Михайло Григорів – “вигнанчі завірюхи…” / Myhailo Hryhoriv – “renegade blizzards…”

* * * вигнанчі завірюхи змирені аркуші впольованих облич уривають в націях сурми порогів той чия оповідь утримує (в пітьмі метелика) скришені квіти пісків – на зрадливому ложі застає назбираний крик дитини * * * renegade blizzards reconciled sheets of captured faces interrupt in nations trumpets of thresholds the one whose tale holds (in the darkness of the butterfly) crumbled flowers of sands – on the treacherous couch encounters the