20 хвилин: Новозеландська поетеса представила тернополянам свою книгу
Селіна Тусітала Марш навчає новозеландської й тихоокеанської літератури і літературної творчості в Університеті Окленду, Нова Зеландія. Вона є першим островитянином, який отримав ступінь доктора філософії на новозеладському факультеті англійської філології.
Новозеландська поетеса Селіна Тусітала Марш вперше завітала в Україну. Використовуючи мову тіла, читала свої поезії і для тернополян в галереї “Бункермуз” 21 вересня.
Зустріч виявилася дещо імпоровізаційною, а тому не всі охочі могли поспілкуватися із гостею, каже тернопільський письменник Юрій Завадський.
- Селіна є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові, – розповідає він. – На моє запрошення вона погодилася відвідати ще одне західноукраїнське місто – Тернопіль.
Літераторка презентувала свою першу книгу, назва якої у перекладі із новозеландської звучить приблизно “Тихоокеанський островитянин, який швидко говорить”. До речі, у 2009 році вона отримала за неї національну премію.
- Ми познайомилися із Селіною через Інтернет, – продовжує Юрій. – Я переклав кілька її текстів українською мовою і надіслав їй. Якщо чесно, працювати з поезіями авторки було досить складно. Адже мова жителів Нової Зеландії трохи специфічна.
Окрім робіт поетеси, зацікавило тернополянина ще й походження Селіни. За його словами, вона має має самоанське, тувалійське, британське і французьке походження. Мама – самоанка, а тато – європеєць. Свого часу вони емігрували в Нову Зелендію.
- Мама Селіни була неписьменною, але дуже хотіла, щоб її донька зростала у звичаях і традиціях Нової Зеландії, – каже він. – Проте поетеса шкодує, що майже не розмовляє самоанською мовою. У 2004 році Селіна Тусітала Марш захистила докторську дисертацію з англійської філології. До речі, вона – єдини вихідець із Тихоокеанських островів, яка захистила дисертацію. Вона вивчала літературу місцевих культур, і у своїй роботі відкрила світові імена раніше невідомих літераторів. Наразі поетеса викладає в Оклендському університеті, який входить у 50 найкращих вузів світу.
Звертаючись до тернополян, новозеландська гостя заговорила українською – “Добрий день”. Ще, як вона розповіла, знає слово “дякую” та записала всі назви страв, які їла в Тернополі.
- Тусітала – це моє дівоче ім’я, – говорить вона. – Тусі означає “вказувати початок”, а “тала” – “історія, розповідь, байка”. Перший свій вірш написала в 11 років про небезпечність атомної бомби. Він викликав резонанс серед людей, і я зрозуміла, що можу силою слова впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві. Тож найбільше змальовую проблеми місцевого населення, але не забуваю і про інтимну лірику.
Поезію Селіни Тусітали Марш люблять новозеландські письменники, бізнесмени й навіть міністри. Кілька творів вона зачитала й тернополянам. Читаючи, жінка не просто дивилася в книгу. Вона увесь час імпульсивно жестикулювала, ніби малювала в повітрі якісь образи. До того ж, читання супроводжувала музика.
- Я люблю не тільки читати свої тексти, а й показувати їх, – акцентує гостя. – Хочу, щоб люди проникли всередину моїх віршів, відчули їхнє дихання.
Наприкінці зустрічі поетеса висловила сподівання, що в майбутньому ще обов’язково завітає в Тернопіль, щоб продовжувати вивчати українські традиції.
Наталія БУРЛАКУ
Джерело: http://te.20minut.ua/…
Юрій Завадський в ТО НСПУ 29 вересня 2011 року
Юрій Завадський. на video.tochka.net
Winter Letters by Vasyl Makhno translated from the Ukrainian by Orest Popovych
Whoever loves free jazz will love these poems. Pent-up emotion jolted to the surface of consciousness. Whoever believes in the power of language and of imagery to first stun then capture—rather than explain—reality will also love these poems. Makhno’s gift is his meticulous riffs fed by memory and imagination. Everything superfluous is cut out and concentrated into a single intensity that blows through the reader like a saxophone riff or a late-night blizzard that overtakes her/him in the wintry orchards of New York City streets. But this new compilation of urban visionary poems is very much a partnership. A good translator, too, must have a style of one’s own — in addition to being in love with the original text. Orest Popovych has that confidence and heart. The result: two voices, one track. This kind of pure, sensitive, wildly in-synch collaboration is rare. Without question, Winter Letters and Other Poems is among my top recommendations for the year.
Dzvinia Orlowsky, Pushcart Prize winning author
John Lennon and the author’s father hover over a landscape of legacies, offering inspiration and admonition in Winter Letters, Vasyl Makhno’s new poetry collection. Beginning with what John Donne called “both the year’s and the day’s deep midnight,” Makhno contemplates the snow and despair of an alien and alienating New York, and carries us in a seasonal cycle across time and geography, across world culture, high and low. With stops in his native Ukraine, as well as Germany, Romania, the State of Maine, among others, Makhno introduces us to characters as diverse as old Volodya (the pensioner who came to church in pajamas), and Johnny Cash (who means moola). With a foundation in the international community of letters, Winter Letters reminds us of the universal power of art.
Judith Baumel, Walt Whitman Award Winner, former director Poetry Society of America
Vasyl Makhno
Vasyl Makhno is a Ukrainian poet, essayist, and translator. He is the author of seven collections of poetry: Skhyma (1993), Caesar’s Solitude (1994), The Book of Hills and Hours (1996), The Flipper of the Fish (2002), 38 Poems about New York and Some Other Things (2004), Cornelia Street Café: New and Selected Poems (2007), and most recently Thread and Selected New York Poems (Spuyten Duyvil, 2009). He has also published a book of essays The Gertrude Stein Memorial Cultural and Recreation Park (2006), and two plays Coney Island (2006) and Bitch/Beach Generation (2007). He has translated Zbigniew Herbert’s and Janusz Szuber’s poetry from Polish into Ukrainian, and edited an anthology of young Ukrainian poets from the 1990’s. Makhno’s poems, essays and plays have been translated into some one dozen languages. In recent years volumes of his selected poems were published in Poland, Romania and USA. In English, his poems and essays have appeared in AGNI, Absinthe, Post Road, Poetry International, Interlitq (UK), International Poetry Review and Mad Hatters’Review. He has been living in New York since 2000.
Orest Popovych
Orest Popovych, the translator, is Professor-Emeritus at Brooklyn College of the City University of New York, and the President of the Shevchenko Scientific Society, USA. He is the author or editor of 4 books in English and one in Ukrainian. A collection of 33 of his English translations of Vasyl Makhno’s Ukrainian poetry has been published as part of their bilingual book titled “Thread and Selected New York Poems” (Spuyten Duyvil, New York, 2009), for which the translator was awarded by the American Association for Ukrainian Studies “The AAUS 2010 Prize for Best Translations from Ukrainian into English”. His individual English translations of Vasyl Makhno’s poems have appeared in AGNI, , Poetry International, Interlitq (UK), International Poetry Review and Mad Hatters’Review.
Buy the book: http://www.spuytenduyvil.net/…
Jacqueline Carter – Thoughts on what’s happening on Waiheke Island / Джеклин Картер – Думки про те, що коїться на острові Вайгеке
О пів на першу ночі
Сиджу на твоєму ґанку
п’ючи вино яке ти б не допив
курячи цигарки які ти б не підкурив.
Наближається шторм.
За спиною
сохнуть
кістки такапу*.
На плитці
в каструлі
фарбується кікі**.
У моєму серці
що потроху
закохується
стрілянина…
Я навіть не припускала
що мені колись набриднуть
речі такого ж кольору
що й кров червоне вино
що й саме вино
що приходять з припливом
і відходять з відпливом.
І я гадаю це добре
для тих
які надалі
творять своє
“бути”
у поступі
буття
які створили
E Rongo,
whakairia
ki runga
kia tina!
Tina!
Haumi e!
Hui e!
Taiki e!***
–
* Такапу (маор. takapu) – маорійська назва баклана.
** Кікі (маор. kiekie) – в цьому випадку це тканина, виготовлена з рослини з тією ж назвою. Тканину фарбують давнім способом, додаючи суміш із рослин.
*** Ронґо,
постань і височій
з долів
непорушно і твердо!
Непорушно і твердо!
Неперервний!
Врожайний!
Помічник у жнивах!
Ронґо – дитя Ранґа та Папа, бог-покровитель рослин, які вживаються в їжу.
Лев Грицюк: Раґнар Стрьомберґ – НІЧОГО/ЩОСЬ
Скрізь смерть і безладдя
Не приховувати нічого і приховувати щось
у світлі забуття
Безладдя і смерть скрізь
Скрізь молитва про — хай би ніколи це не закінчувалось
про — не приховувати нічого і приховувати щось
у світлі забуття
11 лютого 1980 року
Переклав Лев Грицюк
ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ І ВИДАВЦЕМ ЮРІЄМ ЗАВАДСЬКИМ В ТОО НСПУ
ТОО НСПУ ЗАПРОШУЄ:
У рамках «Літературних четвергів»
29 ВЕРЕСНЯ О 17 00
ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ І ВИДАВЦЕМ ЮРІЄМ ЗАВАДСЬКИМ
У програмі:
- Авангард і традиція в літературі;
- Видавнича справа в Україні;
- Поезія Юрія Завадського;
Модерує Наталя Пасічник
Адреса: вул. Й. Сліпого, 3,
ТОО НСПУ.
Selina Tusitala Marsh at Bunkermuz gallery, Ternopil, Ukraine / Cеліна Тусітала Марш у ґалереї Бункермуз, Тернопіль, Україна
Селіна Тусітала Марш /Selina Tusitala Marsh/ на video.tochka.net
AU/UA: Contemporary Poetry of Ukraine and Australia / Сучасна поезія України та Австралії
AU/UA
Contemporary Poetry of Ukraine and Australia
Edited by Les wicks, Yury Zavadsky and Grigory Semenchuk
Digital book
/
Сучасна поезія України та Австралії
За редакцією Леса Вікса, Юрія Завадського і Григорія Семенчука
Цифрова книга
AU/UA: Сучасна поезія Австралії та України /Упор. Лес Вікс, Юрій Завадський і Григорій Семенчук. ― Тернопіль-Сідней: Крок, Meuse Press, 2011. ― 126 с.
Дизайн обкладинки: стронґовський
Макет і верстка: Юрій Завадський
Мова видання: англійська, українська.
