New Zealand/Нова Зеландія

20 хвилин: Новозеландська поетеса представила тернополянам свою книгу

Селіна Тусітала Марш навчає новозеландської й тихоокеанської літератури і літературної творчості в Університеті Окленду, Нова Зеландія. Вона є першим островитянином, який отримав ступінь доктора філософії на новозеладському факультеті англійської філології.
Новозеландська поетеса Селіна Тусітала Марш вперше завітала в Україну. Використовуючи мову тіла, читала свої поезії і для тернополян в галереї “Бункермуз” 21 вересня.
Зустріч виявилася дещо імпоровізаційною, а тому не всі охочі могли поспілкуватися із гостею, каже тернопільський письменник Юрій Завадський.
– Селіна є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові, – розповідає він. – На моє запрошення вона погодилася відвідати ще одне західноукраїнське місто – Тернопіль.
Літераторка презентувала свою першу книгу, назва якої у перекладі із новозеландської звучить приблизно “Тихоокеанський островитянин, який швидко говорить”. До речі, у 2009 році вона отримала за неї національну премію.
– Ми познайомилися із Селіною через Інтернет, – продовжує Юрій. – Я переклав кілька її текстів українською мовою і надіслав їй. Якщо чесно, працювати з поезіями авторки було досить складно. Адже мова жителів Нової Зеландії трохи специфічна.
Окрім робіт поетеси, зацікавило тернополянина ще й походження Селіни. За його словами, вона має має самоанське, тувалійське, британське і французьке походження. Мама – самоанка, а тато – європеєць. Свого часу вони емігрували в Нову Зелендію.
– Мама Селіни була неписьменною, але дуже хотіла, щоб її донька зростала у звичаях і традиціях Нової Зеландії, – каже він. – Проте поетеса шкодує, що майже не розмовляє самоанською мовою. У 2004 році Селіна Тусітала Марш захистила докторську дисертацію з англійської філології. До речі, вона – єдини вихідець із Тихоокеанських островів, яка захистила дисертацію. Вона вивчала літературу місцевих культур, і у своїй роботі відкрила світові імена раніше невідомих літераторів. Наразі поетеса викладає в Оклендському університеті, який входить у 50 найкращих вузів світу.
Звертаючись до тернополян, новозеландська гостя заговорила українською – “Добрий день”. Ще, як вона розповіла, знає слово “дякую” та записала всі назви страв, які їла в Тернополі.
– Тусітала – це моє дівоче ім’я, – говорить вона. – Тусі означає “вказувати початок”, а “тала” – “історія, розповідь, байка”. Перший свій вірш написала в 11 років про небезпечність атомної бомби. Він викликав резонанс серед людей, і я зрозуміла, що можу силою слова впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві. Тож найбільше змальовую проблеми місцевого населення, але не забуваю і про інтимну лірику.
Поезію Селіни Тусітали Марш люблять новозеландські письменники, бізнесмени й навіть міністри. Кілька творів вона зачитала й тернополянам. Читаючи, жінка не просто дивилася в книгу. Вона увесь час імпульсивно жестикулювала, ніби малювала в повітрі якісь образи. До того ж, читання супроводжувала музика.
– Я люблю не тільки читати свої тексти, а й показувати їх, – акцентує гостя. – Хочу, щоб люди проникли всередину моїх віршів, відчули їхнє дихання.
Наприкінці зустрічі поетеса висловила сподівання, що в майбутньому ще обов’язково завітає в Тернопіль, щоб продовжувати вивчати українські традиції.

Наталія БУРЛАКУ

Джерело: http://te.20minut.ua/…

Jacqueline Carter – Thoughts on what’s happening on Waiheke Island / Джеклин Картер – Думки про те, що коїться на острові Вайгеке

О пів на першу ночі

Сиджу на твоєму ґанку

п’ючи вино яке ти б не допив
курячи цигарки які ти б не підкурив.

Наближається шторм.

За спиною
сохнуть
кістки такапу*.

На плитці
в каструлі
фарбується кікі**.

У моєму серці
що потроху
закохується

стрілянина…

Я навіть не припускала
що мені колись набриднуть

речі такого ж кольору
що й кров червоне вино

що й саме вино

що приходять з припливом
і відходять з відпливом.

І я гадаю це добре
для тих
які надалі
творять своє

“бути”

у поступі

буття

які створили

E Rongo,
whakairia
ki runga
kia tina!

Tina!

Haumi e!
Hui e!
Taiki e!***


* Такапу (маор. takapu) – маорійська назва баклана.
** Кікі (маор. kiekie) – в цьому випадку це тканина, виготовлена з рослини з тією ж назвою. Тканину фарбують давнім способом, додаючи суміш із рослин.
*** Ронґо,
постань і височій
з долів
непорушно і твердо!

Непорушно і твердо!

Неперервний!
Врожайний!
Помічник у жнивах!

Ронґо – дитя Ранґа та Папа, бог-покровитель рослин, які вживаються в їжу.

Продовжувати читання

Selina Tusitala Marsh at Bunkermuz gallery, Ternopil, Ukraine / Cеліна Тусітала Марш у ґалереї Бункермуз, Тернопіль, Україна


Селіна Тусітала Марш /Selina Tusitala Marsh/ на video.tochka.net

Selina Tusitala Marsh – protest / Селіна Тусітала Марш – протест

текст (цілунок)
        текст (цілунок)
            текст (цілунок)
                текст (цілунок)
тест
    тест
        тест
            тест
текст (цілунок)
        текст (цілунок)
            текст (цілунок)
                текст (цілунок)
                    її протесту
смокче
      тулиться
            смокче
                  тулиться
текст її протесту
тест її протесту
стать її протесту
смокче
      тулиться
            смокче
                  тулиться
                        текст її протесту смокче
                              їй груди.

(с) Юрій Завадський, адаптація, 2011

Продовжувати читання

Selina Tusitala Marsh – Guys like Gauguin / Cеліна Тусітала Марш – Такі хлопці як Ґоґен

220610 News Photo: Shane Wenzlick/Suburban Newspapers Fairburn Primary School student Jonathan Cutajar and Poet Selina Tusitala Marsh.

І

дяка Буґенвілю(1)
за те що прагнув молодої землі
тож такі хлопці як Ґоґен можуть мріяти
і мріяти
згодом потягти своє сифілітичне тіло
углиб тропіків
аби перевірити свої мистецькі припущення
про те як нецивілізовані
дозрілі наче папая
є найкращою сировиною
миловидно незворушною
що звисає мов золоті препубертатні бруньки
сіючи німфоманію
для таких хлопців як Ґоґен.

ІІ

дяка Бальбоа(2)
за те що перетнув Панамський
перешийок
в 1513 році
і нарік наш океан
Південними морями

агов, дяка тобі, Васко(3)
за те що зробив нас
своїм підчерев’ям
західною протилежністю всього
своїм нічним жахіттям
своїми снами наяву
перекрученням всіх своїх законів
своєю найтемнішою фантазією

дяка за те що розумів землю як тіло
Північ, його голову
повну раціональності
логічні сезони
змісту
культивовані сади
свідомості
посіяної в чоловічному
охайному образі
висока еволюція
до світла

дяка що зробив з Півдня
ероґенну зону
тілесну й сексуальну
чуттєву й природню
причаєну в тіні
темного жіночого інстинкту
населеного африканцями
азіатами, американцями
і тепер нами


(1) Луї-Антуан граф де Буґенвіль – французький адмірал та першовідкривач, сучасник Джеймса Кука, керівник першої французької навколосвітньої подорожі. Велика частина його відкриттів пов’язана з Тихим океаном.
(2) Васко Нуньєс де Бальбоа – кастільський конкістадор, засновник першого іспанського міста на американському континенті. У 1513 році перейшов Панамський перешийок і відкрив так звані Південні моря, які ми тепер іменуємо Тихим океаном.
(3) Авторка має на увазі того самого Васко Нуньєса де Бальбоа.

(c) Юрій Завадський, адаптація, 2011

Selina Tusitala Marsh – Not another nafanua poem / Селіна Тусітала Марш – Жодного іншого вірша нафануа

Варіант 1.

Жодного іншого вірша нафануа

Жодного іншого вірша нафануа(1) вона не може від них почути прагнучи злитися з потоком культури в новому тисячолітті на електричному вака(2) боюся але її тінь відлунює з темряви і лишень біг сестри нуа(3) тої яка залишалася вдома й годувала свого батька коко-алаіса(4) витираючи підборіддя і виманюючи ключа від шафи де захований туалетний папір для фалеуіла(5) надворі допоки її войовнича сестра нищить стереотипи в океанічних масштабах боюся але заради того ця оповідь як її сестра змушена підміняти вкрадені кокоси які залишила на сака(6) що їх узяла войовниця не спитавши дозволу аби приховати жіночність боюся але заради того хто повинен був годувати аіґа(7) збирати кало(8) банани і папаю сиплячи їх в мішки і тягнучи на макеке фоу(9) аби виручити ку’пе(10) на державну школу для дітей щоб вивчились і поїхали геть щоб могли повернутися і відкрити ресторан в Апіа(11) і врешті почати вливатися в потік капіталізму що перетікає наповнюючи каналізації вулиці безлюдні дороги віддалених сіл окрім села нафануа бо хтось мусить це розповісти сказала тінь.


(1) Нафануа – ім’я богині війни в самоанців. Нафануа є божеством у більшості полінезійців. На Самоа село Фалеалупо на острові Саваії є домом Нафануа. Вожді з віддалених поселень часто навідуються до Фалуалупо за благословенням від Нафануа перед початком воєн.
(2) Вака – маорійське каноє, достатньо велике, аби перетнути океан. Завдяки вака древні маорі дісталися з Полінезії до Аотеароа, тобто Нової Зеландії.
(3) Нуа – скорочення від імені Нафануа.
(4) Коко-алаіса – солодка самоанська страва з рису та кокосу.
(5) Туалет.
(6) Вечеря.
(7) В самоанській мові охоплює значенням сім’ю, родину, рід тощо. Аіґа – це кілька сімей, об’єднані зв’язками крові, шлюбів, приймацтва, і на чолі стоїть матаі – голова, батько.
(8) Кало – інакше “таро” – їстівний коренеплід, який здебільшого росте в реґіоні Тихого океану.
(9) Місцевий ринок, де продають вирощені в околицях овочі, фрукти, рибу та вироби ремісників.
(10) Гроші.
(11) Апіа – столиця й найбільше місто на Самоа.

Варіант 2.

Жодного іншого вірша нафануа

Жодного іншого вірша нафануа(1) вона не може від них почути прагнучи злитися з потоком культури в новому тисячолітті на електричному вака(2) боюся але її тінь відлунює з темряви і лишень біг сестри нуа(3) тої яка залишалася вдома й годувала свого батька коко-алаіса(4) витираючи підборіддя і виманюючи ключа від шафи де захований туалетний папір для кибля надворі допоки її войовнича сестра нищить стереотипи в океанічних масштабах боюся але заради того ця оповідь як її сестра змушена підміняти вкрадені кокоси які залишила на вечерю що їх узяла войовниця не спитавши дозволу аби приховати жіночність боюся але заради того хто повинен був годувати родину збирати кало(5) банани і папаю сиплячи їх в мішки і тягнучи на ринок аби виручити гроші на державну школу для дітей щоб вивчились і поїхали геть щоб могли повернутися і відкрити ресторан в Апіа(6) і врешті почати вливатися в потік капіталізму що перетікає наповнюючи каналізації вулиці безлюдні дороги віддалених сіл окрім села нафануа бо хтось мусить це розповісти сказала тінь.


(1) Нафануа – ім’я богині війни в самоанців. Нафануа є божеством у більшості полінезійців. На Самоа село Фалеалупо на острові Саваії є домом Нафануа. Вожді з віддалених поселень часто навідуються до Фалуалупо за благословенням від Нафануа перед початком воєн.
(2) Вака – маорійське каноє, достатньо велике, аби перетнути океан. Завдяки вака древні маорі дісталися з Полінезії до Аотеароа, тобто Нової Зеландії.
(3) Нуа – скорочення від імені Нафануа.
(4) Коко-алаіса – солодка самоанська страва з рису та кокосу.
(5) Кало – інакше “таро” – їстівний коренеплід, який росте в реґіоні Тихого океану.
(6) Апіа – столиця й найбільше місто на Самоа.

Варіант 3.

Жодного іншого вірша нафануа

Жодного іншого вірша нафануа(1) вона не може від них почути прагнучи злитися з потоком культури в новому тисячолітті на електричному каное боюся але її тінь відлунює з темряви і лишень біг сестри тої яка залишалася вдома й годувала свого батька кокосовим рисом витираючи підборіддя і виманюючи ключа від шафи де захований туалетний папір для кибля надворі допоки її войовнича сестра нищить стереотипи в океанічних масштабах боюся але заради того ця оповідь як її сестра змушена підміняти вкрадені кокоси які залишила на вечерю що їх узяла войовниця не спитавши дозволу аби приховати жіночність боюся але заради того хто повинен був годувати родину збирати картоплю банани і папаю сиплячи їх в мішки і тягнучи на ринок аби виручити гроші на державну школу для дітей щоб вивчились і поїхали геть щоб могли повернутися і відкрити ресторан в столиці і врешті почати вливатися в потік капіталізму що перетікає наповнюючи каналізації вулиці безлюдні дороги віддалених сіл окрім села нафануа бо хтось мусить це розповісти сказала тінь.


(1) Нафануа – ім’я богині війни в самоанців. Нафануа є божеством у більшості полінезійців. На Самоа село Фалеалупо на острові Саваії є домом Нафануа. Вожді з віддалених поселень часто навідуються до Фалуалупо за благословенням від Нафануа перед початком воєн.

(c) Адаптація Юрія Завадського, 2011

Продовжувати читання

Selina Tusitala Marsh – Short biography / Селіна Тусітала Марш – Короткий життєпис

cp-selina-tusitala-marsh

Д-р Селіна Тусітала Марш навчає новозеландської та тихоокеанської літератури і літературної творчості в Університеті Окленду, Нова Зеландія. Селіна має самоанське, тувалійське, британське і французьке походження. “Тусітала” – це ім’я її дідуся, це титул, даний шотландському авторові Роберту Луїсу Стівенсону, який мешкав останні свої роки на Самоа, що дослівно означає “оповідач історій”. Селіна є першим островитянином, який отримав ступінь доктора філософії на новозеладському факультеті англійської філології. Її перша поетична добірка “Fast Talking PI” (AUP, 2009) (розлого перекладається українською як “ТО (тихоокеанський островитянин), що швидко говорить”) отримала престижну премію “Ню Зіланд Пост” імені Джессі МакКей за першу книгу в 2010 році. Її вірш “Not another nafanua poem” (“Жодного іншого вірша нафануа”) був обраний для публікації в книзі “Найкращі з найкращих новозеландських віршів” (VUP, 2011). У 2011 році Селіна Тусітала Марш є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові.

Продовжувати читання

Selina Tusitala Marsh – naming myself / Селіна Тусітала Марш – називаючи себе

2010ceremony_selina tusitala marsh

“Тусітала”
оповідач байок
яких я ніколи не чула
до вчорашнього дня
народжений далеко
для іншого життя

сьогодні
байка яку розповідаю –
моя власна
їхнятвоя
шлях пошуку
щоразу більшого
із Самоа
із мого святого осердя

байка яку розповідаю
прокнижить собі шлях
крізь усність історій
вічність таємниць
необхідність насильства
просторість тиші
переказуючи життя

“тала тусі”*
перекажи книгу
ословлений дух засмаги
в теоріїтворчості
наше звучання
славиться


* Самоанське слово “tala” приблизно означає “відкривання”, “розповідь”, “історія”, а “tusi” – “писати”, “зображати”, “вказувати початок”.

(c) Адаптація Юрія Завадського, 2011

Продовжувати читання

Sam Hunt – Winter Solstice Song / Сем Гант – Пісня зимового сонцестояння

Sam Hunt
Sam Hunt

Ми можемо вірити в дива,
легкого дня, як цей.
За п’ять хвилин сходу сонця
прорвався, вперше за довгі тижні,
поцілунок.
Я маю на увазі настання сходу
і п’ять хвилин до нього,
що просто пішли на хуй.
          Але це
найкоротший день року,
коли все може статися,
дива “без проблем”.
 
Сонце п’ять хвилин із нами,
приходить і йде геть з поцілунком.
Ми віримо в дива. Оте одне, любов,
це все, що маємо.

(с) Юрій Завадський, адаптація, 2011

Продовжувати читання