23 січня у арт-клубі «КОЗА» в рамках проекту BLACK&WIGHT відбувся Арткорпоратив «DRUMТИАТР» (в асоціації з Юрієм Завадським) за участи Юрія Іздрика , Григорія Семенчука та Ростислава Шпука . Проект B&W — мультимедійна мистецька програма, зосереджена довкола випуску наступного, 32-го, числа журналу «Четвер».

ПРО ПОЕЗІЮ БЕЗ СЛІВ І НЕ ТІЛЬКИ…

юрійзавадський. – Тернопіль: Джура, 2008. – 64 с.

Юрій Завадський – поет, літературознавець, кандидат філологічних наук, викладач ТНПУ ім.. В. Гнатюка. Автор поетичних книг: «Імовірність» (1999), «юрійзавадський» (2002), «юрійзавадський» (2005). Живе і працює в Тернополі. Книга, про яку йдеться, відповідно до харизми поета має назву «юрійзавадський 2008». Світ є у постійному становленні й оновленні, він твориться на наших очах й нашими очима. Тепер нема стимулу писати просто хорошу поезію, бо вона сьогодні відносна, й тому в певному сенсі, одноразова – прочитав і…забув. Покоління, що прийшло на зміну, ставить перед собою надзавдання, намагається відкрити принципово новий формат мистецтва. За нашого часу складно знайти справжнього розуміння цих пошуків: або відкидаєш будь-які прояви нестандартного письма, або в кращому випадку, придивляєшся обережно і…мовчиш. Питання формального визначення нової збірки Юрія Завадського стало одним із найскладніших – кожен другий співрозмовник, із котрим я обговорювала інновації поета, безапеляційно стверджував: непоезія, штукарство. Отакої! Я пішла іншим шляхом…

Тетяна Дігай

– Юрію, складається таке враження, що ти і поезія свого часу утворили неймовірну єдність під іменем юріязавадського. Чи можна підходити до того, що ти пишеш, як до проекту?

– Можемо називати се проектом. Але одного разу все може змінитися заради природи творчості, – порушити стереотип, зруйнувати усталене прийняття, забути про правила й зобов’язання, – літературна творчість окрема, вільна, аморальна. В перспективі ще одна книга, яку ось бачу перед собою на столі. поступово виводжу свого персонажа, навчаючи його говорити влучніше, менше, доречніше. Останнім часом переконуюся, що працюю як прозаїк, пишучи вірші, – виявляє страхітливе свавілля над текстом, що вдовільняє моє авторство. Допоки текст мені підкоряється – се проект. [..]

Наталя Пасічник

У поезії Завадського відсутні канонічна ритміка і рими. Хлопець переконаний, що вони спотворюють думку автора.

Завадський переконаний, що поезія і реальність — різні світи. І стверджує, що в його житті все по-інакшому, ніж у віршах. Він говорить з читачем так, як хоче. У його творах живе нечемний персонаж, який, на відміну від автора, курить, п’є і часто б’ється.

Любов ЛАЗУКА

*

Останнім часом поет Юрій Завадський став шалено популярним. Він був гостем поета і критика Петра Сороки у передачі ТТБ «Літературна вітальня». У нього залюбки беруть інтерв’ю різні видання, де його творчість називають шокуючою, у дечому надто «фізіологічною», неомодерновою. Отут я хочу посперечатися. Не знаю, чи треба так спрощувати стиль, а головне – зміст поезії нашого автора. На мою думку, все набагато складніше і наявність мотивів емоційності, схвильованості додає поезії Юрія рис, не притаманних «голому» модернові. І це прекрасно! Не будемо цього заперечувати!

Тетяна Дігай

Він з тих, про кого люблять говорити. Заручник свої популярності, в яку вірить не до кінця. Знайомтесь – Юрій Завадський – зразковий хлопець з непристойними словами. У свої двадцять сім є кимось: поетом, літературознавцем, укладачем самвидавівської літературної газети «ZВІРШІ», співзасновником сайту РАСТАУКРАЇНА (http://rasta.com.ua), засновником інтернет-проектів, серед яких є сайти Павла Тичини, Івана Іова, Марії Приймаченко.

Під час конверзації Завадський зізнався: «Я б хотів почути від когось розуміння моїх віршів». І справді, його поетичні книги «Імовірність» та «юрійзавадський» розуміються тими, хто їх потребує. Молодий автор почав писати те, чого не міг знайти серед уже написаного. Працював не для читача, а «по-своєму, для себе». Ліричний герой (він же Завадський) – чуттєвий однолюб, який не хоче подобатися, зберігає дистанцію, ховається і все ж – не залишається непоміченим. Його поезії як пересічні події, долі, далі. Не римовані, вони наче чистісінька проза, стенограми снів, які підсилюють дійсність…

Олеся Гудима

Із Юрієм Завадським я познайомилась у дуже знаковому місці – картинній галереї. Впізнавши у молодому чоловікові тернопільського поета та викладача рідного Педагогічного університету, одразу ж не змогла втриматись від спокуси поговорити про творчість пана Юрія, українську і зокрема тернопільську літературу, про яку він, як безпосередній її творець, зміг би багато розповісти.

Ганна Золотнюк