yuryzavadsky/юрійзавадський » Research/Дослідження

Збірник Studia methodologica внесено до Переліку фахових видань ВАК України

Юрій Завадський — Thu, 29 Jul 2010 17:40:08 +0000

Збірник Studia methodologica внесено до Переліку фахових видань ВАК України за спеціальністю «філологія» (мовознавство, літературатурознавство) згідно з постановою від 01.07.2010 р. № 1-05/5. Подробиці на сайті ВАК України.

Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Юрій Завадський — Sat, 26 Jun 2010 12:09:11 +0000

Відвідавши наш сайт http://www.kogpi.edu.te.ua/, Ви матимете змогу дізнатися про історію навчального закладу та його сьогодення, структурні підрозділи, особливості організації навчальної, наукової та виховної роботи на факультетах і кафедрах, соціальну інфраструктуру, форми студентського самоврядування, умови вступу до інституту. Ми надіємося, що Вас зацікавлять наші освітні традиції, першоосновами якого були Волинська гімназія, Волинський ліцей, Кременецький ліцей, Кременецький педагогічний інститут та інші навчальні заклади, що діяли в регіоні.

Інститут є навчальним закладом ІІІ (третього) рівня акредитації, який готує молодших спеціалістів, бакалаврів та спеціалістів із 9 напрямів. Контингент студентів денної та заочної форм навчання складає майже 4 тисячі осіб. Інститут має 4 факультети (гуманітарний, педагогічний, біологічний, іноземних мов), де функціонує 13 кафедр, які об’єднують понад 200 науково-педагогічних працівників. Ми здійснюємо підготовку працівників дошкільних навчальних закладів, практичних психологів, учителів початкової школи; англійської, німецької, польської мови, української мови та літератури, зарубіжної літератури, українознавства; біології, географії, валеології, екології; технологічної освіти, основ інформатики, безпеки життєдіяльності, креслення; музики, хореографії, етики, естетики, образотворчого мистецтва; фізичної культури.

До послуг студентів – 4 навчальні корпуси, бібліотека з центром Інтернет-ресурсів, читальні, виставкові, хореографічні, концертні зали, науково-дослідні лабораторії, видавничий центр, гуртожитки, їдальня, Інтернет-кафе, спортивний комплекс.

Ми переконані в тому, що інформація, отримана з нашого сайту, збагатить Ваші знання про найстаріший вищий навчальний заклад Західної України.

Ректор
проф. А.М. Ломакович

Джерело: http://www.kogpi.edu.te.ua/

Юрій Завадський про книгу Мірка Боднара “Хороші вірші, погані вірші”

Юрій Завадський — Sat, 12 Jun 2010 06:38:04 +0000

Хороший Мірко, поганий Мірко. Захоплена передмова після першого прочитання

Варто було писати саме так, варто було так довго чекати на саме такий текст. Варто було чекати на появу поета, який має однаковий шанс на визнання й невизнання. Про що я подумав, читаючи Мірка Боднара: це вірші, яких я ще не читав, яких я так довго чекав. Пил доріг, аморфність матерії, непослідовність й алогізм — за рахунок простих засобів поетові вдалося відкрити двері до поетичного мислення, приватного, потенційного.

Вірші, що довго чекали свого рейсу, вже мають місце в літературному просторі, і не варто суперечити порядку речей, бо Мірко Боднар зі своєю книгою мандрів і споглядань є необхідним і неминучим. Та й наближається до особливого засобу вираження мовлення персонажа; ось він такий, в кедах, говорить так і так, курить цигарку, кохає.

Хороші вірші, бо написані не заради чогось, погані вірші, бо надто хороші. Якісні вірші ніколи не будуть масовими, очевидно. Вихваляючи своє власне читання Мірка Боднара, хочу додати, що почуваюся впевнено: текст цієї книги є тривалим і водночас фраґментованим документом людини, який обов’язково знаходитиме собі місце в читацькому досвіді. Книгу можна розрізати на шматки, але вона надалі буде. Ця книга може це робити, а це означає, що вона зроблена належно.

Олександр ВІЛЬЧИНСЬКИЙ: Без назви… юрійзавадський

Юрій Завадський — Fri, 11 Jun 2010 16:37:27 +0000

Олександр ВІЛЬЧИНСЬКИЙ
«20 хвилин», 7 травня 2010 р.

Надскладне завдання ставить перед собою ще молодий, хоча вже не настільки, як це прийнято вважати, тернопільський поет Юрій Завадський. Відтак і у рецензента завдання не з простих. Та й звичайним пересічним читачам, тим, хто все таки ризикне, також не позаздриш:

ерст кел ерст
келер ерст тер
олер керст орт
колер ст тор
орлст терст лер
глер глор оргл

Оце й усе, у значенні – увесь вірш із не менш промовистою назвою: “Без назви”.

І перше питання, яке виникає: для чого все це? Тобто в ім’я чого всі ці муки? Експеримент заради експерименту, чи просто дурня? Можливо, якби не знав Юрка особисто так і подумав би, каюсь! Крім того, це вже не перша його збірка, яку я тримаю в руках і пробую не лише прочитати, а й зрозуміти.
А можливо, просто певні труднощі із вимовлянням слів (Юрко у житті вельми симпатично заїкається) і були поштовхом до написання:

гх гк гкг
кш сш
лд лр зд… –

це вже рядки з іншого вірша, якого автор назвав “Розвиток”. У якийсь момент я навіть упіймав себе на думці: а, може, це просто якісь вправи із арсеналу логопеда?.. Як би там не було, але сміливості та упертості у Завадського не віднімеш: із збірки у збірку продукувати нерозбірливі звуки під українськими назвами, подекуди із реченням-двома пояснень, або навмисним викручуванням-перекручуванням відомих слів. За бажання, це можна сприйняти і як протест, правда, не зрозуміло проти чого, а можна і як свідоме консервування себе на рівні вічного початківця? Бо ж звуконаслідування, так звана фонетична поезія – це за великим рахунком вправи для початкуючих, і не більше.

Однак… А що якби у свій час Казимір Малевич також нічого більше, окрім чорного квадрата на білому тлі? Не факт, що тоді той його квадрат взагалі хто-небудь помітив би. Але чи це була б проблема Малевича, чи наша з вами? І все ж, мені давно кортить прочитати від Юрка Завадського щось більш “нормальне”. Якщо вже силабо-тонікою ніяк, то хоча б пару-трійку верлібрів. Ну, а вже потім нехай і ці “Нічні комахи” прилітають:

сшш згшшш
млбннн шшб шшв
згзз згзз вл шшс
шшшс –

(до речі, щось справді дуже схоже на нічне вовтузіння за віконною шибкою), то може тоді б і питання: для чого все це – не було б таким неминучим?

Василь Кузан. Ці різні музи…

Юрій Завадський — Mon, 17 May 2010 14:46:39 +0000

[..]

Книги без сторінок

До речі, про розділові знаки. Так почали писати, якщо не помиляюся, в середині минулого століття. Та де там! – ще раніше. В українській літературі таким прийомом вміло користувався ще цьогорічний столітній ювіляр Федір Потушняк, творчість якого не те що не вивчена – ще маловідома навіть літературознавчому загалу. Але жоден із попередників не зайшов так далеко у питанні використання розділових знаків, як молодий поет Юрій Завадський з Тернополя. Він видав книжку без назви і без нумерації сторінок. Оригінально! Це як казка без початку і кінця – де відкрив, там і читаєш. А знайти щось із того, що сподобалося просто неможливо, бо і змісту в книзі нема. Але який же може бути зміст, якщо сторінки не нумеровані. Будемо вважати що це теж такий собі поетичний прийом, задум автора. А взагалі то у нього, у Юрія якесь особливе уявлення про поезію, притаманне тільки йому. Зорова поезія, про яку пише він у коротенькій інформації про себе, настільки буквальна, що перед очима справді постають банальні картини після прочитання коротеньких сюжетних замальовок. Прикольно, але не більше, скажу я вам, панове юні засідателі.

Читаючи саме Юрія Завадського і беручи до уваги те, що на відміну від абсолютної більшості ровесників, які грішать багатослів’ям, його твори відрізняються лаконічністю і вміщаються інколи всього в два рядочки,так от, читаючи саме його тексти я зловив себе на думці, що і він, і багато його колег по перу не вміють, як співає кумир «продвинутої» (просунутої?) молоді Святослав Вакарчук, не можуть зупинитися вчасно. І ті зайві слова, а інколи єдине слово, псують непогані загалом тексти. Відчувається, чесно кажучи, брак хороших редакторів у видавництвах. Бо інколи навіть у двох рядках виявляєш таки зайві слова.

«Буквоїд», « Інша література », «Поезія.орг», інші популярні сайти при публікації текстів не допускають недопрацьованих матеріалів на свої віртуальні сторінки. Так Єлизавета Горбачевська, Оксана Гаджій, Лесь Белей, інші автори, а їх досить таки багато, представлені ґрунтовними добротними доробками і жодних претензій до них бути не може. Навпаки, своєю працею вони вселяють переконання, що справжня література може не впасти в око, не лягти на душу одразу. До неї потрібно буде повернутися. Через рік, через роки…

[..]

Джерело: http://www.bukvoid.com.ua/…

Studia methodologica: Збір матеріалів до нового випуску

Юрій Завадський — Thu, 15 Apr 2010 06:11:06 +0000

Шановні колеги,

науковий збірник пропонує Вам участь у чергових випусках! Науковий збірник «Studia methodologica» створено для публікування результатів досліджень у галузі методології гуманітарних наук. До альманаху приймаються наукові статті з проблем філософії та методології гуманітарних наук. Перевага надається статтям, що максимально відповідають профілю видання. Традиційними стали рубрики альманаху “Методологічні студії”, “Мовознавчі студії”, “Літературознавчі студії”. Редакція також зацікавлена в матеріалах до рубрик “Рецензії та огляди”, “Переклади”. Матеріали друкуються мовою ориґіналу зі збереженням авторської стилістики.

Оновлені вимоги до матеріалів можна завантажити тут. Випуски збірника та інші видання в рамках “Бібліотеки наукового альманаху Studia methodologica” можна замовити за адресою редакції. Авторський примірник можна отримати безкоштовно на кафедрі теорії літератури та порівняльного літературознавства ТНПУ ім. В. Гнатюка (вул. Кривоноса, 2, м.Тернопіль).

StudiaMethodologica.com.ua

Проект нової української абетки

Юрій Завадський — Sat, 30 Jan 2010 21:39:24 +0000

…у цій статті ми вирішили запропонувати альтернативний варіант української мовної графіки, що покликаний спростити письмо, а заразом і поглибити розуміння мови, що також включає легший доступ до вивчення української мови іноземцями. Відомо, що українська абетка містить ряд знаків-літер, що позначають властиві мові поєднання звуків, а саме “щ”, “я”, “ю”, “ї”, “є”. Думка викорінити ці літери існувала вже давно. Сьогодні ж ми, усвідомлюючи особливість нашої мови, що передовсім полягає на практично повній можливості відтворення звуків мовлення на письмі, спробували здійснити скорочення української абетки до 28 літер…

Читати на Вікіпідручнику

Автореферат дисертації на здобуття звання кандидата філологічних наук “Типологія й поетика мережевої літератури і сучасне західне літературознавтво”

Юрій Завадський — Sat, 30 Jan 2010 21:37:34 +0000

Дисертація була захищена в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка 12 жовтня 2006 року.

Завантажити .PDF

Нелінійний літературний текст: історія, технологія та поетикальні особливості

Юрій Завадський — Sat, 30 Jan 2010 21:36:26 +0000

Літературний текст, який твориться та сприймається за посередництвом комп’ютера, є матеріалізацією літературного першотвору автора, який був задуманий ним з урахуванням можливостей, яки пропонує комп’ютер. З погляду теорії літератури ми можемо зробити припущення, що за ідеальних умов весь комплекс літературного творіння (літературний першотвір автора та літературний текст, разом з передбачуваною автором моделлю читацького твору) реалізується автором як специфічна літературна форма, як первинно є сукупністю окремих текстів, об’єднаних в мережу, прочитання яких має за мету утворення умовного над-тексту, причому цей над-текст є варіативним та різниться від прочитання до прочитання…

Завантажити .PDF

Кібертекст і ерґодична література: типолологічна модель мережевої літератури Е.Дж.Аарсета

Юрій Завадський — Sat, 30 Jan 2010 21:34:57 +0000

Вивчення розвитку літературних форм в комп’ютерному середовищі неодмінно вимагає від науковця перегляду багатьох засад літературної творчості та введення нової термінології. Поряд з іншими ученими, які сьогодні працюють в США над проблемами мережевої літератури, дослідження Еспена Аарсета виділяються своєю послідовністю та обґрунтованістю…

Завантажити .PDF