Відносно молоде тернопільське видавництво «Крок» «під зарядом» (як писалося на деяких галицьких виданнях межі ХІХ-ХХ століть) Юрія Завадського вплітає шведські нитки в гобелен сучасного українського книговидання. Зокрема і шведські, крім багатьох інших. Адже, крім розглядуваного видання, яке минулоріч вже набрало поліграфічної плоті, там планується до виходу ціла поетична серія, в якій будуть незабаром представлені: Раґнар Стрьомберґ (Ragnar Strömberg), Селіна Тусітала Марш (Selina Tusitala Marsh), Енрік Казасес (Enric Casasses), першою ж має вийти книжка Раґнара Стрьомберґа «Жовтоока», а потім буде ще невідь-скільки. Гарною «артпідготовкою» для випуску цієї серії стала антологія «18 поетів із Гетеборга» в перекладі зі шведської Лева Грицюка. «Артпідготовка» походить не від слова «артилерія», а від слова «арт», що означає мистецтво. Поезія ж, прецінь, є наймистецькішим із мистецтв.

Не завадить декілька слів сказати про Лева Грицюка, який сміливо входить у літературний простір, наразі принаймні в його перекладацький вимір. Народився він 1983 року у Львові, закінчив факультет міжнародних відносин Львівського університету, де упродовж навчання студіював шведську як «першу» мову. Навчався на маґістерському курсі з культурології рідного університету, вчився у Вищій народній школі міста Оскарсхамн у Швеції для покращенні рівня шведської мови. Веде блоґ про переклад і літературу «WhyTranslator» (levhrytsyuk.blogspot.com), який користується чималою популярністю серед зацікавленої публіки. Наразі розглядувана книжка є другою в його опублікованому перекладацькому доробку. Хоча й доробок ще не надто вражаючий, проте перед ним відкриті широкі перспективи, він ще енну кількість разів приємно нас здивує.
Отже, 18 поетів. 16 із них представлені окремими добірками. Одна з цих 16 поетів Лінн Гансéн (наймолодша в цій антології, до слова) входить і в останню добірку, яка презентує літературний колектив «G=T=B=R=G», в який входять теж Атена Фаррохзад і Кристофер Фолькгаммар. От і маємо 18 поетів і поеток, які є представниками середнього й молодого поколінь сучасної шведської поезії, в якій виокремлюється «феномен» власне гетеборзької поезії, «батьком» якої і є Раґнар Стрьомберґ, окрема збірка якого, як вже знаємо, буде наступною після цієї антології у циклі «шведіани» чи «свенскіани».
Раґнар Стрьомберґ (1950 р. н.) є автором численних поетичних збірок (які видавав від 1975 до 2000 року, а після «полудня віку» як поет замовк, – можливо, лише тимчасово), перекладав шведською Джона Ешбері та сучасну данську поезію. Р. Стрьомберґ представлений у цій антології сильними віршами, які корисно вирізняються на тлі інших авторів, тож невипадково окрема збірка саме цього гетеборзького автора вийде незабаром в українському перекладі. Маурітц Тістельо (без р. н.) окрім того, що поетом, є також митцем й активістом. М. Тістельо представлений віршами, які виглядають, наче посторінкові посилання під суцільною рискою, решта ж простору сторінки залишається «голою». Гелена Ерикссон (1962 р. н.) є авторкою восьми поетичних збірок. Г. Ерикссон представлена напіввізуальними віршами, які використовують дрібнесенький шрифт і графічну розбивочку. На сторінці 97 немає нічого, навіть пагінативної розмітки. Якщо так задумано (а це не банальний поліграфічний ґандж), то щось подібне існує і в інших поетів. Наприклад, приблизно такого типу є «Білий вірш» із «Шедеврів» Юрка Позаяка, щоправда бліда назва на сторінці в нього таки присутня. Ліна Екдаль (1964 р. н.) є авторкою п´яти поетичних збірок. Л. Екдаль представлена віршами зі збірки «Про бажання стати виразною як людина» (2008), яка вийшла українською мовою в Грицюковому перекладі. Кеннет Клеметс (1964 р. н.), родом зі шведської історичної провінції Уппланд, є автором п´яти поетичних збірок. К. Клеметс представлений твором «Вірші покажчик» зі збірки «Акселератор» (2005). Це своєрідний калейдосоп дефініцій вірша. Ульф Карл Улов Нільссон (1965 р. н.) від 1990 року видав декілька поетичних збірок. У. К. У. Нільссон представлений конкретно-реалістичними віршами з макабричними нотками. Йорґен Лінд (1966 р. н.) видав шість поетичних збірок. Й. Лінд представлений «Теорією еволюції» – прозопоетичним текстом-трактатом. Анна Маттссон (1966 р. н.) видала шість поетичних збірок та три романи, декілька драматичних творів, переклала «Пеппі Довгупанчоху» Астрід Ліндґрен кхмерською мовою, а прозу й поезію перекладає з фарерської на шведську. А. Маттссон представлена поетичними мініатюрами. Памела Ясков´як (1966 р. н.) окрім віршів, пише прозу та п´єси. П. Ясков´як представлена «сонними» віршами, доволі макабричними, проте не позбавленими елегантності. Крістіна Фалькенланд (1967 р. н.) видала наразі три поетичні збірки. К. Фалькенланд представлена віршами, які графічно-візуально оформлені як пряма мова, та й чимось перетинаються з віршами зі збірки Маріанни Кіяновської «Пряма мова». Фредрик Нюберґ (1968 р. н.) є автором п´яти поетичних збірок, займається драматургією та літературною критикою. Ф. Нюберґ представлений циклом «Ротори. Рухи 1-5» зі збірки «Інша практика». Дáвід Вікґрєн (1975 р. н.), народжений на півночі Швеції, видав три поетичні збірки. Д. Вікґрєн представлений віршем у прозі «сторони» (саме так, бо там всі слова – з малої літери). Синтезом поезії та прози є поезії у прозі. Та окрім поезій у прозі можуть існувати ще й твори, які я свого часу назвав «прози в поезії», пристосувавши це визначення до відповідних творів Романа Садловського «Два вікна» та «Непорозуміння». Існує і прозопозія, зокрема в доробку Володимира Кашки. Назвавши стиль Кашки амальгамою поетичних засобів (регулярної поезії, верлібру, прозопоезії), Богдан Бойчук про останній із названих засобів писав, що «прозопоезія ця визначається лагідністю, ясністю і філософським усеприйняттям». Такими ж якостями відзначається і прозопоезія Д. Вікґрєна, – такий вид творчості Юрко Позаяк називає «прозія». Йоганнес Анюру (1979 р. н.) видав три поетичні збірки. Й. Анюру представлений ентептихом (циклом із одинадцяти творів) «Ітака, або тут, або пізніше» зі збірки «Тільки боги – нові» (2003) та безіменним пентаптихом, який є першою частиною його збірки «Омега» (2005). У першому циклі годі шукати алюзії до Одіссея, там, як і в циклі другому, мішанка часопросторових натяків і реалій. Сара Галльстрьом (1979 р. н.) видала три поетичні збірки. С. Галльстрьом представлена теж прозопоезією. Еліза Інґварссон (1979 р. н.) видала дві поетичні збірки. Е. Інґварссон представлена розлогими віршами, які своєю «розлогістю» чомусь нагадують вірші Андрія Бондаря чи Остапа Сливинського. Лінн Гансéн (1983 р. н.) видала одну поетичну збірку, водить у вже згадану поетичну групу «G=T=B=R=G». Л. Гансéн представлена фрагментарними замальовками з афористичним ухилом.
Не відаю, чи перекладач-упорядник так замислив, але в цій антології строго дотримано ґендерної паритетності: із вісімнадцяти авторів є дев´ять чоловіків і дев´ять жінок. Про різні тансверсії нікому не відомо.

Джерело: http://bukvoid.com.ua/…

Спільні справи, маленькі люди,
Холодний ранок, двигун, без
Зайвих хвилювань, ніяково.

Кльк кльт кльн, кльн.

О т, о т, о        т.

*

З дороги — сік,
Іржава вода, важка,
Алкоголь, ліки, імла.

На світанку — сік,
Сутичка, сонорні.

Дві смуги, що.

*

Обличчя моїх закатованих.
Цигарка, завчасу, зітліла.
Літо зблизька, лід, лід.
Дві смуги хребта,
Дві коми, крапка.

*

Знак оклику:
!!!!!!! !!!!!!!
!!!! !!!!!!!!!!
!!!!!!!!!! !!!!!!
!!!!!! !!
!!!!!!!!!!!!!!

*

Андрієві Антоновському

Один собі, все на себе,
Всотав, всоте.
Ти собі сам, і сам для себе,
І сам усе.

І нарешті
Втримав долонею простір,
Не розхитав, птахи з пір’ям,
Тихо.

Нерівномірний текст, що надає голоду,
Надбудовує світобачення недійсним,
Новостворений, неструктурований,
У тобі він стає тобою, і стать
Неважлива, парад сексуальних потреб
У завбачливий день, коли двигуни
Розігріті, дороги, ріки різноспрямовані,
І люди.

© Юрій Завадський, 2012

Чекав собі неспокою, а надійшов
Зі стисненими зубами,
Зосереджений,
Зовсім зс зос з
Сз всм рв.

*

На хвилі, розгойдуючись, ніби не я,
За враженнями — початок.

Неґативно заряджений, у долоні —
Останній лід, сьогорішний.

Прапор України — відтінок червоного,
Без обміну досвідом, без гніту.

Краплю води, викинув.

*

…і той, і ще той…
Пабло Пікассо

І ііі ііі, іі. І ііііі і.
Згорблені, і ізольовані,
І єретичні, і ось вони, необачні,
І дороги, і щелепи, і оптимальні,
І поступливі, і хворі, і ті,
І ще інші, мацаками тримаються
За свої черевики, криниці,
І ті, обмежені зором, прозорі,
Знекровлені, і ті, що назустріч.

*

Дарії Лопушинській

Почав би ходити, ще раз,
Відкриваючи для себе
Гострі пороги,
І сало з чорним хлібом,
І себе, наділеного статтю.

Себе пробудити не можу,
Розгублений, втрачаю свій час.

Ранок — спроба все зберегти,
Жовті згадки, плюсквамперфект,
Пісок під нігтями,
Сині сливи з хробаками,
Олівець, олівець, олівець,
Олівець звільнення, олівець
Звільнення.

*

Ви двоє залишилися,
Вібродзвінок, наодинці
Вирушаю, повернуся
Ввечері, небагато
Вірити, ще менше
Знати.

*

Економіка, економіка.

Дорога вперед, молитись на вервиці,
Закоротка, від любові
Очманіла. Взяв собі за мрію
Дорогу, асфальт під колесами,
Бензин, рушій почуттів,
Незахищеність, і пошепки.
І пошепки: ґлюкоза обрáз,
Дівчина і музика, дівчина і
Музика, дві дівчині,
І дівчата-повії, і дівчата —
В жертву змієві.

*

Вчора народився, сьогодні помер,
А сей безлистяний ліс стоятиме.

Стисло, розмірено,
Як машина для вбивства.

Ненависть, як неспання.

*

Достатньо так, і не інакше,
Достатньо сим робом,
А не іншим, не чужими
Розмовами, не позиченими
Вітаннями, байдуже до звичок,
Ліси без листя, дороги без руху;

Оксиґен, спакований в бронхи,
З димом цигарок, брязкіт,
Дзеркало, яке розчленовує,
Як музика;

Зі злості: залізо, дзеркало;
Зі злості виріс, і вже пізно
Ставати під.

© Юрій Завадський, 2012

Раґнар Стрьомберґ. Жовтоока / Ragnar Strömberg. Hon med de gula ögonen
Переклад зі шведської Лева Грицюка / Translated from Swedish by Lev Hrytsyuk

*

Селіна Тусітала Марш. Tusitala / Selina Tusitala Marsh. Tusitala
Переклад з англійської Ганни Яновської / Translated from English by Hanna Yanovska

*

Енрік Казасес. Фосфоресцентні канарки / Enric Casasses. Canaris fosforescents
Переклад з каталонської Каталіни Джірони і Андрія Антоновського / Translated form Catalan by Catalina Girona and Andriy Antonovskiy

Джерело / Source: Translated poetry series for "Krok publishers" on the Behance Network.

Фрейзер Сазерленд мешкає в Торонто (провінція Онтаріо, Канада), хоча багато мандрував Новою Скотією. Працює оглядачем канадського мережевого часопису “The Globe and Mail”, видав у США та Канаді п’ятнадцять книг, між них поезія, мала проза та есеїстика. Його твори публікувалися в багатьох друкованих й онлайнових журналах та антологіях, перекладені французькою, італійською, албанською, сербською мовами та мовою фарсі. Дописував та редагував велику кількість словників, і є, можливо, єдиним канадським поетом-лексикографом. Перед тим, як стати вільним автором та редактором, Фрейзер Сазерленд працював репортером і штатним письменником у кількох великих газетах і журналах, серед яких “The Toronto Star”, “The Globe and Mail”, і “The Wall Street Journal”. 2012 року запланований вихід книги Фрейзера Сазерленда українською мовою як результат співпраці видавництв “Крок” (Україна) та “Book Land Press” (Канада).

         Юрію

Чуєш як голосні ворушать губами
б’ються чорними крилами
в пружні й тягучі приголосні
слова широкі, глибокі слова
штовхають м’які і лагідні перед себе
наче пір’їною по язику
наче по вигину круглим дотиком
слова за своїм законом
сунуть сторінки коном
цей потік слів
ці спокусливі поштовхи
ритму, рими
спрямовують його
і ось вже ріка
повновода гнучка
ось вже веде візерунки тугі
ділячи землю й свідомість
на береги.

Хай буде.

Звук.

Хай буде він невгамовним
мов дощ по склу

хай слова стікаються в блакитні й бурі калюжі
хай сторінкою буде гра світла легкого на шкірі
хай сторінка належить цій миті й порі
хай лишається нашою в передранкові години
хай так само нашою буде і на світанку
хай слова посунуть туманами
над тернопільськими ланами
the rain in Ukraine falls gently on the plain
сміймося разом
часто
хай діти наших слів махають нам із балконів
над яблунями
за картопляними полями в ебеновому багні
хай наші слова виростають із власної шкіри
хай на них лускають чорні рядки
хай вони проходять крізь землю в пошуках сонця
хай сторінка буде нашим язиком а чорнило нашим вином
зітрімо кордони
хай душа опанує спокій
і хай запанує хаос і почнеться безлад
спресуй їхню справу у звук що є нами
хай він знає наш голос
пульс і подих
ввиссввфист драми
що його звужені губи несуть
їжмо яблука у високих травах
медитуймо в бабчинім кріслі
споглядаючи старий став, суєту комарів
хай комарі стануть апострофами, кусаючи звуки, що сходять з вуст,
і деякі літери зазнаватимуть дискримінації.
ходімо кружним шляхом до звуків оцих —
навпростець не можна
хай спасенного дня зійдуться всі звуки і знаки зі сторінок
і миготливих екранів
хай відкриється, що рядок здатний з’єднати материки
з’єднати нас
піко до піко
хай прийде звук.

Я його бачу в дальтонічному горілчаному куражі
я чую, як його вистукують слова по шкірі моїй
я чую його у Львові, Окленді, Нью-Йорку, Лаґосі, Барселоні, Відні,
я чую цей звук в Антарктиді

Я чую звук
Відкриється

Я чую слово
Свобода

——-
Піко — маор. пуп

© Ганна Яновська, переклад

Sudesh Mishra was born in Suva and educated in Fiji and Australia. He has been, on different occasions, the recipient of an ARC Postdoctoral Fellowship, the Harri Jones Memorial Prize for Poetry and an Asialink Residency in India. Sudesh has taught at Flinders University, Deakin University and the University of Stirling. He was Visiting Professor at the Fiji National University in 2010 and helped establish the School of Communication and Creative Arts. He is the author of four books of poems, including Tandava (Meanjin Press) and Diaspora and the Difficult Art of Dying (Otago UP), two critical monographs, Preparing Faces: Modernism and Indian Poetry in English (Flinders University and USP) and Diaspora Criticism (Edinburgh UP), two plays Ferringhi and The International Dateline (Institute of Pacific Studies, Suva), and several short stories. Diaspora Criticism (2006) is widely regarded as a milestone text. Sudesh is also (with Seona Smiles) the editor of Trapped, an anthology of writing from Fiji, and has had his work published in many ranked journals, including Social Text, Subaltern Studies, Meanjin, Ariel, Journal of Postcolonial Writing, Fulcrum, Borderlands, New Literary History, Oxford Literary Review and Emergences. He has contributed commissioned papers to significant postcolonial readers, encyclopedias and dictionaries and his creative work has appeared in a wide array of publications, including Nuanua: Pacific Writing in English since 1980, The Indigo Book of Modern Australian Sonnets, Lines Review: Twelve Modern Young Indian Poets, Over There: Poems from Singapore and Australia, Sixty Indian Poets, The Bloodaxe Book of Contemporary Indian Poetry and Concert of Voices: An Anthology of World Writing in English. He is on the editorial board of four international journals: Journal of South Asian Diaspora, Asiatic, Double Dialogues and S/Z. He was a member of the judging panel for the Commonwealth Writers’ Prize (Australasia) in 2006-7 and has read his work at a number of literary festivals, including The Adelaide Festival of Arts, The New Zealand Festival of Arts, The Sydney Writers’ Festival and The Edinburgh Book Festival. Sudesh is working on a fifth collection of poems, a collaborative project on popular Hindi cinema (with Vijay Mishra) and a series of papers on minor history. He is Professor in Literature, Language and Linguistics.