Юрій Завадський. ea (4)

Ще ніколи виконання тексту не було таким далеким від самого тексту. Якщо не знати, що Завадський в цю мить читає, то можна подумати, що це екзотичний птах. З іншого боку, саме знаки на папері легітимізують звуки і роблять їх текстом. Цього й достатньо, щоб знати, що Юрко – поет. Василь Карп’юк, поет, видавець

Юрій Завадський. ea (3)

Фонетична поезія Юрія Завадського – це музика на папері. Музика, яка оживає, якщо її прочитати. Вголос. Чимось схоже до останніх музичних віянь, на кшталт жанрів «low-fi», «dreamy», де важливо вміти володіти голосом не заради якості вокалу, а заради форми. Мені здається, такі вірші можна слухати тільки на живо, у виконанні автора, бо тільки так розкриваються усі потаємні сенси. Тільки так можна вчувати у цих звуках невідомі слова, вимальовувати в уяві

Юрій Завадський. ea (2)

Завадський оркестр інтуїтивної музики. Я дуже люблю Завадського, бо він свій недолік зробив своєю найкращою зброєю. Я теж так хочу. Я чую цілісність, яка мене поглинає, підкорює моє тіло своїй фонетиці. Я стояв найближче до нього і на нас дивилося кілька десятків людей. Музику найкраще слухати в оркестровій ямі, поезію найкраще слухати, коли стоїш за спиною в поета, коли він не знає, що ти на нього дивишся. Олександр Фразе-Фразенко, режисер,

Юрій Завадський. ea (1)

Простір поезії визначається лише тим, що ви спроможні за неї сприйняти. І якщо центром вашого сприйняття радше за все будуть пасторальні пейзажі силаботоніки чи урбаністика вільного вірша, фонетична поезія неминуче лишиться на краєчку. Її фьоррррди та льольодники привернуть увагу лише найвідчайдушніших пошуковців, що виповзли на перепочинок з глибин асемічної поезії. Ці нагромадження фонем і алофонів, що вгризаються, трощать, розчиняються й сублімують одне одного відлякують ще на письмі, наче скам’янілі тролі

KrokBooks.com: юрійзавадський (Україна). пейпербек

юрійзавадський. пейпербек. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013. — 458 с. Паперова спина юріязавадського Мабуть, вірші Юрка Завадського це вірус, бо читаючи їх, налаштовуєшся на його дикцію, стаєш ніби дочірнім його підприємством. Його диктаторство вчувається у кожному рядку «Пейпербеку», надрукованому на ностальгійному a la газетному папері, – всього трохи більше 460 жовтих, шорстких сторінок, обгорнутих помаранчевою обкладинкою у стилі олдскульних пінгвінів (привіт від Стронґовського) і все те у зручному форматі поклади-в-кишеню.

юрійзавадський крик

Завадський Ю. Крик – Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. – 82 с. ISBN 978-617-692-005-2 В оформленні обкладинки використана фотографія Ольги Кліпкової. Дизайн, макет і верстка: Юрій Завадський. 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0, – нова книга Юрія Завадського не налаштована на спілкування, хоча й зберігає ознаки тексту. Хай навіть цей текст