Poland/Польща

Лукаш Подґурні, з книжки «ночі та петлі» / Łukasz Podgórni, wiersze z tomiku “noce i pętle”

Лукаш Подґурні – фізична особа, яка підписана автором добірки текстів (поетичних?), що зґенеровані позбавленим ліцензії програмним забезпеченням і що працює не без проблем.

[поки скажу…]

поки скажу невиразно тлумачити
за межею життя тяглість біле
і вчуваю галасливу матір причини

відраховувати час скидається до сіючи
вода розмінює камінь підіймаємося
– і падати, відпадання починати

навіть із менших словечок до бога дими

*

сутенер мій батько ґоріо

поламане     радіо:
обриси     світових
   корбових
мінливих морд /

   це ми
прив’язані до дівчини
отримували
яйце в нашім волосі

(приємний розрахунок :
докую
до ваших френзлів
п’ятничне яєчко)

візьмімо вечірній
пором до цього прикладу:

окови настрою гублять
мої тканини гублять
помічають що газ
і що гарний віслюк
і це всі перерви
вниз

(учасник
різний для розрахунку)

Сторінки про книжку автора: http://ha.art.pl/…

Рафал Воячек – для Тебе пишу кохання…

для Тебе пишу кохання
я без прізвища
звір безсонний

пишу стривожений
сам перед Тобою
я м’ясо молитви
котрій Ти – птах

з губ спливає
крапля алкоголю
у ній всі сонця і зірки
єдине сонце тієї пори

з губ спливає
крапля крові
і де твій язик
який би тамував біль
що постав з перекушеного
слова люблю

Переклад Юрія Завадського, 2015

Рафал Воячек – Говорю до тебе тихо

Говорю до тебе тихо так тихо ніби свічуся
І цвітуть зірки на полі моєї крові
Говорю так тихо що аж моя тінь біла

Я холодний острів для твого тіла
яке падає в ніч гарячою краплею
Говорю до тебе так тихо як через сон
палає твій рот на моїй шкірі

Говорю до тебе так тихо як птах
вдосвіта опускає сонце до твоїх очей
Говорю до тебе так тихо
як сльоза різьбить зморшку

Говорю до тебе так тихо
як ти до мене

Рафал Воячек – Жидівка

Увійшла дівчина
заснула жінка
а Жидівка
сниться

Гола як подих
болісна як легені зсередини
вилущена з імені
соромиться

Схиляється наді мною
і просить
дрібними персами

Стиґмат
крапля живої крові
застигла на ясному чолі

ПШЕМИСЛАВ ВІТКОВСЬКИЙ – З КНИЖКИ “ВИШКОЛИ”

17.
константа

що приглядаються, звикла.
світ може змінитися, але це – ні,
поправді.

коли йде, то йде так дуже,
що мертві дерева цвітуть, хворі діти
здоровіють.

26.
фотограф-аматор, біля барної стійки

могти це сказати – маю студію.

(зроблена з мила, з монтажної піни;
штучна, як розчинна кава;
це носять, і цим заводять,
ніщо. просто ніщо)

могти це сказати – йдемо до мене.

Ilona Witkowska, z książki ‘Spendida realta’ / Ілона Вітковська, з книжки ‘Spendida realta’

малі балконні виконавці сумних хітів

ми не знаємо яким чином сьогодні блищати адже
простота є надзвичайно важливою.

ще тліє вогнище, але те, що говорю, вже було.

*

в коло співаємо ту саму пісеньку

ми усвідомили, що стоїмо з відкритими ротами.
за пів року усвідомили, що так стоїмо.

існує якась межа порожнечі, така доза,
більше якої вже ні, вже навіть ніщо.

*

свято

дивимося на машину для виготовлення цукрової вати.
невідомо, що робити з другою рукою. втечі немає.

чоловік, що робить вату, порізав пальця,
а діти думають, що це малинова.

*

розкіш

пані в хутрі. виглядає як горобець.
як самі лиш пір’їни, без птаха, збиті в кульку.

підскакують в клітці, не усвідомлюючи відсутності.

© Ilona Witkowska, text
© Юрій Завадський, переклад

Пйотр Мацєжинський: “Я б не хотів, щоб мої тексти читали в школах”.

Пйотр Мачєжинський (фото: Домінік Фіґєль)
фото: Домінік Фіґєль

Пйотр Мацєжинський (Piotr Macierzyński) — досить відома і, водночас, досить суперечлива постать сучасної польської поезії. Його вірші зачіпають за живе, викликаючи захоплення або ж обурення. Аналогічно розходяться думки критиків. Легко оцінювати творчість класика, введеного в пантеон святих від літератури, ризиковано говорити про вірші живого поета. Найкращий коментар — то автокоментар. Пропонуємо інтернет-розмову з  Мацєжинським про його творчість та переконання. Наталя Лобас

Наталя: Скільки має спільного Пйотр Мацєжинський  з Твоїх віршів із реальним Мацєжинським?

Пйотр: Я б хотів, щоб якнайбільше, і в певному сенсі так, як є. Твір завжди спирається на переживання, роздуми, лектури автора. Навіть якщо це почуті історії — почуті, а отже переосмислені тим, хто пише. Навіть вимисел обмежується досвідом автора.  Але є також другий бік цієї фальшивої монети. Мова — знаряддя недосконале. Бреше. Не передає реальності. Крім того, і так ми завжди показуємо лише фрагмент. Навіть якби ми хотіли поставити знак рівності між автором та ліричним суб’єктом, такі дії приречені на поразку. А шкода.

Продовжувати читання

Ha!art: Piotr Macierzyński na Ukrainie

Niezwykle miło nam poinformować, że konsekwentnie wydawane przez Korporację Ha!art wiersze Piotra Macierzyńskiego doczekały się ukraińskiego przekładu. Książka pt. “тьфу, тьфу” (czyli “tfu, tfu”) to wybór czterdziestu pięciu wierszy w tłumaczeniu Н.Лобас і Ю.Завадського. Tom ukazał się nakładem wydawnictwa Kpok.

Джерело: http://ha.art.pl/…

KrokBooks.com: Пйотр Мачєжинські. тьфу тьфу

Пйотр Мачєжинські. тьфу тьфу

Тил книги:

Пйотр Мачєжинські. тьфу тьфу (тил)

Вибрані вірші у перекладах з польської Наталії Лобас і Юрія Завадського

Фотографія на обкладинці: Домінік Фіґєль
Упорядники: Наталія Лобас, Юрiй Завадський
Дизайн обкладинки: стронґовський
Макет i верстка: Юрій Завадський

Мачєжиньскі П. тьфу, тьфу /Переклад з польської Лобас Н., Завадський Ю. — Тернопiль: Видавництво «Крок», 2011. — 86 с.

вже приблизно пів року
Республіка Польща забороняє мені писати вірші
публікувати їх в серйозних літературних журналах
та отримувати гонорар …


— засобом маскування та алеґорії поет не раз висловлював своє ставлення до сучасної культури та особливостей організації життя в рідній йому Польщі. Його болить не лише звична для нас недалекоглядність, лінь і застиглість, яка запановує в культурному середовищі та політикумі, але головно перспектива кожної окремої особи, яка зростає та діє в умовах, що не дають побачити творчій, живій, потенційно сильній людині хоча б якусь перспективу. Він змішує в своїй поезії все, що лише дається до змішування, а якщо окресі теми та проблеми не змішуються, то він робить із них важку та небезпечну для “культурних бюрократів” суспензію.
Ми звернули голови на схід, видивляючись загрози та порятунку, безвиході та шляхів, проте рідко коли себе запитуємо чи знаємо, що робиться від нас так близько, у Польщі? Чи знаємо чим живе сучасна польська молодь? Чого їм бракує, куди вони йдуть, у що вірять? Поезія П.Мацєжинського є виразником поширеного в молодіжному середовищі вільного та незаанґажованого в реліґію та політику світогляду, який не пасує до загального ідеологічного русла. Мацєжинський не національніст, не демократ, не анархіст, не борець за права сексуальних меншин, не марґінал, не політик, не.., не.., не…

Пйотр Мацєжиньскі — народився 1971 року. Дебютував 1993 року в ґданському літературно-мистецькому часописі “Tytuł”. Вірші публікував у “Czas Kultury”, “Kwartalnik Artystyczny”, “Studium”, “Akcent”, “Opcje”, “Lampa”, “Fraza”, “Ha!art”, “Kartki”, “Kultura”, “Portret”, “Pracownia”, “Autograf”, “Migotania, przejaśnienia”, “Nowy Wiek”, “Undergrunt”, “Przegląd Artystyczno-Literacki”, “Graffiti”, “Tygiel Kultury”, “Pro-Arte”, “Odgłosy”, “Kursyw”, “Bulion”, “Akant”, “Megalopolis”, “Pogranicza” та інших виданнях. Він є лауреатом багатьох загальнопольських літературних конкурсів, з-поміж яких: im. Haliny Poświatowskiej, Marka Hłaski, Stanisława Grochowiaka, Rafała Wojaczka, Edwarda Stachury, Jana Śpiewaka i Anny Kamieńskiej, Leopolda Staffa, Czasu Kultury, o Puchar Wina, Turnieju Łgarzy. Видав поетичних буклет “Filet z makreli” (“Філе скумбрії”) як літературний додаток до двомісячника “Opcje”, Катовіце 2000, і книги “Danse macabre i inne sposoby spędzania wolnego czasu” (“Danse macabre та інші способи проведення вільного часу”), видавництво “Zielona Sowa”, Краків 2001, “tfu, tfu” (“тьху, тьху”), Ha!art, Краків 2004, “Odrzuty” (“Відходи”), Ha!art, Краків 2007, “Zbiór zadań z chemii i metafizyki” (“Збірник завдань з хімії та метафізики”), Ha!art, Краків 2009.

Зустріч з Пйотром Мачєжиньским відбудеться під час Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові 15-19 вересня 2011 року.

Більше про поета на блозі Юрія Завадського – http://yuryzavadsky.com/…