Writings/Писання

ilona

Ілона Вітковська – з книжки “Люцифер перемагає” / Ilona Witkowska – z tomiku “Lucyfer zwycięża”

Люцифер перемагає

пташки, пташки
ці фестони світла
вони – колючий дріт

*

мудрощі з-під магазину й церкви

а після випивки буду сцяти у вікно та кричати –
мабуть щось із блядь,
саме слово блядь,
ціла ріка повільного веслування потемки

*

психоделічний папужка

не спалося, то я встав,
поїв картоплі з цибулею,
а потім пестив твої перси й лоно.
ти розставила ніжки як песик;

дуже тебе люблю.

я не почуваюся виїбаною,
почуваюся обдуреною.

я не почуваюся виїбаною,
почуваюся обдуреною.

*

знаю про любов усе

любов для мене

 

Переклад з польської Юрія Завадського, 2018 рік за виданням Ilona Witkowska, Lucyfer zwycięża, Wydawnictwo: Korporacja Ha!artISBN: 978-83-65739-24-7, 2017

 Фото авторки зі сторінки http://kriscwik.blogspot.com/…
oczak

Малґожата Очак – #polishgirl / MAŁGORZATA OCZAK – #polishgirl

я не розрізняю напрямків
бо я з країни якою проходить лінія поділу
на схід вавилонської вежі

тут усе чудово гоїться
кабінет психіятра в ґетто на розі
дають раду кожній рані
вогнетривке єврейське твориво

але ґатунків божевілля тут усе ж більше
як жіночих імен

роблю що можу роздражнюю собі легені
отрутою що пахне манґо заспокоюю
але все ж боюся того самого що моя дитина
що свині коли їх багато можуть з’їсти людину

Джерело: https://pismointer.wordpress.com/…

zvirshi

ZВІРШІ: Крізь текст

Читайте, слухайте, роздивляйтеся тут – http://yuryzavadsky.com/zvirshi/

Що таке ZВІРШІ?

Із 2000 року донедавна ця невеличка ґазетка була провідним літературним виданням тернопільського андеґраунду. Це не порожні слова, і доказом цього – майже повна відсутність літературних ґазет і журналів подібного ґатунку в Тернополі. Досі в Тернополі практично немає жодного пристойного літературного “органу”, а нечасті виплески залежаних текстів не рятують ситуацію.

Виготовленням цього диску укладачі хотіли підвести риску під п’ятирічною роботою на користь молодіжної культури. Хай дехто говорить, що ZВІРШІ нічого не зробили для України, і ми з ним погоджуємося, адже для України ґазета і не намагалася щось зробити. Цілеспрямована боротьба з провінційністю, котрою намагалися заразити тернополян митці зі сходу, завершилася пірровою перемогою ZВІРШІв. І це прекрасно. Укладачі часто повторюють, що написання вірша – це прекрасно, але ще краще – його знищення.

2000-2004

Літературна ґазета ZВІРШІ вперше з’явилася в квітні 2000 року в формі “літучки”, присвяченої зустрічі молодих тернопільських літераторів зі студентами Тернопільського педагогічного університету. Слово, що стало назвою ґазети, було придумане співукладачем Ю.Завадським, проте пропозиція назвати видання саме “ZВІРШІ” надійшла від постійного співавтора Т.Волинця. №1 і №2 ґазети займав простір одного двостороннього аркуша формату А4. Тут були опубліковані вірші Т.Волинця, С.Хміля, Ю.Завадського, І.Оршак та Р.Стеця. Перша появи ґазети викликала зацікавлення не тільки в Тернополі, але й за його межами. Декілька разів представники ZВІРШІв в різних формах з’являлися на сторінках часопису текстів та візії “Четвер” (головний редактор – Ю.Іздрик). В співукладачів не викликала здивування неоднозначна реакція на ґазету представників старшого покоління. Різке заперечення та іґнорування діяльності ґазети з боку старших письменників, науковців, керівництва Тернопільської організації НСПУ чергувалося із захопленням та щирою підтримкою.

З жовтня 2000 року ZВІРШІ розпочали досить активну роботу з пошуку нових авторів. Змінився і формат ґазети – з’явилися ще дві сторінки. Двосторонній аркуш формату А3 та покращений друк дозволив говорити про новий крок в розвитку видання. Саме тому жовтневе число ґазети було означене як “ZВІРШІ №1 оновлені”. З цього часу аж до весни 2002 року було опубліковано близько 12 едицій ґазети, а також один спеціальний випуск ZВІРШІВ під назвою “КРИМ” з передмовою кримськотатарською мовою, розрахований на молодь Кримської АР. Зі зміною формату та періодичності ZВІРШІ змінили й свої цілі. З неформального друкованого органу молодої тернопільської літератури це видання перетворилося на “інститут молодого автора”, маючи за мету пошук все нових і нових письменників серед молоді. З виданням спецвипуску “КРИМ” в ґазети з’явилася ще одна риса – багатомовність. З цього часу до співавторів починають активно долучатися молоді письменники, що пишуть іншими мовами, а саме кримськотатарською, польською, німецькою, португальською, англійською. На шпальтах видання побільшало перекладів та переспівів.

Практично з самого початку діяльності ґазети працював веб-сайт ZВІРШІв, на якому можна було ознайомитися з найкращими текстами, що були опубліковані в ґазеті.

З літа 2002 року до лютого 2003 не з’явилося жодного числа ZВІРШІв. Співукладачі пояснюють ці причини передовсім тим, що бажали уникнути утворення постійного товариства довкола ґазети, що би обмежило стильові та формальні виміри видання. На тимчасове припинення діяльності ґазети вплинули також й інші фактори – іґнорування або заперечення літературної вартості видання, створення перепон для його поширення. Особливо це виявилося з виходом ненумерованого числа ZВІРШІв в лютому 2003 року. Частину накладу було здано для реалізації за ціною собівартості в одну з книгарень Тернополя. В зв’язку з цим працівники цієї книгарні зазнали тиску з боку представників відділу преси та інформації та наклад довелося вилучити. З того часу з’явилася лише одна інтернет-едиція, проте досить великого розміру з повними добірками текстів авторів як з України, так і з-за кордону. Восени 2004 року з’явилася нова едиція ґазети під титулом “O sancta simplicitas!”. І цим сталося.

“Людина, яка дивиться крізь текст”

Попросивши старого друга Матіаса з Сант’яґо, що в Чілі, надіслати декілька нових малярських робіт, укладачі разом з чудовими полотнами раптом отримали відповідь на всі питання, які назріли зі декілька місяців мовчання ґазети. Один з образів з його робіт, що був поміщений на окладку цього диску, відкрив двері до правди. Найголовніше, все ж таки, людська істота, а не той текст, який вона продукує. М’якість людського тіла, вологість очей, тепло долонь, вітер у волоссі, цукерок за щокою – ось, що творить літературу, і ось, що вирішує її долю. Автор вільний до вибору, вільний до творення і знищення, до сортування та визначення, до перетворення і відновлення, до мовчання і смерті. Кажуть, автор помер. Але автор не зник, автор став сильнішим, творячи тепер не текст, а можливість тексту, творячи величну систему, залишаючи свою колишню принизливу ролю читачеві, який стискається до атома, активної частки, дозволяючи авторській системі заволодівати ним. Через те, на відміну від багатьох інших електронних видань, ZВІРШІ запропонували саме такий принцип класифікації мистецьких об’єктів, де авторові відводиться першочергове місце.

Кінець

Чудово потішати себе думкою, що література закінчилася. Тому на звершення хотілося би навести декілька цитат, які до ґазети і літератури взагалі не мають жодного відношення:

“Раніше ми розглядали раціональні алгебраїчні вирази, що містять тільки дії додавання, віднімання, множення, ділення і піднесення до степеня з натуральним показником. Далі будуть розгладатися і такі вирази, які крім цих п’яти дій містять також і дії добування кореня m-го степеня. Такі алгебраїчні вирази називаються ірраціональними” (Довідник з елементарної математики під ред.П.Ф.Фільчакова, 1975 рік. С.117)

“Ісус, знесилений, упав другий раз під тягарем. Здійснив те, що про Нього сказав пророк: “Я черв’як, а не чоловік, посміховище людей, презирство народу” (Пс. 24,6)” (Молитовник християнської родини, 1996 рік. С.129)

“ПІДСУДНИЙ: Наступного дня, в четвер і розпочав мої спостереження. Кожного ранку я, згідно з даною мені інструкцією, коло восьмої години або трохи пізніше приймав цю таблетку. Приблизно о пів дев’ятої я виходив з готелю і йшов на площу Карла. Недалеко від будинку ч.8 я чекав приходу Ребета” (Московські вбивці Бандери перед судом, 1992 рік. С.171)

970894_525068287555575_528408461_n

Юрий Завадский – СВОБОДНЫЙ ЧЕЛОВЕК НЕ РОДИЛСЯ (перевод Дмитрия Кузьмина)

Я был не один, а с кем-то.

Мы вдвоём собрались куда-нибудь
между густым тёмным небом
и чёрною пашней.

Казалось, такое вот небо — моё,
и земля с перегноем — вроде моя.

И мы остановились, и этот как будто конец дороги
не был концом, также как небо с пашней
не были нам границами.

В потёмках мы развели меж собой костёр,
смотрели друг другу в красные лица.
Мой нежный друг, я спал на твоей груди,
незаметно пил росу слюны у тебя изо рта,
тайком обнимал себя твоею рукой,
по крайней мере, мне так казалось.

Мне казалось, что твоя нежность —
где-то между густым предгрозьем и ранней жатвой,
между смертью параноика и рожденьем свободного человека,
между светом мохнатого дня и темнотой моих внутренностей,
я был весь пред тобою,
и ты подошёл ко мне,
по крайней мере, мне так казалось,
и кинул алеющий уголёк
мне за ворот.

(Перевод с украинского Дмитрия Кузьмина)

IMG_2017-10-25_10_03_31

Вільна людина не народилася (2017)

Я був не сам, із кимось.

Ми засвітла намірились кудись удвох
між темним густим небом
і ріллею чорною.

Здавалося, що небо таке – моє,
і земля з перегноєм – ніби моя.

І ми зупинилися, і цей уявний кінець дороги
не був кінцем, як і небо з ріллею –
ніякими кордонами для нас.

Потемки ми вогнище розпалили поміж собою,
дивилися на свої червоні обличчя.
Мій друже ніжний, я спав на твоїх грудях,
непомітно пив росу твоєї слини з рота,
і потай обіймав себе твоєю рукою,
принаймні, мені так здавалося.

Мені здавалося, що твоя ніжність –
десь між густим передгроззям і раннім врожаєм,
між смертю параноїка і народженням вільної людини,
між світлом волохатого дня і темрявою моїх нутрощів,
і я був увесь перед тобою,
і ти підійшов до мене,
принаймні мені так здавалося,
і кинув червону жарину
мені за комір.

23213372_1930503050502517_3486508388036039772_o

BlitzShow Revival – Special Edition

23213372_1930503050502517_3486508388036039772_o

17 noiembrie 2017 e ziua în care comerțul online din România ar trebui să explodeze. De Black Friday se blochează rețelele și credem că și timpul trece mai ușor. Dar pentru că nu suntem neapărat specialiști în e-commerce, ne pregătim de ceea ce știm mai bine: performance, multimedia și improvizație. Îi vom avea alături la Blitz Show Revival – Special Edition pe Yury Zavadsky (Ucraina), Cosmina Moroșan (România) și pe Alien Lama (a.k.a Octavian Untilă, România). Spectacolul/concertul/tripul va avea loc vineri, 17 noiembrie la ora 19 în deja clasica noastră casă, subsolul de la Green Hours (Calea Victoriei 120). Anca Bucur și Iulia Militaru vor asigura momentele de trecere.

Despre autori

Yury Zavadsky este autorul a zece cărţi de poeme, dintre care trei sunt de poezie sonoră, singurul poet ucrainean care face sound poetry. Este editor, performer, organizator de workshopuri şi promotor al poeziei sonore în Ucraina. Este membru al formaţiei ucrainene Subprodukt. Este, de asemnea, traducător de poezie din limba polonă.

Cosmina Moroșan. Cu o privire hiperscăldată în layerele de receptare filologice (absolventă a Facultății de Litere, Cluj Napoca, lucrează în prezent la teza de doctorat “Schizanaliza literaturii marginal-experimentale”, fost redactor Echinox, publică eseuri/ articole despre preferați în diverse reviste culturale, citește poezie la festivaluri precum “Maratonul de poezie feminină”, Brașov, 2014 organizat de Andrei Bodiu, Tabăra “Dorel Sibii” de la Săvârșin, Festivalul Discuția Secretă etc.), își virează încercările de permeare și interogare a spațiului “normopath” (= cotidian) printr-un tip de performance ce pune la un loc dramatizarea, teoria, dj-ing-ul și jamming-ul poetic., încercând concomitent să grefeze discursul academic pe o tectonică mai versatilă retoric. În 2017 a publicat o carte de poezie numită “Beatitidune (eseu politic)”, Nemira. Face performance digital sub numele de Morfolina – personaj obsedat de studiul straniei morfologii uman/ anumane și modurilor ei de (dez) armonizare.
ALIEN LAMA este o intenție artistică muzicală născută în Bucureşti, în 2013, în colectivul Fanfara Extraterestră. A început ca un proiect digital care a trecut prin dubstep, glitchhop şi IDM, pentru a ajunge în prezent să încorporeze instrumente şi sunete folclorice: fluiere, caval, kalimba, tilincă, etc. Alien Lama trezește o experiență spirituală, jucăuşă, imprevizibilă, cu efecte spațiale, prin îmbinarea dintre elemente etnice ale diferitelor popoare și dispozitive muzicale high-tech. AlienLama a.k.a. Octavian a pregătit o poveste de adormit judecăți, trezit conştiinţe și cutreierat spații interstelare. (https://soundcloud.com/alienlama).
Despre moderatori
Anca Bucur este poetă și video-performance artist, co-fondator și redactor-șef la editura frACTalia. A urmat cursurile Facultății de Litere din București pe care le-a absolvit cu o diplomă de master în teoria literaturii, iar, în prezent, este doctorandă CESI cu o teză despre urma lui Wittgenstein în literatură, artă și tehnologie. În performance-urile sale, aceasta lucrează cu live coding și computer software. În 2015, video ei, în cod open-source, The Confession of an aphasic writer, a fost proiectat în cadrul expoziției artvideoKOELN – audio-visual experience 01, Cologne International Videoart Festival. Este, alături de Iulia Militaru și Florentina Cristina Budar (grafică), autoare a volumului de poezie dramadoll.
Iulia Militaru este p(h)oet/ perfomer şi multe altele, precum: editor la frACTalia Press etc. Despre volumele sale: Marea pipeadă (2010), dramadoll (2012), Confiscarea bestiei. O postcercetare (2016), Atlas (auto)mat/on (auto)BIO/graphy/I© de câteva tipuri principale de discursuri (în două volume, editura khora impex, 2017), se poate spune că sunt orice altceva în afară de poezie. A publicat şi publică poeme şi colaje digitale în MAINTENANT, A Journal of Contemporary Dada Writing and Art (#9 #10 #11) and Plume (the June Issue 2017 #71). Se pot afla mai multe despre munca ei literară aici: https://iuliamilitaru.wordpress.com/
Scurt istoric

În 2010, împreună cu Andrei Ruse, scriitor, promoter cultural şi administrator de situri literare, şi Gelu Vlaşin, am lansat show-ul Ringul de vorbe, în Shelter Pub. Conceptul a evoluat rapid. Atât de rapid, încât colegii mei au obosit şi s-au retras. Peste o lună, l-am reluat sub numele de Blitz Show, în Old School Pub, împreună cu poetul şi fizicianul Marius Surleac. Conceptul a presupus crearea unui site, atragerea de parteneri, promovarea diverselor evenimente culturale şi organizarea probelor. Am „angajat” chiar un PR şi un fotograf. Pe lângă scriere creativă, probele îşi propuneau să verifice şi spontanenitatea, capacitatea de improvizaţie, fantezia, umorul şi abilitatea de a interacţiona cu publicul. Astfel, printre cerinţe se numărau spunerea de minciuni, răspunsuri la întrebări din public, interpretarea unor fragmente de teatru, karaoke literar etc. Publicul plătea bilet de intrare, tocmai pentru a semnala că efortul artistic are preţ. De asemenea, între probe aveau loc proiecţii de clipuri cu slam poetry sau referitoare la blogging, muzică şi imagini cu scriitori importanţi. În cadrul show-ului se puteau face şi lansări de carte, expoziţii de pictură şi sculptură, recitaluri actoriceşti. Moderatorul rămânea constant în dialog cu publicul; câţiva studenţi au realizat pancarte amuzante care anunţau rundele următoare, ca la box; se aruncau chiar petarde – pe scurt, întrebuinţam orice putea electriza atmosfera. Am descoperit, astfel, că scriitorii pot produce entertainment de foarte bună calitate. Clasarea competitorilor se făcea în funcţie de notele oferite de public. Interactivitatea era răsplătită de câştigurile în cărţi şi reviste, multe dintre ele asigurate de parteneriatul cu BuyBooks. De ce nu a continuat show-ul? Pentru că publicul a ajuns să fie alcătuit din mereu aceiaşi oameni, mulţi dintre ei fiind foşti concurenţi, recompensaţi material de organizatori în cazul în care câştigau competiţia cu alţi 2-3 rivali. Faptul că radiourile şi televiziunile nu s-au arătat interesate de un astfel de entertainment cultural probează două lucruri: pe de o parte că massmedia româneşti încurajează subcultura şi ţintesc o audienţă masivă, slab educată, pe de altă parte, că percepţia asupra culturii este una rigidă, scorţoasă, iar aici mă refer la posturile cu specific cultural. (Felix Nicolau)
Blitz Show a devenit oficial Blitz Show Revival pe 26 februarie 2015, când am intrat (deloc timizi) în cușca ideilor pentru performance, multimedia și improvizație. Pe 16 martie 2017, Blitz Show Revival a beneficiat de primul invitat străin, în persoana lui Claus Ankersen, poet și performer din Danemarca. Jurek Zawadzki este al doilea invitat de peste hotare pe care îl propune Blitz Show Revival.

FB event: https://www.facebook.com/events/513077385710846/

1

Я не знаю, що сталося (з книжки “Крик”, 2017)

Не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима,
не очима ти бачиш мене, не очима.