ilona

Ілона Вітковська – з книжки “Люцифер перемагає” / Ilona Witkowska – z tomiku “Lucyfer zwycięża”

Люцифер перемагає пташки, пташки ці фестони світла вони – колючий дріт * мудрощі з-під магазину й церкви а після випивки буду сцяти у вікно та кричати – мабуть щось із блядь, саме слово блядь, ціла ріка повільного веслування потемки * психоделічний папужка не спалося, то я встав, поїв картоплі з цибулею, а потім пестив твої перси й лоно. ти розставила ніжки як песик; дуже тебе люблю. я не почуваюся виїбаною,

oczak

Малґожата Очак – #polishgirl / MAŁGORZATA OCZAK – #polishgirl

я не розрізняю напрямків бо я з країни якою проходить лінія поділу на схід вавилонської вежі тут усе чудово гоїться кабінет психіятра в ґетто на розі дають раду кожній рані вогнетривке єврейське твориво але ґатунків божевілля тут усе ж більше як жіночих імен роблю що можу роздражнюю собі легені отрутою що пахне манґо заспокоюю але все ж боюся того самого що моя дитина що свині коли їх багато можуть з’їсти

970894_525068287555575_528408461_n

Юрий Завадский – СВОБОДНЫЙ ЧЕЛОВЕК НЕ РОДИЛСЯ (перевод Дмитрия Кузьмина)

Я был не один, а с кем-то. Мы вдвоём собрались куда-нибудь между густым тёмным небом и чёрною пашней. Казалось, такое вот небо — моё, и земля с перегноем — вроде моя. И мы остановились, и этот как будто конец дороги не был концом, также как небо с пашней не были нам границами. В потёмках мы развели меж собой костёр, смотрели друг другу в красные лица. Мой нежный друг, я спал

leszek_szaruga_01_by_soulconfessor-d45v9y2

Лєшек Шаруґа – Два вірші

ПРИЙШЛИ про це не можна мовчати про це не можна говорити про це треба знати треба пам’ятати без слів треба пити чорне молоко треба складати вірші варвари вже прийшли врешті візьмуть слово * ДІДУСЬ, ОЛЕКСАНДР КУРЕЦЬКИЙ мого дідуся батька моєї мами забили там лопатою коли я був у Мюнхені знайомі запропонували поїхати до Дахау я ніколи не відвідую концентраційних таборів це не мій світ мій світ Переклад з польської мови

15965086_10209872465547116_7124913202337099770_n

Йоанна Дзівак – The virgin suicides

Ми сідали на пластикові сумки, щоби не примерзнути до крісел, або на кольорові журнали. Я ніколи такою не буду, я говорила, як оті люди, що зараз під нами, усі такі з паперу та друкарської фарби. Любов уже назавжди перша, до скону і до кінця травня. Писання не так, як тепер, без участі комп’ютера й есемесок, аркушик, переданий під партою на уроці біології: як задовго витримаєш із заплющеними очима? З книжки:

tomasz-pulka

Томаш Пулка – Ас

Певний польський поет носить дві пачки бо коли йому душно то палить лайтові. Мені поки що бракує на дві пачки але надійде час і куплю собі чотири і буде такий день що не запалю. * Томаш Пулка (1988-2012) – польський поет, пов‘язаний із краківським літературний середовищем. Вивчав полоністику в Яґеллонському університеті. Автор п’яти поетичних книжок. Разом із Романом Пробощом, Лешеком Онаком, Лукашем Подґурні та Пйотром Пулдзяном Плуценнічаком творив артблоґ “Тихий

miedzy_wierszami__miedzy_ksiazkami__poeci__roman_honet_czesc_2

Роман Хонет – мотузки

жінка, як прощаєшся з нею, і смерть, коли тебе приймає, говорять одне й те ж – мусиш іти над зануреним у тишу містом і дітьми в цьому місті, котрі перетворюються вночі в потік облич і голосів, але вже вкритих кришталем, льодом раптом птах як опахало з утрамбованого снігу – твоя тінь попередня перед настанням тіла і товща землі, котра їх прийняла

13528659_10154217241068808_3235363010678772549_n

Малґожата Лебда, з книжки “Matecznik”

лице: лекція малярства під лісом помер старий батьків друг ми навідувалися до нього взимку його долоні нагадували пазурі хижого птаха на глиняні талірчики наливав падевого меду і плескав у долоні бачачи обліплені солодким лиця батько шепотів переконуючи йому в горлі живе погане тому якщо молитися за це його горло то ж і проти того що там живе це від нього я взяв перший рій каже батько коли здоймаємося полями щоб

14690942_875884889213495_459058093354447074_n

Багатоголосся у Львові

28, 29, 30 жовтня у “Дзизі” – поетичні читання у рамках спільного форуму литовських, українських, білоруських письменників “Багатоголосся у Львові”. Найкращі українські поети і перекладачі познайомлять присутніх із текстами авторів, знакових для литовської та білоруської літератур. Присутні матимуть унікальну можливість долучитися до світу інших мов, інших мов культур. Щовечора початок о 18:00. Вхід — вільний. Корнеліус Плателіс – Катерина Калитко Дайва Чепаускайте – Юлія Мусаковська Юргіта Яспоніте – Катріна Хаддад

pasolini1

П’єр Паоло Пазоліні, із “Семи віршів для Нінетто”

1. Ти був зі мною і цим пишався. Але, тримаючи руку на кермі авта, промовив: “Не можу далі йти. Мушу залишитися тут, на самоті.” Залишившись тут, трапиш до пастки, Ми усі трапимо. Не знаю як і коли, але трапимо. Роки, що складають життя, зникають. Ти притихлий, задуманий. Я знаю, що це любов нас роздирає. Я віддав тобі всю силу свого буття, допоки ти був смиренний і гордий, і корився долі,