Category Archives: Poetry/Поезія

LES WICKS – BESIDE THE ROAD TO WAR / ЛЕС ВІКС – ПОБІЛЯ ШЛЯХУ НА ВІЙНУ

Наче крило керавонґа*
розчісує скуйовджене повітря
або б’ючкий натяг цього пересиченого ставу, –
       дозволь мені поледарювати.

Крім сполоху-крику кажанів, фруктових опадів осілого дерева,
гілля зрощене побіля струмка, завширшки в долоню…
хвилинна затримка наслідковості пуголовка.
       Білий какаду вовтузиться і бурчить –
       ми не можемо просити тиші,
       тож дозволь мені поледарювати.

Фондові ринки валяться, потім набирають обертів,
белькотіння грошей на цілій планеті.
Дороги розтягуються, аби вміститись на наші попереки,
як вояцький табір на спірній землі.
Кирилиця білого
на чорному лебединому крилі
не план битви ані для жодного ґенерала.
       Але очі мої – люзні,
       ті шляхи не розколять світу.

Виклик свавільної курки літакам угорі,
по чому повертаюся в дні арґументів у жестах
все ще печерних –
“нам треба ще”, “вони хочуть нашого”. Знову Жадоба й Переляк.

Вербовий трал у ставі,
вугрі архівують історію мулу.
Пора змінити дикунських богів –
вони почали й виграли кожну із воєн.
       Люди Книги
       мали би викинути свої книги геть.
       Надійшли часи, коли кров
       переважує чорнило.

Я зобразив усі маловидні крихти,
спочатку зрозумів, потім –
зумів… без прожекторів і публіки.
Мій батько мертвий,
хай антрацитові черепахи пильнують підвалин;
ми співатимемо наші гімни до риб.

Мева розштурхує хмару на мілині –
твій сон потривожили! І ти – обід!
Що нас оточує – не є безтурботним.
Ворони співають “Маленьку овечку”**, за кожну
травину – змагання.
Але це насильство миготливого ока, гул шкіри.

Прикувати кожного можновладця до вицвілих дерев’яних лавок,
допоки вприск вабика не впокорить їхні руки.
       Знерухомлені повіки здадуться
       на користь дня з випадковим харчем.

Це буде спрощенням – говорити,
спрощенням – заперечувати,
нам потрібні миротворці
для патрулювання наших голів. З “ледарювати” як нашою молитвою,
привчити себе говорити “досить”. Розум слухатиме,
як кожний день стає
його власною заявою про наміри.


* Австралійська чорна птаха з жовтими очима.
** “Mary had a little lamb” – дитяча пісенька про овечку. Австралія відома розведенням овець, і їхні ферми часом досягають розмірів країн. У зв’язку варто згадати маловідомий бік цієї справи, що там ягнятам деколи вибирають очі, аби вони далеко не заходили.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

*

Аудіо-запис вірша в авторському виконанні Леса Вікса в супроводі гурту “GIRT“: Les Wicks with GIRT – “Beside The Road To War”

Василь Махно – Перед цвітінням сакури

бути вибраним серед покликаних
що пропахли овечими сиками
що в гафтованій нитці пришиють
тінь ріки до лиця і шиї
щоб землею щоразу смикати

щоби всім хто під снігом зіщулиться
ці японські вилиці й вулиці
час який ми позичили в борг
віддає нам японський бог
ну а дітям – по смаженій булочці

щоби пахнути снігом й цинамоном
цвітом сакури чаєм – цунамі
чорним поясом – стиль самурая –
острови як чоло накривають
гієрогліфи смерти цинаві

тільки пси що знайшлися і вижили
прибережнє затоплення вишило
їм пейзаж із безлюддя й металу
кораблі під мостами – й настало
спілкування стихами віщими

всі кінці в цих стихах із початками
з сімома золотими печатками
персть і перстень з водою – і твердь
і заводить в цунамі їх смерть
залишивши живимянголятко

вертоліт що завис рятувальний
схожий був на обряд ритуальний
над водою що стихла й несла
-янголятко в човні без весла –
мабуть з виживших було останнє

смикне хвиля за берег й рукав
трісне скеля і зникне ріка
потяг з’їде з затоплених колій
вертоліт що накручує кола
за горою в тумані зника

біла марля як знак на лиці
білий риж на сьогодні в руці
і лічильник що виміряв тіло
і дитя що від втоми присіло
склавши руки як риба плавці

Джерело: Приватний лист

Les Wicks with GIRT – Beside The Road To War

Listen and download: Les Wicks with GIRT – “Beside The Road To War”

The Les Wicks poem “Beside the Road to War” with Les himself at the microphone. Musical backing features Martin on the Shakuhachi in a simple but haunting piece of music by GIRT.

This week we’ve taken time out from the album to work on a collaboration with award-winning Australian poet Les Wicks. We are creating musical backings for two of his poems, “Beside the Road to War” and “Healed and Hurt”.

Source: http://girt.tv/

Selina Tusitala Marsh – Salt / Селіна Тусітала Марш – Сіль

ніби Бог розсипав сіль
на свій опівнічний обрус

ніби Джибранове Чудовисько
кинуло плащ Красуні
через воду –
його м’яке світло згасло
в каятті

ніби зірка іншою блакитною зіркою
згадувала про зникнення кожної з матерів
і запалювала її обличчя на тисячі років

ніби матарікі*
зістрибнув зі сторінки календаря
прямуючи моїми судинами
униз крізь пальці
згинаючись аби зірвати
фіолетову орхідею.


* Матарікі – так Маорі називають сузір’я Плеяди. З Матарікі пов’язаний Національний Новий Рік в Маорі.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading Selina Tusitala Marsh – Salt / Селіна Тусітала Марш – Сіль

Konai Helu Thaman – Living among the trees / Конаі Гелу Таман – Живучи поміж дерев

(Для Ренді)

дев’ятнадцять років
це довгий час
за теперішніми стандартами
можливо сама земля
дозволила жити
поміж дерев

прожив життя під
чистим небом не піддаючись
смакові штормів
ти не був самотнім
якщо дивився в суть чи понад усе
крізь намети
мовчазних пісень

ці останні кілька днів
рухалися мляво
і як дощ повільно опускалися
поміж рослинами вимагаючи росту
я чітко тебе бачу
тримаючи твою руку

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading Konai Helu Thaman – Living among the trees / Конаі Гелу Таман – Живучи поміж дерев

YURYZAVADSKY ZSUF

Instead of “A” the rock is falling, instead of “O” the rock is falling. Instead of the sound there is pressure, instead of the note there are concrete wall, plastic bottle, bricks, smoke. The musicians of the band “ZSUF” are performing the next stage of its own art; disposing the sounds by their own ideas; compiling the rows of objectless, unexpected compositions; the stage what is consequential to their partner and coauthor of the new album – the poet Yuriy Zavadskyy. The band of experimental, psychedelic music “ZSUF” from Ternopil is famous by incredible improvisational abilities. The ones had presented successfully in the mutual performance with Yuriy Zavadskyy in the festival “L2”in Lublin, Poland in 2009. Since then the valuable common material had obtained by new angles and in result transmuted in the free music album available in http://zsuf.org.

The balanced unity of ZSUF’s motives with phonetic poetry builds long expected bridge between literary art, performance, theatre, music, graphic, production of noises, screams, touches, moves, shadows. Not so far the phonetic poetry had found the listeners in Ukraine. Such poetry with huge tugs has been struggling with the “right” literature’s wall what has presented as trustful and has brought the same formulas as the classic vanguard. The phonetic units get the sense in the mouth, the ear, the palm, ones become own listeners and get the expressive feelings. The letter became the expression, the sound became the expression and the phoneme became the etalon of the expression. From where has the unobjected come? This is the main question, but the answer has bored by the simplicity. By the other side just another question appears – what independent perspective has under the merged unarticulated flow of sound hidden? There is the psychedlia of the band “ZSUF”.

See/listen more here:

http://zsuf.org/
http://yuryzavadsky.com/
http://www.myspace.com/zsufreal
http://www.youtube.com/results?search_query=zsuf&aq=f

Konai Helu Thaman – They Won’t Leave / Конаі Гелу Таман – Не залишаться

Мені сумно лише думати
Про моїх співвітчизників,
Які знову в дорозі,
Спаковані, як сардини,
Їдять риб’ячі голови
І недоїдки з вишуканих готелів,
Де вони миють начиння
У вільний час.
Громадяни другого сорту
Їхні родичі;
Палячи дешеві цигарки,
Сходячи кров’ю після п’яних бійок.
Ховаючись у запліснявілі плащі,
Готові одружитися з будь-ким,
Поки візи не втратили чинність;
Отримати зелену карту,
Тоді розлучитися з дружиною
Через несумісність.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading Konai Helu Thaman – They Won’t Leave / Конаі Гелу Таман – Не залишаться

Sudesh Mishra – The Rowers / Судеш Мішра – Веслярі

Сувора погода. Ми веслуємо між двох скель
До третьої, що, очевидячки, поки недосяжна.
Ми це передчували перед відплиттям із порту,
Тремтливу назву якого з’ясувати неможливо.
Перед нами протока висолопила язика,
Ця страхітливо мертва смуга клянеться
Спрямувати нас безпечно поза мис пульсуючих ножів.
Це даремна обітниця, бо ж одна наша віра –
Предмет сумніву, ґрунтовний, неоціненний,
Як стиґмата оболонки – емблема судна,
Що позначає перехід у буття поза часом.
Отак, між двох скель, ми спрямовуємо носа
До третьої, що не убуває і не росте,
Впевнені, що наше досягнення окупить наші старання.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading Sudesh Mishra – The Rowers / Судеш Мішра – Веслярі

Jim Morrison – Poems from “Wilderness” / Джим Моррісон – Вірші з “Wilderness”

ВІДКРИТA

Ніч молода
і наповнена спокоєм
Не можу описати
як вона вдягнена
Вона згодиться на дивні пропозиції
На все що ти запропонуєш
На все аби догодити гостеві

 

СИРЕНИ

Опівнічний
кримінальний метаболізм лісу провин
Гримучі змії свистять кастанєтами

Забери мене з цієї зали дзеркал
Це бридке скло

Ти тут
Чи ти виглядаєш так
Як ти би міг так коли
ніхто ніколи б не зміг

 

* * *

Чому я п’ю?
Бо так я можу писати вірші.

Часом, коли все це вилітає геть,
і все, що потворне, хилиться
до глибокого сну
Існує пробудження
і все, що залишається, є правдивим.
Коли тіло розграбоване,
дух стає міцнішим.

Пробач мені, Отче, бо я знаю,
що роблю.
Хочу почути останнього Вірша
останнього Поета.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

LES WICKS – TWO HOURS / ЛЕС ВІКС – ДВІ ГОДИНИ

Ти йдеш геть
у лискучій металевій сукні.
Вилощена, придбала ритм
буркотливою пасткою
гасового неба.
Наша розмова вищить, ніби розбиті коліщата валізи.
 
Усі чиновники на лікарняних
або стажуються до
заміщення посад.
Малі правди залишаються невпорядкованими,
тоді як “ти йдеш” просто стоїть тут
понад застійною гаттю фактів.
 
Існує позиція
така ж важлива,
але все, що почуваю
це печатка митниці,
зморшка паперу на оптимістичній паспортній світлині.
 
Повітря-моноліт як задраєний люк.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading LES WICKS – TWO HOURS / ЛЕС ВІКС – ДВІ ГОДИНИ

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь,

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

?к бл?дн?ц? зб?йд?ж?н?? в?дк?н?т? вс?м?? ст??л? ?л?к? п?р?д н?м? Зд??т?с?? н?к?л? н? д?в?л?с? в?н? в т?к? м?др? ? л?д?н? ?ч?? щ?? м?ж?? пр?св?тл?н? вл?сн?м ? б?л?м? г?рк?т?? с?м?тн?ст?? н?б?л? зд?тн?ст? з?з?р?т? т?к пр?н?кл?в? ? в д?ш? ?нш?м? Н??к?й н? р?д?ч? ? п?м?т?в ?? ст?н? ?кл?кн?в? р?зп?т?в л?г?дн?? Н?в?т? н? зн??ч?? хт? в?н? ? ч? сп?вч?тт? й?г? в?рт?? Дв?? л?д?й? з?вс?м н?зн?й?м?х? в?п?дк?в? з?стр?л?с?? ? ?с? т?к??? Пр? м?т?р? пр? б?т?к? щ? з?п?т?в? Д? пр?ц?в?л?? Сл?х?в ?? ск?п? з?зн?нн?? ? в?л?к?? в с?в?н? г?л?в? й?г? в?с? ч?с з?чл?в? п?к?в?в?л?? н?б? пр?йм?л? б?з ?с?д? ?? ж?тт?в? зр?в?? й п?м?лк?? ? н?вм?л? к??тт? пр?йм?л?? вс? д?л? ч?т??ч? з?пл?т?н? кн?г? ?л?ч?н?г? ж?тт??

П?ч?в?л? ?л?к?? ?к п?м?тн? в?дт?? в н?й кр?г? ?зл?бл?н?ст? пр?т? с?б? ? пр?т? вс?х? ?к п?в?л? п?в?рт??т?с? в?н? д? ч?г?с? л?дс?к?г?? щ? б?л? п?р?д т?м ?ж? н?б? н?в?к? втр?ч?н?? Зг?д?м ? с?м? з?п?т?л? ст?р?г?? ч?г? в?н т?т? Ст?р?ж??? ч? щ??

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

в, його спі.вучих лідентова. Віки промовивитись. Одиола о в ою ь, і сповіддає з соборнбридає студентовної в бажаями, і сльозувати тайами, і ерній. Для неї, зачаєлухає со Стоїть птаха, поглянні розгадати дивні якісь загадки, розшифрнописи вікіор щв, собе повкою музить обваом. Материди даикою, гримють плен далеавку, і, мами піов над вулканд чче жагас виверн ізго мовправославними месами, піснеспівами, шепоою спо вен грілом е повипадалЗачіпляін ще повнккстазом людсивівінах сстим духхами, в якт каялист, предківщзвичкою посі них туа ньо дбі гніздбор, йоніздом, і могіж плами обрзна все ту Завоисами купвкиолів виме одалювався щин обкут,рис – граціа висоозний, нкій но силуетина стуиштованні, обкизінутому довкження, загрхають уави бур не всбо, ія глиго, врвши, почиаз ожинає дихвати: відба граами на сте на ся над г тих веють ночлетів тисячочання, послту нному достбінь йоупну “мур”. Зачзику сфеувши людкотить наину, замуш собе кожорі плавнека, щйдані і заої виса улюблю з обору, наї тихиличками панева лелує тільклиски неби чероти нвона сторо нед їба та споми вукухає оійна ясору. Внбор ніе величажкістьвіший, ніт тривожитьс. І нікати, пульсуоли н, надій., на йоність собго верхах. Якочі сощо о такій поену сворі повер титуту Микби щола Будент металуро він, ясіч, тається ззуя, щона рб нгустим медвянижабенятами сао віддгійного, талік поблри міінссяці плрає срібі шааглай, сттра акао окутаискує пли Зачіпляи з гніесом, озизда. Підвелаоднієї з бокових багу, щнь. Тілав, задеву – ужлясте залась, заась, чгравою розбуркана, чр голои за лелечау ьких порло винепокоїмостила соляють ньцій, щого й опівнворушилічний чав цес, кое не джметь мои заторчиадках, елестить вне шодаіз шльки стангів ад залилясаною в місядочнім ски по сякойві нкж уденьпиниться на маітургій, перели вжлунює лі нітніх, що розкидані по

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

-на у бі-, -ів; і, зм-, -є в со-, -н, і ви-,
-ю з пр-, -ми в за-, -а, а на-, -ти б, ан-,
-ми, в я-, -сь, і сп-, -ми, і сль-, -ми, і е-,
-у, і, мо-, -ть у не-, -о, і вс-, -о о та-,
-я з ін-, -ні і за-, ​-єї з бо-, -ли з гн-,
-ом, і мі-, -ю з жа-.

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

В, собо є, краю глибшим бік – і –
куполів – аж – лице обсічене з листям,
їй з-під к! – льно? азотно-тукового –
сама собі ідіть, ідіть, ти. Нев ту!.. По
ця. Бу дійде… ни! Обидва – ща: Не
доставиш могорича – не – бадь – Приїз
шу! І він. ний – в шу, бу кось”, то ю, щ
кий? За та!” А ли, ра бригадиром в. Ді
ї, щ До зо ба, – зл му! Я ю: зо рів, бри
ну, щ руг, щ лі. Ві лу Є алка-перер
гіркувато на ша ти. І жі ди… Позаг ла
зла. рм, – в ся, н ні: поч іт, і в іні! На ть.
П сто-бла ій… О з овечим коміром
тухи, вин – Я вихідна. чка! Викур ий!
Оц жено-з ку-ба зала Га лтер. – О
ами”?

Вірші, 2011, 3

ПИСЬМО

Наречена, зло:
Обличчя, лінії врозтіч.
Не хочу, дитинний погляд
На крики, незгоду,
Згущення відносин.
Впоперек / ось / поряд / не / помічаючи / нікого,
Падаю в тебе, як у власну бездіяльність,
Своє минуле спльовуючи,
Кидаючи камінь, залишаюсь.
Із білого простору / розмови / всі / кольори / не / досяжні
Оку. Крики, незгоду,
Згущення ставлю в докір, лише сам –
Знищувач, одна літера
Легко замінить іншу,
Лише тут.

Continue reading Вірші, 2011, 3

Вірші, 2011, 2

ОЗИРНУВСЯ

Відпочинок відбувся позавчора, несподіваний, виснажливий.
Скоротив собі дорогу, cкерувавши в провулки,
Не забудь, чортова дорого,
Кому завинив смертю, а кому — грішми.
Мовчав, краючи хліба, і ти —
Від голосу, канібалізм —
Стан ідеалу.
Зміни, стани, зміни, стани.

Continue reading Вірші, 2011, 2

Вірші, 2011, 1

ІМ’Я

Жовтий: номінативний обов’язок,
Мовлення, поштові марки.
Жовтий: наче вода,
Провокація, поштові марки.

Купи горілки: про себе
Не розповідай, спільність стала
Недосяжною ціллю, ідеї
Не можуть співжити.

Щойно передбачив появу жебрачки
З течкою лікарняних засвідчень і виписок.
У пожертві відмовив.
Твій вік – несподіванка,
Самоконтроль.

Continue reading Вірші, 2011, 1

LES WICKS – PROSPECTUS / ЛЕС ВІКС – ПЕРСПЕКТИВА

Ми зжували гори –
земля-оболонка.
Зірки в камені
годують наш кістковий голод.

Що залишається?
Астероїдне життя,
сміття й свинцевий пил.
Будь позитивним,
радіоактивним.
Наше майбутнє спалахує, ніби кашель у темряві.

© Юрій Завадський, переклад, 2011

Continue reading LES WICKS – PROSPECTUS / ЛЕС ВІКС – ПЕРСПЕКТИВА

Поетично-музичний альбом “юрійзавадський zsuf”

СКАЧАТИ

http://zsuf.org/

Замість “а” падає камінь, замість “о” падає камінь. Замість звуку — тиск, замість ноти — бетонний мур, пластикова пляшка, цегла, дим. Музиканти гурту “ZSUF”, що розпоряджаються звуками за власними ідеями, компонуючи ряди безпредметних непроґнозованих композицій, представляють черговий етап своєї творчості, який не менш є важливим для їхнього партнера та співавтора нового альбому поета Юрія Завадського.

Гурт експериментальної психоделічної музики “ZSUF” з Тернополя відомий неймовірними імпровізаційними можливостями вже одного разу успішно представив спільну роботу з Юрієм Завадським на фестивалі “L2” 2009 року в Любліні, Польща. З того часу багатий спільний матеріал набував щоразу нових станів, перетворившись врешті на повноцінний музичний альбом, який доступний для вільного завантаження на сайті гурту zsuf.org.

Гармонійна єдність zsuf’івських мотивів із фонетичною поезією вибудовує давно очікуваний місток між літературним мистецтвом, перформенсом, театром, музикою, графікою, виробництвом шумів, криків, голосів, дотиків, рухів, тіней. Фонетична поезія віднедавна знайшла свого слухача в Україні, хоча з великим зусиллям переборює стіну “змістовної” літератури, яка звикла видаватися правдомовною, говорячи ті ж самі формули, які властиві класичному аванґарду. Фонетичні єдності набувають смислу в роті, у вусі, на долоні, перетворюючись на самих слухачів, перебираючи на себе переживання. Літера стає переживанням, звук стає переживанням, фонема стає еталоном переживання. Звідки прийшла безпредметність? — не найголовніше запитання, хоча відповідь на нього втомлює простотою. Інша справа — яку перспективу вона приховує, коли зливається зі звуковим неартикульованим потоком, залишаючись незалежною? Психоделія гурту “ZSUF”.

Homo liber=Людина вільна. Антолоґія молодої поезії Тернопільщини

Шановні друзі!

Видавництво “Крок” у співпраці з Миколою Шпаковським і Юрієм Завадським запрошує Вас стати співавторами антолоґії молодої поезії Тернопільщини. Для цього надсилайте близько 10 творів, інформацію про себе та фотоґрафію до 28 лютого 2011 року.

Програма роботи над антолоґією включає відбір текстів, видання книги та проведення зустрічей з учасниками проекту в найбільших культурних центрах України, участь у Міжнародному літературному фестивалі у Львові 2011 року, а також відвідання рідних місць кожного з авторів з поетичними читаннями.

Адреси, на які потрібно надсилати матеріали –
електронна пошта: dryuryzavadsky@gmail.com
поштова адреса: Юрій Завадський, а/с 554, м.Тернопіль-27, 46027

З приводу додаткової інформації просимо звертатися до Юрія Завадського за телефоном +38 096 9431704

Чекаємо на Ваші твори.

юрійзавадський. крик. ескіз книги. тернопіль, 2010

Попередній варіант книги, яка вже давно написалася та померла. Цікаво було б обговорити.

Завантажити в .PDF: “юрійзавадський. крик. ескіз книги. тернопіль, 2010”

Подкаст. Поетичні реколекції: Тарас Волинець, Степан Хміль, Юрій Завадський.

22lypnia-sm

У барі КОЗА 22 липня 2010 року о 20:00 провели поетичні реколекції поети Тарас Волинець, Степан Хміль і Юрій Завадський

Для завантаження подкастів обирайте тут: Частина 1, Частина 2.

Анна ЗОЛОТНЮК: Книжність. Залізо-фонетична поезія

Анна ЗОЛОТНЮК

– Збірка поезій «Ротврот» це книга в залізі, книга з важкою завісою, книга з вільними аркушами, книга без пагінації, книга вільна від умовностей, книга з текстами-обріями, книга-інтернаціонал, книга про мову, книга про залізо, книга про те, як ми говоримо, книга про те, як говорить залізо, – резюмує співавтор видання Юрій Завадський.

У час, коли культура перебуває у повному анальному астралі та трансомедитативному стані будь-який більш-менш живий рух привертає увагу. Таким-то рухом і стало створення «Ротвроту».
Видання створене у співавторстві з українським поетом з Барселони Андрієм Антоновським. Книга білінгвічна – писана українською та каталонською мовами. Передмову до неї створив унікальний каталонський письменник Карлес Ак Мор. Транслітерацію та переклад на каталонську – Каталіна Джірона. Книгу здизайнували Василь та Михайло Гудими. Видали її в співпраці з тернопільським видавництвом «Крок».

Continue reading Анна ЗОЛОТНЮК: Книжність. Залізо-фонетична поезія

Літературний подкаст “кабі.net”: Юрій Завадський

Юрій Завадський на літературному вечорі в кав'ярні "Кабінет"
Юрій Завадський, тернополянин, теоретик літератури та поет. Автор п’яти поетичних книг, остання з яких – зразок бук-арту в кованій обкладинці «Ротврот» в співавторстві з А.Антоновським та В.Гудимою. Співтворець кількох вагомих для галицької культури проектів, серед яких самвидавівські літературні газети та журнали, осередки в Інтернеті. Сьогодні є незмінним координатором «Літературної студії «87» імені Юрія Завадського».

  • Кучерявий про своє знайомство з текстами Завадського;
  • Завадський читає вірш «Ось ми, що ненавидимо один одного…» з майбутньої книжки «Крик»;
  • про конструктивність ненависті;
  • про соціальну роль письменника;
  • про Літстудію «87» і видавництво Завадського «Крок»: історія, діяльність, плани;
  • про книжку «Ротврот», зокрема історію її кованої обкладинку;
  • про поетичний фестиваль Barcelona Poesia;
  • читає свою фонетичну поезію та розповідає про її теоретичне підгрунтя.
  • Завантажити (44.4MB)

    Джерело: http://dzyga.com/podcast/…

    yuryzavadsky. scream/юрійзавадський. крик

    Sketch of my new book “yuryzavadsky. scream” (2010)
    Ескіз моєї нової книги “юрійзавадський. крик” (2010)

    * * *

    Людський череп, —
    Такий самий, як усi iншi.

    Йому не пасує називатися героєм, спасителем, пророком,
    Бо його смерть запрограмована,
    Безумовна.

    Детермiнiзм, коли почуваєшся чоловiком
    I знаєш на що витратити свої сили.

    Кожного дня переживаю в собi чергову загибель, —
    Заперечую собi рахуватися зi смертями чужинцiв,
    Коли стiльки моїх богiв недовiрено.

    Один iз сих днiв…
    Вiдiрваний ґудзик.

    Download/Завантажити .PDF

    цигарки. гіпертекстова поема. Тернопіль, 2006 рік

    цигарки. гіпертекстова поема

    * * *

    …я залишив поза цим товариством твою нервову посмішку

    те як ти міцно тримаєш цигарку

    як ти часто підносиш її до рота

    я вже не пам’ятаю що ти мені говорила зрештою не є важливо

    я знав що все покину

    але робив все так ніби залишаюся назавжди…

    Читати

    “юрійзавадський”, Тернопіль, 2003 рік

    юрійзавадський 2003

    Flash-version of the book/Флеш-версія книги

    Book order/Замовлення книги

    Тані Романко

    частина перша
    частина друга
    частина третя
    частина четверта
    частина п’ята

    біль

    ноги порізані до порогів
    руки потяті до клямок

    будинок поранений дитинством

    Continue reading “юрійзавадський”, Тернопіль, 2003 рік

    “імовірність”, Тернопіль, 1999 рік

    імовірність 1999

    Book order/Замовлення книги

    частина перша

    яка імовірність кроків
    на корзо розчинених у
    і поцілунків
    і кроків
    у
    ст

    яка імовірність дотиків
    на корзо відкритого о
    і поглядів
    і дотиків
    о
    ка

    яка імовірність зустрічі
    а корзо нашого мі
    і бруківки
    і зустрічі
    мі
    ста

    Continue reading “імовірність”, Тернопіль, 1999 рік