Як Ви стали перекладачем?
Від себе йдучи, шукав завжди вислову тих форм, які б дали мені задоволення, викликали те враження, яке мені особливо необхідне. Звідти — моя поетична творчість, моя викладацька робота, моє перекладацтво. Хоча в переклад не вірю, і переклад іґнорую. Намагаюся адаптувати текст, не без власних стильових орієнтацій. Не вірю в переклад, скажу ще раз, прошу вивчати мови, ставати вище свого походження, а коли це зайве — то байдуже, працюй, живи.
Continue reading Лев Грицюк: Інтерв’ю з перекладачем: 33. Юрій Завадський →
КУРТ ШВІТТЕРС
ДВАНАДЦЯТЬ
Один Два Три Чотири П’ять
П’ять Чотири Три Два Один
Два Три Чотири П’ять Шість
П’ять Шість Чотири Три Два
Сім Сім Сім Сім Сім
Вісім Один
Дев’ять Один
Десять Один
Один Одинадцять
Десять Дев’ять Сім Вісім Шість
П’ять Чотири Три Два Один
Пер. Юрій Завадський
*
КУРТ ШВІТТЕРС
ДВАНАДЦЯТЬ
Один два три чотири п’ять
П’ять чотири три два один
Два три чотири п’ять шість
Шість п’ять чотири три два
Сім сім сім сім сім
Вісім один
Дев’ять один
Десять один
Одинадцять один
Десять дев’ять вісім сім шість
П’ять чотири три два один
Пер. Лев Грицюк
Джерело: levhrytsyuk.blogspot.com
Хоча б деколи
потворне олово
наземний пагорб у кожному
західному передмісті визначає порядок на подвір’ї.
Хоча б світлина
депутатів-сталіністів місцевої ради
з довгими рядами підлітків у військових одностроях.
Той кишковий спазм від хлору коли ти пірнаєш попри
розділювальні лінії плавців.
Деколи простір попід
неприглядним водоспадом –
бурлячий забій води, що теше
піщаник у своєму потоці.
Сонце філігранно обрізається навислими яснами,
дрібною скоричневілою за життя рибою
і крихітними квітами чагарників
(зблизька вони екстраваґантно кольоровані/
обожнювані птахами і комахами)
Вода падає на мозолясті руки
рот випускає неспокійний подих
тоді ти закорінений і заглиблений
в австралійському серці.
© Юрій Завадський, переклад, 2011
Continue reading LES WICKS – POOL / ЛЕС ВІКС – БАСЕЙН →
Або ж тут, або між
хвилями через край, що синтезують
срібло, кам’янисто-зелені, витончений подих,
націлений у пісок уст і розпилені кулі,
наче святі нюти в рядах корабельних носів,
небесні катастрофи, країна, де говорить кров,
блакитний спалах блискавки
вихлюпнувся разом із монотонним транспортом,
розгарячілим, в піні й гівні, твого серця
темна лінза,
потемніла з-поміж мого люблячого чола.
Вірні очі не мають свідків,
статична сила сонця
є ніжністю розгорненою.
© Юрій Завадський, переклад, 2011
Continue reading PETER MINTER – GLIMPSE / ПІТЕР МІНТЕР – ПРОБЛИСК →
poetry blog / international literary agency
