Category Archives: Australia/Австралія

AU/UA: Contemporary Poetry of Ukraine and Australia / Сучасна поезія України та Австралії

AU/UA

AU/UA

Contemporary Poetry of Ukraine and Australia
Edited by Les wicks, Yury Zavadsky and Grigory Semenchuk
Digital book
/
Сучасна поезія України та Австралії
За редакцією Леса Вікса, Юрія Завадського і Григорія Семенчука
Цифрова книга

AU/UA: Сучасна поезія Австралії та України /Упор. Лес Вікс, Юрій Завадський і Григорій Семенчук. ― Тернопіль-Сідней: Крок, Meuse Press, 2011. ― 126 с.

Дизайн обкладинки: стронґовський
Макет і верстка: Юрій Завадський
Мова видання: англійська, українська.

Download PDF / Завантажити PDF (9,6 MB)

Susan Hampton – On the Bright Road / Cюзан Гемптон – На Брайт Роуд

Susan Hampton

Дехто телефонує й питає про Брайт
Роуд. Брайт Роуд, наскільки я знаю,
у східній Вікторії, і з певних міркувань
це чудове місце варто відвідати.
Я не знаю, які міста з’єднує Брайт Роуд,
або яке шосе поблизу нього.
Так само, як я ніколи не була в Джіпсленді,
я ніколи не була в Брайт.

Значні білі плями себе самого якось вміщають
у свойому глибокому сховку – не наважуюся назвати це богом –
друго себе, постколоніального бога,
вже більш не королеву чи короля, а діючого суб’єкта
в царині суб’єктивності, де
твого найкращого бога можеш зустріти лише після найгіршого себе.

(c) Сюзан Гемптон, ориґінальний текст; Susan Hampton, original text
(с) Юрій Завадський, переклад; Yury Zavadsky, translation

Les Wicks in “Vsesvit” / Лес Вікс у “Всесвіті”

У 7-8 числі журналу “Всесвіт” опубліковано добірку віршів австралійського поета Леса Вікса у перекладах Юрія Завадського. Невдовзі буде розміщено інформацію про номер на офіційній сторінці журналу.

KrokBooks.com: ЛЕС ВІКС. ТІНІ ЧИТАННЯ / LES WICKS. SHADOWS OF THE READ

wicks_krokbooks

Вибрані вірші, адаптовані з англійської Юрієм Завадським.
Упорядники: Лес Вікс, Юрiй Завадський
Дизайн обкладинки: стронґовський
Макет i верстка: Юрiй Завадський
Мова видання — українська, англійська.

Видання книги та візит поета став можливим завдяки допомозі Уряду Австралії за посередництва Мистецької Ради Австралії, органом підтримки та розвитку культури.

Вікс Л. Тіні читання. Shadows of the Read. ― Тернопіль-Сідней: Видавництво Крок, 2011. ― 32 c.

Невелика двомовна добірка представляє україномовному читачеві творчість австралійського поета Леса Вікса, який цього року запрошений на Шостий міжнародний літературний фестиваль під час Форуму видавців у Львові. Він є автором восьми поетичних книг, кілька з них перекладені на іноземними мовами. Твори Леса Вікса характеризують як “суб’єктивні й захоплюючі, доступні й безпосередні” (Варвік Вінн, “Australian Book Review”), а також “розмаїті, динамічні, гуманні, асиметричні й вчасні (Дженіфер Мейден).

Вже понад 35 років Лес Вікс бере участь у величезній кількості фестивалів, навчає в школах, університетах у всіх куточках своєї країни-континенту. Друкувався в більш ніж двохстах різних журналів, антологій та газет у чотирнадцятьох країнах дев’ятьма мовами. Провадить майстер-класи і керує видавництвом “Meuse Press”, яке засереджується на таких синтетичних мистецьких проектах, як малярсько-поетичні інсталяції на автобусах і твори, опубліковані на поверхні ріки. Разом із Юрієм Завадським і Григорієм Семенчуком завершив укладання першої антології сучасної української та австралійської поезії “AU/UA” українською та англійською мовами, яка буде репрезентуватися під час літературного фестивалю цьогоріч.

Про видавництво. Видавництво “Крок” засноване в Тернополі Юрієм Завадським. Спеціалізується на виданні художньої літератури, провадить перекладні проекти та програми культурного обміну. З часу заснування, видавництво видало ряд важливих та цінних наукових праць, літературних книг, налагодило бурхливу культурну роботу в Тернополі та поза його межами. Однією з гілок роботи є перекладні проекти, що вилилися в налагодження культурних взаємин з Іспанією, Каталонією, Швецією, Польщею, Австралією, Новою Зеландією, США. Видавництво є офіційним співорганізатором фестивалю “Молода республіка поетів” разом із Форумом видавців у Львові.

Les Wicks – Aeolus at the Mulga / Лес Вікс – Еол на акації

Еол на акації(1)

Пустельний вітер зодягнений в згрубілий пісок
свавільний гавкіт
зриває бляшану обшивку
зі смертей
кирпатих автобусів Сілвертону що
обрубані наче сирець опалу
втиснені в рамки ганебної неволі
лісосмуг як верблюди.
Пунктуація ворон
закріплена в повітрі.
Земля – наші легені
але мухи вислужилися як стогони бурі.
Мурахи збиті з пантелику
червоножильним хребтом
кварцу.
У цьому затишку
загубилися мої очі. Вітер – течія
лишень кістки гріються
на задушливому піску – той хребет кенгуру
манірно сидить, на 90° до
периметру каменя.
Заглиблюйся, не переймайся. [приспів]
Гнів ему
розсипається мов насіння з моїм наближенням.
Цього вихідного дня
ноги провалюються в мелений перець.
Ми створити багато
мінливих ґенів що вібрують
у наших руках.
Вагання – ця невблаганність закриває рота
перемагає, визбирує те
світло що його прихід ми вчували від каміння.
Смерть на замовлення
застигла доля що впокорює
озлість нового сенсу.
Лише килимок під порогом стокілометрової порожнечі.
Відступлення є молитвенним
самокатуванням,
ставимо садна.
Бог міг бути вітром
і небо – плямина…
поодаль від його рук.


(1) В ориґіналі – мулґа, різновид пустельного дерева. Дерево символізує віддалену місцевість, глибокі села, провінцію, безлюддя.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading Les Wicks – Aeolus at the Mulga / Лес Вікс – Еол на акації

Les Wicks – Short biography 2 / Лес Вікс – Коротка біографія 2

Les Wicks. Pic. by Michael Reynolds

Лес Вікс (Les Wicks) – австралійський поет, працював залізничником і профспілковим адвокатом. Його твори характеризують як “суб’єктивні й захоплюючі, доступні й безпосередні” (Варвік Вінн, “Australian Book Review”), а також “розмаїті, динамічні, гуманні, асиметричні й вчасні (Дженіфер Мейден).

Вже понад 35 років Лес Вікс бере участь у величезній кількості фестивалів, навчає в школах, університетах у всіх куточках своєї країни/континенту. Друкувався в більш ніж двохстах різних журналів, антологій та газет у чотирнадцятьох країнах дев’ятьма мовами. Провадить майстер-класи і керує видавництвом “Meuse Press”, яке засереджується на таких синтетичних мистецьких проектах, як малярсько-поетичні інсталяції на автобусах і твори, опубліковані на поверхні ріки. Його восьма книга – “Ambrosiacs” (Island, 2009). Працював разом із Юрієм Завадським і Григорієм Семенчуком над укладанням першої антології сучасної української та австралійської поезії відповідно українською та англійською мовами. Веб-сторінка автора: http://leswicks.tripod.com/lw.htm

*

Les Wicks, Australian poet, has been a rail-worker & union advocate.His work has been described as personal & engaging, accessible & immediate (Warwick Wynne, Australian Book Review) & varied, nimble, humane, wry & well timed (Jennifer Maiden).

Over 35 years Wicks has performed at a vast number of festivals, schools, universities etc. around his continent/country. Published in well over 200 different magazines, anthologies & newspapers across 14 countries in 9 languages. Conducts workshops & runs Meuse Press which focuses on poetry outreach projects like art/poetry collaborations on buses & work published on the surface of a river. His 8th book is the Ambrosiacs (Island, 2009). He has worked with Dr Yury Zavadsky on compiling the first anthology of contemporary Ukrainian/Australian poetry in Ukrainian & English.

http://leswicks.tripod.com/lw.htm

Лес Вікс в Україні!

14-21 вересня 2011 року до України завітає австралійський поет Лес Вікс (Les Wicks) для участі в Міжнародному літературному фестивалі у Львові під час Форуму видавців. Також запланований ряд виступів у культурних осередках України.

Про поета >>
Адаптації віршів українською >>

Організація та підтримка візиту: Видавництво “Крок” та “Форум видавців”.

LES WICKS – MILK BEACH / ЛЕС ВІКС – МОЛОЧНИЙ ПЛЯЖ

Молитва є цим баскетболом відмов,
вимитим на береговій смузі.
 
Вірш – усередині того м’яча,
повітря від тиском.
 
Сльози вимагають практики.
 
Ми загорнуті в отруйні бинти літа.
Як завжди
лікування стає карою.
Ми здіймаємося і падаємо,
тож не можемо бути лише плоттю,
хоча, можливо, є чимось меншим
за суму нашого сміття.
 
Все це
під насмішкуватою фіґою –
мій список нещасть
є всього лиш аркушем паперу,
навіть мої пальці повторюють
“якось та й буде”.
 
Жодна риба не втрачає сну через Правосуддя.
Вони самі собі затишок, відносини і сховок.
Під заклик поромних муедзинів
кожен баскетбол пляжується
у свою дуже особливу мить.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading LES WICKS – MILK BEACH / ЛЕС ВІКС – МОЛОЧНИЙ ПЛЯЖ

LES WICKS – BESIDE THE ROAD TO WAR / ЛЕС ВІКС – ПОБІЛЯ ШЛЯХУ НА ВІЙНУ

Наче крило керавонґа*
розчісує скуйовджене повітря
або б’ючкий натяг цього пересиченого ставу, –
       дозволь мені поледарювати.

Крім сполоху-крику кажанів, фруктових опадів осілого дерева,
гілля зрощене побіля струмка, завширшки в долоню…
хвилинна затримка наслідковості пуголовка.
       Білий какаду вовтузиться і бурчить –
       ми не можемо просити тиші,
       тож дозволь мені поледарювати.

Фондові ринки валяться, потім набирають обертів,
белькотіння грошей на цілій планеті.
Дороги розтягуються, аби вміститись на наші попереки,
як вояцький табір на спірній землі.
Кирилиця білого
на чорному лебединому крилі
не план битви ані для жодного ґенерала.
       Але очі мої – люзні,
       ті шляхи не розколять світу.

Виклик свавільної курки літакам угорі,
по чому повертаюся в дні арґументів у жестах
все ще печерних –
“нам треба ще”, “вони хочуть нашого”. Знову Жадоба й Переляк.

Вербовий трал у ставі,
вугрі архівують історію мулу.
Пора змінити дикунських богів –
вони почали й виграли кожну із воєн.
       Люди Книги
       мали би викинути свої книги геть.
       Надійшли часи, коли кров
       переважує чорнило.

Я зобразив усі маловидні крихти,
спочатку зрозумів, потім –
зумів… без прожекторів і публіки.
Мій батько мертвий,
хай антрацитові черепахи пильнують підвалин;
ми співатимемо наші гімни до риб.

Мева розштурхує хмару на мілині –
твій сон потривожили! І ти – обід!
Що нас оточує – не є безтурботним.
Ворони співають “Маленьку овечку”**, за кожну
травину – змагання.
Але це насильство миготливого ока, гул шкіри.

Прикувати кожного можновладця до вицвілих дерев’яних лавок,
допоки вприск вабика не впокорить їхні руки.
       Знерухомлені повіки здадуться
       на користь дня з випадковим харчем.

Це буде спрощенням – говорити,
спрощенням – заперечувати,
нам потрібні миротворці
для патрулювання наших голів. З “ледарювати” як нашою молитвою,
привчити себе говорити “досить”. Розум слухатиме,
як кожний день стає
його власною заявою про наміри.


* Австралійська чорна птаха з жовтими очима.
** “Mary had a little lamb” – дитяча пісенька про овечку. Австралія відома розведенням овець, і їхні ферми часом досягають розмірів країн. У зв’язку варто згадати маловідомий бік цієї справи, що там ягнятам деколи вибирають очі, аби вони далеко не заходили.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

*

Аудіо-запис вірша в авторському виконанні Леса Вікса в супроводі гурту “GIRT“: Les Wicks with GIRT – “Beside The Road To War”

Les Wicks with GIRT – Beside The Road To War

Listen and download: Les Wicks with GIRT – “Beside The Road To War”

The Les Wicks poem “Beside the Road to War” with Les himself at the microphone. Musical backing features Martin on the Shakuhachi in a simple but haunting piece of music by GIRT.

This week we’ve taken time out from the album to work on a collaboration with award-winning Australian poet Les Wicks. We are creating musical backings for two of his poems, “Beside the Road to War” and “Healed and Hurt”.

Source: http://girt.tv/

Sudesh Mishra – The Rowers / Судеш Мішра – Веслярі

Сувора погода. Ми веслуємо між двох скель
До третьої, що, очевидячки, поки недосяжна.
Ми це передчували перед відплиттям із порту,
Тремтливу назву якого з’ясувати неможливо.
Перед нами протока висолопила язика,
Ця страхітливо мертва смуга клянеться
Спрямувати нас безпечно поза мис пульсуючих ножів.
Це даремна обітниця, бо ж одна наша віра –
Предмет сумніву, ґрунтовний, неоціненний,
Як стиґмата оболонки – емблема судна,
Що позначає перехід у буття поза часом.
Отак, між двох скель, ми спрямовуємо носа
До третьої, що не убуває і не росте,
Впевнені, що наше досягнення окупить наші старання.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading Sudesh Mishra – The Rowers / Судеш Мішра – Веслярі

LES WICKS – TWO HOURS / ЛЕС ВІКС – ДВІ ГОДИНИ

Ти йдеш геть
у лискучій металевій сукні.
Вилощена, придбала ритм
буркотливою пасткою
гасового неба.
Наша розмова вищить, ніби розбиті коліщата валізи.
 
Усі чиновники на лікарняних
або стажуються до
заміщення посад.
Малі правди залишаються невпорядкованими,
тоді як “ти йдеш” просто стоїть тут
понад застійною гаттю фактів.
 
Існує позиція
така ж важлива,
але все, що почуваю
це печатка митниці,
зморшка паперу на оптимістичній паспортній світлині.
 
Повітря-моноліт як задраєний люк.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading LES WICKS – TWO HOURS / ЛЕС ВІКС – ДВІ ГОДИНИ

Лес Вікс – Короткий життєпис / Les Wicks – Short biography

Les Wicks in 2010 by Susan Adams
(Фото: Susan Adams)

Лес Вікс (1955) – австралійський поет, видавець і редактор. Він володіє довжелезним списком здобутків у літературі, видавничій та фестивальній діяльності. Отримав ряд літературних нагород. Видав вісім поетичних книг: “The Vanguard Sleeps In” (1981), “Cannibals” (1985), “Tickle” (1993), “Nitty Gritty” (1997), “The Ways of Waves” (2000), “Appetites of Light” (2002), “Stories of the Feet” (2004), “The Ambrosiacs” (2009).

Лес Вікс виріс у передмісті Сіднея. Грав у гурті “Iron Mouth”. В’єтнам роз’єднав його сім’ю, і Лес рано навчився бути самостійним. У 17 вперше опублікував вірша і організував страйк серед учнів середніх шкіл. Він отримав історичну освіту в Універистеті Маквері, а також здобув безліч навиків, мешкаючи в Сіднеї та Лондоні. Наприкінці 1970-х вперше спробував себе як видавця – разом із Биллом Ферров організував видавництво “Meuse Press”, яке орієнтувалося на високі стандарти в австралійській поезії. Лес Вікс був співорганізатором Спілки поетів у Новому Південному Вельсі. З 1980-х, після отримання диплома в галузі індустріального права в Університеті Сіднею, працював як правозахисник в інтересах багатьох професійних спілок.

LES WICKS – EPISODIC GRATIFICATION / ЛЕС ВІКС – ЕПІЗОДИЧНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

Убий кота.
 
Твого імені замало.
Довірся своїм рукам.
Убий кота. Зроби Це.
Не дай жебракам забрати все, зберися.
Твій вибір – сьогодні на сьогодні.
 
Таємниця в шаровості, не втерпіти…
гарне життя є приростом шарів.
Досі ти досяг
подружжя, іпотеки, влади й гідності,
ніщо не піддасться
означеності зими.
 
І ти повинен будеш убити кота,
 
який не мав імені,
можливо, лише раз пещений,
безглуздо гордий в хвилинній небезпеці.
Ще гірше тоді, коли шрами –
пікантно-синюваті, а зуби – відсутні,
але глухе котяче виття
розгрібає сонну ніч.
 
В нього ніколи не було людей,
але в свій спосіб він знає точний заклик до їжі.
Джефрі сказав так. Підійти, схопити,
тоді задушити. Зловісна, миттєва бійка –
дряпається перед смертю.
Цей чоловік кинув помаранч, порожній панцир –
він упав, як втомлений подих. Той
порожній кістяний м’яч,
похований під поголеним квадратом дерну №4.
 
Наступного дня подував вітер прошутто,
його власна віра в комфорт
зігрівала недільні руки.
Нам відомий цей вибір. Кінець.
Він перетворюється на спрямовану комету
первісного щастя.
Трава виросла яскравішою.
Все вагоме перемагає.
 
Кожна сторінка
в нікудишніх біографіях –
значніша, значніша,
аніж сон на вістрі чарів.
 
Крадії, кайдани і Hugo Boss
дивують дітей, які, повернувшись зі школи,
стають схожими на татуся,
і дружина тренує стегна
у кімнатах, повних світла.
 
© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading LES WICKS – EPISODIC GRATIFICATION / ЛЕС ВІКС – ЕПІЗОДИЧНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

LES WICKS – PROSPECTUS / ЛЕС ВІКС – ПЕРСПЕКТИВА

Ми зжували гори –
земля-оболонка.
Зірки в камені
годують наш кістковий голод.

Що залишається?
Астероїдне життя,
сміття й свинцевий пил.
Будь позитивним,
радіоактивним.
Наше майбутнє спалахує, ніби кашель у темряві.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading LES WICKS – PROSPECTUS / ЛЕС ВІКС – ПЕРСПЕКТИВА

LES WICKS – Terminal One / ЛЕС ВІКС – ТЕРМІНАЛ 1

Випадкові молекули, осінній заколот
крізь автоматичні двері
навощені кавою перед
залом очікування.
Аби підрізати рай, волікти хмару
до керамічного басейну цього дня –
ось справа зірок.

Наплічний крам і скручена бавовна,
безвільні очі,
ми – грані й опори.
Безпека кордонів джинсового одягу…
Кабіна, двері, оплески з розгубленими цьомками,
цей (о шостій ранку!) сімейний офіціоз.
Моя дочка повернулася
з медалями й абсентом Холодної війни.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading LES WICKS – Terminal One / ЛЕС ВІКС – ТЕРМІНАЛ 1

Les Wicks – Someone Slipping Up / Лес Вікс – Хтось вислизає

Окремий будинок – тривожний,
як миші, багатоніжки й терміти, що боряться за домінування.

Зимове сонце – підлещується в останні свої години,
моє серце, як сівалка, стукоче
на згорбленій веранді.

Сім’я аж надто далеко.
Опосуми б’ються вночі на даху,
даремні слова,
обернені на бляшанки з нагостреними краями.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading Les Wicks – Someone Slipping Up / Лес Вікс – Хтось вислизає

LES WICKS – POOL / ЛЕС ВІКС – БАСЕЙН

Хоча б деколи
потворне олово
наземний пагорб у кожному
західному передмісті визначає порядок на подвір’ї.
Хоча б світлина
депутатів-сталіністів місцевої ради
з довгими рядами підлітків у військових одностроях.
Той кишковий спазм від хлору коли ти пірнаєш попри
розділювальні лінії плавців.

Деколи простір попід
неприглядним водоспадом –
бурлячий забій води, що теше
піщаник у своєму потоці.
Сонце філігранно обрізається навислими яснами,
дрібною скоричневілою за життя рибою
і крихітними квітами чагарників
(зблизька вони екстраваґантно кольоровані/
обожнювані птахами і комахами)

Вода падає на мозолясті руки
рот випускає неспокійний подих
тоді ти закорінений і заглиблений
в австралійському серці.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading LES WICKS – POOL / ЛЕС ВІКС – БАСЕЙН

PETER MINTER – GLIMPSE / ПІТЕР МІНТЕР – ПРОБЛИСК

Або ж тут, або між
хвилями через край, що синтезують
срібло, кам’янисто-зелені, витончений подих,
націлений у пісок уст і розпилені кулі,
наче святі нюти в рядах корабельних носів,
небесні катастрофи, країна, де говорить кров,
блакитний спалах блискавки
вихлюпнувся разом із монотонним транспортом,
розгарячілим, в піні й гівні, твого серця
темна лінза,
потемніла з-поміж мого люблячого чола.
Вірні очі не мають свідків,
статична сила сонця
є ніжністю розгорненою.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading PETER MINTER – GLIMPSE / ПІТЕР МІНТЕР – ПРОБЛИСК

PETER MINTER – VOYAGER / ПІТЕР МІНТЕР – МАНДРІВНИК

Це може знову початися звідси,
літо на вістрі миттєвої війни,
    
нічне цвітіння під хоробрістю,
палантин із міських зірок,
    
де оливкове листя
у щойно впорядкованих парках
    
виглядає трохи втрачено на вітрі,
виразно м’яко
    
і сухо, як місячне сяйво.
Всі міста впадуть
    
у відкрите небо,
твій епідерміс зораний супутниками
    
тільки штовхне тінь
у детонуюче післяцвітіння
    
вуглеводневих потоків.
Отож, прощавай, вийди і знайди
    
що там кажуть
про трансформацію, іскри, сміття
    
і найзеленіші серця. Вийди,
допоки світ думає, що ти тут.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading PETER MINTER – VOYAGER / ПІТЕР МІНТЕР – МАНДРІВНИК

JUDITH BEVERIDGE – TO THE ISLANDS / ДЖУДІТ БЕВЕРІДЖ – НА ОСТРОВИ

Я візьму звук вітру чи плескітливе
     занурення баклана і музику
почує будь-який човняр в стрімких течіях
     співаючи про відплиття на Острови.

Я візьму цинкове арпеджіо грузила коли воно
     котиться по дерев’яній пристані і шурхіт
крабів у сипкому гравії і дряпання
     шил вздовж корпусів яхт.

Я візьму ребристий хор моря
     і човни і рок-н-рольний вереск
припливу що його вітер провадить
     через скелі. Дивись – я не знаю

досить про те як дістатися Островів лишень
     те що почула з човнярської пісні
і від чоловіка який шукав на вістрі миса
     між камінням місце без солі

і птаства. А може я візьму
     старого міхура із корком а мева
ширятиме понад мідіями і птах
     пірнатиме назад у море. Може я візьму

пісню морської губки що занурюючись заспівує
     а потім задихається наповнюючи
рибальські мішки на ялах. Може й
     лиман шепоче про спадень

чи крячки понад затокою так само як
     пірнальники співають про те як затримують
подих і пливуть кілька тихих хвилин
     з молитвою. Я візьму мевину висоту

і плюскіт молюсків і осине гніздо
     що висить паперовою лампою під пристанню
і маленький човник що відпливає. Навіть
     рибалок що тягнуть камінням косяки риб

навіть моряків на розгойданих палубах
     навіть останній подих мушлі що зрівнялася
з обрієм. Я візьму політ
     орла причалений в очах дітей

і голоси людей тих які кажуть
     хто зробив це хоча може протяг
скрипить у кроквах мева скрегоче
     із пристані вітер вигукує

вздовж причалів і зітхання пірнальників
     чутні в тихих водах їхнього дихання
коли ті шукають звільнення із глибин
     це все що знатиму про знаходження Островів.

Між тим я візьму сонячний вітер
     що наповнює морські губки і густе
треноване дихання в легенях весляра
     що везе невагомий вантаж через рифи.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading JUDITH BEVERIDGE – TO THE ISLANDS / ДЖУДІТ БЕВЕРІДЖ – НА ОСТРОВИ