ДОДОМУ

Знову зависає загибель у повітрі, непевність в легенях, ледве стою. До себе гірка огида, що повністю поглинає частковість. У сморід,

Два вірші

Із телевізора втоми абсорбую тебе неуважно. Мабуть, у тому є переваги. Не варто просити часу, котрого нема: ще словами не

1 2 3 4 5 6 35