Пабло Неруда – Брате Пабло

Аж тепер селяни прийшли до мене: «Брате, немає води, брате Пабло, немає води, дощ не падає». І тепер русло річки сім днів наповнене, сім днів сухе. Наші корови померли в горах. Посуха поступово вбиває дітей. У вишині не мають що їсти. Брате Пабло, ти будеш говорити з Міністром». (Так, брат Пабло говоритиме з Міністром, але вони не знають, як вони дивляться на мене, ці паскудні шкіряні крісла і міністерська деревина,

Пабло Неруда – Якщо мене забудеш

Хочу знати одну річ. Знаєш, як воно є: якщо дивлюся на крашталевий місяць, на червону гілку неспішної осені в моєму вікні, якщо торкаюся побіля вогнища невідчутного попелу, чи зморкуватого тіла колоди, все провадить мене до тебе, ніби все, що існує: запахи, світло, метали були мізерними човнами до тих острівців тебе, що чекають на мене. Отож, тепер, якщо ти по-трохи перестаєш любити мене, я переставатиму по-трохи любити тебе. Якщо раптом мене