Category Archives: My/Мої

Yury Zavadsky: Af krop, på dansk ved Claus Ankersen

Den ukrainske digter Yury Zavadsky (f. 1981) begyndte at skrive digte i midten af halvfemserne og debuterede i ’99. Han bekender sig hverken til en bestemt litterær generation eller bevægelse, men erkender at hans digte er beslægtede med digte af polske Roman Honet og tjekkiske Jana Orlová. I 2005 udgav han en samling ubetitlede digte uden titel og renset for metaforer og sammenligninger i et forsøg på at nærme sig en ren og asketisk tekst.

De sidste digte i denne bog, Af krop, Zavadskys første på dansk, i gendigtning ved Claus Ankersen, stammer fra samlingen Taxi Driver som med forfatterens egne ord er sex og vold i tekstform. Samlingen udkom i 2015, og var på top 10 over årets bedste poesiudgivelser i Ukraine samme år. De øvrige digte i bogen er slet ikke udgivet i Ukraine endnu; de behandler ømtålelige og måske betændte områder som er kulturelt tabubelagte, og digtene har været svære at skrive. De er fulde af kirke- og religionskritik, de undersøger sexualitet, magt og penge og er ifølge forfatteren, den vanskeligste bog han endnu har skrevet. Med Zavadskys egne ord:

”Det her er den sværeste bog, jeg nogensinde har skrevet. Hvis det fortsætter sådan, kommer den næste bog til at slå mig ihjel. Jeg hader den her bog. Det er derfor den IKKE er udgivet i Ukraine – endnu. Digtenes undersøgelsesrum er smertefuldt, for mig personligt og også for den ukrainske selvforståelse. Vi er for vilde til at tale om det.”

Det Poetiske Bureaus Forlag

Final conference of the project Writers Against Hate Speech

On December 3 Writers House of Georgia will host the final conference of PEN Georgia project Writers Against Hate Speech.
The project aims to start a dialogue on Hate Speech and raise its public awareness in the countries of Eastern Partnership (Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova, Ukraine). There will be three public lectures and a conference held in frames of the project.

Conference speakers and project contributors are:
Hasmik Simonian (Armenia);
Marine Petrossian (Armenia);
Ali Novruzov (Azerbaijan);
Günel Mövlud (Azerbaijan);
Volha Hapeyeva (Belarus);
Irakli Lomouri (Georgia);
Ketevan Kantaria (Georgia);
Inna Cebotari (Moldova);
Paula Erizanu (Moldova);
Ostap Slyvynsky (Ukraine);
Yury Zavadsky (Ukraine).

Another contributor is a Belarussian author Uladzislau Ivanou, who is not able to attend the conference.

The authors will present speeches on Hate Speech in their home countries and about the fight against it. Their articles related to the speech topics are published on the project webpage www.hatecontrol.ge
The project is supported by Black Sea Trust for Regional Cooperation — A Project of the German Marshall Fund.

Attendance is free.
Please fill out the registration form if you want to attend the conference: https://forms.gle/WU7BizphNWsH4rsi8

Duration: 10:30 – 16:00

Location: Writers House of Georgia, Ivane Machabeli st. #13

Poets in Transylvania 2019

“Poets in Transylvania”, ediția a VII-a, se deschide joi, în 24 octombrie, de la ora 18, la sediul din Piața Mică al Muzeului ASTRA / Revistei Transilvania.

Vor fi prezenți poeți din 16 țări, scriind poezie în 14 limbi – toți căutând împreună Frumusețea.

Poemele vor fi citite în limba originală – traducerile în engleză și în română vor fi proiectate pe ecran & vor fi disponibile în antologia Festivalului.

Intrarea este liberă, în limita locurilor disponibile.

Festivalul este organizat de Muzeul ASTRA, prin Revista Transilvania – și cofinanțat de Primăria Municipiului Sibiu prin Agenda Culturală.

Wieczór poezji tarnopolskiej z Jurkiem Zawadzkim

Zapraszamy wszystkich miłośników nowych mediów, awangardy, poezji i literatury na wieczór poezji tarnopolskiej z Jurkiem Zawadzkim!

Jurij Zawadski (1981) – ukraiński poeta, wydawca, tłumacz literatury polskiej, noise artysta. Wydał dotąd dziewięć tomów poetyckich, w tym partytury wierszy dźwiękowych (poezja fonetyczna/sound poetry). Na Ukrainie znany jest jako poeta ekstremalny, stale poszukujący nowych środków wyrazu i gatunków poetyckich.

Poezja dźwiękowa Zawadskiego prezentuje się doskonale w połączeniu z noisem. Jurko ma na swoim koncie nagranie albumu z zespołem ZSUF, obecnie współpracuje również z grupą SUBPRODUKT. Swoje projekty prezentował dotąd w Barcelonie, Lublinie, Wrocławiu, Krakowie, Sztokholmie, Lwowie, Charkowie, Kijowie czy Mińsku. Jest założycielem i szefem tarnopolskiego wydawnictwa KROK, na łamach którego ukazują się m.in. ukraińskie przekłady literatury światowej, szczególnie poezji. Z inicjatywy Zawadskiego ukraiński czytelnik mógł zapoznać się z twórczością takich polskich twórców jak Piotr Macierzyński, Jarosław Mikołajewski, Adam Wiedeman czy Bronka Nowicka.
Sound poetry czyli poezja dźwiękowa to jeden z tradycyjnych gatunków tzw. awangardy poetyckiej. Jurij Zawadski prezentuje nie tylko wiersze dźwiękowe, tworzy również środowisko współdziałania. Wiersze klasyków gatunku przedstawia na swój sposób, stosując różnorodną technikę artykulacyjną.

30 listopada poeta zaprezentuje wybór swoich wierszy w tłumaczeniach Marcina Gaczkowskiego (wybór ukazał się niedawno na łamach wrześniowego numeru czasopisma eleWator).

Facebook: https://www.facebook.com/events/369782946921071/

Jurij Zawadski @ eleWator 25 (3/2018)

“eleWator” jest pismem, w którym oprócz najnowszej prozy i poezji uznanych i debiutujących autorów, mieszkających w Polsce oraz za granicą, znaleźć można teksty literackie przetłumaczone na język polski, szkice o literaturze i jej najwybitniejszych twórcach, a także eseje, felietony i recenzje. Kwartalnik jest miejscem dyskusji, polemik i platformą ożywczej wymiany poglądów. Dzięki stałym współpracownikom z Berlina, Dublina, Kijowa, Kopenhagi, Londynu, Paryża i Nowego Jorku, “eleWator” ma charakter globalny, a także interdyscyplinarny. Wiele uwagi poświęca bowiem najnowszym światowym działaniom artystycznym omawianym w działach filmu, muzyki, sztuk plastycznych i architektury oraz teatru. Kwartalnik, którego wydawcą jest Fundacja Literatury imienia Henryka Berezy jest pismem szczególnym, bowiem punktem odniesienia do wszystkich decyzji formalnych, redakcyjnych i konceptualnych, jest dziedzictwo Autora „Prozaicznych początków”.

http://www.elewator.org/

Тернопільські нойзові вечори: Gaute Granli (NO) + Субпродукт / Subprodukt (UA)

Позачасовий та позапросторовий мультидисциплінарний фестиваль Тернопільські нойзові вечори запрошує на концерт за участи норвезького музиканта Gaute Granli та місцевої формації Субпродукт / Subprodukt.

Подія відбудеться у дворику Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів (вул. Коперніка, 1)
Вхід – добровільна пожертва.

Ґауте Ґранлі (Gaute Valvatne Granli) у своєму сольному проєкті розвідує терен абстрактних і химерних територій. Комбінує спів, гітару, набір ефектів з аналоговим семплуванням, щоб створити похмурий індустріальний звук. Поєднує готові композиці] та імпровізацію. У дискографії митця два касетні альбоми на лейблі Skussmaal та цьогорічна повноформатна платівка від видавнитцва Drid Machine Records and Unhinged.
http://www.skussmaal.com/gaute-granli

BlitzShow Revival – Special Edition

23213372_1930503050502517_3486508388036039772_o

17 noiembrie 2017 e ziua în care comerțul online din România ar trebui să explodeze. De Black Friday se blochează rețelele și credem că și timpul trece mai ușor. Dar pentru că nu suntem neapărat specialiști în e-commerce, ne pregătim de ceea ce știm mai bine: performance, multimedia și improvizație. Îi vom avea alături la Blitz Show Revival – Special Edition pe Yury Zavadsky (Ucraina), Cosmina Moroșan (România) și pe Alien Lama (a.k.a Octavian Untilă, România). Spectacolul/concertul/tripul va avea loc vineri, 17 noiembrie la ora 19 în deja clasica noastră casă, subsolul de la Green Hours (Calea Victoriei 120). Anca Bucur și Iulia Militaru vor asigura momentele de trecere.

Despre autori

Yury Zavadsky este autorul a zece cărţi de poeme, dintre care trei sunt de poezie sonoră, singurul poet ucrainean care face sound poetry. Este editor, performer, organizator de workshopuri şi promotor al poeziei sonore în Ucraina. Este membru al formaţiei ucrainene Subprodukt. Este, de asemnea, traducător de poezie din limba polonă.

Cosmina Moroșan. Cu o privire hiperscăldată în layerele de receptare filologice (absolventă a Facultății de Litere, Cluj Napoca, lucrează în prezent la teza de doctorat “Schizanaliza literaturii marginal-experimentale”, fost redactor Echinox, publică eseuri/ articole despre preferați în diverse reviste culturale, citește poezie la festivaluri precum “Maratonul de poezie feminină”, Brașov, 2014 organizat de Andrei Bodiu, Tabăra “Dorel Sibii” de la Săvârșin, Festivalul Discuția Secretă etc.), își virează încercările de permeare și interogare a spațiului “normopath” (= cotidian) printr-un tip de performance ce pune la un loc dramatizarea, teoria, dj-ing-ul și jamming-ul poetic., încercând concomitent să grefeze discursul academic pe o tectonică mai versatilă retoric. În 2017 a publicat o carte de poezie numită “Beatitidune (eseu politic)”, Nemira. Face performance digital sub numele de Morfolina – personaj obsedat de studiul straniei morfologii uman/ anumane și modurilor ei de (dez) armonizare.
ALIEN LAMA este o intenție artistică muzicală născută în Bucureşti, în 2013, în colectivul Fanfara Extraterestră. A început ca un proiect digital care a trecut prin dubstep, glitchhop şi IDM, pentru a ajunge în prezent să încorporeze instrumente şi sunete folclorice: fluiere, caval, kalimba, tilincă, etc. Alien Lama trezește o experiență spirituală, jucăuşă, imprevizibilă, cu efecte spațiale, prin îmbinarea dintre elemente etnice ale diferitelor popoare și dispozitive muzicale high-tech. AlienLama a.k.a. Octavian a pregătit o poveste de adormit judecăți, trezit conştiinţe și cutreierat spații interstelare. (https://soundcloud.com/alienlama).
Despre moderatori
Anca Bucur este poetă și video-performance artist, co-fondator și redactor-șef la editura frACTalia. A urmat cursurile Facultății de Litere din București pe care le-a absolvit cu o diplomă de master în teoria literaturii, iar, în prezent, este doctorandă CESI cu o teză despre urma lui Wittgenstein în literatură, artă și tehnologie. În performance-urile sale, aceasta lucrează cu live coding și computer software. În 2015, video ei, în cod open-source, The Confession of an aphasic writer, a fost proiectat în cadrul expoziției artvideoKOELN – audio-visual experience 01, Cologne International Videoart Festival. Este, alături de Iulia Militaru și Florentina Cristina Budar (grafică), autoare a volumului de poezie dramadoll.
Iulia Militaru este p(h)oet/ perfomer şi multe altele, precum: editor la frACTalia Press etc. Despre volumele sale: Marea pipeadă (2010), dramadoll (2012), Confiscarea bestiei. O postcercetare (2016), Atlas (auto)mat/on (auto)BIO/graphy/I© de câteva tipuri principale de discursuri (în două volume, editura khora impex, 2017), se poate spune că sunt orice altceva în afară de poezie. A publicat şi publică poeme şi colaje digitale în MAINTENANT, A Journal of Contemporary Dada Writing and Art (#9 #10 #11) and Plume (the June Issue 2017 #71). Se pot afla mai multe despre munca ei literară aici: https://iuliamilitaru.wordpress.com/
Scurt istoric

În 2010, împreună cu Andrei Ruse, scriitor, promoter cultural şi administrator de situri literare, şi Gelu Vlaşin, am lansat show-ul Ringul de vorbe, în Shelter Pub. Conceptul a evoluat rapid. Atât de rapid, încât colegii mei au obosit şi s-au retras. Peste o lună, l-am reluat sub numele de Blitz Show, în Old School Pub, împreună cu poetul şi fizicianul Marius Surleac. Conceptul a presupus crearea unui site, atragerea de parteneri, promovarea diverselor evenimente culturale şi organizarea probelor. Am „angajat” chiar un PR şi un fotograf. Pe lângă scriere creativă, probele îşi propuneau să verifice şi spontanenitatea, capacitatea de improvizaţie, fantezia, umorul şi abilitatea de a interacţiona cu publicul. Astfel, printre cerinţe se numărau spunerea de minciuni, răspunsuri la întrebări din public, interpretarea unor fragmente de teatru, karaoke literar etc. Publicul plătea bilet de intrare, tocmai pentru a semnala că efortul artistic are preţ. De asemenea, între probe aveau loc proiecţii de clipuri cu slam poetry sau referitoare la blogging, muzică şi imagini cu scriitori importanţi. În cadrul show-ului se puteau face şi lansări de carte, expoziţii de pictură şi sculptură, recitaluri actoriceşti. Moderatorul rămânea constant în dialog cu publicul; câţiva studenţi au realizat pancarte amuzante care anunţau rundele următoare, ca la box; se aruncau chiar petarde – pe scurt, întrebuinţam orice putea electriza atmosfera. Am descoperit, astfel, că scriitorii pot produce entertainment de foarte bună calitate. Clasarea competitorilor se făcea în funcţie de notele oferite de public. Interactivitatea era răsplătită de câştigurile în cărţi şi reviste, multe dintre ele asigurate de parteneriatul cu BuyBooks. De ce nu a continuat show-ul? Pentru că publicul a ajuns să fie alcătuit din mereu aceiaşi oameni, mulţi dintre ei fiind foşti concurenţi, recompensaţi material de organizatori în cazul în care câştigau competiţia cu alţi 2-3 rivali. Faptul că radiourile şi televiziunile nu s-au arătat interesate de un astfel de entertainment cultural probează două lucruri: pe de o parte că massmedia româneşti încurajează subcultura şi ţintesc o audienţă masivă, slab educată, pe de altă parte, că percepţia asupra culturii este una rigidă, scorţoasă, iar aici mă refer la posturile cu specific cultural. (Felix Nicolau)
Blitz Show a devenit oficial Blitz Show Revival pe 26 februarie 2015, când am intrat (deloc timizi) în cușca ideilor pentru performance, multimedia și improvizație. Pe 16 martie 2017, Blitz Show Revival a beneficiat de primul invitat străin, în persoana lui Claus Ankersen, poet și performer din Danemarca. Jurek Zawadzki este al doilea invitat de peste hotare pe care îl propune Blitz Show Revival.

FB event: https://www.facebook.com/events/513077385710846/

Амфітеатр @ Файне місто

Амфітеатр:
20 липня:
13:00 – Тернопільська поезія мертва (Воробйов, Вітяк, Грушовська, Боденчук, Мукомела, Лисенко, Пінчак).
14:00 – Юрій Матевощук
15:00 – Юрій Завадський
16:00 – Вільний мікрофон
00:00 – Театр «Метаноя»
01:00 – Некомерційний медіа-проект «Ukraїner»
21 липня:
Амфітеатр:
10:00 – Лекція Олексія Широкова «Ранкова кава»
11:00 – Лекція від фітнес-інструктор Олександра Макарова: «Здоровий спосіб життя. Вегетаріанство».
12:00 – Лекція «Українські бренди» від Богдана Ославського.
13:00 – Макс Кідрук. Передпрезентація “НОІМ”.
14:00 – Віталь Рижков.
15:00 – Андрій Любка. Презентація книги “Саудаде”
16:00 – Вільний мікрофон
00:00 – Театр вогню «Нікалекс»
01:00 – Показ чеського фільму “Коля” від Чеського центру у Києві.
22 липня:
Амфітеатр:
10:00 – Лекція інструктора з медитації “All we need is Love”.
11:00 – Лекція Володимира Зінкевича «Мандруй автостопом,
а не використовуй його».
12:00 – Лекція Олега Кошли «Подорожі – дешево та зручно».
13:00 – Вільний мікрофон
14:00 – Клаус Анкерсен. Презентація книжки “Несподіваний збіг”
15:00 – Сергій Жадан. Презентація книги “Тамплієри”
00:00 – Театр «Танець Всесвіту»
01:00 – Показ чеського фільму “Самітники” від Чеського центру у Києві.
23 липня:
Амфітеатр:
11:00 – Лекція Володимира Стуса «Грузія та Вірменія – вирушити
і повернутися».
12:00 – “День батяра і махабунди в Тернополі від Володимира Окаринського
13:00 – Вікторія Диkобраз
14:00 – Дмитро Лазуткін
15:00 – Юрій Іздрик та Григорій Семенчук. Поетичні читання та презентація книжки Іздрика “Папіроси”
00:00 – Файне шоу від “Dance academy “KICKIT”
01:00 – Показ чеського фільму “Кобри та вужі” від Чеського центру у Києві.

Багатоголосся у Львові

14690942_875884889213495_459058093354447074_n

28, 29, 30 жовтня у “Дзизі” – поетичні читання у рамках спільного форуму литовських, українських, білоруських письменників “Багатоголосся у Львові”.
Найкращі українські поети і перекладачі познайомлять присутніх із текстами авторів, знакових для литовської та білоруської літератур. Присутні матимуть унікальну можливість долучитися до світу інших мов, інших мов культур.

Щовечора початок о 18:00.
Вхід — вільний.

Корнеліус Плателіс – Катерина Калитко
Дайва Чепаускайте – Юлія Мусаковська
Юргіта Яспоніте – Катріна Хаддад
Біруте Йонушкайте – Валянціна Аксак
Відас Моркунас – Олена Гусейнова
Артурас Валіоніс – Олена Герасим’юк
Тадас Жвірінскіс – Ірина Старовойт
Уладзімір Арлов – Юрій Завадський

Подробиці тут: http://dzyga.com/

Гурт «Субпродукт» з програмою «Автобус в Умань»

20:00
Інтелектуальний бар Lacan
вул. Пушкінська, 74

​Гурт «Субпродукт» з програмою «Автобус в Умань»
Юрій Завадський, Андрій Капуста, Тимур Скорбенко, Ростислав Ковальчук, Богдан Супрунюк

Чи не єдиний сучасний автор «фонетичної поезії» в Україні Юрій Завадський продовжує авангардну традицію європейської літератури, працюючи зі звуковими формами тексту.
Звукове середовище, що його творить гурт «Субпродукт» , насичує простір і насичує свідомість. Ефект досягається застосуванням сучасних аналогових та цифрових пристроїв, що трансформують реальний звук і електричний сиґнал у єдиний потік. Тенденція до безпредметності, якою відоме музичне середовище Тернополя, доповнена ословленням окремих фраґментів, вербалізацією та монетизацією, за яку відповідає Завадський. «Транспортна» тема відносить увагу до кібернетичної сутності сучасної людини. Це поєднання «нойзу» та «поезії», що змушує слухача зазирнути в себе та відчути себе собою.

Юрій Завадський (вокал, вініли, інтонаруморі, звукорежисура),
Тимур Скорбенко (вокал, какофонатор, лупери, доґ-блаббер),
Ростислав Ковальчук (ударні, спецефекти, бітмашина),
Андрій Капуста (деки, лупери, спецефекти),
Богдан Супрунюк (вокал, каосилятор, спецефекти, діджеріду)

(Всі – Тернопіль)

Відомості про акцію:
http://www.dofa.fund/literaturna
http://supbrodu.tk/

Ternopilski Noizovi Vechory

20160915_tnew

Перший міжнародний фестиваль “Тернопільські нойзові вечори”
15-16 вересня 2016
Тернопіль

FCKN BSTRDS (EU)
Alien Autopsy (Ukraine)
BSE (Netherlands)
Eduard Escoffet (Catalonia)
Gods Wil (Netherlands)
Kutwyv (Ireland)
PARASNOL (Netherlands)
PGR (Italy/Norway)
Shablia (Ukraine)
Subprodukt (Ukraine)

15/09, четвер – галерея Бункермуз
16/09, п’ятниця – винарня Заратустра (R.I.P.)

початок концертів о 19:00

абонемент на два дні фестивалю – 80
квитки на кожен день по 50
з приводу купівлі абонементів звертатися електронною поштою – pincet.promo@gmail.com

Форум видавців / Літфест у Львові 12-18.09.2016

poster2

15/09
11:00 Аґнон @ Палац Потоцьких, дзеркальна зала
15:00 Ґінтарас Ґраяускас (Литва) @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
17:00 Лучук і Завадський: Перверзопоезії @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
19:00 Славомір Схути (Польща) @ Коперника 17, UNDERGROUND

16/06
14:00 Ярослав Міколаєвські (Польща) @ Вірменський дворик, Libraria Speak Easy Bar
15:00 «Теорія змови» Владислава Ахроменка @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
15:00 Медіасцени з Марецьким @ Коперника 17, UNDERGROUND
16:00 Денні Ваттін (Швеція) @ Коперника 17, UNDERGROUND
17:00 Пол Даттон (Канада) @ Коперника 17, UNDERGROUND
18:00 «Бачу сни» Христини Сирової і Тараса Квітика @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
18:00 Клаус Анкерсен (Данія) @ Коперника 17, UNDERGROUND
20:00 Поетична збірна Тернополя @ Федорова 12, Чарівний ліхтар

17/09
13:00 Йоанна Лєх (Польща) @ Вірменський дворик, Libraria Speak Easy Bar
14:00 Білоруськомовні книжки: навіщо-чому-тут? @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
15:00 «Сільські вісті» + «Трубачі з Підгорбиків» @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
19:00 Пьотр Черскі, Пьотр Марецький, Юрій Завадський @ Коперника 17, UNDERGROUND
20:00 Марлюс Робейн (Нідерланди) @ Коперника 17, UNDERGROUND
22:00 Ніч поезії та музики non-stop @ Старознесенська 24-26, Фест Republic

18/09
15:00 «Каїсе-дра росте, де хоче» @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
16:00 «Lichtung» Елли Євтушенко @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
17:00 Ерлінґ Кіттельсен (Норвегія) @ Коперника 17, UNDERGROUND

ТПП – тернопільська поезія померла

14102650_1486105661415089_6564521733405435564_n

Книгарня «Є» запрошує на читання поетів Тернопільщини, учасників акції «ТПП – тернопільська поезія померла». Захід відбудеться 6 вересня. Початок – о 18.00.

У серпні Тернопіль сколихнув поетичний спам, розповсюджений невідомими, – уривки з віршів молодих тернопільських поетів на багатьох стовпах, рекламних білбордах та сіті-лайтах. Межею «зверхності» стало розміщення біля тернопільського ставу «Скелету тернопільської поезії» металевої конструкції, завішаної листівками та плакатами з віршами.

«Частина віршів були взяті з давно закритого сайту давно закритої Літературної Студії 87. Більшість авторів більше не пише. Частина аркушів порожні. Ці вірші ніким не написані. Частина порожніх аркушів підписані автором. Ці тексти вони не створили. Якщо ви дотичні або були дотичними до тернопільської поезії – швидше за все один із листів ваш. Ви там будете висіти, поки не зірвуть. Якщо вас там немає – можливо, ви мали бути на одному з порожніх аркушів. Якщо вам сподобався якийсь текст із цього скелету, розкажіть про нього, будь ласка. Вони ж бо усі прекрасні. Вони заслуговують не бути забутими» – йдеться у зверненні.

Цього вечора відбудеться ще один мистецький переформенс від учасників акції.

Адреса книгарні «Є»:
вул. Валова, 5-9.
Тел.: (0352) 25-44-59

Вхід вільний.
Медіапартнер заходу — тижневик «Український тиждень».

Поедабл: Юрко Садловський і Юрко Завадський

Поетичні читання-тандем у проекті «Поедабл» від Юрка Садловського і Юрка Завадського

Книгарня “Є” запрошує на поетичні читання-тандем у проекті «Поедабл» від Юрка Садловського і Юрка Завадського. Захід відбудеться 26 серпня. Початок – о 18.00.

Модератор: Юлія Починок

Юрій Садловський (1970, Львів) — український поет, літературознавець і перекладач. Популяризатор української культури в Латвії й латвійської культури в Україні. Укладач першого українсько-латиського розмовника. Брат поета Романа Садловського. Автор понад 20 книжок, декотрі з яких вийшли латвійською мовою.

Юрій Завадський (1981) – український поет, теоретик літератури, видавець, перекладач. Автор десятка поетичних книжок. Відомий передовсім своїми віршами без слів, звуковою поезією та співпрацею з нойзовими гуртами. Учасник шумової формації Субпродукт. Керує видавництвом "Крок" у Тернополі.

***

Адреса книгарні «Є»:
м. Тернопіль
вул. Валова, 5-9.
Вхід вільний
Медіапартнер заходу – тижневик «Український тиждень»

Субпродукт: події

future

2016|09|17 22:00 @ НІЧ ПОЕЗІЇ ТА МУЗИКИ НОН-СТОП Літфест Україна Львів КІНО (tickets)

2016|06|10 20:00 @ HORIZONTAL PARTY Sweden Stockholm UKRAINIAN HOUSE (donate entrance)

2016|05|25 20:00 @ MARTIAN CHRONICLES within KYIVSKI LAVRY festival Ukraine Kyiv Besarabska sq. 2 DYVAN (tickets)

past

2016|05|04 19:00 @ ALIEN AUTOPSY + SUBPRODUKT Ukraine Ternopil Hrushevskoho 1 ZARATUSTRA (free entrance) (FACEBOOK EVENT)

2016|04|24 19:00 @ HAMSELYT FESTIVAL Ukraine Ternopil Opilskoho 1 former Garment Factory/Jesuit Church (tickets)

2016|04|23 19:00 @ HUNDARSKÄLLERBOLAGET Poland Kraków Plac Szczepański 2/1 BOMBA NA PLACU (free entrance)

2016|04|22 22:00 @ NOC UKRAIŃSKIEJ POEZJI I MUZYKI NON STOP Poland Wrocław Przejście Garncarskie 2 KLUBOKAWIARNIA LWOWSKA POD KLEPSYDRĄ (community of event) (free entrance)

2016|04|11 19:00 @ HAMSELYT PRE-PARTY Ukraine Ternopil Opilskoho 1 former Garment Factory/Jesuit Church (personal invitations only)

2016|03|26 18:30 @ HORIZONTAL PARTY Ukraine Ternopil Myru 2 Metro

2016|03|12 17:00 @ HORIZONTAL PARTY Ukraine Ternopil Shevchenka 1 Bunkermuz

2016|03|06 18:00 @ MARTIAN WRITERS Ukraine Kyiv Verkhni Valy 43 Mystetsky Barbakan

2016|02|12 18:00 @ KROK PARTY Ukraine Ternopil Shevchenka 1 Bunkermuz

2015|12|08 19:00 @ MEDIALAB EAST Poland Lublin Peowiaków 12 Centrum Kultury w Lublinie

2015|11|27 19:00 @ NASKRIZNE O Ukraine Ternopil Hrushevsky 1 Zaratustra

Source: supbrodu.tk

Alien autopsy + Субпродукт: жорстяк, шум, все шкереберть

4 травня 2016 року о 19:00 у Винарні Заратустра в Тернополі

Вечір експериментального звуку та імпровізації від музичного середовища Субпродукт та нового (разом з тим старогого знайомого) тернопільського проекту Alien autopsy. Одним словом.subproduktalienautopsy040516

8 років літературній студії «87» (Тернопіль)

87_01-04_web

Книгарня “Є” запрошує на святкування та читання літературної студії «87». Захід відбудеться 1 квітня. Початок – о 18.00. Модератор – Юрій Матевощук.

Літературна студія 87 – формація, заснована поетом Юрієм Завадським 1 квітня 2008 року в Тернополі. Після видання серії книг «Покоління 87», до якої увійшли тексти Наталії Голодюк «Шовк. Варіації матерії», Марти Томахів «*», Василя Колісника «21», Юрія Матевощука «Прототип», Юлії Бабак «Озії», у видавництві «Крок» побачив світ другий том «Антології 87» .

За час існування Літературної студії «87» її учасники провели кілька перформансів та чимало відкритих читань у Тернополі та за його межами. Особливо варто відзначити читання-марафон у тернопільських школах задля популяризації літератури серед старшокласників. Це був спільний проект з Форумом видавців. Студія співпрацює з іншими схожими мистецькими об’єднаннями по всій Україні, брала участь у багатьох мистецьких фестивалях, а з 2010 року є постійним учасником Львівського літературного фестивалю. Також у доробку студійців близько десяти відео- та фото-поезій, і деякі з них відзначені на різноманітних конкурсах.

У 2013 році студія офіційно припинила свою діяльність.

Участь у зустрічі візьмуть: Юрій Завадський, Юрій Матевощук, Мар’яна Судова, Юлія Бабак Марта Томахів, Юлія Валах, Ірина Розвадовська, Світлана Андріїшина, Василь Колісник, Сашко Бугаєнко, Максим Мукомела, Роман Воробйов, Юрій Вітяк, Тетяна Колеснік та інші.

Адреса книгарні «Є»:
м. Тернопіль
вул. Валова, 5-9.
Вхід вільний
Медіапартнер заходу – тижневик «Український тиждень»

Субпродукт у Барбакані

12742481_10207539550039099_1704828785787599753_n

Компанія йобнутих гуманоїдів
вітає землян!
Місце епохальної висадки –
бар “Барбакан”!

Учасники:
– марсіанські товаріщі Ія Ківа, Олег Коцарев, Вано Крюгер, Дмитро Лазуткін, Мирослав Лаюк, Олександр Моцар, Сергій Прилуцький (Пістончик), Олена Степаненко;
– двійко вар’ятів з Вєнєри – пан Юрко Завадський з паном Субпродуктом

Місце історичної зустрічі з інопланетними цивілізаціями – бар-космодром “Барбакан”.

Літературна сцена Мистецький фестиваль “Ї” – Юрій Завадський

12718069_1675064612776794_4032018880145968247_n

Юрій Завадський – український письменник, громадський діяч, видавець. Автор поетичних збірок “Імовірність” (1999), “юрійзавадський” (2005), “юрійзавадський” (2008), “Ротврот” (2010), “Крик” (2012), “Спазм” (2013), “Пейпербек. Зібрані вірші” (2013), “еа” (2014), “Таксист” (2015).

Квитки вже на сайті http://festivalji.com.ua/

Вечірка/розпродаж видавництва «Крок»

KROK_rozprodazh_12-02-16_web

Вечірка/розпродаж видавництва «Крок»
12 лютого 2016 року з 18:00 у ґалереї Бункермуз у Тернополі

Літературний перформанс: Вікторія Дикобраз, Юрій Матевощук, Юрій Завадський, Микола Шпаковський, Роман Воробйов, Ростислав Фук, Ірина Розвадовська, Максим Мукомела, Мар’яна Судова, Олег Підфігурний, катерина Грушовська, Юрій Вітяк, Зоряна Биндас, Тарас Волинець, Василь Колісник, Руслан Боднарук, Світлана Андріїшина, Богдан Боденчук, Зорян Безкоровайний, Юлія Іванчук, Аня Лисенко

Тотальні знижки на унікальні книжки, видані видавництвом протягом 2009-2015 років, а також книжки друзів-видавців з України та Білорусі.

Звукове середовище від формації СУБПРОДУКТ.

Юрій Завадський на літературній сцені фестивалю Razomfest!

uSwTJuzfFZM

Поет, перекладач, літературний критик, декламатор та науковець – Юрій Завадський на літературній сцені фестивалю Razomfest!

14-15 травня у Львові пройде вже 3-ій по рахунку фестиваль від “Території твого розвитку” – Razomfest.
Вже оголошенні учасники:
Література та подорожі (15 травня) – Сергій Жадан, Іздрик, Іван Байдак, Леона Вишневська, Морі, Роман Штігер, Вікторія Дикобраз, Роман Чихарівський, Марина Однорог, Ско Рик, Юрій Матевощук…
Музика (14 травня) – DaKooka, ФІОЛЕТ, Secret Avenue, Sunguns…

І це лише початок!
#razomfest – фестиваль, де об’єднуються музика, книги та подорожі

Поспішайте придбати першу партію квитків за найнижчими цінами онлайн:
14 травня (музика): bit.ly/1lf1Ifp
15 травня (література та подорожі): bit.ly/1QbFgRf
Дводенний квиток на фестиваль у фан-зону: bit.ly/1PguC6E
Або у касах: bit.ly/1OvUtbi

https://vk.com/razomfest?z=photo-64000587_396142142%2Falbum-64000587_00%2Frev

«наскрізне [o]» Юрія Завадського

Нещодавно у винарні «Заратустра» відбувся вечір фонетичної поезії. В рамках акції «наскрізне [o]» Юрій Завадський читав вірші під нойзове звучання музичного середовища «Субпродукт».

DSC08484

Я запозичив оце «наскрізне [o]» з дисертації Юлії Починок. Праця більшою частиною присвячена моїй поезії. Спершу це «о» мене насмішило, але насправді у ньому — значне багатоголосся, округлість звукова й графічна, та й артикуляція непроста.

DSC084941

Разом із відомими віршами з виданих книжок автор також читав нові тексти, що складуть його наступну збірку.

Моя наступна книжка в процесі, нелегкому процесі. Я так думаю, що вона вийде до вересня 2016 року, але справа ця непевна й потребує усвідомлення, що ніякі дедлайни її обмежити не можуть. Так вийшло з моїм «Таксистом», що не йняв віри в те, що протягом кількох місяців можна закінчити таку величезну роботу. А вийшло. Зараз пишу жорсткий текст, проте значно прозоріший, як це було раніше.

Чому фоном для декламування фонетичної поеми»еа» обрав саме «Субпродукт»?

Із «Субпродуктом» мене пов’язав не лише інтерес до шуму, але й давні-предавні особисті зв’язки, адже в той час, як я видавав свої самвидавівську ґазетку «ZВІРШІ», теперішній керівник «Субпродукту» Тимур Скорбенко робив свій культурний часопис «Слина», і ми якось ніби ворогували абощо. Я щиро радий, що ми знайшли порозуміння в своїх пошуках. І ось невдовзі поїдемо в Польщу пошуміти.

DSC08497

Нойз (від англ. Noise — шум) — один з найстаріших стилів в індустріальній музиці; музичний жанр, в якому використовуються різноманітні звуки (найчастіше штучного і техногенного походження), неприємні і навіть болючі для людського слуху. Віднесення жанру «нойз» до музики досить суперечливо, оскільки шум сам по собі явище небажане — непередбачені та випадкові звуки, артефакти звукозаписної апаратури, які зазвичай видаляються з музичних записів.

На цьому етапі варто приготувати свої додаткові рецептори та відчуття.

Джерело: http://www.culturno.te.ua/…

наскрізне [o]: юрій завадський & субпродукт

zavadsky_zaratustra_subprodukt_WEB

27 листопада 2015 року в п’ятницю о 19:00 у винарні «Заратустра» в Тернополі на Театральному майдані – нойзово-літературна акція «наскрізне [о]» від Юрія Завадського та музичного середовища «Субпродукт». Справа не лише у «дірявості» літери «о», але й у її протяжності та огубленості, у фонетичній поезії, котра шукає значення у найдрібніших атомах людської мови, та всюдисущому шумі, який підкреслює фізіологічність будь-якого мистецтва.

Юрія Завадського називають явищем в українській літературі, чиї вірші «для підкованого читацького ока його вірші можуть бути складними, незрозумілими. На те й існує авангардна поезія – вона кусається саме тоді, коли ти її пробуєш погладити за шерстю» (Культурно-видавничий проект Читомо / chytomo.com). Він є автором десяти поетичних книжок, записав альбом із гуртом ZSUF.

Хочемо поговорити про поезію та все те новітнє й несподіване, що приносить і ще може принести українська поезія. Говоритимуть про це всі присутні разом з Юрієм Завадським і Юрієм Матевощуком, який буде цю розмову провадити. Юрій Матевощук – не лише професійний поет, а й вправний модератор, організаційними потугами якого рухається не один фестиваль.

Юрій Завадський разом із відомими віршами з виданих книжок прочитає свої найновіші тексти, що складуть його наступну збірку. Другий блок акції учасники присвятять фонетичній поезії: Ю.Завадський контрольним пострілом продекламує фонетичну поему «еа». На цьому етапі варто приготувати свої додаткові рецептори та відчуття, адже товаришуватиме виступу нойз від «Субпродукту».

Музичне середовище «Субпродукт» існує як тривалий звуковий експеримент із мінливим складом, який підтримує загальну концепцію проекту. Одне із завдань, яке вирішує для себе «Субпродукт» – створення шумового енвайроменту, який набуває значення та експресії в прородній спосіб, як зміна погоди чи стабільність людської недосконалості.

Вхід на акцію безкоштовний. Під час акції можна буде придбати книжку Юрія Завадського «Таксист».

Подія на Facebook: https://www.facebook.com/…

“Таксист” Завадського: тексти про пошук перспектив і про правду, котрої бракує

Юрій Завадський такий собі апоетичний автор, і в цьому є своя поезія. Кілька років тому письменник Роман Черковський видав авантюрний роман під назвою «Таксист». Навряд у Завадського це алюзія, але його нова збірка називається так само. Тут мені йдеться про якийсь доволі дивний підхід автора до називання своєї книжки.

Авторське пояснення теж доволі дивне. «Таксист»-вірш і «Таксист»-книжка народилися як цитата, хай навіть мені це не подобається. Із мене самого, із текстів, що в мені живуть, це тексти про пошук перспектив і про правду, котрої бракує щодня, особливо коли йдеться про мене самого».

Це цитата із інтерв’ю Юрія Завадського Роману Малиновському, яке подано вкінці книжки. Напевно, його слід уважати частиною збірки. І чи не воно найбільше підкреслює, що це саме поетична книжка. Зовсім не стилем і темами, а враженням від читання Завадський нагадує Олега Лишегу. В останнього теж вірші свідомо майже позбавлені художніх засобів, а от мовлення і прозові тексти страшенно поетичні.

Так і це інтерв’ю Завадського мовно кучеряве. А от у віршах справді є «правда», яку не те що кожен може собі дозволити, а й не в кожного вона є.

Є в збірці й один звуковий текст, тобто фонематичний. Це нагадування, що є ще інший Завадський, який найбільше вражає виконанням. Але «Таксиста» можна читати самому. І це гарне читання.

Андрій Перфецький

Джерело: dyskurs.com.ua…

DRUMТИАТР і ZSUF в нічному клубі UNDERGROUND

10463763_376727679191457_7318015719213336648_o

23 травня – день синтезу арту та енергії !

DRUMТИАТР і ZSUF в нічному клубі UNDERGROUND
– кубічні метри драйву на одну суботу !

ZSUF – електронна музична формація. Музичні експерименти та інтереси ZSUF простягаються від індастріелу і нойзу до психоделії і різноманітної експериментальної електроніки, з активним залученням відео-арту, різноманітних перфоменсів, гепенінігів та інсталяцій.

DRUMТИАТР – це поєднання елетронної музики, живих інструментів і текстів. Тут і гострий соціальний реп, і електронний веселий indie, басовий dub і індустріальний dubstep у супроводі губної гармошки, гітари і того, що по дорозі добрі люди подарували.
DRUMТИАТР – це Юрій Іздрик – культова персона української літератури та андеграунду,
Григорій Семенчук – поет, публіцист, музикант, Сергій Лебідь – барабанщик.

Львів, тільки для Вас Іздрик вдягне усі свої окуляри!

Буде, люба, круто.

Анна Золотнюк спілкується з Юрієм Завадським: Смакування звуком та свободою

Юрій Завадський — це знак. Часом оклику, коли згадуєш його як редактора «Звіршів», газети, котра стала початком іншої літератури в Тернополі, як засновника літстудії «87», з котрої вийшли поети, котрих цікаво читати. Це знак запитання, коли йдеться про його тексти, бо вони вічно запрошують подивитися туди, глибше за знаки-літери, зокрема в новому «Таксистові». Це м’який знак, коли Юрій Завадський читає свої тексти, здається, намащуєшся на його голос і він веде.

11001916_414018545424643_468195909685086223_n

Руйнування стереотипів
– Неспілчанська література до «Звіршів» була. Був «Західний вітер». Пам’ятаю, як Віталій Гайда дав мені віддруковані вірші Михайля Семенка. Оці безсловесні «У степу…», Ніка Бажана «Мене зелених ніг»… Після того в Тернополі нічого не було. Був голод. Страшенний інформаційний голод. Напевне, всі, хто починав у дев’ядесятих та двотисячних, розуміють, наскільки ми були голодними. Я тоді навіть не знав, хто такий Езра Паунд. Лишень відкрив для себе вірші Алєксєя Кручьоних, я мріяв про поезію Давида Бурлюка. Перечитував Поля Елюара в російських перекладах зі своїх машинодруків, котрі набрав з рукописів, які робив із книжки в юнацькій бібліотеці. Було вирішено, що треба щось робити. Я завжди хотів робити щось для когось.

– «Звірші» почалися в 1999-2000. Ігор Качмарський підказав, що є стипендія від «Смолоскипу», щось близько 120 гривень. Написав їм листа «Був би вам дуже вдячний, якби ви мені присудили стипендію. Я її буду стовідсотково віддавати на друк». І вони мені її давали щось три роки.

– Це було явище 2000-их. Але «Звірші» не можна порівнювати з сучасними їм явищами. Тоді у Житомирі Стронґовський з друзями – мистецька гільдія «Неабищо» – робили самвидавівський «Жвавий равлик», у Харкові Сашко Ушкалов із колєгами – газету «Сьоме око». Але, зазвичай, ці газети були продуктом товариства, котре постійно збиралося. «Звірші» оберталися навколо мене. Ціль цієї газети була не згуртовувати літераторів, а просто зробити певний зріз літератури, яка формувалася у Тернополі, і була на той час у зародковому стані. Газета репрезентувала людей, незнайомих між собою. Це були найунікальніші автори – ті, котрі не збиралися займатися письменництвом. Завжди мав таку ідею, що та література, котра не є «вершками», значно цікавіша. Саме тому обрав формат газети – чогось мінливого, банального, щоденного, чогось, що передається з рук в руки, з кишені в кишеню. «Звірші» були руйнуванням стереотипів. Це був простір. Друкували також відомих вже на той час – Івана Іова, Олега Коцарева, Василя Махна, мовою оригіналу кримськотатарських Таїра Керіма і Сейрана Сулеймана. Був автор із Бразилії. Були переклади.

– Зі «Звіршів» дуже мало людей вийшло на поверхню. Один із співзасновників газети, той, хто вказав на слово «Звірші», написане в мене в записнику, – Тарас Григоровича Волинець. Нещодавно отримав пакунок з його віршами. Подумав «Ну, тепер він може робити все, що хоче – нічого не пропаде». Хай нині Волинець не відомий як автор, але в ті роки писав потужніше за мене.

– Відчув, що «Звірші» гаснуть. Був готовий до того і не шкодував. Розумів, що ніколи до того не повернуся. В 2005 вийшло останнє число «O sancta simplicitas!».

– Ставлюся до звіршного етапу, як до чогось невеликого, але значного для багатьох, з ким це робив, та й для мене це був надзвичайно важливий етап для розуміння, ким я є, перший крок до тої справи, котрою зараз займаюся. Я собі пишу вірші, працюю над вдосконаленням свого поетичного стилю, дошукуюся чогось, але не боюся, що можу перестати писати коли-небудь. Волинець мене називав анатомом. Він приходив до мене з віршами і чи не єдиному дозволяв їх розрізати та складати. Я розкладав тексти на шматки, і зрозумів, що люблю це робити. Ця якась така герменевтика на коліні. Це класно. Класно бачити перспективу в кожному авторі, робити текст придатним, впорядковувати його. Приблизно те ж казав в інтерв’ю до своєї книжки. Малиновський так його і назвав: «Не піддаватися тексту». Ти перемагаєш текст і робиш із ним те, що вважаєш за потрібне. Інша справа, що мене надзвичайно захоплює культурний менеджмент в перемішку із перекладацькою та видавничою справою. Коли пояснюю, як організував своє видавництво, мене перепитують так само, як колись про «Звірші»: «А хіба так можна?»

Поетом тепер бути модно
– Мій наступний важливий досвід – літературна студія «87». Минуло три роки. Я захистився, почав працювати в університеті. Перше зібрання літстудії пройшло дуже добре, побачив, що те, що кажу, комусь потрібне. Вирішив перетворитися на такого-собі тренера, казав, що буду приходити зі свистком, і мені будуть здавати літературні нормативи. Багато обурювалися такому технологічному ставленню. Але потім зрозуміли, що тре набратися ремесла. Літстудія теж виснажилася, але, мабуть, від того, що я не мав можливості ходити туди. Зібрання студії продовжувалися, але з іншими нахилами. Тоді запропонував перерахувати вісімдесятсьомих і вбити студію. Маю віру в конструктивність конфліктів і «87», нікому не бажаючи зла, спровокувала невеликі конфлікти – непомітні, але важливі для багатьох. Ми вплинули на те, що поетом стало бути модно. Із літстудії повиходили автори. Юрко Метевощук, Богдан Боденчук, Сашко Бугаєнко, Василь Колісник, Мар’яна Судова, Наталя Голодюк.

– Хочеш штукатурити? Мусиш навчитися це робити. Не просто найшло натхнення, давай зараз поштукатурю! Не буває так, це смішно. Чи прийшло натхнення – буду грати на скрипці… Ну, а прийшло натхнення – написав вірша. І всі це сприймають нормально. Це мене дуже нервує. Поезія така сама штука, як і все інше.

«У нас є лише книжки про геїв, насильство, секс і брутальна поезія з матюками»
– Покоління, в яких дуже багато яскравих людей, надходять хвилями. Але це вкладається в якісь соціонічні теорії. Приходять ті, хто творить, після – ті, котрі заперечують і перетворюють, треті заперечують те, що зробили другі, потім четверті, котрі заперечують усіх. Така тенденція. Хвиля номер один найпотужніша. Десь так і в моєму житті: «Звірші», потім спад, «87» і знову спад, заснував «Крок», не покладаючи особливих надій, але видавництво стало великою хвилею. Нас небагато, але ми робимо. Намагаємося з Тернополя зробити культурний осередок.

– Кажучи жартома. Ось до нас підходять під час виставки: «А у вас є українська мова для сьомого класу» «Ні, нема», «А Микола Вінграновський?» «Ні, нема», «А дитячі?» «Ні, нема, у нас є лише книжки про геїв, насильство, секс і брутальна поезія з матюками». Це дуже банально, але просто хочу, щоби люди були вільні. Та вся моя діяльність – «Звірші» перший крок до свободи, літстудія – скоріше навіть не для мене, хоча для мене це був дуже важливий крок, але більше для молодих, щоби дати їм свободу дій, яку мені ніхто не збирався давати, і яку мусів вигризати сам. Видавництво ґрунтується на принципах свободи моральної, особистої, це глибоко антитоталітаристичне видавництво. Намагаюся, щоби воно відображало світогляд сучасної людини. Вважаю, що має бути широкий діапазон переконань та поглядів у суспільстві, хочу робити, щоби діти, котрі будуть виростати на книжках, росли такими ж вільними, як моя дочка. Щоби вони мали вибір, щоби вони вміли думати, щоби вони були культурними людьми. Ну, але тут питання, що ж воно таке є, культура? Якщо чесно, не вірю, що знання літератури є показником особистої культури.

Все значно глибше за слово
– Ми поступово занурюємося в епоху другої усності. Я зрозумів, що відчував Гарсія Лорка, коли роздавав людям свої вірші. Він один із тих авторів, котрі були дуже близькі до усної традиції, розумів, наскільки це сильно. Література має виходити за свої межі. Поєднуватися з музикою, гіпертексти мають виходити поза межі мови. І це добре. Моя фонетична поезія, я її називаю фонематична, – фонематична партитура, її можна перетворити на звуки, зважаючи на можливості артикуляційного апарату. Фонематичні вірші є для мене такими самими змістовними, як інші.

– Так, як і всі мої книжки, окрім «Пейпербеку», яка була просто зібраним, «Таксист» концептуально зав’язаний. Я робив книжку. Коли писав «юрійзавадський» 2005 року, не розумів, що пишу – це були щоденникові короткі замітки. Не приховаю, що тоді цікавився технологіями, котрі використовував Ріхард Гюльзенбек – нанизувавння. Але мене не задовольняло просто нанизувати образи і тішитися з того. Намагався створити свою форму. У «Таксисті» вирішив відтворити старі тексти, їх скелети наповнити м’ясом.

– Зі шкільних років займався тим, що, як художники, намагався копіювати поетичні стилі. Ця книжка найбільш відверто показує мої технології. Я не боявся перемальовувати, зовсім не соромлюся робити ремікси та рімейки своїх віршів. «Слипстрім» наштовхнув на те, що можу робити не окремі тексти, а один, взаємопов’язаний. Деякі старі вірші розсипалися, але виявилося, треба зробити один крок, і все пов’яжеться.

– У «Таксисті» є нові тексти, написані в листопаді-грудні минулого року. Є однойменний вірш, створений у червні тринадцятого. Говорив із Андрієм Дроздою, він каже: «Чого таксист? Мені одразу з фільмом Мартіна Скорсезе асоціюється». Так, це пов’язане. Кажу: «Хоч, покажу найстаршу версію цього сюжету? Відкрий Бхагавад Ґіту. П’ять тисяч років тому. Битва на полі Курукшетра». Можна сказати, це алегорія боротьби добра і зла. Там дуже актуальний вихід. Цар дуже довго вагався. Стояв на колісниці, битись чи не битися. Він міг просто відмовитися. Тоді візник обернувся: «А, нє». Цей візник вважається інкарнацією Крішни. Він йому розказав багато цікавих речей, і найголовніше сказав: «Іди, бийся». «Таксист» Скорсезе — найстрашніша та найчорніша версія цього сюжету. І це якось напівсвідомо вилилося в цей вірш, хоча як такого виходу в цей текст там немає. Це лише двері. Вірш «Таксист» є однією з інтерпретацій цього всього. Його писав в червні, тоді ще не пахло нічим. Усвідомив, про що там йдеться, коли Росія почала окупацію. Там йшлося про боротьбу. Що би нам не розказували, якій би моралі нас не вчили, є просто людська природа, котра полягає у ваганні та невпевненості, але завжди треба робити крок всупереч страху на зустріч свободі. Я боявся порушувати свої тексти, але я їх перетворив. Я боявся віддатися тому, що дехто назвав би натхненням, але я йому віддався. Я написав дуже важливі для себе тексти у тринадцятому-чотирнадцятому роках.

– Слово – ідеологія. Але не те, що воно означає, а те, чим воно є. Я його не сакралізую. Це як колір для художника, можливо, навіть більше, бо є кольором і зображальною формою водночас. Воно небезпечне. Воно має не тільки значення, а є предметом до поставання та збурення стереотипів. Саме тому я довший час переборював слово, лексему. Значення слова дуже часто забруднене кожним індивідуальним досвідом. Воно є саме тому небезпечним. Реакція на слово є пробабілістичною. А реакція на звук може навіть бути детерміністичною. Хоча люди, намагаючись інтелектуально осягнути звук, впираються в глуху стіну. Тому що треба часом віддатися на поталу легким перебігам асоціацій, як тоді, коли слухаємо музику. Гріховно бачити у тому якісь реальні об’єкти. Можна хіба сприймати звук як причину до постання своїх асоціацій. Кожне слово – готовий звукоряд, а вже тоді його інтерпретація в кожному роті інша. Тому писати класичну саунд-поетрі не хотів. Хотів робити партитури, – у кожному роті воно буде інакше. Це класно. Переконався, що слово не є найменшою значеннєвою одиницею. Насправді все трохи інакше. Про це багато хто з мовознавців говорив. На столі та в столі – це різні речі, котрі відрізняються кількома літерами. Свою дочку назвав Франка. Франк – корінь фр – котрий фрі, фрай, вільний. Фррррр всього-на-всього. Здавалося б. Все значно глибше за слово. Звук є значеннєвий. Його треба намагатися смакувати.

– Я творю лабіринт. Мова накладає багато умов. Я упокорюю свій текст. Не дозволяю йому робити зайве. Я прокладаю шлях крізь текст. Але в цьому тексті існує ще одна людина – персонаж, котрий в мене віддавна. Я його приблизно бачу, він, на відміну від мене курить, дуже яскраво проявив себе в гіпертекстовій поемі «Цигарки». Ці лабіринти мені, певне, привідкрилися, коли почав займатися гіпертекстом, хоча я дуже розчарувався в цій технології для літератури в прямому розумінні. Попри те, що мої вірші є лабіринтами, вони дошуковуються почуттів. Я щиро сподіваюся, що прийде літературне покоління, котре буде відчувати.

Джерело: http://zbruc.eu/…

Олег Коцарев спілкується з Юрієм Завадським: Чи можлива поезія без слів?

Юрій Завадський: «В Україні мій виступ зазвичай мають за розвагу, бо «нічого не ясно», або за звичність, бо «Завадський так пише»

Він належить до не надто чисельного типу — і поет, і видавець, причому успішно працює в обох сферах. Юрій Завадський відомий в Україні та за кордоном як автор експериментальних, часом побудованих на самій лише грі звучань поезій. Він же — засновник тернопільського видавництва «Крок», яке відзначається друком сучасної, зокрема й молодої поезії, а також перекладів іноземних поетів, мало кому знаних у нас. Пригадую, на початку двотисячних Завадський іще робив самвидавну газетку «Zвірші» — хто б серед нас, молодих поетів, міг тоді подумати, що його видавнича активність тільки починається? Зовсім нещодавно в Завадського вийшла нова книжка з характерною назвою «еа» — поезія без слів у традиційному розумінні, а натомість занурена в суто фонетичні, звукові образи. Це й стало приводом для розмови про експерименти, переклади, видавничу діяльність і про поезію загалом…

— «Фонетична поезія» — саме так характеризують вірші з твоєї нової книжки «еа». Можна трішечки детальніше?

— Книжка «еа» — це суцільна поема, котру я уже мав нагоду представити під час кількох фестивалів у Польщі та Україні. Це мовна абстракція і швидше поезія «фонематична», ніж «фонетична», адже це книжка-партитура, відкрита до інтерпретацій, як і музичний текст, а не готовий до сприймання літературний твір. Фонеми, узагальнені формули звуків мови мають значення, хай навіть близьке до нуля, проте й цього досить свідомості, щоб зрозуміти сенс тексту, тонкий і абстрактний, як і в малярстві Кандінського, Малевича чи навіть Поллока. Кілька таких «віршів без слів» увійшли в мою нову книжку «Таксист», яка вийде друком цього року. Це лірика в широкому розумінні, де вірші дуже гармонійно вписалися в загальну картину. Сподіваюся, що такий підхід у новій збірці зробить цю поезію доступнішою, дозволить читачеві включитися в процес творення і перетворення поезії.

— Наскільки всерйоз можна говорити про літературний експеримент, про якісь новації після досвіду ХХ століття з його модернізмом і авангардом? Зокрема, й із численними пошуками на полі розкладу чи перекомбінацій елементів мови.

— Протистояти авторитету класиків авангарду ніби й майже неможливо, проте поступ літератури відкриває нові обрії, попри скепсис. Чи я повторюю класиків авангарду своєю безсловесною поезією? Хай навіть мій текст може нагадувати зовні щось на кшталт Семенкового вірша «У степу», проте в нього радикально відмінні джерела та всуціль інша технологія творення. А якщо все спростити, тоді будь-який вільний вірш можна назвати наслідуванням Малларме чи Тцари, а будь-який римований — байронізмом. У літературі є мільярд можливостей. Свою «фонематичну» поезію я вивів із супрематизму, наситивши врешті-решт текст доступними засобами мови. Займаючись втіленням ідей поетичного конкретизму на матеріалі української мови, я багато для себе взяв і як поет, і як видавець. Мій вільний вірш натомість вийшов із іншого джерела, насичений досвідом різних літератур, древнього епосу та релігійних текстів. Моя поезія про мову і про людину в першу чергу.

— Чи добре розвинутий такий «мовно-експериментальний» напрям у сучасній українській поезії? Назви, будь ласка, кількох найцікавіших авторів.

— Кілька авторів працюють над «фонетичною»/»фонематичною» поезією українською мовою. Володимир Білик хилиться в асемічну поезію. Його добре знають у певних літературних колах у цілому світі, його вірші публікують на сторінках літературних спільнот у США, Канаді. У Барселоні мешкає Андрій Антоновський, доробок якого є водночас реконструкцією футуризму, перенесенням досвіду УЛІПО та втіленням так званого акморіанства в українській літературі — унікальної літературної технології, заснованої каталонським поетом Карлосом Ак Мором. Поети старшого покоління вкрай рідко бралися до творення чистого абстрактного письма, ніби боячись вдаватися в такі, здавалося б, крайнощі. Шукаючи нових значень через паліндромію, вони доходили до певного рівня «беззмістовності» тексту, що нагадує певним чином той текст, який творю я.

— І чому вони рідко з’являються в українському інформаційному просторі?

— Незважаючи на те, що я знаю кількох шанувальників своєї «фонематичної» поезії, які мені зізнаються «в почуттях» і виявляють глибоке розуміння мого тексту, зазвичай зустрічаюся із ситуацією, коли мій виступ мають або за розвагу, бо «нічого не ясно», або за звичність, бо «Завадський так пише». Натомість величезний інтерес до моїх текстів, для прикладу, був під час кількох фестивалів у Польщі. Я думаю, інші поети опиняються в такій же ситуації.

— Яке в тебе враження про зміни, що відбулися у нашій поезії за цей час — 2000-ні, 2010-ті роки?

— В українській літературі все добре — ось, що я хотів би сказати передусім. Покоління з двотисячних винесло, наче хвиля, багато нових імен, проте більшість із них відійшли, чого й треба було чекати. Залишилися найупертіші. І цього теж треба було чекати. Двотисячні не такі істеричні, як дев’яності, і принесли більше почуттів у поезію. Це прекрасно, я вважаю. Вже п’ятнадцятий рік, і на фронт виходять поети «комерційні», котрі не стільки талановиті й унікальні, як популярні. Це теж прекрасно, бо поп-література продається, читається, і залишається тільки сподіватися, аби вона була достатньо якісною. Нарешті прийшла переоцінка попередніх десятиліть, і ми дочекалися падіння ідолів, цьому я особливо радію.

— Твої враження як видавця — чого потребує наш читач? Які його смаки?

— Смаки і потреби змінюються головно в напрямку розширення читацького кола, адже читають не лише «професійні» читачі, а й молодь, яка шукає собі літературу до смаку. Більше людей приходять на літературні акції, більше відвідують фестивалі та підписуються на авторські спільноти в соціальних мережах. Я б хотів, щоб український читач був більш вимогливим, досвідченішим. Хочеться побачити, як шукають нові літературні враження, глибоко цікавляться літературою, особливо поезією, а не задовольняють свої літературні стереотипи та норми.

— Регіональні літературні школи завжди були важливим елементом українського літературного процесу. Тебе часто називають представником ось такого тернопільського літературного простору. А яку роль відіграє літературний регіоналізм сьогодні?

— Тернопіль — місто для відпочинку, тихе й безпечне. Для мене не має найменшого значення моя географічна віддаленість, я маю творчі зв’язки з письменниками з Торонто, Сіднея, Окленда, Києва, Кракова, Гетеборга тощо. Мабуть, це властиво багатьом дрібним культурним чи слабко розвинутим середовищам: приймати за «своїх» лише тих, хто фізично перебуває в місті чи селі, ще й поділяє з іншими певні інтереси, натомість решту відтинати й піддавати забуттю. І це замість того, щоб гордитися величезними здобутками тих, хто народився поряд, виріс чи сформувався як особа в тому малому середовищі. Так у нас у Тернополі з поетами, художниками, акторами, яких розкидало світом від закутків Галичини до США, Аргентини, Австралії. Це мені особливо боляче. Один галичанин з Бучача Шмуель Аґнон — чи не єдиний лауреат Нобелівської премії з наших країв, досі відомий лише опосередковано, інший галичанин — легенда краківської літературної богеми та близький друг Віслави Шимборської, народжений у Тернополі, Корнель Філіпович так майже нікому й не відомий і ніяк не відзначений в культурному ландшафті міста. Але ми все виправимо. Я радий, що у нас у місті бути поетом — модно. Молоді автори стараються здобувати пошану публіки, часто роблять читання, часом виходять цікаві книжки. Є кілька популярних мистецьких локацій, які радо сприймають ініціативи.

— Яку позицію маєш щодо досить популярної останнім часом дискусії: чи є поезія і проза російськомовних авторів, що мешкають в Україні, частиною української літератури або російської, або російськомовної української, або ще якої?

— Я не бачу проблеми в тім, що певні автори пишуть іншими мовами, бо ж було б абсурдом заперечувати їм це робити. Водночас вважаю мову єдиною ідеологією літератури, а навіть більше того — я бачу, що література природно поділяється за ознакою мови без насаджених зверху придуманих кимось правил. Як кажуть, всі наукові суперечки — це найшвидше суперечки про терміни. Відтак я вважаю, що літературою України є кримськотатарська, українська, польська, угорська, російська тощо, натомість українська література — література українською мовою.

Спілкувався Олег КОЦАРЕВ

Джерело: http://www.day.kiev.ua/…

Міжнародны паэтычны фесытваль імя Міхася Стральцова “Вершы на асфальце”

10930951_10203649340531142_2894326787480731494_n

Штогадовы Міжнародны паэтычны фесытваль імя Міхася Стральцова “Вершы на асфальце” запачаткаваны ў 2012 годзе ГА “Саюза беларускіх пісьменнікаў” і Беларускім ПЭН-цэнтрам. У розныя гады ўдзельнікамі фестывалю былі паэты з Беларусі, Германіі, Ісландыі, Казахстана, Літвы, Латвіі, Нарвегіі, Польшчы, Расіі, Славакіі, Украіны, Швецыі, Фінляндыі, Эстоніі. Сярод традыцыйных мерапрыемстваў фестывалю – паэтычны слэм, літаратурныя чытанні, дыскусіі, прэзентацыя кніг, кніжных серый, музычныя выступы і г.д. Сёлета партнёрамі фестывалю выступаюць: Шведскі саюз пісьменнікаў, партал TUT.BY, кампанія Prestigio, Амбасада Літоўскай Рэспублікі ў Рэспубліцы Беларусь, Амбасада Латвійскай Рэспублікі ў Рэспубліцы Беларусь, грамадская культурніцкая кампанія “Будзьма беларусамі!”, Інстытут імя Гётэ ў Мінску.

Праграма

IV Міжнародны паэтычны фестываль імя Міхася Стральцова
(12 – 15 лютага 2015)
12.02 Чацвер
Месца: Галерэя «Ў» (пр-т Незалежнасці, 37а)
19.00 Фестывальны пралог.
Інстытут імя Гётэ ў Мінску прадстаўляе вечарыну «Як намаляваць верш» з удзелам паэта Андрэя Хадановіча і мастака Райнхарда Кляйста (Германія). Спецыяльны госць — Уладзь Лянкевіч (гітара).
13.02 Пятніца
Месца: Галерэя «Ў» (пр-т Незалежнасці, 37а)
18.00-19.00 Антыпаэзія: вечар празаікаў Школы маладога пісьменніка.
19.00-20.00 «Усход-Захад»
Жанар Секербаева (Казахстан), Арвіс Вігулс і Сяргей Цімафееў (Латвія), Эрлінг Кітэлсэн (Нарвегія).
20.00-21.00 «Крок»: Юры Завадскі прадстаўляе кнігі беларускіх і ўкраінскіх аўтараў.
Дзмітро Лазуткін, Юры Мацевашчук, Міхась Баярын, Сяргей Прылуцкі.
21.00 «Жыццё Марыі»: вечар Сяргея Жадана (Украіна) з удзелам перакладчыка Андрэя Хадановіча (Беларусь).
14.02 Субота
Месца: Галерэя «Ў» (пр-т Незалежнасці, 37а)
15.00-16.40 «Літаратура і мультыкультуралізм. Роля паэта як амбасадара культуры».
Дыскусія з удзелам Жанар Секербаевай (Казахстан), Атэны Фарухсад (Швецыя), Уладзімера Арлова і Дзмітрыя Строцава (Беларусь).
Мадэратар: Юля Цімафеева.
17.00-17.30 Урачыстае адкрыццё фестывалю. Спецыяльны госць — Атэна Фарухсад (Швецыя).
17.30-19.30 «Вялікае Княства Паэзіі».
Гінтарас Граяўскас, Гедрэ Казлаўскайтэ (Літва), Юстына Баргельска (Польшча), Ірына Баташчук, Сяргей Жадан (Украіна), Лявон Баршчэўскі, Адам Глобус, Наста Кудасава, Наталка Кучмель, Уладзь Лянкевіч (Беларусь).
20.00-22.00 Паэтычны СЛЭМ: Зборная Беларусі — зборная Украіны.
15.02 Нядзеля
Месца: Галерэя TUT.BY (пр-т Дзяржынскага, 57; ст. м. Міхалова)
13.30 – 15.20 Беларускі Калегіюм прадстаўляе: «Літаратура пасля літаратуры. Канец прыгожага пісьменства?»
Дыскусія з удзелам Валянціна Акудовіча, Максіма Жбанкова і Андрэя Хадановіча (Беларусь), Сяргея Цімафеева (Латвія), Юрыя Завадскага (Украіна).
Мадэратар: Ірына Дубянецкая.
15.30 – 16.30 Прэзентацыя дэбютных кніг паэзіі:
Кася Сянкевіч, Таня Скарынкіна, Антон Рудак, Юля Цімафеева.
16.40 – 17.00 Беларускі клімат: «Навязванне». Дзмітры Плакс (Беларусь-Швецыя): тэкст, Ігар Корзун: вязанне, Drum Ecstasy: шум.
17.00 Паэтычны марафон. 1-я частка
Эрлінг Кітэлсэн (Нарвегія), Юры Завадскі (Украіна), Ірына Бельская, Яўген Бясчасных, Ганна Аўчыннікава, Зміцер Вішнёў, Уладзімір Глазаў і Ярына Дашына (Беларусь).
18.30-18.50 Сяргей Балахонаў з музычнай праграмай «Гомельскае метро»
19.00 Паэтычны марафон. 2-я частка
Арвіс Вігулс (Латвія), Гінтарас Граяўскас і Гедрэ Казлаўскайтэ (Літва), Сабіна Брыло, Таня Светашова, Стась Карпаў, Мікіта Найдзёнаў і Людка Сільнова (Беларусь).
20.30 Музычна-паэтычны Джэм
Уладзімір Лянкевіч, Таня Скарынкіна, Дзмітрый Строцаў, Віка Трэнас, Юля Цімафеева, Сяргей Цімафееў, Дзмітро Лазуткін, Сяргей Прылуцкі, Алена Сцепаненка (Украіна).
З удзелам музычных гуртоў: Intelligency, TonqiXod, Triangle.

stralcou-fest.by

БАЗОВА ПАРТИТУРА до ALMOSTNOTHING (FRAZE-FRAZENKO/ZAVADSKY), ч. 1

п т п п т п т т т п т п п т т т п т т т т т т т т т т т п п п п п т п т п т п т п т п т т т т т п п п т п т п т п
п т п т п т п т т т т п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п
п т п т п т п т п т п т п т п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т п т п т п т п т п т п п п т т
п п п п п т п т т т т т т т т п п п п п п п т п т п п п п т т т п т п п т п т п т п т п т п т п т п
п п т п п п п т т т п т п т п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т п п п п т т п т п т п т п п т п п п т т т п т п т п
п т п п п п п п п т т т т т т т т т п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п т п п п п т п т п п п п т п т п т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т т т п п п п п п т
п т п т п т т т т п т п т п т п п п т п т т т т п т п т п п п п т п т п п п т п т п т п п п п п п п
т п п т п п п т т т т т т т т т п п п п т п т п т п т п т п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п т т т т п т п т п т п т т т п п п т т т п т п п п п т п т п т п т п т п т п т п т п т т т
п п п т т т т т т т т п п п п п п т п т п т т т п п п т т т т п т п п п п п п п п п
п п т п т т т т т п т п п п т п т п т п т п т п п п т п т п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п т т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п т п п п п т п т п п п п т п т п т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т т т п п п п п п т
п т п т п т т т т п т п т п т п п п т п т т т т п т п т п п п п т п т п п п т п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п т п п т п п п т п п п т п т т т т т т т п п п п т п т п т п т д п т п п т п т т т т т п п п п п
т т т д т т п т п т т п т п п п п п т т т т т т т д т п т п т п т п т п т п п п т д
т б п т п т п т п т п т п т п т б д б д п т п т п т п т п п п п п п п п т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т тт т т т т т п п п п п п п п п п п п п п б б б б б б б б
д д д д д д д д д д д т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п п
п п п п п п п п п т п т п т п д б п т п т д б п т п т п т д д д д д д д б б б б б б б б б
б п д т п —
б п д т п —
б п д т д п —
б п д т п —
б п д п т п —
б п д т п —
б п д т п —
б п д б т п —
б п д т п —
б п д т п —
б п д т п —
б п д т т п —
б п д т п —
п т п п п п п т п п т т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п п д д б д б д д б д б
д б д б д б д б д б д дд д д д д д д д д д д д д п т п т п т д д д д д д д д д д д д
б д б д б д д б д б д б б б д д д д д д д д д б б б д б д б д б д б д б д б д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д б д б д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б д
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б д д
д д д д д д д д д б б б б б б б б д д д д д д б д б д б д б д б д б д б д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського

1512085_870193236338223_7354213467011532363_o

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського, який поєднує вільну імпровізаційну музику та фонетичну поезію. Кожен концерт цього тандему мусить бути цілком інший, ніж попередній, тож радимо відвідати кожен!

Олександр Фразе-Фразенко – поет, перекладач, кінорежисер, мультиінструменталіст. Автор чотирьох поетичних книг та книги перекладів віршів Джима Моррісона. З останніх гучних фільмів – документальна повнометражна стрічка “Чубай”. Автор кількох десятків музичних дисків у стилях вільна імпровізація, електроакустика, стоунер-рок та арт-рок. Грав разом з Міколаєм Тшаскою, Юрієм Яремчуком, Леонідом Нарушевичем, Марком Токарем, Андрієм Орлом та іншими. Живе у Львові.

Юрій Завадський – поет, перекладач, видавець. Автор майже десятка поетичних книг. Активно працює в жанрі фонетичної поезії. Директор видавництва “Крок”. Часто влаштовує музичні перфоменси, переважно з гуртом ZSUF, з якими записав музичний диск. Живе в Тернополі.

А назва проекту виникла теж з нічого, а саме – з такого діалогу:
ОФФ: Що даємо на афішу?
ЮЗ: Майже нічого.
ОФФ: Добре.

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського

1512085_870193236338223_7354213467011532363_o

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського, який поєднує вільну імпровізаційну музику та фонетичну поезію. Кожен концерт цього тандему мусить бути цілком інший, ніж попередній, тож радимо відвідати кожен!

Олександр Фразе-Фразенко – поет, перекладач, кінорежисер, мультиінструменталіст. Автор чотирьох поетичних книг та книги перекладів віршів Джима Моррісона. З останніх гучних фільмів – документальна повнометражна стрічка “Чубай”. Автор кількох десятків музичних дисків у стилях вільна імпровізація, електроакустика, стоунер-рок та арт-рок. Грав разом з Міколаєм Тшаскою, Юрієм Яремчуком, Леонідом Нарушевичем, Марком Токарем, Андрієм Орлом та іншими. Живе у Львові.

Юрій Завадський – поет, перекладач, видавець. Автор майже десятка поетичних книг. Активно працює в жанрі фонетичної поезії. Директор видавництва “Крок”. Часто влаштовує музичні перфоменси, переважно з гуртом ZSUF, з якими записав музичний диск. Живе в Тернополі.

А назва проекту виникла теж з нічого, а саме – з такого діалогу:
ОФФ: Що даємо на афішу?
ЮЗ: Майже нічого.
ОФФ: Добре.

Юрій Завадський @ MIĘDZYNARODOWY FESTIWAL LITERACKI HA!WANGARDA 2014

1920590_10204034631439187_2976445267153580789_n10645056_10204034621198931_8302070278137235335_n
10424258_10204034627919099_5327815724293165174_n

Під час лекції Юрія Завадського про українську експериментальну поезію в ґалереї MOCAK у Кракові

 

10593176_10204034703640992_2649000374064419058_n

10632573_10204034650159655_8227949815153718002_n

10670265_10204029268185109_2678570644981257805_n

Перформанс Юрія Завадського за поемою “еа” з музичним супроводом від гурту ZSUF у Cafe Szafe у Кракові

 

10710954_10204035026009051_8731238372455939323_n

Кеті Інман Беренс (Kathi Inman Berens) репрезентує текст Юрія Завадського під час лекції про сучасні шляхи літератури

ПОЕТИЧНИЙ ВІЛЬНИЙ МІКРОФОН #1 у ґалереї БУНКЕРМУЗ

25 березня 2014 року о 18:00
у ґалереї БУНКЕРМУЗ
Тернопіль, бульвар Шевченка

ПОЕТИЧНИЙ ВІЛЬНИЙ МІКРОФОН

Спеціальний гість: білоруський поет Сяргей Прылуцкі

Стральцоўскі слэм-сэйшн — 14 лютага

14 лютага (пятніца) у крэатыўнай прасторы “Цэх” (пр-т. Незалежнасці, 58, корп. 6 (праход праз вул. П. Броўкі), левы пад’езд, другі паверх) адбудзецца Слэм-сэйшн “Зборная Беларусі — Зборная Свету” ў межах Трэцяга міжнароднага паэтычнага фестывалю “Вершы на асфальце” памяці Міхася Стральцова. Вядучы Андрэй Хадановіч. Пры ўдзеле Сяргея Пукста. Пачатак у 19.00. Уваход вольны.

У праграме — выступы паэтаў з Беларусі, Расіі, Украіны. Падчас слэму прагучаць не толькі аўтарскія тэксты ўдзельнікаў, але і творы класікаў беларускай і замежнай літаратуры.

Зборная Беларусі:

Раіса Баравікова, Вера Бурлак, Віктар Жыбуль, Глеб Лабадзенка, Таня Светашова, Усевалад Сцебурака, Андрусь Такінданг, Віка Трэнас, Анка Упала.

Прагучаць вершы Янкі Купалы, Аляксея Пысіна, Рыгора Барадуліна, Віктара Шалкевіча, Віталя Рыжкова і іншых.

Зборная Свету:

Чарлз Букоўскі (ЗША), Марыя Галіна (Расія), Алена Герасімюк (Украіна), Сулейман Дыяманка (Сенегал-Францыя), Юрый Завадскі (Украіна), Галіна Крук (Украіна), Сяргей Прылуцкі (Беларусь-Украіна), Акіта Фуджы (Японія), Аркадзь Штыпель (Расія).

Прагучаць пераклады Андрэя Адамовіча, Уладзя Лянкевіча, Марыі Мартысевіч, Юлі Цімафеевай.

Не прапусціце! Навіны Стральцоўскага фэсту і праграма ўсіх мерапрыемстваў на stralcou-fest.by.

Трэці стральцоўскі фэст. Праграма

13—16 лютага 2014 года ў Мінску адбудзецца Трэці міжнародны паэтычны фестываль “Вершы на асфальце” памяці Міхася Стральцова. Арганізатары фестывалю — Саюз беларускіх пісьменнікаў, Беларускі ПЭН-цэнтр. Партнёры — Амбасада Літоўскай Рэспублікі ў Рэспубліцы Беларусь, Інстытут імя Гётэ ў Мінску, Польскі Інстытут у Мінску, Шведскі саюз пісьменнікаў, грамадска-культурніцкая кампанія “Будзьма беларусамі”.

Месцы правядзення:

• 13, 14, 16 лютага — Крэатыўная прастора “ЦЭХ” (пр-т. Незалежнасці, 58, корп. 6 (праход праз вул. П. Броўкі), левы пад’езд, другі паверх);
• 15 лютага — Канферэнц-зала Інстытута імя Гётэ ў Мінску (вул. Веры Харужай, 25/3, чацвёрты паверх)

Праграма

13 лютага, чацвер (“ЦЭХ”)

18.30. Прэзентацыя кнігі Ўладзя Лянкевіча “70 % вады”.
Удзельнічаюць Уладзь Лянкевіч і гурт TonqiXod, а таксама Каця Зыкава, Марыя Мартысевіч, Юля Цімафеева, Андрэй Адамовіч, Валянцін Акудовіч, Віталь Рыжкоў, Андрэй Хадановіч.

14 лютага, пятніца (“ЦЭХ”)

18.00. Адкрыццё фестывалю. Адальстэйн Асбэрг (Ісландыя), Раіса Баравікова, Анастасія Векшына (Расія-Польшча), Алена Герасімюк (Украіна), Юлюс Келерас, Данатас Пятрошус (Літва), Барыс Пятровіч, Ціхан Чарнякевіч, Георгій Яфрэмаў (Літва-Расія).

19.00. СЛЭМ-СЭЙШН. Зборная Беларусі – Зборная Свету. Вядзе Андрэй Хадановіч. З удзелам Сяргея Пукста.

15 лютага, субота (Канферэнц-зала Інстытута імя Гётэ ў Мінску)

14.00. Паказ першага прафесійнага буктрэйлера “Смаленне вепрука”. Сустрэча са стваральнікам Змітром Вайноўскім.

14.30. Прэзентацыя зборніка “Азёрная школа паэзіі” пераможцаў літаратурнага конкурсу імя Максіма Танка. Удзельнічаюць Андрэй Адамовіч, Сабіна Брыло, Андрэй Вылінскі, Ганна Мананкова, Марыя Пушкіна, Наталля Рак, Антон Рудак, Юля Цімафеева, Ганна Янкута.

15.30. Прэзентацыя электронных кніг BYBOOKS. Удзельнічаюць Ася Волкава, Ліна Казакова, Воля Чайкоўская, Яўген Ліпковіч, Сяргей Прылуцкі, Андрэй Хадановіч. Мадэратар Павал Капанскі.

16.30. Раман Яраш. Акустычны канцэрт.

17.00. Чытаюць паэты-госці фестывалю: Адальстэйн Асбэрг (Ісландыя), Ірына Бельская (Наваполацк-Мінск), Марыя Галіна, Аркадзь Штыпель (Расія), Дзмітрый Дзмітрыеў (Магілёў), Наста Кудасава (Карэлічы), Дар’я Ліс (Залессе), Валеры Руселік (Горадня), а таксама перакладчыкі Альгерд Бахарэвіч і Ірына Герасімовіч.

18.30. “Magnus Ducatus Poesis – Вялікае Княства Паэзіі”. Уладзімер Арлоў, Алесь Разанаў, Антон Рудак, Дзьмітрый Строцаў (Беларусь), Данатас Пятрошус, Альвідас Шляпікас (Літва), Георгій Яфрэмаў (Літва-Расія), Адам Відэман, Агнешка Мірахіна (Польшча), Анастасія Векшына (Расія-Польшча), Алена Герасімюк, Юрый Завадскі (Украіна). З удзелам музыкі Яўгена Барышнікава. Мадэратар Андрэй Хадановіч

16 лютага, нядзеля (“ЦЭХ”)

17.00. “Вецер з Захаду”: прэзентацыя кнігі Ўладзіміра Глазава “Время собственное”. Удзельнічаюць Васіль Барысюк, Ярына Дашына, Павел Капанскі, Сяргей Прылуцкі, Уладзімір Глазаў (Берасце).

18.00. “3+3”: прэзентацыя кніг Кірылы Анохіна, Віялеты Пачкоўскай, Тані Скарынкінай, Анатоля Івашчанкі, Генадзя Лапаціна, Усевалада Сцебуракі (серыя “Пункт адліку” і серыя “Кнігарня пісьменніка”).

19.00. Прэзентацыя кнігі Віславы Шымборскай “Канец і пачатак”. Удзел бяруць паэты Агнешка Мірахіна і Адам Відэман (Польшча), музыкі Вольга Падгайская і Віталь Эпаў, перакладчыкі Анастасія Векшына (Польшча-Расія), Марына Казлоўская, Сяргей Прылуцкі і Андрэй Хадановіч.

Пікет МВС і прокуратури у Тернополі

Тернополяни!

Тернопільська міліція та прокуратура досі залишаються в підпорядкуванні диктатури Януковича. Вони бояться визнати силу та владу народу, надалі виконуючи функції репресивних органів.

За поданням прокуратури суд визнав протиправним волевиявлення мешканців нашої області, втілене в рішеннях обласної ради 25 січня 2014 року, чим заперечив наше право на самоврядування та свободу.

Керівники міліції досі керуються “драконівськими” законами, що загрожує нам арештами за будь-які найдрібніші вчинки проти диктатури регіоналів.

Ми мешкаємо в Тернополі, ми вільні люди, і ми не будемо чекати, допоки нас пересаджають по тюрмах.

СТОП ДИКТАТУРІ!

27 січня о 15:00 пікет МВС з боку Валової.
28 січня о 15:00 пікет прокуратури на Листопадовій.

Майте свої запитання й вимоги у будь-якій формі.

ПОЕТИЧНИЙ ШТАНҐЕЛЬ: Микола Шпаковський і Юрій Завадський

zavadsky_shpakovsky_13-11_low

Микола Шпаковський і Юрій Завадський
ПОЕТИЧНИЙ ШТАНҐЕЛЬ
13 листопада 2013 року о 18:00
у книгарні “Є” у Тернополі на Валовій, 8

Поети вимірюватимуть свою поетичну потенцію, представивши нові книжки, видані видавництвом “Крок”: “Шафа шамана” Миколи Шпаковського та “Пейпербек” Юрія Завадського. Книжки можна буде придбати безпосередньо в книгарні “Є”.

Інформаційна підтримка: book-ye.com.ua, krokbooks.com, 87.te.ua, yuryzavadsky.com, bukvoid.com.ua, chytomo.com, litakcent.com, doba.te.ua, vilne.org.ua

Дарен Камалі (Нова Зеландія). Казки, вірші та пісні підводного світу

Камалі Д. Казки, вірші та пісні підводного світу /Переклад з англійської Лейли Абдуллаєвої. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013. — 54 с.

Музика та океан

«Заглибитись у подорож Океанією та разом отримати задоволення від моєї рідної культури та мови крізь подорож на човнику-вака поезії» – у слові до українського читача пропонує тихоокеанський письменник і перформер Дарен Kaмалі. Тож отак, із перших сторінок поетичної збірки «Казки, вірші та пісні підводного світу» розумієш: окрім не зовсім сентиментальної подорожі, чекає екзотика не тільки образна, а й лексична. Тому, до слова, vaka — каное.

У книжці багато океану. А відтак, суші. Проте її менше. Остання, зокрема, опредметнюється в деревах – манговому, пальмі. «Кокосова пальма» відкриває збірку, і чи не тому під час читання десь на обрії постає світове дерево: «Задовго до появи цивілізації // кокосова пальма // стояла самотньо // посеред безлюдного тихоокеанського острова // погойдуючись у такт з морським бризом. // Молодий кокосовий горіх впав з її верхівки // покотився пляжем // до велетенського океану // і поплив від острова до острова // залишаючи насіння на кожному з них». Ось заявлена у назві особливість збірки – казковість і тяжіння до пісенності. Лиш, якщо у звичних нам казках діють лисички-сестричики-вовчики-баратики, то тут, зокрема: «Діти матері-Восьминога // народжені плавати вільними // Манта-Рей зі зламаним хвостом // і Гігантський Кальмар // Тагалоа-Ву-Аумакуа // об’єднані з океаном // охоронці глибин // що захищають наші острови».

Далі, якщо йти за координатами, розміченими книжкою, – предки-наступники: «у голові дзвенять мов дзвони // спогади тих часів // коли я згадую про мій народ // із перламутрових островів // від Фіджі до Аотеароа1 у дев’яносто другому». Діалог ведеться чи не постійно: «я чую, як промовляють предки мої // старайся з усіх сил і не падай духом // своє вчора не розрухуй // не забувай старі добрі часи, мій сину // гей, послухай». І: «швидко життя проживаючи // про минуле не забуваючи // не маючи іншого вибору // окрім як спостерігати // політ часу // ніщо не вічне // люди відходять // острови стають космополітичними // легальний чужинець у передмісті // щойно з літаючої тарілки // що мандрує алеями та скверами».

Дарен Kaмалі розповідає, крім іншого, про єднання «з цими людьми стали // братами / сестрами / матерями / // батьками // ми — тихоокеанський народ // ми — родина // це стало розширенням мого світу».

Тут треба зупинитися і трохи озирнутися. Дарен згадує життя у Вейсарі (у п’ятдесяти хвилинах їзди від столиці Фіджі). «Моя фіджійська вимова була настільки ж поганою, як і його англійська, але принай¬мні у нас було щось спільне. Ми одразу потоваришували з Етуате. Ми розповідали історії, кожен своєю мовою, і так виникла наша дружба».

Оповідаючи далі, виникають нові дружби, навіть якщо вони дистанційно-книжкові.

Довідково:

Дарен Камалі — поет і перформер з Нової Зеландії. Народився на Фіджі у родині, що походить з островів Фіджі, Футуна та Волліс. Активно працює як письменник, культурний діяч, наставник з літературної творчості, організатор фестивалів та літературних акцій. Займається промоцією тихоокеанської культури, вливаючи її мотиви в свою вель¬ми сучасну творчість. Його твори тісно пов’язані з життям на островах Фіджі та в Новій Зеландії. Разом із дружиною створив спільноту Niu Navigations (http://www.niunavigations.com/).

Лейла Абдуллаєва — навчалась у Львівському національному універ¬ситеті імені Івана Франка за спеціальністю «англійська філологія». Перекладач-аматор, техрайтер. У повсякденному житті не дотична до літератури. Переклала українською цю книжку Дарена Камалі та Ґер¬труди Стайн «Tender Buttons». Працює над перекладом роману китай¬ської режисерки та письменниці Xiaolu Guo.

Під час Форуму видавців 2013 року у Львові відбудуться зустрічі з Дареном Камалі: 14 вересня о 14:00 презентація поетичної серії видавництва «Крок» у Музеї-ресторані «Сало»; Музично-поетична імпровізація Дарена Камалі (Нова Зеландія) і Юрія Завадського (Україна) 14 вересня о 21:00 на відкритій сцені у проїзді Крива Липа. Книжку Дарена Камалі «Казки, вірші та пісні підводного світу» можна буде придбати на стенді видавництва «Крок» під час Форуму видавців (№407, 3 поверх).

Карло Міла (Нова Зеландія). Риба-мрія пливе



Міла К. Риба-мрія пливе /Переклади з англійської, коментарі та післямова Ганни Яновської. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. — 156 с.

Щирість, інтимність, смак Нової Зеландії

Карло Міла — письменниця й журналістка тонґансько-самоансько-європейського походження. Народилася в місті Роторуа, Нова Зеландія, 1974 року. У передмові до українського видання пише: «Просто казково, що мої вірші перекладено українською мовою. Я вірю, що поезія здатна долати відстані й мовні бар’єри, знаходячи шлях до серця читача. Для мене надзвичайна честь мати оцю українську версію моєї книжки, яка пройшла свій шлях від моєї частини світу до вашої. Сподіваюся, вона знайде відгук. ’Офа ату». Останнє — офа ату тонґанською означає привіт, вітання.

Із післямови перекладачки Ганни Яновської: «Строкатість книжки, власне, дає всі підстави замислитись: а з чого ж вона зроблена? З чого взагалі складається творчість новозеландської поетки Карло Міли?

На думку авторки, яку вона втілила в упорядкуванні книжки, такими складниками є: друзі-побратими-вчителі — Океанія — виклик — ко¬хання — громадянська позиція — рід.

За походженням Карло Міла, як і більшість міського населення По¬лінезії, — хафе касі, людина мішаного походження. Поетка говорить про свою ідентичність так: «Мати різнорідне походження — це двосічний меч».

Океанія, що тече жилами поетки, сповнена зворушливих деталей, які наш читач не бачив на екзотичних картинках, зате знає на власному подібному досвіді: детективні та комедійні серіали, усілякі «Ангели Чарлі», паперові ляльки, ікони на килимках тайванського походження, хлопці з дредами, дискотеки з повільними танцями тощо… Тільки тлом для цього всього — розкиданість островів, океан, простір, простір…

Світів, у яких розгортається життя авторки, ліричної героїні і всіх на¬вколо, принаймні два: міський і сільський. Карло Міла бачила зблизь¬ка обидва і не ідеалізує жоден. Головна вада міста — всім усе байдуже. Протиставити цій реальності село не вдається, бо авторка бачила вживу полінезійські села. Небайдужість і згуртованість людей там, однорідність їхньої моралі має чимало переваг. А проте чи таку на¬родну мораль (зазначимо в дужках, аж ніяк не унікальну в світі) можна. У такій ситуації авторка і її лірична героїня балансують між двома світами, перебуваючи приблизно в тому згаданому вище місці, де два океани спливаються і обмінюються кольорами.

У Карло Міли одразу впадає в око щирість і темпераментність роздачі характеристик, а також те, що в її поезіях надзвичайно гарних людей і місць набагато більше, ніж надзвичайно поганих. Щирого захоплен¬ня в цій книжці на порядок більше, ніж щирої зневаги.

Серед поезій Карло Міли, які найчастіше шукають в інтернеті, здебіль¬шого інтимна лірика: «Це любов», «Прощавай, прекрасний принце», «Гачок і поплавець», «Їм чорний шоколад, слухаючи вибачення Пола Голмса». Інтимна, та й не дуже інтимна лірика поетки подекуди вияв¬ляється дуже тілесною. Фізіологізм у Карло ненав’язливим не назвеш, але наявність своєї тілесності й чуттєвості не лише в героїв-людей, а так само й в океану (у вірші, який у цю книжку не увійшов), у шоко¬ладного батончика, дощу та інших форм життя теж по-своєму єднає світ.

Серед тих чуттів, якими героїня Карло Міли пізнає світ, аж ніяк не останнє місце належить смакові. Райдуга смаків, яка розкинулася на сторінках «Риби-мрії…», просто феєрична — від глобалізованого полу¬ничного йогурту чи шоколаду і туго звареного варення до австра¬лійських закусок мармайту й віт-біксу, полінезійських більш чи менш традиційних наїдків ота іка (сира риба з лаймом по $15.99 кіло), пові масіма (описана в авторській примітці чітко й неапетитно — чи не єдина неприємна страва на всю збірку), а ще уму, лу, фаїкакаї, поке… Через смак та їжу описується і кохання, і увага закоханої матері до своїх дітей, і насолода від книжки, і расові ознаки, і голос, насичений чи то перегаром, чи чаєм із бергамотом, а може бути й «солоний попкорн твоєї усмішки».

Громадянська лірика в цієї поетки теж багато в чому йде «від тіла», що й надає такої живості віршу «Їм чорний шоколад…», де «звичайний расизм» ходить навколо цілком живих людей: батька героїні, її друзів і закоханостей, просто людей не як статистичних одиниць, а як істот, котрих майже можна помацати: «скінхеди не висовуються / голять¬ся не так радикально / надто багато реґбійних м’язів / у кокосових біцепсах / мені казали що я вершки котрі підіймаються на поверхню /найкращий врожай / полінезійська королева / стійкий / солодкий шоко¬ладний солдатик».

У такому людському, живому контексті читачеві може бути цікаво погратися в пошук аналогій з українською реальністю на зразок «ло’і хоосі яке продається без перекладу» (сало — воно і є сало?) або яблук із написом на ціннику «Труянда Океанії» («Нікторин» наших ринків, такий самий екзотично-малозрозумілий, як європейська емблематич¬на квітка в Полінезії, де її як символ заступають плюмерія, іланг-іланг (мосо’ої — самоанська квітка духів) тощо). А може, виявити громадян¬ський пафос і поставити поряд однаково урочисто укладені і зраджені договір Ваїтанґи і Переяславську раду?

Щирість, темперамент, тепла самоіронія, якась внутрішня доброта й увага до чи не всіх знайомих виявів життя в гармонійному багато¬голоссі мов і культур стали, вочевидь, чинниками присудження цій смачній і живій книжці премії за найкращий дебют. Хоча джерелом назви виявляється моторошнуватий вірш про привиди минулого, риба-мрія, як водиться, бадьоро б’є хвостом і з цікавістю підпливає до далеких берегів».

KrokBooks.com: юрійзавадський (Україна). пейпербек

юрійзавадський. пейпербек. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013. — 458 с.

Паперова спина юріязавадського

Мабуть, вірші Юрка Завадського це вірус, бо читаючи їх, налаштовуєшся на його дикцію, стаєш ніби дочірнім його підприємством. Його диктаторство вчувається у кожному рядку «Пейпербеку», надрукованому на ностальгійному a la газетному папері, – всього трохи більше 460 жовтих, шорстких сторінок, обгорнутих помаранчевою обкладинкою у стилі олдскульних пінгвінів (привіт від Стронґовського) і все те у зручному форматі поклади-в-кишеню.

За допомогою книжечки зібраного «Пейпербек» кожен може повноформатно погратися у юріязавадського, чи повправлятися в артикуляції (примітка: гра ускладнюється тим, що тре відійти від майже магнетичного бажання поепігонствувати).

Про те, що всередині. А там причаїлися 11 частин. Прикметно, що три з них означені юрійзавадський, остання – Бонус. Спершу – «СЛИПСТРІМ». За ним «Спазм» – укомплектована передмовою, котра бодай щось та розповідає: «Якось спробував склеїти те, що давно бродило в голові, і змішати нові й старі техніки, про що собі мріяв. Вірші дивним чином закрутилися довкіл духової музики, дихання й прадавніх звуків, що виходили з кісток, легень і рук розкиданих землями людей».

Далі – відкрите плавання. Пояснення що, як і чому можна збирати у текстах, так само, як Маріо збирав гриби, мандруючи різними площинами: «Писати безпосередньо, що це означає, // кому воно потрібне і скільки воно може // коштувати, мій дорогий друже», «Мова // нарешті розтане, зробиться вільною, чи ні. // Окремішній голос, що нагадує про повноту запахів», «І говорити літери з великої літери, // і друзів мати за літери, і літери за випадки», «На межі між сіллю і корінням // відмерлого моря виростає артикуляція // Синтаксис розбита дорога».

Далі звуки. Зокрема, у частинах юрійзавадський. Серед іншого, маємо фонетичні портрети: нічних комах, спокою, затишку, розвитку, етс, етс. Читаючи, дозволяєш запротоколеному порядку літер розпадатися, щоби потім вони волею внутрішніх донорно-акцепторних зв’язків виводили сакральні хороводи. І покладаєшся на свій язик.

Групуючи знаки, символи, чуєшся звіриною, наприклад, гепардом, що має вполювати зебру, що, коли біжить, стає суцільним зоровим трікстером: «A A A A a a a // [ ] [ ] [ ] // a a a a a a ///a a A A Aa Aa// Aa AAa AAa a a // a [ ] a [ ] // a [ ] [ ] [ ]».

Зрештою, чотири з половиною сотні сторінок – це потужне джерело сенсів і каналів виходу. Путівник у світ поезії, але сказано: «Поезiя — не в письмi, // Се вже напевне». Так що доста.

І повертаючись до назви. «Пейпербек», сиріч паперова обкладинка, але бек – ще й може означати «спина». Паперова спина. Кажуть, бережи спину, watch your back – стережися, спина – то твоє найслабше місце, ворог – він б’є туди. А ще таке – спина – то ніби твоє, але його не бачиш, тому й буває спина білою, за сією простою аналогією – збірка – вона, ніби теж частина автора, але споглядає її чительник. І вирішує, стріляти у спину, чи ні.

Aotearoa Pacific Poet Heads to Ukraine: Daren Kamali

On the 7th of September, Aotearoa/ Pacific performance poet Daren Kamali will head to the Ukraine to present and perform at the 8th Literary Festival in Lviv. This opportunity made possible by an independent publisher Yury Zavadsky – KROK Publishers Ternopil, Ukraine. Ukrainians are fascinated by Pacific literature and poetry as they live far from the ocean. Daren’s first self-published book entitled ‘Tales Poems and Songs from the Underwater World’ (2011) is the 5th NZ/Pacific authored book to be translated by Krok Press into Ukrainian. Daren’s poetry performance fuses a unique blend of poems, Fijian chants, melodies, rap and spoken word.

Daren’s book is a bilingual book of English and Fijian, the island of his birth and upbringing. Daren arrived in Wellington in 1992 at the age of 17 years old. Always with a passion for music, Daren was introduced to the world of poetry by Pacific community worker and poet Rev Mua Strickson-Pua. Daren has represented as a delegate for New Zealand Arts at the Pacific Arts Festival in 2004 (Palau) and 2012 (Solomon Islands). Also the Fulbright and Creative New Zealand Pacific Writer in Residence at the University of Hawaii, Manoa in 2012. Completes this year with a manuscript for his second book and a Bachelor of Creative Writing from the Manukau Institute of Technology.

Daren is booked for tour dates in Ukraine, London and Dubai from the 7 – 30th of September 2013 – taking Aotearoa/ Pacific poetry and performance to unsuspecting ears and hearts in Europe, the UK and Dubai. Not bad for someone who was a street poet 10 years ago busking on the street corners of Auckland city.

ADDITIONAL INFORMATION

Short Bio:
Daren Kamali is and International Pacific Poet/ Author/ Teacher Artist of Fijian/ Wallis and Futuna ancestry – migrated to New Zealand in 1992. Graduates with a Bachelor in Creative Writing from the Manukau Institute of Technology in 2013. Graduated with a Diploma in Creative Writing and student of the year award in 2011. Launched his first self published bilingual Book/CD (English/Fijian) Tales, Poems and Songs from the Underwater World in NZ, Fiji and Hawaii – Debut album in 2000 – ‘Immigrant Story’ and EP album ‘Keep it Real’ in 2005. proudly sponsored/ funded by Creative NZ and Pacific Education Centre. Daren has performed/presented on stages in NZ, Australia, USA, Hawaii, Fiji, Tahiti, Tonga, Rarotonga and Palau since 1999 with dates booked in September 2013 for Ukraine, London and Dubai. “My dream is to take Pacific poetry as far and wide as possible”. Co- Founder of the South Auckland Poets Collective (2007) and Co – Director of Pacific poetry company ‘Niu Naviagations’ (2012). Creative arts Facilitator/ Teacher artist/ Mentor since 2004. A former member of the first NZ/Pacific poets collective “POLYNATION” (Queensland Poetry Festival and Going West Festival 2008). Daren fuses voices of chants, melodies, rhymes, rap and harmonies in Fijian and English into his writings and performances. Themes of his work are drawn from his migration and upbringing in Fiji and NZ. His creations range from contemporary to traditional styles, ancient, new, islands, city, Pacific, arts, language, people, the ocean, culture, passion and life experiences.

“I draw from the strength of my Fijian roots, culture, spirituality, thoughts, feelings, emotions, people, places and time. My writing is a vehicle that provides a powerful ability to express myself and generations gone on a page, performance allows me to that page and recreate for the stage”. Daren is also Co-Director of Niu Navigations with his partner and spoken word poetry artist Grace Taylor.

Video of Daren in performance http://www.youtube.com/watch?v=vOO_TB2EVVE

Василь Махно і видавництво «Крок» презентують книжку «Я хочу бути джазом і рок-н-ролом…» з гуртом Nameless у Коза Барі

19 травня 2013 року о 19:00 у Коза Барі Василь Махно і видавництво «Крок» презентують нову книжку «Я хочу бути джазом і рок-н-ролом. Вибрані вірші про Тернопіль і Нью Йорк» 2013 року разом із гуртом Nameless (Тернопіль, Україна).

Перша книжка серії української поезії видавницва «Крок» представляє вибрані вірші про Тернопіль і Нью Йорк відомого українського поета Василя Махна. Книжка складається з двох частин: «Джаз» і «Рок-н-рол». Вірші в різний спосіб пов’язані з географічними пунктами, котрі відіграла в поетовій долі важливу роль. Цей том, як і всі наступні книжки серії, містить коротке інтерв’ю з поетом, зумисне спроектоване для цього видання.

поезія — мабуть перейде в слова і зникне в провінції
від постійного пошуку сенсу життя і провізії
де все сходить з рук
бліді поетески помалу спиваються
співають пісень — акушерством займаються
і блядством — як вислід душевних мук
Василь Махно

…Юрій Завадський: Найголовніше: сьогодні стиль Вашого поетичного письма впізнається відразу; чи можете розповісти про власне бачення поетики та принципів побудови свого поетичного тексту?
Василь Махно: Я прихильник деталей, я урбаніст, мої поетичні деталі виринають з пам’яті місця, а самі ці місця розпорошені у багатьох сферах від Тернополя і Нью-Йорка до метафізики. На сьогодні я вже бачу свої пагорби та долини, якими мені довелося перейти, щоби пружність поетики та форми не переставали взаємодіяти поміж собою, якимось чином впливаючи на естетику та емоцію вірша. Мої принципи доволі стихійні, якщо говорити про побудову вірша, вони не однозначні й не визначені раз і назавжди. Формально моя внутрішня боротьба поміж верлібром та римованим віршем так і не вирішена; тематично — Нью-Йорк як текст мною до кінця не дописаний, ніяких принципів написання вірша я не маю, бо схильний мислити, що цей словесний вибух твориться з конкретики та метафізики, а тому якомусь аналізові важко піддається…

Василь Махно. я хочу бути джазом і рок-н-роллом. вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк

Василь Махно. я хочу бути джазом і рок-н-роллом. вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк. Тернопіль, Крок, 2013

Книга вийде друком на початку 2013 року.

Василь Махно. я хочу бути джазом і рок-н-роллом. вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк

Ідея та укладання серії: Юрій Завадський
Дизайн обкладинка, макет і верстка: стронґовський

*

Юрій Завадський: Ваша віра в поезію, її голод і її надмірності: відчуваєте, що Ваша робота як поета сьогодні набуває іншого змісту? Чи не змінилося Ваше бачення власного стилю, коли Ви увійшли в інший літературний контекст?

Василь Махно: Дванадцять років тому, коли переді мною постав вибір країни і міста, який для поета може бути самознищенням, або ж новим імпульсом ( і як складеться цього ніхто не може передбачити), я вперше відчув, як Ви висловилися, голод поезії: я тоді накинувся на Нью-Йорк. Вибір, виїзд та нові мовні потоки лише за посередництвом віршів урівноважили голод і надмірність. Я відчув, що Нью-Йорк можна використати як підручний матеріал, ну так, як будівельний матеріал для слів, щоби укласти їх в речення, а речення перетворити на внутрішній ритм вірша. Зміст моєї поезії перетворився на виправдання змісту вибору. Але усе це не прийшло миттєво і не було так легко. Нью-Йорк продиктував мені на вухо моє призначення, він наче відділив мої колишні тернопільські слова та уявлення, показавши нові простори і нові можливості мови – тобто місце її призначення, місце, в якому мова переходить, як в хімічній реакції, у нові сполуки. Переміщення у сучасному світі – і не лише фізичне – не буває без особливого роду втрат. Ці втрати, я б сказав, також мають якийсь позитив, вони таки змінють тебе. У нових, на тоді, віршах про Нью-Йорк я змінив кути зору, виставивши оптику так, щоби через деталі і реальні вулиці міста можна було відчути його українську тему, не приписану атрибутами, а виключно через мову, виключно через голод слів, заповнення ними порожнин у моєму особистому досвіді і досвіді поезії. Мене за цей час змінювали не лише імена, але й країни, міста, летовища, рівнини, пагорби й мови, якесь перенасичення життєвим простором, сучасним і не тільки сучасним.

Юрій Завадський: З усього засилля книг, добрих і не надто, часом стає чуття, щоби вихопити котрусь одну, що не лише надається до читання, але може наповнити наш простір собою. Яких книг бракує Вам, пане Василю, на американському континенті, і якими Ви б хотіли поділитися з Україною?

Василь Махно: Насправді, я перенасичений книгами. Інколи, щоби уявити що книги, які вже написані і які нас оточують, чи ми про це здогадуємося чи ні, аґресивно нападають на нас, – я приходжу до бродвейської крамниці «Стренд» і стою перед різними виданнями, піднімаючись з поверха на поверх. Я бачу книжки щойно завезені з друкарень, раритетні видання, тисячі альбомів з репродукціями; стелажі з поетичними книжками, прозою, мапами… Я знаю, що ці книжки можуть бути потрібні якомусь аспірантові, або вдареному бібліофілові, але їх кількість, зібрана в одному місці, творить простір гармонії і лабіринт небезпеки, тому кожне щойно написане слово, вірш, укладена збірка, – викликають у мене імпульс боротьби за тонкий простір серед тих щільно укладених томів. Я думаю, що книг не бракує, а Інтернет надає можливість читати те, що хочеш і лише час дозволяє читати те, що можеш.

Юрій Завадський: Чи варто остерігатися українській поезії чогось особливо небезпечного? Що може загрожувати літературі, що твориться й існує в певних середовищах і містах, в реґіонах і країнах?

Василь Махно: Якщо поезія відчуває небезпеку – вона відпускає поперед себе прозу. Проза підминає усе й усіх, поезія твориться для тонших повітряних потоків, тому їхнє змагання виключає розмови про переможців. Для української поезії особливо помітних небезпек я не бачу, хоч не можу сказати, що не бачу її світла і тіней. В поезії, на мій погляд, існують золоті, срібні та транзитні часи. У часи переходу вона мусить переорганізуватися, це непростий період для будь-якої літератури: відпадають усталені цінності, ритми і форми, способи вислову, приживається те, що спочатку відкидається, відторгується. Взагалі поетичний вік у поета – нагадує мені коротке, якщо не сказати, миттєве, – життя цикад, вони випалюють своїми голосами якусь частину простору і залишають по собі пам’ять. Поезія вся в пам’яті, якщо пам’ять потрібна, то й поезія продовжує існувати, навіть, якщо це вже й луна по тому, що видавало цей неповторний мелодійний голос. Я колись написав, що поезія зникне в провінції. Я не мав на увазі виключно провінцію географічну, а провінцію, як останню точку, периферію, за якою починається нищення високого, його не сприйняття і не потрібності, що по суті, є смертельною дозою для будь-якого мистецтва. Я уважаю, що пейзаж, себто усе, що оточує поета може впливати на нього, місце також бачиться мені визначальним, але не все цим можна пояснити, інколи якась периферія в одному часі переповнюється талантами, і вони змінюють усе навколо. Звичайно, що такої зміни не потребуюють поки що Нью-Йорк, Париж чи Берлін.

Юрій Завадський: Найголовніше: сьогодні стиль Вашого поетичного письма впізнається відразу; чи можете розповісти про своє власне бачення поетики та принципів побудови свого поетичного тексту?

Василь Махно: Я прихильник деталей, я урбаніст, мої поетичні деталі виринають з пам’яті місця, а самі ці місця розпорошені у багатьох сферах від Тернополя і Нью-Йорка до метафізики. На сьогодні я вже бачу свої пагорби та долини, якими мені довелося перейти, щоби пружність поетики та форми не переставали взаємодіяти поміж собою, якимось чином впливаючи на естетику та емоцію вірша. Мої принципи доволі стихійні, якщо говорити про побудову вірша, вони не однозначні й не визначені раз і назавжди. Формально моя внутрішня боротьба поміж верлібром та римованим віршем, так і невирішена; тематично – Нью-Йорк, як текст – мною до кінця недописаний, ніяких принципів написання вірша я не маю, бо схильний мислити, що цей словесний вибух твориться з конкретики та метафізики, а тому якомусь аналізові важко піддається.

Юрій Завадський: Вірите в порядок?

Василь Махно: В поезії чи у світі? Я вірю у ланцюг випадковостей, які чомусь впорядковані.

Юрій Завадський: Книга про Тернопіль і Нью Йорк: вона може бути книгою про майбутнє?

Василь Махно: Майбутнього ніколи не буває без минулого, наше уявлення про світ й слова підживлюються пам’яттю місця. Тернопіль чи Нью-Йорк – це міста минулі й майбутні, так само, як і вірші про них, не важливо – коли вони написані. Важливо інше – ця книжка, книжка-диптих, джаз і рок-н-ролл, Тернопіль і Нью-Йорк, Схід і Захід, світло і тінь, янь та інь. Це поєднання непоєднуваних міст, місць та пам’ятей, ефект гримучої суміші. У цій книжці вірші колишні й теперіші, я – колишній і теперішній. У ній особлива музика місця, на яку я хотів наголосити у самій назві. Чи вона про майбутнє? Поезія завжди про майбутнє, принаймні, про майбутню тугу за минулим.

Грудень 2012

Презентація роману Руслана Боднарука “Віддзеркалення” у книгарні “Ярослав Мудрий” у Тернополі

15 листопада о 17:00
Презентація роману Руслана Боднарука “Віддзеркалення”.
Книгарня “Ярослав Мудрий”, вул. Руська, 19. м. Тернопіль.

Модератор: Юрій Матевощук

“Погляд, наче причина відображення, як залежність існування від чогось, де префікс «від» є головним комунікатом. Запропонована автором книга це певний виклик тому, що нас оточує, відображення світу в дзеркалі одного погляду. Боротьба еґо та альтер еґо, загадка наших облич та того, що ховається за ними. Текстуальна невагомість, яка нікого не залишить байдужим”

Юрій Завадський: «Молода українська культура багата, емоційна, хоча й надалі підпільна». Автор Наталя ПАСІЧНИК

Чи можна говорити про нову генерацію української школи перекладу?

Я б із більшою радістю говорив про нову ґенерацію українців, які говорять всіма мовами світу ))). Переклад – це завжди паскудство, але ми мусимо часом це робити. Гарний переклад – це інший гарний твір, наче трамплін до ориґінального твору, по який мусиш сягнути, якщо хочеш дізнатися правду про текст. Це як дехто не любить Пабло Неруду українською, але захоплюється в російській інтерпретації. Коли я побачив підрядковий переклад і поряд ориґінал – я закохався в його поезію ще раз, пройшовши криві дороги різномовних перекладів. Неруда прекрасний, і бодай би їм, перекладачам… Інша справа, що зараз є багато молодих талановитих перекладачів, і вони творять важливий відлам культури, і через них українська культура зможе говорити з рештою світу.

Джерело: http://www.litgazeta.com.ua/

Андрій Антоновський і Юрій Завадський у Монотеатрі КУТ у Хмельницькому

Андрій Антоновський і Юрій Завадський
Монотеатр КУТ у Хмельницькому
вулиця Проскурівського підпілля, 34
22 серпня 2012 року о 19:00

*

самомрія –
безхребетна
аватарка
і ти і ти і вони
досвітній тиск
дуоденальні панчохи
теліпаються хідником зціленим
а я в жом в полову
наполовину…

Андрій Антоновський

*

Хочу щоб
мене розуміли
хочу аби розуміли мене
на мене розуміли хочуме
ні хочуро зуменели хочу розумі
тихочеш аби мене розумівти

мова мовити мовати мовато
атомов вомати вомити вати
вети вемо витимо мети

Юрій Завадський

ВАСИЛЬ МАХНО 4 вересня 2012 року в ґалереї “Бункермуз” у Тернополі

ВАСИЛЬ МАХНО
о 18:00 у вівторок 4 вересня 2012 року в ґалереї “Бункермуз” у Тернополі

Під час перебування в Європі Василь Махно візьме участь у Фестивалі “Трьох культур” у Лєжайську (Польща), де разом із Богданом Задурою матиме авторський вечір і презентацію нової книжки у польському перекладі “Дубно, біля Лежайська” (2012). В Україні приєднається до учасників Міжнародного поетичного Фестивалю “Меридіан Черновіц” та Міжнародного Ювілейного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі.

Вірші Василя Махна відзначаються характерною дикцією, ритмом та метафорикою, відкриті до багатокульності світу і сповнені проникливої обсервації, яка становить точку відліку філософської рефлексії. Поезія Василя Махна повноправна учасниця діалогу з сучасною українською та світовою поезією. Богдан Задура, післяслово до “34 wiersze o Nowym Jorku i nie tylko”

2012/04/20-22 – фестиваль Гамселить!

pincet, Zsuf, RaveBox, МО Коза презентують:

фестиваль електронної музики Гамселить!
Тернопіль, 20-22 квітня 2012

20 квітня (п’ятниця)
Рейв / Коза Бар (бульвар Шевченка 23) / 21:00-2:00

Sinestetik (Київ)
DJ GoLets
DJ Loki Lander
zavgosp (dj)
Відео-інсталяція – Андрій Базюта
Вхід – 25 гривень

21 квітня (субота)
Експериментальна музика / галерея Бункермуз (бульвар Шевченка, 1) / 20:00-3:00

V4W.ENKO (Київ)
Mokri Dereva (Київ)
ZSUF (Тернопіль)
IAEA Headquarters (Запоріжжя)
The Workers (Львів)
zavgosp (live) (Тернопіль)
Відео-інсталяція – Андрій Базюта
Вхід – 30 гривень

22 квітня (неділя)
Електронна імпровізація і поезія / галерея Бункермуз / 18:00-22:00

Drumтиatr: Іздрик та Семенчук (Львів)
Андрій Антоновський (Барселона)
ZSUF + Завадський (Тернопіль)
Ecotone + Шубєнков (Львів)
Володимир Білик (Житомир)
& friends (Тернопіль)
Вхід – 15 гривень

Абонемент на весь фестиваль – 50 гривень.

Молодим письменникам вручили спілчанські квитки біля пам’ятника Шевченкові

9 березня, в день народження Тараса Шевченка, вперше в історії Національної спілки письменників України відбулося «шевченківське» вручення членських квитків молодим письменникам. Біля підніжжя пам’ятника генію українського слова у присутності сотень киян та гостей міста, що прийшли вшанувати великого Кобзаря, молоді літератори отримали квитки з рук заступника голови НСПУ Володимира Шовкошитного і секретарів Володимира Барни та Сергія Пантюка. Разом з квитками молоді автори отримали запрошення на загальноукраїнське шевченківське свято. «Слово Шевченка живе і така кількість молодих авторів, які впевнено крокують в літературу, це яскраво підтверджує!» – зазначив у своєму виступі один з наймолодших письмеників Вано Крюгер.

Проте офіційним врученням членських квитків свято не закінчилось. Після святкового знимкування та коментарів для ЗМІ, молода письменницька спільнота перебазувалася до конференц-зали Будинку Письменників, де розпочались святкові поетичні читання. Зрозуміло, що у шевченківські дні все має починатися з Шевченка. Так і сталося, бо першим виступив поет, бард, журналіст і актор Кирило Булкін з моновиставою за поемою Т.Г. Шевченка «Кавказ». Перенесенння класики в сучасну площину виявилося надзвичайно вдалим – йому довго аплодували.

А далі були вірші – і Шевченкові, і свої. Їх читали Ірина Надворна (Ужгород), Ірина Мулярчук і Володимир Биньо (Львів), Наталя Трикаш (Полтава), Анна Лукашева (Донецьк), Галина Мартинюк і Юрко Завадський (Тернопіль), Софія Стасюк (Луцьк), Ірина Мельник (Рівне), Ірина Зелененька і Ольга Зайцева (Вінниця), Анна Атаманенко і Вано Крюгер (Київ). Підтримала поетів молода письменниця-прозаїк з Ялти Олена Масленикова.

Вечір закінчився і непомітно переріс у неформальне спілкування, яке тривало до пізнього вечора. Адже ще однією метою таких заходів є саме налагодження контактів між творчою молоддю та активізація їхньої діяльності.

Джерело: http://ualit.org/…

«СтереоТипи» Юлії Скороди: презентація збірки поезії. Читання-соло

Юлія Скорода - Стереотипи

17 лютого 2012 року (п’ятниця) 19:00
Києва гора, Руський клуб «Культ Ра»
м. Київ, вул. Володимирська, 4

Continue reading «СтереоТипи» Юлії Скороди: презентація збірки поезії. Читання-соло

Інтерв’ю: Андрій Антоновський: «Україна і Каталонія – близнючки»

baton

Андрій Антоновський з Барселони – не лише поет, перекладач з каталонської на українську і навпаки, а й талановитий художник і перформер. Називає себе українським неофутуристом.

Уродженець Хмельницького, Андрій з 2001 року мешкає та працює в Барселоні, де став активним учасником мистецького і літературного процесу Каталонії – автономної області Іспанії. Він регулярно публікується у каталонській періодиці, бере участь у багатьох поетичних та полідисциплінарних фестивалях.

З 2002 року разом зі своєю дружиною, американсько-каталонською перекладачкою Каталіною Джіроною переклав каталонською мовою класиків і сучасних українських авторів – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Павла Тичину, Богдана-Ігоря Антонича, Ліну Костенко, Юрія Андруховича, Сергія Жадана та інших.

Сучасна українська культура, на думку Андрія Антоновського, надмірно вариться у власному соку, тому міжкультурні контакти вкрай необхідні. Своєрідним містком між українською і каталонською літературами в Барселоні стала кнайпа «Летрафіріт», що в перекладі означає «хворі на літери». Там Андрій з Каталіною влаштували вечір української поезії.
Continue reading Інтерв’ю: Андрій Антоновський: «Україна і Каталонія – близнючки»

юрійзавадський крик

Завадський Ю. Крик – Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. – 82 с.
ISBN 978-617-692-005-2
В оформленні обкладинки використана фотографія Ольги Кліпкової.
Дизайн, макет і верстка: Юрій Завадський.

0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0, – нова книга Юрія Завадського не налаштована на спілкування, хоча й зберігає ознаки тексту. Хай навіть цей текст суцільний та чомусь поділений на фраґменти-вірші, книга прагне зробити крок вбік, зісунувшись до щоденної неоформленості та непорозуміння. Яким чином нулі породжують в своїй порожності композиційний згусток і тверду частку одиниці, що таке мова і яким шляхом вона перетворюється, де межа словесності, читаності, етики?

Немає нічого, що було б беззмістовним, існує лише межа, за якою людина не розуміє, не бачить, не чує, – з-за цього кордону виринають окремі знаки, згуки та плями, точки та лінії, риски та відтиски. Із нагромадження цих елементів твориться текст, який ніби й сором дооформлювати, рекреувати, налаштовувати на зрозумілість. Він як відбиток протектора на засніженій дорозі чи раптовий спалах сірника у темряві.

Про автора: Юрій Завадський (1981) – поет, науковець, видавець, перекладач. Працює і мешкає в Тернополі, займається активною видавничою та культурницькою роботою. Відомий виступами з використанням фонетичного матеріалу, що видобувається артикуляцийним апаратом українського мовця. Автор кованої книги “Ротврот” в співавторстві з Андрієм Антоновським (Каталонія) та Василем Гудимою (Україна). Зреалізував музично-поетичний альбом з гуртом ZSUF. Альбом перебуває у вільному завантаженні в мережі через сайти zsuf.org та yuryzavadsky.com.

Видавництво «Крок» засноване в Тернополі Юрієм Завадським. Спеціалізується на виданні художньої літератури, провадить перекладні проекти та програми культурного обміну. З часу заснування, видавництво видало ряд важливих та цінних наукових праць, літературних книг, налагодило бурхливу культурну роботу в Тернополі та поза його межами. Однією з гілок роботи є перекладні проекти, що вилилися в налагодження культурних взаємин з Іспанією, Каталонією, Швецією, Польщею, Австралією, Новою Зеландією, США.

DRUMТИАТР у ТЕРНОПОЛІ І ФРАНКІВСЬКУ

DRUMТИАТР у ТЕРНОПОЛІ

День народження ZSUF
“Коза”, Тернопіль
17 грудня 2011 року о 21:00

Акція відбувається за підтримки видавництва “Крок”.

Вхід – 20 гривень.

Братимуть участь:

Музика:
Drumтиатр (Львів-Станіслав-Калуш) and VJ Samborsky
Futurin (Київ)
Amistad (Дніпропетровськ)
Bodhysatva (Тернопіль)
Adibas (Тернопіль)
Хопта (Тернопіль)
Тренер (Тернопіль-Карістос)

Література:
Розігрів від покоління 87: Мар’яна Судова, Юрій Матевощук, Василь Колісник, Юля Бабак
Юрій Завадський (Тернопіль-Петриків)
Мірко Боднар (Львів)
Мар’яна Максим’як (Львів),
Микола Шпаковський (Львів-Теребовля)
Юлія Скорода (Київ)
Грицько Семенчук (Львів-Проскурів)
Артем Полежака (Київ)
Іздрик (Львів-Калуш)

Livepaint:
SWB (Тернопіль)

Video:
ZSUF

DRUMТИАТР у ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ

18 грудня 18.00, книгарня «Є» в Івано-Франківську (вул.Незалежності, 31)

запрошує на презентацію книги Юрія Іздрика «Underword». Це нова унікальна збірка філософської прози й поезії Іздрика, видана у форматі авторського мистецького альбому. Underword, як і зазначено в титулі — альбом, себто добірка улюблених текстів, колажів і фото автора.
Іздрик знову пропонує нам концептуальну art-book, але цього разу барвисту, гламурну і цілком позбавлену дискурсу.

Модератор – Галина Петросаняк

ГРАЮТЬ DRUMТИАТР

ВХІД ВІЛЬНИЙ І БАЖАНИЙ

DRUMТИАТР ЦЕ

Izdryk Yurko – mc, guitar,piano
Semenchuk Grigory – dj, mc.
Yevhen Samborsky – vj, art
If-Ro – vj, photo

DrumТиАтр видає краут-рокові експерименти в дусі Can або Neu! — звісно ж, з тією самою монотонною читкою. Виникає спокуса порівняти їх з російською хвилею «абстрактного» хіп-хопу (СБПЧ, Есть Есть Есть тощо). З іншого боку, щось подібне міг грати і Tricky — якби виріс десь під Івано-Франківськом і не сприймав би власну музику всерйоз.

http://www.reverbnation.com/drumТИАТР
http://www.myspace.com/drumtuatp
https://www.facebook.com/drumtuatp

день народження ZSUF

zsuf-2011

день народження ZSUF
“Коза”, Тернопіль
17 грудня 2011 року о 21:00

Акція відбувається за підтримки видавництва “Крок”.

Вхід – 20 гривень.

Братимуть участь:

Музика:
Drumтиатр (Львів-Станіслав-Калуш)
Futurin (Київ)
Amistad (Дніпропетровськ)
Bodhysatva (Тернопіль)
Adibas (Тернопіль)
Хопта (Тернопіль)
Тренер (Тернопіль-Карістос)

Література:
Розігрів від покоління 87: Мар’яна Судова, Юрій Матевощук, Василь Колісник, Юля Бабак
Юрій Завадський (Тернопіль-Петриків)
Мірко Боднар (Львів)
Мар’яна Максим’як (Львів),
Микола Шпаковський (Львів-Теребовля)
Юлія Скорода (Київ)
Грицько Семенчук (Львів-Проскурів)
Артем Полежака (Київ)
Іздрик (Львів-Калуш)

Livepaint:
SWB (Тернопіль)

Video:
ZSUF

Презентація збірки “ЛЮДИ” Мар’яни Максим’як у ТЕРНОПОЛІ

Мар’яна Максим’як - Люди

Субота, 17 грудня 2011 року о 18:00
«Бункермуз» мистецька галерея, бульвар Шевченка,1, Тернопіль

Видавництво «Крок» ( http://krokbooks.com/ ) презентує поетичну збірку «ЛЮДИ» – другу книгу молодої авторки Мар’яни Максим’як, яка вийшла друком у видавництві у 2011 році. До неї увійшли вибрані поезії авторки, написані протягом восьми років.

Автор передмови до збірки поет та перекладач Остап Сливинський говорить про вірші Мар’яни наступне: «Рядки Мар’яни Максим’як – найвищою мірою елегійні. Такі, що пишуться, коли розійшлися гості, погасли світла і лишилося тільки одне світло, непевне, нізвідки, ні для кого. Подеколи мені здається, що тут, у цих віршах, більше подиху, ніж письма, уяви чи бачення».

Довідка про авторку:

Мар’яна Максим’як народилась у м. Бучач на Тернопільщині. Закінчила Український Католицький Університет та Львівський національний університет імені Івана Франка. Пише поезію, прозу. Авторка дебютної збірки «Solo душі» («Каменяр», Львів 2004) та збірки вибраних поезій «ЛЮДИ» («Крок», Тернопіль 2011).

Учасниця численних Всеукраїнських та Міжнародних літературних фестивалів та проектів, зокрема літературних тандемів з Тарасом Прохаськом, Мар’яною Савкою, новозеландською поеткою Селіною Тусіталою Марш.

У 2010 році отримала заохочувальну премію літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” за поетичну збірку “Цифри, що танцюють”. Активна у галузі відеопоезії, її відео вірші у 2011 увійшли до шорт-лісту двох Всеукраїнських відеопоетичних премій («БУК» та «CYCLOP»). Вірші перекладено англійською мовою та на іврит.

Живе та працює у Львові.

КРОК НАЗУСТРІЧ САМОМУ СОБІ: З Юрієм Завадським розмовляє Наталя Пасічник

…Переклад — це завжди паскудство, але ми мусимо часом це робити. Гарний переклад — це інший гарний твір, наче трамплін до оригінального твору, якого мусиш сягнути, якщо хочеш дізнатися правду про текст…

..От котроїсь жовтневої суботи ми о п’ятій ранку йдемо на дах певного будинку всі разом читати вірші та записувати все на відео. Якщо люди здатні на таке божевілля, то, гадаю, поезія ще комусь потрібна у цьому триклятущому світі краваток і посвідчень…

…В мене кілька проектів наразі. Один — книга “Хлор” у співпраці з Андрієм Антоновським. Інший — продовження роботи з гуртом “ZSUF” і запис наступних треків їхньої музики і моєї фонетичної поезії. Плюс вихід моєї великої книги, на що я мушу спромогтися до наступного літературного вересня. А ще, мабуть, зникну з преси як особа, в якої беруть інтерв’ю, бо маю намір справедливо вимагати гонорару за свої словa…

Джерело: http://www.exp21.com.ua/…

Пйотр Мацєжинський: “Я б не хотів, щоб мої тексти читали в школах”.

Пйотр Мачєжинський (фото: Домінік Фіґєль)
фото: Домінік Фіґєль

Пйотр Мацєжинський (Piotr Macierzyński) — досить відома і, водночас, досить суперечлива постать сучасної польської поезії. Його вірші зачіпають за живе, викликаючи захоплення або ж обурення. Аналогічно розходяться думки критиків. Легко оцінювати творчість класика, введеного в пантеон святих від літератури, ризиковано говорити про вірші живого поета. Найкращий коментар — то автокоментар. Пропонуємо інтернет-розмову з  Мацєжинським про його творчість та переконання. Наталя Лобас

Наталя: Скільки має спільного Пйотр Мацєжинський  з Твоїх віршів із реальним Мацєжинським?

Пйотр: Я б хотів, щоб якнайбільше, і в певному сенсі так, як є. Твір завжди спирається на переживання, роздуми, лектури автора. Навіть якщо це почуті історії — почуті, а отже переосмислені тим, хто пише. Навіть вимисел обмежується досвідом автора.  Але є також другий бік цієї фальшивої монети. Мова — знаряддя недосконале. Бреше. Не передає реальності. Крім того, і так ми завжди показуємо лише фрагмент. Навіть якби ми хотіли поставити знак рівності між автором та ліричним суб’єктом, такі дії приречені на поразку. А шкода.

Continue reading Пйотр Мацєжинський: “Я б не хотів, щоб мої тексти читали в школах”.

20 грудня, 19.00, Львівська обласна філармонія. ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ: «Лексикон інтимних міст»

Львівська обласна філармонія та ГО «Форум видавців» представляють:

творчий вечір
ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ

«Лексикон інтимних міст»

ВЕДУЧИЙ – Юрій Винничук

20 грудня, 19.00
Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7)

Продовжуючи свій тур презентацій книги «Лексикон інтимних міст», Юрій Андрухович також завітає і до Львова. На львів’ян чекає не лише презентація книги та автограф-сесія, а й масштабний творчий вечір. Під час заходу йтиме розмова про нове творіння автора, а також відбудеться читання вже знаних улюблених текстів.

Запрошуємо усіх львів’ян та гостей міста відвідати цю непересічну подію.

Вартість квитків – 30, 50, 70 гривень (студентам і пенсіонерам – знижка). Квитки можна придбати в касах Львівської обласної філармонії та на сайті kvytky.ua.

Партнер заходу – готель «Леополіс»

Головний інформаційний партнер – радіо «Львівська хвиля»

Інформаційні партнери:
Lviv Today, ВГОЛОС, kultura.lviv.ua, ZAXID.NET, my.relax, VISIT.LVIV, У ЛЬВОВІ, RIA ЛЬВІВ, 032 UA

Акредитація преси: litfest@bookforum.com.ua

Інтерв’ю з Юрієм Завадським, питає Наталя Пасічник

…Є кілька українських поетів, яких я шаную. Вони – жорсткі, холодні, мармурові. Їхній погляд на літературу зверхній, проте вони залежні від неї, як від азоту. Вони – науковці. Це, я вважаю, чудово…

…Свобода, нерівність і розбрат – також чудові цінності, що особливо актуальні в нашому світі. І вони штовхають нас на подвиги…

… Мрію про жорстку конкуренцію та підпілля, про якість і силу, про світову славу і світовий вплив. Про що ще мріяти?..

…Бажаю переставати писати й братися за розум. Бажаю писати, і в такому разі нарікайте на себе…


Джерело: http://www.culbit.com/…

Літстудія 87: sun behind the clouds

8 жовтня о 06:00 за місцевим часом відбулись закриті літературні читання літературної студії 87 “Sun behind the clouds”. У читаннях брали участь Богдан Боденчук, Юлія Валах, юрійзавадський, Юрій Матевощук, Мар’яна Судова, Юлія Бабак. Музичний супровід: Святослав Стадничук та Андрій Чупік. Зйомка: Вова Луцишин.

Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”

29 жовтня 2011 року о 17:00 в барі Коза
презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
у перекладах українською мовою львів’янина Лева Грицюка.
Книга видана у Тернополі видавництвом “Крок”.
Проект здійснено за підтримки Шведської Культурної Ради.

Continue reading Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”

Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”

18 поетів із Гетеборга

29 жовтня 2011 року о 17:00 в барі Коза
презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
у перекладах українською мовою львів’янина Лева Грицюка.
Книга видана у Тернополі видавництвом “Крок”.
Проект здіснено за підтримки Шведської Культурної Ради.

Інформаційна підтримка:
koza.te.ua, krokbooks.com, yuryzavadsky.com, levhrytsyuk.blogspot.com,
intb.te.ua, provse.te.ua, anons.te.ua, strng.org, galychyna.info

Юрій Завадський: «Я намагаюся видавати те, що сам хочу бачити на своїй книжковій полиці»

…Як читач деструктивний, читаю фраґментами, обираючи кілька книг одразу, читаю невпорядковано, не слідкуючи за сюжетами, бо не в тім цікавість. Відтак змішую тексти, присмачуючи матюками за кермом і ґречністю недоброзичливців. Ця прикра ілюзія, що «я читаю», давно мусить бути розвіяна, читання неперервне, лишень бери та лови, співпереживай чи байдужій, втікай, але не втечеш. Внутрішньої тиші досягнути можна, але якось не бажано. Книги цікаві корінцями, полями, порожніми сторінками. Пам´ятаю страх перед ориґіналом «Русалки Дністрової»: текст давно відійшов у тінь паперу, клею, нитки…

Джерело: http://bukvoid.com.ua/…

20 хвилин: Новозеландська поетеса представила тернополянам свою книгу

Селіна Тусітала Марш навчає новозеландської й тихоокеанської літератури і літературної творчості в Університеті Окленду, Нова Зеландія. Вона є першим островитянином, який отримав ступінь доктора філософії на новозеладському факультеті англійської філології.
Новозеландська поетеса Селіна Тусітала Марш вперше завітала в Україну. Використовуючи мову тіла, читала свої поезії і для тернополян в галереї “Бункермуз” 21 вересня.
Зустріч виявилася дещо імпоровізаційною, а тому не всі охочі могли поспілкуватися із гостею, каже тернопільський письменник Юрій Завадський.
– Селіна є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові, – розповідає він. – На моє запрошення вона погодилася відвідати ще одне західноукраїнське місто – Тернопіль.
Літераторка презентувала свою першу книгу, назва якої у перекладі із новозеландської звучить приблизно “Тихоокеанський островитянин, який швидко говорить”. До речі, у 2009 році вона отримала за неї національну премію.
– Ми познайомилися із Селіною через Інтернет, – продовжує Юрій. – Я переклав кілька її текстів українською мовою і надіслав їй. Якщо чесно, працювати з поезіями авторки було досить складно. Адже мова жителів Нової Зеландії трохи специфічна.
Окрім робіт поетеси, зацікавило тернополянина ще й походження Селіни. За його словами, вона має має самоанське, тувалійське, британське і французьке походження. Мама – самоанка, а тато – європеєць. Свого часу вони емігрували в Нову Зелендію.
– Мама Селіни була неписьменною, але дуже хотіла, щоб її донька зростала у звичаях і традиціях Нової Зеландії, – каже він. – Проте поетеса шкодує, що майже не розмовляє самоанською мовою. У 2004 році Селіна Тусітала Марш захистила докторську дисертацію з англійської філології. До речі, вона – єдини вихідець із Тихоокеанських островів, яка захистила дисертацію. Вона вивчала літературу місцевих культур, і у своїй роботі відкрила світові імена раніше невідомих літераторів. Наразі поетеса викладає в Оклендському університеті, який входить у 50 найкращих вузів світу.
Звертаючись до тернополян, новозеландська гостя заговорила українською – “Добрий день”. Ще, як вона розповіла, знає слово “дякую” та записала всі назви страв, які їла в Тернополі.
– Тусітала – це моє дівоче ім’я, – говорить вона. – Тусі означає “вказувати початок”, а “тала” – “історія, розповідь, байка”. Перший свій вірш написала в 11 років про небезпечність атомної бомби. Він викликав резонанс серед людей, і я зрозуміла, що можу силою слова впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві. Тож найбільше змальовую проблеми місцевого населення, але не забуваю і про інтимну лірику.
Поезію Селіни Тусітали Марш люблять новозеландські письменники, бізнесмени й навіть міністри. Кілька творів вона зачитала й тернополянам. Читаючи, жінка не просто дивилася в книгу. Вона увесь час імпульсивно жестикулювала, ніби малювала в повітрі якісь образи. До того ж, читання супроводжувала музика.
– Я люблю не тільки читати свої тексти, а й показувати їх, – акцентує гостя. – Хочу, щоб люди проникли всередину моїх віршів, відчули їхнє дихання.
Наприкінці зустрічі поетеса висловила сподівання, що в майбутньому ще обов’язково завітає в Тернопіль, щоб продовжувати вивчати українські традиції.

Наталія БУРЛАКУ

Джерело: http://te.20minut.ua/…

ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ І ВИДАВЦЕМ ЮРІЄМ ЗАВАДСЬКИМ В ТОО НСПУ

ТОО НСПУ ЗАПРОШУЄ:
У рамках «Літературних четвергів»
29 ВЕРЕСНЯ О 17 00

ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ І ВИДАВЦЕМ ЮРІЄМ ЗАВАДСЬКИМ
У програмі:
– Авангард і традиція в літературі;
– Видавнича справа в Україні;
– Поезія Юрія Завадського;

Модерує Наталя Пасічник
Адреса: вул. Й. Сліпого, 3,
ТОО НСПУ.

Selina Tusitala Marsh at Bunkermuz gallery, Ternopil, Ukraine / Cеліна Тусітала Марш у ґалереї Бункермуз, Тернопіль, Україна


Селіна Тусітала Марш /Selina Tusitala Marsh/ на video.tochka.net

AU/UA: Contemporary Poetry of Ukraine and Australia / Сучасна поезія України та Австралії

AU/UA

AU/UA

Contemporary Poetry of Ukraine and Australia
Edited by Les wicks, Yury Zavadsky and Grigory Semenchuk
Digital book
/
Сучасна поезія України та Австралії
За редакцією Леса Вікса, Юрія Завадського і Григорія Семенчука
Цифрова книга

AU/UA: Сучасна поезія Австралії та України /Упор. Лес Вікс, Юрій Завадський і Григорій Семенчук. ― Тернопіль-Сідней: Крок, Meuse Press, 2011. ― 126 с.

Дизайн обкладинки: стронґовський
Макет і верстка: Юрій Завадський
Мова видання: англійська, українська.

Download PDF / Завантажити PDF (9,6 MB)

Ha!art: Piotr Macierzyński na Ukrainie

Niezwykle miło nam poinformować, że konsekwentnie wydawane przez Korporację Ha!art wiersze Piotra Macierzyńskiego doczekały się ukraińskiego przekładu. Książka pt. “тьфу, тьфу” (czyli “tfu, tfu”) to wybór czterdziestu pięciu wierszy w tłumaczeniu Н.Лобас і Ю.Завадського. Tom ukazał się nakładem wydawnictwa Kpok.

Джерело: http://ha.art.pl/…

Юрій Завадський на Шостому міжнародному літературному фестивалі у Львові 2011 року

14\09 8:30-9:45 Пауло Ферраз (Бразилія) та Андрій Антоновський (Україна-Каталонія). Модератор Юрій Завадський. ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперніка, 14). Подвір’я

15\09 13:30-15:00 Лес Вікс (Австралія). Модератор Юрій Завадський. Авторська зустріч. Ресторація “Дім Легенд” (вул. Староєврейська, 48). Бібліотека.

15\09 14:00-15:30 “Оманлива близкість: Перекладати з польської”. Учасники Остап Сливинський, Юрко Іздрик, Маріанна Кіяновська, Юрій Завадський Модератор Андрій Бондар. Дискусія. Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6). Конференц-зал.

16\09 14:00-15:30 “Поет в еру глобалізації.” Учасники Гріцман Андрєй (США\Росія), Василь Махно (США\Україна), Фістон Мванза (Конго\Австрія), Андрій Антоновський (Каталонія\Україна), Сяргей Прилуцький (Білорусь\Україна) Модератор Юрій Завадський. Театр «Воскресіння» (пл. Ген. Григоренка, 5). Чорний зал.

16\09 15:00-16:30 Лес Вікс (Австралія) і Селіна Марш (Нова Зеландія). Модератор Юрій Завадський. ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперніка, 14). Подвір’я.

16\09 17:30-19:00 “Англійське в контексті українського”. Андрій Маслюх, Вірляна Ткач, Мар’яна Прокопович, Ілля Ракош, Юрій Завадський, Олександр Красюк. Модератор Андрій Маслюх. Дискусія. ЛОІППО (вул. Огієнка, 18-а). Актовий зал.

16\09 19:00-20:30 Мерічель Кукурелья-Джорба (Каталонія) та Юрій Завадський (Україна). Модератор Андрій Антоновський. Читання-тандем. Книгарня «Є» (пр. Свободи, 7).

16\09 21:30-23:00 ХЛОР: юрійзавадський\Андрій Антоновський\ZSUF. Вхід – 25 UAH. Фестиваль-ресторація “Лівий берег” (пр. Свободи, 28).

17\09 14:00-15:30 Селіна Марш (Нова Зеландія). Модератор Юрій Завадський. Авторська зустріч. ЛОІППО (вул. Огієнка, 18-а). Конференц-зал.

17\09 19:30-21:30 Гала-концерт фестивалю “Молода Республіка Поетів – 2011”. Ведучі: Микола Шпаковський і Валерія Харламова. Також читають: Артем Захарченко, Юрій Завадський. КМЦ “Дзига” (вул. Віременська, 35). Галерея.

Дитячий літературний конкурс «КРОК ДО МРІЇ»

Крок до мрії

Видавництво «Крок»
Літературна студія «87»
Літературна студія для дітей «Аз-Буки»
Клуб розвитку сім’ї «Карусель»
ГО Форум видавців

представляють у Тернополі
загальноміський дитячий літературний конкурс
«КРОК ДО МРІЇ»

Вік учасників — від 10 до 16 років.
Приймаються твори в номінаціях:
поезія (не менше п’яти віршів)
проза (не менше трьох оповідань)

Журі:
Юрій Завадський, поет, керівник видавництва “Крок”
Григорій Семенчук, поет, менеджер Форуму видавців у Львові
Микола Шпаковський, поет, музикант, культурний активіст
Юрій Матевощук, поет, координатор літературної студії “87”

У номінаціях Поезія і Проза журі визначає переможців:
1 місце – видання окремою книгою добірки творів
2 місце – грошова премія 250 грн
3 місце – грошова премія 150 грн

Просимо надсилати інформацію про себе, контактну інформацію і твори на електронну адресу krokbooks@gmail.com або поштою: Видавництво Крок, а/c 554, Тернопіль-27, 46027. Конкурсні матеріали приймаються до 1 жовтня 2011 року. Оголошення результатів 10 жовтня 2011 року.

Інформація про конкурс на сайті http://krokbooks.com

Антологія молодих поетів Львівщини ”Рай До Лі”

Шановні друзі!

Видавництво ”Крок” у співпраці з Юрієм Завадським запрошує Вас долучитися до створення антології молодих поетів Львівщини ”Рай До Лі”.

Програма роботи над антологією передбачає не лише видання книги, але і проведення зустрічей з учасниками проекту в культурних центрах України.

Присилайте нам свої твори (не менше 10), інформацію про себе та фотографію до10.10.2011 р.

Електронна пошта: zbirka20@meta.ua або pusatu@yandex.ua

З приводу додаткової інформації просимо звертатися за телефонами:
+380979726387 – Катя Фігура
+380978045500 – Соломія Ковалів

Чекаємо на Ваші твори!

Запрошуємо на Шостий Літературний Фестиваль у Львові

Середа

14.09 08:30
ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперніка, 14) подвір’я
Читання-тандем: Пауло Ферраз (Бразилія) та Андрій Антоновський (Україна-Каталонія). Модератор Юрій Завадський.

14.09 17:00
Книгарня “Є” (просп. Свободи, 7)
Читання-тандем: Едуард Кармона (Каталонія) та Ірина Шувалова (Україна) Модератор Вікторія Наріжна.

14.09 19:00
Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7).
6.Львівський міжнародний фестиваль: Preview.
Учасники: Ерленд Лу (Норвегія), Лес Вікс (Австралія), Арво Валтон (Естонія),Пауло Ферраз (Бразилія), Тер’є Геллесен (Норвегія), Фістон Мванза (Конго), Софі Кук (Великобританія), Глєб Шульпяков (Росія), Василь Махно (Україна\США), Тозан Алкан (Туреччина), Арно Каменіш (Швейцарія), Марія Мартисевич (Білорусь), Анетта Камінська (Польща), Віктор Неборак (Україна), Галина Крук (Україна), Маріанна Кіяновська (Україна), Андрій Боднар (Україна), ГУРТ “СОНЦЕКЛЬОШ”.
Квитки в касі ЛОФ і на сайті kvytky.ua. 40\20 UAH.

Четвер

15.09 13:30
Ресторація “Дім Легенд” (вул. Староєврейська, 48). Бібліотека
Авторська зустріч: Лес Вікс (Австралія). Модератор Юрій Завадський.

15.09 14:00
Центр міської історії Центрально-Східної Європи (вул. акад. Богомольця, 6). Конференц-зал
Дискусія: “Оманлива близкість: Перекладати з польської”. Учасники Остап Сливинський, Юрко Іздрик, Маріанна Кіяновська, Юрій Завадський Модератор Андрій Бондар.

15.09 16:00
Обласна науково-педагогічна бібліотека (вул. Зелена, 24)
Авторська зустріч: “ЛЮДИ”. Мар’яна Максим’як.

15.09 17:30
КМЦ “Дзига” (вул. Вірменська, 35). Галерея
Читання-тандем: Пйотр Мацєжинський (Польща) і Мирослав Боднар (Україна) Модератор Наталія Лобас.

15.09 18:30
Книгарня «Є» (просп. Свободи, 7)
Читання-тандем: Томас Аріас (Каталонія) та Сергій Жадан (Україна). Модератор Григорій Семенчук.

П’ятниця

16.09 14:00
Театр «Воскресіння» (пл. Ген. Григоренка, 5). чорний зал
Дискусія: “Поет в еру глобалізації.” Учасники Гріцман Андрєй (США\Росія), Василь Махно (США\Україна), Фістон Мванза (Конго\Австрія), Андрій Антоновський (Каталонія\Україна), Сяргей Прилуцький (Білорусь\Україна) Модератор Юрій Завадський.

16.09 15:00
ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперніка, 14) подвір’я
Читання-тандем: Лес Вікс (Австралія) і Селіна Марш (Нова Зеландія). Модератор Юрій Завадський.

16.09 17:30
ЛОІППО (вул. Огієнка, 18-а). Актовий зал
Дискусія: “Англійське в контексті українського”. Андрій Маслюх, Вірляна Ткач, Мар’яна Прокопович, Ілля Ракош, Юрій Завадський, Олександр Красюк. Модератор Андрій Маслюх.

16.09 19:00
Ресторація “Дім Легенд” (вул. Староєврейська, 48). Бібліотека
Читання-тандем: Мар’яна Максим’як (Україна) і Селіна Марш (Нова Зеландія) Модератор Катерина Оніщук.

16.09 19:00
Книгарня «Є» (пр. Свободи, 7).
Читання-тандем: Мерічель Кукурелья-Джорба (Каталонія) та Юрій Завадський (Україна). Модератор Андрій Антоновський.

16.09 21:00
КМЦ “Дзига” (вул. Вірменська, 35). Галерея
Читання-марафон: Проект “UA\AU”. Учасники Лес Вікс (Австралія), Мирослав Боднар, Ірина Загладько, Наталя Білоцерківець, Галина Шиян (Україна).

16.09 21:30
Фестиваль-ресторація “Лівий берег” (пр. Свободи, 28).
Текст\музика: ХЛОР: юрійзавадський\Андрій Антоновський\ZSUF. Вхід – 25 UAH

Субота

17.09 14:00
ЛОІППО (вул. Огієнка, 18-а). Конференц-зал
Авторська зустріч: Селіна Марш (Нова Зеландія). Модератор Юрій Завадський.

17.09 16:00
ЛОІППО (вул. Огієнка, 18-а). Конференц-зал
Читання-тандем: ХМАРИ НАД ХРАМАМИ. Сучасна грузинська поезія у перекладах Наталі Трохим, Оксани Лозової та Ярини Черняк. Модератор Ярина Черняк.

17.09 19:30
КМЦ “Дзига” (вул. Віременська, 35). галерея
Читання-марафон: Гала-концерт фестивалю “Молода Республіка Поетів – 2011”. Ведучі: Микола Шпаковський і Валерія Харламова. Також читають: Артем Захарченко, Юрій Завадський.

Неділя

18.09 19:30
КМЦ “Дзига” (вул. Вірменська, 35). галерея
Читання-марафон: Гала-концерт фестивалю “Молода Республіка Поетів – 2011”. Ведучі: Микола Шпаковський і Валерія Харламова. Також читають: Мар’яна Савка, стронґовський.

Джерело: http://bookforum.ua/event станом на 5 вересня 2011 року

Програма туру каталонських поетів

Каталонські поети в Україні

Каталонці повертаються до України!

7 вересня у Харкові, 8 вересня у Дніпропетровську, 10 вересня в Одесі, 12 вересня у Тернополі, 14-15-16 версня у Львові. Протягом туру презентуватиметься книга “КАПСУЛА”, надрукована у видавництві “Крок”. Книгу можна буде придбати під час зустрічей та під час Форуму видавців на стенді видавництва “Крок” (Львів, проспект Свободи).

Каталонська поезія в Україні / Càpsula de poesia catalana – gira per Ucraïna / Catalan Poetry in Ukraine – Tour



КАПСУЛА: камінь, пташка, дівчина. Сучасні каталонські поети.

Томас Аріас – Мерічель Кукурелья-Джорба – Едуард Кармона

http://batacat.livejournal.com/

http://krokbooks.com/

http://yuryzavadsky.com/

“>https://www.facebook.com/event.php?eid=226361367416856

http://knugarnya-ye-kh.livejournal.com/

http://kharkiv.dyvy.info/literature/1250

Дніпропетровськ – 8 вересня – арт-центр “Квартира” (Червона площа, 3, кв.1), – о 19:00 годині

http://yuryzavadsky.com/1613

https://www.facebook.com/event.php?eid=280790075267813

Тернопіль – 12 вересня – Мистецька галерея БункерМуз (бульвар Шевченка, 1) – о 18:00 годині

Львів – 6-ий Львівський міжнародний літературний фестиваль:

14 вересня – Едуард Кармона та Ірина Шувалова. Модератор Вікторія Наріжна – Книгарня Є (Проспект Свободи, 7) – 17:00 – 18.30 годині

“>http://www.bookforum.com.ua/news/20110815/2860.html

16 вересня – Томас Аріас та Сергій Жадан. Модератор Григорій Семенчук – Книгарня Є (Проспект Свободи, 7) – 19:00 – 20.30 годині

“>http://www.bookforum.com.ua/news/20110815/2855.html

http://yuryzavadsky.com/

http://batacat.livejournal.com/