Автореферат дисертації на здобуття звання кандидата філологічних наук “Типологія й поетика мережевої літератури і сучасне західне літературознавтво”

Дисертація була захищена в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка 12 жовтня 2006 року. Завантажити .PDF

Нелінійний літературний текст: історія, технологія та поетикальні особливості

Літературний текст, який твориться та сприймається за посередництвом комп’ютера, є матеріалізацією літературного першотвору автора, який був задуманий ним з урахуванням можливостей, яки пропонує комп’ютер. З погляду теорії літератури ми можемо зробити припущення, що за ідеальних умов весь комплекс літературного творіння (літературний першотвір автора та літературний текст, разом з передбачуваною автором моделлю читацького твору) реалізується автором як специфічна літературна форма, як первинно є сукупністю окремих текстів, об’єднаних в мережу, прочитання яких

Кібертекст і ерґодична література: типолологічна модель мережевої літератури Е.Дж.Аарсета

Вивчення розвитку літературних форм в комп’ютерному середовищі неодмінно вимагає від науковця перегляду багатьох засад літературної творчості та введення нової термінології. Поряд з іншими ученими, які сьогодні працюють в США над проблемами мережевої літератури, дослідження Еспена Аарсета виділяються своєю послідовністю та обґрунтованістю… Завантажити .PDF

Автор і читач гіпертекстового “story” i поетичного “concretism”

Мережева література в усій її різноманітності представляє собою єдність постструктуралістських концепцій тексту в електронному їх втіленні, що торкається проблем авторства та автономності тексту. Автор із “безоглядного диктатора”, який, одного разу створивши текст, насаджує його читачеві в готовій формі, перетворюється на “доброго бога”, який творить систему, в якій читач має волю обирати свої власні шлязи прочитання та навіть суттєво докладатися до творення тексту, переступаючи тим самим межу свого власного акту читання,

До проблеми існування “мережевої літератури” в Україні: явища і терміни

Перше питання, яке ми ставимо перед собою сьогодні в стосунку віртуального письменства – чи існує в українському літературному просторі таке явище, як “мережева література”? Пошук відповіді дає нам цілком несподівані результати. Випереджаючи виклад проблеми, наголосимо на таких головних аспектах вживання терміну “мережева література”, що визначають існування/неіснування цього різновиду літератури в Україні… Завантажити .PDF

ПОЕЗІЯ.net. Тези про “віртуальну літературу”

Аби обійтися без надмірної ідеалізації можливостей віртуальності та новітніх літературних форм, варто зосередитися на проблемі існування/неіснування поезії в сучасних інформаційних мережах (комп’ютерних або інших) та поза ними. Вічна проблема початкуючих теорій – типологія одиниць, котрі повинні підлягати їй та структуруватися згідно її положень. От ми й стоїмо в ці роки перед хаосом форм, котрі населили віртуальний світ. Ці форми прискорено розвиваються, змінюються, занепадають, – теоретику доводиться з блискавичною швидкістю ловити

“імовірність”, Тернопіль, 1999 рік

Book order/Замовлення книги частина перша яка імовірність кроків на корзо розчинених у і поцілунків і кроків у ст яка імовірність дотиків на корзо відкритого о і поглядів і дотиків о ка яка імовірність зустрічі а корзо нашого мі і бруківки і зустрічі мі ста

З нагоди 60-літнього ювілею поета Володимира Дячуна

З нагоди 60-літнього ювілею поета Володимира Дячуна “Коаґула – це зліп, згусток”, – так розпочинається інтродукція першої книги поета Володимира Дячуна, члена Тернопільської організації Національної Спілки письменників України. “Це згусток енергії плоду, що [..] летить на родюче безмежжя землі, щоб дати початок новому життю. Це, врешті, нависаючий обрис краплі, що відірветься ось-ось від загалу і зірветься вниз. Це, напевне, і сконденсований вияв думки, що заповнює кожну пoру паперу”, – в

Анатолію Косарєву – 60!

Анатолію Косарєву – 60! Найбільша цінність літературної критики в тім, що здатна вона представити досвід індивідуального читання літературного тексту, і досвід цей надалі може бути використаний як про- чи анти- образ твору, якого собі творить інший читач. Це – надихає, і це – головний арґумент на користь літературної критики поза політикою та комерцією. Розпочинаючи мову про творчість Анатолія Косарєва, прагнеться бачити саме такою незаанґажованою нашу невелику розвідку.

Карпенко О. Сонник для канатоходца

Карпенко О. Сонник для канатоходца. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 96 с. Сьогодні мало залишилося поезії. А ще менше – справжніх поетів. А попит на поезію – зовсім непомітний. Проте час від часу доля все ж таки тішить нас поодинокими книгами, вистражданими та гідними. Власне, хотів би звернути увагу на книгу тернопільського російськомовного поета Олега Карпенка “Сонник для канатоходца”. Ця вже третя книга поета після “Columbarium” та