціґу відбувся один з найбільших у Європі книжкових ярмарків, де була представлена також українська книга і література. Саме про це у першу чергу розповів Грицько у інтерв´ю Вголосу, але тільки цим розмова не обмежилась…
KrokBooks.com: Раґнар Стрьомберґ. Жовтоока
Стрьомберґ Р. Жовтоока /Переклад зі шведської Лева Грицюка. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. — 48 с.
ISBN 978-617-692-020-5
Мова видання: українська.
Наклад 2000 примірників.
Дизайн серії, обкладинки, макет і верстання: стронґовський
Ідея: Юрій Завадський
*
“Поетична вершина, одна з найвизначніших шведських поетичних збірок останнього десятиліття.” (Карл Веннберґ [1992])
Твій день у розрізі: під-
датися повітрю, світлу
і вітру
Іти за синню в слідах
крізь пісню
І йти до неї
Жовтоокої
«Жовтоока» — перша збірка так званої «Катуллової трилогії» шведського поета Раґнара Стрьомберґа, яку він видавав упродовж 1990-х років і яка називається «Вартість перевезення скульптури слона в натуральну величину». Трилогія містить збірки «Жовтоока» (1990), «Я — з майбутнього зі смертю, що наступає мені на п’яти» (1993) та «Вартість перевезення скульптури слона в натуральну величину» (1996).
Раґнар Стрьомберґ (Ragnar Strömberg) (нар. 1950 р. у Гетеборгу) — «батько» сучасної гетеборзької поезії, письменник, перекладач, критик. Автор численних збірок поезії (дебютував 1975 р., остання книжка — 2000 р.), перекладав шведською Джона Ешбері та сучасну датську поезію. Джерела натхнення Стрьомберґа — найрізноманітніші: від рок-музики та футболу — до творчості римського поета Катулла. Лауреат різноманітних премій (серед іншого — літературна премія газети «Гетеборг-Постен» 1987 року та Премія Карла Веннберґа 2000 року. В Україні вірші Стрьомберґа публікувалися в антології сучасної шведської поезії «18 поетів із Гетеборга» (2011) та в журналі “Всесвіт” (№5-6, 2011).
Грицюк Лев Романович (нар. 1983 р. у Львові) — скандинавіст, перекладач зі шведської та англійської. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (факультет міжнародних відносин). Шведську вивчав 5 років як «першу» мову; викладачка – Annette Nordlund. Навчався на маґістерському курсі з культурології у ЛНУ ім. І. Франка (cfh.lviv.ua). Вчився у Вищій народній школі м. Оскарсхамн (Швеція) для покращення рівня шведської мови. Книжки, що вийшла в перекладі Л. Грицюка: Екдаль, Ліна. «Про бажання стати виразною як людина» (Київ, «Факт», 2008), антологія сучасної шведської поезії «18 поетів із Гетеборга» (Тернопіль, «Крок», 2011). Веде блоґ про переклад та літературу «WhyTranslator»: levhrytsyuk.blogspot.com. Мешкає у Львові.
Серія “Прозорі, знекровлені”
Двері до іншого вірша
Відчинив; заспокоївся.
Хотів написати “необачний”,
Хотів написати “музика”.
Чекав собі неспокою, а надійшов
Зі стисненими зубами,
Зосереджений,
Зовсім зс зос з
Сз всм рв.
*
На хвилі, розгойдуючись, ніби не я,
За враженнями — початок.
Неґативно заряджений, у долоні —
Останній лід, сьогорішний.
Прапор України — відтінок червоного,
Без обміну досвідом, без гніту.
Краплю води, викинув.
*
…і той, і ще той…
Пабло Пікассо
І ііі ііі, іі. І ііііі і.
Згорблені, і ізольовані,
І єретичні, і ось вони, необачні,
І дороги, і щелепи, і оптимальні,
І поступливі, і хворі, і ті,
І ще інші, мацаками тримаються
За свої черевики, криниці,
І ті, обмежені зором, прозорі,
Знекровлені, і ті, що назустріч.
*
Дарії Лопушинській
Почав би ходити, ще раз,
Відкриваючи для себе
Гострі пороги,
І сало з чорним хлібом,
І себе, наділеного статтю.
Себе пробудити не можу,
Розгублений, втрачаю свій час.
Ранок — спроба все зберегти,
Жовті згадки, плюсквамперфект,
Пісок під нігтями,
Сині сливи з хробаками,
Олівець, олівець, олівець,
Олівець звільнення, олівець
Звільнення.
*
Ви двоє залишилися,
Вібродзвінок, наодинці
Вирушаю, повернуся
Ввечері, небагато
Вірити, ще менше
Знати.
*
Економіка, економіка.
Дорога вперед, молитись на вервиці,
Закоротка, від любові
Очманіла. Взяв собі за мрію
Дорогу, асфальт під колесами,
Бензин, рушій почуттів,
Незахищеність, і пошепки.
І пошепки: ґлюкоза обрáз,
Дівчина і музика, дівчина і
Музика, дві дівчині,
І дівчата-повії, і дівчата —
В жертву змієві.
*
Вчора народився, сьогодні помер,
А сей безлистяний ліс стоятиме.
Стисло, розмірено,
Як машина для вбивства.
Ненависть, як неспання.
*
Достатньо так, і не інакше,
Достатньо сим робом,
А не іншим, не чужими
Розмовами, не позиченими
Вітаннями, байдуже до звичок,
Ліси без листя, дороги без руху;
Оксиґен, спакований в бронхи,
З димом цигарок, брязкіт,
Дзеркало, яке розчленовує,
Як музика;
Зі злості: залізо, дзеркало;
Зі злості виріс, і вже пізно
Ставати під.
© Юрій Завадський, 2012
Кабінетна зустріч з Aндрієм Содоморою
МО “Дзиґа” представляє літературний проект “Третій Світ”
Зустрічі з перекладачами
у кав’ярні-книгарні “Кабінет” (Львів, Винниченка, 12)
модератор Наталія Трохим
5 квітня, четвер, 18:00
АНДРІЙ СОДОМОРА
Aндрій Содомора, член НСП України, професор, дійсний член НТШ, лауреат літературної премії ім. Максима Рильського. Народився на Львівщині, у с. Вирів Кам’янко-Бузького району, у родині священика. Студіював класичну філологію у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, ще студентом почав перекладати твори античних авторів. Андрій Содомора продовжує естетику Лукаша і Кочура, традицію латинських перекладів Миколи Зерова і грецьких — Бориса Тена.
більше про Андрія Содомору тут
зустріч за сприянням видавництва “Грані-Т”
координатор
Юрій Кучерявий 0503799961
Здибанки Літературної студії 87
Літературна студія 87 запрошує на відкриті читання всіх, хто цікавиться літературою, на свої чергові здибанки:
четвер 16:00 в ТНПУ ім. В. Гнатюка авдиторія 87
Кривоноса, 2
перша і третя неділя місяця 11:00 в ТО НСПУ
Йосипа Сліпого, 3
Календар здибанок: 1.04, 6.05, 20.05, 3.06, 17.06, 1.07, 15.07, 5.08, 19.08, 2.09, 16.09, 7.10, 21.10, 4.11, 18.11, 2.12, 16.12 2012 року
Довідки та погрози за тел. +38 096 9431704
Поети оголошують 2012 роком Михайля Семенка
Авангардні поети кількох поколінь– від шістесятих до двотисячних -вирішили оголосити 2012-й роком Семенка та в такий спосіб виправити помилку Верховної Ради, яка забула про 120-річчя першого українського футуриста.
Завтра, 27 березня, 0 18.00, в київській книгарні «Є» (вул. Лисенка, 3) свої улюблені вірші Михайля Семенка прочитають Іван Драч, Іван Малкович, Анатолій Дністровий, Олег Коцарев, Любов Якимчук, Вано Крюгер, Богдан-Олег Горобчук.
Також планується оголошення списку заходів на 2012 рік, присвячених мистецькому авангарду загалом, та Михайлю Семенку зокрема.
Джерело: http://bukvoid.com.ua/…
Відеопоезія: Юрій Матевощук – Префіксоване єство
“Кабінетна” зустріч із Володимиром Хрущаком
Мистецьке об’єднання “Дзиґа” представляє
літературні зустрічі
у кав’ярні-книгарні “Кабінет”
(Львів, вул. Винниченка, 12)
29 березня, четвер, 18:00
Володимир Хрущак
Книга життя і Двійник
Володимир Хрущак – письменник і журналіст, автор часописів “Сучасність” і “Київська Русь”. Автор романів «Зовнішня приємність страждання» (Панорама»,2003), «Феміда на ланч» («Піраміда», 2007). Член АУП.
До збірки “Книга життя”, яка щойно побачила світ, увійшла однойменна повість і п’ять оповідань.
Детективно-езотеричне розслідування ведеться навколо містичного рукопису за авторством Юрія Дрогобича. За нею полюють століттями, вона поєднує цілу історію України і Східної Європи, виступаючи тим прихованим і невідомим для непосвячених фактором, який зумовлює події, зводить все в одне і на який реагують словами “так он як все було насправді!”. Книгою прагне заволодіти Каліостро, її читали Іван Вишенський, Самійло Величко, Григорій Сковорода, Іван Котляревський та багато інших.
Окрім повісті «Книга життя», збірка творів Володимира Хрущака містить також п’ять оповідань «Автопортрет», «Двійник», «Чорна мітка», «Виправлення минулого», «Подвиг», у яких, зокрема, «двійник провокує свій «оригінал» повністю перевернути своє життя.
координатор Юрій Кучерявий 0503799961
Літературна студія 87 в УКУ
27 БЕРЕЗНЯ ВІВТОРОК 12:00
У вівторок 27 березня 2012 року у Львові відбудуться літературні читання “Студії 87”.
Учасники студії є авторами книги “антолоґія 87” та збірок: “Шовк. Варіації матерії” Наталії Голодюк, “*” Марти Томахів, “21” Василя Колісника, “Прототип” Юрія Матевощука. Також, окрім читань, поети представлять відеовірші, зокрема “Щось” Маряни Судової, який зайняв третє місце на міжнародному конкурсі відеопоезії.
“Студія 87” з Тернополя, учасники міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців 2010 і 2011 років.
Літературні читання відбудуться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 35а, ауд. 102 (філософсько-богословський факультет УКУ).
“Кабінетна” зустріч з Ігорем Калинцем
МО “Дзиґа” представляє літературні зустрічі
у кав’ярні-книгарні “Кабінет”
(м.Львів, вул. Винниченка, 12)
22 березня, четвер, 18:00
ІГОР КАЛИНЕЦЬ
РЕАЛІЇ
Після арешту в січні 1972 року поет опиняється у слідчому ізоляторі львівської в’язниці і продовжує писати. З-під його пера виходить повість “Молімось зорям дальнім” і нові книги поезій. Цей етап життя видатного поета, перехід від “Прободженої” до “Невольничої музи” найменш відома сторінка його біографії.
Що докладно творилося з ним після арешту, що і як писалося – Ігор Калинець вперше публічно розповість на зустрічі.
координатор Юрій Кучерявий 0503799961
Delenda est
UN FANTASMA DE “BUSTHALTER” DE L’ANDRÍI ANTONOVSKYI
BON DIA, BONA GENT
!
EL DIMECRES QUE VE, 21 DE MARÇ,
A LES 20H30
APAREIXERÀ A L’HORIGINAL
(c/ferlandina 29, bcn)
UN FANTASMA DE “BUSTHALTER”
(EL FUTUR LLIBRE-SOSTENIDOR DE
POESIA DE L’ANDRÍI ANTONOVSKYI)
DES DEL COR I EL PIT DEL SEU AUTOR.
QUEDEU TOTS CONVIDATS
A VEURE, ESCOLTAR I PARTICIPAR
EN AQUEST STRIPTEASE MORFOLÒGIC
I POCASOLTA, AMB PETITS REPICS D’ALGUNS
CLÀSSICS ANDRIANS
AU, ANIMEU-VOS!
ENS VEIEM ALLÀ, SI HI VENIU!
!
Молодим письменникам вручили спілчанські квитки біля пам’ятника Шевченкові
9 березня, в день народження Тараса Шевченка, вперше в історії Національної спілки письменників України відбулося «шевченківське» вручення членських квитків молодим письменникам. Біля підніжжя пам’ятника генію українського слова у присутності сотень киян та гостей міста, що прийшли вшанувати великого Кобзаря, молоді літератори отримали квитки з рук заступника голови НСПУ Володимира Шовкошитного і секретарів Володимира Барни та Сергія Пантюка. Разом з квитками молоді автори отримали запрошення на загальноукраїнське шевченківське свято. «Слово Шевченка живе і така кількість молодих авторів, які впевнено крокують в літературу, це яскраво підтверджує!» – зазначив у своєму виступі один з наймолодших письмеників Вано Крюгер.
Проте офіційним врученням членських квитків свято не закінчилось. Після святкового знимкування та коментарів для ЗМІ, молода письменницька спільнота перебазувалася до конференц-зали Будинку Письменників, де розпочались святкові поетичні читання. Зрозуміло, що у шевченківські дні все має починатися з Шевченка. Так і сталося, бо першим виступив поет, бард, журналіст і актор Кирило Булкін з моновиставою за поемою Т.Г. Шевченка «Кавказ». Перенесенння класики в сучасну площину виявилося надзвичайно вдалим – йому довго аплодували.
А далі були вірші – і Шевченкові, і свої. Їх читали Ірина Надворна (Ужгород), Ірина Мулярчук і Володимир Биньо (Львів), Наталя Трикаш (Полтава), Анна Лукашева (Донецьк), Галина Мартинюк і Юрко Завадський (Тернопіль), Софія Стасюк (Луцьк), Ірина Мельник (Рівне), Ірина Зелененька і Ольга Зайцева (Вінниця), Анна Атаманенко і Вано Крюгер (Київ). Підтримала поетів молода письменниця-прозаїк з Ялти Олена Масленикова.
Вечір закінчився і непомітно переріс у неформальне спілкування, яке тривало до пізнього вечора. Адже ще однією метою таких заходів є саме налагодження контактів між творчою молоддю та активізація їхньої діяльності.
Джерело: http://ualit.org/…
Василь Махно. Боксер (у журналі “Шо”)
[..] Десь з північного боку Юніонсквер, за яким проглядається рекреаційна зона для пішоходів, стоїть срібний Енді Воргол, тимчасовий пам’ятник королю попарту, який, за умовою поміж скульптором та містом, повинен забратися за кілька місяців геть, може, перекочує до домашньої колекції якогось мільйонера або назад — до майстерні автора. Навіть для короля попарту немає постійного місця у НьюЙорку… Але бронзова постать Махатми Ганді тут прописана назавжди. Махатму поставили і прикрутили міцними шурупами. В обгородженому мініскверику він з ціпком, в традиційному індійському одязі, поруч невеличкого фонтану, від якого спектоного дня віє прохолодою, а навколо фонтанчика і Махатми завжди сидять, підібгавши під себе ноги, молоді люди, світячи своїми пупцями, у позі лотоса, а ньюйоркські голуби злітаються і п’ють там воду. [..]
Джерело: http://sho.kiev.ua/…
НСПУ та Шевченківські дні feat. Сергей Пантюк
Сергей Пантюк повідомив:
9-10 віршня. Наші Шевченківські Дні
9 віршня. День Тараса Шевченка
11.30. – Біля пам’ятника Т.Г.Шевченкові (сквер навпроти “червонного” корпусу КНУ) – Вручення квитків молодим письменникам, прийнятим до лав Національної спілки письменників України.
15.00. Будинок Письменників (м. Київ, вул. Банкова, 2) – Святкові поетичні читання. Беруть участь Ірина Надворна (Ужгорорд), Ірина Мулярчук і Володимир Биньо (Львів), Трикаш Наталя і Люба Євгенія (Полтава), Анна Лукашева (Донецьк), Галина Мартинюк і Юрко Завадський (Тернопіль), Софія Стасюк (Луцьк), Ірина Мельник (Рівне), Зелененька Ірина і Зайцева Ольга (Вінниця), Атаманенко Анна, Євтушенко Марія, Боровець Оксана і Вано Крюгер (Киїів).
10 віршня. Поетичний марафон “Віршень” й літературний портал “Друг читача” скликають тезок та двійників Тараса Шевченка.
Час: 10 віршня (березня) 2012, субота, о 12.00
Місце: біля пам’ятника Т.Г.Шевченкові (сквер навпроти “червонного” корпусу КНУ)
Минулого року було втілено два знакових проекти, спрямованих на популяризацію творчості Тараса Шевченка. Це “Ім’я Тараса – дух його!”, яких закликав до об’єднання та порозуміння повних або часткових тезок Кобзаря та “Двійники Тараса Шевченка”, який спричинив справжній ажіотаж у ЗМІ. Цього року ці дві акції спробують об’єднатися, щоб і тезки, і двійники прочитали поезії свого духовного батька, поспілкувалися з сучасними письменниками і, врешті, між собою.
Отже, всі, хто Тарас, Тарас Григорович і Тарас Григорович Шевченко, хто просто Шевченко, і хто бачить щодня у дзеркалі людину, схожу на нашого великого Поета, хто з якихось причин не потрапив минулого року на наші заходи, ми вас очікуємо!
Поетична серія видавництва “Крок”: Раґнар Стрьомберґ, Селіна Тусітала Марш, Енрік Казасес / Poetry Series of Krok Publishers: Ragnar Strömberg, Selina Tusitala Marsh, Enric Casasses
Дизайн книг / Book Design: стронґовський / strongowski
Ідея / Idea: Юрій Завадський / Yury Zavadsky
Раґнар Стрьомберґ. Жовтоока / Ragnar Strömberg. Hon med de gula ögonen
Переклад зі шведської Лева Грицюка / Translated from Swedish by Lev Hrytsyuk
*
Селіна Тусітала Марш. Tusitala / Selina Tusitala Marsh. Tusitala
Переклад з англійської Ганни Яновської / Translated from English by Hanna Yanovska
*
Енрік Казасес. Фосфоресцентні канарки / Enric Casasses. Canaris fosforescents
Переклад з каталонської Каталіни Джірони і Андрія Антоновського / Translated form Catalan by Catalina Girona and Andriy Antonovskiy
Джерело / Source: Translated poetry series for "Krok publishers" on the Behance Network.
Фрейзер Сазерленд (Канада) / Fraser Sutherland (Canada)
Світлина з openbooktoronto.com
Фрейзер Сазерленд мешкає в Торонто (провінція Онтаріо, Канада), хоча багато мандрував Новою Скотією. Працює оглядачем канадського мережевого часопису “The Globe and Mail”, видав у США та Канаді п’ятнадцять книг, між них поезія, мала проза та есеїстика. Його твори публікувалися в багатьох друкованих й онлайнових журналах та антологіях, перекладені французькою, італійською, албанською, сербською мовами та мовою фарсі. Дописував та редагував велику кількість словників, і є, можливо, єдиним канадським поетом-лексикографом. Перед тим, як стати вільним автором та редактором, Фрейзер Сазерленд працював репортером і штатним письменником у кількох великих газетах і журналах, серед яких “The Toronto Star”, “The Globe and Mail”, і “The Wall Street Journal”. 2012 року запланований вихід книги Фрейзера Сазерленда українською мовою як результат співпраці видавництв “Крок” (Україна) та “Book Land Press” (Канада).
I say AU, you say UA…..Mark Roberts reviews ‘AU/UA: Contemporary Poetry of Ukraine and Australia / Сучасна поезія України та Австралії’
AU/UA: Contemporary Poetry of Ukraine and Australia / Сучасна поезія України та Австралії Edited by Les Wicks, Yury Zavadsky and Grigory Semenchuk. Published as ebook by Krok (Ternopil, Ukraine) in association with Meuse Press (Sydney, Australia). 2011.
The past few months have not been the best time to release an anthology of poetry in Australia – that is if you want to get some mainstream attention in the literary press. That large anthology by Gray and Lehmann seems to have been sucking up all the reviews and interviews and not leaving much oxygen for anyone else. But things have been happening under the radar. One of the most interesting being the publication of an ebook anthology of contemporary poetry from Australia and the Ukraine. While the Gray/Lehmann anthology is bending bookcases in Libraries and bookshops this collection of Australian and Ukraine poets exists as a free downloadable ebook.
Selina Tusitala Marsh – Let Open Free / Селіна Тусітала Марш – Хай відкриється свобода
Юрію
Чуєш як голосні ворушать губами
б’ються чорними крилами
в пружні й тягучі приголосні
слова широкі, глибокі слова
штовхають м’які і лагідні перед себе
наче пір’їною по язику
наче по вигину круглим дотиком
слова за своїм законом
сунуть сторінки коном
цей потік слів
ці спокусливі поштовхи
ритму, рими
спрямовують його
і ось вже ріка
повновода гнучка
ось вже веде візерунки тугі
ділячи землю й свідомість
на береги.
Хай буде.
Звук.
Хай буде він невгамовним
мов дощ по склу
хай слова стікаються в блакитні й бурі калюжі
хай сторінкою буде гра світла легкого на шкірі
хай сторінка належить цій миті й порі
хай лишається нашою в передранкові години
хай так само нашою буде і на світанку
хай слова посунуть туманами
над тернопільськими ланами
the rain in Ukraine falls gently on the plain
сміймося разом
часто
хай діти наших слів махають нам із балконів
над яблунями
за картопляними полями в ебеновому багні
хай наші слова виростають із власної шкіри
хай на них лускають чорні рядки
хай вони проходять крізь землю в пошуках сонця
хай сторінка буде нашим язиком а чорнило нашим вином
зітрімо кордони
хай душа опанує спокій
і хай запанує хаос і почнеться безлад
спресуй їхню справу у звук що є нами
хай він знає наш голос
пульс і подих
ввиссввфист драми
що його звужені губи несуть
їжмо яблука у високих травах
медитуймо в бабчинім кріслі
споглядаючи старий став, суєту комарів
хай комарі стануть апострофами, кусаючи звуки, що сходять з вуст,
і деякі літери зазнаватимуть дискримінації.
ходімо кружним шляхом до звуків оцих —
навпростець не можна
хай спасенного дня зійдуться всі звуки і знаки зі сторінок
і миготливих екранів
хай відкриється, що рядок здатний з’єднати материки
з’єднати нас
піко до піко
хай прийде звук.
Я його бачу в дальтонічному горілчаному куражі
я чую, як його вистукують слова по шкірі моїй
я чую його у Львові, Окленді, Нью-Йорку, Лаґосі, Барселоні, Відні,
я чую цей звук в Антарктиді
Я чую звук
Відкриється
Я чую слово
Свобода
——-
Піко — маор. пуп
© Ганна Яновська, переклад
Sudesh Mishra / Судеш Мішра
Sudesh Mishra was born in Suva and educated in Fiji and Australia. He has been, on different occasions, the recipient of an ARC Postdoctoral Fellowship, the Harri Jones Memorial Prize for Poetry and an Asialink Residency in India. Sudesh has taught at Flinders University, Deakin University and the University of Stirling. He was Visiting Professor at the Fiji National University in 2010 and helped establish the School of Communication and Creative Arts. He is the author of four books of poems, including Tandava (Meanjin Press) and Diaspora and the Difficult Art of Dying (Otago UP), two critical monographs, Preparing Faces: Modernism and Indian Poetry in English (Flinders University and USP) and Diaspora Criticism (Edinburgh UP), two plays Ferringhi and The International Dateline (Institute of Pacific Studies, Suva), and several short stories. Diaspora Criticism (2006) is widely regarded as a milestone text. Sudesh is also (with Seona Smiles) the editor of Trapped, an anthology of writing from Fiji, and has had his work published in many ranked journals, including Social Text, Subaltern Studies, Meanjin, Ariel, Journal of Postcolonial Writing, Fulcrum, Borderlands, New Literary History, Oxford Literary Review and Emergences. He has contributed commissioned papers to significant postcolonial readers, encyclopedias and dictionaries and his creative work has appeared in a wide array of publications, including Nuanua: Pacific Writing in English since 1980, The Indigo Book of Modern Australian Sonnets, Lines Review: Twelve Modern Young Indian Poets, Over There: Poems from Singapore and Australia, Sixty Indian Poets, The Bloodaxe Book of Contemporary Indian Poetry and Concert of Voices: An Anthology of World Writing in English. He is on the editorial board of four international journals: Journal of South Asian Diaspora, Asiatic, Double Dialogues and S/Z. He was a member of the judging panel for the Commonwealth Writers’ Prize (Australasia) in 2006-7 and has read his work at a number of literary festivals, including The Adelaide Festival of Arts, The New Zealand Festival of Arts, The Sydney Writers’ Festival and The Edinburgh Book Festival. Sudesh is working on a fifth collection of poems, a collaborative project on popular Hindi cinema (with Vijay Mishra) and a series of papers on minor history. He is Professor in Literature, Language and Linguistics.
«СтереоТипи» Юлії Скороди: презентація збірки поезії. Читання-соло
17 лютого 2012 року (п’ятниця) 19:00
Києва гора, Руський клуб «Культ Ра»
м. Київ, вул. Володимирська, 4
Continue reading «СтереоТипи» Юлії Скороди: презентація збірки поезії. Читання-соло
Закрита презентація книги “юрійзавадський крик”
Організація та афіша від 87.te.ua
Юрко Іздрик: «Українізація можлива тоді, коли українська мова проникне в блатняк»
– Ви нащадок репресованого греко-католицького священика. А чи немає у вас якоїсь образи, неприязні до нащадків всіляких сексотів, які сьогодні займаються тим, що ставлять пам’ятники Сталіну, обвішуються червоними прапорами?
– Знаєте, немає. У мене є близькі приятелі, батьки яких були по той бік барикад, що називається, чекістами. Справа в тому, що я не вірю в історію, де по один бік стояли німці, а по другий – радянські люди чи бандерівці й німці. Я не вірю в такі варіанти історії. Історія має писатися дуже конкретно, як на мене. Ніхто ж не скаслвував смертного гріха як одного з найстрашніших гріхів. Чому ми й надалі героїзуємо війну, чому героїзуємо вбивство як таке? І не має значення, заради яких інтересів. Де в Біблії написано, що заради Батьківщини можна вбивати, а заради чогось іншого – не можна. Не можна вбивати в принципі!
Тому історія, на мою думку, принаймні історія Другої світової, має писатися в такий спосіб: Сидір убив Іванова, Іванов застрелив Фріца, Швайвангер переїхав танком стількох людей (з конкретними прізвищами)… Це буде історія Другої світової війни. У цій історії отой мій приятель зі своїми батьками-чекістами ніяк у мою приватну історію, історію мого діда і його Воркути не пов’язані. Що, я б мав відчувати до нього неприязнь як до представника якогось класу чи що? Я не прихильник класових теорій…
Ні, не відчуваю неприязні, але я відчуваю великий дискомфорт від того, що на пострадянському просторі навіть не було спроби провести люстрацію, за винятком прибалтійських республік. Тут не йдеться про помсту, про те, що колишні бандерівці битимуть колишніх енкаведистів чи навпаки. Ні, – залишилися їхні діти, онуки, які можуть будувати свою країну, не повторюючи помилок своїх предків.
Перепрошую, фашизм заборонено. І якби я, не дай Боже, витатуював би собі на пупку свастику, то мене б загребли до цюпи. Нє?.. А тут носять червоні прапори, на державному рівні пропагують цю сатанинську символіку… І це далі триватиме, бо Росія зацікавлена в збереженні цієї символіки, тому що в них завжди свої способи задурювати мізки людям.
Але, людоньки добрі, що вам заважає зробити люстрацію?! Спробуйте, буде багато смороду, нічого з того не вийде, абсолютно нічого, тому що вже зараз запізно, бо вже поділили гроші й більше ніщо нікого це не цікавить, та все-таки спробуйте. І ця люстрація б виглядала вкрай карикатурно і вкрай несмачно. Але сам прецедент – це дуже важливо. Принаймні засудити людиноненависницьку, людожерську ідеологію, якою був комунізм, а він був на такому рівні, як і фашизм. Щоб людям не плуталося в голові… Добре, вибирайте собі Сталіна, але знайте, що це карається законом.
Ларс фон Трієр на Каннах, як він сказав потім, жартома згадав з симпатією Гітлера… Його накопали в дупу, і все. А тут діється чорт зна що. Найгірше не те, що носять ці прапори, а те, що в людей каша в голові, вони самі не знають, під чим вони ходять, що вони носять. А за це все, десь там за кормою, доведеться відповідати.
Джерело: http://slovoua.com/…
Інтерв’ю: Андрій Антоновський: «Україна і Каталонія – близнючки»
Андрій Антоновський з Барселони – не лише поет, перекладач з каталонської на українську і навпаки, а й талановитий художник і перформер. Називає себе українським неофутуристом.
Уродженець Хмельницького, Андрій з 2001 року мешкає та працює в Барселоні, де став активним учасником мистецького і літературного процесу Каталонії – автономної області Іспанії. Він регулярно публікується у каталонській періодиці, бере участь у багатьох поетичних та полідисциплінарних фестивалях.
З 2002 року разом зі своєю дружиною, американсько-каталонською перекладачкою Каталіною Джіроною переклав каталонською мовою класиків і сучасних українських авторів – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Павла Тичину, Богдана-Ігоря Антонича, Ліну Костенко, Юрія Андруховича, Сергія Жадана та інших.
Сучасна українська культура, на думку Андрія Антоновського, надмірно вариться у власному соку, тому міжкультурні контакти вкрай необхідні. Своєрідним містком між українською і каталонською літературами в Барселоні стала кнайпа «Летрафіріт», що в перекладі означає «хворі на літери». Там Андрій з Каталіною влаштували вечір української поезії.
Continue reading Інтерв’ю: Андрій Антоновський: «Україна і Каталонія – близнючки»
Презентація книги Юрія Завадського “Крик” у книгарні “Смолоскип”
Субота 11 лютого 2012 року о 17:00
Книгарня “Смолоскип”, Київ, вул. Межигірська, 21
юрійзавадський крик
Завадський Ю. Крик – Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. – 82 с.
ISBN 978-617-692-005-2
В оформленні обкладинки використана фотографія Ольги Кліпкової.
Дизайн, макет і верстка: Юрій Завадський.
0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0, – нова книга Юрія Завадського не налаштована на спілкування, хоча й зберігає ознаки тексту. Хай навіть цей текст суцільний та чомусь поділений на фраґменти-вірші, книга прагне зробити крок вбік, зісунувшись до щоденної неоформленості та непорозуміння. Яким чином нулі породжують в своїй порожності композиційний згусток і тверду частку одиниці, що таке мова і яким шляхом вона перетворюється, де межа словесності, читаності, етики?
Немає нічого, що було б беззмістовним, існує лише межа, за якою людина не розуміє, не бачить, не чує, – з-за цього кордону виринають окремі знаки, згуки та плями, точки та лінії, риски та відтиски. Із нагромадження цих елементів твориться текст, який ніби й сором дооформлювати, рекреувати, налаштовувати на зрозумілість. Він як відбиток протектора на засніженій дорозі чи раптовий спалах сірника у темряві.
Про автора: Юрій Завадський (1981) – поет, науковець, видавець, перекладач. Працює і мешкає в Тернополі, займається активною видавничою та культурницькою роботою. Відомий виступами з використанням фонетичного матеріалу, що видобувається артикуляцийним апаратом українського мовця. Автор кованої книги “Ротврот” в співавторстві з Андрієм Антоновським (Каталонія) та Василем Гудимою (Україна). Зреалізував музично-поетичний альбом з гуртом ZSUF. Альбом перебуває у вільному завантаженні в мережі через сайти zsuf.org та yuryzavadsky.com.
Видавництво «Крок» засноване в Тернополі Юрієм Завадським. Спеціалізується на виданні художньої літератури, провадить перекладні проекти та програми культурного обміну. З часу заснування, видавництво видало ряд важливих та цінних наукових праць, літературних книг, налагодило бурхливу культурну роботу в Тернополі та поза його межами. Однією з гілок роботи є перекладні проекти, що вилилися в налагодження культурних взаємин з Іспанією, Каталонією, Швецією, Польщею, Австралією, Новою Зеландією, США.
модель 0501201200001-8
e a e a e a e a e a e a e a e a e
e a e aa aa
a e ae ae a e ae ae ae ae
a e a e a e a e a e a e e e e a
a e
а а e
a a a a a a a a a e
aaaaaaaaaaaaa a a a a a a a a e
aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa e
aaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaa e
eeeeeeeee e eeeeeeeeeeeeeeeeeee e eeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeee e
aeaeaeaeaeaeaeaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaae
aeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeaeeaeaeeeeeaeaeaaaaaeaaeeeaeaaaaeaeea e
e a a a a a a a a a a a a a a a a a a a
e e e e e e e e e a a a e a e e a e e a
a e a
eeeeeeeeeee a a a a a a a eeeeee
e a a e eaeaeaeeaeaeeeeaeaaaaaaaaaaaa
e a e a e a e a e a e a e a e a e a e a e a e a e a e a
KrokBooks.com: Різдво / Christmas
DRUMТИАТР у ТЕРНОПОЛІ І ФРАНКІВСЬКУ
DRUMТИАТР у ТЕРНОПОЛІ
День народження ZSUF
“Коза”, Тернопіль
17 грудня 2011 року о 21:00
Акція відбувається за підтримки видавництва “Крок”.
Вхід – 20 гривень.
Братимуть участь:
Музика:
Drumтиатр (Львів-Станіслав-Калуш) and VJ Samborsky
Futurin (Київ)
Amistad (Дніпропетровськ)
Bodhysatva (Тернопіль)
Adibas (Тернопіль)
Хопта (Тернопіль)
Тренер (Тернопіль-Карістос)
Література:
Розігрів від покоління 87: Мар’яна Судова, Юрій Матевощук, Василь Колісник, Юля Бабак
Юрій Завадський (Тернопіль-Петриків)
Мірко Боднар (Львів)
Мар’яна Максим’як (Львів),
Микола Шпаковський (Львів-Теребовля)
Юлія Скорода (Київ)
Грицько Семенчук (Львів-Проскурів)
Артем Полежака (Київ)
Іздрик (Львів-Калуш)
Livepaint:
SWB (Тернопіль)
Video:
ZSUF
DRUMТИАТР у ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
18 грудня 18.00, книгарня «Є» в Івано-Франківську (вул.Незалежності, 31)
запрошує на презентацію книги Юрія Іздрика «Underword». Це нова унікальна збірка філософської прози й поезії Іздрика, видана у форматі авторського мистецького альбому. Underword, як і зазначено в титулі — альбом, себто добірка улюблених текстів, колажів і фото автора.
Іздрик знову пропонує нам концептуальну art-book, але цього разу барвисту, гламурну і цілком позбавлену дискурсу.
Модератор – Галина Петросаняк
ГРАЮТЬ DRUMТИАТР
ВХІД ВІЛЬНИЙ І БАЖАНИЙ
DRUMТИАТР ЦЕ
Izdryk Yurko – mc, guitar,piano
Semenchuk Grigory – dj, mc.
Yevhen Samborsky – vj, art
If-Ro – vj, photo
DrumТиАтр видає краут-рокові експерименти в дусі Can або Neu! — звісно ж, з тією самою монотонною читкою. Виникає спокуса порівняти їх з російською хвилею «абстрактного» хіп-хопу (СБПЧ, Есть Есть Есть тощо). З іншого боку, щось подібне міг грати і Tricky — якби виріс десь під Івано-Франківськом і не сприймав би власну музику всерйоз.
http://www.reverbnation.com/drumТИАТР
http://www.myspace.com/drumtuatp
https://www.facebook.com/drumtuatp
17 грудня у “Бункермузі” презентація книги Мар’яни Максим’як “Люди”
17 грудня 2011 року о 18:00
у мистецькій ґалереї “Бункермуз” у Тернополі
презентація книги видавництва “Крок”
Мар’яна Максим’як
“Люди”
Організаційна й інформаційна підтримка: krokbooks.com, koza.te.ua, galychyna.info, provse.te.ua, uhradio.fm, yuryzavadsky.com, intb.te.ua, lypa.te.ua, anons.te.ua, 87.te.ua
день народження ZSUF
день народження ZSUF
“Коза”, Тернопіль
17 грудня 2011 року о 21:00
Акція відбувається за підтримки видавництва “Крок”.
Вхід – 20 гривень.
Братимуть участь:
Музика:
Drumтиатр (Львів-Станіслав-Калуш)
Futurin (Київ)
Amistad (Дніпропетровськ)
Bodhysatva (Тернопіль)
Adibas (Тернопіль)
Хопта (Тернопіль)
Тренер (Тернопіль-Карістос)
Література:
Розігрів від покоління 87: Мар’яна Судова, Юрій Матевощук, Василь Колісник, Юля Бабак
Юрій Завадський (Тернопіль-Петриків)
Мірко Боднар (Львів)
Мар’яна Максим’як (Львів),
Микола Шпаковський (Львів-Теребовля)
Юлія Скорода (Київ)
Грицько Семенчук (Львів-Проскурів)
Артем Полежака (Київ)
Іздрик (Львів-Калуш)
Livepaint:
SWB (Тернопіль)
Video:
ZSUF
Презентація збірки “ЛЮДИ” Мар’яни Максим’як у ТЕРНОПОЛІ
Субота, 17 грудня 2011 року о 18:00
«Бункермуз» мистецька галерея, бульвар Шевченка,1, Тернопіль
Видавництво «Крок» ( http://krokbooks.com/ ) презентує поетичну збірку «ЛЮДИ» – другу книгу молодої авторки Мар’яни Максим’як, яка вийшла друком у видавництві у 2011 році. До неї увійшли вибрані поезії авторки, написані протягом восьми років.
Автор передмови до збірки поет та перекладач Остап Сливинський говорить про вірші Мар’яни наступне: «Рядки Мар’яни Максим’як – найвищою мірою елегійні. Такі, що пишуться, коли розійшлися гості, погасли світла і лишилося тільки одне світло, непевне, нізвідки, ні для кого. Подеколи мені здається, що тут, у цих віршах, більше подиху, ніж письма, уяви чи бачення».
Довідка про авторку:
Мар’яна Максим’як народилась у м. Бучач на Тернопільщині. Закінчила Український Католицький Університет та Львівський національний університет імені Івана Франка. Пише поезію, прозу. Авторка дебютної збірки «Solo душі» («Каменяр», Львів 2004) та збірки вибраних поезій «ЛЮДИ» («Крок», Тернопіль 2011).
Учасниця численних Всеукраїнських та Міжнародних літературних фестивалів та проектів, зокрема літературних тандемів з Тарасом Прохаськом, Мар’яною Савкою, новозеландською поеткою Селіною Тусіталою Марш.
У 2010 році отримала заохочувальну премію літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” за поетичну збірку “Цифри, що танцюють”. Активна у галузі відеопоезії, її відео вірші у 2011 увійшли до шорт-лісту двох Всеукраїнських відеопоетичних премій («БУК» та «CYCLOP»). Вірші перекладено англійською мовою та на іврит.
Живе та працює у Львові.
КРОК НАЗУСТРІЧ САМОМУ СОБІ: З Юрієм Завадським розмовляє Наталя Пасічник
..От котроїсь жовтневої суботи ми о п’ятій ранку йдемо на дах певного будинку всі разом читати вірші та записувати все на відео. Якщо люди здатні на таке божевілля, то, гадаю, поезія ще комусь потрібна у цьому триклятущому світі краваток і посвідчень…
…В мене кілька проектів наразі. Один — книга “Хлор” у співпраці з Андрієм Антоновським. Інший — продовження роботи з гуртом “ZSUF” і запис наступних треків їхньої музики і моєї фонетичної поезії. Плюс вихід моєї великої книги, на що я мушу спромогтися до наступного літературного вересня. А ще, мабуть, зникну з преси як особа, в якої беруть інтерв’ю, бо маю намір справедливо вимагати гонорару за свої словa…
Джерело: http://www.exp21.com.ua/…
Пйотр Мацєжинський: “Я б не хотів, щоб мої тексти читали в школах”.
фото: Домінік Фіґєль
Пйотр Мацєжинський (Piotr Macierzyński) — досить відома і, водночас, досить суперечлива постать сучасної польської поезії. Його вірші зачіпають за живе, викликаючи захоплення або ж обурення. Аналогічно розходяться думки критиків. Легко оцінювати творчість класика, введеного в пантеон святих від літератури, ризиковано говорити про вірші живого поета. Найкращий коментар — то автокоментар. Пропонуємо інтернет-розмову з Мацєжинським про його творчість та переконання. Наталя Лобас
Наталя: Скільки має спільного Пйотр Мацєжинський з Твоїх віршів із реальним Мацєжинським?
Пйотр: Я б хотів, щоб якнайбільше, і в певному сенсі так, як є. Твір завжди спирається на переживання, роздуми, лектури автора. Навіть якщо це почуті історії — почуті, а отже переосмислені тим, хто пише. Навіть вимисел обмежується досвідом автора. Але є також другий бік цієї фальшивої монети. Мова — знаряддя недосконале. Бреше. Не передає реальності. Крім того, і так ми завжди показуємо лише фрагмент. Навіть якби ми хотіли поставити знак рівності між автором та ліричним суб’єктом, такі дії приречені на поразку. А шкода.
Continue reading Пйотр Мацєжинський: “Я б не хотів, щоб мої тексти читали в школах”.
20 грудня, 19.00, Львівська обласна філармонія. ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ: «Лексикон інтимних міст»
Львівська обласна філармонія та ГО «Форум видавців» представляють:
творчий вечір
ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ
«Лексикон інтимних міст»
ВЕДУЧИЙ – Юрій Винничук
20 грудня, 19.00
Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7)
Продовжуючи свій тур презентацій книги «Лексикон інтимних міст», Юрій Андрухович також завітає і до Львова. На львів’ян чекає не лише презентація книги та автограф-сесія, а й масштабний творчий вечір. Під час заходу йтиме розмова про нове творіння автора, а також відбудеться читання вже знаних улюблених текстів.
Запрошуємо усіх львів’ян та гостей міста відвідати цю непересічну подію.
Вартість квитків – 30, 50, 70 гривень (студентам і пенсіонерам – знижка). Квитки можна придбати в касах Львівської обласної філармонії та на сайті kvytky.ua.
Партнер заходу – готель «Леополіс»
Головний інформаційний партнер – радіо «Львівська хвиля»
Інформаційні партнери:
Lviv Today, ВГОЛОС, kultura.lviv.ua, ZAXID.NET, my.relax, VISIT.LVIV, У ЛЬВОВІ, RIA ЛЬВІВ, 032 UA
Акредитація преси: litfest@bookforum.com.ua
Юлія Скорода. Cтереотипи
Скорода Ю. Cтереотипи. – Тернопіль: Видавництво «Крок», 2011. – 116 с.
ISBN 978-966-2362-83-1
Дизайн обкладинки, макет і верстання: стронґовський
Поетична книга Юлії Скороди, маніпулюючи стеретипами поетичного тексту, усталеністю та втомленістю української поезії, зводить силу упередження нанівець, проте небезпечно балансує на межі поезії та своєрідної анти-поезії. Якась трешова потвора, яку ми називаємо Традицією, насувається з-поза тексту поетки, намагаючись втамувати свою спрагу завоювання, проте отримує всього лише насмішку. Сміх цей виражає себе через форму вірша поетки, соковиту мову та ліричність часто невпорядковану й таку, що доводить сама собою непотрібність у сучасному просторі літератури.
Оформлення та уклад книги надзвичайно гармонійний та виважений. Дизайнер книги стронґовський говорить, що ці “річні кільця дерев – переконлива метафора постійного виходу за рамки себе, за межі стереотипів. Авторка просила від мене мінімалізму, тож в процесі тривалих проб конкретика уступила місце геометричним абстракціям, фотографія річних кілець поступилася схематичному зображенню, а з кольорів лишилися тільки чорний, червоний і білий. Віршам це тільки пасує.”
Книга поділена на вісім розділів, які з різних ракурсів визначають стереотипність, розглядаючи сферу буття, бачачи самих себе, розподіляючи промінь мотиву на приземлені, не позбавлені асоціативних конектів і вибухів, напрямки, приносячи читачеві ще не їстівну, але цілком здатну на дотворення значеннєву субстанцію. Ця книга виявилася і простою, душевною, і рівнобіжно підступно насиченою смислом позазмістовим, спрямованим на реалізацію давно бажаного знекровлення одних форм і наповнення енерґією інших.
Про авторку. Юлія Скорода – западенка-ірраціоналка. Народилася 1988 року в м.Долина на Івано-Франківщині. Здобула свої виші в Національному університеті “Острозька академія”. За освітами інформаційний аналітик, фахівець зі звязків з громадськістю, перекладач, викладач англ.мови. Жила в Моршині, Долині, Острозі, Нетішині, Канаді. Наразі зупинилася в Києві, працює піарщиком. Основні пристрасті – авіація, скайдайвінг, йога.
Про видавництво. Видавництво “Крок” засноване в Тернополі Юрієм Завадським. Спеціалізується на виданні художньої літератури, провадить перекладні проекти та програми культурного обміну. З часу заснування, видавництво видало ряд важливих та цінних наукових праць, літературних книг, налагодило бурхливу культурну роботу в Тернополі та поза його межами. Однією з гілок роботи є перекладні проекти, що вилилися в налагодження культурних взаємин з Іспанією, Каталонією, Швецією, Польщею, Австралією, Новою Зеландією, США.
Відкриті читання літературної студії 87
10 листопада на 5 парі о 14:20 відбудуться відкриті читання літературної студії 87 на російській кафедрі філфаку ТНПУ ім. Гнатюка в ауд. 76 (можливо 78).
Запрошуємо усіх бажаючих, і “М”і”Ж”і”К”і”Б”і”Х”!
Тарас Прохасько в “Кабінеті” 10 листопада 2011 року
Мистецьке об’єднання “Дзиґа” представляє авторські зустрічі з письменниками
у кав’ярні-книгарні “Кабінет” (Львів, вул. Винниченка, 12)
10 листопада, четвер, 18 год.
ТАРАС ПРОХАСЬКО
Він вважається одним з найпомітніших явищ сучасної української літератури, його проза позбавлена пафосу, його життя організовано так, що він мало відчуває зміни в державі, політиці, громадському житті, його непокоїть дискурс насильства, який ніколи не зникав, але тепер зміцнюється в державі і те, що суспільство йому не опирається, він не дивиться телебачення і його турбує наша нелюбов до себе, вважає, що треба жити з увагою до інших і що ми – не самі і в цьому наша сила, і життя – таки не тотожне літературі.
Вхід вільний
Координатор “Кабінетних” зустрічей
Юрій Кучерявий 0503799961
Презентація поетичної збірки «ЛЮДИ» Мар’яни Максим’як: 19 листопада (субота) о 17:00, Київ, фестиваль-ресторація «Диван»
19 листопада (субота) о 17:00 фестиваль-ресторація «Диван»
Видавництво «Крок» ( http://krokbooks.com/ ) презентує поетичну збірку «ЛЮДИ» – другу книгу молодої авторки Мар’яни Максим’як, яка вийшла друком у видавництві у 2011 році. До неї увійшли вибрані поезії авторки, написані протягом восьми років.
Автор передмови до збірки поет та перекладач Остап Сливинський говорить про вірші Мар’яни наступне: «Рядки Мар’яни Максим’як – найвищою мірою елегійні. Такі, що пишуться, коли розійшлися гості, погасли світла і лишилося тільки одне світло, непевне, нізвідки, ні для кого. Подеколи мені здається, що тут, у цих віршах, більше подиху, ніж письма, уяви чи бачення».
Чому «ЛЮДИ»? Бо люди вміють кохати, відчувати, плакати, бояться втрачати, бувають щасливі, сумні, потрапляють на сторінки газет, старіють, міряють час відстанями доріг, викуреними цигарками, мріють про вічність. Авторка у своїх віршах часто акцентує на людині, її проблемах, переживаннях, стосунках. Каже, що це поезія для людей і про людей.
Дмитро Стретович, координатор літклубу «Маруся» про книгу «ЛЮДИ»:
«Справді добра жіноча поезія, яку хочеться перечитувати, а окремі рядки – заучувати. Мар’яна вміє глибоко дивись на звичайні речі, показувати банальні деталі в незвичних ракурсах. Сьогодні така поезія має особливе значення: вона нагадує людям, що радість життя в дрібницях».
Довідка про авторку:
Мар’яна Максим’як народилась на Тернопільщині. Закінчила Український Католицький Університет та Львівський національний університет імені Івана Франка. Пише поезію, прозу. Авторка дебютної збірки «Solo душі» («Каменяр», Львів 2004) та збірки вибраних поезій «ЛЮДИ» («Крок», Тернопіль 2011).
Учасниця численних Всеукраїнських та Міжнародних літературних фестивалів та проектів,
зокрема літературних тандемів з Тарасом Прохаськом, Мар’яною Савкою, новозеландською
поеткою Селіною Тусіталою Марш.
У 2010 році отримала заохочувальну премію літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” за поетичну збірку “Цифри, що танцюють”. Активна у галузі відеопоезії, її відео вірші у 2011 увійшли до шорт-лісту двох Всеукраїнських відеопоетичних премій («БУК» та «CYCLOP»). Вірші перекладено англійською мовою та на іврит.
Живе та працює у Львові.
Офіційний сайт авторки: http://marimaksymiak.wordpress.com/
Організатори: видавництво «Крок», літературний клуб «Маруся»
Інформаційна підтримка: «Буквоїд», «Арт-Вертеп», «ЛітАкцент», «Платформа»
Інтерв’ю з Юрієм Завадським, питає Наталя Пасічник
…Свобода, нерівність і розбрат – також чудові цінності, що особливо актуальні в нашому світі. І вони штовхають нас на подвиги…
… Мрію про жорстку конкуренцію та підпілля, про якість і силу, про світову славу і світовий вплив. Про що ще мріяти?..
…Бажаю переставати писати й братися за розум. Бажаю писати, і в такому разі нарікайте на себе…
Джерело: http://www.culbit.com/…
відкриті читання літературної студії 87 2 листопада 2011 року
відкриті читання літературної студії 87
тернопільський національний педагогічний університет імені володимира гнатюка
авдиторія 178
2 листопада 2011 року о 9:35
Літстудія 87: sun behind the clouds
8 жовтня о 06:00 за місцевим часом відбулись закриті літературні читання літературної студії 87 “Sun behind the clouds”. У читаннях брали участь Богдан Боденчук, Юлія Валах, юрійзавадський, Юрій Матевощук, Мар’яна Судова, Юлія Бабак. Музичний супровід: Святослав Стадничук та Андрій Чупік. Зйомка: Вова Луцишин.
Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
29 жовтня 2011 року о 17:00 в барі Коза
презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
у перекладах українською мовою львів’янина Лева Грицюка.
Книга видана у Тернополі видавництвом “Крок”.
Проект здійснено за підтримки Шведської Культурної Ради.
Continue reading Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
29 жовтня 2011 року о 17:00 в барі Коза
презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
у перекладах українською мовою львів’янина Лева Грицюка.
Книга видана у Тернополі видавництвом “Крок”.
Проект здіснено за підтримки Шведської Культурної Ради.
Інформаційна підтримка:
koza.te.ua, krokbooks.com, yuryzavadsky.com, levhrytsyuk.blogspot.com,
intb.te.ua, provse.te.ua, anons.te.ua, strng.org, galychyna.info
Юрій Завадський: «Я намагаюся видавати те, що сам хочу бачити на своїй книжковій полиці»
Джерело: http://bukvoid.com.ua/…
Світлана Корчагіна: Коробки з-під взуття Мар’яни Максим’як
«Люди» – це друга поетична збірка львівської письменниці Мар´яни Максим´як. Невелика книжечка, де на білосніжній обкладинці бачимо профіль жінки, який утворили різнобарвні ажурні гілочки. За задумом авторки книжка позбавлена класифікацій: у збірці – римована та неримована поезія різних років написання, різної тематики, врешті-решт різна за рівнем письма…
Джерело: http://bukvoid.com.ua/…
Василь Махно: в Україні занадто сильний егоцентризм
Нині в українській літературі є кілька добрих гравців на європейському полі. Є багато текстів, актуальних в Україні, але у світі вони нікому не цікаві. Нам заважає питомо український варіант способу мислення чи висловлення. Щось національне, звичайно ж, має бути.., але коли я прочитав останню книжку Ліни Костенко, подумав, що її забудуть за рік. Дуже важливо відрізняти естетику від суспільної цінності.
Джерело: http://tyzhden.ua/…
“iuriizavadskyi” (“юрійзавадський”), Ternópill, 2003 /Переклад каталонською А.Антоновський, К.Джірона, Ф.Джелонк
dolor
els peus tallats fins les llindes
les mans trinxades fins les baldes
l’edifici malferit d’infància
DrumТиАтр orchestra: “Oksanka” by Yury Zavadsky
МІСТ З ПАПЕРУ: Галина Петросаняк і Олександр Фразе-Фразенко
Арсеній Барзелович, Микола Шпаковський та МО “Дзига” представляють
новий проект у кав’ярні-книгарні “Кабінет”
НА СЛУХ І НА ГОЛОС
бо це література (?) котра робиться для слуху
і котра існує (і заявляє про себе) вголос
Проект продовжуватиме цикл акцій, які час від часу презентувалися у “Кабінеті” і які спорадично виникають на перехресті літературного, музичного а також артистичного середовищ і викликали інтерес публіки та провокували жваві обговорення, що свідчить про небанальність такого сполучення різних жанрів. Тепер ми намагатимемося продемонструвати перед відвідувачами “Кабінету” і слухачами Кабі.net (http://dzyga.com/podcast/) повну палітру усіх можливостей таких сполучень, які поки-що невідомі широкому загалу.
6 жовтня, четвер, 18 год.
літературна каварня “Кабінет”
вул. Винниченка,12
МІСТ З ПАПЕРУ
Галина Петросаняк і Олександр Фразе-Фразенко
“…то будуть найновіші вірші Галини Петросаняк, серед них і на єврейську тематику, та музика Олександра Фразе-Фразенка, творена під час декламації. На очах у глядачів з тандему цих двох людей виросте щось третє.”
Арсеній Барзелович
Координатор літературних зустрічей Юрій Кучерявий 0503799961
Каталонські поети в Одесі з книгою “Капсула…”
Василь Махно: Українська література ніколи не буде такою, як англійська чи французька
Я думаю, що після 1991-го року цей шанс є. І нині на прикладі перекладів, антологій, зацікавлення українською літературою як країною пост-радянською країною є дуже добрий шанс. Дуже добрий шанс був, але не використаний, після Помаранчевої революції, коли світ зацікавився. Якщо б Україна пішла в певному векторі, тоді б ситуація була зовсім інакшою. Безумовно, мають бути добрі вірші, романи, есеїстика. Але те, що українська література цілком грає як рівноправний гравець на літературному полі Європи – в цьому сумнівів нема.…
Джерело: http://life.pravda.com.ua/…
Сергій Жадан та Томас Аріас у Львові в книгарні Є, вересень 2011
Сергій Жадан у Львові from Sanya Kryvets on Vimeo.
Aндрій Aнтоновський i ZSUF у “Лівому березі”, Львів 2011
Юрій Завадський в книгарні Є, Львів 2011
20 хвилин: Новозеландська поетеса представила тернополянам свою книгу
Селіна Тусітала Марш навчає новозеландської й тихоокеанської літератури і літературної творчості в Університеті Окленду, Нова Зеландія. Вона є першим островитянином, який отримав ступінь доктора філософії на новозеладському факультеті англійської філології.
Новозеландська поетеса Селіна Тусітала Марш вперше завітала в Україну. Використовуючи мову тіла, читала свої поезії і для тернополян в галереї “Бункермуз” 21 вересня.
Зустріч виявилася дещо імпоровізаційною, а тому не всі охочі могли поспілкуватися із гостею, каже тернопільський письменник Юрій Завадський.
– Селіна є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові, – розповідає він. – На моє запрошення вона погодилася відвідати ще одне західноукраїнське місто – Тернопіль.
Літераторка презентувала свою першу книгу, назва якої у перекладі із новозеландської звучить приблизно “Тихоокеанський островитянин, який швидко говорить”. До речі, у 2009 році вона отримала за неї національну премію.
– Ми познайомилися із Селіною через Інтернет, – продовжує Юрій. – Я переклав кілька її текстів українською мовою і надіслав їй. Якщо чесно, працювати з поезіями авторки було досить складно. Адже мова жителів Нової Зеландії трохи специфічна.
Окрім робіт поетеси, зацікавило тернополянина ще й походження Селіни. За його словами, вона має має самоанське, тувалійське, британське і французьке походження. Мама – самоанка, а тато – європеєць. Свого часу вони емігрували в Нову Зелендію.
– Мама Селіни була неписьменною, але дуже хотіла, щоб її донька зростала у звичаях і традиціях Нової Зеландії, – каже він. – Проте поетеса шкодує, що майже не розмовляє самоанською мовою. У 2004 році Селіна Тусітала Марш захистила докторську дисертацію з англійської філології. До речі, вона – єдини вихідець із Тихоокеанських островів, яка захистила дисертацію. Вона вивчала літературу місцевих культур, і у своїй роботі відкрила світові імена раніше невідомих літераторів. Наразі поетеса викладає в Оклендському університеті, який входить у 50 найкращих вузів світу.
Звертаючись до тернополян, новозеландська гостя заговорила українською – “Добрий день”. Ще, як вона розповіла, знає слово “дякую” та записала всі назви страв, які їла в Тернополі.
– Тусітала – це моє дівоче ім’я, – говорить вона. – Тусі означає “вказувати початок”, а “тала” – “історія, розповідь, байка”. Перший свій вірш написала в 11 років про небезпечність атомної бомби. Він викликав резонанс серед людей, і я зрозуміла, що можу силою слова впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві. Тож найбільше змальовую проблеми місцевого населення, але не забуваю і про інтимну лірику.
Поезію Селіни Тусітали Марш люблять новозеландські письменники, бізнесмени й навіть міністри. Кілька творів вона зачитала й тернополянам. Читаючи, жінка не просто дивилася в книгу. Вона увесь час імпульсивно жестикулювала, ніби малювала в повітрі якісь образи. До того ж, читання супроводжувала музика.
– Я люблю не тільки читати свої тексти, а й показувати їх, – акцентує гостя. – Хочу, щоб люди проникли всередину моїх віршів, відчули їхнє дихання.
Наприкінці зустрічі поетеса висловила сподівання, що в майбутньому ще обов’язково завітає в Тернопіль, щоб продовжувати вивчати українські традиції.
Наталія БУРЛАКУ
Джерело: http://te.20minut.ua/…
Юрій Завадський в ТО НСПУ 29 вересня 2011 року
Юрій Завадський. на video.tochka.net