Category Archives: Events/Події

Юрій Завадський: «Я намагаюся видавати те, що сам хочу бачити на своїй книжковій полиці»

…Як читач деструктивний, читаю фраґментами, обираючи кілька книг одразу, читаю невпорядковано, не слідкуючи за сюжетами, бо не в тім цікавість. Відтак змішую тексти, присмачуючи матюками за кермом і ґречністю недоброзичливців. Ця прикра ілюзія, що «я читаю», давно мусить бути розвіяна, читання неперервне, лишень бери та лови, співпереживай чи байдужій, втікай, але не втечеш. Внутрішньої тиші досягнути можна, але якось не бажано. Книги цікаві корінцями, полями, порожніми сторінками. Пам´ятаю страх перед ориґіналом «Русалки Дністрової»: текст давно відійшов у тінь паперу, клею, нитки…

Джерело: http://bukvoid.com.ua/…

Світлана Корчагіна: Коробки з-під взуття Мар’яни Максим’як

Мар’яна Максим’як - Люди

«Люди» – це друга поетична збірка львівської письменниці Мар´яни Максим´як. Невелика книжечка, де на білосніжній обкладинці бачимо профіль жінки, який утворили різнобарвні ажурні гілочки. За задумом авторки книжка позбавлена класифікацій: у збірці – римована та неримована поезія різних років написання, різної тематики, врешті-решт різна за рівнем письма…

Джерело: http://bukvoid.com.ua/…

МІСТ З ПАПЕРУ: Галина Петросаняк і Олександр Фразе-Фразенко

Міст з паперу

Арсеній Барзелович, Микола Шпаковський та МО “Дзига” представляють

новий проект у кав’ярні-книгарні “Кабінет”

НА СЛУХ І НА ГОЛОС

бо це література (?) котра робиться для слуху
і котра існує (і заявляє про себе) вголос

Проект продовжуватиме цикл акцій, які час від часу презентувалися у “Кабінеті” і які спорадично виникають на перехресті літературного, музичного а також артистичного середовищ і викликали інтерес публіки та провокували жваві обговорення, що свідчить про небанальність такого сполучення різних жанрів. Тепер ми намагатимемося продемонструвати перед відвідувачами “Кабінету” і слухачами Кабі.net (http://dzyga.com/podcast/) повну палітру усіх можливостей таких сполучень, які поки-що невідомі широкому загалу.

6 жовтня, четвер, 18 год.
літературна каварня “Кабінет”
вул. Винниченка,12

МІСТ З ПАПЕРУ

Галина Петросаняк і Олександр Фразе-Фразенко

“…то будуть найновіші вірші Галини Петросаняк, серед них і на єврейську тематику, та музика Олександра Фразе-Фразенка, творена під час декламації. На очах у глядачів з тандему цих двох людей виросте щось третє.”
Арсеній Барзелович

Координатор літературних зустрічей Юрій Кучерявий 0503799961

Василь Махно: Українська література ніколи не буде такою, як англійська чи французька

Впродовж ХХ століття різні літературні генерації робили все, щоб інтегрувати українську літературу в європейський контекст. Багато чого було зроблено, але багато чого – ні, в силу різних обставин.

Я думаю, що після 1991-го року цей шанс є. І нині на прикладі перекладів, антологій, зацікавлення українською літературою як країною пост-радянською країною є дуже добрий шанс. Дуже добрий шанс був, але не використаний, після Помаранчевої революції, коли світ зацікавився. Якщо б Україна пішла в певному векторі, тоді б ситуація була зовсім інакшою. Безумовно, мають бути добрі вірші, романи, есеїстика. Але те, що українська література цілком грає як рівноправний гравець на літературному полі Європи – в цьому сумнівів нема.

Джерело: http://life.pravda.com.ua/…

20 хвилин: Новозеландська поетеса представила тернополянам свою книгу

Селіна Тусітала Марш навчає новозеландської й тихоокеанської літератури і літературної творчості в Університеті Окленду, Нова Зеландія. Вона є першим островитянином, який отримав ступінь доктора філософії на новозеладському факультеті англійської філології.
Новозеландська поетеса Селіна Тусітала Марш вперше завітала в Україну. Використовуючи мову тіла, читала свої поезії і для тернополян в галереї “Бункермуз” 21 вересня.
Зустріч виявилася дещо імпоровізаційною, а тому не всі охочі могли поспілкуватися із гостею, каже тернопільський письменник Юрій Завадський.
– Селіна є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові, – розповідає він. – На моє запрошення вона погодилася відвідати ще одне західноукраїнське місто – Тернопіль.
Літераторка презентувала свою першу книгу, назва якої у перекладі із новозеландської звучить приблизно “Тихоокеанський островитянин, який швидко говорить”. До речі, у 2009 році вона отримала за неї національну премію.
– Ми познайомилися із Селіною через Інтернет, – продовжує Юрій. – Я переклав кілька її текстів українською мовою і надіслав їй. Якщо чесно, працювати з поезіями авторки було досить складно. Адже мова жителів Нової Зеландії трохи специфічна.
Окрім робіт поетеси, зацікавило тернополянина ще й походження Селіни. За його словами, вона має має самоанське, тувалійське, британське і французьке походження. Мама – самоанка, а тато – європеєць. Свого часу вони емігрували в Нову Зелендію.
– Мама Селіни була неписьменною, але дуже хотіла, щоб її донька зростала у звичаях і традиціях Нової Зеландії, – каже він. – Проте поетеса шкодує, що майже не розмовляє самоанською мовою. У 2004 році Селіна Тусітала Марш захистила докторську дисертацію з англійської філології. До речі, вона – єдини вихідець із Тихоокеанських островів, яка захистила дисертацію. Вона вивчала літературу місцевих культур, і у своїй роботі відкрила світові імена раніше невідомих літераторів. Наразі поетеса викладає в Оклендському університеті, який входить у 50 найкращих вузів світу.
Звертаючись до тернополян, новозеландська гостя заговорила українською – “Добрий день”. Ще, як вона розповіла, знає слово “дякую” та записала всі назви страв, які їла в Тернополі.
– Тусітала – це моє дівоче ім’я, – говорить вона. – Тусі означає “вказувати початок”, а “тала” – “історія, розповідь, байка”. Перший свій вірш написала в 11 років про небезпечність атомної бомби. Він викликав резонанс серед людей, і я зрозуміла, що можу силою слова впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві. Тож найбільше змальовую проблеми місцевого населення, але не забуваю і про інтимну лірику.
Поезію Селіни Тусітали Марш люблять новозеландські письменники, бізнесмени й навіть міністри. Кілька творів вона зачитала й тернополянам. Читаючи, жінка не просто дивилася в книгу. Вона увесь час імпульсивно жестикулювала, ніби малювала в повітрі якісь образи. До того ж, читання супроводжувала музика.
– Я люблю не тільки читати свої тексти, а й показувати їх, – акцентує гостя. – Хочу, щоб люди проникли всередину моїх віршів, відчули їхнє дихання.
Наприкінці зустрічі поетеса висловила сподівання, що в майбутньому ще обов’язково завітає в Тернопіль, щоб продовжувати вивчати українські традиції.

Наталія БУРЛАКУ

Джерело: http://te.20minut.ua/…

Winter Letters by Vasyl Makhno translated from the Ukrainian by Orest Popovych

winterletters

Whoever loves free jazz will love these poems. Pent-up emotion jolted to the surface of consciousness. Whoever believes in the power of language and of imagery to first stun then capture—rather than explain—reality will also love these poems. Makhno’s gift is his meticulous riffs fed by memory and imagination. Everything superfluous is cut out and concentrated into a single intensity that blows through the reader like a saxophone riff or a late-night blizzard that overtakes her/him in the wintry orchards of New York City streets. But this new compilation of urban visionary poems is very much a partnership. A good translator, too, must have a style of one’s own — in addition to being in love with the original text. Orest Popovych has that confidence and heart. The result: two voices, one track. This kind of pure, sensitive, wildly in-synch collaboration is rare. Without question, Winter Letters and Other Poems is among my top recommendations for the year.
Dzvinia Orlowsky, Pushcart Prize winning author

John Lennon and the author’s father hover over a landscape of legacies, offering inspiration and admonition in Winter Letters, Vasyl Makhno’s new poetry collection. Beginning with what John Donne called “both the year’s and the day’s deep midnight,” Makhno contemplates the snow and despair of an alien and alienating New York, and carries us in a seasonal cycle across time and geography, across world culture, high and low. With stops in his native Ukraine, as well as Germany, Romania, the State of Maine, among others, Makhno introduces us to characters as diverse as old Volodya (the pensioner who came to church in pajamas), and Johnny Cash (who means moola). With a foundation in the international community of letters, Winter Letters reminds us of the universal power of art.
Judith Baumel, Walt Whitman Award Winner, former director Poetry Society of America

Vasyl Makhno
Vasyl Makhno is a Ukrainian poet, essayist, and translator. He is the author of seven collections of poetry: Skhyma (1993), Caesar’s Solitude (1994), The Book of Hills and Hours (1996), The Flipper of the Fish (2002), 38 Poems about New York and Some Other Things (2004), Cornelia Street Café: New and Selected Poems (2007), and most recently Thread and Selected New York Poems (Spuyten Duyvil, 2009). He has also published a book of essays The Gertrude Stein Memorial Cultural and Recreation Park (2006), and two plays Coney Island (2006) and Bitch/Beach Generation (2007). He has translated Zbigniew Herbert’s and Janusz Szuber’s poetry from Polish into Ukrainian, and edited an anthology of young Ukrainian poets from the 1990’s. Makhno’s poems, essays and plays have been translated into some one dozen languages. In recent years volumes of his selected poems were published in Poland, Romania and USA. In English, his poems and essays have appeared in AGNI, Absinthe, Post Road, Poetry International, Interlitq (UK), International Poetry Review and Mad Hatters’Review. He has been living in New York since 2000.

Orest Popovych
Orest Popovych, the translator, is Professor-Emeritus at Brooklyn College of the City University of New York, and the President of the Shevchenko Scientific Society, USA. He is the author or editor of 4 books in English and one in Ukrainian. A collection of 33 of his English translations of Vasyl Makhno’s Ukrainian poetry has been published as part of their bilingual book titled “Thread and Selected New York Poems” (Spuyten Duyvil, New York, 2009), for which the translator was awarded by the American Association for Ukrainian Studies “The AAUS 2010 Prize for Best Translations from Ukrainian into English”. His individual English translations of Vasyl Makhno’s poems have appeared in AGNI, , Poetry International, Interlitq (UK), International Poetry Review and Mad Hatters’Review.

Buy the book: http://www.spuytenduyvil.net/…

ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ І ВИДАВЦЕМ ЮРІЄМ ЗАВАДСЬКИМ В ТОО НСПУ

ТОО НСПУ ЗАПРОШУЄ:
У рамках «Літературних четвергів»
29 ВЕРЕСНЯ О 17 00

ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ І ВИДАВЦЕМ ЮРІЄМ ЗАВАДСЬКИМ
У програмі:
– Авангард і традиція в літературі;
– Видавнича справа в Україні;
– Поезія Юрія Завадського;

Модерує Наталя Пасічник
Адреса: вул. Й. Сліпого, 3,
ТОО НСПУ.

Selina Tusitala Marsh at Bunkermuz gallery, Ternopil, Ukraine / Cеліна Тусітала Марш у ґалереї Бункермуз, Тернопіль, Україна


Селіна Тусітала Марш /Selina Tusitala Marsh/ на video.tochka.net

AU/UA: Contemporary Poetry of Ukraine and Australia / Сучасна поезія України та Австралії

AU/UA

AU/UA

Contemporary Poetry of Ukraine and Australia
Edited by Les wicks, Yury Zavadsky and Grigory Semenchuk
Digital book
/
Сучасна поезія України та Австралії
За редакцією Леса Вікса, Юрія Завадського і Григорія Семенчука
Цифрова книга

AU/UA: Сучасна поезія Австралії та України /Упор. Лес Вікс, Юрій Завадський і Григорій Семенчук. ― Тернопіль-Сідней: Крок, Meuse Press, 2011. ― 126 с.

Дизайн обкладинки: стронґовський
Макет і верстка: Юрій Завадський
Мова видання: англійська, українська.

Download PDF / Завантажити PDF (9,6 MB)

Ha!art: Piotr Macierzyński na Ukrainie

Niezwykle miło nam poinformować, że konsekwentnie wydawane przez Korporację Ha!art wiersze Piotra Macierzyńskiego doczekały się ukraińskiego przekładu. Książka pt. “тьфу, тьфу” (czyli “tfu, tfu”) to wybór czterdziestu pięciu wierszy w tłumaczeniu Н.Лобас і Ю.Завадського. Tom ukazał się nakładem wydawnictwa Kpok.

Джерело: http://ha.art.pl/…

Юрій Завадський на Шостому міжнародному літературному фестивалі у Львові 2011 року

14\09 8:30-9:45 Пауло Ферраз (Бразилія) та Андрій Антоновський (Україна-Каталонія). Модератор Юрій Завадський. ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперніка, 14). Подвір’я

15\09 13:30-15:00 Лес Вікс (Австралія). Модератор Юрій Завадський. Авторська зустріч. Ресторація “Дім Легенд” (вул. Староєврейська, 48). Бібліотека.

15\09 14:00-15:30 “Оманлива близкість: Перекладати з польської”. Учасники Остап Сливинський, Юрко Іздрик, Маріанна Кіяновська, Юрій Завадський Модератор Андрій Бондар. Дискусія. Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6). Конференц-зал.

16\09 14:00-15:30 “Поет в еру глобалізації.” Учасники Гріцман Андрєй (США\Росія), Василь Махно (США\Україна), Фістон Мванза (Конго\Австрія), Андрій Антоновський (Каталонія\Україна), Сяргей Прилуцький (Білорусь\Україна) Модератор Юрій Завадський. Театр «Воскресіння» (пл. Ген. Григоренка, 5). Чорний зал.

16\09 15:00-16:30 Лес Вікс (Австралія) і Селіна Марш (Нова Зеландія). Модератор Юрій Завадський. ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперніка, 14). Подвір’я.

16\09 17:30-19:00 “Англійське в контексті українського”. Андрій Маслюх, Вірляна Ткач, Мар’яна Прокопович, Ілля Ракош, Юрій Завадський, Олександр Красюк. Модератор Андрій Маслюх. Дискусія. ЛОІППО (вул. Огієнка, 18-а). Актовий зал.

16\09 19:00-20:30 Мерічель Кукурелья-Джорба (Каталонія) та Юрій Завадський (Україна). Модератор Андрій Антоновський. Читання-тандем. Книгарня «Є» (пр. Свободи, 7).

16\09 21:30-23:00 ХЛОР: юрійзавадський\Андрій Антоновський\ZSUF. Вхід – 25 UAH. Фестиваль-ресторація “Лівий берег” (пр. Свободи, 28).

17\09 14:00-15:30 Селіна Марш (Нова Зеландія). Модератор Юрій Завадський. Авторська зустріч. ЛОІППО (вул. Огієнка, 18-а). Конференц-зал.

17\09 19:30-21:30 Гала-концерт фестивалю “Молода Республіка Поетів – 2011”. Ведучі: Микола Шпаковський і Валерія Харламова. Також читають: Артем Захарченко, Юрій Завадський. КМЦ “Дзига” (вул. Віременська, 35). Галерея.

Дитячий літературний конкурс «КРОК ДО МРІЇ»

Крок до мрії

Видавництво «Крок»
Літературна студія «87»
Літературна студія для дітей «Аз-Буки»
Клуб розвитку сім’ї «Карусель»
ГО Форум видавців

представляють у Тернополі
загальноміський дитячий літературний конкурс
«КРОК ДО МРІЇ»

Вік учасників — від 10 до 16 років.
Приймаються твори в номінаціях:
поезія (не менше п’яти віршів)
проза (не менше трьох оповідань)

Журі:
Юрій Завадський, поет, керівник видавництва “Крок”
Григорій Семенчук, поет, менеджер Форуму видавців у Львові
Микола Шпаковський, поет, музикант, культурний активіст
Юрій Матевощук, поет, координатор літературної студії “87”

У номінаціях Поезія і Проза журі визначає переможців:
1 місце – видання окремою книгою добірки творів
2 місце – грошова премія 250 грн
3 місце – грошова премія 150 грн

Просимо надсилати інформацію про себе, контактну інформацію і твори на електронну адресу krokbooks@gmail.com або поштою: Видавництво Крок, а/c 554, Тернопіль-27, 46027. Конкурсні матеріали приймаються до 1 жовтня 2011 року. Оголошення результатів 10 жовтня 2011 року.

Інформація про конкурс на сайті http://krokbooks.com

Антологія молодих поетів Львівщини ”Рай До Лі”

Шановні друзі!

Видавництво ”Крок” у співпраці з Юрієм Завадським запрошує Вас долучитися до створення антології молодих поетів Львівщини ”Рай До Лі”.

Програма роботи над антологією передбачає не лише видання книги, але і проведення зустрічей з учасниками проекту в культурних центрах України.

Присилайте нам свої твори (не менше 10), інформацію про себе та фотографію до10.10.2011 р.

Електронна пошта: zbirka20@meta.ua або pusatu@yandex.ua

З приводу додаткової інформації просимо звертатися за телефонами:
+380979726387 – Катя Фігура
+380978045500 – Соломія Ковалів

Чекаємо на Ваші твори!

Запрошуємо на Шостий Літературний Фестиваль у Львові

Середа

14.09 08:30
ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперніка, 14) подвір’я
Читання-тандем: Пауло Ферраз (Бразилія) та Андрій Антоновський (Україна-Каталонія). Модератор Юрій Завадський.

14.09 17:00
Книгарня “Є” (просп. Свободи, 7)
Читання-тандем: Едуард Кармона (Каталонія) та Ірина Шувалова (Україна) Модератор Вікторія Наріжна.

14.09 19:00
Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7).
6.Львівський міжнародний фестиваль: Preview.
Учасники: Ерленд Лу (Норвегія), Лес Вікс (Австралія), Арво Валтон (Естонія),Пауло Ферраз (Бразилія), Тер’є Геллесен (Норвегія), Фістон Мванза (Конго), Софі Кук (Великобританія), Глєб Шульпяков (Росія), Василь Махно (Україна\США), Тозан Алкан (Туреччина), Арно Каменіш (Швейцарія), Марія Мартисевич (Білорусь), Анетта Камінська (Польща), Віктор Неборак (Україна), Галина Крук (Україна), Маріанна Кіяновська (Україна), Андрій Боднар (Україна), ГУРТ “СОНЦЕКЛЬОШ”.
Квитки в касі ЛОФ і на сайті kvytky.ua. 40\20 UAH.

Четвер

15.09 13:30
Ресторація “Дім Легенд” (вул. Староєврейська, 48). Бібліотека
Авторська зустріч: Лес Вікс (Австралія). Модератор Юрій Завадський.

15.09 14:00
Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6). Конференц-зал
Дискусія: “Оманлива близкість: Перекладати з польської”. Учасники Остап Сливинський, Юрко Іздрик, Маріанна Кіяновська, Юрій Завадський Модератор Андрій Бондар.

15.09 16:00
Обласна науково-педагогічна бібліотека (вул. Зелена, 24)
Авторська зустріч: “ЛЮДИ”. Мар’яна Максим’як.

15.09 17:30
КМЦ “Дзига” (вул. Вірменська, 35). Галерея
Читання-тандем: Пйотр Мацєжинський (Польща) і Мирослав Боднар (Україна) Модератор Наталія Лобас.

15.09 18:30
Книгарня «Є» (просп. Свободи, 7)
Читання-тандем: Томас Аріас (Каталонія) та Сергій Жадан (Україна). Модератор Григорій Семенчук.

П’ятниця

16.09 14:00
Театр «Воскресіння» (пл. Ген. Григоренка, 5). чорний зал
Дискусія: “Поет в еру глобалізації.” Учасники Гріцман Андрєй (США\Росія), Василь Махно (США\Україна), Фістон Мванза (Конго\Австрія), Андрій Антоновський (Каталонія\Україна), Сяргей Прилуцький (Білорусь\Україна) Модератор Юрій Завадський.

16.09 15:00
ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперніка, 14) подвір’я
Читання-тандем: Лес Вікс (Австралія) і Селіна Марш (Нова Зеландія). Модератор Юрій Завадський.

16.09 17:30
ЛОІППО (вул. Огієнка, 18-а). Актовий зал
Дискусія: “Англійське в контексті українського”. Андрій Маслюх, Вірляна Ткач, Мар’яна Прокопович, Ілля Ракош, Юрій Завадський, Олександр Красюк. Модератор Андрій Маслюх.

16.09 19:00
Ресторація “Дім Легенд” (вул. Староєврейська, 48). Бібліотека
Читання-тандем: Мар’яна Максим’як (Україна) і Селіна Марш (Нова Зеландія) Модератор Катерина Оніщук.

16.09 19:00
Книгарня «Є» (пр. Свободи, 7).
Читання-тандем: Мерічель Кукурелья-Джорба (Каталонія) та Юрій Завадський (Україна). Модератор Андрій Антоновський.

16.09 21:00
КМЦ “Дзига” (вул. Вірменська, 35). Галерея
Читання-марафон: Проект “UA\AU”. Учасники Лес Вікс (Австралія), Мирослав Боднар, Ірина Загладько, Наталя Білоцерківець, Галина Шиян (Україна).

16.09 21:30
Фестиваль-ресторація “Лівий берег” (пр. Свободи, 28).
Текст\музика: ХЛОР: юрійзавадський\Андрій Антоновський\ZSUF. Вхід – 25 UAH

Субота

17.09 14:00
ЛОІППО (вул. Огієнка, 18-а). Конференц-зал
Авторська зустріч: Селіна Марш (Нова Зеландія). Модератор Юрій Завадський.

17.09 16:00
ЛОІППО (вул. Огієнка, 18-а). Конференц-зал
Читання-тандем: ХМАРИ НАД ХРАМАМИ. Сучасна грузинська поезія у перекладах Наталі Трохим, Оксани Лозової та Ярини Черняк. Модератор Ярина Черняк.

17.09 19:30
КМЦ “Дзига” (вул. Віременська, 35). галерея
Читання-марафон: Гала-концерт фестивалю “Молода Республіка Поетів – 2011”. Ведучі: Микола Шпаковський і Валерія Харламова. Також читають: Артем Захарченко, Юрій Завадський.

Неділя

18.09 19:30
КМЦ “Дзига” (вул. Вірменська, 35). галерея
Читання-марафон: Гала-концерт фестивалю “Молода Республіка Поетів – 2011”. Ведучі: Микола Шпаковський і Валерія Харламова. Також читають: Мар’яна Савка, стронґовський.

Джерело: http://bookforum.ua/event станом на 5 вересня 2011 року

Програма туру каталонських поетів

Каталонські поети в Україні

Каталонці повертаються до України!

7 вересня у Харкові, 8 вересня у Дніпропетровську, 10 вересня в Одесі, 12 вересня у Тернополі, 14-15-16 версня у Львові. Протягом туру презентуватиметься книга “КАПСУЛА”, надрукована у видавництві “Крок”. Книгу можна буде придбати під час зустрічей та під час Форуму видавців на стенді видавництва “Крок” (Львів, проспект Свободи).

Каталонська поезія в Україні / Càpsula de poesia catalana – gira per Ucraïna / Catalan Poetry in Ukraine – Tour



КАПСУЛА: камінь, пташка, дівчина. Сучасні каталонські поети.

Томас Аріас – Мерічель Кукурелья-Джорба – Едуард Кармона

http://batacat.livejournal.com/

http://krokbooks.com/

http://yuryzavadsky.com/

“>https://www.facebook.com/event.php?eid=226361367416856

http://knugarnya-ye-kh.livejournal.com/

http://kharkiv.dyvy.info/literature/1250

Дніпропетровськ – 8 вересня – арт-центр “Квартира” (Червона площа, 3, кв.1), – о 19:00 годині

http://yuryzavadsky.com/1613

https://www.facebook.com/event.php?eid=280790075267813

Тернопіль – 12 вересня – Мистецька галерея БункерМуз (бульвар Шевченка, 1) – о 18:00 годині

Львів – 6-ий Львівський міжнародний літературний фестиваль:

14 вересня – Едуард Кармона та Ірина Шувалова. Модератор Вікторія Наріжна – Книгарня Є (Проспект Свободи, 7) – 17:00 – 18.30 годині

“>http://www.bookforum.com.ua/news/20110815/2860.html

16 вересня – Томас Аріас та Сергій Жадан. Модератор Григорій Семенчук – Книгарня Є (Проспект Свободи, 7) – 19:00 – 20.30 годині

“>http://www.bookforum.com.ua/news/20110815/2855.html

http://yuryzavadsky.com/

http://batacat.livejournal.com/

Презентація “18 поетів із Гетеборга” на Літфесті-2011

18 поетів із Гетеборга

Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга” відбудеться в суботу 17 вересня з 19:00 до 20:30 в кав’ярні-книгарні “Кабінет” на Шостому міжнародному літературному фестивалі в рамках 18 Форуму видавців у Львові.

Про книгу >>
Блоґ перекладача Лева Грицюка >>

Сучасні каталонські поети в Одесі

cata_afisha_web_small_blank2

10 вересня 2011 року о 18:00
Книгарня-кав’ярня, Катерининська, 77, Одеса

Cучасні каталонські поети Томас Аріас Солер, Мерічель Кукурелья-Жорба й Едуард Кармона Відал, які уособлюють різні спрямування в сучасній каталонській поезії, відвідають Одесу з поетичним виступом-презентацією книги “Капсула: камінь, пташка, дівчина”, що вийшла друком у видавництві “Крок”. Надчуттєву образність Мерічель, стрімкий стиль Едуарда та іронічну мову Томаса буде представлено авторами в оригіналі та в українському перекладі А.Антоновського та К.Джірони.

Подія на Facebook: http://www.facebook.com/…

Василь Махно у барі Коза 20 вересня 2011 року

Василь Махно у барі Коза 20 вересня 2011 року

20 вересня о 18:00
бар Коза, Тернопіль, Шевченка, 23

Василь Махно

Один з провідних сучасних українських письменників, який народився на Тернопільщині. Поет провів у Тернополі студентські роки, створив сім’ю. Зараз мешкає в Нью Йорку, проте часто відвідує Тернопіль з очікуванням чогось особливого, надзвичайно близького. Цього року Василь Махно є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю під час Форуму видавців у Львові (14-18 вересня 2011 року).

Організатори зустрічі: Мистецьке об’єднання “Коза” (koza.te.ua), видавництво “Крок” (krokbooks.com).
Інформаційні партнери: Галичина Інфо (ghalychyna.info), інтернет-газета “Про все” (provse.te.ua), Ух-радіо (uhradio.fm), Анонс.te.ua (anons.te.ua)

Біографічна довідка: Василь Махно (1964) – поет, есеїст, перекладач. Видав шість поетичних збірок, найголовніші з яких: “Книга пагорбів та годин” (1996), “Лютневі елегії та інші вірші” (1998), “Плавник риби” (2002), “38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше” (2004), “Cornelia Street Café: нові та вибрані вірші» (2007), книжки перекладів польських поетів Збіґнєва Герберта “Струна світла” (1996) та Януша Шубера «Спійманий у сіть» (2007), поетичну антологію “Дев’ятдесятники” (1998), літературознавче дослідження “Художній світ Богдана Ігоря Антонича” (1999). Перекладає сучасну польську, американську, сербську поезію. Вірші та есе Василя Махна перекладено сімнадцятьма мовами, зокрема польською, англійською, сербською, німецькою, іспанською, російською, румунською, словенською та іншими мовами. Окремими виданнями виходили вибрані вірші у Польщі ” Wedrowcy” (2003), “34 wiersze o Nowym Jorku i nie tylko” (2005), “Nitka” (2011), Румунії “Fiecare obiect îşi are locul său” (2009); США „Thread and Other Selected New York Poems” (2009). У 2011 році у київському видавництві «Критика» виходять: нова книжка віршів «Зимові листи» та еcеїв «Котилася торба». Належить до Асоціяції українських письменників та Академії американських поетів (Academy of American Poets) (США).

Юля Бабак про літклуб «МАРУСЯ»

Літклуб «МАРУСЯ» другий рік поспіль спробував «розрухати» українську молодь. Проект вже встиг зайняти шановане місце у літпроцесі. Його знають, ним цікавляться, випускники літшколи – пишаються. Адже кожен з них зумів витягти шукану доти нитку, знайти русло і дати крок вперед. Люди активніші, видають книги, організовують культурні літературні події, розвиваються у цій сфері.

Особливий вплив мала II літня літературна школа, у якій було прочитано 22 лекції Богданою Матіяш, Олександром Гаврошем, Дмитром Стретовичем, стронґовським, Олександром Ірванцем, Завеном Баблояном, Грицьком Семенчуком, Антоном Санченко – досвідченими письменниками і видавцями.

Нас вчили як видаватись, стати відомим, розповідали про літературний менеджмент, критику, користь Інтернету і його можливості, книжковий дизайн, електронне книговидання і ще про-про…
Проводились дискусії, тренінги, літературні вечори, кінопокази, «живий буккросинг» (де кожен презентував цікаву йому книгу, а згодом проводився обмін ними), mini-barcamp на мистецьку тематику ( де бажаючі мали можливість спробувати себе у ролі лекторів ), майстер-клас, готувались короткі перфоменси, робили ескізи до обкладинок книжок, відвідували музей ( на які село добряче багате), побачили пам’ятники і всяких туристів, відвідали озеро «Синевир» ( 900м. над рівнем моря, вночі хлюпає форель, купатись і ловити рибу заборонено), ночами співали і грали на гітарі.

Спілкування проводилось у вільному форматі, кожен міг висловити власну думку, враження. Мило, толерантно, без неприємностей. Тішило те, що обговорення проходило і під час обіду-сніданку-вечері ( а годували нас смачно-пресмачно), прогулянок, відпочинку. Лектори виявились не «радянськими» і з радістю ділились досвідом.
вони були всюди.
сильно і високо.

Жили в горах. Жили горами і літературою. Рипав паркет навчально-оздоровчої бази педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова у селі Колочава що на Закарпатті з 1 по 6 серпня. Заявки приймались до 20 липня. Зі 130 обрали лиш 25. Брали до уваги чим захоплюється учасник, чи бере участь у літпроцесі, чим проявив себе, яку літературу читає і чого чекає від літшколи.

Юля Бабак, 23 серпня 2011

Коза Бар, дискусія. Подкастинг: нова форма радіо чи нешлюбне дитя блогосфери?

20110825_podcasting

25 серпня (четвер) о 18:00 у Коза Барі відбудеться лекція-дискусія:
“Подкастинг: нова форма радіо чи нешлюбне дитя блогосфери?”
Доповідачами виступлять Андрій Іздрик (aka Efandy), засновник Літературного подкасту “кабі.net” та власник сайту podcaster.org.ua і Ярослав Качмарський, ініціятор подкасту Pincet.

Розмова вестиметься навколо явища подкастингу, перспектив його використання журналістами, блогерами. До розмови запрошуємо всіх, хто цікавиться новими медіа і зрозумів, про що йдеться у цій замітці. Подія відбудеться за сприяння Товариства дружби “Тернопіль – Тирасполь” та Ресурсного Молодіжного Центру.

http://koza.te.ua/…

Les Wicks in “Vsesvit” / Лес Вікс у “Всесвіті”

У 7-8 числі журналу “Всесвіт” опубліковано добірку віршів австралійського поета Леса Вікса у перекладах Юрія Завадського. Невдовзі буде розміщено інформацію про номер на офіційній сторінці журналу.

Визначено фіналістів конкурсу «Молода Республіка Поетів»

Визначено фіналістів конкурсу «Молода Республіка Поетів» («МРП»), які візьмуть участь у фестивалі. Ними стали:

Бєглов Володимир (Львів)
Білоусько Анастасія (Київ)
Герасим’юк Олена (Київ)
Гєник Бєляков (Київ)
Дьомова Наталія (Львів)
Єлизавета Горбачевська (Ємільчине, Житомирська обл.)
Єрьоменко Наталія (Чернівці)
Єфіменко Оксана (Харків)
Жаржайло Михайло (м. Бровари, Київська обл.)
Заноз Назарій Тарасович, (м. Теребовля, Тернопільська обл.)
Лаюк Мирослав (Київ)
Лісса (Дніпропетровськ)
Лук’яненко Ганна (Київ)
Новікова Ніка (Полтава)
Очман Олександра (Дніпропетровськ)
Поворозник Ольга (Львів)
Трач Вікторія (м. Теребовля, Тернопільська обл..)
Тумаєва Карина (Київ)
Шум (Луцьк)
PawlikDoc (Київ)

До журі конкурсу входили: Мар’яна Савка, Олесь Ільченко, Юрій Завадський, Стронґовський, Артем Захарченко.

Всього на конкурс надійшло 131 заявок із 19 регіонів України. Найактивнішими були представники Києва, Львові, Тернополя, Дніпропетровська, Івано-Франківська.

Просимо вибачення у наших учасників за затримку з оголошенням результатів. Вона відбулася через надходження великої кількості заявок, що потребувало більше часу для підведення підсумків.

Нагадаємо, що фестиваль відбудеться 17-18 вересня у межах 18 Форуму видавців у Львові. Гала-концерти переможців будуть відбуватись 17 і 18 вересня, о 19.30 в галереї “Дзига”

Ім’я володара гран-прі буде оголошено на відкритті Львівського міжнародного літературного фестивалю 14 вересня, о 19.00 у Львівській обласній філармонії.

Буде видано збірку 20-ти фіналістів конкурсу. Персональну книгу автора – володаря гран-прі – буде видавати видавництво «КРОК» (м. Тернопіль), яке є головним партнером «Молодої Республіки Поетів».

ЗУСТРІЧ З ТЕРНОПОЛЯНКОЮ НАТАЛІЄЮ ЛАЗУКОЮ – ПОЕТЕСОЮ, ЖУРНАЛІСТКОЮ, ТЕЛЕВЕДУЧОЮ…

…Витончена, елегантна, красива дівчина-поетеса Наталя Лазука коментує свій романтичний образ так: «Один поляк мені якось сказав «Коли людина мрійлива, з м’яким серцем, її життя буде копати у «творче» місце доки серце не зачерствіє». Я вбивала у собі жіночність довгі роки, коли у моді була стервозність, керувалися принципом: зубами не вирвеш – не отримаєш. А потім зрозуміла – навіщо це мені? Гадаю, моє серце ніколи не зачерствіє і не стане байдужим до людських проблем».

Нова, друга збірка поетеси, вже у друці. Вона побачить світ у видавництві «Крок». Ця книга – «переполовинена». Більш ніж півсотні поезій представить на розсуд поціновувачів художнього слова сама Наталія, стільки ж – її сестра Люба, що пише у відмінному жанрі – білими віршами. І це ще не весь творчий доробок авторок, чимало віршів увійдуть до наступного зібрання лірики…

Джерело: http://www.0352.com.ua/…

KrokBooks.com: ЛЕС ВІКС. ТІНІ ЧИТАННЯ / LES WICKS. SHADOWS OF THE READ

wicks_krokbooks

Вибрані вірші, адаптовані з англійської Юрієм Завадським.
Упорядники: Лес Вікс, Юрiй Завадський
Дизайн обкладинки: стронґовський
Макет i верстка: Юрiй Завадський
Мова видання — українська, англійська.

Видання книги та візит поета став можливим завдяки допомозі Уряду Австралії за посередництва Мистецької Ради Австралії, органом підтримки та розвитку культури.

Вікс Л. Тіні читання. Shadows of the Read. ― Тернопіль-Сідней: Видавництво Крок, 2011. ― 32 c.

Невелика двомовна добірка представляє україномовному читачеві творчість австралійського поета Леса Вікса, який цього року запрошений на Шостий міжнародний літературний фестиваль під час Форуму видавців у Львові. Він є автором восьми поетичних книг, кілька з них перекладені на іноземними мовами. Твори Леса Вікса характеризують як “суб’єктивні й захоплюючі, доступні й безпосередні” (Варвік Вінн, “Australian Book Review”), а також “розмаїті, динамічні, гуманні, асиметричні й вчасні (Дженіфер Мейден).

Вже понад 35 років Лес Вікс бере участь у величезній кількості фестивалів, навчає в школах, університетах у всіх куточках своєї країни-континенту. Друкувався в більш ніж двохстах різних журналів, антологій та газет у чотирнадцятьох країнах дев’ятьма мовами. Провадить майстер-класи і керує видавництвом “Meuse Press”, яке засереджується на таких синтетичних мистецьких проектах, як малярсько-поетичні інсталяції на автобусах і твори, опубліковані на поверхні ріки. Разом із Юрієм Завадським і Григорієм Семенчуком завершив укладання першої антології сучасної української та австралійської поезії “AU/UA” українською та англійською мовами, яка буде репрезентуватися під час літературного фестивалю цьогоріч.

Про видавництво. Видавництво “Крок” засноване в Тернополі Юрієм Завадським. Спеціалізується на виданні художньої літератури, провадить перекладні проекти та програми культурного обміну. З часу заснування, видавництво видало ряд важливих та цінних наукових праць, літературних книг, налагодило бурхливу культурну роботу в Тернополі та поза його межами. Однією з гілок роботи є перекладні проекти, що вилилися в налагодження культурних взаємин з Іспанією, Каталонією, Швецією, Польщею, Австралією, Новою Зеландією, США. Видавництво є офіційним співорганізатором фестивалю “Молода республіка поетів” разом із Форумом видавців у Львові.

KrokBooks.com: Пйотр Мачєжинські. тьфу тьфу

Пйотр Мачєжинські. тьфу тьфу

Тил книги:

Пйотр Мачєжинські. тьфу тьфу (тил)

Вибрані вірші у перекладах з польської Наталії Лобас і Юрія Завадського

Фотографія на обкладинці: Домінік Фіґєль
Упорядники: Наталія Лобас, Юрiй Завадський
Дизайн обкладинки: стронґовський
Макет i верстка: Юрій Завадський

Мачєжиньскі П. тьфу, тьфу /Переклад з польської Лобас Н., Завадський Ю. — Тернопiль: Видавництво «Крок», 2011. — 86 с.

вже приблизно пів року
Республіка Польща забороняє мені писати вірші
публікувати їх в серйозних літературних журналах
та отримувати гонорар …


— засобом маскування та алеґорії поет не раз висловлював своє ставлення до сучасної культури та особливостей організації життя в рідній йому Польщі. Його болить не лише звична для нас недалекоглядність, лінь і застиглість, яка запановує в культурному середовищі та політикумі, але головно перспектива кожної окремої особи, яка зростає та діє в умовах, що не дають побачити творчій, живій, потенційно сильній людині хоча б якусь перспективу. Він змішує в своїй поезії все, що лише дається до змішування, а якщо окресі теми та проблеми не змішуються, то він робить із них важку та небезпечну для “культурних бюрократів” суспензію.
Ми звернули голови на схід, видивляючись загрози та порятунку, безвиході та шляхів, проте рідко коли себе запитуємо чи знаємо, що робиться від нас так близько, у Польщі? Чи знаємо чим живе сучасна польська молодь? Чого їм бракує, куди вони йдуть, у що вірять? Поезія П.Мацєжинського є виразником поширеного в молодіжному середовищі вільного та незаанґажованого в реліґію та політику світогляду, який не пасує до загального ідеологічного русла. Мацєжинський не національніст, не демократ, не анархіст, не борець за права сексуальних меншин, не марґінал, не політик, не.., не.., не…

Пйотр Мацєжиньскі — народився 1971 року. Дебютував 1993 року в ґданському літературно-мистецькому часописі “Tytuł”. Вірші публікував у “Czas Kultury”, “Kwartalnik Artystyczny”, “Studium”, “Akcent”, “Opcje”, “Lampa”, “Fraza”, “Ha!art”, “Kartki”, “Kultura”, “Portret”, “Pracownia”, “Autograf”, “Migotania, przejaśnienia”, “Nowy Wiek”, “Undergrunt”, “Przegląd Artystyczno-Literacki”, “Graffiti”, “Tygiel Kultury”, “Pro-Arte”, “Odgłosy”, “Kursyw”, “Bulion”, “Akant”, “Megalopolis”, “Pogranicza” та інших виданнях. Він є лауреатом багатьох загальнопольських літературних конкурсів, з-поміж яких: im. Haliny Poświatowskiej, Marka Hłaski, Stanisława Grochowiaka, Rafała Wojaczka, Edwarda Stachury, Jana Śpiewaka i Anny Kamieńskiej, Leopolda Staffa, Czasu Kultury, o Puchar Wina, Turnieju Łgarzy. Видав поетичних буклет “Filet z makreli” (“Філе скумбрії”) як літературний додаток до двомісячника “Opcje”, Катовіце 2000, і книги “Danse macabre i inne sposoby spędzania wolnego czasu” (“Danse macabre та інші способи проведення вільного часу”), видавництво “Zielona Sowa”, Краків 2001, “tfu, tfu” (“тьху, тьху”), Ha!art, Краків 2004, “Odrzuty” (“Відходи”), Ha!art, Краків 2007, “Zbiór zadań z chemii i metafizyki” (“Збірник завдань з хімії та метафізики”), Ha!art, Краків 2009.

Зустріч з Пйотром Мачєжиньским відбудеться під час Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові 15-19 вересня 2011 року.

Більше про поета на блозі Юрія Завадського – http://yuryzavadsky.com/…

Андрій Антоновський – Голова

Коли стинають голову вона часто йде обертом
Наступає щось подібне до головокружіння
Ніби загубив голову
Добре коли своя голова на в’язах
а як дві краще
Можна дозволити собі втратити одну голову
Але щоб не подумали що з головою не дружиш
Береш оту голову в руки
Бо ж не пропаща голова
Бо ж не половою набита
Хоча там тарганів вистачає
які все лізуть і лізуть в голову
що аж голова гуде або пухне
може тому що клепки немає
І серед них є свій головний головнокомандувач – тарганячий цар
І не скажеш вже що без царя в голові
Тому дехто рекомендує в таких випадках
Як профілактичний засіб
посипати голову попелом
Але часом у такий ситуації
якісь безголові тешуть кілок на голові
або поголовно б’ються головою об стіну
така собі головоломка або головотяпство
і від того їм в голову вдаряє як не кров то сеча
і виходить імпровізована головомийка і потрібно сушити голову
а що вже казати про решту: мисливців за головами
говорючі голови песиголовців головоногих з головогрудними та головохордовими тощо

Джерело: http://batacat.blogspot.com/…

Les Wicks – Aeolus at the Mulga / Лес Вікс – Еол на акації

Еол на акації(1)

Пустельний вітер зодягнений в згрубілий пісок
свавільний гавкіт
зриває бляшану обшивку
зі смертей
кирпатих автобусів Сілвертону що
обрубані наче сирець опалу
втиснені в рамки ганебної неволі
лісосмуг як верблюди.
Пунктуація ворон
закріплена в повітрі.
Земля – наші легені
але мухи вислужилися як стогони бурі.
Мурахи збиті з пантелику
червоножильним хребтом
кварцу.
У цьому затишку
загубилися мої очі. Вітер – течія
лишень кістки гріються
на задушливому піску – той хребет кенгуру
манірно сидить, на 90° до
периметру каменя.
Заглиблюйся, не переймайся. [приспів]
Гнів ему
розсипається мов насіння з моїм наближенням.
Цього вихідного дня
ноги провалюються в мелений перець.
Ми створити багато
мінливих ґенів що вібрують
у наших руках.
Вагання – ця невблаганність закриває рота
перемагає, визбирує те
світло що його прихід ми вчували від каміння.
Смерть на замовлення
застигла доля що впокорює
озлість нового сенсу.
Лише килимок під порогом стокілометрової порожнечі.
Відступлення є молитвенним
самокатуванням,
ставимо садна.
Бог міг бути вітром
і небо – плямина…
поодаль від його рук.


(1) В ориґіналі – мулґа, різновид пустельного дерева. Дерево символізує віддалену місцевість, глибокі села, провінцію, безлюддя.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading Les Wicks – Aeolus at the Mulga / Лес Вікс – Еол на акації

Selina Tusitala Marsh – Guys like Gauguin / Cеліна Тусітала Марш – Такі хлопці як Ґоґен

220610 News Photo: Shane Wenzlick/Suburban Newspapers Fairburn Primary School student Jonathan Cutajar and Poet Selina Tusitala Marsh.

І

дяка Буґенвілю(1)
за те що прагнув молодої землі
тож такі хлопці як Ґоґен можуть мріяти
і мріяти
згодом потягти своє сифілітичне тіло
углиб тропіків
аби перевірити свої мистецькі припущення
про те як нецивілізовані
дозрілі наче папая
є найкращою сировиною
миловидно незворушною
що звисає мов золоті препубертатні бруньки
сіючи німфоманію
для таких хлопців як Ґоґен.

ІІ

дяка Бальбоа(2)
за те що перетнув Панамський
перешийок
в 1513 році
і нарік наш океан
Південними морями

агов, дяка тобі, Васко(3)
за те що зробив нас
своїм підчерев’ям
західною протилежністю всього
своїм нічним жахіттям
своїми снами наяву
перекрученням всіх своїх законів
своєю найтемнішою фантазією

дяка за те що розумів землю як тіло
Північ, його голову
повну раціональності
логічні сезони
змісту
культивовані сади
свідомості
посіяної в чоловічному
охайному образі
висока еволюція
до світла

дяка що зробив з Півдня
ероґенну зону
тілесну й сексуальну
чуттєву й природню
причаєну в тіні
темного жіночого інстинкту
населеного африканцями
азіатами, американцями
і тепер нами


(1) Луї-Антуан граф де Буґенвіль – французький адмірал та першовідкривач, сучасник Джеймса Кука, керівник першої французької навколосвітньої подорожі. Велика частина його відкриттів пов’язана з Тихим океаном.
(2) Васко Нуньєс де Бальбоа – кастільський конкістадор, засновник першого іспанського міста на американському континенті. У 1513 році перейшов Панамський перешийок і відкрив так звані Південні моря, які ми тепер іменуємо Тихим океаном.
(3) Авторка має на увазі того самого Васко Нуньєса де Бальбоа.

(c) Юрій Завадський, адаптація, 2011

Les Wicks – Short biography 2 / Лес Вікс – Коротка біографія 2

Les Wicks. Pic. by Michael Reynolds

Лес Вікс (Les Wicks) – австралійський поет, працював залізничником і профспілковим адвокатом. Його твори характеризують як “суб’єктивні й захоплюючі, доступні й безпосередні” (Варвік Вінн, “Australian Book Review”), а також “розмаїті, динамічні, гуманні, асиметричні й вчасні (Дженіфер Мейден).

Вже понад 35 років Лес Вікс бере участь у величезній кількості фестивалів, навчає в школах, університетах у всіх куточках своєї країни/континенту. Друкувався в більш ніж двохстах різних журналів, антологій та газет у чотирнадцятьох країнах дев’ятьма мовами. Провадить майстер-класи і керує видавництвом “Meuse Press”, яке засереджується на таких синтетичних мистецьких проектах, як малярсько-поетичні інсталяції на автобусах і твори, опубліковані на поверхні ріки. Його восьма книга – “Ambrosiacs” (Island, 2009). Працював разом із Юрієм Завадським і Григорієм Семенчуком над укладанням першої антології сучасної української та австралійської поезії відповідно українською та англійською мовами. Веб-сторінка автора: http://leswicks.tripod.com/lw.htm

*

Les Wicks, Australian poet, has been a rail-worker & union advocate.His work has been described as personal & engaging, accessible & immediate (Warwick Wynne, Australian Book Review) & varied, nimble, humane, wry & well timed (Jennifer Maiden).

Over 35 years Wicks has performed at a vast number of festivals, schools, universities etc. around his continent/country. Published in well over 200 different magazines, anthologies & newspapers across 14 countries in 9 languages. Conducts workshops & runs Meuse Press which focuses on poetry outreach projects like art/poetry collaborations on buses & work published on the surface of a river. His 8th book is the Ambrosiacs (Island, 2009). He has worked with Dr Yury Zavadsky on compiling the first anthology of contemporary Ukrainian/Australian poetry in Ukrainian & English.

http://leswicks.tripod.com/lw.htm

Ebook: Андрій Шийчук. Сині фіалки

За підтримки видавництва “Крок” з’явилася попередня версія книги Андрія Шийчука “Сині фіалки”. Це одни з перших зразків повноцінної ebook у нашій практиці. Книжка – офіційно в бета-тестингу.

Про книгу

“Сині Фіалки – це довга історія. Точніше, це багато коротких історій. Або небагато історій середньої довжини. Хай там як, це історії про одного ліричного героя, багатьох неліричних героїв, про кілька міст, кілька сіл, кілька інших географічних об’єктів, про моря і ліси, про любов та ненависть, про музику і танці, а також про довгу-довгу подорож, яка парадоксально закінчилась там же, де і почалася – як, в принципі, часто і трапляється. “

Андрій Шийчук (synifialky.com)

“Андрій – рідкісна людина, котра живе, як пише і, виявилося, пише, як живе. Оце потроху піарять сайтик для його книги – http://www.synifialky.com/ – ну і я попіарю. Сайтик, звісно, уваги недостойний, там головне – текст. Тому йдіть одразу до нього. Може через те, що ми з Андрієм майже однолітки, його текст видався навдивовижу близьким – чимало епізодів викликали щемке відчуття впізнавання і резонували, викликаючи власні спогади.

Звісно, текст сируватий, не вистачає гостроти, виписаности, часом – переконливости. Місцями дратують банальності. Часом – редакторські й коректорські хиби. Але з молодої невиданої прози це найперше, що я хтів би побачити доведеним до пуття і виданим. Анітрохи не кривлю душею.”

стронґовський (strng.org)

Читати книгу на сайті synifialky.com

Selina Tusitala Marsh – Not another nafanua poem / Селіна Тусітала Марш – Жодного іншого вірша нафануа

Варіант 1.

Жодного іншого вірша нафануа

Жодного іншого вірша нафануа(1) вона не може від них почути прагнучи злитися з потоком культури в новому тисячолітті на електричному вака(2) боюся але її тінь відлунює з темряви і лишень біг сестри нуа(3) тої яка залишалася вдома й годувала свого батька коко-алаіса(4) витираючи підборіддя і виманюючи ключа від шафи де захований туалетний папір для фалеуіла(5) надворі допоки її войовнича сестра нищить стереотипи в океанічних масштабах боюся але заради того ця оповідь як її сестра змушена підміняти вкрадені кокоси які залишила на сака(6) що їх узяла войовниця не спитавши дозволу аби приховати жіночність боюся але заради того хто повинен був годувати аіґа(7) збирати кало(8) банани і папаю сиплячи їх в мішки і тягнучи на макеке фоу(9) аби виручити ку’пе(10) на державну школу для дітей щоб вивчились і поїхали геть щоб могли повернутися і відкрити ресторан в Апіа(11) і врешті почати вливатися в потік капіталізму що перетікає наповнюючи каналізації вулиці безлюдні дороги віддалених сіл окрім села нафануа бо хтось мусить це розповісти сказала тінь.


(1) Нафануа – ім’я богині війни в самоанців. Нафануа є божеством у більшості полінезійців. На Самоа село Фалеалупо на острові Саваії є домом Нафануа. Вожді з віддалених поселень часто навідуються до Фалуалупо за благословенням від Нафануа перед початком воєн.
(2) Вака – маорійське каноє, достатньо велике, аби перетнути океан. Завдяки вака древні маорі дісталися з Полінезії до Аотеароа, тобто Нової Зеландії.
(3) Нуа – скорочення від імені Нафануа.
(4) Коко-алаіса – солодка самоанська страва з рису та кокосу.
(5) Туалет.
(6) Вечеря.
(7) В самоанській мові охоплює значенням сім’ю, родину, рід тощо. Аіґа – це кілька сімей, об’єднані зв’язками крові, шлюбів, приймацтва, і на чолі стоїть матаі – голова, батько.
(8) Кало – інакше “таро” – їстівний коренеплід, який здебільшого росте в реґіоні Тихого океану.
(9) Місцевий ринок, де продають вирощені в околицях овочі, фрукти, рибу та вироби ремісників.
(10) Гроші.
(11) Апіа – столиця й найбільше місто на Самоа.

Варіант 2.

Жодного іншого вірша нафануа

Жодного іншого вірша нафануа(1) вона не може від них почути прагнучи злитися з потоком культури в новому тисячолітті на електричному вака(2) боюся але її тінь відлунює з темряви і лишень біг сестри нуа(3) тої яка залишалася вдома й годувала свого батька коко-алаіса(4) витираючи підборіддя і виманюючи ключа від шафи де захований туалетний папір для кибля надворі допоки її войовнича сестра нищить стереотипи в океанічних масштабах боюся але заради того ця оповідь як її сестра змушена підміняти вкрадені кокоси які залишила на вечерю що їх узяла войовниця не спитавши дозволу аби приховати жіночність боюся але заради того хто повинен був годувати родину збирати кало(5) банани і папаю сиплячи їх в мішки і тягнучи на ринок аби виручити гроші на державну школу для дітей щоб вивчились і поїхали геть щоб могли повернутися і відкрити ресторан в Апіа(6) і врешті почати вливатися в потік капіталізму що перетікає наповнюючи каналізації вулиці безлюдні дороги віддалених сіл окрім села нафануа бо хтось мусить це розповісти сказала тінь.


(1) Нафануа – ім’я богині війни в самоанців. Нафануа є божеством у більшості полінезійців. На Самоа село Фалеалупо на острові Саваії є домом Нафануа. Вожді з віддалених поселень часто навідуються до Фалуалупо за благословенням від Нафануа перед початком воєн.
(2) Вака – маорійське каноє, достатньо велике, аби перетнути океан. Завдяки вака древні маорі дісталися з Полінезії до Аотеароа, тобто Нової Зеландії.
(3) Нуа – скорочення від імені Нафануа.
(4) Коко-алаіса – солодка самоанська страва з рису та кокосу.
(5) Кало – інакше “таро” – їстівний коренеплід, який росте в реґіоні Тихого океану.
(6) Апіа – столиця й найбільше місто на Самоа.

Варіант 3.

Жодного іншого вірша нафануа

Жодного іншого вірша нафануа(1) вона не може від них почути прагнучи злитися з потоком культури в новому тисячолітті на електричному каное боюся але її тінь відлунює з темряви і лишень біг сестри тої яка залишалася вдома й годувала свого батька кокосовим рисом витираючи підборіддя і виманюючи ключа від шафи де захований туалетний папір для кибля надворі допоки її войовнича сестра нищить стереотипи в океанічних масштабах боюся але заради того ця оповідь як її сестра змушена підміняти вкрадені кокоси які залишила на вечерю що їх узяла войовниця не спитавши дозволу аби приховати жіночність боюся але заради того хто повинен був годувати родину збирати картоплю банани і папаю сиплячи їх в мішки і тягнучи на ринок аби виручити гроші на державну школу для дітей щоб вивчились і поїхали геть щоб могли повернутися і відкрити ресторан в столиці і врешті почати вливатися в потік капіталізму що перетікає наповнюючи каналізації вулиці безлюдні дороги віддалених сіл окрім села нафануа бо хтось мусить це розповісти сказала тінь.


(1) Нафануа – ім’я богині війни в самоанців. Нафануа є божеством у більшості полінезійців. На Самоа село Фалеалупо на острові Саваії є домом Нафануа. Вожді з віддалених поселень часто навідуються до Фалуалупо за благословенням від Нафануа перед початком воєн.

(c) Адаптація Юрія Завадського, 2011

Continue reading Selina Tusitala Marsh – Not another nafanua poem / Селіна Тусітала Марш – Жодного іншого вірша нафануа

Selina Tusitala Marsh – Short biography / Селіна Тусітала Марш – Короткий життєпис

cp-selina-tusitala-marsh

Д-р Селіна Тусітала Марш навчає новозеландської та тихоокеанської літератури і літературної творчості в Університеті Окленду, Нова Зеландія. Селіна має самоанське, тувалійське, британське і французьке походження. “Тусітала” – це ім’я її дідуся, це титул, даний шотландському авторові Роберту Луїсу Стівенсону, який мешкав останні свої роки на Самоа, що дослівно означає “оповідач історій”. Селіна є першим островитянином, який отримав ступінь доктора філософії на новозеладському факультеті англійської філології. Її перша поетична добірка “Fast Talking PI” (AUP, 2009) (розлого перекладається українською як “ТО (тихоокеанський островитянин), що швидко говорить”) отримала престижну премію “Ню Зіланд Пост” імені Джессі МакКей за першу книгу в 2010 році. Її вірш “Not another nafanua poem” (“Жодного іншого вірша нафануа”) був обраний для публікації в книзі “Найкращі з найкращих новозеландських віршів” (VUP, 2011). У 2011 році Селіна Тусітала Марш є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові.

Continue reading Selina Tusitala Marsh – Short biography / Селіна Тусітала Марш – Короткий життєпис

Wasyl Machno opowie o swojej “Nitce”

makhno_nytka

6 lipca o godz. 17.00 w Miejskiej Bibliotece Publicznej w Sanoku odbędzie się prezentacja tomu poezji “Nitka” Vasyla Machno – autora znanego polskiemu czytelnikowi między innymi dzięki przekładom Bohdana Zadury. “Nitka” to zbiór wierszy wydanych w oryginale, po ukraińsku, wraz z polskim tłumaczeniem. Spotkanie poprowadzi Janusz Szuber.

Василь Махно

@ http://www.isanok.pl/…

Український літературний подкаст – Юрко Іздрик читає вірші Павла Тичини

Український літературний подкаст — це спроба нового покоління усвідомити та переосмислити українську прозу та поезію. Також це можливість для сучасних українських авторів розповісти про свої творчі плани та віддати шану тим, хто вплинув на їх формування як митця та особистості.

Ведуча подкасту: Ірина Славінська
Звукорежисер: Олексій Крапивко
У подкасті використані фрагменти народної музики у виконанні Ярослава Джуся.

Епізод 2. Юрко Іздрик читає вірші Павла Тичини
Краще з’їсти кирпичину, ніж читать Павла Тичину? Впевнені? Юрко Іздрик розіб’є ці дитячі комплекси. Недаремно він знаний дослідник алхімії людського мозку та слова. Поезії про павучків, сколопендр і цикад — такого Павла Тичину ви ще не чули.

Український літературний подкаст створений на замовлення компанії Pocketbook International, що має українське коріння та є одним з провідних світових виробників електронних пристроїв для читання. Ми дивимось у майбутнє пам’ятаючи про минуле. Нашою місією є створення нових продуктів, що роблять пізнання легким та доступним, а навчання — цікавим та захоплюючим.

…/Yurko_Izdryk_4ytae_virshi_Pavla_Tychyny.mp3

Джерело: http://podcaster.org.ua/…

Юрко Іздрик в інтерв’ю

Іздрик

Не думаю, що доречно буде донеччанам від’єднатися. Радше думаю про те, чи прописується там у молодих донеччан в айдентеті хоча б перша літера слова «Україна». Гадаю, таки прописується, у той чи інший спосіб, не суттєво, у який саме, ми не мусимо бути однаковими.

Джерело: http://culture.unian.net/…

«Драма.UA»-2011: «Поети читають драматургію» і «Ґодо х 2»

У рамках цьогорічної «Драми.UA» відбудеться цікавезний проект: «Поети читають драматургію». Галина Крук прочитає п’єсу «Między nami dobrze jest» Дороти Масловської (Польща), Оксана Васьків – п’єсу «Щи» Владіміра Сорокіна (Росія), Катерина Оніщук – п’єсу «Видеокамера» Анни Яблонської (Одеса), Альбіна Позднякова – п’єсу «Nic co ludzkie» Артура Палиги (Польща), Мар’яна Максим’як – п’єсу «Кольори» Павла Ар’є (Кельн-Львів) і Остап Сливинський – п’єсу С. Бекета «Остання стрічка Крепа».

Ця остання позиція виглядає чи не найцікавішою: один із найбільш чуттєвих сучасних українських поетів інтерпретує вже класичну монодраму Нобелівського лауреата.

*

Бекет буде присутній на «Драмі.UA» і в проекті «Ґодо х 2», в рамках якого порівнюватимуть і обговорюватимуть переклади «Чекаючи на Ґодо» (читають театри «Різні люди» і «Маятник» (Львів)). Ідея проекту – WhyTranslator.

Про «Ґодо х 2»:

В українській культурі є два переклади вже класичної п’єси “Чекаючи на Ґодо” (En attendant Godot/Waiting for Godot) Нобелівського лауреата Самюеля Бекета. З французької “…Ґодо” перекладав Володимир Діброва, з англійської – Богдан Бойчук. Бекет, як відомо, написав “Чекаючи на Ґодо” французькою, а згодом сам переклав п’єсу англійською. З огляду на доступність перекладу Діброви в Україні українські театри, ставлячи “Чекаючи на Ґодо”, користуються саме ним. Водночас, переклад Бойчука, попри свою “діаспорність”, місцями точніший, аніж переклад Діброви. У рамках читання “Ґодо х 2” пропонуємо порівняти два існуючі переклади на прикладі діалогів Владіміра та Естраґона з І та ІІ дій і монологу Лакі/Щасливого з метою кращого “наближення до тексту” слухача. Також сподіваємося на новий переклад “Чекаючи на Ґодо” українською мовою, який міг би взяти найкраще з французького й англійського оригіналів, виправити існуючі помилки в перекладах Діброви й Бойчука і стати взірцевим українським текстом культової п’єси для ХХІ сторіччя.

Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…

Лес Вікс в Україні!

14-21 вересня 2011 року до України завітає австралійський поет Лес Вікс (Les Wicks) для участі в Міжнародному літературному фестивалі у Львові під час Форуму видавців. Також запланований ряд виступів у культурних осередках України.

Про поета >>
Адаптації віршів українською >>

Організація та підтримка візиту: Видавництво “Крок” та “Форум видавців”.

Сьома Молода Республіка Поетів шукає нові імена!

MRP_AGITKA

Сьомий фестиваль «Молода Республіка Поетів» шукає нові імена для цьогорічного Львівського Міжнародного літературного фестивалю у рамках 18-го Форуму видавців у Львові!

Якщо тобі до 25 років, ти пишеш українською і мрієш відвідати Львівський міжнародний літературний фестиваль ми чекаємо на твою заявку!

Умови участі:
1) Ми приймаємо твори лише УКРАЇНСЬКОЮ мовою
2) Ви можете взяти участь, якщо Вам не більше 25 років
3) Заявка (яку можна скачати нижче) має бути заповнена ПОВНІСТЮ! Неповні та невчасно подані заявки не розглядаються.
4) Добірка має складати 10 віршів, які ніколи раніше не друкувалися у альманахах і інших окремих виданнях (крім періодики). Ми не розглядаємо твори які мають антиукраїнський, шовіністичний чи антирелігійний характер
5) До заявки мусить бути прикріплене портретне фото розміром від 1 до 3 мегабайт
6) Дедлайн подачі заявок – 15 липня 2011 року. Адреса подачі mrp.lvivlitfest@gmail.com

Результати відбору учасників фестивалю «Молода Республіка Поетів» буде оголошено на сайті www.bookforum.com.ua 1 серпня 2011 року! 20 лауреатів лонг-листа прийматимуть участь у заходах Львівського літературного фестивалю з 16 по 18 вересня і візьмуть участь у гала-концерті конкурсу.

Твори лауреата гран-прі фестивалю організатори планують видати окремою збіркою і презентувати на Львівському міжнародному літературному фестивалі.

Лауреати першої, другої і третьої премії фестивалю отримають цінні подарунки

Журі конкурсу: Маряна Савка, Артем Захарченко, Ілля Стронговський, Олесь Ільченко, Юрій Завадський

Організатори конкурсу: ГО «Форум Видавців» і Видавництво «КРОК»

Рішення не оскаржуються, претензії ігноруються.

Бажаємо успіху!

Григорій Семенчук
координатор Шостого Львівського Міжнародного
літературного фестивалю
в рамках 18-го Форуму Видавців у Львові

Валерія Харламова,
Кординатор фестивалю МРП

Файли для завантаження:Інформація про конкурс, Заявка на участь (2011 рік)

Презентація збірки Марти Томахів У ЛЬВОВІ

У продовження серії книг тернопільського літературного покоління «87» презентація поетичної добірки молодої авторки Марти Томахів.
Книга без назви – переоцінка багатьох цінностей, перенаписання багатьох текстів, переставляння структурних елементів заради загострення уваги на людськості.
Книга Марти Томахів демострує легку жіночну манеру письма, що буде близькою та затишною читачеві, з одночасними спалахами мистецької незгоди й знакового бунту.

Адреса: книгарня «Є», м. Львів, проспект Свободи, 7
Початок:22 червня о 19:00

Найновіша книга серії “Inicjał” фундації “Pogranicze”- Василь Махно, „Nitka” / „Нитка”

makhno_nytka

Видавництво “Pogranicze” представляє нову книгу з серії “Inicjał” – добірка поезій Василя Махна під назвою “Нитка”.

Книга видана українською разом з перекладом польською мовою.

Джерело: http://pogranicze.sns.pl/…

“ХРАМИ НАД ХМАРАМИ” – СУЧАСНА ГРУЗИНСЬКА ПОЕЗІЯ

28-30 червня 2011 року у Тернополі проект
“ХРАМИ НАД ХМАРАМИ”
Аміран Свімонішвілі
Георгій Нахуцрішвілі
Давид Робакідзе

сучасна грузинська поезія

У програмі відвідин України грузинськими поетами Львів, Тернопіль, Київ, Харків. Натхненні 5 Міжнародним літературним фестивалем у Львові, відомі грузинські поети вирішили власним коштом приїхати в України. Наше першочергове завдання — гостинно їх прийняти, організувати зустрічі з мешканцями Тернополя, студентством, освітянами, шанувальниками поезії.

Готова до друку однойменна добірка перекладів українською мовою “Храми над хмарами” у перекладах Наталі Трохим, Оксани Лозової та Ярини Черняк.

Про авторів:
Аміран Свімонішвілі – за освітою – германіст; за фахом — викладач німецької мови і літератури в гімназії Тбілісі. Поет, перекладач поезії, автор трьох поетичних збірок; також автор короткометражного художнього фільму “Непарні числа”. Вірші перекладені англійською, німецькою, литовською, білоруською, українською мовами.
Георгій Нахуцрішвілі – також має філологічну освіту; викладає світову літературу у Тбіліському університеті. Відомий поет, перекладач (з німецької та англійської), лауреат кількох премій. Автор чотирьох поетичних збірок і двох сценаріїв для лялькового театру. Вірші перекладені англійською, німецькою, французькою, литовською, білоруською, українською, російською мовами.
Давид Робакідзе – скульптор, має мистецьку освіту. Поет. Не має виданих збірок, але друкується в періодиці. Вірші перекладені російською, англійською, литовською, білоруською і українською мовами.

Літературні зустрічі у “Кабінеті”: 30 травня – 4 червня

МО “Дзига” представляє
Літературні зустрічі у “Кабінеті”:

30 травня, понеділок, 18 год. Літературна кав’ярня «Кабінет», вул. Винниченка, 12 «HardTalk» із Юрієм Тарнавським, поетом, прозаїком, колись засновником Нью-Йоркської групи.

1 червня, середа, 17:00 – 18:00 Літературна кав’ярня «Кабінет», вул. Винниченка, 12
Зустріч з американською поеткою Джудіт Баумель.

2 червня, четвер, 18 год. Літературно-критичні обговорення Віктора Неборака – Ігоря Котика.
Керуак, свобода, гроші…

3 червня, п’ятниця, 17:00 – 18:00 Літературна кав’ярня «Кабінет», вул. Винниченка, 12
Вечір перекладної поезії для дітей: Мар’яна Савка, Маріанна
Кіяновська, Наталя Трохим, Галина Малик

4 червня, субота, 17:00 – 18:00 Літературна кав’ярня «Кабінет», вул. Винниченка, 12
Зустріч із сумською поеткою Людмилою Ромен

Вхід вільний!

LES WICKS – MILK BEACH / ЛЕС ВІКС – МОЛОЧНИЙ ПЛЯЖ

Молитва є цим баскетболом відмов,
вимитим на береговій смузі.
 
Вірш – усередині того м’яча,
повітря від тиском.
 
Сльози вимагають практики.
 
Ми загорнуті в отруйні бинти літа.
Як завжди
лікування стає карою.
Ми здіймаємося і падаємо,
тож не можемо бути лише плоттю,
хоча, можливо, є чимось меншим
за суму нашого сміття.
 
Все це
під насмішкуватою фіґою –
мій список нещасть
є всього лиш аркушем паперу,
навіть мої пальці повторюють
“якось та й буде”.
 
Жодна риба не втрачає сну через Правосуддя.
Вони самі собі затишок, відносини і сховок.
Під заклик поромних муедзинів
кожен баскетбол пляжується
у свою дуже особливу мить.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading LES WICKS – MILK BEACH / ЛЕС ВІКС – МОЛОЧНИЙ ПЛЯЖ

Юрій Кучерявий: Зустрічі з Адамом Поморським

Шановні друзі! Центр гуманітарних досліджень Львівського національного університету, за підтримки Польського інституту у Києві запрошують Вас на “Університетські діалоги”

з Адамом Поморським

Минуле не відкидає тіні:
польсько-українські культурні стосунки та
культура польсько-українських стосунків

Continue reading Юрій Кучерявий: Зустрічі з Адамом Поморським

В Тернополі стартує благодійний фотоконкурс “Щасливе дитинство”

Інтернет-видання “Галичина.Інфо” та Управління у справах культури Тернопільської міської ради проводять благодійний фотоконкурс “Щасливе дитинство”.

На конкурс приймаються фотографії з зображенням щасливих дошкільнят, розмір фотографії – 30×40 см, 300 dpi, без полів, щонайменше 1500 px по довшій стороні. Роботи приймаються до 1 червня (Міжнародного дня захисту дітей) в електронному варіанті за адресою dajan@bigmir.net (в темі листа слід зазначити “Щасливе дитинство”). В листі слід вказати автора фотографії, час зйомки, ім’я моделі, фотоапарат (та оптику), техніку виконання, а також назву фотографії.

Роботи фіналістів буде продано на благодійному аукціоні. Кошти зібрані організаторами будуть направлені для ремонту приміщень та облаштування Дитячого Центру Гармонійного Розвитку “Щасливе дитинство” (м.Тернопіль).

Жюрі: відомий Тернопільський фотохудожник Леонід Тіт (голова жюрі), начальник Управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради Олександр Смик, дизайнер і фотограф Віра Милян-Монастирська.

На презентації проекту виступлять Тернопільські митці, зокрема найстаріший з діючих гуртів “NAMELESS (UA, Ternopil)”, представники літературної студії “87”, відомий Тернопільський поет, педагог і кандидат філологічних наук Юрій Завадський.

Інформаційні спонсори та партнери: “Галичина.Інфо”, “Погляд”, ГО “Ковчег”, видавництво “Крок”, студія “Ирій”, sonceforum.org.ua, mamusi.org.ua.

Куратор проекту – Даян-Ярослав Монастирський.

20 хвилин: У Тернополі організують “Тарасову ніч”

Відбудеться масштабне літературно-музичне дійство “Тарасова ніч” у Тернополі, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, 22-23 травня від 19.30 до 07.00.
На честь 150-ї річниці від дня перепоховання Кобзаря усю ніч свої і Шевченкові твори читатимуть поети різних поколінь – від визнаних і знаменитих до молодих і перспективних. Також виступатимуть барди та професійні артисти, які зголосилися до участі в акції.
“Такий захід відбудеться у Тернополі вперше. Це буде своєрідна музично-поетична всеношна, у якій зіллються талановиті митці зі всієї України”, – повідомив начальник управління культури і мистецтв Тернопільської міськради Олександр Смик.

Джерело: http://te.20minut.ua/…

Додаток від Літературної студії 87 та Юрія Завадського:
В молодіжній частині поетичного перформенсу візьмуть участь поети з Галичини, Поділля та Транскарпатії – Бабак Юлія (Золочів Львівської області), Боденчук Богдан (Ямпіль Хмельницької області), Боднар Мирослав (Івано-Франківськ), Бугаєнко Сашко (Теребовля), Валах Юля (Тернопіль), Волинець Тарас (Тернопіль), Гулик Сергій (Борщів), Гуменюк Ярослав (Чортків), Даян (Тернопіль), Завадський Юрій (Тернопіль), Ковалів Соломія (Львів), Колісник Василь (Козівський район Тернопільської області), Любка Андрій (Ужгород), Малиновський Роман (Івано-Франківськ), Медяник Олександр (Чортків), Семенчук Григорій (Хмельницький — Львів), Судова Мар’яна (Ізяславський район Хмельницької області), Томахів Марта (Тернопіль), Федірко Тарас (Тернопіль — Львів), Фігура Катерина (Львів), Хміль Степан (Тернопіль), Шпаковський Микола (Тернопіль — Львів). До них мають намір приєднатися музики з гурту Los Colorados та молоді мандрівні виконавці.

Газета “20 хвилин”: Тернополянка презентувала книгу із назвою “*”

Збірку віршів під назвою “*” презентувала у Тернополі студентка-поетеса Марта Томахів у четвер, 5 травня. Дівчина читала свої вірші під музичний супровід гітариста одного з тернопільських гуртів та розповідала про те як народилася її перша збірка.
– Книжка була готова уже чотири місяці тому, однак лише тепер вона побачила світ, – розповіла Марта. – Дуже довго готувалася до цієї презентації. Це є перша моя книга і перша видана збірка віршів учасника клубу “87”.
Зі слів дівчини, людей, які працювали над виданням, немало здивувала назва збірки – символ замість букв. Однак окрім назви подекуди трапляється ще й незвичний вміст. Скажімо, речення може починатися із м’якого знаку, а апостроф може бути автономною частиною речення.
Деякі вірші у збірці зовсім не зрозумілі. Скажімо, “Хтос оньз вавс апоцкахв кахв ьлиб буду віти і лун заєм” – два рядка із одного з віршів. Однак є у збірці вірші написані звичайною літературною мовою. Серед них і верлібри (вірші без рими проте із ритмом – прим.ред.), і звичайні римовані вірші.
Ілюстрації до книги виконала тернопільська студентка, подруга Марти Зоряна Бай. А упорядником став керівник літературної студії “87”, до якої належить авторка, Юрій Завадський. Збірку можна придбати у міських книгарнях.

10 ТРАВНЯ О 17 00 відбудеться ЗУСТРІЧ З ПИСЬМЕННИКОМ, РЕДАКТОРОМ ЖУРНАЛУ «ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ» ВОЛОДИМИРОМ ПОГОРЕЦЬКИМ

ТОО НСПУ ЗАПРОШУЄ:

У рамках «Літературних четвергів»
10 ТРАВНЯ О 17 00 відбудеться ЗУСТРІЧ З ПИСЬМЕННИКОМ, РЕДАКТОРОМ ЖУРНАЛУ «ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ» ВОЛОДИМИРОМ ПОГОРЕЦЬКИМ.
У програмі:
– Письменники-афганці – втрачене покоління?
– Афганістан в українській та російській літературі.
– «Золота пектораль» у вітчизняному культурному медіапросторі.
– Поезія Володимира Погорецького.

International children festival in Lviv (28-30.04.2011) / Львівський міжнародний дитячий фестиваль (28-30.04.2011)

Львівський міжнародний дитячий фестиваль (28-30 квітня 2011 року)

Організатор – Громадська організація «Форум видавців», Львівська міська рада.

Місце проведення: Львів (Палац Мистецтв, Львівська обласна бібліотека для дітей, Львівська центральна міська бібліотека для дітей, Укрсоцбанк, центральна частина міста).

Ми робимо це для дітей і молоді зі Львова та Львівської області, в тому числі з інтернатів, дитячих будинків, малозабезпечених родин та дітей в потребі, їх батьків, освітян, працівників культури; а також для переможців конкурсу дитячого читання «Найкращий читач України» з усіх областей України, АР Крим, міст Києва, Львова та Севастополя; гості міста.

Continue reading International children festival in Lviv (28-30.04.2011) / Львівський міжнародний дитячий фестиваль (28-30.04.2011)

Проект Прип’ять: поетичні розкопки сучасних Помпеїв | Project Pripyat: a poetic excavation of a modern Pompeii

Норвезькі фотографи Бьорге Бяртман Бєрк (Børge Bjartmann Bjerck, художнє фото), Шялг Екланд (Skjalg Ekeland, прес-фото) та поет Терьє Гелєсен (Terje Hellesen) дослідили радіоактивне місто Прип’ять у новому творчому проекті, що поєднує фотографію та поезію.

Результатом проекту стала виставка, яка проходитиме у Києві, в художній галереї «Мистець» (вул. Велика Васильківська, 12) з 21 по 30 квітня 2011р. Відкриття виставки відбудеться 21 квітня 2011р. о 18:00. Виставка буде відкрита для відвідувачів з 11:00 до 19:00 з понеділка по п’ятницю і з 11:00 до 18:00 у суботу та неділю.

Український перекладач Лев Грицюк, який переклав вірші Гелєсена з норвезької, буде присутній на відкритті виставки та запропонує відвідувачам авторське читання своєї роботи. Відкриття відбудеться за участі авторів проекту.

Минуло 25 років від дня Чорнобильської трагедії, коли три норвезькі митці дослідили взаємодію між природою та спорудами, що були залишені без втручання людини. З містечка Прип’ять, що знаходиться всього за декілька кілометрів від Чорнобильської атомної електростанції, після аварії було евакуйовано більше 50 000 мешканців. Місто спорожніло через зависокий рівень радіації. За оцінками спеціалістів територія є непридатною до проживання людини ще протягом 600 років.

Проект вказує на події минулого та майбутнього. У минулому – історія аварії на Чорнобильській АС. Але набагато важливішим є глобальний заклик до роздумів над усім тим, що є недовговічним у нашому житті. Над тим, як швидкий знос та розпад беруть верх над тими спорудами, що ми довго створюємо та тяжко працюємо над їх утриманням, над місцями, де ми живемо.

Покинуте місце Прип’ять сьогодні дуже нагадує Помпеї 70-х. Екланд, Б’єрк та Гелєсен «провели розкопки» цієї «археологічної» місцевості за допомогою поезії та фотографії.

Шялг Екланд (Skjalg Ekeland) працює прес-фотографом у місті Берген, Норвегія. У цьому проекті він зосередив увагу на об’єкті через перехрещення життя, покинутих предметів, старих фотографій та панорами Прип’яті. Боротьба між спорудами та природою має відчутну присутність в його роботах.

Бьорге Бяртман Бєрк (Børge Bjartmann Bjerck) працює художнім фотографом в місці Флорьо, Норвегія. Його фокус – перспектива мікрокосмосу. Він розглядає знос та розпад через призму фото крупного плану. Там, де інші бачать тільки руїни, Бєрк знаходить нове життя та чудові візерунки. Через його абстрактні світлини можна сприймати світ з декількох перспектив одночасно; те, що є, те що буде, та те, що загинуло. Краса та огидність у своєму поєднанні.

Поет Терьє Гелєсен також є мешканцем міста Флорьо, Норвегія. У цьому проекті він запропонував незвичний, майже фотографічний підхід. Він працював з диктофоном, записуючи свої імпульси та відчуття під час перебування на місцевості. Такий підхід додав емоційності та настрою його віршам.

Робота трьох художників буде представлена у вигляді восьми триптихів, які поєднають творчість кожного з авторів проекту.

Запрошуємо до споглядання унікального фото-поетичного досвіду!

Додаються приклади нашої роботи. Ці матеріали можуть бути використані в друкованих та електронних джерелах за умови їх акредитації.

Фінансова підтримка проекту:

Посольство Королівства Норвегія
Муніципалітет міста Берген
Фонд свободи слова (The Fritt Ord Foundation)

Контактна інформація:

Галерея «Мистець»
вул. Велика Васильківська, 12
01005, Київ
Директор Ігор Оксаметний
(044) 234-40-06

Skjalg Ekeland
Wesselgate 8
5006 Bergen
e-mail: skjalg@ekeland.net
mobile: +47 90122203

Деталі на сайті www.pripyat.no

Continue reading Проект Прип’ять: поетичні розкопки сучасних Помпеїв | Project Pripyat: a poetic excavation of a modern Pompeii

KrokBooks.com: У Тернополі завершився літературний марафон “Час читати!”

У Тернополі завершився літературний марафон “Час читати!”, ініційований громадською організацією “Форум видавців”. Літературний марафон «Час читати!» ГО «Форум видавців» проводить з 2008 року. За цей час учасниками заходу стало понад 12000 школярів м. Львова, які зустрілись з 103 письмениками зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Ужгорода, Києва. Партнери літературного марафону у Львові – Видавництво Старого Лева та Літературна агенція «Піраміда», у Тернополі – видавництво «Крок» і Тернопільський осередок НСПУ, в Івано-Франківську – видавництво «Лілея-НВ» та Благодійна громадська фундація імені Короля Юрія. Координаторами марафону у Тернополі стали Юрій Матевощук та Юрій Завадський. Акція проводилася під безпосереднім патронатом голови Тернопільської обласної ради Олексія Кайди.

Continue reading KrokBooks.com: У Тернополі завершився літературний марафон “Час читати!”

Відкриття в Каневі біля Шевченкової могили пам’ятника Вірі Річ

15 квітня 2011 р., п’ятниця, 13.00,
м. Канів, Черкаська область,
«Козацький» цвинтар (вул. Монастирок)

Відкриття в Каневі біля Шевченкової могили
пам’ятника Вірі Річ,
видатній англійській перекладачці Т. Шевченка,
яка заповіла, щоб її прах знайшов спочинок біля Шевченка

Continue reading Відкриття в Каневі біля Шевченкової могили пам’ятника Вірі Річ

Марта Томахів. Презентація збірки “*”

Представниця покоління “87” Марта Томахів репрезентує свою першу поетичну збірку “*”. За підтримки молодіжного клубу “Квадратний сантиметр” захід відбудеться в прес-клубі газети “Вільне життя плюс” (Тернопіль, вул. Гетьмана Сагайдачного,9). Запрошуємо всіх літстудійців підтримати колегу, всіх молодих літераторів і тих, кого цікавить якісна поезія. 5 травня о 15:00

РАҐНАР СТРЬОМБЕРҐ. ПОЗА БУРЕЮ (у перекладі Лева Грицюка)

РАҐНАР СТРЬОМБЕРҐ. ПОЗА БУРЕЮ

«The West is the best»
Джим Моррісон

Гетеборг — друге за величиною місто Швеції, один із основних промислових центрів країни, порт, шведське «торгове вікно» на захід. А також «культурний антагоніст» столиці — Стокгольма, місто зі своєю окремою культурою та мистецькою тусовкою.

Очевидно, є міста, пошану яким складаєш укладенням поетичних антологій. Так Сергій Жадан свого часу зробив антологію сучасної віденської поезії «Діти Райнера і Марії» (2004). У ній він — упорядник, перекладач, автор післямови. «Мені хотілось, аби моя співучасть у цій антології, доручення до цих поетів, мали суто приватний характер, мені загалом так зручніше займатись літературою… «— пише Жадан, — «[в] цьому випадку було надзвичайно цікаво з ними всіма перезнайомитись, це був той випадок, коли мені від них нічого не було потрібно, ну, майже нічого — там, пару збірок для перекладу, пару консультацій щодо якихось незрозумілих місць у цих збірках, та й все, жодної тобі корпоративності, жодного тобі наведення культурних мостів між братніми літературами, жодного літпроцесу…»

Continue reading РАҐНАР СТРЬОМБЕРҐ. ПОЗА БУРЕЮ (у перекладі Лева Грицюка)

ВІДКРИТІ ЧИТАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ СТУДІЇ 87 НА ФІЛОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ ТНПУ

06(шостого).04(квітня).11(дві тисячі одинадцятого року) о 09:20 (друга пара) відбудуться відкриті читання літературної студії 87 на філологічному факультеті ТНПУ ім. Володимира Гнатюка в аудиторії № 76 (третій поверх)! У програмі: Ознайомлення студентів з діяльністю Л.С. 87. Читання авторських текстів. Презентація книг. І ще багато чого, що досі ще не придумали!) Запрошуємо всіх, кому се дійство буде цікаво!

У Тернополі затримали розробника порносайтів

Правоохоронці затримали 28-річного тернополянина, який заробляв створенням порнографічних сайтів.
Як повідомили кореспонденту УНІАН у відділі громадських зв’язків Управління МВС України в області, для створення сайтів затриманий брав матеріали із закордонних порталів, також закачував на свої сайти уривки з порнофільмів із власної колекції. Новостворені порнографічні Інтернет-сторінки мали вільний доступ і високу відвідуваність, відтак тернополянин почав розміщати на них банерну рекламу і заробляти на цьому гроші. За даними правоохоронців, місячний заробіток перевищував 1 тис. у. о.
Під час проведення обшуку у підозрюваного міліціонери вилучили комп’ютерну техніку, з допомогою якої створювалися порносайти, програмне забезпечення, диски із забороненою відеопродукцією. Вилучені матеріали носять ознаки порнографії, що підтверджують висновки комп’ютерно-технічної експертизи.
Щодо затриманого слідчі порушили кримінальну справу за ч. 2 ст. 301 Кримінального кодексу України (виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів).

Я вважаю, що порнографія є такою ж частиною культури, як Ліна Костенко, даблдекери, кенгуру, НЛО, Фантомас, карнавал в Ріо чи сало з часником.

ПРОЕКТ “02:00”

kuzan_ternopil_web

четвер 7 квітня 2011 року о 19:00 у барі “Коза”
ПРОЕКТ “02:00”
Валентин Кузан (поезія)
Дмитро Павлов (оркестр в одній особі)
у рамках промотуру поетичної книги Валентина Кузана “Щось”

koza.te.ua / krokbooks.com / yuryzavadsky.com / lypa.te.ua / anons.te.ua / uhradio.fm / radioroks.com.ua / provse.te.ua

Про акцію:
Погляд: У Тернополі представлять “Щось”
Тернопільська Липа: В Тернополі презентація ПРОЕКТУ “02:00″

Bocaaboca / Ротврот

Video / Відео: Vasyl Hudyma / Василь Гудима.

Книгу «Ротврот» створили українські поети Юрій Завадський з Тернополя та Андрій Антоновський з Барселони; передмову до книги створив унікальний каталонський письменник Карлес Ак Мор; транслітерацію та переклад на каталонську здійснила Каталіна Джірона; книгу здизайнував Василь Гудима та спільно зі своїм братом Михайлом Гудимою створив у залізі; книгу видали в співпраці з тернопільським видавництвом «Крок».
Continue reading Bocaaboca / Ротврот

Поетичні читання «Поезія молодих», присвячені Всесвітньому дню поезії

24 березня 2011 року о 15 год у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудуться поетичні читання «Поезія молодих», присвячені Всесвітньому дню поезії.
Всесвітній день поезії відзначається щороку 21 березня. Його встановлено делегатами 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1999 році. Перше святкування відбулося 2000 року в Парижі, де знаходиться штаб-квартира організації. Заходи з нагоди цієї дати здійснюються і в Україні. У 2004 році її внесено у відривний «Український народний календар».
У нашій бібліотеці другий рік поспіль проводяться поетичні читання. Шанувальники віршованого слова матимуть можливість насолодитися поезією юних авторів у променях сонця, весни та любові… Свої творіння презентуватимуть три талановитих поетеси-тернополянки: Наталя Лазука, Олеся Гудима та Зоряна Биндас. Сподіваємося, що ця зустріч подарує Вам світлий мікст людських почуттів…
Continue reading Поетичні читання «Поезія молодих», присвячені Всесвітньому дню поезії

LES WICKS – BESIDE THE ROAD TO WAR / ЛЕС ВІКС – ПОБІЛЯ ШЛЯХУ НА ВІЙНУ

Наче крило керавонґа*
розчісує скуйовджене повітря
або б’ючкий натяг цього пересиченого ставу, –
       дозволь мені поледарювати.

Крім сполоху-крику кажанів, фруктових опадів осілого дерева,
гілля зрощене побіля струмка, завширшки в долоню…
хвилинна затримка наслідковості пуголовка.
       Білий какаду вовтузиться і бурчить –
       ми не можемо просити тиші,
       тож дозволь мені поледарювати.

Фондові ринки валяться, потім набирають обертів,
белькотіння грошей на цілій планеті.
Дороги розтягуються, аби вміститись на наші попереки,
як вояцький табір на спірній землі.
Кирилиця білого
на чорному лебединому крилі
не план битви ані для жодного ґенерала.
       Але очі мої – люзні,
       ті шляхи не розколять світу.

Виклик свавільної курки літакам угорі,
по чому повертаюся в дні арґументів у жестах
все ще печерних –
“нам треба ще”, “вони хочуть нашого”. Знову Жадоба й Переляк.

Вербовий трал у ставі,
вугрі архівують історію мулу.
Пора змінити дикунських богів –
вони почали й виграли кожну із воєн.
       Люди Книги
       мали би викинути свої книги геть.
       Надійшли часи, коли кров
       переважує чорнило.

Я зобразив усі маловидні крихти,
спочатку зрозумів, потім –
зумів… без прожекторів і публіки.
Мій батько мертвий,
хай антрацитові черепахи пильнують підвалин;
ми співатимемо наші гімни до риб.

Мева розштурхує хмару на мілині –
твій сон потривожили! І ти – обід!
Що нас оточує – не є безтурботним.
Ворони співають “Маленьку овечку”**, за кожну
травину – змагання.
Але це насильство миготливого ока, гул шкіри.

Прикувати кожного можновладця до вицвілих дерев’яних лавок,
допоки вприск вабика не впокорить їхні руки.
       Знерухомлені повіки здадуться
       на користь дня з випадковим харчем.

Це буде спрощенням – говорити,
спрощенням – заперечувати,
нам потрібні миротворці
для патрулювання наших голів. З “ледарювати” як нашою молитвою,
привчити себе говорити “досить”. Розум слухатиме,
як кожний день стає
його власною заявою про наміри.


* Австралійська чорна птаха з жовтими очима.
** “Mary had a little lamb” – дитяча пісенька про овечку. Австралія відома розведенням овець, і їхні ферми часом досягають розмірів країн. У зв’язку варто згадати маловідомий бік цієї справи, що там ягнятам деколи вибирають очі, аби вони далеко не заходили.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

*

Аудіо-запис вірша в авторському виконанні Леса Вікса в супроводі гурту “GIRT“: Les Wicks with GIRT – “Beside The Road To War”

Василь Махно – Перед цвітінням сакури

бути вибраним серед покликаних
що пропахли овечими сиками
що в гафтованій нитці пришиють
тінь ріки до лиця і шиї
щоб землею щоразу смикати

щоби всім хто під снігом зіщулиться
ці японські вилиці й вулиці
час який ми позичили в борг
віддає нам японський бог
ну а дітям – по смаженій булочці

щоби пахнути снігом й цинамоном
цвітом сакури чаєм – цунамі
чорним поясом – стиль самурая –
острови як чоло накривають
гієрогліфи смерти цинаві

тільки пси що знайшлися і вижили
прибережнє затоплення вишило
їм пейзаж із безлюддя й металу
кораблі під мостами – й настало
спілкування стихами віщими

всі кінці в цих стихах із початками
з сімома золотими печатками
персть і перстень з водою – і твердь
і заводить в цунамі їх смерть
залишивши живимянголятко

вертоліт що завис рятувальний
схожий був на обряд ритуальний
над водою що стихла й несла
-янголятко в човні без весла –
мабуть з виживших було останнє

смикне хвиля за берег й рукав
трісне скеля і зникне ріка
потяг з’їде з затоплених колій
вертоліт що накручує кола
за горою в тумані зника

біла марля як знак на лиці
білий риж на сьогодні в руці
і лічильник що виміряв тіло
і дитя що від втоми присіло
склавши руки як риба плавці

Джерело: Приватний лист

Les Wicks with GIRT – Beside The Road To War

Listen and download: Les Wicks with GIRT – “Beside The Road To War”

The Les Wicks poem “Beside the Road to War” with Les himself at the microphone. Musical backing features Martin on the Shakuhachi in a simple but haunting piece of music by GIRT.

This week we’ve taken time out from the album to work on a collaboration with award-winning Australian poet Les Wicks. We are creating musical backings for two of his poems, “Beside the Road to War” and “Healed and Hurt”.

Source: http://girt.tv/

YURYZAVADSKY ZSUF

Instead of “A” the rock is falling, instead of “O” the rock is falling. Instead of the sound there is pressure, instead of the note there are concrete wall, plastic bottle, bricks, smoke. The musicians of the band “ZSUF” are performing the next stage of its own art; disposing the sounds by their own ideas; compiling the rows of objectless, unexpected compositions; the stage what is consequential to their partner and coauthor of the new album – the poet Yuriy Zavadskyy. The band of experimental, psychedelic music “ZSUF” from Ternopil is famous by incredible improvisational abilities. The ones had presented successfully in the mutual performance with Yuriy Zavadskyy in the festival “L2”in Lublin, Poland in 2009. Since then the valuable common material had obtained by new angles and in result transmuted in the free music album available in http://zsuf.org.

The balanced unity of ZSUF’s motives with phonetic poetry builds long expected bridge between literary art, performance, theatre, music, graphic, production of noises, screams, touches, moves, shadows. Not so far the phonetic poetry had found the listeners in Ukraine. Such poetry with huge tugs has been struggling with the “right” literature’s wall what has presented as trustful and has brought the same formulas as the classic vanguard. The phonetic units get the sense in the mouth, the ear, the palm, ones become own listeners and get the expressive feelings. The letter became the expression, the sound became the expression and the phoneme became the etalon of the expression. From where has the unobjected come? This is the main question, but the answer has bored by the simplicity. By the other side just another question appears – what independent perspective has under the merged unarticulated flow of sound hidden? There is the psychedlia of the band “ZSUF”.

See/listen more here:

http://zsuf.org/
http://yuryzavadsky.com/
http://www.myspace.com/zsufreal
http://www.youtube.com/results?search_query=zsuf&aq=f

Sudesh Mishra – The Rowers / Судеш Мішра – Веслярі

Сувора погода. Ми веслуємо між двох скель
До третьої, що, очевидячки, поки недосяжна.
Ми це передчували перед відплиттям із порту,
Тремтливу назву якого з’ясувати неможливо.
Перед нами протока висолопила язика,
Ця страхітливо мертва смуга клянеться
Спрямувати нас безпечно поза мис пульсуючих ножів.
Це даремна обітниця, бо ж одна наша віра –
Предмет сумніву, ґрунтовний, неоціненний,
Як стиґмата оболонки – емблема судна,
Що позначає перехід у буття поза часом.
Отак, між двох скель, ми спрямовуємо носа
До третьої, що не убуває і не росте,
Впевнені, що наше досягнення окупить наші старання.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading Sudesh Mishra – The Rowers / Судеш Мішра – Веслярі

Tahir Kerim: tatkonvolut.at.ua

Selamaleykum hurmetli oquyici. Senin diqqatini “Elyazma kitaplari” degen Ilmiy arashtirma Merkezinin sitesine ayirmaq isteymiz.

Minda qirimtatar tili, edebiyati, medeniyeti, folklori kibi bolumleri ile tanish olmaq mumkun.

Bundan da gayiri site sahifelerimizde zemaneviy qirimtatar edebiyat, ilim, sanat erbaplarinin biografilerine rastkelmek, cenkten evel Terciman, Millet, Qirim ocagi ve bashqa gazetalarda qirimtatar yazicilari tarafindan basilgan publitsistik eserleri ile tanish olmaq mumkunsiniz.

Sitemizde yerleshtirilgen malumatlar arap hurufatindan latincege cevirilgendir. Sitemiz her daim tazerlene.
Buyuk saygi ile Tahir Kerim.

http://tatkonvolut.at.ua sitemizge buyurin.

LES WICKS – TWO HOURS / ЛЕС ВІКС – ДВІ ГОДИНИ

Ти йдеш геть
у лискучій металевій сукні.
Вилощена, придбала ритм
буркотливою пасткою
гасового неба.
Наша розмова вищить, ніби розбиті коліщата валізи.
 
Усі чиновники на лікарняних
або стажуються до
заміщення посад.
Малі правди залишаються невпорядкованими,
тоді як “ти йдеш” просто стоїть тут
понад застійною гаттю фактів.
 
Існує позиція
така ж важлива,
але все, що почуваю
це печатка митниці,
зморшка паперу на оптимістичній паспортній світлині.
 
Повітря-моноліт як задраєний люк.

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Continue reading LES WICKS – TWO HOURS / ЛЕС ВІКС – ДВІ ГОДИНИ

Андрій Антоновський на каналі “Інтер”

Наші в Іспанії: заради чого ризикує життям єдина в світі українка-тореадор з Херсона? Як одеситка стала секс-символом іспанського кіно? Що довелося пережити поету-авантюристу з Хмельницького заради життя у Барселоні?

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь, ь,
ь, ь, ь, ь,

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

?к бл?дн?ц? зб?йд?ж?н?? в?дк?н?т? вс?м?? ст??л? ?л?к? п?р?д н?м? Зд??т?с?? н?к?л? н? д?в?л?с? в?н? в т?к? м?др? ? л?д?н? ?ч?? щ?? м?ж?? пр?св?тл?н? вл?сн?м ? б?л?м? г?рк?т?? с?м?тн?ст?? н?б?л? зд?тн?ст? з?з?р?т? т?к пр?н?кл?в? ? в д?ш? ?нш?м? Н??к?й н? р?д?ч? ? п?м?т?в ?? ст?н? ?кл?кн?в? р?зп?т?в л?г?дн?? Н?в?т? н? зн??ч?? хт? в?н? ? ч? сп?вч?тт? й?г? в?рт?? Дв?? л?д?й? з?вс?м н?зн?й?м?х? в?п?дк?в? з?стр?л?с?? ? ?с? т?к??? Пр? м?т?р? пр? б?т?к? щ? з?п?т?в? Д? пр?ц?в?л?? Сл?х?в ?? ск?п? з?зн?нн?? ? в?л?к?? в с?в?н? г?л?в? й?г? в?с? ч?с з?чл?в? п?к?в?в?л?? н?б? пр?йм?л? б?з ?с?д? ?? ж?тт?в? зр?в?? й п?м?лк?? ? н?вм?л? к??тт? пр?йм?л?? вс? д?л? ч?т??ч? з?пл?т?н? кн?г? ?л?ч?н?г? ж?тт??

П?ч?в?л? ?л?к?? ?к п?м?тн? в?дт?? в н?й кр?г? ?зл?бл?н?ст? пр?т? с?б? ? пр?т? вс?х? ?к п?в?л? п?в?рт??т?с? в?н? д? ч?г?с? л?дс?к?г?? щ? б?л? п?р?д т?м ?ж? н?б? н?в?к? втр?ч?н?? Зг?д?м ? с?м? з?п?т?л? ст?р?г?? ч?г? в?н т?т? Ст?р?ж??? ч? щ??

Лес Вікс – Короткий життєпис / Les Wicks – Short biography

Les Wicks in 2010 by Susan Adams
(Фото: Susan Adams)

Лес Вікс (1955) – австралійський поет, видавець і редактор. Він володіє довжелезним списком здобутків у літературі, видавничій та фестивальній діяльності. Отримав ряд літературних нагород. Видав вісім поетичних книг: “The Vanguard Sleeps In” (1981), “Cannibals” (1985), “Tickle” (1993), “Nitty Gritty” (1997), “The Ways of Waves” (2000), “Appetites of Light” (2002), “Stories of the Feet” (2004), “The Ambrosiacs” (2009).

Лес Вікс виріс у передмісті Сіднея. Грав у гурті “Iron Mouth”. В’єтнам роз’єднав його сім’ю, і Лес рано навчився бути самостійним. У 17 вперше опублікував вірша і організував страйк серед учнів середніх шкіл. Він отримав історичну освіту в Універистеті Маквері, а також здобув безліч навиків, мешкаючи в Сіднеї та Лондоні. Наприкінці 1970-х вперше спробував себе як видавця – разом із Биллом Ферров організував видавництво “Meuse Press”, яке орієнтувалося на високі стандарти в австралійській поезії. Лес Вікс був співорганізатором Спілки поетів у Новому Південному Вельсі. З 1980-х, після отримання диплома в галузі індустріального права в Університеті Сіднею, працював як правозахисник в інтересах багатьох професійних спілок.

Колаж, з книги “Хлор” разом із А.Антоновським

в, його спі.вучих лідентова. Віки промовивитись. Одиола о в ою ь, і сповіддає з соборнбридає студентовної в бажаями, і сльозувати тайами, і ерній. Для неї, зачаєлухає со Стоїть птаха, поглянні розгадати дивні якісь загадки, розшифрнописи вікіор щв, собе повкою музить обваом. Материди даикою, гримють плен далеавку, і, мами піов над вулканд чче жагас виверн ізго мовправославними месами, піснеспівами, шепоою спо вен грілом е повипадалЗачіпляін ще повнккстазом людсивівінах сстим духхами, в якт каялист, предківщзвичкою посі них туа ньо дбі гніздбор, йоніздом, і могіж плами обрзна все ту Завоисами купвкиолів виме одалювався щин обкут,рис – граціа висоозний, нкій но силуетина стуиштованні, обкизінутому довкження, загрхають уави бур не всбо, ія глиго, врвши, почиаз ожинає дихвати: відба граами на сте на ся над г тих веють ночлетів тисячочання, послту нному достбінь йоупну “мур”. Зачзику сфеувши людкотить наину, замуш собе кожорі плавнека, щйдані і заої виса улюблю з обору, наї тихиличками панева лелує тільклиски неби чероти нвона сторо нед їба та споми вукухає оійна ясору. Внбор ніе величажкістьвіший, ніт тривожитьс. І нікати, пульсуоли н, надій., на йоність собго верхах. Якочі сощо о такій поену сворі повер титуту Микби щола Будент металуро він, ясіч, тається ззуя, щона рб нгустим медвянижабенятами сао віддгійного, талік поблри міінссяці плрає срібі шааглай, сттра акао окутаискує пли Зачіпляи з гніесом, озизда. Підвелаоднієї з бокових багу, щнь. Тілав, задеву – ужлясте залась, заась, чгравою розбуркана, чр голои за лелечау ьких порло винепокоїмостила соляють ньцій, щого й опівнворушилічний чав цес, кое не джметь мои заторчиадках, елестить вне шодаіз шльки стангів ад залилясаною в місядочнім ски по сякойві нкж уденьпиниться на маітургій, перели вжлунює лі нітніх, що розкидані по