Category Archives: Friends/Друзі

Daniel Boysen – AF KROP Af Yury Zavadsky

Daniel Boysen

Kroppen og dens væsker flettes ind i digtene og spreder sig ud over siderne i voldsom ukrainsk digtsamling.

Allerede i det første digt, ’Når du møder nogen’, fornemmes en voldsomhed i sproget, en desperation hos digteren : ”For at du kan føle dig som et menneske, med hænder og øjne / må nogen skære nogens hals over.” Digtet fortsætter i en kombination af hverdag og almenmenneskelig forståelse, hvor det kobles sammen til at skære nogens hals over; friheden kommer fra en magtudøvelse, friheden er født af blod. Det er stærkt og kan samtidig virke voldsomt.

Efterhånden som læsningen skrider frem, bliver det mere og mere tydeligt at samlingen bæres af vold og sex – af undertrykkelse og frigørelse og kroppens væsker, der er bl.a. ødelagte vaginaer, urinpøle og afrevne ben. Sproget er fyldt med patos, lige til bristepunktet og måske lidt over, med en magtesløs vrede.

Særligt fint bliver det, når der er en skrøbelighed, nærmest sårbarhed i digterens sprog som fx her: ”På overetagen / hvor jeg ikke kan tale / kan jeg ikke køre nogen vegne / alle udgange er kontrolleret / og jeg kan ikke tale. / Hvordan skal jeg afgøre / om jeg er ønsket af det her system / fuld af døde kroppe, kogte, ubehårede”.

’Af krop’ giver et interessant indblik i en tilværelse, der hele tiden er ved at gå under. Digtene er ikke udgivet i Ukraine, fordi de kritiserer et land, der ifølge digteren ikke er klar til det. Derfor har Yury Zavadsky bl.a. sagt: ”Det her er den sværeste bog, jeg nogensinde har skrevet. Hvis det fortsætter sådan, kommer den næste bog til at slå mig ihjel.”

Claus Ankersen, der har oversat udvalget, giver en kort introduktion til forfatteren i forordet : ”Yury Zavadsky begyndte at skrive digte i midten af halvfemserne og debuterede i ’99. Han bekender sig hverken til en bestemt litterær generation eller bevægelse, men erkender at hans digte er beslægtede med digte af polske Roman Honet og tjekkiske Jana Orlová. I 2005 udgav han en samling ubetitlede digte uden titel og renset for metaforer og sammenligninger i et forsøg på at nærme sig en ren og asketisk tekst.”

https://litteratursiden.dk/…

Final conference of the project Writers Against Hate Speech

On December 3 Writers House of Georgia will host the final conference of PEN Georgia project Writers Against Hate Speech.
The project aims to start a dialogue on Hate Speech and raise its public awareness in the countries of Eastern Partnership (Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova, Ukraine). There will be three public lectures and a conference held in frames of the project.

Conference speakers and project contributors are:
Hasmik Simonian (Armenia);
Marine Petrossian (Armenia);
Ali Novruzov (Azerbaijan);
Günel Mövlud (Azerbaijan);
Volha Hapeyeva (Belarus);
Irakli Lomouri (Georgia);
Ketevan Kantaria (Georgia);
Inna Cebotari (Moldova);
Paula Erizanu (Moldova);
Ostap Slyvynsky (Ukraine);
Yury Zavadsky (Ukraine).

Another contributor is a Belarussian author Uladzislau Ivanou, who is not able to attend the conference.

The authors will present speeches on Hate Speech in their home countries and about the fight against it. Their articles related to the speech topics are published on the project webpage www.hatecontrol.ge
The project is supported by Black Sea Trust for Regional Cooperation — A Project of the German Marshall Fund.

Attendance is free.
Please fill out the registration form if you want to attend the conference: https://forms.gle/WU7BizphNWsH4rsi8

Duration: 10:30 – 16:00

Location: Writers House of Georgia, Ivane Machabeli st. #13

Ілона Вітковська – з книжки “Люцифер перемагає” / Ilona Witkowska – z tomiku “Lucyfer zwycięża”

Люцифер перемагає

пташки, пташки
ці фестони світла
вони – колючий дріт

*

мудрощі з-під магазину й церкви

а після випивки буду сцяти у вікно та кричати –
мабуть щось із блядь,
саме слово блядь,
ціла ріка повільного веслування потемки

*

психоделічний папужка

не спалося, то я встав,
поїв картоплі з цибулею,
а потім пестив твої перси й лоно.
ти розставила ніжки як песик;

дуже тебе люблю.

я не почуваюся виїбаною,
почуваюся обдуреною.

я не почуваюся виїбаною,
почуваюся обдуреною.

*

знаю про любов усе

любов для мене

 

Переклад з польської Юрія Завадського, 2018 рік за виданням Ilona Witkowska, Lucyfer zwycięża, Wydawnictwo: Korporacja Ha!artISBN: 978-83-65739-24-7, 2017

 Фото авторки зі сторінки http://kriscwik.blogspot.com/…

Фестиваль ГАМСЕЛИТЬ 20-23/04/17

Фестиваль ГАМСЕЛИТЬ
музика | медія-арт | лекції

Шостий міжнародний фестиваль експериментальної музики та медія-мистецтва. Проходить у Тернополі з 2012-року як триденний маратон.

Фестиваль Гамселить пройде вже шостий раз. Кожної весни він збирає у Тернополі шанувальників передової електроніки та експериментального мистецтва. Декілька років тому він почав супроводжуватися виставкою медія-арту. На фестивалі вже виступали десятки видатних музикантів з України та Европи. Цього разу крім вітчизняних достойників будуть представники Бельгії, Канади, Німеччини та Польщі.

Окрім музики фестиваль це і просто чудова нагода потусити вихідні у Тернополі, потинятися по закладах, почілитися біля озера, насолодитися мега-смішними цінами:) Кінець квітня прекрасна пора для цього.

Основні події фестивалю відбуватимуться у цікавій льокації в центрі міста, яку ми оголосимо трішки згодом.

Програма фестивалю на сторінці: http://hamselyt.te.ua/
Фейсбук-подія

Багатоголосся у Львові

14690942_875884889213495_459058093354447074_n

28, 29, 30 жовтня у “Дзизі” – поетичні читання у рамках спільного форуму литовських, українських, білоруських письменників “Багатоголосся у Львові”.
Найкращі українські поети і перекладачі познайомлять присутніх із текстами авторів, знакових для литовської та білоруської літератур. Присутні матимуть унікальну можливість долучитися до світу інших мов, інших мов культур.

Щовечора початок о 18:00.
Вхід — вільний.

Корнеліус Плателіс – Катерина Калитко
Дайва Чепаускайте – Юлія Мусаковська
Юргіта Яспоніте – Катріна Хаддад
Біруте Йонушкайте – Валянціна Аксак
Відас Моркунас – Олена Гусейнова
Артурас Валіоніс – Олена Герасим’юк
Тадас Жвірінскіс – Ірина Старовойт
Уладзімір Арлов – Юрій Завадський

Подробиці тут: http://dzyga.com/

Гурт «Субпродукт» з програмою «Автобус в Умань»

20:00
Інтелектуальний бар Lacan
вул. Пушкінська, 74

​Гурт «Субпродукт» з програмою «Автобус в Умань»
Юрій Завадський, Андрій Капуста, Тимур Скорбенко, Ростислав Ковальчук, Богдан Супрунюк

Чи не єдиний сучасний автор «фонетичної поезії» в Україні Юрій Завадський продовжує авангардну традицію європейської літератури, працюючи зі звуковими формами тексту.
Звукове середовище, що його творить гурт «Субпродукт» , насичує простір і насичує свідомість. Ефект досягається застосуванням сучасних аналогових та цифрових пристроїв, що трансформують реальний звук і електричний сиґнал у єдиний потік. Тенденція до безпредметності, якою відоме музичне середовище Тернополя, доповнена ословленням окремих фраґментів, вербалізацією та монетизацією, за яку відповідає Завадський. «Транспортна» тема відносить увагу до кібернетичної сутності сучасної людини. Це поєднання «нойзу» та «поезії», що змушує слухача зазирнути в себе та відчути себе собою.

Юрій Завадський (вокал, вініли, інтонаруморі, звукорежисура),
Тимур Скорбенко (вокал, какофонатор, лупери, доґ-блаббер),
Ростислав Ковальчук (ударні, спецефекти, бітмашина),
Андрій Капуста (деки, лупери, спецефекти),
Богдан Супрунюк (вокал, каосилятор, спецефекти, діджеріду)

(Всі – Тернопіль)

Відомості про акцію:
http://www.dofa.fund/literaturna
http://supbrodu.tk/

Ternopilski Noizovi Vechory

20160915_tnew

Перший міжнародний фестиваль “Тернопільські нойзові вечори”
15-16 вересня 2016
Тернопіль

FCKN BSTRDS (EU)
Alien Autopsy (Ukraine)
BSE (Netherlands)
Eduard Escoffet (Catalonia)
Gods Wil (Netherlands)
Kutwyv (Ireland)
PARASNOL (Netherlands)
PGR (Italy/Norway)
Shablia (Ukraine)
Subprodukt (Ukraine)

15/09, четвер – галерея Бункермуз
16/09, п’ятниця – винарня Заратустра (R.I.P.)

початок концертів о 19:00

абонемент на два дні фестивалю – 80
квитки на кожен день по 50
з приводу купівлі абонементів звертатися електронною поштою – pincet.promo@gmail.com

Форум видавців / Літфест у Львові 12-18.09.2016

poster2

15/09
11:00 Аґнон @ Палац Потоцьких, дзеркальна зала
15:00 Ґінтарас Ґраяускас (Литва) @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
17:00 Лучук і Завадський: Перверзопоезії @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
19:00 Славомір Схути (Польща) @ Коперника 17, UNDERGROUND

16/06
14:00 Ярослав Міколаєвські (Польща) @ Вірменський дворик, Libraria Speak Easy Bar
15:00 «Теорія змови» Владислава Ахроменка @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
15:00 Медіасцени з Марецьким @ Коперника 17, UNDERGROUND
16:00 Денні Ваттін (Швеція) @ Коперника 17, UNDERGROUND
17:00 Пол Даттон (Канада) @ Коперника 17, UNDERGROUND
18:00 «Бачу сни» Христини Сирової і Тараса Квітика @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
18:00 Клаус Анкерсен (Данія) @ Коперника 17, UNDERGROUND
20:00 Поетична збірна Тернополя @ Федорова 12, Чарівний ліхтар

17/09
13:00 Йоанна Лєх (Польща) @ Вірменський дворик, Libraria Speak Easy Bar
14:00 Білоруськомовні книжки: навіщо-чому-тут? @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
15:00 «Сільські вісті» + «Трубачі з Підгорбиків» @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
19:00 Пьотр Черскі, Пьотр Марецький, Юрій Завадський @ Коперника 17, UNDERGROUND
20:00 Марлюс Робейн (Нідерланди) @ Коперника 17, UNDERGROUND
22:00 Ніч поезії та музики non-stop @ Старознесенська 24-26, Фест Republic

18/09
15:00 «Каїсе-дра росте, де хоче» @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
16:00 «Lichtung» Елли Євтушенко @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
17:00 Ерлінґ Кіттельсен (Норвегія) @ Коперника 17, UNDERGROUND

ТПП – тернопільська поезія померла

14102650_1486105661415089_6564521733405435564_n

Книгарня «Є» запрошує на читання поетів Тернопільщини, учасників акції «ТПП – тернопільська поезія померла». Захід відбудеться 6 вересня. Початок – о 18.00.

У серпні Тернопіль сколихнув поетичний спам, розповсюджений невідомими, – уривки з віршів молодих тернопільських поетів на багатьох стовпах, рекламних білбордах та сіті-лайтах. Межею «зверхності» стало розміщення біля тернопільського ставу «Скелету тернопільської поезії» металевої конструкції, завішаної листівками та плакатами з віршами.

«Частина віршів були взяті з давно закритого сайту давно закритої Літературної Студії 87. Більшість авторів більше не пише. Частина аркушів порожні. Ці вірші ніким не написані. Частина порожніх аркушів підписані автором. Ці тексти вони не створили. Якщо ви дотичні або були дотичними до тернопільської поезії – швидше за все один із листів ваш. Ви там будете висіти, поки не зірвуть. Якщо вас там немає – можливо, ви мали бути на одному з порожніх аркушів. Якщо вам сподобався якийсь текст із цього скелету, розкажіть про нього, будь ласка. Вони ж бо усі прекрасні. Вони заслуговують не бути забутими» – йдеться у зверненні.

Цього вечора відбудеться ще один мистецький переформенс від учасників акції.

Адреса книгарні «Є»:
вул. Валова, 5-9.
Тел.: (0352) 25-44-59

Вхід вільний.
Медіапартнер заходу — тижневик «Український тиждень».

Субпродукт: події

future

2016|09|17 22:00 @ НІЧ ПОЕЗІЇ ТА МУЗИКИ НОН-СТОП Літфест Україна Львів КІНО (tickets)

2016|06|10 20:00 @ HORIZONTAL PARTY Sweden Stockholm UKRAINIAN HOUSE (donate entrance)

2016|05|25 20:00 @ MARTIAN CHRONICLES within KYIVSKI LAVRY festival Ukraine Kyiv Besarabska sq. 2 DYVAN (tickets)

past

2016|05|04 19:00 @ ALIEN AUTOPSY + SUBPRODUKT Ukraine Ternopil Hrushevskoho 1 ZARATUSTRA (free entrance) (FACEBOOK EVENT)

2016|04|24 19:00 @ HAMSELYT FESTIVAL Ukraine Ternopil Opilskoho 1 former Garment Factory/Jesuit Church (tickets)

2016|04|23 19:00 @ HUNDARSKÄLLERBOLAGET Poland Kraków Plac Szczepański 2/1 BOMBA NA PLACU (free entrance)

2016|04|22 22:00 @ NOC UKRAIŃSKIEJ POEZJI I MUZYKI NON STOP Poland Wrocław Przejście Garncarskie 2 KLUBOKAWIARNIA LWOWSKA POD KLEPSYDRĄ (community of event) (free entrance)

2016|04|11 19:00 @ HAMSELYT PRE-PARTY Ukraine Ternopil Opilskoho 1 former Garment Factory/Jesuit Church (personal invitations only)

2016|03|26 18:30 @ HORIZONTAL PARTY Ukraine Ternopil Myru 2 Metro

2016|03|12 17:00 @ HORIZONTAL PARTY Ukraine Ternopil Shevchenka 1 Bunkermuz

2016|03|06 18:00 @ MARTIAN WRITERS Ukraine Kyiv Verkhni Valy 43 Mystetsky Barbakan

2016|02|12 18:00 @ KROK PARTY Ukraine Ternopil Shevchenka 1 Bunkermuz

2015|12|08 19:00 @ MEDIALAB EAST Poland Lublin Peowiaków 12 Centrum Kultury w Lublinie

2015|11|27 19:00 @ NASKRIZNE O Ukraine Ternopil Hrushevsky 1 Zaratustra

Source: supbrodu.tk

Alien autopsy + Субпродукт: жорстяк, шум, все шкереберть

4 травня 2016 року о 19:00 у Винарні Заратустра в Тернополі

Вечір експериментального звуку та імпровізації від музичного середовища Субпродукт та нового (разом з тим старогого знайомого) тернопільського проекту Alien autopsy. Одним словом.subproduktalienautopsy040516

8 років літературній студії «87» (Тернопіль)

87_01-04_web

Книгарня “Є” запрошує на святкування та читання літературної студії «87». Захід відбудеться 1 квітня. Початок – о 18.00. Модератор – Юрій Матевощук.

Літературна студія 87 – формація, заснована поетом Юрієм Завадським 1 квітня 2008 року в Тернополі. Після видання серії книг «Покоління 87», до якої увійшли тексти Наталії Голодюк «Шовк. Варіації матерії», Марти Томахів «*», Василя Колісника «21», Юрія Матевощука «Прототип», Юлії Бабак «Озії», у видавництві «Крок» побачив світ другий том «Антології 87» .

За час існування Літературної студії «87» її учасники провели кілька перформансів та чимало відкритих читань у Тернополі та за його межами. Особливо варто відзначити читання-марафон у тернопільських школах задля популяризації літератури серед старшокласників. Це був спільний проект з Форумом видавців. Студія співпрацює з іншими схожими мистецькими об’єднаннями по всій Україні, брала участь у багатьох мистецьких фестивалях, а з 2010 року є постійним учасником Львівського літературного фестивалю. Також у доробку студійців близько десяти відео- та фото-поезій, і деякі з них відзначені на різноманітних конкурсах.

У 2013 році студія офіційно припинила свою діяльність.

Участь у зустрічі візьмуть: Юрій Завадський, Юрій Матевощук, Мар’яна Судова, Юлія Бабак Марта Томахів, Юлія Валах, Ірина Розвадовська, Світлана Андріїшина, Василь Колісник, Сашко Бугаєнко, Максим Мукомела, Роман Воробйов, Юрій Вітяк, Тетяна Колеснік та інші.

Адреса книгарні «Є»:
м. Тернопіль
вул. Валова, 5-9.
Вхід вільний
Медіапартнер заходу – тижневик «Український тиждень»

СУБПРОДУКТ і БОДГІСАТВА

metroparty01

СУБПРОДУКТ і БОДГІСАТВА
шім/надтодоля/розваги

26 березня 2016 року о 18:30
Арт-кафе “Метро, Тернопіль, вул. Миру, 2
Текіла-шоти по 30 гривень!
Вільний вхід

Ось є можливість пірнути в звукове середовище, що його творить гурт «Субпродукт», насичуючи простір і насичуючи свідомість. Ефект досягається застосуванням сучасних аналогових та цифрових пристроїв, що трансформують реальний звук і електричний сиґнал у єдиний потік. Тенденція до безпредметності, якою відоме музичне середовище Тернополя, доповнена ословленням окремих фраґментів, вербалізацією та фонетизацією, що надбудовує середовище, апелюючи до другої сиґнальної системи. Тема руху та змінності, притаманна всім виступам гурту, відносить увагу до кібернетичної сутності сучасної людини, котра існує «надбудованою» та вряди-годи почувається неповноцінною лишень у своєму природньому тілі-оболонці. Виступ «Субпродукту» – це суміш певного «нойзу» та певної «поезії», що змушує репіцієнта заглянути в себе та відчути себе собою. Шумові тили забезпечить Бодгісатва своїми ритмічними схемами і сильним електронним драйвом із подихом первісного аналогу. На додаток – арт-гаусне кіно, зручний затишний чіл-аут і можливість покрутити реґулятори кожному!

СУБПРОДУКТ: Тимур Скорбенко (вокал, какофонатор, лупери, доґ-блаббер, звукорежисура), Юрій Завадський (вокал, вініли, інтонаруморі, звукорежисура), Ростислав Ковальчук (ударні, спецефекти, бітмашина, звукорежисура), Андрій Капуста (деки, лупери, спецефекти, звукорежисура)

БОДГІСАТВА: Богдан Супрунюк (вокал, каосилятор, спецефекти, діджеріду)

Субпродукт у Барбакані

12742481_10207539550039099_1704828785787599753_n

Компанія йобнутих гуманоїдів
вітає землян!
Місце епохальної висадки –
бар “Барбакан”!

Учасники:
– марсіанські товаріщі Ія Ківа, Олег Коцарев, Вано Крюгер, Дмитро Лазуткін, Мирослав Лаюк, Олександр Моцар, Сергій Прилуцький (Пістончик), Олена Степаненко;
– двійко вар’ятів з Вєнєри – пан Юрко Завадський з паном Субпродуктом

Місце історичної зустрічі з інопланетними цивілізаціями – бар-космодром “Барбакан”.

Вечірка/розпродаж видавництва «Крок»

KROK_rozprodazh_12-02-16_web

Вечірка/розпродаж видавництва «Крок»
12 лютого 2016 року з 18:00 у ґалереї Бункермуз у Тернополі

Літературний перформанс: Вікторія Дикобраз, Юрій Матевощук, Юрій Завадський, Микола Шпаковський, Роман Воробйов, Ростислав Фук, Ірина Розвадовська, Максим Мукомела, Мар’яна Судова, Олег Підфігурний, катерина Грушовська, Юрій Вітяк, Зоряна Биндас, Тарас Волинець, Василь Колісник, Руслан Боднарук, Світлана Андріїшина, Богдан Боденчук, Зорян Безкоровайний, Юлія Іванчук, Аня Лисенко

Тотальні знижки на унікальні книжки, видані видавництвом протягом 2009-2015 років, а також книжки друзів-видавців з України та Білорусі.

Звукове середовище від формації СУБПРОДУКТ.

Юрій Завадський на літературній сцені фестивалю Razomfest!

uSwTJuzfFZM

Поет, перекладач, літературний критик, декламатор та науковець – Юрій Завадський на літературній сцені фестивалю Razomfest!

14-15 травня у Львові пройде вже 3-ій по рахунку фестиваль від “Території твого розвитку” – Razomfest.
Вже оголошенні учасники:
Література та подорожі (15 травня) – Сергій Жадан, Іздрик, Іван Байдак, Леона Вишневська, Морі, Роман Штігер, Вікторія Дикобраз, Роман Чихарівський, Марина Однорог, Ско Рик, Юрій Матевощук…
Музика (14 травня) – DaKooka, ФІОЛЕТ, Secret Avenue, Sunguns…

І це лише початок!
#razomfest – фестиваль, де об’єднуються музика, книги та подорожі

Поспішайте придбати першу партію квитків за найнижчими цінами онлайн:
14 травня (музика): bit.ly/1lf1Ifp
15 травня (література та подорожі): bit.ly/1QbFgRf
Дводенний квиток на фестиваль у фан-зону: bit.ly/1PguC6E
Або у касах: bit.ly/1OvUtbi

https://vk.com/razomfest?z=photo-64000587_396142142%2Falbum-64000587_00%2Frev

Презентація збірки Юлії Мусаковської «Чоловіки, жінки і діти»

1533847_1004602176265945_3470744874428011634_n
У суботу, 16 січня, о 18:30 у Bunkermuz gallery (бульв. Шевченка,1) відбудеться презентація збірки Юлії Мусаковської «Чоловіки, жінки і діти», що вийшла у «Видавництві Старого Лева». Це книжка дуже відвертої і глибокої поезії, де перемішано все, з чим і як ми живемо останні роки: разючі зміни, біль, страждання, втрати, війн. До відвертої розмови долучиться поет та видавець Юрій Завадський, який модеруватиме зустріч.

«наскрізне [o]» Юрія Завадського

Нещодавно у винарні «Заратустра» відбувся вечір фонетичної поезії. В рамках акції «наскрізне [o]» Юрій Завадський читав вірші під нойзове звучання музичного середовища «Субпродукт».

DSC08484

Я запозичив оце «наскрізне [o]» з дисертації Юлії Починок. Праця більшою частиною присвячена моїй поезії. Спершу це «о» мене насмішило, але насправді у ньому — значне багатоголосся, округлість звукова й графічна, та й артикуляція непроста.

DSC084941

Разом із відомими віршами з виданих книжок автор також читав нові тексти, що складуть його наступну збірку.

Моя наступна книжка в процесі, нелегкому процесі. Я так думаю, що вона вийде до вересня 2016 року, але справа ця непевна й потребує усвідомлення, що ніякі дедлайни її обмежити не можуть. Так вийшло з моїм «Таксистом», що не йняв віри в те, що протягом кількох місяців можна закінчити таку величезну роботу. А вийшло. Зараз пишу жорсткий текст, проте значно прозоріший, як це було раніше.

Чому фоном для декламування фонетичної поеми»еа» обрав саме «Субпродукт»?

Із «Субпродуктом» мене пов’язав не лише інтерес до шуму, але й давні-предавні особисті зв’язки, адже в той час, як я видавав свої самвидавівську ґазетку «ZВІРШІ», теперішній керівник «Субпродукту» Тимур Скорбенко робив свій культурний часопис «Слина», і ми якось ніби ворогували абощо. Я щиро радий, що ми знайшли порозуміння в своїх пошуках. І ось невдовзі поїдемо в Польщу пошуміти.

DSC08497

Нойз (від англ. Noise — шум) — один з найстаріших стилів в індустріальній музиці; музичний жанр, в якому використовуються різноманітні звуки (найчастіше штучного і техногенного походження), неприємні і навіть болючі для людського слуху. Віднесення жанру «нойз» до музики досить суперечливо, оскільки шум сам по собі явище небажане — непередбачені та випадкові звуки, артефакти звукозаписної апаратури, які зазвичай видаляються з музичних записів.

На цьому етапі варто приготувати свої додаткові рецептори та відчуття.

Джерело: http://www.culturno.te.ua/…

наскрізне [o]: юрій завадський & субпродукт

zavadsky_zaratustra_subprodukt_WEB

27 листопада 2015 року в п’ятницю о 19:00 у винарні «Заратустра» в Тернополі на Театральному майдані – нойзово-літературна акція «наскрізне [о]» від Юрія Завадського та музичного середовища «Субпродукт». Справа не лише у «дірявості» літери «о», але й у її протяжності та огубленості, у фонетичній поезії, котра шукає значення у найдрібніших атомах людської мови, та всюдисущому шумі, який підкреслює фізіологічність будь-якого мистецтва.

Юрія Завадського називають явищем в українській літературі, чиї вірші «для підкованого читацького ока його вірші можуть бути складними, незрозумілими. На те й існує авангардна поезія – вона кусається саме тоді, коли ти її пробуєш погладити за шерстю» (Культурно-видавничий проект Читомо / chytomo.com). Він є автором десяти поетичних книжок, записав альбом із гуртом ZSUF.

Хочемо поговорити про поезію та все те новітнє й несподіване, що приносить і ще може принести українська поезія. Говоритимуть про це всі присутні разом з Юрієм Завадським і Юрієм Матевощуком, який буде цю розмову провадити. Юрій Матевощук – не лише професійний поет, а й вправний модератор, організаційними потугами якого рухається не один фестиваль.

Юрій Завадський разом із відомими віршами з виданих книжок прочитає свої найновіші тексти, що складуть його наступну збірку. Другий блок акції учасники присвятять фонетичній поезії: Ю.Завадський контрольним пострілом продекламує фонетичну поему «еа». На цьому етапі варто приготувати свої додаткові рецептори та відчуття, адже товаришуватиме виступу нойз від «Субпродукту».

Музичне середовище «Субпродукт» існує як тривалий звуковий експеримент із мінливим складом, який підтримує загальну концепцію проекту. Одне із завдань, яке вирішує для себе «Субпродукт» – створення шумового енвайроменту, який набуває значення та експресії в прородній спосіб, як зміна погоди чи стабільність людської недосконалості.

Вхід на акцію безкоштовний. Під час акції можна буде придбати книжку Юрія Завадського «Таксист».

Подія на Facebook: https://www.facebook.com/…

DRUMТИАТР і ZSUF в нічному клубі UNDERGROUND

10463763_376727679191457_7318015719213336648_o

23 травня – день синтезу арту та енергії !

DRUMТИАТР і ZSUF в нічному клубі UNDERGROUND
– кубічні метри драйву на одну суботу !

ZSUF – електронна музична формація. Музичні експерименти та інтереси ZSUF простягаються від індастріелу і нойзу до психоделії і різноманітної експериментальної електроніки, з активним залученням відео-арту, різноманітних перфоменсів, гепенінігів та інсталяцій.

DRUMТИАТР – це поєднання елетронної музики, живих інструментів і текстів. Тут і гострий соціальний реп, і електронний веселий indie, басовий dub і індустріальний dubstep у супроводі губної гармошки, гітари і того, що по дорозі добрі люди подарували.
DRUMТИАТР – це Юрій Іздрик – культова персона української літератури та андеграунду,
Григорій Семенчук – поет, публіцист, музикант, Сергій Лебідь – барабанщик.

Львів, тільки для Вас Іздрик вдягне усі свої окуляри!

Буде, люба, круто.

БАЗОВА ПАРТИТУРА до ALMOSTNOTHING (FRAZE-FRAZENKO/ZAVADSKY), ч. 1

п т п п т п т т т п т п п т т т п т т т т т т т т т т т п п п п п т п т п т п т п т п т т т т т п п п т п т п т п
п т п т п т п т т т т п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п
п т п т п т п т п т п т п т п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т п т п т п т п т п т п п п т т
п п п п п т п т т т т т т т т п п п п п п п т п т п п п п т т т п т п п т п т п т п т п т п т п т п
п п т п п п п т т т п т п т п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т п п п п т т п т п т п т п п т п п п т т т п т п т п
п т п п п п п п п т т т т т т т т т п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п т п п п п т п т п п п п т п т п т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т т т п п п п п п т
п т п т п т т т т п т п т п т п п п т п т т т т п т п т п п п п т п т п п п т п т п т п п п п п п п
т п п т п п п т т т т т т т т т п п п п т п т п т п т п т п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п т т т т п т п т п т п т т т п п п т т т п т п п п п т п т п т п т п т п т п т п т п т т т
п п п т т т т т т т т п п п п п п т п т п т т т п п п т т т т п т п п п п п п п п п
п п т п т т т т т п т п п п т п т п т п т п т п п п т п т п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п т т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п т п п п п т п т п п п п т п т п т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т т т п п п п п п т
п т п т п т т т т п т п т п т п п п т п т т т т п т п т п п п п т п т п п п т п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п т п п т п п п т п п п т п т т т т т т т п п п п т п т п т п т д п т п п т п т т т т т п п п п п
т т т д т т п т п т т п т п п п п п т т т т т т т д т п т п т п т п т п т п п п т д
т б п т п т п т п т п т п т п т б д б д п т п т п т п т п п п п п п п п т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т тт т т т т т п п п п п п п п п п п п п п б б б б б б б б
д д д д д д д д д д д т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п п
п п п п п п п п п т п т п т п д б п т п т д б п т п т п т д д д д д д д б б б б б б б б б
б п д т п —
б п д т п —
б п д т д п —
б п д т п —
б п д п т п —
б п д т п —
б п д т п —
б п д б т п —
б п д т п —
б п д т п —
б п д т п —
б п д т т п —
б п д т п —
п т п п п п п т п п т т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п п д д б д б д д б д б
д б д б д б д б д б д дд д д д д д д д д д д д д п т п т п т д д д д д д д д д д д д
б д б д б д д б д б д б б б д д д д д д д д д б б б д б д б д б д б д б д б д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д б д б д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б д
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б д д
д д д д д д д д д б б б б б б б б д д д д д д б д б д б д б д б д б д б д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського

1512085_870193236338223_7354213467011532363_o

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського, який поєднує вільну імпровізаційну музику та фонетичну поезію. Кожен концерт цього тандему мусить бути цілком інший, ніж попередній, тож радимо відвідати кожен!

Олександр Фразе-Фразенко – поет, перекладач, кінорежисер, мультиінструменталіст. Автор чотирьох поетичних книг та книги перекладів віршів Джима Моррісона. З останніх гучних фільмів – документальна повнометражна стрічка “Чубай”. Автор кількох десятків музичних дисків у стилях вільна імпровізація, електроакустика, стоунер-рок та арт-рок. Грав разом з Міколаєм Тшаскою, Юрієм Яремчуком, Леонідом Нарушевичем, Марком Токарем, Андрієм Орлом та іншими. Живе у Львові.

Юрій Завадський – поет, перекладач, видавець. Автор майже десятка поетичних книг. Активно працює в жанрі фонетичної поезії. Директор видавництва “Крок”. Часто влаштовує музичні перфоменси, переважно з гуртом ZSUF, з якими записав музичний диск. Живе в Тернополі.

А назва проекту виникла теж з нічого, а саме – з такого діалогу:
ОФФ: Що даємо на афішу?
ЮЗ: Майже нічого.
ОФФ: Добре.

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського

1512085_870193236338223_7354213467011532363_o

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського, який поєднує вільну імпровізаційну музику та фонетичну поезію. Кожен концерт цього тандему мусить бути цілком інший, ніж попередній, тож радимо відвідати кожен!

Олександр Фразе-Фразенко – поет, перекладач, кінорежисер, мультиінструменталіст. Автор чотирьох поетичних книг та книги перекладів віршів Джима Моррісона. З останніх гучних фільмів – документальна повнометражна стрічка “Чубай”. Автор кількох десятків музичних дисків у стилях вільна імпровізація, електроакустика, стоунер-рок та арт-рок. Грав разом з Міколаєм Тшаскою, Юрієм Яремчуком, Леонідом Нарушевичем, Марком Токарем, Андрієм Орлом та іншими. Живе у Львові.

Юрій Завадський – поет, перекладач, видавець. Автор майже десятка поетичних книг. Активно працює в жанрі фонетичної поезії. Директор видавництва “Крок”. Часто влаштовує музичні перфоменси, переважно з гуртом ZSUF, з якими записав музичний диск. Живе в Тернополі.

А назва проекту виникла теж з нічого, а саме – з такого діалогу:
ОФФ: Що даємо на афішу?
ЮЗ: Майже нічого.
ОФФ: Добре.

Презентація книжки Юрія Матевощука “Метрополь”

matevoshchuk_prez_metropol_23-10_low

24 жовтня 2014 року о 18:00 в ґалереї Бункермуз у Тернополі.

У Тернополі виросло нове літературне покоління, стилістика якого зависла поміж Театральною площею і студією 87. Вони гучні, їм хочеться усе сказати вже і тут. Вони випробовують свій час, підбирають слова просто з вулиці, з інтернетних повідомлень, з щоденних розмов, зі своїх розчарувань і життя інших поетів. Якщо міста й мають який-небудь вплив на поезію, то у Тернополі ці стосунки складні, вірніше вони ніколи й ніде не були простими. Я намагаюся це повторювати постійно, коли мова заходить проспівіснування слова і міста.

Юрій Матевощук пише згідно із диктатом свого часу, здається, що у деяких його віршах пропорція етики і естетики — ставлення і способу — втрачає своє первинне значення і важливішим для поета настає момент вироблення голосу чи, навіть, миттєвої реакції на політичні чи соціальні події в Україні.

Continue reading Презентація книжки Юрія Матевощука “Метрополь”

ПОЕТИЧНИЙ ВІЛЬНИЙ МІКРОФОН #1 у ґалереї БУНКЕРМУЗ

25 березня 2014 року о 18:00
у ґалереї БУНКЕРМУЗ
Тернопіль, бульвар Шевченка

ПОЕТИЧНИЙ ВІЛЬНИЙ МІКРОФОН

Спеціальний гість: білоруський поет Сяргей Прылуцкі

Стральцоўскі слэм-сэйшн — 14 лютага

14 лютага (пятніца) у крэатыўнай прасторы “Цэх” (пр-т. Незалежнасці, 58, корп. 6 (праход праз вул. П. Броўкі), левы пад’езд, другі паверх) адбудзецца Слэм-сэйшн “Зборная Беларусі — Зборная Свету” ў межах Трэцяга міжнароднага паэтычнага фестывалю “Вершы на асфальце” памяці Міхася Стральцова. Вядучы Андрэй Хадановіч. Пры ўдзеле Сяргея Пукста. Пачатак у 19.00. Уваход вольны.

У праграме — выступы паэтаў з Беларусі, Расіі, Украіны. Падчас слэму прагучаць не толькі аўтарскія тэксты ўдзельнікаў, але і творы класікаў беларускай і замежнай літаратуры.

Зборная Беларусі:

Раіса Баравікова, Вера Бурлак, Віктар Жыбуль, Глеб Лабадзенка, Таня Светашова, Усевалад Сцебурака, Андрусь Такінданг, Віка Трэнас, Анка Упала.

Прагучаць вершы Янкі Купалы, Аляксея Пысіна, Рыгора Барадуліна, Віктара Шалкевіча, Віталя Рыжкова і іншых.

Зборная Свету:

Чарлз Букоўскі (ЗША), Марыя Галіна (Расія), Алена Герасімюк (Украіна), Сулейман Дыяманка (Сенегал-Францыя), Юрый Завадскі (Украіна), Галіна Крук (Украіна), Сяргей Прылуцкі (Беларусь-Украіна), Акіта Фуджы (Японія), Аркадзь Штыпель (Расія).

Прагучаць пераклады Андрэя Адамовіча, Уладзя Лянкевіча, Марыі Мартысевіч, Юлі Цімафеевай.

Не прапусціце! Навіны Стральцоўскага фэсту і праграма ўсіх мерапрыемстваў на stralcou-fest.by.

ПОЕТИЧНИЙ ШТАНҐЕЛЬ: Микола Шпаковський і Юрій Завадський

zavadsky_shpakovsky_13-11_low

Микола Шпаковський і Юрій Завадський
ПОЕТИЧНИЙ ШТАНҐЕЛЬ
13 листопада 2013 року о 18:00
у книгарні “Є” у Тернополі на Валовій, 8

Поети вимірюватимуть свою поетичну потенцію, представивши нові книжки, видані видавництвом “Крок”: “Шафа шамана” Миколи Шпаковського та “Пейпербек” Юрія Завадського. Книжки можна буде придбати безпосередньо в книгарні “Є”.

Інформаційна підтримка: book-ye.com.ua, krokbooks.com, 87.te.ua, yuryzavadsky.com, bukvoid.com.ua, chytomo.com, litakcent.com, doba.te.ua, vilne.org.ua

Premiera tomiku poezji Piotra Macierzyńskiego pt. “kwik”

Korporacja Ha!art zaprasza na premierę tomiku poezji Piotra Macierzyńskiego pt. “kwik” do krakowskiego Czułego Barbarzyńcy! Podczas wydarzenia odbędzie się premierowy pokaz klipu Justyny Król do wiersza “XXX [nie wiem czy Justyna jeszcze pamięta…]”. Prowadzenie: Piotr Marecki.

• • •

Drogi ubogi!

“Ubogi”, bo stoi u Ciebie, że poeci rodzą się na ubogich glebach. No i cytujesz jeszcze kogoś, kto mówi, że trzeba upaść na głowę i jeszcze wciągnąć krew nosem, żeby zachwycać się poezją. No więc upadłem na głowę i wciągnąłem.

No i dobrze się w Twoim “chlewie” czułem, wśród tych kwików i chrząknięć. Niezła z Ciebie świnia, potrafisz odsłonić się maksymalnie (“w poezji jest trochę inaczej niż w boksie”). Ja w ogóle dobrze się czuję z poetą, który napierdala głową w pocztową skrzynkę, a jego ukochana dupa musi ją potem otwierać nożem. Który jest jak kot wykąpany i wystawiony na mróz z hipotermią w oczach skrobie w szybę. Który bity przez kolegów w dzieciństwie mści się na niepełnosprawnej dziewczynce i pisze o tym wiersz. Który, onanizując się, odkrywa, że duszy nie da się oszukać ręką. Który o protezach swego ojca pisze tak: “tata nigdy nie bał się psów / zawsze kopał je protezą […] miał nogę na każdą okazję”. Potwór, nie człowiek ten Twój ojciec. Mam nadzieję, że jego protezy zżarły mu już korniki. Ale pamiętaj, dzięki niemu mogłeś napisać te wiersze. Mam Cię z głowy?

Janusz Rudnicki

• • •

Piotr Macierzyński (ur. 1971). Wiersze publikował między innymi w “Studium”, “Kwartalniku Artystycznym”, “Lampie”, “Akcencie”, “Ha!arcie”, “Opcjach”, “Czasie Kultury”. Wydał tomiki “Danse macabre i inne sposoby spędzania wolnego czasu” (2001), “tfu, tfu” (2004), “Odrzuty” (2007), “Zbiór zadań z chemii i metafizyki” (2009), “antologia wierszy ss-mańskich” (2011). Więcej na stronie: http://www.piotrmacierzynski.republika.pl/.

Дарен Камалі (Нова Зеландія). Казки, вірші та пісні підводного світу

Камалі Д. Казки, вірші та пісні підводного світу /Переклад з англійської Лейли Абдуллаєвої. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013. — 54 с.

Музика та океан

«Заглибитись у подорож Океанією та разом отримати задоволення від моєї рідної культури та мови крізь подорож на човнику-вака поезії» – у слові до українського читача пропонує тихоокеанський письменник і перформер Дарен Kaмалі. Тож отак, із перших сторінок поетичної збірки «Казки, вірші та пісні підводного світу» розумієш: окрім не зовсім сентиментальної подорожі, чекає екзотика не тільки образна, а й лексична. Тому, до слова, vaka — каное.

У книжці багато океану. А відтак, суші. Проте її менше. Остання, зокрема, опредметнюється в деревах – манговому, пальмі. «Кокосова пальма» відкриває збірку, і чи не тому під час читання десь на обрії постає світове дерево: «Задовго до появи цивілізації // кокосова пальма // стояла самотньо // посеред безлюдного тихоокеанського острова // погойдуючись у такт з морським бризом. // Молодий кокосовий горіх впав з її верхівки // покотився пляжем // до велетенського океану // і поплив від острова до острова // залишаючи насіння на кожному з них». Ось заявлена у назві особливість збірки – казковість і тяжіння до пісенності. Лиш, якщо у звичних нам казках діють лисички-сестричики-вовчики-баратики, то тут, зокрема: «Діти матері-Восьминога // народжені плавати вільними // Манта-Рей зі зламаним хвостом // і Гігантський Кальмар // Тагалоа-Ву-Аумакуа // об’єднані з океаном // охоронці глибин // що захищають наші острови».

Далі, якщо йти за координатами, розміченими книжкою, – предки-наступники: «у голові дзвенять мов дзвони // спогади тих часів // коли я згадую про мій народ // із перламутрових островів // від Фіджі до Аотеароа1 у дев’яносто другому». Діалог ведеться чи не постійно: «я чую, як промовляють предки мої // старайся з усіх сил і не падай духом // своє вчора не розрухуй // не забувай старі добрі часи, мій сину // гей, послухай». І: «швидко життя проживаючи // про минуле не забуваючи // не маючи іншого вибору // окрім як спостерігати // політ часу // ніщо не вічне // люди відходять // острови стають космополітичними // легальний чужинець у передмісті // щойно з літаючої тарілки // що мандрує алеями та скверами».

Дарен Kaмалі розповідає, крім іншого, про єднання «з цими людьми стали // братами / сестрами / матерями / // батьками // ми — тихоокеанський народ // ми — родина // це стало розширенням мого світу».

Тут треба зупинитися і трохи озирнутися. Дарен згадує життя у Вейсарі (у п’ятдесяти хвилинах їзди від столиці Фіджі). «Моя фіджійська вимова була настільки ж поганою, як і його англійська, але принай¬мні у нас було щось спільне. Ми одразу потоваришували з Етуате. Ми розповідали історії, кожен своєю мовою, і так виникла наша дружба».

Оповідаючи далі, виникають нові дружби, навіть якщо вони дистанційно-книжкові.

Довідково:

Дарен Камалі — поет і перформер з Нової Зеландії. Народився на Фіджі у родині, що походить з островів Фіджі, Футуна та Волліс. Активно працює як письменник, культурний діяч, наставник з літературної творчості, організатор фестивалів та літературних акцій. Займається промоцією тихоокеанської культури, вливаючи її мотиви в свою вель¬ми сучасну творчість. Його твори тісно пов’язані з життям на островах Фіджі та в Новій Зеландії. Разом із дружиною створив спільноту Niu Navigations (http://www.niunavigations.com/).

Лейла Абдуллаєва — навчалась у Львівському національному універ¬ситеті імені Івана Франка за спеціальністю «англійська філологія». Перекладач-аматор, техрайтер. У повсякденному житті не дотична до літератури. Переклала українською цю книжку Дарена Камалі та Ґер¬труди Стайн «Tender Buttons». Працює над перекладом роману китай¬ської режисерки та письменниці Xiaolu Guo.

Під час Форуму видавців 2013 року у Львові відбудуться зустрічі з Дареном Камалі: 14 вересня о 14:00 презентація поетичної серії видавництва «Крок» у Музеї-ресторані «Сало»; Музично-поетична імпровізація Дарена Камалі (Нова Зеландія) і Юрія Завадського (Україна) 14 вересня о 21:00 на відкритій сцені у проїзді Крива Липа. Книжку Дарена Камалі «Казки, вірші та пісні підводного світу» можна буде придбати на стенді видавництва «Крок» під час Форуму видавців (№407, 3 поверх).

KrokBooks.com: Микола Шпаковський (Україна). Шафа шамана

Стихії, голосні та приголосні

Шпаковський М. Шафа шамана /Микола Шпаковський. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013. — 72 с.

Приблизно таке та його похідні змішалися у поетичній збірці «Шафа шамана» Миколи Шпаковського. Прикрашена всевидним оком на палітурці, вписаним у трикутник, локалізований у межиніжжі, — з перших сторінок дає простір для рефлексій.

Далі назва — важливий контрапункт — повна гри зі звучанням. «Йшлося про обігрування шиплячих звуків та певну абстракцію, яка містить загадку для мене самого: хто є я, що далі та що є справжнє. Шафа ─ це місце, в якому складені різні речі, згодом деякі викидаються, а на їхньому місці з’являються нові. Слово «шаман» тут не означає буквального чарівника, мольфара чи мага», — пояснює Микола Шпаковський.

Усередині збірки, як у скрині Пандори, теж доста символів. Почати бодай з того, що поділена на частини, котрі відповідають стихіям. Від шаманства у текстах – інвокаційність й заклинальність, виражена у ритміці, що наштовхує на розспівність й наспівність. Зрештою, є пряме відсилання: «поети могли б запросто воскрешати померлих // як в притчах // де круп’є стає на добрий шлях сіяча // де митник продає свої нирки // щоби тільки узріти те // царство». Наступне — слова, що рідняться одне з одним повторюваними елементами, і тоді: «А кров крижана аж пражиться», «менестрелі міняють у Марти магніти на мирту», «стан сутностей сливе стабільний», «одноооке небо спить // одинокі пальці замерзли». Натрапляння на такі частини приносить особливе задоволення від їх вимовляння й входження у голосно-приголосневий транш.

Населені в різний спосіб знаками та символами, тексти стають перетином сакрального й буденного, зокрема: «моя кохана наречено // медовий місяць // проведемо // не в Толедо // не в Гамбурзі // не в плаванні // гайнемо в // Сербію // у Чорногорію // або Білорусь», «що відбувається в твоєму розумі // і в сонці серця також // чи іграшки там уночі // святкують День Людини // чи ні», «бабуні, що знають усі ймення Бога напам’ять і число Його екіпажу — // намагаються балакати впевнено, не маючи вже навіть сили грішити».

А координатність розділів впливає на те, щоб ті символи припасувати у певні місця, підштовхує помічати пташинні перельоти, «мої вітряки // для твоїх крил», повітря для подушок безпеки, чути звуки, як «дихаю на літеплі зорі» в одній частині; у іншій – зауважувати, як «поливає вона сонних зівак», читати про те, що «пили вони так, аж розчинялися пломби», і так далі.

Хоча, зрештою, «вірш ніколи не передасть дотику // він щонайбільше – скалка на мізинці // солоний льодяник для випльовування», тому варто закінчувати з описом.

Довідково: Микола Шпаковський народився 13 листопада 1983 року в с. Конопківка на Тернопільщині. Закінчив факультет психології в Люблінському Католицькому Університеті ім. Івана Павла ІІ, стипендіат Фундації Івана Павла ІІ. Засновник і учасник багатьох поетично-музичних проектів в Любліні, Тернополі та Львові. Зокрема, актуального наразі гурту «Шафа Шамана». Перекладає із польської. Лауреат ІІІ-ї Літературної Премії видавництва «Смолоскип», номінант-переможець Міжнародного Кінофестивалю «Куб», лауреат ІІ-ї Літературної Премії ім. Богдана-Ігоря Антонича.

Перша презентація книжки відбудеться під час Форуму видавців у Львові 13 вересня 2013 року о 13:00 у ґалереї “Дзиґа”, Львів, вул. Вірменська, 35.
Книжку можна буде придбати на стенді видавництва “Крок” (Палац мистецтв, стенд №407, 3 поверх).

Aotearoa Pacific Poet Heads to Ukraine: Daren Kamali

On the 7th of September, Aotearoa/ Pacific performance poet Daren Kamali will head to the Ukraine to present and perform at the 8th Literary Festival in Lviv. This opportunity made possible by an independent publisher Yury Zavadsky – KROK Publishers Ternopil, Ukraine. Ukrainians are fascinated by Pacific literature and poetry as they live far from the ocean. Daren’s first self-published book entitled ‘Tales Poems and Songs from the Underwater World’ (2011) is the 5th NZ/Pacific authored book to be translated by Krok Press into Ukrainian. Daren’s poetry performance fuses a unique blend of poems, Fijian chants, melodies, rap and spoken word.

Daren’s book is a bilingual book of English and Fijian, the island of his birth and upbringing. Daren arrived in Wellington in 1992 at the age of 17 years old. Always with a passion for music, Daren was introduced to the world of poetry by Pacific community worker and poet Rev Mua Strickson-Pua. Daren has represented as a delegate for New Zealand Arts at the Pacific Arts Festival in 2004 (Palau) and 2012 (Solomon Islands). Also the Fulbright and Creative New Zealand Pacific Writer in Residence at the University of Hawaii, Manoa in 2012. Completes this year with a manuscript for his second book and a Bachelor of Creative Writing from the Manukau Institute of Technology.

Daren is booked for tour dates in Ukraine, London and Dubai from the 7 – 30th of September 2013 – taking Aotearoa/ Pacific poetry and performance to unsuspecting ears and hearts in Europe, the UK and Dubai. Not bad for someone who was a street poet 10 years ago busking on the street corners of Auckland city.

ADDITIONAL INFORMATION

Short Bio:
Daren Kamali is and International Pacific Poet/ Author/ Teacher Artist of Fijian/ Wallis and Futuna ancestry – migrated to New Zealand in 1992. Graduates with a Bachelor in Creative Writing from the Manukau Institute of Technology in 2013. Graduated with a Diploma in Creative Writing and student of the year award in 2011. Launched his first self published bilingual Book/CD (English/Fijian) Tales, Poems and Songs from the Underwater World in NZ, Fiji and Hawaii – Debut album in 2000 – ‘Immigrant Story’ and EP album ‘Keep it Real’ in 2005. proudly sponsored/ funded by Creative NZ and Pacific Education Centre. Daren has performed/presented on stages in NZ, Australia, USA, Hawaii, Fiji, Tahiti, Tonga, Rarotonga and Palau since 1999 with dates booked in September 2013 for Ukraine, London and Dubai. “My dream is to take Pacific poetry as far and wide as possible”. Co- Founder of the South Auckland Poets Collective (2007) and Co – Director of Pacific poetry company ‘Niu Naviagations’ (2012). Creative arts Facilitator/ Teacher artist/ Mentor since 2004. A former member of the first NZ/Pacific poets collective “POLYNATION” (Queensland Poetry Festival and Going West Festival 2008). Daren fuses voices of chants, melodies, rhymes, rap and harmonies in Fijian and English into his writings and performances. Themes of his work are drawn from his migration and upbringing in Fiji and NZ. His creations range from contemporary to traditional styles, ancient, new, islands, city, Pacific, arts, language, people, the ocean, culture, passion and life experiences.

“I draw from the strength of my Fijian roots, culture, spirituality, thoughts, feelings, emotions, people, places and time. My writing is a vehicle that provides a powerful ability to express myself and generations gone on a page, performance allows me to that page and recreate for the stage”. Daren is also Co-Director of Niu Navigations with his partner and spoken word poetry artist Grace Taylor.

Video of Daren in performance http://www.youtube.com/watch?v=vOO_TB2EVVE

Василь Махно і видавництво «Крок» презентують книжку «Я хочу бути джазом і рок-н-ролом…» з гуртом Nameless у Коза Барі

19 травня 2013 року о 19:00 у Коза Барі Василь Махно і видавництво «Крок» презентують нову книжку «Я хочу бути джазом і рок-н-ролом. Вибрані вірші про Тернопіль і Нью Йорк» 2013 року разом із гуртом Nameless (Тернопіль, Україна).

Перша книжка серії української поезії видавницва «Крок» представляє вибрані вірші про Тернопіль і Нью Йорк відомого українського поета Василя Махна. Книжка складається з двох частин: «Джаз» і «Рок-н-рол». Вірші в різний спосіб пов’язані з географічними пунктами, котрі відіграла в поетовій долі важливу роль. Цей том, як і всі наступні книжки серії, містить коротке інтерв’ю з поетом, зумисне спроектоване для цього видання.

поезія — мабуть перейде в слова і зникне в провінції
від постійного пошуку сенсу життя і провізії
де все сходить з рук
бліді поетески помалу спиваються
співають пісень — акушерством займаються
і блядством — як вислід душевних мук
Василь Махно

…Юрій Завадський: Найголовніше: сьогодні стиль Вашого поетичного письма впізнається відразу; чи можете розповісти про власне бачення поетики та принципів побудови свого поетичного тексту?
Василь Махно: Я прихильник деталей, я урбаніст, мої поетичні деталі виринають з пам’яті місця, а самі ці місця розпорошені у багатьох сферах від Тернополя і Нью-Йорка до метафізики. На сьогодні я вже бачу свої пагорби та долини, якими мені довелося перейти, щоби пружність поетики та форми не переставали взаємодіяти поміж собою, якимось чином впливаючи на естетику та емоцію вірша. Мої принципи доволі стихійні, якщо говорити про побудову вірша, вони не однозначні й не визначені раз і назавжди. Формально моя внутрішня боротьба поміж верлібром та римованим віршем так і не вирішена; тематично — Нью-Йорк як текст мною до кінця не дописаний, ніяких принципів написання вірша я не маю, бо схильний мислити, що цей словесний вибух твориться з конкретики та метафізики, а тому якомусь аналізові важко піддається…

Albert Wendt, interview with Ms Jody Fotu Jackson-Becerra

How fast is the evolution of the Samoan Culture? Where do you think it is going? and Is it bad or good? (question from Herman Walter Arp).

Albert Wendt:

This is a very difficult question.

It’s a very large question about a whole culture and its history and how it is changing. My novels especially try to answer it. My novels embody how I see the history and culture of Samoa over the years, from its origins to now. I didn’t intend them to be that way. In my search to understand myself using my writing, I wrote the novels and so forth. And the Wendt fictional world I’ve created embody my beliefs, preferences, philosophies, prejudices, attitude, and so forth. And many people don’t like my fictional world, my version of Samoa and so forth. I don’t mind that at all. We all have our versions of ourselves and our ways of life, and those as I’ve said depend of who and what we are. And in basic ways, cultures change according to their own laws and not to how we want and expect them to change and be!

When you want me to make a moral judgement of those changes by asking ‘is it bad or good’? I’ve given the answer in my writing over the years. Because of my own moral vision and preferences, I see some of the changes as being beneficial and others as being ‘bad’ or detrimental. Others see it differently. And so it always will be.

In my old age, so to speak lightly, I’m more forgiving and tolerant. As you know, from my books I was and still am angry about colonialism and all its manifestations, and about political corruption and racism, and exploitation of the weak by the powerful, and other things.

Despite all my griping and complaints and attacks on many aspects of our society and way of life, I have to admit that I’ve had a very very privileged life compared to most people!

[..]

Source: http://savaii.blogspot.co.nz/

Uroczysta inauguracja Dreptaka Mirona Białoszewskiego

Tablica informacyjna o Mironie Białoszewskim i Teatrze Osobnym zostanie uroczyście odsłonięta na Placu Dąbrowskiego 17. listopada w samo południe. Na cześć nazwania dreptaka Dreptakiem będzie można podreptać, a przy okazji spotkać ludzi z Fundacji im. Mirona Białoszewskiego, którzy to organizują.

Sobota, 17 listopada 2012 roku o 12:00

Event at Facebook.

Презентація роману Руслана Боднарука “Віддзеркалення” у книгарні “Ярослав Мудрий” у Тернополі

15 листопада о 17:00
Презентація роману Руслана Боднарука “Віддзеркалення”.
Книгарня “Ярослав Мудрий”, вул. Руська, 19. м. Тернопіль.

Модератор: Юрій Матевощук

“Погляд, наче причина відображення, як залежність існування від чогось, де префікс «від» є головним комунікатом. Запропонована автором книга це певний виклик тому, що нас оточує, відображення світу в дзеркалі одного погляду. Боротьба еґо та альтер еґо, загадка наших облич та того, що ховається за ними. Текстуальна невагомість, яка нікого не залишить байдужим”

LEM 2012 – 17th EXPERIMENTAL MUSIC MEETING GRÀCIA – BARCELONA

Andríi ANTONOVSKIY
(Khmelnitskiy / Barcelona)

dijous 25 d’octubre, 21 h
Bar del CC La Sedeta
c/ Sicília, 321

entrada gratuïta / free admission

batacat.livejournal.com/

El LEM torna a comptar enguany amb projectes poètics sense títol – propost.org per inocular al dispositiu una (im)pertinent dosi de ràtzia poètica. Concretament, una dosi doble. Tot comença amb la revolta catalanociríl•lica d’Andríi Antonovskiy, poeta i pintor (aquest sota el nom de Baton) ucraïnès establert a Barcelona des del 2001 i una presència habitual per bé que sempre sorprenent a les cites i conclaves poètics de Catalunya. Antonovskiy és un guerrer estepari de debò, una fera sense domesticar que clava dentades versiculars i es mou amb múscul rocker per paratges eclèctics, mostrant en tots ells una encomiable capacitat no només de supervivència, sinó també d’evolució amb èxit. Ara que sembla evident la necessitat d’esperits sanguinis és un bon moment per reivindicar en aquest inici de la nit propost al bar de La Sedeta el gaudi d’aquest espècimen en llibertat.

El LEM vuelve a contar este año con projectes poètics sense títol – propost.org para inocular al dispositivo una (im)pertinente dosis de razia poética. Concretamente, una dosis doble. Todo empieza con la revuelta catalanocirílica de Andríi Antonovskiy, poeta y pintor (en este caso, bajo el nombre de Baton) ucraniano afincado en Barcelona desde 2001 y una presencia habitual aunque siempre sorprendente en las citas y cónclaves poéticos de Catalunya. Antonovskiy es un verdadero guerrero estepario, una fiera sin domesticar que clava dentelladas versiculares y se mueve con músculo rocker por parajes eclécticos, mostrando en todos ellos una encomiable capacidad no solo de supervivencia, sino también de exitosa evolución. Ahora que parece evidente la necesidad de espíritus sanguíneos es un buen momento para reivindicar, en este inicio de la noche propost, en el bar de La Sedeta, el disfrute de este espécimen en libertad.

This year LEM will once again house projectes poètics sense títol – propost.org to inject it with an (im)pertinent dose of poetic raiding. Specifically, a double dose. It all begins with the Catalan-Cyrillic revolt at the hands of Andríi Antonovskiy, a Ukrainian poet and painter (under the name of Baton) who moved to Barcelona in 2001 and is a common, yet always surprising, presence at the poetic sessions and conclaves of Catalonia. Antonovskiy is a real warrior from the steppe, a wild animal that gnashes his versicular teeth and moves through eclectic settings, while showing an enviable capacity not only for survival but also for successful growth. A time like now, when the need for sanguine dispositions is sorely evident, it is a good moment to come down to the La Sedeta bar to support the delight of this species in the wild.

На Форумі «Читомо» проведе дискусію «Наполеонівські плани малих видавництв»

Культурно–читацький проект «Читомо» та cтронґовський запрошують на інтерактивну дискусію «Наполеонівські плани малих видавництв», що відбудеться 16 вересня (неділя) о 12.00.

Учасники:

Ілля Стронґовський, книжковий дизайнер, критик, поет
Оксана Приходько, творчий директор журналу «Жила»
Богдан і Оленка Поліщуки, засновники й редактори театрального часопису «Коза»
Альбіна Позднякова, керівник видавництва «Artarea»
Юрій Матевощук, редактор видавництва «Крок»
Чеслав (скайп) – організатор Фестивалю вільних видавців «Бу!фест» у Москві
Оксана Хмельовська й Ірина Батуревич, редактори сайту «Читомо» (модератори)

Мета заходу – представити функціонування українських малих видавництв, обмінятись цінним досвідом, почути думки із друкарень і мереж розповсюдження про підтримку й знижки, показати ринок іноземних малих видавництв.

Як результат – планується підписати символічний договір між представниками маленьких видавництв з України про взаємодопомогу й підтримку.

Віхи дискусії:

Наш контент: чого не помічають великі видавництва?
Набираємо працівників: штатні одиниці чи фрілансери?
Шляхи розширення читацької аудиторії
Друкарні: де і як видати дешевше?
Книгарні: як домовитись за розповсюдження видань?
Наполеонівські мрії захоплення ринку.
Запрошуємо долучитись усіх представників маленьких видавництв і видань, а також тих, хто сам мріє ступити на видавничу ниву, молодих видавців і редакторів. І звісно, усіх, кого цікавить молода видавнича справа.

Місце проведення заходу: Українська Академія друкарства (вул. Підвальна, 17, ауд. 50):)

MEGA-READING AT OGH LOUNGE 12 September 5.30-7 PM

MEGA-READING AT OGH LOUNGE 12 September 5.30-7 PM

ALL WELCOME!

LOUNGE #28 WEDNESDAY 12 September
Old Government House Lounge, UoA City Campus, Princes St and Waterloo Quadrant, 5.30-7 pm
Featuring performances by Pasifika poets and prose writers to celebrate the publication of Albert Went’s new poetry collection From Manoa to a Ponsonby Garden

Joshua Iosefo
To’asavili Tuputala
Selina Tusitala Marsh
Courtney Meredith
Hala Nasr
Sam Peckham-Togiatama
Grace Teuila Taylor
Sara Vui Talitu
Albert Wendt
Reina Whaitiri

Free entry. Food and drinks for sale in the Buttery. Information Selina Tusitala Marsh, s.marsh@auckland.ac.nz or 09 373 Poster

LOUNGE readings are a continuing project of the New Zealand Electronic Poetry Centre (nzepc), Auckland University Press and Auckland University English Department in association with the Staff Common Room Club at Old Government House.

LOUNGE READINGS #27 – 29: 15 august, 12 September, 17 October 2012

“Внутрішній джихад” Григорія Семенчука (2012)

Незабаром світ побачить дебютна поетична збірка Грицька Семенчука – поета, музиканта, організатора літературних і музичних акцій, координатора Львівського міжнародного літературного фестивалю в рамках Форуму видавців. Напередодні її виходу спілкуємося з автором про його очікування та міста, які з’являються в книзі.

– «Внутрішній джихад» – твоя перша поетична книжка, яку видає Meridian Czernowitz. Як відбулося знайомство з фестивалем?

– Ідея виникла абсолютно спонтанно. Рік чи два тому, я вирішив, що перейматися виданнями своїх книжок якось смішно й нецікаво. Видавництв, які публікують поезію в Україні багато, проте у кожного якесь своє особливе бачення концепції і підбору авторів. Тому я поклав вірші в стіл, і вирішив що їм потрібно дочекатись кращого часу. У 2011 році мене запросили брати участь у молодіжній програмі «Меридіану». Там я вперше познайомився з організаторами цього дійства. Потім ми вже спілкувались у робочих питаннях і десь випадково прозвучала тема видання книжок. Слово за слово, і вирішили надрукувати мою книгу. До того у MERIDIAN CZERNOWITZ видавалось багато моїх друзів-поетів, тому довго думати над такою пропозицією не доводилось.

– У більшості віршів із твоєї збірки виникає образ Львова. Бо, живучи в місті левів, неможливо про нього не писати? Який він, твій Львів?

– У цій книзі багато Львова, бо я тут живу і працюю. Там також багато Хмельницького, трошки менше Тернополя, Івано-Франківська, Ужгорода, Києва і ще багатьох міст та містечок. Ця книга – певна система координат, де похідними є місце і час. Щодо Львова, то у цій книзі він неоднорідний і дуже різноманітний. Це моє власне переосмислення цього міста з точки зору людини, для якої воно стало рідним.

– У післямові до «Внутрішнього джихаду» Павло Нечитайло називає тебе «реальним козаком», мужнім воїном. Чи відображається це якоюсь мірою і в твоїх віршах?

– Мене з дитинства захоплювали буремні герої, передусім Кармелюк, Довбуш і, звичайно, Мамай. Тому так чи інакше, від «войовничості» у текстах втекти було неможливо. На жаль, і в реальному житті ми практично щодня знаходимося в окопі. Коло нас падають тіла та снаряди, проте цього ми вже не помічаємо, настільки це стало буденним та звичним.

– Цьогоріч ти разом зі своїм музичним проектом DRUMТИАТР візьмеш участь у Міжнародному поетичному фестивалі MERIDIAN CZERNOWITZ. Що цікавого запропонуєте публіці?

– Наприкінці літа ми відкриваємо новий музичний і концертний сезон. Тому звичайно, запрезентуємо нову програму. У Чернівцях з концертом будемо вперше і, як від кожного міста, очікуємо теплого прийому і вдячних вух.

Спілкувалась Лілія Шутяк

Джерело: http://www.meridiancz.com/… через http://levhrytsyuk.blogspot.com/…

Андрій Антоновський і Юрій Завадський у Монотеатрі КУТ у Хмельницькому

Андрій Антоновський і Юрій Завадський
Монотеатр КУТ у Хмельницькому
вулиця Проскурівського підпілля, 34
22 серпня 2012 року о 19:00

*

самомрія –
безхребетна
аватарка
і ти і ти і вони
досвітній тиск
дуоденальні панчохи
теліпаються хідником зціленим
а я в жом в полову
наполовину…

Андрій Антоновський

*

Хочу щоб
мене розуміли
хочу аби розуміли мене
на мене розуміли хочуме
ні хочуро зуменели хочу розумі
тихочеш аби мене розумівти

мова мовити мовати мовато
атомов вомати вомити вати
вети вемо витимо мети

Юрій Завадський

ВАСИЛЬ МАХНО 4 вересня 2012 року в ґалереї “Бункермуз” у Тернополі

ВАСИЛЬ МАХНО
о 18:00 у вівторок 4 вересня 2012 року в ґалереї “Бункермуз” у Тернополі

Під час перебування в Європі Василь Махно візьме участь у Фестивалі “Трьох культур” у Лєжайську (Польща), де разом із Богданом Задурою матиме авторський вечір і презентацію нової книжки у польському перекладі “Дубно, біля Лежайська” (2012). В Україні приєднається до учасників Міжнародного поетичного Фестивалю “Меридіан Черновіц” та Міжнародного Ювілейного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі.

Вірші Василя Махна відзначаються характерною дикцією, ритмом та метафорикою, відкриті до багатокульності світу і сповнені проникливої обсервації, яка становить точку відліку філософської рефлексії. Поезія Василя Махна повноправна учасниця діалогу з сучасною українською та світовою поезією. Богдан Задура, післяслово до “34 wiersze o Nowym Jorku i nie tylko”

“Фінсько-український словник” Юрія Зуба (2012)

Фінсько-український словник – перший двомовний словник загальновживаної лексики з цією комбінацією мов. Він містить понад 23 000 слів і укладений на базі найкращих фінських та українських лексикографічних джерел. Лексика у словнику відповідає сучасній мовній ситуації й проілюстрована багатьма прикладами. Видання призначене для студентів, викладачів, перекладачів, науковців, дипломатів і взагалі для всіх, хто цікавиться фінською чи українською мовами. У словнику ви також знайдете правила транслітерації фінських та українських назв, типи відмінювання й таблиця чергування ступенів приголосних у фінських словах, понад 350 географічних назв, а також перелік українських слів з літерою ґ.

Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…

Кріс Манн (ПАР) / Chris Mann (South Africa)

Кріс Манн — поет, драматург і громадський діяч — народився 1948 року в Порт-Елізабеті, Південноафриканська Республіка. Він має англійські, голландські й ірландські корені. П’ятнадцять років працював неподалік Дурбана виконавчим директором у соціальній організації, яка займалася покращенням умов сільського життя, громадськими проектами на зразок спорудження доріг, будівництва невеликих дамб тощо. Також побував учителем англійської мови в сільській школі, викладає в університеті Родса (Ґрехемстаун). Отримав ґрунтовну освіту з англійської, італійської та африканських мов, тож, крім англійської, володіє зулуською, африкаанс, італійською і коса. Засновник багатомовного фестивалю південноафриканської літератури «Вордфест» (див. wordfest.co.za.). Пише вірші і пісні. Засновник і автор пісень крос-культурної групи «Забалаза», яка співає англійської і зулуською. Пишається прізвиськом Зітулеле («Мовчун» мовами зулу і коса) — теж своєрідним свідченням його тісного зв’язку і порозуміння з корінними народами Південної Африки. Поезія широко публікувалася (шістнадцять книжок поезії і драматургії, численні публікації в періодиці), здебільшого в оформленні художниці Джулії Скін, дружини поета.
Мешкає із сім’єю в Ґрехемстауні, має двох дітей. Персональний сайт поета – chrismann.co.za.

Chris Mann (1948-) was born in Port Elizabeth, South Africa and spent the first fifteen years of his working life in rural development and poverty alleviation, primarily as Administrative Director of the Valley Trust outside Durban. He was responsible for innovative projects in low-cost water-supply and sanitation, small-scale agriculture and labour-intensive public works.
This multi-faceted, multi-talented writer has also taught English in a rural school, lectured in English at Rhodes University and worked in teacher development and job creation. He has volunteered for various trusts, has been a parish councillor and was a founder and song-writer of Zabalaza, a cross-culture band performing in English and Zulu. His formal education includes an MA from the School of Oriental and African Languages (London) in African Oral Literature, Zulu 1 and 2 through UNISA, an MA from Oxford in English Language and Literature, a BA from Wits University majoring in English and Philosophy and a course in financial management at Wits Business School. His languages in declining order of competence are English, Zulu, Afrikaans, Italian and Xhosa. His nickname ‘Zithulele’ (Xhosa/Zulu) means a taciturn person.
Now based at the Institute for the Study of English in Africa at Rhodes University in Grahamstown, he is the founder and convenor of Wordfest, a national multi-lingual festival of South African languages and literatures with a developmental emphasis. (See wordfest.co.za.)
His poems have appeared in books, newspapers, magazines, journals, textbooks and in various anthologies in South Africa and abroad. Chris Mann is a South African of English, Dutch and Irish descent. He and the artist Julia Skeen were married in 1981. They have two children and live in Grahamstown. (Інформація з сайту www.literarytourism.co.za)

Вірші у перекладах Ганни Яновської

Бугенвілія

Пізня весна — бугенвілії час.
Пагони довгі, колючі й тонкі
вулиці Ґрехемстауна повнять,
червінь і пурпур — їх пелюстки.

Зливи минули, і суховій
жар свій жбурляє в обличчя, у спину,
в’ялить троянди й духмяний горох.
Наче гончар, загартовує глину.

Ось і настала жахіття пора,
і прикордонні страхи уже осьде:
кожної шиби торкнуться, йдучи —
змусить здригнутись віддалений постріл,

змусить здригнутись насильство з новин,
тужне рипіння іржавої брами.
Хвіртку зачинить сусідка стара —
всі молоді її вже за морями.

Скажеш собі: ні, що наше — міцне,
є ще за землю триматися сили!
Тільки тримаєшся свого кутка,
ніші — подібно до бугенвілій.

За ці пропалені рештки від саду,
за цю броньовану наскрізь цикаду,
за мурашиність рідного даху,
певність і впертість ходи черепахи.

Метафори долини Кар’єґи

Найважливішим
був не просто кущ на дюні
і краєвид
морський крізь гілляччя;
рослини надземні, дукер
з копитцем піднятим,
ущелина в подиху сутінок.
Найважливішим
був навіть не голос дрімлюг:
птах до птаха гукає в пітьмі;
над гирлом спокій
і зблиски
тьмяних зір відпускних.
А найважливішим
був світлячок,
який мерехтів у кущі, —
його крихтинка життя.

Дукер — вид антилопи.

Пасифлора

Пам’ятаю Різдво
в Дрейкенсберзі,
де сірі скелі
неземною загадкою
зависли в повітрі
над незграбними купками селища.

Ось я, студент-літературознавець,
збираю зулуський фольклор.
Озброєний спальником і магнітофоном,
тиняюся цими горбами
у пошуках родового епосу.

Сивий імбонгі, якого я мав писати,
втратив руку на Рифі.
Він відпочивав на своїй маті
і співати охоти не мав.
Та коли я спитав його про роботу,
він підскочив і, розмахуючи куксою,
виніс гнівний прокльон тій шахті.

Як на мене,
такі епічні поеми
ще знайдуть місце в підручниках.

Ну а пасифлора
квітла й вилася на огорожі,
плоди ж були прив’ялі і зморщені,
десь і порепалися.
Він мене частував ними:
м’якуш був майже сухий,
зате насіння у ньому правильне —
тверде, гірке, чорне й живе.

Імбонгі (зулуське) — співець-славословець.
Риф (також Вітвотерсренд) — найбільше у світі родовище золота неподалік Йоганесбурга; ще там видобувають вугілля й марганець.

© Chris Mann
© Гання Яновська

ҐЮНСТЕЙН БАККЕ – КОРАБЕЛЬ

Знаю, я прокинувся рано і почув крики чайок;
різкі й пронизливі, вони нагадали мені Наґльфарі,
де мертві пливуть крізь ніч і часом,
коли кіль занурюється достатньо глибоко, прориваються до ранку
Цієї пори вікна вишиковують у ряд старі хвилі
і, я знаю, закидають свої сіті світла,
ловлячи якісь тіні й зодягаючи їх у тіло

Я побачив чорний відбиток на простирадлі біля голови
і згадав ваготу

Вентспілс, 31.03.2011

Переклав Лев Грицюк (редагування Богдани Матіяш)

Ґюнстейн Бакке стане гостем 7 Львівського міжнародного літературного фестивалю в рамках 19 Форуму Видавців у Львові 12-16 вересня 2012 року.

Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…

Один вірш Раґнара Стрьомберґа

Коли ти сягнув певного віку,
твої сексуальні фантазії стають, як листівки
з Чорнобиля.
Кирилична мжичка, що припиняється,
коли товста сусідка починає співати.

Переклав Лев Грицюк

Джерело: http://levhrytsyuk.blogspot.com/…

Наталя Лобас. Рецензія на книгу Пйотра Мацєжинського «Антологія есесівських віршів»

Збірка, що вийшла друком у Польщі вкінці 2011 року, є, водночас, і логічним продовженням попередніх, і абсолютно новим етапом. Це так само, як і попередні, збір конкретних історій конкретних (і в цій конкретиці надзвичайно типових) людей, однак обмежених у конкретному хронотопі: друга світова війна, Аушвіц, Овенцім. І контрданс, доведений до дуельної гостроти: перший розділ книги становлять «Wiersze Oświęcimskie» — історії в’язнів, другий розділ – «Wiersze ssmańskie» — історії тюремників. Та це не танець жертви з убивцею. Це той же хоровод смерті, у котрому перед лицем Танатос всі рівні: хто помер, і хто живий, хто убивав, і хто убитий. Тут нема понять добра і зла. Епіграфом, взятим із Камю, Мацєжинський одразу розставляє акценти: «Зло і цнота є випадком або капризом». Смерть у «Антології есесівських віршів» – це хліб насущний, так само як крематорій – місце роботи.

Хоча у цій збірці немає образу альтер его поета – Пйотра Мацєжинського, як у попередніх, однак автор проектує на концтабірну дійсність образ інтелігента, поета, котрий, разом з тим, що повинен давати собі раду у нових обставинах, не хоче забувати також і про інший вимір буття.

Для есесівців їхня праця у таборі не постає чимось надзвичайним, не більше, ніж кожна інша робота, котру кожен порядний німець та арієць повинен сумлінно виконувати. І власне, у такому протиставленні жахливої екстраординарності буття в’язнів, вирваних зі звичного оточення та перенесених у дійсність, гіршу за пекло, та рутинної повсякденності буття табірної обслуги. Робота, як кожна інша. Однак за плечима кожного есесівця стоїть автор, озброєний баченням з перспективи майже цілого століття, й відверто іронізує, змушуючи читача розставляти вірні акценти:

Загалом, відповідно до структури книги, героїв цих віршів можна розбити на два табори: з одного боку есесівці, з іншого боку їх жертви. І за кожним із них відчувається єдина, чітка та послідовна авторська свідомість: у коментарях, у міжрядкових алюзіях, а в основному, у глибокій іронічності та амбівалентності розповіді. Чіткий поділ книги дає змогу авторові досягти цілковитої конфронтації сторін, пропонуючи читачеві почергово два погляди на одну подію — голокост. А навіть і три — відавторська позиція ще в жодній із книг Мацєжинського не була такою чіткою. Зрештою, не знайдемо тут якихось нових фактів чи ще більш шокуючих, ніж на сьогодні відомі, ситуацій з концтабірного життя. Заслуга Мацєжинського не так у підборі епатажного матеріалу, скільки у його, матеріалу, щоденності, жахливій у своїй простоті буденності. Не відходячи від улюбленого концепту, Мацєжинський натомість до краю загострює іронію своїх текстів. Концепт, іронія та поліфонія– це найважливіші риси збірки.

Проблематика «Антології есесівських віршів» не вражає різноманітністю, однак самі проблеми заторкують найболючіші точки існування людини. На задній план відходить таке важливе для ранішого Мацєжинського кохання, натомість загострюється проблема абсурдності людського життя, відносності цінностей. Одним з найважливіших екзистенційних питань залишається проблема віри, Бога та, особливо, теодицеї.
Гротескна та, разом з тим, до краю іронічна картина розмови Гітлера з Богом у вірші «Бог втішає Адольфа Гітлера» становить лейтмотив нової (у порівнянні з попередньою творчістю) метафізики Мацєжинського:

ти увесь час був в моїх руках (1)
іграшкою котра мала завдання розширити студії
над поняттям теодицеї

Творчість сучасного польського поета, представника покоління сімдесятих, Пйотра Мацєжинського становить надзвичайно цікавий матеріал не тільки для літературознавця. Це свого роду культурний феномен. Простими словами, з мінімумом поетикальних прикрас, автор не тільки дає зріз сучасної йому дійсності (події, котрі відбуваються у поезії Мацєжинського, як не парадоксально взагалі звучить таке поєднання, спокійно можуть бути перенесені у будь-яку точку нинішньої цивілізації західного типу), а з такою ж легкістю пропонує власну оцінку і здійсненим, аксіологічно усталеним фактам.

(1) Так говорить укінці вірша Бог до Гітлера

Пйотр Мачєжиньскі. Тьфу, тьфу Книга Пйотра Мацєжинського українською в перекладах Наталі Лобас і Юрія Завадського:
Мачєжиньскі П. тьфу, тьфу /Переклад з польської Лобас Н., Завадський Ю. — Тернопiль: Видавництво «Крок», 2011. — 86 с.
antologia_wierszy_ssmanskich Книги Пйотра Мацєжинського на сайті видавництва “Ha!art”:
Antologia wierszy ssmańskich (2011)
Zbiór zadań z chemii i metafizyki (2009)
Odrzuty (2007)
tfu, tfu (2004)

Вперше у Тернополі Андрій Любка із книгою “Кілер”

Вперше у Тернополі Андрій Любка із книгою “Кілер”, зустріч відбудеться о 18.00 в книгарні “є”, а потім о 21 у Бункермузi ви зможете почути вірші.

Історії, які розповідає Андрій Любка, мабуть, схожі на ті, які Андрій розповідає своїй любці, – аби змусити ревнувати чи для того, щоби спокусити. Там присутня пристрасна еротична фантазія, яка не полишає його і в житті. Він то постає романтичним і наївним, то самовідданим і самовпевненим, то з головою пірнає у письменницькі пиятики, а то перевтілюється на кілера і вилущує свої потаємні сни.

Організатор Богдан Боденчук.
Модератор Юрій Матевощук.

2012/04/20-22 – фестиваль Гамселить!

pincet, Zsuf, RaveBox, МО Коза презентують:

фестиваль електронної музики Гамселить!
Тернопіль, 20-22 квітня 2012

20 квітня (п’ятниця)
Рейв / Коза Бар (бульвар Шевченка 23) / 21:00-2:00

Sinestetik (Київ)
DJ GoLets
DJ Loki Lander
zavgosp (dj)
Відео-інсталяція – Андрій Базюта
Вхід – 25 гривень

21 квітня (субота)
Експериментальна музика / галерея Бункермуз (бульвар Шевченка, 1) / 20:00-3:00

V4W.ENKO (Київ)
Mokri Dereva (Київ)
ZSUF (Тернопіль)
IAEA Headquarters (Запоріжжя)
The Workers (Львів)
zavgosp (live) (Тернопіль)
Відео-інсталяція – Андрій Базюта
Вхід – 30 гривень

22 квітня (неділя)
Електронна імпровізація і поезія / галерея Бункермуз / 18:00-22:00

Drumтиatr: Іздрик та Семенчук (Львів)
Андрій Антоновський (Барселона)
ZSUF + Завадський (Тернопіль)
Ecotone + Шубєнков (Львів)
Володимир Білик (Житомир)
& friends (Тернопіль)
Вхід – 15 гривень

Абонемент на весь фестиваль – 50 гривень.

Грицько Семенчук: “Люди не звикли сприймати культуру як власну потребу”

Грицько Семенчук – поет, музикант, учасник гурту DrumТИАТР, а водночас і директор Львівського міжнародного літературного фестивалю.

Кілька тижнів тому у Ляйпціґу відбувся один з найбільших у Європі книжкових ярмарків, де була представлена також українська книга і література. Саме про це у першу чергу розповів Грицько у інтерв´ю Вголосу, але тільки цим розмова не обмежилась…

Далі / More

“Кабінетна” зустріч із Володимиром Хрущаком

Мистецьке об’єднання “Дзиґа” представляє
літературні зустрічі
у кав’ярні-книгарні “Кабінет”
(Львів, вул. Винниченка, 12)

29 березня, четвер, 18:00

Володимир Хрущак

Книга життя і Двійник

Володимир Хрущак – письменник і журналіст, автор часописів “Сучасність” і “Київська Русь”. Автор романів «Зовнішня приємність страждання» (Панорама»,2003), «Феміда на ланч» («Піраміда», 2007). Член АУП.

До збірки “Книга життя”, яка щойно побачила світ, увійшла однойменна повість і п’ять оповідань.
Детективно-езотеричне розслідування ведеться навколо містичного рукопису за авторством Юрія Дрогобича. За нею полюють століттями, вона поєднує цілу історію України і Східної Європи, виступаючи тим прихованим і невідомим для непосвячених фактором, який зумовлює події, зводить все в одне і на який реагують словами “так он як все було насправді!”. Книгою прагне заволодіти Каліостро, її читали Іван Вишенський, Самійло Величко, Григорій Сковорода, Іван Котляревський та багато інших.

Окрім повісті «Книга життя», збірка творів Володимира Хрущака містить також п’ять оповідань «Автопортрет», «Двійник», «Чорна мітка», «Виправлення минулого», «Подвиг», у яких, зокрема, «двійник провокує свій «оригінал» повністю перевернути своє життя.

координатор Юрій Кучерявий 0503799961

“Кабінетна” зустріч з Ігорем Калинцем

МО “Дзиґа” представляє літературні зустрічі
у кав’ярні-книгарні “Кабінет”
(м.Львів, вул. Винниченка, 12)

22 березня, четвер, 18:00
ІГОР КАЛИНЕЦЬ
РЕАЛІЇ

Після арешту в січні 1972 року поет опиняється у слідчому ізоляторі львівської в’язниці і продовжує писати. З-під його пера виходить повість “Молімось зорям дальнім” і нові книги поезій. Цей етап життя видатного поета, перехід від “Прободженої” до “Невольничої музи” найменш відома сторінка його біографії.

Що докладно творилося з ним після арешту, що і як писалося – Ігор Калинець вперше публічно розповість на зустрічі.

координатор Юрій Кучерявий 0503799961

UN FANTASMA DE “BUSTHALTER” DE L’ANDRÍI ANTONOVSKYI

BON DIA, BONA GENT
!
EL DIMECRES QUE VE, 21 DE MARÇ,
A LES 20H30
APAREIXERÀ A L’HORIGINAL
(c/ferlandina 29, bcn)
UN FANTASMA DE “BUSTHALTER”
(EL FUTUR LLIBRE-SOSTENIDOR DE
POESIA DE L’ANDRÍI ANTONOVSKYI)
DES DEL COR I EL PIT DEL SEU AUTOR.
QUEDEU TOTS CONVIDATS
A VEURE, ESCOLTAR I PARTICIPAR
EN AQUEST STRIPTEASE MORFOLÒGIC
I POCASOLTA, AMB PETITS REPICS D’ALGUNS
CLÀSSICS ANDRIANS

AU, ANIMEU-VOS!
ENS VEIEM ALLÀ, SI HI VENIU!
!

Молодим письменникам вручили спілчанські квитки біля пам’ятника Шевченкові

9 березня, в день народження Тараса Шевченка, вперше в історії Національної спілки письменників України відбулося «шевченківське» вручення членських квитків молодим письменникам. Біля підніжжя пам’ятника генію українського слова у присутності сотень киян та гостей міста, що прийшли вшанувати великого Кобзаря, молоді літератори отримали квитки з рук заступника голови НСПУ Володимира Шовкошитного і секретарів Володимира Барни та Сергія Пантюка. Разом з квитками молоді автори отримали запрошення на загальноукраїнське шевченківське свято. «Слово Шевченка живе і така кількість молодих авторів, які впевнено крокують в літературу, це яскраво підтверджує!» – зазначив у своєму виступі один з наймолодших письмеників Вано Крюгер.

Проте офіційним врученням членських квитків свято не закінчилось. Після святкового знимкування та коментарів для ЗМІ, молода письменницька спільнота перебазувалася до конференц-зали Будинку Письменників, де розпочались святкові поетичні читання. Зрозуміло, що у шевченківські дні все має починатися з Шевченка. Так і сталося, бо першим виступив поет, бард, журналіст і актор Кирило Булкін з моновиставою за поемою Т.Г. Шевченка «Кавказ». Перенесенння класики в сучасну площину виявилося надзвичайно вдалим – йому довго аплодували.

А далі були вірші – і Шевченкові, і свої. Їх читали Ірина Надворна (Ужгород), Ірина Мулярчук і Володимир Биньо (Львів), Наталя Трикаш (Полтава), Анна Лукашева (Донецьк), Галина Мартинюк і Юрко Завадський (Тернопіль), Софія Стасюк (Луцьк), Ірина Мельник (Рівне), Ірина Зелененька і Ольга Зайцева (Вінниця), Анна Атаманенко і Вано Крюгер (Київ). Підтримала поетів молода письменниця-прозаїк з Ялти Олена Масленикова.

Вечір закінчився і непомітно переріс у неформальне спілкування, яке тривало до пізнього вечора. Адже ще однією метою таких заходів є саме налагодження контактів між творчою молоддю та активізація їхньої діяльності.

Джерело: http://ualit.org/…

Василь Махно. Боксер (у журналі “Шо”)

[..] Десь з північного боку Юніон­сквер, за яким проглядається рекреаційна зона для пішоходів, стоїть срібний Енді Воргол, тимчасовий пам’ятник королю поп­арту, який, за умовою поміж скульптором та містом, повинен забратися за кілька місяців геть, може, перекочує до домашньої колекції якогось мільйонера або назад — до майстерні автора. Навіть для короля поп­арту немає постійного місця у Нью­Йорку… Але бронзова постать Махатми Ганді тут прописана назавжди. Махатму поставили і прикрутили міцними шурупами. В обгородженому міні­скверику він з ціпком, в традиційному індійському одязі, поруч невеличкого фонтану, від якого спектоного дня віє прохолодою, а навколо фонтанчика і Махатми завжди сидять, підібгавши під себе ноги, молоді люди, світячи своїми пупцями, у позі лотоса, а нью­йоркські голуби злітаються і п’ють там воду. [..]

Джерело: http://sho.kiev.ua/…

Sudesh Mishra / Судеш Мішра

Sudesh Mishra was born in Suva and educated in Fiji and Australia. He has been, on different occasions, the recipient of an ARC Postdoctoral Fellowship, the Harri Jones Memorial Prize for Poetry and an Asialink Residency in India. Sudesh has taught at Flinders University, Deakin University and the University of Stirling. He was Visiting Professor at the Fiji National University in 2010 and helped establish the School of Communication and Creative Arts. He is the author of four books of poems, including Tandava (Meanjin Press) and Diaspora and the Difficult Art of Dying (Otago UP), two critical monographs, Preparing Faces: Modernism and Indian Poetry in English (Flinders University and USP) and Diaspora Criticism (Edinburgh UP), two plays Ferringhi and The International Dateline (Institute of Pacific Studies, Suva), and several short stories. Diaspora Criticism (2006) is widely regarded as a milestone text. Sudesh is also (with Seona Smiles) the editor of Trapped, an anthology of writing from Fiji, and has had his work published in many ranked journals, including Social Text, Subaltern Studies, Meanjin, Ariel, Journal of Postcolonial Writing, Fulcrum, Borderlands, New Literary History, Oxford Literary Review and Emergences. He has contributed commissioned papers to significant postcolonial readers, encyclopedias and dictionaries and his creative work has appeared in a wide array of publications, including Nuanua: Pacific Writing in English since 1980, The Indigo Book of Modern Australian Sonnets, Lines Review: Twelve Modern Young Indian Poets, Over There: Poems from Singapore and Australia, Sixty Indian Poets, The Bloodaxe Book of Contemporary Indian Poetry and Concert of Voices: An Anthology of World Writing in English. He is on the editorial board of four international journals: Journal of South Asian Diaspora, Asiatic, Double Dialogues and S/Z. He was a member of the judging panel for the Commonwealth Writers’ Prize (Australasia) in 2006-7 and has read his work at a number of literary festivals, including The Adelaide Festival of Arts, The New Zealand Festival of Arts, The Sydney Writers’ Festival and The Edinburgh Book Festival. Sudesh is working on a fifth collection of poems, a collaborative project on popular Hindi cinema (with Vijay Mishra) and a series of papers on minor history. He is Professor in Literature, Language and Linguistics.

«СтереоТипи» Юлії Скороди: презентація збірки поезії. Читання-соло

Юлія Скорода - Стереотипи

17 лютого 2012 року (п’ятниця) 19:00
Києва гора, Руський клуб «Культ Ра»
м. Київ, вул. Володимирська, 4

Continue reading «СтереоТипи» Юлії Скороди: презентація збірки поезії. Читання-соло

Юрко Іздрик: «Українізація можлива тоді, коли українська мова проникне в блатняк»

– Ви нащадок репресованого греко-католицького священика. А чи немає у вас якоїсь образи, неприязні до нащадків всіляких сексотів, які сьогодні займаються тим, що ставлять пам’ятники Сталіну, обвішуються червоними прапорами?

– Знаєте, немає. У мене є близькі приятелі, батьки яких були по той бік барикад, що називається, чекістами. Справа в тому, що я не вірю в історію, де по один бік стояли німці, а по другий – радянські люди чи бандерівці й німці. Я не вірю в такі варіанти історії. Історія має писатися дуже конкретно, як на мене. Ніхто ж не скаслвував смертного гріха як одного з найстрашніших гріхів. Чому ми й надалі героїзуємо війну, чому героїзуємо вбивство як таке? І не має значення, заради яких інтересів. Де в Біблії написано, що заради Батьківщини можна вбивати, а заради чогось іншого – не можна. Не можна вбивати в принципі!

Тому історія, на мою думку, принаймні історія Другої світової, має писатися в такий спосіб: Сидір убив Іванова, Іванов застрелив Фріца, Швайвангер переїхав танком стількох людей (з конкретними прізвищами)… Це буде історія Другої світової війни. У цій історії отой мій приятель зі своїми батьками-чекістами ніяк у мою приватну історію, історію мого діда і його Воркути не пов’язані. Що, я б мав відчувати до нього неприязнь як до представника якогось класу чи що? Я не прихильник класових теорій…

Ні, не відчуваю неприязні, але я відчуваю великий дискомфорт від того, що на пострадянському просторі навіть не було спроби провести люстрацію, за винятком прибалтійських республік. Тут не йдеться про помсту, про те, що колишні бандерівці битимуть колишніх енкаведистів чи навпаки. Ні, – залишилися їхні діти, онуки, які можуть будувати свою країну, не повторюючи помилок своїх предків.

Перепрошую, фашизм заборонено. І якби я, не дай Боже, витатуював би собі на пупку свастику, то мене б загребли до цюпи. Нє?.. А тут носять червоні прапори, на державному рівні пропагують цю сатанинську символіку… І це далі триватиме, бо Росія зацікавлена в збереженні цієї символіки, тому що в них завжди свої способи задурювати мізки людям.

Але, людоньки добрі, що вам заважає зробити люстрацію?! Спробуйте, буде багато смороду, нічого з того не вийде, абсолютно нічого, тому що вже зараз запізно, бо вже поділили гроші й більше ніщо нікого це не цікавить, та все-таки спробуйте. І ця люстрація б виглядала вкрай карикатурно і вкрай несмачно. Але сам прецедент – це дуже важливо. Принаймні засудити людиноненависницьку, людожерську ідеологію, якою був комунізм, а він був на такому рівні, як і фашизм. Щоб людям не плуталося в голові… Добре, вибирайте собі Сталіна, але знайте, що це карається законом.

Ларс фон Трієр на Каннах, як він сказав потім, жартома згадав з симпатією Гітлера… Його накопали в дупу, і все. А тут діється чорт зна що. Найгірше не те, що носять ці прапори, а те, що в людей каша в голові, вони самі не знають, під чим вони ходять, що вони носять. А за це все, десь там за кормою, доведеться відповідати.

Джерело: http://slovoua.com/…

Інтерв’ю: Андрій Антоновський: «Україна і Каталонія – близнючки»

baton

Андрій Антоновський з Барселони – не лише поет, перекладач з каталонської на українську і навпаки, а й талановитий художник і перформер. Називає себе українським неофутуристом.

Уродженець Хмельницького, Андрій з 2001 року мешкає та працює в Барселоні, де став активним учасником мистецького і літературного процесу Каталонії – автономної області Іспанії. Він регулярно публікується у каталонській періодиці, бере участь у багатьох поетичних та полідисциплінарних фестивалях.

З 2002 року разом зі своєю дружиною, американсько-каталонською перекладачкою Каталіною Джіроною переклав каталонською мовою класиків і сучасних українських авторів – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Павла Тичину, Богдана-Ігоря Антонича, Ліну Костенко, Юрія Андруховича, Сергія Жадана та інших.

Сучасна українська культура, на думку Андрія Антоновського, надмірно вариться у власному соку, тому міжкультурні контакти вкрай необхідні. Своєрідним містком між українською і каталонською літературами в Барселоні стала кнайпа «Летрафіріт», що в перекладі означає «хворі на літери». Там Андрій з Каталіною влаштували вечір української поезії.
Continue reading Інтерв’ю: Андрій Антоновський: «Україна і Каталонія – близнючки»

DRUMТИАТР у ТЕРНОПОЛІ І ФРАНКІВСЬКУ

DRUMТИАТР у ТЕРНОПОЛІ

День народження ZSUF
“Коза”, Тернопіль
17 грудня 2011 року о 21:00

Акція відбувається за підтримки видавництва “Крок”.

Вхід – 20 гривень.

Братимуть участь:

Музика:
Drumтиатр (Львів-Станіслав-Калуш) and VJ Samborsky
Futurin (Київ)
Amistad (Дніпропетровськ)
Bodhysatva (Тернопіль)
Adibas (Тернопіль)
Хопта (Тернопіль)
Тренер (Тернопіль-Карістос)

Література:
Розігрів від покоління 87: Мар’яна Судова, Юрій Матевощук, Василь Колісник, Юля Бабак
Юрій Завадський (Тернопіль-Петриків)
Мірко Боднар (Львів)
Мар’яна Максим’як (Львів),
Микола Шпаковський (Львів-Теребовля)
Юлія Скорода (Київ)
Грицько Семенчук (Львів-Проскурів)
Артем Полежака (Київ)
Іздрик (Львів-Калуш)

Livepaint:
SWB (Тернопіль)

Video:
ZSUF

DRUMТИАТР у ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ

18 грудня 18.00, книгарня «Є» в Івано-Франківську (вул.Незалежності, 31)

запрошує на презентацію книги Юрія Іздрика «Underword». Це нова унікальна збірка філософської прози й поезії Іздрика, видана у форматі авторського мистецького альбому. Underword, як і зазначено в титулі — альбом, себто добірка улюблених текстів, колажів і фото автора.
Іздрик знову пропонує нам концептуальну art-book, але цього разу барвисту, гламурну і цілком позбавлену дискурсу.

Модератор – Галина Петросаняк

ГРАЮТЬ DRUMТИАТР

ВХІД ВІЛЬНИЙ І БАЖАНИЙ

DRUMТИАТР ЦЕ

Izdryk Yurko – mc, guitar,piano
Semenchuk Grigory – dj, mc.
Yevhen Samborsky – vj, art
If-Ro – vj, photo

DrumТиАтр видає краут-рокові експерименти в дусі Can або Neu! — звісно ж, з тією самою монотонною читкою. Виникає спокуса порівняти їх з російською хвилею «абстрактного» хіп-хопу (СБПЧ, Есть Есть Есть тощо). З іншого боку, щось подібне міг грати і Tricky — якби виріс десь під Івано-Франківськом і не сприймав би власну музику всерйоз.

http://www.reverbnation.com/drumТИАТР
http://www.myspace.com/drumtuatp
https://www.facebook.com/drumtuatp

17 грудня у “Бункермузі” презентація книги Мар’яни Максим’як “Люди”

Мар'яна Максим'як, "Люди"

17 грудня 2011 року о 18:00
у мистецькій ґалереї “Бункермуз” у Тернополі
презентація книги видавництва “Крок”

Мар’яна Максим’як
“Люди”

Організаційна й інформаційна підтримка: krokbooks.com, koza.te.ua, galychyna.info, provse.te.ua, uhradio.fm, yuryzavadsky.com, intb.te.ua, lypa.te.ua, anons.te.ua, 87.te.ua

день народження ZSUF

zsuf-2011

день народження ZSUF
“Коза”, Тернопіль
17 грудня 2011 року о 21:00

Акція відбувається за підтримки видавництва “Крок”.

Вхід – 20 гривень.

Братимуть участь:

Музика:
Drumтиатр (Львів-Станіслав-Калуш)
Futurin (Київ)
Amistad (Дніпропетровськ)
Bodhysatva (Тернопіль)
Adibas (Тернопіль)
Хопта (Тернопіль)
Тренер (Тернопіль-Карістос)

Література:
Розігрів від покоління 87: Мар’яна Судова, Юрій Матевощук, Василь Колісник, Юля Бабак
Юрій Завадський (Тернопіль-Петриків)
Мірко Боднар (Львів)
Мар’яна Максим’як (Львів),
Микола Шпаковський (Львів-Теребовля)
Юлія Скорода (Київ)
Грицько Семенчук (Львів-Проскурів)
Артем Полежака (Київ)
Іздрик (Львів-Калуш)

Livepaint:
SWB (Тернопіль)

Video:
ZSUF

Презентація збірки “ЛЮДИ” Мар’яни Максим’як у ТЕРНОПОЛІ

Мар’яна Максим’як - Люди

Субота, 17 грудня 2011 року о 18:00
«Бункермуз» мистецька галерея, бульвар Шевченка,1, Тернопіль

Видавництво «Крок» ( http://krokbooks.com/ ) презентує поетичну збірку «ЛЮДИ» – другу книгу молодої авторки Мар’яни Максим’як, яка вийшла друком у видавництві у 2011 році. До неї увійшли вибрані поезії авторки, написані протягом восьми років.

Автор передмови до збірки поет та перекладач Остап Сливинський говорить про вірші Мар’яни наступне: «Рядки Мар’яни Максим’як – найвищою мірою елегійні. Такі, що пишуться, коли розійшлися гості, погасли світла і лишилося тільки одне світло, непевне, нізвідки, ні для кого. Подеколи мені здається, що тут, у цих віршах, більше подиху, ніж письма, уяви чи бачення».

Довідка про авторку:

Мар’яна Максим’як народилась у м. Бучач на Тернопільщині. Закінчила Український Католицький Університет та Львівський національний університет імені Івана Франка. Пише поезію, прозу. Авторка дебютної збірки «Solo душі» («Каменяр», Львів 2004) та збірки вибраних поезій «ЛЮДИ» («Крок», Тернопіль 2011).

Учасниця численних Всеукраїнських та Міжнародних літературних фестивалів та проектів, зокрема літературних тандемів з Тарасом Прохаськом, Мар’яною Савкою, новозеландською поеткою Селіною Тусіталою Марш.

У 2010 році отримала заохочувальну премію літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” за поетичну збірку “Цифри, що танцюють”. Активна у галузі відеопоезії, її відео вірші у 2011 увійшли до шорт-лісту двох Всеукраїнських відеопоетичних премій («БУК» та «CYCLOP»). Вірші перекладено англійською мовою та на іврит.

Живе та працює у Львові.

Пйотр Мацєжинський: “Я б не хотів, щоб мої тексти читали в школах”.

Пйотр Мачєжинський (фото: Домінік Фіґєль)
фото: Домінік Фіґєль

Пйотр Мацєжинський (Piotr Macierzyński) — досить відома і, водночас, досить суперечлива постать сучасної польської поезії. Його вірші зачіпають за живе, викликаючи захоплення або ж обурення. Аналогічно розходяться думки критиків. Легко оцінювати творчість класика, введеного в пантеон святих від літератури, ризиковано говорити про вірші живого поета. Найкращий коментар — то автокоментар. Пропонуємо інтернет-розмову з  Мацєжинським про його творчість та переконання. Наталя Лобас

Наталя: Скільки має спільного Пйотр Мацєжинський  з Твоїх віршів із реальним Мацєжинським?

Пйотр: Я б хотів, щоб якнайбільше, і в певному сенсі так, як є. Твір завжди спирається на переживання, роздуми, лектури автора. Навіть якщо це почуті історії — почуті, а отже переосмислені тим, хто пише. Навіть вимисел обмежується досвідом автора.  Але є також другий бік цієї фальшивої монети. Мова — знаряддя недосконале. Бреше. Не передає реальності. Крім того, і так ми завжди показуємо лише фрагмент. Навіть якби ми хотіли поставити знак рівності між автором та ліричним суб’єктом, такі дії приречені на поразку. А шкода.

Continue reading Пйотр Мацєжинський: “Я б не хотів, щоб мої тексти читали в школах”.

20 грудня, 19.00, Львівська обласна філармонія. ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ: «Лексикон інтимних міст»

Львівська обласна філармонія та ГО «Форум видавців» представляють:

творчий вечір
ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ

«Лексикон інтимних міст»

ВЕДУЧИЙ – Юрій Винничук

20 грудня, 19.00
Львівська обласна філармонія (вул. Чайковського, 7)

Продовжуючи свій тур презентацій книги «Лексикон інтимних міст», Юрій Андрухович також завітає і до Львова. На львів’ян чекає не лише презентація книги та автограф-сесія, а й масштабний творчий вечір. Під час заходу йтиме розмова про нове творіння автора, а також відбудеться читання вже знаних улюблених текстів.

Запрошуємо усіх львів’ян та гостей міста відвідати цю непересічну подію.

Вартість квитків – 30, 50, 70 гривень (студентам і пенсіонерам – знижка). Квитки можна придбати в касах Львівської обласної філармонії та на сайті kvytky.ua.

Партнер заходу – готель «Леополіс»

Головний інформаційний партнер – радіо «Львівська хвиля»

Інформаційні партнери:
Lviv Today, ВГОЛОС, kultura.lviv.ua, ZAXID.NET, my.relax, VISIT.LVIV, У ЛЬВОВІ, RIA ЛЬВІВ, 032 UA

Акредитація преси: litfest@bookforum.com.ua

Тарас Прохасько в “Кабінеті” 10 листопада 2011 року

Мистецьке об’єднання “Дзиґа” представляє авторські зустрічі з письменниками
у кав’ярні-книгарні “Кабінет” (Львів, вул. Винниченка, 12)
10 листопада, четвер, 18 год.

ТАРАС ПРОХАСЬКО

Він вважається одним з найпомітніших явищ сучасної української літератури, його проза позбавлена пафосу, його життя організовано так, що він мало відчуває зміни в державі, політиці, громадському житті, його непокоїть дискурс насильства, який ніколи не зникав, але тепер зміцнюється в державі і те, що суспільство йому не опирається, він не дивиться телебачення і його турбує наша нелюбов до себе, вважає, що треба жити з увагою до інших і що ми – не самі і в цьому наша сила, і життя – таки не тотожне літературі.

Вхід вільний

Координатор “Кабінетних” зустрічей
Юрій Кучерявий 0503799961

Презентація поетичної збірки «ЛЮДИ» Мар’яни Максим’як: 19 листопада (субота) о 17:00, Київ, фестиваль-ресторація «Диван»

Мар’яна Максим’як - Люди

19 листопада (субота) о 17:00 фестиваль-ресторація «Диван»

Видавництво «Крок» ( http://krokbooks.com/ ) презентує поетичну збірку «ЛЮДИ» – другу книгу молодої авторки Мар’яни Максим’як, яка вийшла друком у видавництві у 2011 році. До неї увійшли вибрані поезії авторки, написані протягом восьми років.

Автор передмови до збірки поет та перекладач Остап Сливинський говорить про вірші Мар’яни наступне: «Рядки Мар’яни Максим’як – найвищою мірою елегійні. Такі, що пишуться, коли розійшлися гості, погасли світла і лишилося тільки одне світло, непевне, нізвідки, ні для кого. Подеколи мені здається, що тут, у цих віршах, більше подиху, ніж письма, уяви чи бачення».

Чому «ЛЮДИ»? Бо люди вміють кохати, відчувати, плакати, бояться втрачати, бувають щасливі, сумні, потрапляють на сторінки газет, старіють, міряють час відстанями доріг, викуреними цигарками, мріють про вічність. Авторка у своїх віршах часто акцентує на людині, її проблемах, переживаннях, стосунках. Каже, що це поезія для людей і про людей.

Дмитро Стретович, координатор літклубу «Маруся» про книгу «ЛЮДИ»:

«Справді добра жіноча поезія, яку хочеться перечитувати, а окремі рядки – заучувати. Мар’яна вміє глибоко дивись на звичайні речі, показувати банальні деталі в незвичних ракурсах. Сьогодні така поезія має особливе значення: вона нагадує людям, що радість життя в дрібницях».

Довідка про авторку:

Мар’яна Максим’як народилась на Тернопільщині. Закінчила Український Католицький Університет та Львівський національний університет імені Івана Франка. Пише поезію, прозу. Авторка дебютної збірки «Solo душі» («Каменяр», Львів 2004) та збірки вибраних поезій «ЛЮДИ» («Крок», Тернопіль 2011).

Учасниця численних Всеукраїнських та Міжнародних літературних фестивалів та проектів,
зокрема літературних тандемів з Тарасом Прохаськом, Мар’яною Савкою, новозеландською
поеткою Селіною Тусіталою Марш.

У 2010 році отримала заохочувальну премію літературного конкурсу видавництва “Смолоскип” за поетичну збірку “Цифри, що танцюють”. Активна у галузі відеопоезії, її відео вірші у 2011 увійшли до шорт-лісту двох Всеукраїнських відеопоетичних премій («БУК» та «CYCLOP»). Вірші перекладено англійською мовою та на іврит.

Живе та працює у Львові.

Офіційний сайт авторки: http://marimaksymiak.wordpress.com/

Організатори: видавництво «Крок», літературний клуб «Маруся»
Інформаційна підтримка: «Буквоїд», «Арт-Вертеп», «ЛітАкцент», «Платформа»

Літстудія 87: sun behind the clouds

8 жовтня о 06:00 за місцевим часом відбулись закриті літературні читання літературної студії 87 “Sun behind the clouds”. У читаннях брали участь Богдан Боденчук, Юлія Валах, юрійзавадський, Юрій Матевощук, Мар’яна Судова, Юлія Бабак. Музичний супровід: Святослав Стадничук та Андрій Чупік. Зйомка: Вова Луцишин.

Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”

29 жовтня 2011 року о 17:00 в барі Коза
презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
у перекладах українською мовою львів’янина Лева Грицюка.
Книга видана у Тернополі видавництвом “Крок”.
Проект здійснено за підтримки Шведської Культурної Ради.

Continue reading Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”

Презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”

18 поетів із Гетеборга

29 жовтня 2011 року о 17:00 в барі Коза
презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
у перекладах українською мовою львів’янина Лева Грицюка.
Книга видана у Тернополі видавництвом “Крок”.
Проект здіснено за підтримки Шведської Культурної Ради.

Інформаційна підтримка:
koza.te.ua, krokbooks.com, yuryzavadsky.com, levhrytsyuk.blogspot.com,
intb.te.ua, provse.te.ua, anons.te.ua, strng.org, galychyna.info

Світлана Корчагіна: Коробки з-під взуття Мар’яни Максим’як

Мар’яна Максим’як - Люди

«Люди» – це друга поетична збірка львівської письменниці Мар´яни Максим´як. Невелика книжечка, де на білосніжній обкладинці бачимо профіль жінки, який утворили різнобарвні ажурні гілочки. За задумом авторки книжка позбавлена класифікацій: у збірці – римована та неримована поезія різних років написання, різної тематики, врешті-решт різна за рівнем письма…

Джерело: http://bukvoid.com.ua/…

МІСТ З ПАПЕРУ: Галина Петросаняк і Олександр Фразе-Фразенко

Міст з паперу

Арсеній Барзелович, Микола Шпаковський та МО “Дзига” представляють

новий проект у кав’ярні-книгарні “Кабінет”

НА СЛУХ І НА ГОЛОС

бо це література (?) котра робиться для слуху
і котра існує (і заявляє про себе) вголос

Проект продовжуватиме цикл акцій, які час від часу презентувалися у “Кабінеті” і які спорадично виникають на перехресті літературного, музичного а також артистичного середовищ і викликали інтерес публіки та провокували жваві обговорення, що свідчить про небанальність такого сполучення різних жанрів. Тепер ми намагатимемося продемонструвати перед відвідувачами “Кабінету” і слухачами Кабі.net (http://dzyga.com/podcast/) повну палітру усіх можливостей таких сполучень, які поки-що невідомі широкому загалу.

6 жовтня, четвер, 18 год.
літературна каварня “Кабінет”
вул. Винниченка,12

МІСТ З ПАПЕРУ

Галина Петросаняк і Олександр Фразе-Фразенко

“…то будуть найновіші вірші Галини Петросаняк, серед них і на єврейську тематику, та музика Олександра Фразе-Фразенка, творена під час декламації. На очах у глядачів з тандему цих двох людей виросте щось третє.”
Арсеній Барзелович

Координатор літературних зустрічей Юрій Кучерявий 0503799961

Василь Махно: Українська література ніколи не буде такою, як англійська чи французька

Впродовж ХХ століття різні літературні генерації робили все, щоб інтегрувати українську літературу в європейський контекст. Багато чого було зроблено, але багато чого – ні, в силу різних обставин.

Я думаю, що після 1991-го року цей шанс є. І нині на прикладі перекладів, антологій, зацікавлення українською літературою як країною пост-радянською країною є дуже добрий шанс. Дуже добрий шанс був, але не використаний, після Помаранчевої революції, коли світ зацікавився. Якщо б Україна пішла в певному векторі, тоді б ситуація була зовсім інакшою. Безумовно, мають бути добрі вірші, романи, есеїстика. Але те, що українська література цілком грає як рівноправний гравець на літературному полі Європи – в цьому сумнівів нема.

Джерело: http://life.pravda.com.ua/…

20 хвилин: Новозеландська поетеса представила тернополянам свою книгу

Селіна Тусітала Марш навчає новозеландської й тихоокеанської літератури і літературної творчості в Університеті Окленду, Нова Зеландія. Вона є першим островитянином, який отримав ступінь доктора філософії на новозеладському факультеті англійської філології.
Новозеландська поетеса Селіна Тусітала Марш вперше завітала в Україну. Використовуючи мову тіла, читала свої поезії і для тернополян в галереї “Бункермуз” 21 вересня.
Зустріч виявилася дещо імпоровізаційною, а тому не всі охочі могли поспілкуватися із гостею, каже тернопільський письменник Юрій Завадський.
– Селіна є учасником Шостого міжнародного літературного фестивалю у Львові, – розповідає він. – На моє запрошення вона погодилася відвідати ще одне західноукраїнське місто – Тернопіль.
Літераторка презентувала свою першу книгу, назва якої у перекладі із новозеландської звучить приблизно “Тихоокеанський островитянин, який швидко говорить”. До речі, у 2009 році вона отримала за неї національну премію.
– Ми познайомилися із Селіною через Інтернет, – продовжує Юрій. – Я переклав кілька її текстів українською мовою і надіслав їй. Якщо чесно, працювати з поезіями авторки було досить складно. Адже мова жителів Нової Зеландії трохи специфічна.
Окрім робіт поетеси, зацікавило тернополянина ще й походження Селіни. За його словами, вона має має самоанське, тувалійське, британське і французьке походження. Мама – самоанка, а тато – європеєць. Свого часу вони емігрували в Нову Зелендію.
– Мама Селіни була неписьменною, але дуже хотіла, щоб її донька зростала у звичаях і традиціях Нової Зеландії, – каже він. – Проте поетеса шкодує, що майже не розмовляє самоанською мовою. У 2004 році Селіна Тусітала Марш захистила докторську дисертацію з англійської філології. До речі, вона – єдини вихідець із Тихоокеанських островів, яка захистила дисертацію. Вона вивчала літературу місцевих культур, і у своїй роботі відкрила світові імена раніше невідомих літераторів. Наразі поетеса викладає в Оклендському університеті, який входить у 50 найкращих вузів світу.
Звертаючись до тернополян, новозеландська гостя заговорила українською – “Добрий день”. Ще, як вона розповіла, знає слово “дякую” та записала всі назви страв, які їла в Тернополі.
– Тусітала – це моє дівоче ім’я, – говорить вона. – Тусі означає “вказувати початок”, а “тала” – “історія, розповідь, байка”. Перший свій вірш написала в 11 років про небезпечність атомної бомби. Він викликав резонанс серед людей, і я зрозуміла, що можу силою слова впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві. Тож найбільше змальовую проблеми місцевого населення, але не забуваю і про інтимну лірику.
Поезію Селіни Тусітали Марш люблять новозеландські письменники, бізнесмени й навіть міністри. Кілька творів вона зачитала й тернополянам. Читаючи, жінка не просто дивилася в книгу. Вона увесь час імпульсивно жестикулювала, ніби малювала в повітрі якісь образи. До того ж, читання супроводжувала музика.
– Я люблю не тільки читати свої тексти, а й показувати їх, – акцентує гостя. – Хочу, щоб люди проникли всередину моїх віршів, відчули їхнє дихання.
Наприкінці зустрічі поетеса висловила сподівання, що в майбутньому ще обов’язково завітає в Тернопіль, щоб продовжувати вивчати українські традиції.

Наталія БУРЛАКУ

Джерело: http://te.20minut.ua/…

Winter Letters by Vasyl Makhno translated from the Ukrainian by Orest Popovych

winterletters

Whoever loves free jazz will love these poems. Pent-up emotion jolted to the surface of consciousness. Whoever believes in the power of language and of imagery to first stun then capture—rather than explain—reality will also love these poems. Makhno’s gift is his meticulous riffs fed by memory and imagination. Everything superfluous is cut out and concentrated into a single intensity that blows through the reader like a saxophone riff or a late-night blizzard that overtakes her/him in the wintry orchards of New York City streets. But this new compilation of urban visionary poems is very much a partnership. A good translator, too, must have a style of one’s own — in addition to being in love with the original text. Orest Popovych has that confidence and heart. The result: two voices, one track. This kind of pure, sensitive, wildly in-synch collaboration is rare. Without question, Winter Letters and Other Poems is among my top recommendations for the year.
Dzvinia Orlowsky, Pushcart Prize winning author

John Lennon and the author’s father hover over a landscape of legacies, offering inspiration and admonition in Winter Letters, Vasyl Makhno’s new poetry collection. Beginning with what John Donne called “both the year’s and the day’s deep midnight,” Makhno contemplates the snow and despair of an alien and alienating New York, and carries us in a seasonal cycle across time and geography, across world culture, high and low. With stops in his native Ukraine, as well as Germany, Romania, the State of Maine, among others, Makhno introduces us to characters as diverse as old Volodya (the pensioner who came to church in pajamas), and Johnny Cash (who means moola). With a foundation in the international community of letters, Winter Letters reminds us of the universal power of art.
Judith Baumel, Walt Whitman Award Winner, former director Poetry Society of America

Vasyl Makhno
Vasyl Makhno is a Ukrainian poet, essayist, and translator. He is the author of seven collections of poetry: Skhyma (1993), Caesar’s Solitude (1994), The Book of Hills and Hours (1996), The Flipper of the Fish (2002), 38 Poems about New York and Some Other Things (2004), Cornelia Street Café: New and Selected Poems (2007), and most recently Thread and Selected New York Poems (Spuyten Duyvil, 2009). He has also published a book of essays The Gertrude Stein Memorial Cultural and Recreation Park (2006), and two plays Coney Island (2006) and Bitch/Beach Generation (2007). He has translated Zbigniew Herbert’s and Janusz Szuber’s poetry from Polish into Ukrainian, and edited an anthology of young Ukrainian poets from the 1990’s. Makhno’s poems, essays and plays have been translated into some one dozen languages. In recent years volumes of his selected poems were published in Poland, Romania and USA. In English, his poems and essays have appeared in AGNI, Absinthe, Post Road, Poetry International, Interlitq (UK), International Poetry Review and Mad Hatters’Review. He has been living in New York since 2000.

Orest Popovych
Orest Popovych, the translator, is Professor-Emeritus at Brooklyn College of the City University of New York, and the President of the Shevchenko Scientific Society, USA. He is the author or editor of 4 books in English and one in Ukrainian. A collection of 33 of his English translations of Vasyl Makhno’s Ukrainian poetry has been published as part of their bilingual book titled “Thread and Selected New York Poems” (Spuyten Duyvil, New York, 2009), for which the translator was awarded by the American Association for Ukrainian Studies “The AAUS 2010 Prize for Best Translations from Ukrainian into English”. His individual English translations of Vasyl Makhno’s poems have appeared in AGNI, , Poetry International, Interlitq (UK), International Poetry Review and Mad Hatters’Review.

Buy the book: http://www.spuytenduyvil.net/…

Selina Tusitala Marsh at Bunkermuz gallery, Ternopil, Ukraine / Cеліна Тусітала Марш у ґалереї Бункермуз, Тернопіль, Україна


Селіна Тусітала Марш /Selina Tusitala Marsh/ на video.tochka.net

AU/UA: Contemporary Poetry of Ukraine and Australia / Сучасна поезія України та Австралії

AU/UA

AU/UA

Contemporary Poetry of Ukraine and Australia
Edited by Les wicks, Yury Zavadsky and Grigory Semenchuk
Digital book
/
Сучасна поезія України та Австралії
За редакцією Леса Вікса, Юрія Завадського і Григорія Семенчука
Цифрова книга

AU/UA: Сучасна поезія Австралії та України /Упор. Лес Вікс, Юрій Завадський і Григорій Семенчук. ― Тернопіль-Сідней: Крок, Meuse Press, 2011. ― 126 с.

Дизайн обкладинки: стронґовський
Макет і верстка: Юрій Завадський
Мова видання: англійська, українська.

Download PDF / Завантажити PDF (9,6 MB)

Ha!art: Piotr Macierzyński na Ukrainie

Niezwykle miło nam poinformować, że konsekwentnie wydawane przez Korporację Ha!art wiersze Piotra Macierzyńskiego doczekały się ukraińskiego przekładu. Książka pt. “тьфу, тьфу” (czyli “tfu, tfu”) to wybór czterdziestu pięciu wierszy w tłumaczeniu Н.Лобас і Ю.Завадського. Tom ukazał się nakładem wydawnictwa Kpok.

Джерело: http://ha.art.pl/…