1505618_264357927048236_1312569931_n

Юрій Завадський – Конституція

Хххххххх Хххх Ххххххх ххх ххххх Хххххххххххх хххххх х хххххххх Ххххххх хххх хххххххххххххххх ххххххххх ххххххххх хххх ххххххх хххххххххх хх хххххххххххх ххххххх хххххххххххх ххххххххххххххх х хх хххххх ххххххххххх ххххххххххх ххххххх хххх Ххххххххххх ххххххх ххххх хх ххххххххххххххх хххххх ххх хххххххххххх хххх х хххххх хххххх хх хххххх хххх хх хххххх хххххххххх ххх ххххххххх ххххххххххххх ххххххх хх ххххх Хххххххх хххххххх ххххххххх х хххххххххх ххххххххххххх хххххххххх ххххххх хххххххх хххххххххххх хххххххххххххххх ххххх Хххххх ххххххх хххххххх хххххххххххх хххххххх

«наскрізне [o]» Юрія Завадського

Нещодавно у винарні «Заратустра» відбувся вечір фонетичної поезії. В рамках акції «наскрізне [o]» Юрій Завадський читав вірші під нойзове звучання музичного середовища «Субпродукт». Я запозичив оце «наскрізне [o]» з дисертації Юлії Починок. Праця більшою частиною присвячена моїй поезії. Спершу це «о» мене насмішило, але насправді у ньому — значне багатоголосся, округлість звукова й графічна, та й артикуляція непроста. Разом із відомими віршами з виданих книжок автор також читав нові тексти,

наскрізне [o]: юрій завадський & субпродукт

27 листопада 2015 року в п’ятницю о 19:00 у винарні «Заратустра» в Тернополі на Театральному майдані – нойзово-літературна акція «наскрізне [о]» від Юрія Завадського та музичного середовища «Субпродукт». Справа не лише у «дірявості» літери «о», але й у її протяжності та огубленості, у фонетичній поезії, котра шукає значення у найдрібніших атомах людської мови, та всюдисущому шумі, який підкреслює фізіологічність будь-якого мистецтва. Юрія Завадського називають явищем в українській літературі, чиї вірші

НА ОСТРОВІ

Думаєш, голова болить, подразники вимикаєш, і розмова не вдається, бо ні з ким говорити. Грошей не залишилося, думаєш, ніби горло стискається, риба, що її розчленовують, її сірі нутрощі на столі. У собі ти, всередині – дівчинка, помітити стать непросто, їжа огидна й ословлена, і хвилі письма беззмістовні. Скроні треба розтирати, пити Аполінера повільно, ніби холодний він і міцний, ніби слова перевернуті, ніби думаєш по-іншому. Приніс би тобі книжку – тебе

У ПОДОРОЖ

…J’écris ton nom Paul Éluard Ось він, розрахунок траєкторії від себе до себе. Як добрий виноградар, вирощую свою радість без води та землі, я викохую свою лозу, і вона – з посмішок, і я проклинаю спасителів. Чи ти знаєш, що ти лише іграшка на одну ніч? За високими дверима університетів нема тебе, за ґратами білоруських в’язниць нема тебе, за кров’ю з носа, за мозком розбитим, за відірваними ногами. Тебе нема

ПОВЕРНЕННЯ

Невеликі зворушення: осінь надто високо синіє, гігантський канал зв’язку, що відкривається, цигарка, що довга й міцна. Кричи, кричи, одягайся в червоне, коліна до холоду переспрямовуй, приваблива смаком. Зворушує електричний струм тіла, вперта обмеженість едукації, безсловесність пригожа. Клич мене, клич, одягайся в червоне, радосте тавтологічна, радосте перетворення, радосте повернення. Зворушення мізерні, а більші за шматок їстівного бога. Морозиво істоти, зворушення пластикове, сядь рівно заради повторення недомовок. Ось і ти, ось і

ДОДОМУ

Знову зависає загибель у повітрі, непевність в легенях, ледве стою. До себе гірка огида, що повністю поглинає частковість. У сморід, у рибу та м’ясо, додому ніколи не повернуся. У товщі повітря ясно, безхмарно, лиш колиться блиском вода. Може цю руку, пропахлу їжею, шукатиму в прозорому холоді, рухатимусь її руслами, хворобливий, прозовий. Подобається – даю знати, а ні – то ні, невпевнений і недобрий.

Два вірші

Із телевізора втоми абсорбую тебе неуважно. Мабуть, у тому є переваги. Не варто просити часу, котрого нема: ще словами не ситий, але вже тюрма. Хотів сказати: – Повчальна твоя любов. – але все позаду. Я не сплю, бо ти повертаєшся принизливою розмовою. І допоки є ця сльота – димить румовище. * Зарозбуявся, ледве себе заспокоїв, вибачився, заплатив, позіхнув. Тепер ніби моніторю крізь прозірку що з тобою коїться. Незвіддаля, а з

[реґресивна асиміляція приголосних]

як сидиш як слон як сноб як дибіл як трава як сифон як сова як самець як труна як туман як шифон як шофер як пік як тік як сморід як сирота як калію перманганат як перископ як філософ як шум як шик як стяв як став як сцяв як звик як дебіл як дебіл як дебіл