Category Archives: Events/Події

Daniel Boysen – AF KROP Af Yury Zavadsky

Daniel Boysen

Kroppen og dens væsker flettes ind i digtene og spreder sig ud over siderne i voldsom ukrainsk digtsamling.

Allerede i det første digt, ’Når du møder nogen’, fornemmes en voldsomhed i sproget, en desperation hos digteren : ”For at du kan føle dig som et menneske, med hænder og øjne / må nogen skære nogens hals over.” Digtet fortsætter i en kombination af hverdag og almenmenneskelig forståelse, hvor det kobles sammen til at skære nogens hals over; friheden kommer fra en magtudøvelse, friheden er født af blod. Det er stærkt og kan samtidig virke voldsomt.

Efterhånden som læsningen skrider frem, bliver det mere og mere tydeligt at samlingen bæres af vold og sex – af undertrykkelse og frigørelse og kroppens væsker, der er bl.a. ødelagte vaginaer, urinpøle og afrevne ben. Sproget er fyldt med patos, lige til bristepunktet og måske lidt over, med en magtesløs vrede.

Særligt fint bliver det, når der er en skrøbelighed, nærmest sårbarhed i digterens sprog som fx her: ”På overetagen / hvor jeg ikke kan tale / kan jeg ikke køre nogen vegne / alle udgange er kontrolleret / og jeg kan ikke tale. / Hvordan skal jeg afgøre / om jeg er ønsket af det her system / fuld af døde kroppe, kogte, ubehårede”.

’Af krop’ giver et interessant indblik i en tilværelse, der hele tiden er ved at gå under. Digtene er ikke udgivet i Ukraine, fordi de kritiserer et land, der ifølge digteren ikke er klar til det. Derfor har Yury Zavadsky bl.a. sagt: ”Det her er den sværeste bog, jeg nogensinde har skrevet. Hvis det fortsætter sådan, kommer den næste bog til at slå mig ihjel.”

Claus Ankersen, der har oversat udvalget, giver en kort introduktion til forfatteren i forordet : ”Yury Zavadsky begyndte at skrive digte i midten af halvfemserne og debuterede i ’99. Han bekender sig hverken til en bestemt litterær generation eller bevægelse, men erkender at hans digte er beslægtede med digte af polske Roman Honet og tjekkiske Jana Orlová. I 2005 udgav han en samling ubetitlede digte uden titel og renset for metaforer og sammenligninger i et forsøg på at nærme sig en ren og asketisk tekst.”

https://litteratursiden.dk/…

Yury Zavadsky: Af krop, på dansk ved Claus Ankersen

Den ukrainske digter Yury Zavadsky (f. 1981) begyndte at skrive digte i midten af halvfemserne og debuterede i ’99. Han bekender sig hverken til en bestemt litterær generation eller bevægelse, men erkender at hans digte er beslægtede med digte af polske Roman Honet og tjekkiske Jana Orlová. I 2005 udgav han en samling ubetitlede digte uden titel og renset for metaforer og sammenligninger i et forsøg på at nærme sig en ren og asketisk tekst.

De sidste digte i denne bog, Af krop, Zavadskys første på dansk, i gendigtning ved Claus Ankersen, stammer fra samlingen Taxi Driver som med forfatterens egne ord er sex og vold i tekstform. Samlingen udkom i 2015, og var på top 10 over årets bedste poesiudgivelser i Ukraine samme år. De øvrige digte i bogen er slet ikke udgivet i Ukraine endnu; de behandler ømtålelige og måske betændte områder som er kulturelt tabubelagte, og digtene har været svære at skrive. De er fulde af kirke- og religionskritik, de undersøger sexualitet, magt og penge og er ifølge forfatteren, den vanskeligste bog han endnu har skrevet. Med Zavadskys egne ord:

”Det her er den sværeste bog, jeg nogensinde har skrevet. Hvis det fortsætter sådan, kommer den næste bog til at slå mig ihjel. Jeg hader den her bog. Det er derfor den IKKE er udgivet i Ukraine – endnu. Digtenes undersøgelsesrum er smertefuldt, for mig personligt og også for den ukrainske selvforståelse. Vi er for vilde til at tale om det.”

Det Poetiske Bureaus Forlag

Final conference of the project Writers Against Hate Speech

On December 3 Writers House of Georgia will host the final conference of PEN Georgia project Writers Against Hate Speech.
The project aims to start a dialogue on Hate Speech and raise its public awareness in the countries of Eastern Partnership (Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova, Ukraine). There will be three public lectures and a conference held in frames of the project.

Conference speakers and project contributors are:
Hasmik Simonian (Armenia);
Marine Petrossian (Armenia);
Ali Novruzov (Azerbaijan);
Günel Mövlud (Azerbaijan);
Volha Hapeyeva (Belarus);
Irakli Lomouri (Georgia);
Ketevan Kantaria (Georgia);
Inna Cebotari (Moldova);
Paula Erizanu (Moldova);
Ostap Slyvynsky (Ukraine);
Yury Zavadsky (Ukraine).

Another contributor is a Belarussian author Uladzislau Ivanou, who is not able to attend the conference.

The authors will present speeches on Hate Speech in their home countries and about the fight against it. Their articles related to the speech topics are published on the project webpage www.hatecontrol.ge
The project is supported by Black Sea Trust for Regional Cooperation — A Project of the German Marshall Fund.

Attendance is free.
Please fill out the registration form if you want to attend the conference: https://forms.gle/WU7BizphNWsH4rsi8

Duration: 10:30 – 16:00

Location: Writers House of Georgia, Ivane Machabeli st. #13

Poets in Transylvania 2019

“Poets in Transylvania”, ediția a VII-a, se deschide joi, în 24 octombrie, de la ora 18, la sediul din Piața Mică al Muzeului ASTRA / Revistei Transilvania.

Vor fi prezenți poeți din 16 țări, scriind poezie în 14 limbi – toți căutând împreună Frumusețea.

Poemele vor fi citite în limba originală – traducerile în engleză și în română vor fi proiectate pe ecran & vor fi disponibile în antologia Festivalului.

Intrarea este liberă, în limita locurilor disponibile.

Festivalul este organizat de Muzeul ASTRA, prin Revista Transilvania – și cofinanțat de Primăria Municipiului Sibiu prin Agenda Culturală.

Wieczór poezji tarnopolskiej z Jurkiem Zawadzkim

Zapraszamy wszystkich miłośników nowych mediów, awangardy, poezji i literatury na wieczór poezji tarnopolskiej z Jurkiem Zawadzkim!

Jurij Zawadski (1981) – ukraiński poeta, wydawca, tłumacz literatury polskiej, noise artysta. Wydał dotąd dziewięć tomów poetyckich, w tym partytury wierszy dźwiękowych (poezja fonetyczna/sound poetry). Na Ukrainie znany jest jako poeta ekstremalny, stale poszukujący nowych środków wyrazu i gatunków poetyckich.

Poezja dźwiękowa Zawadskiego prezentuje się doskonale w połączeniu z noisem. Jurko ma na swoim koncie nagranie albumu z zespołem ZSUF, obecnie współpracuje również z grupą SUBPRODUKT. Swoje projekty prezentował dotąd w Barcelonie, Lublinie, Wrocławiu, Krakowie, Sztokholmie, Lwowie, Charkowie, Kijowie czy Mińsku. Jest założycielem i szefem tarnopolskiego wydawnictwa KROK, na łamach którego ukazują się m.in. ukraińskie przekłady literatury światowej, szczególnie poezji. Z inicjatywy Zawadskiego ukraiński czytelnik mógł zapoznać się z twórczością takich polskich twórców jak Piotr Macierzyński, Jarosław Mikołajewski, Adam Wiedeman czy Bronka Nowicka.
Sound poetry czyli poezja dźwiękowa to jeden z tradycyjnych gatunków tzw. awangardy poetyckiej. Jurij Zawadski prezentuje nie tylko wiersze dźwiękowe, tworzy również środowisko współdziałania. Wiersze klasyków gatunku przedstawia na swój sposób, stosując różnorodną technikę artykulacyjną.

30 listopada poeta zaprezentuje wybór swoich wierszy w tłumaczeniach Marcina Gaczkowskiego (wybór ukazał się niedawno na łamach wrześniowego numeru czasopisma eleWator).

Facebook: https://www.facebook.com/events/369782946921071/

Jurij Zawadski @ eleWator 25 (3/2018)

“eleWator” jest pismem, w którym oprócz najnowszej prozy i poezji uznanych i debiutujących autorów, mieszkających w Polsce oraz za granicą, znaleźć można teksty literackie przetłumaczone na język polski, szkice o literaturze i jej najwybitniejszych twórcach, a także eseje, felietony i recenzje. Kwartalnik jest miejscem dyskusji, polemik i platformą ożywczej wymiany poglądów. Dzięki stałym współpracownikom z Berlina, Dublina, Kijowa, Kopenhagi, Londynu, Paryża i Nowego Jorku, “eleWator” ma charakter globalny, a także interdyscyplinarny. Wiele uwagi poświęca bowiem najnowszym światowym działaniom artystycznym omawianym w działach filmu, muzyki, sztuk plastycznych i architektury oraz teatru. Kwartalnik, którego wydawcą jest Fundacja Literatury imienia Henryka Berezy jest pismem szczególnym, bowiem punktem odniesienia do wszystkich decyzji formalnych, redakcyjnych i konceptualnych, jest dziedzictwo Autora „Prozaicznych początków”.

http://www.elewator.org/

Тернопільські нойзові вечори: Gaute Granli (NO) + Субпродукт / Subprodukt (UA)

Позачасовий та позапросторовий мультидисциплінарний фестиваль Тернопільські нойзові вечори запрошує на концерт за участи норвезького музиканта Gaute Granli та місцевої формації Субпродукт / Subprodukt.

Подія відбудеться у дворику Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів (вул. Коперніка, 1)
Вхід – добровільна пожертва.

Ґауте Ґранлі (Gaute Valvatne Granli) у своєму сольному проєкті розвідує терен абстрактних і химерних територій. Комбінує спів, гітару, набір ефектів з аналоговим семплуванням, щоб створити похмурий індустріальний звук. Поєднує готові композиці] та імпровізацію. У дискографії митця два касетні альбоми на лейблі Skussmaal та цьогорічна повноформатна платівка від видавнитцва Drid Machine Records and Unhinged.
http://www.skussmaal.com/gaute-granli

Ілона Вітковська – з книжки “Люцифер перемагає” / Ilona Witkowska – z tomiku “Lucyfer zwycięża”

Люцифер перемагає

пташки, пташки
ці фестони світла
вони – колючий дріт

*

мудрощі з-під магазину й церкви

а після випивки буду сцяти у вікно та кричати –
мабуть щось із блядь,
саме слово блядь,
ціла ріка повільного веслування потемки

*

психоделічний папужка

не спалося, то я встав,
поїв картоплі з цибулею,
а потім пестив твої перси й лоно.
ти розставила ніжки як песик;

дуже тебе люблю.

я не почуваюся виїбаною,
почуваюся обдуреною.

я не почуваюся виїбаною,
почуваюся обдуреною.

*

знаю про любов усе

любов для мене

 

Переклад з польської Юрія Завадського, 2018 рік за виданням Ilona Witkowska, Lucyfer zwycięża, Wydawnictwo: Korporacja Ha!artISBN: 978-83-65739-24-7, 2017

 Фото авторки зі сторінки http://kriscwik.blogspot.com/…

Юрий Завадский – СВОБОДНЫЙ ЧЕЛОВЕК НЕ РОДИЛСЯ (перевод Дмитрия Кузьмина)

Я был не один, а с кем-то.

Мы вдвоём собрались куда-нибудь
между густым тёмным небом
и чёрною пашней.

Казалось, такое вот небо — моё,
и земля с перегноем — вроде моя.

И мы остановились, и этот как будто конец дороги
не был концом, также как небо с пашней
не были нам границами.

В потёмках мы развели меж собой костёр,
смотрели друг другу в красные лица.
Мой нежный друг, я спал на твоей груди,
незаметно пил росу слюны у тебя изо рта,
тайком обнимал себя твоею рукой,
по крайней мере, мне так казалось.

Мне казалось, что твоя нежность —
где-то между густым предгрозьем и ранней жатвой,
между смертью параноика и рожденьем свободного человека,
между светом мохнатого дня и темнотой моих внутренностей,
я был весь пред тобою,
и ты подошёл ко мне,
по крайней мере, мне так казалось,
и кинул алеющий уголёк
мне за ворот.

(Перевод с украинского Дмитрия Кузьмина)

Вільна людина не народилася (2017)

Я був не сам, із кимось.

Ми засвітла намірились кудись удвох
між темним густим небом
і ріллею чорною.

Здавалося, що небо таке – моє,
і земля з перегноєм – ніби моя.

І ми зупинилися, і цей уявний кінець дороги
не був кінцем, як і небо з ріллею –
ніякими кордонами для нас.

Потемки ми вогнище розпалили поміж собою,
дивилися на свої червоні обличчя.
Мій друже ніжний, я спав на твоїх грудях,
непомітно пив росу твоєї слини з рота,
і потай обіймав себе твоєю рукою,
принаймні, мені так здавалося.

Мені здавалося, що твоя ніжність –
десь між густим передгроззям і раннім врожаєм,
між смертю параноїка і народженням вільної людини,
між світлом волохатого дня і темрявою моїх нутрощів,
і я був увесь перед тобою,
і ти підійшов до мене,
принаймні мені так здавалося,
і кинув червону жарину
мені за комір.

BlitzShow Revival – Special Edition

23213372_1930503050502517_3486508388036039772_o

17 noiembrie 2017 e ziua în care comerțul online din România ar trebui să explodeze. De Black Friday se blochează rețelele și credem că și timpul trece mai ușor. Dar pentru că nu suntem neapărat specialiști în e-commerce, ne pregătim de ceea ce știm mai bine: performance, multimedia și improvizație. Îi vom avea alături la Blitz Show Revival – Special Edition pe Yury Zavadsky (Ucraina), Cosmina Moroșan (România) și pe Alien Lama (a.k.a Octavian Untilă, România). Spectacolul/concertul/tripul va avea loc vineri, 17 noiembrie la ora 19 în deja clasica noastră casă, subsolul de la Green Hours (Calea Victoriei 120). Anca Bucur și Iulia Militaru vor asigura momentele de trecere.

Despre autori

Yury Zavadsky este autorul a zece cărţi de poeme, dintre care trei sunt de poezie sonoră, singurul poet ucrainean care face sound poetry. Este editor, performer, organizator de workshopuri şi promotor al poeziei sonore în Ucraina. Este membru al formaţiei ucrainene Subprodukt. Este, de asemnea, traducător de poezie din limba polonă.

Cosmina Moroșan. Cu o privire hiperscăldată în layerele de receptare filologice (absolventă a Facultății de Litere, Cluj Napoca, lucrează în prezent la teza de doctorat “Schizanaliza literaturii marginal-experimentale”, fost redactor Echinox, publică eseuri/ articole despre preferați în diverse reviste culturale, citește poezie la festivaluri precum “Maratonul de poezie feminină”, Brașov, 2014 organizat de Andrei Bodiu, Tabăra “Dorel Sibii” de la Săvârșin, Festivalul Discuția Secretă etc.), își virează încercările de permeare și interogare a spațiului “normopath” (= cotidian) printr-un tip de performance ce pune la un loc dramatizarea, teoria, dj-ing-ul și jamming-ul poetic., încercând concomitent să grefeze discursul academic pe o tectonică mai versatilă retoric. În 2017 a publicat o carte de poezie numită “Beatitidune (eseu politic)”, Nemira. Face performance digital sub numele de Morfolina – personaj obsedat de studiul straniei morfologii uman/ anumane și modurilor ei de (dez) armonizare.
ALIEN LAMA este o intenție artistică muzicală născută în Bucureşti, în 2013, în colectivul Fanfara Extraterestră. A început ca un proiect digital care a trecut prin dubstep, glitchhop şi IDM, pentru a ajunge în prezent să încorporeze instrumente şi sunete folclorice: fluiere, caval, kalimba, tilincă, etc. Alien Lama trezește o experiență spirituală, jucăuşă, imprevizibilă, cu efecte spațiale, prin îmbinarea dintre elemente etnice ale diferitelor popoare și dispozitive muzicale high-tech. AlienLama a.k.a. Octavian a pregătit o poveste de adormit judecăți, trezit conştiinţe și cutreierat spații interstelare. (https://soundcloud.com/alienlama).
Despre moderatori
Anca Bucur este poetă și video-performance artist, co-fondator și redactor-șef la editura frACTalia. A urmat cursurile Facultății de Litere din București pe care le-a absolvit cu o diplomă de master în teoria literaturii, iar, în prezent, este doctorandă CESI cu o teză despre urma lui Wittgenstein în literatură, artă și tehnologie. În performance-urile sale, aceasta lucrează cu live coding și computer software. În 2015, video ei, în cod open-source, The Confession of an aphasic writer, a fost proiectat în cadrul expoziției artvideoKOELN – audio-visual experience 01, Cologne International Videoart Festival. Este, alături de Iulia Militaru și Florentina Cristina Budar (grafică), autoare a volumului de poezie dramadoll.
Iulia Militaru este p(h)oet/ perfomer şi multe altele, precum: editor la frACTalia Press etc. Despre volumele sale: Marea pipeadă (2010), dramadoll (2012), Confiscarea bestiei. O postcercetare (2016), Atlas (auto)mat/on (auto)BIO/graphy/I© de câteva tipuri principale de discursuri (în două volume, editura khora impex, 2017), se poate spune că sunt orice altceva în afară de poezie. A publicat şi publică poeme şi colaje digitale în MAINTENANT, A Journal of Contemporary Dada Writing and Art (#9 #10 #11) and Plume (the June Issue 2017 #71). Se pot afla mai multe despre munca ei literară aici: https://iuliamilitaru.wordpress.com/
Scurt istoric

În 2010, împreună cu Andrei Ruse, scriitor, promoter cultural şi administrator de situri literare, şi Gelu Vlaşin, am lansat show-ul Ringul de vorbe, în Shelter Pub. Conceptul a evoluat rapid. Atât de rapid, încât colegii mei au obosit şi s-au retras. Peste o lună, l-am reluat sub numele de Blitz Show, în Old School Pub, împreună cu poetul şi fizicianul Marius Surleac. Conceptul a presupus crearea unui site, atragerea de parteneri, promovarea diverselor evenimente culturale şi organizarea probelor. Am „angajat” chiar un PR şi un fotograf. Pe lângă scriere creativă, probele îşi propuneau să verifice şi spontanenitatea, capacitatea de improvizaţie, fantezia, umorul şi abilitatea de a interacţiona cu publicul. Astfel, printre cerinţe se numărau spunerea de minciuni, răspunsuri la întrebări din public, interpretarea unor fragmente de teatru, karaoke literar etc. Publicul plătea bilet de intrare, tocmai pentru a semnala că efortul artistic are preţ. De asemenea, între probe aveau loc proiecţii de clipuri cu slam poetry sau referitoare la blogging, muzică şi imagini cu scriitori importanţi. În cadrul show-ului se puteau face şi lansări de carte, expoziţii de pictură şi sculptură, recitaluri actoriceşti. Moderatorul rămânea constant în dialog cu publicul; câţiva studenţi au realizat pancarte amuzante care anunţau rundele următoare, ca la box; se aruncau chiar petarde – pe scurt, întrebuinţam orice putea electriza atmosfera. Am descoperit, astfel, că scriitorii pot produce entertainment de foarte bună calitate. Clasarea competitorilor se făcea în funcţie de notele oferite de public. Interactivitatea era răsplătită de câştigurile în cărţi şi reviste, multe dintre ele asigurate de parteneriatul cu BuyBooks. De ce nu a continuat show-ul? Pentru că publicul a ajuns să fie alcătuit din mereu aceiaşi oameni, mulţi dintre ei fiind foşti concurenţi, recompensaţi material de organizatori în cazul în care câştigau competiţia cu alţi 2-3 rivali. Faptul că radiourile şi televiziunile nu s-au arătat interesate de un astfel de entertainment cultural probează două lucruri: pe de o parte că massmedia româneşti încurajează subcultura şi ţintesc o audienţă masivă, slab educată, pe de altă parte, că percepţia asupra culturii este una rigidă, scorţoasă, iar aici mă refer la posturile cu specific cultural. (Felix Nicolau)
Blitz Show a devenit oficial Blitz Show Revival pe 26 februarie 2015, când am intrat (deloc timizi) în cușca ideilor pentru performance, multimedia și improvizație. Pe 16 martie 2017, Blitz Show Revival a beneficiat de primul invitat străin, în persoana lui Claus Ankersen, poet și performer din Danemarca. Jurek Zawadzki este al doilea invitat de peste hotare pe care îl propune Blitz Show Revival.

FB event: https://www.facebook.com/events/513077385710846/

Амфітеатр @ Файне місто

Амфітеатр:
20 липня:
13:00 – Тернопільська поезія мертва (Воробйов, Вітяк, Грушовська, Боденчук, Мукомела, Лисенко, Пінчак).
14:00 – Юрій Матевощук
15:00 – Юрій Завадський
16:00 – Вільний мікрофон
00:00 – Театр «Метаноя»
01:00 – Некомерційний медіа-проект «Ukraїner»
21 липня:
Амфітеатр:
10:00 – Лекція Олексія Широкова «Ранкова кава»
11:00 – Лекція від фітнес-інструктор Олександра Макарова: «Здоровий спосіб життя. Вегетаріанство».
12:00 – Лекція «Українські бренди» від Богдана Ославського.
13:00 – Макс Кідрук. Передпрезентація “НОІМ”.
14:00 – Віталь Рижков.
15:00 – Андрій Любка. Презентація книги “Саудаде”
16:00 – Вільний мікрофон
00:00 – Театр вогню «Нікалекс»
01:00 – Показ чеського фільму “Коля” від Чеського центру у Києві.
22 липня:
Амфітеатр:
10:00 – Лекція інструктора з медитації “All we need is Love”.
11:00 – Лекція Володимира Зінкевича «Мандруй автостопом,
а не використовуй його».
12:00 – Лекція Олега Кошли «Подорожі – дешево та зручно».
13:00 – Вільний мікрофон
14:00 – Клаус Анкерсен. Презентація книжки “Несподіваний збіг”
15:00 – Сергій Жадан. Презентація книги “Тамплієри”
00:00 – Театр «Танець Всесвіту»
01:00 – Показ чеського фільму “Самітники” від Чеського центру у Києві.
23 липня:
Амфітеатр:
11:00 – Лекція Володимира Стуса «Грузія та Вірменія – вирушити
і повернутися».
12:00 – “День батяра і махабунди в Тернополі від Володимира Окаринського
13:00 – Вікторія Диkобраз
14:00 – Дмитро Лазуткін
15:00 – Юрій Іздрик та Григорій Семенчук. Поетичні читання та презентація книжки Іздрика “Папіроси”
00:00 – Файне шоу від “Dance academy “KICKIT”
01:00 – Показ чеського фільму “Кобри та вужі” від Чеського центру у Києві.

Вірші з книжки “Тілом” на білоруському “Літражі”

Але кому тут потрібен
білоруський присмак безбарвної неволі,
що лише жовті панчохи виправдовують мовчанку
завбільшки як залізничний вокзал?

http://litrazh.org/…

 

Фестиваль ГАМСЕЛИТЬ 20-23/04/17

Фестиваль ГАМСЕЛИТЬ
музика | медія-арт | лекції

Шостий міжнародний фестиваль експериментальної музики та медія-мистецтва. Проходить у Тернополі з 2012-року як триденний маратон.

Фестиваль Гамселить пройде вже шостий раз. Кожної весни він збирає у Тернополі шанувальників передової електроніки та експериментального мистецтва. Декілька років тому він почав супроводжуватися виставкою медія-арту. На фестивалі вже виступали десятки видатних музикантів з України та Европи. Цього разу крім вітчизняних достойників будуть представники Бельгії, Канади, Німеччини та Польщі.

Окрім музики фестиваль це і просто чудова нагода потусити вихідні у Тернополі, потинятися по закладах, почілитися біля озера, насолодитися мега-смішними цінами:) Кінець квітня прекрасна пора для цього.

Основні події фестивалю відбуватимуться у цікавій льокації в центрі міста, яку ми оголосимо трішки згодом.

Програма фестивалю на сторінці: http://hamselyt.te.ua/
Фейсбук-подія

Багатоголосся у Львові

14690942_875884889213495_459058093354447074_n

28, 29, 30 жовтня у “Дзизі” – поетичні читання у рамках спільного форуму литовських, українських, білоруських письменників “Багатоголосся у Львові”.
Найкращі українські поети і перекладачі познайомлять присутніх із текстами авторів, знакових для литовської та білоруської літератур. Присутні матимуть унікальну можливість долучитися до світу інших мов, інших мов культур.

Щовечора початок о 18:00.
Вхід — вільний.

Корнеліус Плателіс – Катерина Калитко
Дайва Чепаускайте – Юлія Мусаковська
Юргіта Яспоніте – Катріна Хаддад
Біруте Йонушкайте – Валянціна Аксак
Відас Моркунас – Олена Гусейнова
Артурас Валіоніс – Олена Герасим’юк
Тадас Жвірінскіс – Ірина Старовойт
Уладзімір Арлов – Юрій Завадський

Подробиці тут: http://dzyga.com/

Гурт «Субпродукт» з програмою «Автобус в Умань»

20:00
Інтелектуальний бар Lacan
вул. Пушкінська, 74

​Гурт «Субпродукт» з програмою «Автобус в Умань»
Юрій Завадський, Андрій Капуста, Тимур Скорбенко, Ростислав Ковальчук, Богдан Супрунюк

Чи не єдиний сучасний автор «фонетичної поезії» в Україні Юрій Завадський продовжує авангардну традицію європейської літератури, працюючи зі звуковими формами тексту.
Звукове середовище, що його творить гурт «Субпродукт» , насичує простір і насичує свідомість. Ефект досягається застосуванням сучасних аналогових та цифрових пристроїв, що трансформують реальний звук і електричний сиґнал у єдиний потік. Тенденція до безпредметності, якою відоме музичне середовище Тернополя, доповнена ословленням окремих фраґментів, вербалізацією та монетизацією, за яку відповідає Завадський. «Транспортна» тема відносить увагу до кібернетичної сутності сучасної людини. Це поєднання «нойзу» та «поезії», що змушує слухача зазирнути в себе та відчути себе собою.

Юрій Завадський (вокал, вініли, інтонаруморі, звукорежисура),
Тимур Скорбенко (вокал, какофонатор, лупери, доґ-блаббер),
Ростислав Ковальчук (ударні, спецефекти, бітмашина),
Андрій Капуста (деки, лупери, спецефекти),
Богдан Супрунюк (вокал, каосилятор, спецефекти, діджеріду)

(Всі – Тернопіль)

Відомості про акцію:
http://www.dofa.fund/literaturna
http://supbrodu.tk/

Ternopilski Noizovi Vechory

20160915_tnew

Перший міжнародний фестиваль “Тернопільські нойзові вечори”
15-16 вересня 2016
Тернопіль

FCKN BSTRDS (EU)
Alien Autopsy (Ukraine)
BSE (Netherlands)
Eduard Escoffet (Catalonia)
Gods Wil (Netherlands)
Kutwyv (Ireland)
PARASNOL (Netherlands)
PGR (Italy/Norway)
Shablia (Ukraine)
Subprodukt (Ukraine)

15/09, четвер – галерея Бункермуз
16/09, п’ятниця – винарня Заратустра (R.I.P.)

початок концертів о 19:00

абонемент на два дні фестивалю – 80
квитки на кожен день по 50
з приводу купівлі абонементів звертатися електронною поштою – pincet.promo@gmail.com

Форум видавців / Літфест у Львові 12-18.09.2016

poster2

15/09
11:00 Аґнон @ Палац Потоцьких, дзеркальна зала
15:00 Ґінтарас Ґраяускас (Литва) @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
17:00 Лучук і Завадський: Перверзопоезії @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
19:00 Славомір Схути (Польща) @ Коперника 17, UNDERGROUND

16/06
14:00 Ярослав Міколаєвські (Польща) @ Вірменський дворик, Libraria Speak Easy Bar
15:00 «Теорія змови» Владислава Ахроменка @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
15:00 Медіасцени з Марецьким @ Коперника 17, UNDERGROUND
16:00 Денні Ваттін (Швеція) @ Коперника 17, UNDERGROUND
17:00 Пол Даттон (Канада) @ Коперника 17, UNDERGROUND
18:00 «Бачу сни» Христини Сирової і Тараса Квітика @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
18:00 Клаус Анкерсен (Данія) @ Коперника 17, UNDERGROUND
20:00 Поетична збірна Тернополя @ Федорова 12, Чарівний ліхтар

17/09
13:00 Йоанна Лєх (Польща) @ Вірменський дворик, Libraria Speak Easy Bar
14:00 Білоруськомовні книжки: навіщо-чому-тут? @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
15:00 «Сільські вісті» + «Трубачі з Підгорбиків» @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
19:00 Пьотр Черскі, Пьотр Марецький, Юрій Завадський @ Коперника 17, UNDERGROUND
20:00 Марлюс Робейн (Нідерланди) @ Коперника 17, UNDERGROUND
22:00 Ніч поезії та музики non-stop @ Старознесенська 24-26, Фест Republic

18/09
15:00 «Каїсе-дра росте, де хоче» @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
16:00 «Lichtung» Елли Євтушенко @ Федорова 12, Чарівний ліхтар
17:00 Ерлінґ Кіттельсен (Норвегія) @ Коперника 17, UNDERGROUND

ТПП – тернопільська поезія померла

14102650_1486105661415089_6564521733405435564_n

Книгарня «Є» запрошує на читання поетів Тернопільщини, учасників акції «ТПП – тернопільська поезія померла». Захід відбудеться 6 вересня. Початок – о 18.00.

У серпні Тернопіль сколихнув поетичний спам, розповсюджений невідомими, – уривки з віршів молодих тернопільських поетів на багатьох стовпах, рекламних білбордах та сіті-лайтах. Межею «зверхності» стало розміщення біля тернопільського ставу «Скелету тернопільської поезії» металевої конструкції, завішаної листівками та плакатами з віршами.

«Частина віршів були взяті з давно закритого сайту давно закритої Літературної Студії 87. Більшість авторів більше не пише. Частина аркушів порожні. Ці вірші ніким не написані. Частина порожніх аркушів підписані автором. Ці тексти вони не створили. Якщо ви дотичні або були дотичними до тернопільської поезії – швидше за все один із листів ваш. Ви там будете висіти, поки не зірвуть. Якщо вас там немає – можливо, ви мали бути на одному з порожніх аркушів. Якщо вам сподобався якийсь текст із цього скелету, розкажіть про нього, будь ласка. Вони ж бо усі прекрасні. Вони заслуговують не бути забутими» – йдеться у зверненні.

Цього вечора відбудеться ще один мистецький переформенс від учасників акції.

Адреса книгарні «Є»:
вул. Валова, 5-9.
Тел.: (0352) 25-44-59

Вхід вільний.
Медіапартнер заходу — тижневик «Український тиждень».

Поедабл: Юрко Садловський і Юрко Завадський

Поетичні читання-тандем у проекті «Поедабл» від Юрка Садловського і Юрка Завадського

Книгарня “Є” запрошує на поетичні читання-тандем у проекті «Поедабл» від Юрка Садловського і Юрка Завадського. Захід відбудеться 26 серпня. Початок – о 18.00.

Модератор: Юлія Починок

Юрій Садловський (1970, Львів) — український поет, літературознавець і перекладач. Популяризатор української культури в Латвії й латвійської культури в Україні. Укладач першого українсько-латиського розмовника. Брат поета Романа Садловського. Автор понад 20 книжок, декотрі з яких вийшли латвійською мовою.

Юрій Завадський (1981) – український поет, теоретик літератури, видавець, перекладач. Автор десятка поетичних книжок. Відомий передовсім своїми віршами без слів, звуковою поезією та співпрацею з нойзовими гуртами. Учасник шумової формації Субпродукт. Керує видавництвом "Крок" у Тернополі.

***

Адреса книгарні «Є»:
м. Тернопіль
вул. Валова, 5-9.
Вхід вільний
Медіапартнер заходу – тижневик «Український тиждень»

П’єр Паоло Пазоліні, із “Семи віршів для Нінетто”

1.

Ти був зі мною
і цим пишався.
Але, тримаючи руку на кермі авта,
промовив: “Не можу далі йти. Мушу залишитися тут, на самоті.”

Залишившись тут, трапиш до пастки,
Ми усі трапимо. Не знаю як і коли, але трапимо.
Роки, що складають життя, зникають.

Ти притихлий, задуманий. Я знаю, що це любов
нас роздирає.

Я віддав тобі
всю силу свого буття,
допоки ти був смиренний і гордий, і корився долі,
яка тебе виснажувала. Ти не знаєш тепер,
що чинити, коритися чи ні.

Не можу вдавати, ніби твій спротив
не завдає мені болю.
Я можу бачити майбутнє. А там кров на піску.

 

2.

Думаю про тебе і кажу собі: “Я його втратив.”
Не можу знести болю і краще б я помер. Хвилина
чи більше минає, і я все переосмилюю. Із радістю

набираюся снаги від твого образу. Відмовляюся плакати.
Моя свідомість змінена.
Тоді знову я приймаю тебе, втраченого і самотнього.

Хто цей потворний пан,
який не розуміє, що турбує його найбільше? Чи ти
чи не ти цей Інший,

той, хто завше програє, не вмираючи?
“Він” є моїм двійником: я, педантичний. “Він”, невимушений.

Знання про “Нього” змінило все в моєму житті.
Він каже, що якщо я загублюся – він мене знайде.
Він знає, що якщо він загубиться – я помру.

Переклад з англійського перекладу.

Субпродукт: події

future

2016|09|17 22:00 @ НІЧ ПОЕЗІЇ ТА МУЗИКИ НОН-СТОП Літфест Україна Львів КІНО (tickets)

2016|06|10 20:00 @ HORIZONTAL PARTY Sweden Stockholm UKRAINIAN HOUSE (donate entrance)

2016|05|25 20:00 @ MARTIAN CHRONICLES within KYIVSKI LAVRY festival Ukraine Kyiv Besarabska sq. 2 DYVAN (tickets)

past

2016|05|04 19:00 @ ALIEN AUTOPSY + SUBPRODUKT Ukraine Ternopil Hrushevskoho 1 ZARATUSTRA (free entrance) (FACEBOOK EVENT)

2016|04|24 19:00 @ HAMSELYT FESTIVAL Ukraine Ternopil Opilskoho 1 former Garment Factory/Jesuit Church (tickets)

2016|04|23 19:00 @ HUNDARSKÄLLERBOLAGET Poland Kraków Plac Szczepański 2/1 BOMBA NA PLACU (free entrance)

2016|04|22 22:00 @ NOC UKRAIŃSKIEJ POEZJI I MUZYKI NON STOP Poland Wrocław Przejście Garncarskie 2 KLUBOKAWIARNIA LWOWSKA POD KLEPSYDRĄ (community of event) (free entrance)

2016|04|11 19:00 @ HAMSELYT PRE-PARTY Ukraine Ternopil Opilskoho 1 former Garment Factory/Jesuit Church (personal invitations only)

2016|03|26 18:30 @ HORIZONTAL PARTY Ukraine Ternopil Myru 2 Metro

2016|03|12 17:00 @ HORIZONTAL PARTY Ukraine Ternopil Shevchenka 1 Bunkermuz

2016|03|06 18:00 @ MARTIAN WRITERS Ukraine Kyiv Verkhni Valy 43 Mystetsky Barbakan

2016|02|12 18:00 @ KROK PARTY Ukraine Ternopil Shevchenka 1 Bunkermuz

2015|12|08 19:00 @ MEDIALAB EAST Poland Lublin Peowiaków 12 Centrum Kultury w Lublinie

2015|11|27 19:00 @ NASKRIZNE O Ukraine Ternopil Hrushevsky 1 Zaratustra

Source: supbrodu.tk

Alien autopsy + Субпродукт: жорстяк, шум, все шкереберть

4 травня 2016 року о 19:00 у Винарні Заратустра в Тернополі

Вечір експериментального звуку та імпровізації від музичного середовища Субпродукт та нового (разом з тим старогого знайомого) тернопільського проекту Alien autopsy. Одним словом.subproduktalienautopsy040516

8 років літературній студії «87» (Тернопіль)

87_01-04_web

Книгарня “Є” запрошує на святкування та читання літературної студії «87». Захід відбудеться 1 квітня. Початок – о 18.00. Модератор – Юрій Матевощук.

Літературна студія 87 – формація, заснована поетом Юрієм Завадським 1 квітня 2008 року в Тернополі. Після видання серії книг «Покоління 87», до якої увійшли тексти Наталії Голодюк «Шовк. Варіації матерії», Марти Томахів «*», Василя Колісника «21», Юрія Матевощука «Прототип», Юлії Бабак «Озії», у видавництві «Крок» побачив світ другий том «Антології 87» .

За час існування Літературної студії «87» її учасники провели кілька перформансів та чимало відкритих читань у Тернополі та за його межами. Особливо варто відзначити читання-марафон у тернопільських школах задля популяризації літератури серед старшокласників. Це був спільний проект з Форумом видавців. Студія співпрацює з іншими схожими мистецькими об’єднаннями по всій Україні, брала участь у багатьох мистецьких фестивалях, а з 2010 року є постійним учасником Львівського літературного фестивалю. Також у доробку студійців близько десяти відео- та фото-поезій, і деякі з них відзначені на різноманітних конкурсах.

У 2013 році студія офіційно припинила свою діяльність.

Участь у зустрічі візьмуть: Юрій Завадський, Юрій Матевощук, Мар’яна Судова, Юлія Бабак Марта Томахів, Юлія Валах, Ірина Розвадовська, Світлана Андріїшина, Василь Колісник, Сашко Бугаєнко, Максим Мукомела, Роман Воробйов, Юрій Вітяк, Тетяна Колеснік та інші.

Адреса книгарні «Є»:
м. Тернопіль
вул. Валова, 5-9.
Вхід вільний
Медіапартнер заходу – тижневик «Український тиждень»

СУБПРОДУКТ і БОДГІСАТВА

metroparty01

СУБПРОДУКТ і БОДГІСАТВА
шім/надтодоля/розваги

26 березня 2016 року о 18:30
Арт-кафе “Метро, Тернопіль, вул. Миру, 2
Текіла-шоти по 30 гривень!
Вільний вхід

Ось є можливість пірнути в звукове середовище, що його творить гурт «Субпродукт», насичуючи простір і насичуючи свідомість. Ефект досягається застосуванням сучасних аналогових та цифрових пристроїв, що трансформують реальний звук і електричний сиґнал у єдиний потік. Тенденція до безпредметності, якою відоме музичне середовище Тернополя, доповнена ословленням окремих фраґментів, вербалізацією та фонетизацією, що надбудовує середовище, апелюючи до другої сиґнальної системи. Тема руху та змінності, притаманна всім виступам гурту, відносить увагу до кібернетичної сутності сучасної людини, котра існує «надбудованою» та вряди-годи почувається неповноцінною лишень у своєму природньому тілі-оболонці. Виступ «Субпродукту» – це суміш певного «нойзу» та певної «поезії», що змушує репіцієнта заглянути в себе та відчути себе собою. Шумові тили забезпечить Бодгісатва своїми ритмічними схемами і сильним електронним драйвом із подихом первісного аналогу. На додаток – арт-гаусне кіно, зручний затишний чіл-аут і можливість покрутити реґулятори кожному!

СУБПРОДУКТ: Тимур Скорбенко (вокал, какофонатор, лупери, доґ-блаббер, звукорежисура), Юрій Завадський (вокал, вініли, інтонаруморі, звукорежисура), Ростислав Ковальчук (ударні, спецефекти, бітмашина, звукорежисура), Андрій Капуста (деки, лупери, спецефекти, звукорежисура)

БОДГІСАТВА: Богдан Супрунюк (вокал, каосилятор, спецефекти, діджеріду)

Субпродукт у Барбакані

12742481_10207539550039099_1704828785787599753_n

Компанія йобнутих гуманоїдів
вітає землян!
Місце епохальної висадки –
бар “Барбакан”!

Учасники:
– марсіанські товаріщі Ія Ківа, Олег Коцарев, Вано Крюгер, Дмитро Лазуткін, Мирослав Лаюк, Олександр Моцар, Сергій Прилуцький (Пістончик), Олена Степаненко;
– двійко вар’ятів з Вєнєри – пан Юрко Завадський з паном Субпродуктом

Місце історичної зустрічі з інопланетними цивілізаціями – бар-космодром “Барбакан”.

Літературна сцена Мистецький фестиваль “Ї” – Юрій Завадський

12718069_1675064612776794_4032018880145968247_n

Юрій Завадський – український письменник, громадський діяч, видавець. Автор поетичних збірок “Імовірність” (1999), “юрійзавадський” (2005), “юрійзавадський” (2008), “Ротврот” (2010), “Крик” (2012), “Спазм” (2013), “Пейпербек. Зібрані вірші” (2013), “еа” (2014), “Таксист” (2015).

Квитки вже на сайті http://festivalji.com.ua/

Вечірка/розпродаж видавництва «Крок»

KROK_rozprodazh_12-02-16_web

Вечірка/розпродаж видавництва «Крок»
12 лютого 2016 року з 18:00 у ґалереї Бункермуз у Тернополі

Літературний перформанс: Вікторія Дикобраз, Юрій Матевощук, Юрій Завадський, Микола Шпаковський, Роман Воробйов, Ростислав Фук, Ірина Розвадовська, Максим Мукомела, Мар’яна Судова, Олег Підфігурний, катерина Грушовська, Юрій Вітяк, Зоряна Биндас, Тарас Волинець, Василь Колісник, Руслан Боднарук, Світлана Андріїшина, Богдан Боденчук, Зорян Безкоровайний, Юлія Іванчук, Аня Лисенко

Тотальні знижки на унікальні книжки, видані видавництвом протягом 2009-2015 років, а також книжки друзів-видавців з України та Білорусі.

Звукове середовище від формації СУБПРОДУКТ.

Юрій Завадський на літературній сцені фестивалю Razomfest!

uSwTJuzfFZM

Поет, перекладач, літературний критик, декламатор та науковець – Юрій Завадський на літературній сцені фестивалю Razomfest!

14-15 травня у Львові пройде вже 3-ій по рахунку фестиваль від “Території твого розвитку” – Razomfest.
Вже оголошенні учасники:
Література та подорожі (15 травня) – Сергій Жадан, Іздрик, Іван Байдак, Леона Вишневська, Морі, Роман Штігер, Вікторія Дикобраз, Роман Чихарівський, Марина Однорог, Ско Рик, Юрій Матевощук…
Музика (14 травня) – DaKooka, ФІОЛЕТ, Secret Avenue, Sunguns…

І це лише початок!
#razomfest – фестиваль, де об’єднуються музика, книги та подорожі

Поспішайте придбати першу партію квитків за найнижчими цінами онлайн:
14 травня (музика): bit.ly/1lf1Ifp
15 травня (література та подорожі): bit.ly/1QbFgRf
Дводенний квиток на фестиваль у фан-зону: bit.ly/1PguC6E
Або у касах: bit.ly/1OvUtbi

https://vk.com/razomfest?z=photo-64000587_396142142%2Falbum-64000587_00%2Frev

Презентація збірки Юлії Мусаковської «Чоловіки, жінки і діти»

1533847_1004602176265945_3470744874428011634_n
У суботу, 16 січня, о 18:30 у Bunkermuz gallery (бульв. Шевченка,1) відбудеться презентація збірки Юлії Мусаковської «Чоловіки, жінки і діти», що вийшла у «Видавництві Старого Лева». Це книжка дуже відвертої і глибокої поезії, де перемішано все, з чим і як ми живемо останні роки: разючі зміни, біль, страждання, втрати, війн. До відвертої розмови долучиться поет та видавець Юрій Завадський, який модеруватиме зустріч.

«наскрізне [o]» Юрія Завадського

Нещодавно у винарні «Заратустра» відбувся вечір фонетичної поезії. В рамках акції «наскрізне [o]» Юрій Завадський читав вірші під нойзове звучання музичного середовища «Субпродукт».

DSC08484

Я запозичив оце «наскрізне [o]» з дисертації Юлії Починок. Праця більшою частиною присвячена моїй поезії. Спершу це «о» мене насмішило, але насправді у ньому — значне багатоголосся, округлість звукова й графічна, та й артикуляція непроста.

DSC084941

Разом із відомими віршами з виданих книжок автор також читав нові тексти, що складуть його наступну збірку.

Моя наступна книжка в процесі, нелегкому процесі. Я так думаю, що вона вийде до вересня 2016 року, але справа ця непевна й потребує усвідомлення, що ніякі дедлайни її обмежити не можуть. Так вийшло з моїм «Таксистом», що не йняв віри в те, що протягом кількох місяців можна закінчити таку величезну роботу. А вийшло. Зараз пишу жорсткий текст, проте значно прозоріший, як це було раніше.

Чому фоном для декламування фонетичної поеми»еа» обрав саме «Субпродукт»?

Із «Субпродуктом» мене пов’язав не лише інтерес до шуму, але й давні-предавні особисті зв’язки, адже в той час, як я видавав свої самвидавівську ґазетку «ZВІРШІ», теперішній керівник «Субпродукту» Тимур Скорбенко робив свій культурний часопис «Слина», і ми якось ніби ворогували абощо. Я щиро радий, що ми знайшли порозуміння в своїх пошуках. І ось невдовзі поїдемо в Польщу пошуміти.

DSC08497

Нойз (від англ. Noise — шум) — один з найстаріших стилів в індустріальній музиці; музичний жанр, в якому використовуються різноманітні звуки (найчастіше штучного і техногенного походження), неприємні і навіть болючі для людського слуху. Віднесення жанру «нойз» до музики досить суперечливо, оскільки шум сам по собі явище небажане — непередбачені та випадкові звуки, артефакти звукозаписної апаратури, які зазвичай видаляються з музичних записів.

На цьому етапі варто приготувати свої додаткові рецептори та відчуття.

Джерело: http://www.culturno.te.ua/…

наскрізне [o]: юрій завадський & субпродукт

zavadsky_zaratustra_subprodukt_WEB

27 листопада 2015 року в п’ятницю о 19:00 у винарні «Заратустра» в Тернополі на Театральному майдані – нойзово-літературна акція «наскрізне [о]» від Юрія Завадського та музичного середовища «Субпродукт». Справа не лише у «дірявості» літери «о», але й у її протяжності та огубленості, у фонетичній поезії, котра шукає значення у найдрібніших атомах людської мови, та всюдисущому шумі, який підкреслює фізіологічність будь-якого мистецтва.

Юрія Завадського називають явищем в українській літературі, чиї вірші «для підкованого читацького ока його вірші можуть бути складними, незрозумілими. На те й існує авангардна поезія – вона кусається саме тоді, коли ти її пробуєш погладити за шерстю» (Культурно-видавничий проект Читомо / chytomo.com). Він є автором десяти поетичних книжок, записав альбом із гуртом ZSUF.

Хочемо поговорити про поезію та все те новітнє й несподіване, що приносить і ще може принести українська поезія. Говоритимуть про це всі присутні разом з Юрієм Завадським і Юрієм Матевощуком, який буде цю розмову провадити. Юрій Матевощук – не лише професійний поет, а й вправний модератор, організаційними потугами якого рухається не один фестиваль.

Юрій Завадський разом із відомими віршами з виданих книжок прочитає свої найновіші тексти, що складуть його наступну збірку. Другий блок акції учасники присвятять фонетичній поезії: Ю.Завадський контрольним пострілом продекламує фонетичну поему «еа». На цьому етапі варто приготувати свої додаткові рецептори та відчуття, адже товаришуватиме виступу нойз від «Субпродукту».

Музичне середовище «Субпродукт» існує як тривалий звуковий експеримент із мінливим складом, який підтримує загальну концепцію проекту. Одне із завдань, яке вирішує для себе «Субпродукт» – створення шумового енвайроменту, який набуває значення та експресії в прородній спосіб, як зміна погоди чи стабільність людської недосконалості.

Вхід на акцію безкоштовний. Під час акції можна буде придбати книжку Юрія Завадського «Таксист».

Подія на Facebook: https://www.facebook.com/…

“Таксист” Завадського: тексти про пошук перспектив і про правду, котрої бракує

Юрій Завадський такий собі апоетичний автор, і в цьому є своя поезія. Кілька років тому письменник Роман Черковський видав авантюрний роман під назвою «Таксист». Навряд у Завадського це алюзія, але його нова збірка називається так само. Тут мені йдеться про якийсь доволі дивний підхід автора до називання своєї книжки.

Авторське пояснення теж доволі дивне. «Таксист»-вірш і «Таксист»-книжка народилися як цитата, хай навіть мені це не подобається. Із мене самого, із текстів, що в мені живуть, це тексти про пошук перспектив і про правду, котрої бракує щодня, особливо коли йдеться про мене самого».

Це цитата із інтерв’ю Юрія Завадського Роману Малиновському, яке подано вкінці книжки. Напевно, його слід уважати частиною збірки. І чи не воно найбільше підкреслює, що це саме поетична книжка. Зовсім не стилем і темами, а враженням від читання Завадський нагадує Олега Лишегу. В останнього теж вірші свідомо майже позбавлені художніх засобів, а от мовлення і прозові тексти страшенно поетичні.

Так і це інтерв’ю Завадського мовно кучеряве. А от у віршах справді є «правда», яку не те що кожен може собі дозволити, а й не в кожного вона є.

Є в збірці й один звуковий текст, тобто фонематичний. Це нагадування, що є ще інший Завадський, який найбільше вражає виконанням. Але «Таксиста» можна читати самому. І це гарне читання.

Андрій Перфецький

Джерело: dyskurs.com.ua…

Тетяна Дігай про книжку “Таксист”: Метелик перед шклом непробивним

Є книги, котрі описують реальність, але є книги, що реальність уявляють, адже апокаліпсис відбувається тут і тепер, і ми не можемо його відкласти до завтра. Реальність нас віднайшла. Віднайшла вона і поета Юрія Завадського, про що переконливо свідчить збірка поезій «Таксист», яка стала, в певному розумінні, для поета підсумковою.

Найболючіші кризи – внутрішні. Найбільше руйнує життя людини відсутність гармонії у стосунках із самим собою, і вже, як наслідок – із навколишнім середовищем. Поетика Ю. Завадського деструктивна, закони жанру для нього – це нав’язані та надумані умовності, кінцева мета творчості – віднайти свободу дії, право на вибір.

Поет намагається розірвати коло звичності. Він підкорений особистісному фатуму, першим і головним аспектом якого є демонстративний епатаж – між фактом і фейком, між можливим і неможливим, тобто майже ігрове розуміння поетичної практики. Але ця демонстрація зростає з почуття глибокої туги-нудьги за своїми далекими витоками (до речі, вірш, з латини – verse, означає поворот, а практика версифікації – це мистецтво повертання смислу). Анти/енергія відцентрового імпульсу ламає внутрішні асоціативні зв`язки: «схід сонця, котрий довелося проковтнути наодинці … залізо всуціль розірване вітром … наближається час, в нього зламана рука … день втрачено, і жодна таблетка не зможе його повернути … потяг раптово спиняється, як потяг до тебе».

Юрій Завадський – поет-інтелектуал, із філософським баченням світу: «людині нестає того, чим вона володіє… людина сама знаходить собі покарання, / попри свої мрії…. Його смисли – лише бляклі тіні понять, що мають допомогти організувати й «продати» головне – рух поетичного тексту.

і знову холодний ранок, і холодний дощ,

і зморшка-світло від змінного струму,

і зморшка-любові, компенсаторні,

і зморшка-одна, що справжньою стане,

хоч залишатимусь, як перед шклом непробивним,

і зморшка-погляд.

У своїх фонематичних віршах Юрій Завадський доводить процес деструкції, або, за його висловом, пошук «внутрішньої тиші» до логічного завершення – слова для alter ego втрачають будь-який сенс і буквально розсипаються-розпадаються на окремі літери, знаки. Фонетика руйнує горизонталь прочитання, и тим самим виявляє роль ключового елемента, що формує закодований зміст-сюжет (уявімо концертний зал, заповнений тишею відсутності слова!). Врешті-решт, сприймати цю «безумну» мову, котра шокує, і, щонайменше, малює анти/ реальність, вкрай важко, але цікаво. Це абсолютно інша оптика, що опирається поясненню, міркуванню і розумінню, проте є носієм особистісного гострого, домінуючого стремління пізнати прихований бік явищ, а значить, достукатися до істини. Не думаю, що як поет, Юрій Завадський переживає амбіції самоствердження, хоча, напевно, і не без того, проте, вихід з лабіринту підсвідомості через розрив, ймовірно, для нього знаходиться поза звичною логікою.

На початку двадцять першого століття із вибуховою швидкістю нарощуються темпи передавання інформації. Цінності сучасного суспільства споживання орієнтовані на маскультуру відпочинку і розваги (carpe diem – користуйся кожним днем, не надіючись на майбутнє – Горацій). Теперішня епоха стимулює активний пошук реваншу. Поезія нашого автора репрезентує глибинну проблематичність саморуйнування людської особистості, що є наслідком усвідомлення її природного фіналу.

З роками поетика Юрія Завадського помітно змінилася, вона стала більш жорсткою, жорстокою, з яскравим авторським брендом (цікаво, що brend – спалювати, вогонь), однак образна палітра не потьмянішала, залишившись такою ж яскравою та соковитою, як і в його ранніх збірках. Поет уникає прямолінійних соціальних прив’язок та відгуків на «злобу дня», проте його вірші свідомо актуальні: «Твоя воля, людино, / комусь небезпечна, / й обирати собі ворогів / ніби мусиш… Тиждень, коли кожного дня хтось умирає». Вибір поета – не «ставати ліричним, аби виправдовувати словоблуд». І якимось шостим почуттям розуміємо, що де менше пафосу, урочистої помпезності, а чи сльозавої сентиментальності, там поезія виграє у досконалості. А справжня поезія завжди на часі:

-Накриваю долонею шклянку, –

там метелик.

відберу долоню –

він полетить

Джерело: sumno.com…

DRUMТИАТР і ZSUF в нічному клубі UNDERGROUND

10463763_376727679191457_7318015719213336648_o

23 травня – день синтезу арту та енергії !

DRUMТИАТР і ZSUF в нічному клубі UNDERGROUND
– кубічні метри драйву на одну суботу !

ZSUF – електронна музична формація. Музичні експерименти та інтереси ZSUF простягаються від індастріелу і нойзу до психоделії і різноманітної експериментальної електроніки, з активним залученням відео-арту, різноманітних перфоменсів, гепенінігів та інсталяцій.

DRUMТИАТР – це поєднання елетронної музики, живих інструментів і текстів. Тут і гострий соціальний реп, і електронний веселий indie, басовий dub і індустріальний dubstep у супроводі губної гармошки, гітари і того, що по дорозі добрі люди подарували.
DRUMТИАТР – це Юрій Іздрик – культова персона української літератури та андеграунду,
Григорій Семенчук – поет, публіцист, музикант, Сергій Лебідь – барабанщик.

Львів, тільки для Вас Іздрик вдягне усі свої окуляри!

Буде, люба, круто.

Анна Золотнюк спілкується з Юрієм Завадським: Смакування звуком та свободою

Юрій Завадський — це знак. Часом оклику, коли згадуєш його як редактора «Звіршів», газети, котра стала початком іншої літератури в Тернополі, як засновника літстудії «87», з котрої вийшли поети, котрих цікаво читати. Це знак запитання, коли йдеться про його тексти, бо вони вічно запрошують подивитися туди, глибше за знаки-літери, зокрема в новому «Таксистові». Це м’який знак, коли Юрій Завадський читає свої тексти, здається, намащуєшся на його голос і він веде.

11001916_414018545424643_468195909685086223_n

Руйнування стереотипів
– Неспілчанська література до «Звіршів» була. Був «Західний вітер». Пам’ятаю, як Віталій Гайда дав мені віддруковані вірші Михайля Семенка. Оці безсловесні «У степу…», Ніка Бажана «Мене зелених ніг»… Після того в Тернополі нічого не було. Був голод. Страшенний інформаційний голод. Напевне, всі, хто починав у дев’ядесятих та двотисячних, розуміють, наскільки ми були голодними. Я тоді навіть не знав, хто такий Езра Паунд. Лишень відкрив для себе вірші Алєксєя Кручьоних, я мріяв про поезію Давида Бурлюка. Перечитував Поля Елюара в російських перекладах зі своїх машинодруків, котрі набрав з рукописів, які робив із книжки в юнацькій бібліотеці. Було вирішено, що треба щось робити. Я завжди хотів робити щось для когось.

– «Звірші» почалися в 1999-2000. Ігор Качмарський підказав, що є стипендія від «Смолоскипу», щось близько 120 гривень. Написав їм листа «Був би вам дуже вдячний, якби ви мені присудили стипендію. Я її буду стовідсотково віддавати на друк». І вони мені її давали щось три роки.

– Це було явище 2000-их. Але «Звірші» не можна порівнювати з сучасними їм явищами. Тоді у Житомирі Стронґовський з друзями – мистецька гільдія «Неабищо» – робили самвидавівський «Жвавий равлик», у Харкові Сашко Ушкалов із колєгами – газету «Сьоме око». Але, зазвичай, ці газети були продуктом товариства, котре постійно збиралося. «Звірші» оберталися навколо мене. Ціль цієї газети була не згуртовувати літераторів, а просто зробити певний зріз літератури, яка формувалася у Тернополі, і була на той час у зародковому стані. Газета репрезентувала людей, незнайомих між собою. Це були найунікальніші автори – ті, котрі не збиралися займатися письменництвом. Завжди мав таку ідею, що та література, котра не є «вершками», значно цікавіша. Саме тому обрав формат газети – чогось мінливого, банального, щоденного, чогось, що передається з рук в руки, з кишені в кишеню. «Звірші» були руйнуванням стереотипів. Це був простір. Друкували також відомих вже на той час – Івана Іова, Олега Коцарева, Василя Махна, мовою оригіналу кримськотатарських Таїра Керіма і Сейрана Сулеймана. Був автор із Бразилії. Були переклади.

– Зі «Звіршів» дуже мало людей вийшло на поверхню. Один із співзасновників газети, той, хто вказав на слово «Звірші», написане в мене в записнику, – Тарас Григоровича Волинець. Нещодавно отримав пакунок з його віршами. Подумав «Ну, тепер він може робити все, що хоче – нічого не пропаде». Хай нині Волинець не відомий як автор, але в ті роки писав потужніше за мене.

– Відчув, що «Звірші» гаснуть. Був готовий до того і не шкодував. Розумів, що ніколи до того не повернуся. В 2005 вийшло останнє число «O sancta simplicitas!».

– Ставлюся до звіршного етапу, як до чогось невеликого, але значного для багатьох, з ким це робив, та й для мене це був надзвичайно важливий етап для розуміння, ким я є, перший крок до тої справи, котрою зараз займаюся. Я собі пишу вірші, працюю над вдосконаленням свого поетичного стилю, дошукуюся чогось, але не боюся, що можу перестати писати коли-небудь. Волинець мене називав анатомом. Він приходив до мене з віршами і чи не єдиному дозволяв їх розрізати та складати. Я розкладав тексти на шматки, і зрозумів, що люблю це робити. Ця якась така герменевтика на коліні. Це класно. Класно бачити перспективу в кожному авторі, робити текст придатним, впорядковувати його. Приблизно те ж казав в інтерв’ю до своєї книжки. Малиновський так його і назвав: «Не піддаватися тексту». Ти перемагаєш текст і робиш із ним те, що вважаєш за потрібне. Інша справа, що мене надзвичайно захоплює культурний менеджмент в перемішку із перекладацькою та видавничою справою. Коли пояснюю, як організував своє видавництво, мене перепитують так само, як колись про «Звірші»: «А хіба так можна?»

Поетом тепер бути модно
– Мій наступний важливий досвід – літературна студія «87». Минуло три роки. Я захистився, почав працювати в університеті. Перше зібрання літстудії пройшло дуже добре, побачив, що те, що кажу, комусь потрібне. Вирішив перетворитися на такого-собі тренера, казав, що буду приходити зі свистком, і мені будуть здавати літературні нормативи. Багато обурювалися такому технологічному ставленню. Але потім зрозуміли, що тре набратися ремесла. Літстудія теж виснажилася, але, мабуть, від того, що я не мав можливості ходити туди. Зібрання студії продовжувалися, але з іншими нахилами. Тоді запропонував перерахувати вісімдесятсьомих і вбити студію. Маю віру в конструктивність конфліктів і «87», нікому не бажаючи зла, спровокувала невеликі конфлікти – непомітні, але важливі для багатьох. Ми вплинули на те, що поетом стало бути модно. Із літстудії повиходили автори. Юрко Метевощук, Богдан Боденчук, Сашко Бугаєнко, Василь Колісник, Мар’яна Судова, Наталя Голодюк.

– Хочеш штукатурити? Мусиш навчитися це робити. Не просто найшло натхнення, давай зараз поштукатурю! Не буває так, це смішно. Чи прийшло натхнення – буду грати на скрипці… Ну, а прийшло натхнення – написав вірша. І всі це сприймають нормально. Це мене дуже нервує. Поезія така сама штука, як і все інше.

«У нас є лише книжки про геїв, насильство, секс і брутальна поезія з матюками»
– Покоління, в яких дуже багато яскравих людей, надходять хвилями. Але це вкладається в якісь соціонічні теорії. Приходять ті, хто творить, після – ті, котрі заперечують і перетворюють, треті заперечують те, що зробили другі, потім четверті, котрі заперечують усіх. Така тенденція. Хвиля номер один найпотужніша. Десь так і в моєму житті: «Звірші», потім спад, «87» і знову спад, заснував «Крок», не покладаючи особливих надій, але видавництво стало великою хвилею. Нас небагато, але ми робимо. Намагаємося з Тернополя зробити культурний осередок.

– Кажучи жартома. Ось до нас підходять під час виставки: «А у вас є українська мова для сьомого класу» «Ні, нема», «А Микола Вінграновський?» «Ні, нема», «А дитячі?» «Ні, нема, у нас є лише книжки про геїв, насильство, секс і брутальна поезія з матюками». Це дуже банально, але просто хочу, щоби люди були вільні. Та вся моя діяльність – «Звірші» перший крок до свободи, літстудія – скоріше навіть не для мене, хоча для мене це був дуже важливий крок, але більше для молодих, щоби дати їм свободу дій, яку мені ніхто не збирався давати, і яку мусів вигризати сам. Видавництво ґрунтується на принципах свободи моральної, особистої, це глибоко антитоталітаристичне видавництво. Намагаюся, щоби воно відображало світогляд сучасної людини. Вважаю, що має бути широкий діапазон переконань та поглядів у суспільстві, хочу робити, щоби діти, котрі будуть виростати на книжках, росли такими ж вільними, як моя дочка. Щоби вони мали вибір, щоби вони вміли думати, щоби вони були культурними людьми. Ну, але тут питання, що ж воно таке є, культура? Якщо чесно, не вірю, що знання літератури є показником особистої культури.

Все значно глибше за слово
– Ми поступово занурюємося в епоху другої усності. Я зрозумів, що відчував Гарсія Лорка, коли роздавав людям свої вірші. Він один із тих авторів, котрі були дуже близькі до усної традиції, розумів, наскільки це сильно. Література має виходити за свої межі. Поєднуватися з музикою, гіпертексти мають виходити поза межі мови. І це добре. Моя фонетична поезія, я її називаю фонематична, – фонематична партитура, її можна перетворити на звуки, зважаючи на можливості артикуляційного апарату. Фонематичні вірші є для мене такими самими змістовними, як інші.

– Так, як і всі мої книжки, окрім «Пейпербеку», яка була просто зібраним, «Таксист» концептуально зав’язаний. Я робив книжку. Коли писав «юрійзавадський» 2005 року, не розумів, що пишу – це були щоденникові короткі замітки. Не приховаю, що тоді цікавився технологіями, котрі використовував Ріхард Гюльзенбек – нанизувавння. Але мене не задовольняло просто нанизувати образи і тішитися з того. Намагався створити свою форму. У «Таксисті» вирішив відтворити старі тексти, їх скелети наповнити м’ясом.

– Зі шкільних років займався тим, що, як художники, намагався копіювати поетичні стилі. Ця книжка найбільш відверто показує мої технології. Я не боявся перемальовувати, зовсім не соромлюся робити ремікси та рімейки своїх віршів. «Слипстрім» наштовхнув на те, що можу робити не окремі тексти, а один, взаємопов’язаний. Деякі старі вірші розсипалися, але виявилося, треба зробити один крок, і все пов’яжеться.

– У «Таксисті» є нові тексти, написані в листопаді-грудні минулого року. Є однойменний вірш, створений у червні тринадцятого. Говорив із Андрієм Дроздою, він каже: «Чого таксист? Мені одразу з фільмом Мартіна Скорсезе асоціюється». Так, це пов’язане. Кажу: «Хоч, покажу найстаршу версію цього сюжету? Відкрий Бхагавад Ґіту. П’ять тисяч років тому. Битва на полі Курукшетра». Можна сказати, це алегорія боротьби добра і зла. Там дуже актуальний вихід. Цар дуже довго вагався. Стояв на колісниці, битись чи не битися. Він міг просто відмовитися. Тоді візник обернувся: «А, нє». Цей візник вважається інкарнацією Крішни. Він йому розказав багато цікавих речей, і найголовніше сказав: «Іди, бийся». «Таксист» Скорсезе — найстрашніша та найчорніша версія цього сюжету. І це якось напівсвідомо вилилося в цей вірш, хоча як такого виходу в цей текст там немає. Це лише двері. Вірш «Таксист» є однією з інтерпретацій цього всього. Його писав в червні, тоді ще не пахло нічим. Усвідомив, про що там йдеться, коли Росія почала окупацію. Там йшлося про боротьбу. Що би нам не розказували, якій би моралі нас не вчили, є просто людська природа, котра полягає у ваганні та невпевненості, але завжди треба робити крок всупереч страху на зустріч свободі. Я боявся порушувати свої тексти, але я їх перетворив. Я боявся віддатися тому, що дехто назвав би натхненням, але я йому віддався. Я написав дуже важливі для себе тексти у тринадцятому-чотирнадцятому роках.

– Слово – ідеологія. Але не те, що воно означає, а те, чим воно є. Я його не сакралізую. Це як колір для художника, можливо, навіть більше, бо є кольором і зображальною формою водночас. Воно небезпечне. Воно має не тільки значення, а є предметом до поставання та збурення стереотипів. Саме тому я довший час переборював слово, лексему. Значення слова дуже часто забруднене кожним індивідуальним досвідом. Воно є саме тому небезпечним. Реакція на слово є пробабілістичною. А реакція на звук може навіть бути детерміністичною. Хоча люди, намагаючись інтелектуально осягнути звук, впираються в глуху стіну. Тому що треба часом віддатися на поталу легким перебігам асоціацій, як тоді, коли слухаємо музику. Гріховно бачити у тому якісь реальні об’єкти. Можна хіба сприймати звук як причину до постання своїх асоціацій. Кожне слово – готовий звукоряд, а вже тоді його інтерпретація в кожному роті інша. Тому писати класичну саунд-поетрі не хотів. Хотів робити партитури, – у кожному роті воно буде інакше. Це класно. Переконався, що слово не є найменшою значеннєвою одиницею. Насправді все трохи інакше. Про це багато хто з мовознавців говорив. На столі та в столі – це різні речі, котрі відрізняються кількома літерами. Свою дочку назвав Франка. Франк – корінь фр – котрий фрі, фрай, вільний. Фррррр всього-на-всього. Здавалося б. Все значно глибше за слово. Звук є значеннєвий. Його треба намагатися смакувати.

– Я творю лабіринт. Мова накладає багато умов. Я упокорюю свій текст. Не дозволяю йому робити зайве. Я прокладаю шлях крізь текст. Але в цьому тексті існує ще одна людина – персонаж, котрий в мене віддавна. Я його приблизно бачу, він, на відміну від мене курить, дуже яскраво проявив себе в гіпертекстовій поемі «Цигарки». Ці лабіринти мені, певне, привідкрилися, коли почав займатися гіпертекстом, хоча я дуже розчарувався в цій технології для літератури в прямому розумінні. Попри те, що мої вірші є лабіринтами, вони дошуковуються почуттів. Я щиро сподіваюся, що прийде літературне покоління, котре буде відчувати.

Джерело: http://zbruc.eu/…

Олег Коцарев спілкується з Юрієм Завадським: Чи можлива поезія без слів?

Юрій Завадський: «В Україні мій виступ зазвичай мають за розвагу, бо «нічого не ясно», або за звичність, бо «Завадський так пише»

Він належить до не надто чисельного типу — і поет, і видавець, причому успішно працює в обох сферах. Юрій Завадський відомий в Україні та за кордоном як автор експериментальних, часом побудованих на самій лише грі звучань поезій. Він же — засновник тернопільського видавництва «Крок», яке відзначається друком сучасної, зокрема й молодої поезії, а також перекладів іноземних поетів, мало кому знаних у нас. Пригадую, на початку двотисячних Завадський іще робив самвидавну газетку «Zвірші» — хто б серед нас, молодих поетів, міг тоді подумати, що його видавнича активність тільки починається? Зовсім нещодавно в Завадського вийшла нова книжка з характерною назвою «еа» — поезія без слів у традиційному розумінні, а натомість занурена в суто фонетичні, звукові образи. Це й стало приводом для розмови про експерименти, переклади, видавничу діяльність і про поезію загалом…

— «Фонетична поезія» — саме так характеризують вірші з твоєї нової книжки «еа». Можна трішечки детальніше?

— Книжка «еа» — це суцільна поема, котру я уже мав нагоду представити під час кількох фестивалів у Польщі та Україні. Це мовна абстракція і швидше поезія «фонематична», ніж «фонетична», адже це книжка-партитура, відкрита до інтерпретацій, як і музичний текст, а не готовий до сприймання літературний твір. Фонеми, узагальнені формули звуків мови мають значення, хай навіть близьке до нуля, проте й цього досить свідомості, щоб зрозуміти сенс тексту, тонкий і абстрактний, як і в малярстві Кандінського, Малевича чи навіть Поллока. Кілька таких «віршів без слів» увійшли в мою нову книжку «Таксист», яка вийде друком цього року. Це лірика в широкому розумінні, де вірші дуже гармонійно вписалися в загальну картину. Сподіваюся, що такий підхід у новій збірці зробить цю поезію доступнішою, дозволить читачеві включитися в процес творення і перетворення поезії.

— Наскільки всерйоз можна говорити про літературний експеримент, про якісь новації після досвіду ХХ століття з його модернізмом і авангардом? Зокрема, й із численними пошуками на полі розкладу чи перекомбінацій елементів мови.

— Протистояти авторитету класиків авангарду ніби й майже неможливо, проте поступ літератури відкриває нові обрії, попри скепсис. Чи я повторюю класиків авангарду своєю безсловесною поезією? Хай навіть мій текст може нагадувати зовні щось на кшталт Семенкового вірша «У степу», проте в нього радикально відмінні джерела та всуціль інша технологія творення. А якщо все спростити, тоді будь-який вільний вірш можна назвати наслідуванням Малларме чи Тцари, а будь-який римований — байронізмом. У літературі є мільярд можливостей. Свою «фонематичну» поезію я вивів із супрематизму, наситивши врешті-решт текст доступними засобами мови. Займаючись втіленням ідей поетичного конкретизму на матеріалі української мови, я багато для себе взяв і як поет, і як видавець. Мій вільний вірш натомість вийшов із іншого джерела, насичений досвідом різних літератур, древнього епосу та релігійних текстів. Моя поезія про мову і про людину в першу чергу.

— Чи добре розвинутий такий «мовно-експериментальний» напрям у сучасній українській поезії? Назви, будь ласка, кількох найцікавіших авторів.

— Кілька авторів працюють над «фонетичною»/»фонематичною» поезією українською мовою. Володимир Білик хилиться в асемічну поезію. Його добре знають у певних літературних колах у цілому світі, його вірші публікують на сторінках літературних спільнот у США, Канаді. У Барселоні мешкає Андрій Антоновський, доробок якого є водночас реконструкцією футуризму, перенесенням досвіду УЛІПО та втіленням так званого акморіанства в українській літературі — унікальної літературної технології, заснованої каталонським поетом Карлосом Ак Мором. Поети старшого покоління вкрай рідко бралися до творення чистого абстрактного письма, ніби боячись вдаватися в такі, здавалося б, крайнощі. Шукаючи нових значень через паліндромію, вони доходили до певного рівня «беззмістовності» тексту, що нагадує певним чином той текст, який творю я.

— І чому вони рідко з’являються в українському інформаційному просторі?

— Незважаючи на те, що я знаю кількох шанувальників своєї «фонематичної» поезії, які мені зізнаються «в почуттях» і виявляють глибоке розуміння мого тексту, зазвичай зустрічаюся із ситуацією, коли мій виступ мають або за розвагу, бо «нічого не ясно», або за звичність, бо «Завадський так пише». Натомість величезний інтерес до моїх текстів, для прикладу, був під час кількох фестивалів у Польщі. Я думаю, інші поети опиняються в такій же ситуації.

— Яке в тебе враження про зміни, що відбулися у нашій поезії за цей час — 2000-ні, 2010-ті роки?

— В українській літературі все добре — ось, що я хотів би сказати передусім. Покоління з двотисячних винесло, наче хвиля, багато нових імен, проте більшість із них відійшли, чого й треба було чекати. Залишилися найупертіші. І цього теж треба було чекати. Двотисячні не такі істеричні, як дев’яності, і принесли більше почуттів у поезію. Це прекрасно, я вважаю. Вже п’ятнадцятий рік, і на фронт виходять поети «комерційні», котрі не стільки талановиті й унікальні, як популярні. Це теж прекрасно, бо поп-література продається, читається, і залишається тільки сподіватися, аби вона була достатньо якісною. Нарешті прийшла переоцінка попередніх десятиліть, і ми дочекалися падіння ідолів, цьому я особливо радію.

— Твої враження як видавця — чого потребує наш читач? Які його смаки?

— Смаки і потреби змінюються головно в напрямку розширення читацького кола, адже читають не лише «професійні» читачі, а й молодь, яка шукає собі літературу до смаку. Більше людей приходять на літературні акції, більше відвідують фестивалі та підписуються на авторські спільноти в соціальних мережах. Я б хотів, щоб український читач був більш вимогливим, досвідченішим. Хочеться побачити, як шукають нові літературні враження, глибоко цікавляться літературою, особливо поезією, а не задовольняють свої літературні стереотипи та норми.

— Регіональні літературні школи завжди були важливим елементом українського літературного процесу. Тебе часто називають представником ось такого тернопільського літературного простору. А яку роль відіграє літературний регіоналізм сьогодні?

— Тернопіль — місто для відпочинку, тихе й безпечне. Для мене не має найменшого значення моя географічна віддаленість, я маю творчі зв’язки з письменниками з Торонто, Сіднея, Окленда, Києва, Кракова, Гетеборга тощо. Мабуть, це властиво багатьом дрібним культурним чи слабко розвинутим середовищам: приймати за «своїх» лише тих, хто фізично перебуває в місті чи селі, ще й поділяє з іншими певні інтереси, натомість решту відтинати й піддавати забуттю. І це замість того, щоб гордитися величезними здобутками тих, хто народився поряд, виріс чи сформувався як особа в тому малому середовищі. Так у нас у Тернополі з поетами, художниками, акторами, яких розкидало світом від закутків Галичини до США, Аргентини, Австралії. Це мені особливо боляче. Один галичанин з Бучача Шмуель Аґнон — чи не єдиний лауреат Нобелівської премії з наших країв, досі відомий лише опосередковано, інший галичанин — легенда краківської літературної богеми та близький друг Віслави Шимборської, народжений у Тернополі, Корнель Філіпович так майже нікому й не відомий і ніяк не відзначений в культурному ландшафті міста. Але ми все виправимо. Я радий, що у нас у місті бути поетом — модно. Молоді автори стараються здобувати пошану публіки, часто роблять читання, часом виходять цікаві книжки. Є кілька популярних мистецьких локацій, які радо сприймають ініціативи.

— Яку позицію маєш щодо досить популярної останнім часом дискусії: чи є поезія і проза російськомовних авторів, що мешкають в Україні, частиною української літератури або російської, або російськомовної української, або ще якої?

— Я не бачу проблеми в тім, що певні автори пишуть іншими мовами, бо ж було б абсурдом заперечувати їм це робити. Водночас вважаю мову єдиною ідеологією літератури, а навіть більше того — я бачу, що література природно поділяється за ознакою мови без насаджених зверху придуманих кимось правил. Як кажуть, всі наукові суперечки — це найшвидше суперечки про терміни. Відтак я вважаю, що літературою України є кримськотатарська, українська, польська, угорська, російська тощо, натомість українська література — література українською мовою.

Спілкувався Олег КОЦАРЕВ

Джерело: http://www.day.kiev.ua/…

Крок у авангард сучаснай украінскай паэзіі

На чацвёртым фестывалі паэзіі «Вершы на асфальце» творчая дэлегацыя Украіны ― найвялікшая, багата ў праграме і сумесных беларуска-ўкраінскіх імпрэз. 13 лютага ў Галерэі «Ў» на фестывалі адбыўся творчы вечар выдавецтва «Крок» з удзелам украінскіх і беларускіх аўтараў.

Сваю творчасць прадстаўлялі Дзмітро Лазуткін, Юры Мацевашчук, Алена Сцепаненка, Міхась Баярын і Сяргей Прылуцкі.

Завадатар прыезду цэлай каманды ўкраінскіх пісьменнікаў Юры Завадскі прэзентаваў некалькі кніг свайго выдавецтва.

Як ён адзначыў у сваёй прамове, яны прэзентавалі літаратуру, “якую раней не выдавалі ва Украіне”. Выдавецтва Юрыя Завадскага, паводле самога паэта, сёння з’яўляецца адной з самых смелых ініцыятыў ва ўсёй культурнай прасторы Украіны. Зусім нядаўна ў выдавецтве акрамя шведскай, фінскай, аўстралійскай, канадскай, новазеландскай і польскай палічак, дзякуючы актыўнаму супрацоўніцтву ўкраінскіх і беларускіх пісьменнкаў і перакладчыкаў, адкрылася і беларуская палічка.

Першай кніжкай ва ўласнай беларускай палічцы стаў зборнік вершаў Сяргея Прылуцкага, які з’яўляецца працягам яго празаічных тэкстаў. Як заўважыў Юры Завадскі, зараз яго выдавецтва друкуе беларускіх аўтараў у арыгінале, але ёсць спадзяванні данесці да ўкраінскага чытача беларускую літаратуру ўкраінскай мовай.

Надзвычай цікава і эмацыйна прачыталі свае вершы Юры Мацевашчук, Алена Сцепаненка і Дзмітро Лазуткін. Алена Сцепаненка зачаравала публіку сваімі мілагучнымі спевамі, якія разбаўлялі кактэйль украінскай паэзіі. Падтрымаў іх паэтычны марафон беларускі паэт Міхась Баярын.

Юры Мацевашчук працягнуў прэзентацыю кніжак сваіх суайчыннікаў і пацвердзіў думку Юрыя Завадскага аб тым, што выдавецтва “Крок” з’яўляецца авангардам сучаснага ўкраінскага мастацтва. Прэзентаваныя аўтары ствараюць паэтычнае выдавецтва, якое найперш стала інтэлектуальнай і мастацкай прасторай для многіх творцаў і толькі потым, па словах Мацевашчука, уласна бізнэсам.

Беларуская публіка вельмі цёпла сустрэла гасцей з Украіны. Імпрэза “Кроку” плаўна перацякла ў вечарыну Сяргія Жадана.

Цалкам праграма тут: http://stralcou-fest.by/

KB для lit-bel.org

krok-1

krok-3

krok-4

krok-5

krok-6

krok-7

krok-8

krok-9

krok-10

Міжнародны паэтычны фесытваль імя Міхася Стральцова “Вершы на асфальце”

10930951_10203649340531142_2894326787480731494_n

Штогадовы Міжнародны паэтычны фесытваль імя Міхася Стральцова “Вершы на асфальце” запачаткаваны ў 2012 годзе ГА “Саюза беларускіх пісьменнікаў” і Беларускім ПЭН-цэнтрам. У розныя гады ўдзельнікамі фестывалю былі паэты з Беларусі, Германіі, Ісландыі, Казахстана, Літвы, Латвіі, Нарвегіі, Польшчы, Расіі, Славакіі, Украіны, Швецыі, Фінляндыі, Эстоніі. Сярод традыцыйных мерапрыемстваў фестывалю – паэтычны слэм, літаратурныя чытанні, дыскусіі, прэзентацыя кніг, кніжных серый, музычныя выступы і г.д. Сёлета партнёрамі фестывалю выступаюць: Шведскі саюз пісьменнікаў, партал TUT.BY, кампанія Prestigio, Амбасада Літоўскай Рэспублікі ў Рэспубліцы Беларусь, Амбасада Латвійскай Рэспублікі ў Рэспубліцы Беларусь, грамадская культурніцкая кампанія “Будзьма беларусамі!”, Інстытут імя Гётэ ў Мінску.

Праграма

IV Міжнародны паэтычны фестываль імя Міхася Стральцова
(12 – 15 лютага 2015)
12.02 Чацвер
Месца: Галерэя «Ў» (пр-т Незалежнасці, 37а)
19.00 Фестывальны пралог.
Інстытут імя Гётэ ў Мінску прадстаўляе вечарыну «Як намаляваць верш» з удзелам паэта Андрэя Хадановіча і мастака Райнхарда Кляйста (Германія). Спецыяльны госць — Уладзь Лянкевіч (гітара).
13.02 Пятніца
Месца: Галерэя «Ў» (пр-т Незалежнасці, 37а)
18.00-19.00 Антыпаэзія: вечар празаікаў Школы маладога пісьменніка.
19.00-20.00 «Усход-Захад»
Жанар Секербаева (Казахстан), Арвіс Вігулс і Сяргей Цімафееў (Латвія), Эрлінг Кітэлсэн (Нарвегія).
20.00-21.00 «Крок»: Юры Завадскі прадстаўляе кнігі беларускіх і ўкраінскіх аўтараў.
Дзмітро Лазуткін, Юры Мацевашчук, Міхась Баярын, Сяргей Прылуцкі.
21.00 «Жыццё Марыі»: вечар Сяргея Жадана (Украіна) з удзелам перакладчыка Андрэя Хадановіча (Беларусь).
14.02 Субота
Месца: Галерэя «Ў» (пр-т Незалежнасці, 37а)
15.00-16.40 «Літаратура і мультыкультуралізм. Роля паэта як амбасадара культуры».
Дыскусія з удзелам Жанар Секербаевай (Казахстан), Атэны Фарухсад (Швецыя), Уладзімера Арлова і Дзмітрыя Строцава (Беларусь).
Мадэратар: Юля Цімафеева.
17.00-17.30 Урачыстае адкрыццё фестывалю. Спецыяльны госць — Атэна Фарухсад (Швецыя).
17.30-19.30 «Вялікае Княства Паэзіі».
Гінтарас Граяўскас, Гедрэ Казлаўскайтэ (Літва), Юстына Баргельска (Польшча), Ірына Баташчук, Сяргей Жадан (Украіна), Лявон Баршчэўскі, Адам Глобус, Наста Кудасава, Наталка Кучмель, Уладзь Лянкевіч (Беларусь).
20.00-22.00 Паэтычны СЛЭМ: Зборная Беларусі — зборная Украіны.
15.02 Нядзеля
Месца: Галерэя TUT.BY (пр-т Дзяржынскага, 57; ст. м. Міхалова)
13.30 – 15.20 Беларускі Калегіюм прадстаўляе: «Літаратура пасля літаратуры. Канец прыгожага пісьменства?»
Дыскусія з удзелам Валянціна Акудовіча, Максіма Жбанкова і Андрэя Хадановіча (Беларусь), Сяргея Цімафеева (Латвія), Юрыя Завадскага (Украіна).
Мадэратар: Ірына Дубянецкая.
15.30 – 16.30 Прэзентацыя дэбютных кніг паэзіі:
Кася Сянкевіч, Таня Скарынкіна, Антон Рудак, Юля Цімафеева.
16.40 – 17.00 Беларускі клімат: «Навязванне». Дзмітры Плакс (Беларусь-Швецыя): тэкст, Ігар Корзун: вязанне, Drum Ecstasy: шум.
17.00 Паэтычны марафон. 1-я частка
Эрлінг Кітэлсэн (Нарвегія), Юры Завадскі (Украіна), Ірына Бельская, Яўген Бясчасных, Ганна Аўчыннікава, Зміцер Вішнёў, Уладзімір Глазаў і Ярына Дашына (Беларусь).
18.30-18.50 Сяргей Балахонаў з музычнай праграмай «Гомельскае метро»
19.00 Паэтычны марафон. 2-я частка
Арвіс Вігулс (Латвія), Гінтарас Граяўскас і Гедрэ Казлаўскайтэ (Літва), Сабіна Брыло, Таня Светашова, Стась Карпаў, Мікіта Найдзёнаў і Людка Сільнова (Беларусь).
20.30 Музычна-паэтычны Джэм
Уладзімір Лянкевіч, Таня Скарынкіна, Дзмітрый Строцаў, Віка Трэнас, Юля Цімафеева, Сяргей Цімафееў, Дзмітро Лазуткін, Сяргей Прылуцкі, Алена Сцепаненка (Украіна).
З удзелам музычных гуртоў: Intelligency, TonqiXod, Triangle.

stralcou-fest.by

БАЗОВА ПАРТИТУРА до ALMOSTNOTHING (FRAZE-FRAZENKO/ZAVADSKY), ч. 1

п т п п т п т т т п т п п т т т п т т т т т т т т т т т п п п п п т п т п т п т п т п т т т т т п п п т п т п т п
п т п т п т п т т т т п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п
п т п т п т п т п т п т п т п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т п т п т п т п т п т п п п т т
п п п п п т п т т т т т т т т п п п п п п п т п т п п п п т т т п т п п т п т п т п т п т п т п т п
п п т п п п п т т т п т п т п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п т т т т т т т т п п п п т т п т п т п т п п т п п п т т т п т п т п
п т п п п п п п п т т т т т т т т т п п п п п п п т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п т п п п п т п т п п п п т п т п т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т т т п п п п п п т
п т п т п т т т т п т п т п т п п п т п т т т т п т п т п п п п т п т п п п т п т п т п п п п п п п
т п п т п п п т т т т т т т т т п п п п т п т п т п т п т п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п т т т т п т п т п т п т т т п п п т т т п т п п п п т п т п т п т п т п т п т п т п т т т
п п п т т т т т т т т п п п п п п т п т п т т т п п п т т т т п т п п п п п п п п п
п п т п т т т т т п т п п п т п т п т п т п т п п п т п т п п п п п п п п т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п т т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п т п п п п т п т п п п п т п т п т т т т т т п п п п п п п п т т т т т т т т т п п п п п п т
п т п т п т т т т п т п т п т п п п т п т т т т п т п т п п п п т п т п п п т п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п п
п т п п т п п п т п п п т п т т т т т т т п п п п т п т п т п т д п т п п т п т т т т т п п п п п
т т т д т т п т п т т п т п п п п п т т т т т т т д т п т п т п т п т п т п п п т д
т б п т п т п т п т п т п т п т б д б д п т п т п т п т п п п п п п п п т т т т т
т т т т т т т т т т т т т т тт т т т т т п п п п п п п п п п п п п п б б б б б б б б
д д д д д д д д д д д т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п п
п п п п п п п п п т п т п т п д б п т п т д б п т п т п т д д д д д д д б б б б б б б б б
б п д т п —
б п д т п —
б п д т д п —
б п д т п —
б п д п т п —
б п д т п —
б п д т п —
б п д б т п —
б п д т п —
б п д т п —
б п д т п —
б п д т т п —
б п д т п —
п т п п п п п т п п т т т т т т т т т т т т т т т т п п п п п п п п д д б д б д д б д б
д б д б д б д б д б д дд д д д д д д д д д д д д п т п т п т д д д д д д д д д д д д
б д б д б д д б д б д б б б д д д д д д д д д б б б д б д б д б д б д б д б д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д б д б д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б д
д б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б б д д
д д д д д д д д д б б б б б б б б д д д д д д б д б д б д б д б д б д б д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д
д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д д

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського

1512085_870193236338223_7354213467011532363_o

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського, який поєднує вільну імпровізаційну музику та фонетичну поезію. Кожен концерт цього тандему мусить бути цілком інший, ніж попередній, тож радимо відвідати кожен!

Олександр Фразе-Фразенко – поет, перекладач, кінорежисер, мультиінструменталіст. Автор чотирьох поетичних книг та книги перекладів віршів Джима Моррісона. З останніх гучних фільмів – документальна повнометражна стрічка “Чубай”. Автор кількох десятків музичних дисків у стилях вільна імпровізація, електроакустика, стоунер-рок та арт-рок. Грав разом з Міколаєм Тшаскою, Юрієм Яремчуком, Леонідом Нарушевичем, Марком Токарем, Андрієм Орлом та іншими. Живе у Львові.

Юрій Завадський – поет, перекладач, видавець. Автор майже десятка поетичних книг. Активно працює в жанрі фонетичної поезії. Директор видавництва “Крок”. Часто влаштовує музичні перфоменси, переважно з гуртом ZSUF, з якими записав музичний диск. Живе в Тернополі.

А назва проекту виникла теж з нічого, а саме – з такого діалогу:
ОФФ: Що даємо на афішу?
ЮЗ: Майже нічого.
ОФФ: Добре.

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського

1512085_870193236338223_7354213467011532363_o

Майженічого – проект Олександра Фразе-Фразенка і Юрія Завадського, який поєднує вільну імпровізаційну музику та фонетичну поезію. Кожен концерт цього тандему мусить бути цілком інший, ніж попередній, тож радимо відвідати кожен!

Олександр Фразе-Фразенко – поет, перекладач, кінорежисер, мультиінструменталіст. Автор чотирьох поетичних книг та книги перекладів віршів Джима Моррісона. З останніх гучних фільмів – документальна повнометражна стрічка “Чубай”. Автор кількох десятків музичних дисків у стилях вільна імпровізація, електроакустика, стоунер-рок та арт-рок. Грав разом з Міколаєм Тшаскою, Юрієм Яремчуком, Леонідом Нарушевичем, Марком Токарем, Андрієм Орлом та іншими. Живе у Львові.

Юрій Завадський – поет, перекладач, видавець. Автор майже десятка поетичних книг. Активно працює в жанрі фонетичної поезії. Директор видавництва “Крок”. Часто влаштовує музичні перфоменси, переважно з гуртом ZSUF, з якими записав музичний диск. Живе в Тернополі.

А назва проекту виникла теж з нічого, а саме – з такого діалогу:
ОФФ: Що даємо на афішу?
ЮЗ: Майже нічого.
ОФФ: Добре.

Презентація книжки Юрія Матевощука “Метрополь”

matevoshchuk_prez_metropol_23-10_low

24 жовтня 2014 року о 18:00 в ґалереї Бункермуз у Тернополі.

У Тернополі виросло нове літературне покоління, стилістика якого зависла поміж Театральною площею і студією 87. Вони гучні, їм хочеться усе сказати вже і тут. Вони випробовують свій час, підбирають слова просто з вулиці, з інтернетних повідомлень, з щоденних розмов, зі своїх розчарувань і життя інших поетів. Якщо міста й мають який-небудь вплив на поезію, то у Тернополі ці стосунки складні, вірніше вони ніколи й ніде не були простими. Я намагаюся це повторювати постійно, коли мова заходить проспівіснування слова і міста.

Юрій Матевощук пише згідно із диктатом свого часу, здається, що у деяких його віршах пропорція етики і естетики — ставлення і способу — втрачає своє первинне значення і важливішим для поета настає момент вироблення голосу чи, навіть, миттєвої реакції на політичні чи соціальні події в Україні.

Continue reading Презентація книжки Юрія Матевощука “Метрополь”

Поетичні читання літературної студії 87 на підтримку воїнів АТО

ato3_web

Юрій Матевощук
Василь Колісник
Юрій Завадський
Марта Томахів
Мар’яна Судова
Юлія Валах
Світлана Андріїшина
Роман Воробйов
Юлія Бабак
Богдан Боденчук
Ірина Розвадовська
Олеся Тенюх
та інші
Микола Шпаковський
гурт Bugs Bunny
+ розпродаж книжок

27 жовтня 2014 року о 19:00
у ґалереї Бункермуз у Тернополі

Вхід 20,00 грн = одна книжка

Юрій Завадський @ MIĘDZYNARODOWY FESTIWAL LITERACKI HA!WANGARDA 2014

1920590_10204034631439187_2976445267153580789_n10645056_10204034621198931_8302070278137235335_n
10424258_10204034627919099_5327815724293165174_n

Під час лекції Юрія Завадського про українську експериментальну поезію в ґалереї MOCAK у Кракові

 

10593176_10204034703640992_2649000374064419058_n

10632573_10204034650159655_8227949815153718002_n

10670265_10204029268185109_2678570644981257805_n

Перформанс Юрія Завадського за поемою “еа” з музичним супроводом від гурту ZSUF у Cafe Szafe у Кракові

 

10710954_10204035026009051_8731238372455939323_n

Кеті Інман Беренс (Kathi Inman Berens) репрезентує текст Юрія Завадського під час лекції про сучасні шляхи літератури

2-4.10.2014 – THE HA!WANGARDA INTERNATIONAL LITERARY FESTIVAL 2014

10712970_875770879102498_5463061092867925946_n

The Ha!wangarda Festival is geared towards promotion and presentation of avant-garde, experimental trends in global and Polish literature. Digital art presentations introducing the most significant works of electronic literature, generative literature workshops, exhibitions of video games based on literature and meetings with authors are the main features of the festival. It presents the diverse genres of digital literature, original approaches towards the book as a medium, and visual literature; it prioritizes writers who have freshly emerged onto the literary scene. On one hand, it maps current trends in experimental writing, and on the other it explores the question of the future of literature in the digital world.

Continue reading 2-4.10.2014 – THE HA!WANGARDA INTERNATIONAL LITERARY FESTIVAL 2014

Десятка поетичного конкурсу «Dictum» 2014 року!

6tU1F-gR8M-300x111

Завершився перший етап поетичного конкурсу «Dictum» від видавництва «Крок». До другого туру увійшли 10 поетів, котрі зустрінуться у Львові на гала-концерті:

Олесь Барліг, Богдан Боденчук, Оксана Гаджій, Катерина Грушовська, Томаш Деяк, Наталія Дьомова, Галина Танай, Карина Тумаєва, Анна Хромова, Олексій Чупа.

Переможну десятку запрошуємо на гала-концерт! Переможців конкурсу оголосимо під час концерту, який відбудеться в рамках Форуму видавців у Львові. Про час проведення гала-концерту повідомимо додатково.

Члени журі конкурсу: Василь Махно, Галина Крук, Григорій Семенчук, Юлія Мусаковська, Юрій Завадський і Анна Золотнюк. Координатор: Юрій Матевощук.

Few words about Belarusian-Swedish Literary Days in Vilnius (Lithuania)

During Belarusian-Swedish Literary Days in Vilnius (Lithuania) I took part in the festival events and met activists, writers, translators and historians whose works could be interesting for Ukrainian readers. Among these persond are Uladzimir Arlou, Andrej Kotljarchuk, Maria Söderberg, Stefan Ericsson, Cecilia Ruthström-Ruin, Anita Jacobson, Nastya Matsevich, Uladz Liankevich, Arkadij Babtjenko, Zmitser Vajtsiusjkevitj, Dmitri Plax, Uladzimir Niakliaeu, Athena Farrokhzad and others. We had a numerous ocassions to share personal visions on international cultural contacts and to plan exchanges in the nearest future. Among the decisions that was made are publishing of several books in Ukraine that will uncover contemporary literature of Sweden with its multiculturality, common seeking for financial support for publishing Belarusian literature to prevent censorship and language discrimination, publishing examples of Belarusian literature in Ukrainian translation. I’ve discussed the translations into Ukrainian of works by poets present at the festival and their participation in some literature events in Ukraine. Writers I’ve talked with are Uladzimir Arlou, Nastya Matsevich, Uladz Liankevich, Dmitri Plax, Athena Farrokhzad. My offer of Ukrainian book titles for translating and presenting in Luthuania, Sweden and Belarus was interesting for former Ambassador of Sweden in Belarus Stefan Ericsson, current Ambassador of Sweden in Lithuania Cecilia Ruthström-Ruin, well-known cultural manager Maria Söderberg and others. The negotiation with famous writer and politician Uladzimir Niakliaeu was very successful, as a pilot plan for several events and translational project was made due to the current social and cultural situation in Belarus and Ukraine. During meetings I had a opportunity to share the information and some broshures about Book Platform project.

10157233_799465323398017_2844758581133997955_n

009

010

012

015

016

This trip was important for from different points of veiw. First of all, this was an opportunity to establish important for my literary and business development connections that can predetermine my future work as a writer and a publisher. Cultural crossroads I work on are expecially distinct and important at such kind of events. The Swedish-Belarusian-Ukrainian-Lithuanian-Polish intercultural exchange made the cultural climate of the region we use to live in. To undertand the obscured from the today’s man eye roots and paths we have to actualise the role of the Swedish and Belarusian (Lithuanian) cultural systems in the history of the whole North and Eastern Europe, especially The Great Duchy of Lithuania. The business benefits of the negotiations I’ve provided I can’t describe in the details, but have to underscore the main points: making the Ukranian-Swedish collaboration more wide and deep; establishing more intensive Ukrainian-Belarusian collaboration, especially in translational projects; more intensive work on non-profit project for promoting Ukrainian and Belarusian literature abroad. For me personally this trip was an opening of big conglomerate of cultures, languages and people. I’ve visited the main historical places in Vilnius and met great people there (pic 003). Thanks to main manager of this event Maria Söderberg my work as a participator of the festival was successful. I highly appreciate the support for this professional trip received from Book Platform.

This event was supported by the Book Platform project funded by the European Union and implemented in the frames of the Eastern Partnership Culture Programme

The Belarusian-Swedish Literary Days, May 2014 in Vilnius

2st Announcement Updated 16/4–14

The Belarusian-Swedish Literary Days has been going on since 2002. Everything started in the wonderful city of Polesia, Pinsk.

T H U R S D A Y 1 5 M A Y 2 0 1 4

Venue: Kino Pasaka, St Ignatius. 4/3, Vilnius.

19:00–21:30 Cinema evening (programme soon).

F R I D A Y 1 6 M A Y 2 0 1 4

9:30–10:30 Guided tour in Vilnius
Meeting point: City Hall, Grand st. 31.

Transport to EHU with minibus 11:30 from Didzioji g. 16.

12:00–16:30

Venue: EHU, University Campus, Valakupių g. 5, Vilnius,

Uladzimir Arlou
lecture on ”This Country called Belarus”.

Andrej Kotljarchuk
lecture on: ”Belarusians i Lithuania, Lithuanians in Belarus”.

”Häxan och regnet” (Swedish title). Translator Jonas Öhman about Jurga Ivanauskaitė (1961–2007).

The Swedish poet Athena Farrokhzad: A talk with Dmitri Plax

Andrei Dvihun about World of Tanks – a massively multiplayer online game developed by a Belarusian company. (December 2013, there are 75,000,000 registered players worldwide).

Venue: Kino Pasaka, St Ignatius. 4/3, Vilnius.

17:00–17:45 “Meeting with Swedish filmmaker Jonas Öhman, recent winner of Audience Award at Vilnius film festival with “The Invisible Front”, screening of roughcut material, discussion”

19:00–21:00

My life, my joik: Simon Issát Marainen

Poet Nasta Mantsevich

Poetry in Rock music: Music Producer Searhei Budkin with artists/musician/poets Aleh Khamenko, Palac, and Uladz Liankevich.

Uladz Liankevich reading: https://www.youtube.com/watch?v=jfwpRcFnhrQ

21:30–24:00 Filmsession

S A T U R D A Y 1 7 M A Y 2 0 1 4

Venue: Kino Pasaka, St Ignatius. 4/3, Vilnius.

Starts 12:00.

Vika Trenas (Victoria Liaikouskaia)

Masha Lappo

Svieta Kurs

Arkadij Babtjenko: From ”One Soldiers War in Chechnya” to todays situation in Ukraine.
16:00–17:00 Poetry Cup in Vilnius with Stefan Eriksson
Please compete with your poem in ANY language! 3 minutes. Nice prices!

18:30–21:00

Evening programme at Kino Pasaka, St Ignatius. 4/3, Vilnius.

The Swedish poet Athena Farrokhzad

Musical group Ára with Simon Issát Marainen

a unique mixture of traditional sami jojk, pop and jazz. Directly from Nedre Sopporo, near Kiruna.

Please watch this: https://www.youtube.com/watch?v=wV7-v-lMQQg
A Tribute to Ryhor Baradulin: Zmitser Vajtsiusjkevitj

Final Poetry Cup.

————————————

E X T R A P R O G R A M M E
I N T H E S M A L L R O O M
A T K I N O P A S A K A S A T U R D A Y
1 7 M A Y:

12:00–12:55
Uladzimir Arlou about the new book
”This Country called Belarus”.

13:00–13:00 From Swedish to Ukrainian language.
Lev Hrytsyuk, translator of Swedish literature.

16:00–16:55 Andrej Kotljarchuk
”Belarusians i Lithuania, Lithuanians in Belarus”.

17:30–17:55 Photografer and producer Maria Söderberg tells the story about The Literary Days together with Nadya Avisevich, NGO Kalegium.

18:00–21:00
World of Tanks: Play together with Andrei Dvihun.
WoT is a massively multiplayer online game developed by a Belarusian company. (December 2013, there are 75,000,000 registered players worldwide). Only 25 seats. Please make sure you will have a ticket,
send an e-mail to: info@mariafoto.se.

————————————

S U N D A Y 1 8 M A J 2 0 1 4

Czesław Miłosz

A visit to the birthplace of Czesław Miłosz, Šeteniai.
Prel. in co-operation with Czesław Miłosz Cultural center.
Bus leaves at 9.30 a m from Vilnius. Guided tour.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Arranged by Litteraturresan/Belarus with the support of Sida, The Swedish Academy and
European Humanities University. All seminars are free.

Welcome! Maria Söderberg, producer +46-70 3500555
Litterarurresan/Belarus

20-21 May 2014: Belarusian-Swedish Literary Days in Brest. More information will come!
Due to Ice Hockey World Championship there´s a possibility to more easily travel to Belarus. It´s written that they offer visa free weeks in May 2014.
http://www.iihf.com/home-of-hockey/championships/world-championships.html

ПОЕТИЧНИЙ ВІЛЬНИЙ МІКРОФОН #1 у ґалереї БУНКЕРМУЗ

25 березня 2014 року о 18:00
у ґалереї БУНКЕРМУЗ
Тернопіль, бульвар Шевченка

ПОЕТИЧНИЙ ВІЛЬНИЙ МІКРОФОН

Спеціальний гість: білоруський поет Сяргей Прылуцкі

Prezentacja poezji głosowej Jurija Zawadzkiego (występowi towarzyszyć będzie muzyka noisowego zespołu ZSUF)

M i k r o f e s t i w a l
= Kryzys i awangarda =
28-30 III 2014

Miejsce: Pub Włodkowica 21, ul. Włodkowica 21, Wrocław

29 marca – The revolution will be live.
Poezja mówiona, slam, performance

19.30: Prezentacja poezji głosowej Jurija Zawadzkiego (występowi towarzyszyć będzie muzyka noisowego zespołu ZSUF)

Mikrofestiwal – festiwal młodej poezji – narodził się w 2008 roku jako alternatywa dla dużych festiwali literackich we Wrocławiu i w całej Polsce. „Alternatywa” jednak nie w sensie przeciwwagi, „kontry” wobec imprez uznanych i wysokobudżetowych, ale jako swoiste dopełnienie polskiej sceny literackiej i festiwalowej. Cel, jaki przed sobą stawiamy, to nie naprawienie tejże sceny, stworzenie festiwalu „innego niż wszystkie”, ale stworzenie festiwalu trochę innego, wystarczająco odmiennego, by zyskał swój charakterystyczny profil i zaintrygował możliwie szerokie grono odbiorców.

Mikrofestiwal skupia się głównie na poezji – nie dlatego, że bronimy jej jako absolutnie wyjątkowej i odrębnej formy sztuki; raczej dlatego, że dziś – w tym kraju, w tym momencie – powstają wiersze, które uważamy za szalenie ciekawe, istotne i domagające się (coraz) szerszego grona czytelników.

Tym niemniej podczas każdej edycji Festiwalu zapraszamy do współpracy artystów z różnych dziedzin – czytanie poezji łączymy z wernisażami grafików, koncertami, pokazami poezji multimedialnej, etc. Nie interesuje nas jednak „dialog między dziedzinami” prowadzony dla samego dialogu – sztuka, która za główny cel stawia sobie przekraczanie ustalonych przez samą siebie granic, ostatecznie okazuje się nudna, nuda zaś jest zawsze kontrrewolucyjna. Dlatego podczas Mikrofestiwalu skupiamy się na relacji między sztuką a tym, co społeczne i polityczne – nie ukrywając zasadniczo lewicowego charakteru imprezy.

Z powyższego wywodzi się też nieco inna formuła spotkania autorskiego, którą staramy się promować na Mikrofestiwalu. Z zaproszonymi autorami nie rozmawiamy wprost o ich książkach (bo zawsze kończy się to pytaniami z gatunku „woli pani pisać na papierze czy na komputerze?”), ale o pewnych „zewnętrznych” i szerszych tematach – o problemach sztuki, polityki, rynku wydawniczego, etc. Zakładamy, że czytelnik na spotkaniu autorskim chce usłyszeć coś, czego nie przeczyta ani w książce, ani w wywiadzie na łamach popularnego tygodnika.

Mikrofestiwal to przede wszystkim festiwal młodej poezji, co nie znaczy, że wszyscy zaproszeni przez nas poeci należą do najmłodszego pokolenia autorów – nie widzimy sensu w odcinaniu na siłę „młodych” od „starych”, w tworzeniu sztucznych opozycji tam, gdzie widać złożoną grę wzajemnych inspiracji, ciągłość tradycji, twórcze przetworzenia i (nad)interpretacje. Obok „młodych” autorów – Kiry Pietrek, Szczepana Kopyta, Konrada Góry, Tomka Pułki, „poetów cybernetycznych” czy Justyny Bargielskiej – w kolejnych edycjach pojawiali się też autorzy „starsi”; w zeszłym roku był to Darek Foks, w tym będziemy gościć Jerzego Jarniewicza oraz Andrzeja Sosnowskiego.

mikrofestiwal.org

Стральцоўскі слэм-сэйшн — 14 лютага

14 лютага (пятніца) у крэатыўнай прасторы “Цэх” (пр-т. Незалежнасці, 58, корп. 6 (праход праз вул. П. Броўкі), левы пад’езд, другі паверх) адбудзецца Слэм-сэйшн “Зборная Беларусі — Зборная Свету” ў межах Трэцяга міжнароднага паэтычнага фестывалю “Вершы на асфальце” памяці Міхася Стральцова. Вядучы Андрэй Хадановіч. Пры ўдзеле Сяргея Пукста. Пачатак у 19.00. Уваход вольны.

У праграме — выступы паэтаў з Беларусі, Расіі, Украіны. Падчас слэму прагучаць не толькі аўтарскія тэксты ўдзельнікаў, але і творы класікаў беларускай і замежнай літаратуры.

Зборная Беларусі:

Раіса Баравікова, Вера Бурлак, Віктар Жыбуль, Глеб Лабадзенка, Таня Светашова, Усевалад Сцебурака, Андрусь Такінданг, Віка Трэнас, Анка Упала.

Прагучаць вершы Янкі Купалы, Аляксея Пысіна, Рыгора Барадуліна, Віктара Шалкевіча, Віталя Рыжкова і іншых.

Зборная Свету:

Чарлз Букоўскі (ЗША), Марыя Галіна (Расія), Алена Герасімюк (Украіна), Сулейман Дыяманка (Сенегал-Францыя), Юрый Завадскі (Украіна), Галіна Крук (Украіна), Сяргей Прылуцкі (Беларусь-Украіна), Акіта Фуджы (Японія), Аркадзь Штыпель (Расія).

Прагучаць пераклады Андрэя Адамовіча, Уладзя Лянкевіча, Марыі Мартысевіч, Юлі Цімафеевай.

Не прапусціце! Навіны Стральцоўскага фэсту і праграма ўсіх мерапрыемстваў на stralcou-fest.by.

Трэці стральцоўскі фэст. Праграма

13—16 лютага 2014 года ў Мінску адбудзецца Трэці міжнародны паэтычны фестываль “Вершы на асфальце” памяці Міхася Стральцова. Арганізатары фестывалю — Саюз беларускіх пісьменнікаў, Беларускі ПЭН-цэнтр. Партнёры — Амбасада Літоўскай Рэспублікі ў Рэспубліцы Беларусь, Інстытут імя Гётэ ў Мінску, Польскі Інстытут у Мінску, Шведскі саюз пісьменнікаў, грамадска-культурніцкая кампанія “Будзьма беларусамі”.

Месцы правядзення:

• 13, 14, 16 лютага — Крэатыўная прастора “ЦЭХ” (пр-т. Незалежнасці, 58, корп. 6 (праход праз вул. П. Броўкі), левы пад’езд, другі паверх);
• 15 лютага — Канферэнц-зала Інстытута імя Гётэ ў Мінску (вул. Веры Харужай, 25/3, чацвёрты паверх)

Праграма

13 лютага, чацвер (“ЦЭХ”)

18.30. Прэзентацыя кнігі Ўладзя Лянкевіча “70 % вады”.
Удзельнічаюць Уладзь Лянкевіч і гурт TonqiXod, а таксама Каця Зыкава, Марыя Мартысевіч, Юля Цімафеева, Андрэй Адамовіч, Валянцін Акудовіч, Віталь Рыжкоў, Андрэй Хадановіч.

14 лютага, пятніца (“ЦЭХ”)

18.00. Адкрыццё фестывалю. Адальстэйн Асбэрг (Ісландыя), Раіса Баравікова, Анастасія Векшына (Расія-Польшча), Алена Герасімюк (Украіна), Юлюс Келерас, Данатас Пятрошус (Літва), Барыс Пятровіч, Ціхан Чарнякевіч, Георгій Яфрэмаў (Літва-Расія).

19.00. СЛЭМ-СЭЙШН. Зборная Беларусі – Зборная Свету. Вядзе Андрэй Хадановіч. З удзелам Сяргея Пукста.

15 лютага, субота (Канферэнц-зала Інстытута імя Гётэ ў Мінску)

14.00. Паказ першага прафесійнага буктрэйлера “Смаленне вепрука”. Сустрэча са стваральнікам Змітром Вайноўскім.

14.30. Прэзентацыя зборніка “Азёрная школа паэзіі” пераможцаў літаратурнага конкурсу імя Максіма Танка. Удзельнічаюць Андрэй Адамовіч, Сабіна Брыло, Андрэй Вылінскі, Ганна Мананкова, Марыя Пушкіна, Наталля Рак, Антон Рудак, Юля Цімафеева, Ганна Янкута.

15.30. Прэзентацыя электронных кніг BYBOOKS. Удзельнічаюць Ася Волкава, Ліна Казакова, Воля Чайкоўская, Яўген Ліпковіч, Сяргей Прылуцкі, Андрэй Хадановіч. Мадэратар Павал Капанскі.

16.30. Раман Яраш. Акустычны канцэрт.

17.00. Чытаюць паэты-госці фестывалю: Адальстэйн Асбэрг (Ісландыя), Ірына Бельская (Наваполацк-Мінск), Марыя Галіна, Аркадзь Штыпель (Расія), Дзмітрый Дзмітрыеў (Магілёў), Наста Кудасава (Карэлічы), Дар’я Ліс (Залессе), Валеры Руселік (Горадня), а таксама перакладчыкі Альгерд Бахарэвіч і Ірына Герасімовіч.

18.30. “Magnus Ducatus Poesis – Вялікае Княства Паэзіі”. Уладзімер Арлоў, Алесь Разанаў, Антон Рудак, Дзьмітрый Строцаў (Беларусь), Данатас Пятрошус, Альвідас Шляпікас (Літва), Георгій Яфрэмаў (Літва-Расія), Адам Відэман, Агнешка Мірахіна (Польшча), Анастасія Векшына (Расія-Польшча), Алена Герасімюк, Юрый Завадскі (Украіна). З удзелам музыкі Яўгена Барышнікава. Мадэратар Андрэй Хадановіч

16 лютага, нядзеля (“ЦЭХ”)

17.00. “Вецер з Захаду”: прэзентацыя кнігі Ўладзіміра Глазава “Время собственное”. Удзельнічаюць Васіль Барысюк, Ярына Дашына, Павел Капанскі, Сяргей Прылуцкі, Уладзімір Глазаў (Берасце).

18.00. “3+3”: прэзентацыя кніг Кірылы Анохіна, Віялеты Пачкоўскай, Тані Скарынкінай, Анатоля Івашчанкі, Генадзя Лапаціна, Усевалада Сцебуракі (серыя “Пункт адліку” і серыя “Кнігарня пісьменніка”).

19.00. Прэзентацыя кнігі Віславы Шымборскай “Канец і пачатак”. Удзел бяруць паэты Агнешка Мірахіна і Адам Відэман (Польшча), музыкі Вольга Падгайская і Віталь Эпаў, перакладчыкі Анастасія Векшына (Польшча-Расія), Марына Казлоўская, Сяргей Прылуцкі і Андрэй Хадановіч.

Пікет МВС і прокуратури у Тернополі

Тернополяни!

Тернопільська міліція та прокуратура досі залишаються в підпорядкуванні диктатури Януковича. Вони бояться визнати силу та владу народу, надалі виконуючи функції репресивних органів.

За поданням прокуратури суд визнав протиправним волевиявлення мешканців нашої області, втілене в рішеннях обласної ради 25 січня 2014 року, чим заперечив наше право на самоврядування та свободу.

Керівники міліції досі керуються “драконівськими” законами, що загрожує нам арештами за будь-які найдрібніші вчинки проти диктатури регіоналів.

Ми мешкаємо в Тернополі, ми вільні люди, і ми не будемо чекати, допоки нас пересаджають по тюрмах.

СТОП ДИКТАТУРІ!

27 січня о 15:00 пікет МВС з боку Валової.
28 січня о 15:00 пікет прокуратури на Листопадовій.

Майте свої запитання й вимоги у будь-якій формі.

“…Народна культура – культура революцій і воєн, уяви́.”

Людина, що вміє їсти і спати –
Досконалий громадянин,
Машина для праці,
Дистальний прикус.
Такі люди помирають самостійно, зосереджено,
Діставши кулю в шию чи потилицю,
Зносячи біль, наче нетактовну похвальбу.
Народна культура – культура революцій і воєн, уяви́.

— юрійзавадський, крик, 2012

Уладзь Лянкевич – “ворони кричать голосами капризних дітей…” / Уладзь Лянкевіч – “вароны крычаць галасамі капрызных дзяцей…”

ворони кричать голосами капризних дітей
великий смітник крони дерев ровер
калюжами у дворі описує одне за одним
вісімка коло вісімка коло вісімка коло

ями і рівчаки дорожнього покриття об’їжджає
ночами від людей подалі катається привид ровера
на бульварі самі крутяться руль і педалі
колесо проколене колесо проколене колесо проколене

вороний ровер примара мрія привид велосипедний
обіцяний тобі у дитинстві але не подарований
невідомо скільки уже він так їздить
довкіл дому колами довкіл дому колами довкіл дому колами

Continue reading Уладзь Лянкевич – “ворони кричать голосами капризних дітей…” / Уладзь Лянкевіч – “вароны крычаць галасамі капрызных дзяцей…”

ПОЕТИЧНИЙ ШТАНҐЕЛЬ: Микола Шпаковський і Юрій Завадський

zavadsky_shpakovsky_13-11_low

Микола Шпаковський і Юрій Завадський
ПОЕТИЧНИЙ ШТАНҐЕЛЬ
13 листопада 2013 року о 18:00
у книгарні “Є” у Тернополі на Валовій, 8

Поети вимірюватимуть свою поетичну потенцію, представивши нові книжки, видані видавництвом “Крок”: “Шафа шамана” Миколи Шпаковського та “Пейпербек” Юрія Завадського. Книжки можна буде придбати безпосередньо в книгарні “Є”.

Інформаційна підтримка: book-ye.com.ua, krokbooks.com, 87.te.ua, yuryzavadsky.com, bukvoid.com.ua, chytomo.com, litakcent.com, doba.te.ua, vilne.org.ua

Premiera tomiku poezji Piotra Macierzyńskiego pt. “kwik”

Korporacja Ha!art zaprasza na premierę tomiku poezji Piotra Macierzyńskiego pt. “kwik” do krakowskiego Czułego Barbarzyńcy! Podczas wydarzenia odbędzie się premierowy pokaz klipu Justyny Król do wiersza “XXX [nie wiem czy Justyna jeszcze pamięta…]”. Prowadzenie: Piotr Marecki.

• • •

Drogi ubogi!

“Ubogi”, bo stoi u Ciebie, że poeci rodzą się na ubogich glebach. No i cytujesz jeszcze kogoś, kto mówi, że trzeba upaść na głowę i jeszcze wciągnąć krew nosem, żeby zachwycać się poezją. No więc upadłem na głowę i wciągnąłem.

No i dobrze się w Twoim “chlewie” czułem, wśród tych kwików i chrząknięć. Niezła z Ciebie świnia, potrafisz odsłonić się maksymalnie (“w poezji jest trochę inaczej niż w boksie”). Ja w ogóle dobrze się czuję z poetą, który napierdala głową w pocztową skrzynkę, a jego ukochana dupa musi ją potem otwierać nożem. Który jest jak kot wykąpany i wystawiony na mróz z hipotermią w oczach skrobie w szybę. Który bity przez kolegów w dzieciństwie mści się na niepełnosprawnej dziewczynce i pisze o tym wiersz. Który, onanizując się, odkrywa, że duszy nie da się oszukać ręką. Który o protezach swego ojca pisze tak: “tata nigdy nie bał się psów / zawsze kopał je protezą […] miał nogę na każdą okazję”. Potwór, nie człowiek ten Twój ojciec. Mam nadzieję, że jego protezy zżarły mu już korniki. Ale pamiętaj, dzięki niemu mogłeś napisać te wiersze. Mam Cię z głowy?

Janusz Rudnicki

• • •

Piotr Macierzyński (ur. 1971). Wiersze publikował między innymi w “Studium”, “Kwartalniku Artystycznym”, “Lampie”, “Akcencie”, “Ha!arcie”, “Opcjach”, “Czasie Kultury”. Wydał tomiki “Danse macabre i inne sposoby spędzania wolnego czasu” (2001), “tfu, tfu” (2004), “Odrzuty” (2007), “Zbiór zadań z chemii i metafizyki” (2009), “antologia wierszy ss-mańskich” (2011). Więcej na stronie: http://www.piotrmacierzynski.republika.pl/.

Видавництво «Крок» на 20 Форумі видавців у Львові та 8-ий Львівському міжнародному літературному фестивалі

Видавництво «Крок» на 20 Форумі видавців у Львові та 8-ий Львівському міжнародному літературному фестивалі
10 – 15 вересня, Львів

12 вересня 13:00-13:45 год.
Презентація книги: Богдан Боденчук «Море».
Штука (вул. Котлярська, 8)
Богдан Боденчук, Юрій Матевощук, Микола Шпаковський.

12 вересня 14:00-14:45 год.
Презентація книги: Ейвінд Юнсон. «Ще раз, капітане!». Переклад – Олег Король.
Кав’ярня Леваковського (пл. Катедральна, 3)
Юрій Завадський, Олег Король

12 вересня 15:00-15:45 год.
Відкриті читання: літературна студія 87 та презентація антології «87. Том 2».
Музей-ресторан «Сало» (просп. Свободи, 6/8)
Юрій Завадський, Юрій Матевощук, Василь Колісник, Сашко Бугаєнко, Маряна Судова, Богдан Боденчук та ін.

12 вересня 16:00-16:45 год.
Авторська зустріч з Девідом Масгрейвом (Австралія). Модератор Юрій Завадський.
Музей історії Релігії (пл. Музейна, 2) Юрій Завадський

13 вересня 13:00-13:45 год.
Презентація книги: Микола Шпакоський «Шафа Шамана».
Дзиґа (вул. Вірменська, 35)
Юрій Завадський, Микола Шпаковський

13 вересня 15:00-15:45 год.
Презентація серії “Pixels”
Штука (вул. Котлярська, 8)
Юрій Матевощук та автори серії Pixels.

13 вересня 16:00-16:45 год.
Презентація: роман канадського письменника Фрейзера Сазерленда «Втрачений паспорт. Життя та слова Едварда Лейсі» у перекладі Альбіни Позднякової та Вікторії Сєдової.
Львівський Державний природознавчий Музей НАН України
Юрій Завадський, Альбіна Позднякова.

13 вересня 18:00-18:45 год.
Авторська зустріч з Енріком Казасесом (Каталонія). Модератори Каталіна Джіроне і Андрій Антоновський
Театр ім. Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3)
Андрій Антоновський, Казасес Енрік, Джірона Каталіна, Юрій Завадський.

14 вересня 14:00-14:45 год.
Презентація нових книг поетичної перекладної серії
Музей-ресторан «Сало» (просп. Свободи, 6/8)
Казасес Енрік Камалі Дарен Лейла Абдулаєва Галина Яновська та ін.

14 вересня 21:00-21:30
Музично-поетична імпровізація Дарена Камалі (Нова Зеландія) і Юрія Завадського (Україна).
Відкрита сцена у проїзді Крива Липа (проїзд “Крива Липа”)
Юрій Завадський
Камалі Дарен

14 вересня 21:00-05:00
«Ніч поезії і музики нон-стоп»: 20 поетів і гурти «PabloPavo i Ludziki» (Польща), Ян Бедерман (Росія), «DRUMТИАТР», «ZAPASKA» (Україна). Вхід: 30 грн.
Перший український театр для дітей та юнацтва (вул. Гнатюка, 11)

15 вересня 14:00-14:45 год.
Презентація роману канадської письменниці Крістіни Кілбурн «Дорогами озера Ґоу Гоум».
Кав’ярня Леваковського (пл. Катедральна, 3)
Юрій Завадський, Кілбурн Крістіна, Рос Ґоді

15 вересня 15:00-15:45 год.
Презентація книги: зібране Юрія Завадського «Пейпербек».
Дзиґа (вул. Вірменська, 35)
Юрій Завадський, Юрій Матевощук

Дарен Камалі (Нова Зеландія). Казки, вірші та пісні підводного світу

Камалі Д. Казки, вірші та пісні підводного світу /Переклад з англійської Лейли Абдуллаєвої. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013. — 54 с.

Музика та океан

«Заглибитись у подорож Океанією та разом отримати задоволення від моєї рідної культури та мови крізь подорож на човнику-вака поезії» – у слові до українського читача пропонує тихоокеанський письменник і перформер Дарен Kaмалі. Тож отак, із перших сторінок поетичної збірки «Казки, вірші та пісні підводного світу» розумієш: окрім не зовсім сентиментальної подорожі, чекає екзотика не тільки образна, а й лексична. Тому, до слова, vaka — каное.

У книжці багато океану. А відтак, суші. Проте її менше. Остання, зокрема, опредметнюється в деревах – манговому, пальмі. «Кокосова пальма» відкриває збірку, і чи не тому під час читання десь на обрії постає світове дерево: «Задовго до появи цивілізації // кокосова пальма // стояла самотньо // посеред безлюдного тихоокеанського острова // погойдуючись у такт з морським бризом. // Молодий кокосовий горіх впав з її верхівки // покотився пляжем // до велетенського океану // і поплив від острова до острова // залишаючи насіння на кожному з них». Ось заявлена у назві особливість збірки – казковість і тяжіння до пісенності. Лиш, якщо у звичних нам казках діють лисички-сестричики-вовчики-баратики, то тут, зокрема: «Діти матері-Восьминога // народжені плавати вільними // Манта-Рей зі зламаним хвостом // і Гігантський Кальмар // Тагалоа-Ву-Аумакуа // об’єднані з океаном // охоронці глибин // що захищають наші острови».

Далі, якщо йти за координатами, розміченими книжкою, – предки-наступники: «у голові дзвенять мов дзвони // спогади тих часів // коли я згадую про мій народ // із перламутрових островів // від Фіджі до Аотеароа1 у дев’яносто другому». Діалог ведеться чи не постійно: «я чую, як промовляють предки мої // старайся з усіх сил і не падай духом // своє вчора не розрухуй // не забувай старі добрі часи, мій сину // гей, послухай». І: «швидко життя проживаючи // про минуле не забуваючи // не маючи іншого вибору // окрім як спостерігати // політ часу // ніщо не вічне // люди відходять // острови стають космополітичними // легальний чужинець у передмісті // щойно з літаючої тарілки // що мандрує алеями та скверами».

Дарен Kaмалі розповідає, крім іншого, про єднання «з цими людьми стали // братами / сестрами / матерями / // батьками // ми — тихоокеанський народ // ми — родина // це стало розширенням мого світу».

Тут треба зупинитися і трохи озирнутися. Дарен згадує життя у Вейсарі (у п’ятдесяти хвилинах їзди від столиці Фіджі). «Моя фіджійська вимова була настільки ж поганою, як і його англійська, але принай¬мні у нас було щось спільне. Ми одразу потоваришували з Етуате. Ми розповідали історії, кожен своєю мовою, і так виникла наша дружба».

Оповідаючи далі, виникають нові дружби, навіть якщо вони дистанційно-книжкові.

Довідково:

Дарен Камалі — поет і перформер з Нової Зеландії. Народився на Фіджі у родині, що походить з островів Фіджі, Футуна та Волліс. Активно працює як письменник, культурний діяч, наставник з літературної творчості, організатор фестивалів та літературних акцій. Займається промоцією тихоокеанської культури, вливаючи її мотиви в свою вель¬ми сучасну творчість. Його твори тісно пов’язані з життям на островах Фіджі та в Новій Зеландії. Разом із дружиною створив спільноту Niu Navigations (http://www.niunavigations.com/).

Лейла Абдуллаєва — навчалась у Львівському національному універ¬ситеті імені Івана Франка за спеціальністю «англійська філологія». Перекладач-аматор, техрайтер. У повсякденному житті не дотична до літератури. Переклала українською цю книжку Дарена Камалі та Ґер¬труди Стайн «Tender Buttons». Працює над перекладом роману китай¬ської режисерки та письменниці Xiaolu Guo.

Під час Форуму видавців 2013 року у Львові відбудуться зустрічі з Дареном Камалі: 14 вересня о 14:00 презентація поетичної серії видавництва «Крок» у Музеї-ресторані «Сало»; Музично-поетична імпровізація Дарена Камалі (Нова Зеландія) і Юрія Завадського (Україна) 14 вересня о 21:00 на відкритій сцені у проїзді Крива Липа. Книжку Дарена Камалі «Казки, вірші та пісні підводного світу» можна буде придбати на стенді видавництва «Крок» під час Форуму видавців (№407, 3 поверх).

Карло Міла (Нова Зеландія). Риба-мрія пливе



Міла К. Риба-мрія пливе /Переклади з англійської, коментарі та післямова Ганни Яновської. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2012. — 156 с.

Щирість, інтимність, смак Нової Зеландії

Карло Міла — письменниця й журналістка тонґансько-самоансько-європейського походження. Народилася в місті Роторуа, Нова Зеландія, 1974 року. У передмові до українського видання пише: «Просто казково, що мої вірші перекладено українською мовою. Я вірю, що поезія здатна долати відстані й мовні бар’єри, знаходячи шлях до серця читача. Для мене надзвичайна честь мати оцю українську версію моєї книжки, яка пройшла свій шлях від моєї частини світу до вашої. Сподіваюся, вона знайде відгук. ’Офа ату». Останнє — офа ату тонґанською означає привіт, вітання.

Із післямови перекладачки Ганни Яновської: «Строкатість книжки, власне, дає всі підстави замислитись: а з чого ж вона зроблена? З чого взагалі складається творчість новозеландської поетки Карло Міли?

На думку авторки, яку вона втілила в упорядкуванні книжки, такими складниками є: друзі-побратими-вчителі — Океанія — виклик — ко¬хання — громадянська позиція — рід.

За походженням Карло Міла, як і більшість міського населення По¬лінезії, — хафе касі, людина мішаного походження. Поетка говорить про свою ідентичність так: «Мати різнорідне походження — це двосічний меч».

Океанія, що тече жилами поетки, сповнена зворушливих деталей, які наш читач не бачив на екзотичних картинках, зате знає на власному подібному досвіді: детективні та комедійні серіали, усілякі «Ангели Чарлі», паперові ляльки, ікони на килимках тайванського походження, хлопці з дредами, дискотеки з повільними танцями тощо… Тільки тлом для цього всього — розкиданість островів, океан, простір, простір…

Світів, у яких розгортається життя авторки, ліричної героїні і всіх на¬вколо, принаймні два: міський і сільський. Карло Міла бачила зблизь¬ка обидва і не ідеалізує жоден. Головна вада міста — всім усе байдуже. Протиставити цій реальності село не вдається, бо авторка бачила вживу полінезійські села. Небайдужість і згуртованість людей там, однорідність їхньої моралі має чимало переваг. А проте чи таку на¬родну мораль (зазначимо в дужках, аж ніяк не унікальну в світі) можна. У такій ситуації авторка і її лірична героїня балансують між двома світами, перебуваючи приблизно в тому згаданому вище місці, де два океани спливаються і обмінюються кольорами.

У Карло Міли одразу впадає в око щирість і темпераментність роздачі характеристик, а також те, що в її поезіях надзвичайно гарних людей і місць набагато більше, ніж надзвичайно поганих. Щирого захоплен¬ня в цій книжці на порядок більше, ніж щирої зневаги.

Серед поезій Карло Міли, які найчастіше шукають в інтернеті, здебіль¬шого інтимна лірика: «Це любов», «Прощавай, прекрасний принце», «Гачок і поплавець», «Їм чорний шоколад, слухаючи вибачення Пола Голмса». Інтимна, та й не дуже інтимна лірика поетки подекуди вияв¬ляється дуже тілесною. Фізіологізм у Карло ненав’язливим не назвеш, але наявність своєї тілесності й чуттєвості не лише в героїв-людей, а так само й в океану (у вірші, який у цю книжку не увійшов), у шоко¬ладного батончика, дощу та інших форм життя теж по-своєму єднає світ.

Серед тих чуттів, якими героїня Карло Міли пізнає світ, аж ніяк не останнє місце належить смакові. Райдуга смаків, яка розкинулася на сторінках «Риби-мрії…», просто феєрична — від глобалізованого полу¬ничного йогурту чи шоколаду і туго звареного варення до австра¬лійських закусок мармайту й віт-біксу, полінезійських більш чи менш традиційних наїдків ота іка (сира риба з лаймом по $15.99 кіло), пові масіма (описана в авторській примітці чітко й неапетитно — чи не єдина неприємна страва на всю збірку), а ще уму, лу, фаїкакаї, поке… Через смак та їжу описується і кохання, і увага закоханої матері до своїх дітей, і насолода від книжки, і расові ознаки, і голос, насичений чи то перегаром, чи чаєм із бергамотом, а може бути й «солоний попкорн твоєї усмішки».

Громадянська лірика в цієї поетки теж багато в чому йде «від тіла», що й надає такої живості віршу «Їм чорний шоколад…», де «звичайний расизм» ходить навколо цілком живих людей: батька героїні, її друзів і закоханостей, просто людей не як статистичних одиниць, а як істот, котрих майже можна помацати: «скінхеди не висовуються / голять¬ся не так радикально / надто багато реґбійних м’язів / у кокосових біцепсах / мені казали що я вершки котрі підіймаються на поверхню /найкращий врожай / полінезійська королева / стійкий / солодкий шоко¬ладний солдатик».

У такому людському, живому контексті читачеві може бути цікаво погратися в пошук аналогій з українською реальністю на зразок «ло’і хоосі яке продається без перекладу» (сало — воно і є сало?) або яблук із написом на ціннику «Труянда Океанії» («Нікторин» наших ринків, такий самий екзотично-малозрозумілий, як європейська емблематич¬на квітка в Полінезії, де її як символ заступають плюмерія, іланг-іланг (мосо’ої — самоанська квітка духів) тощо). А може, виявити громадян¬ський пафос і поставити поряд однаково урочисто укладені і зраджені договір Ваїтанґи і Переяславську раду?

Щирість, темперамент, тепла самоіронія, якась внутрішня доброта й увага до чи не всіх знайомих виявів життя в гармонійному багато¬голоссі мов і культур стали, вочевидь, чинниками присудження цій смачній і живій книжці премії за найкращий дебют. Хоча джерелом назви виявляється моторошнуватий вірш про привиди минулого, риба-мрія, як водиться, бадьоро б’є хвостом і з цікавістю підпливає до далеких берегів».

KrokBooks.com: юрійзавадський (Україна). пейпербек

юрійзавадський. пейпербек. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013. — 458 с.

Паперова спина юріязавадського

Мабуть, вірші Юрка Завадського це вірус, бо читаючи їх, налаштовуєшся на його дикцію, стаєш ніби дочірнім його підприємством. Його диктаторство вчувається у кожному рядку «Пейпербеку», надрукованому на ностальгійному a la газетному папері, – всього трохи більше 460 жовтих, шорстких сторінок, обгорнутих помаранчевою обкладинкою у стилі олдскульних пінгвінів (привіт від Стронґовського) і все те у зручному форматі поклади-в-кишеню.

За допомогою книжечки зібраного «Пейпербек» кожен може повноформатно погратися у юріязавадського, чи повправлятися в артикуляції (примітка: гра ускладнюється тим, що тре відійти від майже магнетичного бажання поепігонствувати).

Про те, що всередині. А там причаїлися 11 частин. Прикметно, що три з них означені юрійзавадський, остання – Бонус. Спершу – «СЛИПСТРІМ». За ним «Спазм» – укомплектована передмовою, котра бодай щось та розповідає: «Якось спробував склеїти те, що давно бродило в голові, і змішати нові й старі техніки, про що собі мріяв. Вірші дивним чином закрутилися довкіл духової музики, дихання й прадавніх звуків, що виходили з кісток, легень і рук розкиданих землями людей».

Далі – відкрите плавання. Пояснення що, як і чому можна збирати у текстах, так само, як Маріо збирав гриби, мандруючи різними площинами: «Писати безпосередньо, що це означає, // кому воно потрібне і скільки воно може // коштувати, мій дорогий друже», «Мова // нарешті розтане, зробиться вільною, чи ні. // Окремішній голос, що нагадує про повноту запахів», «І говорити літери з великої літери, // і друзів мати за літери, і літери за випадки», «На межі між сіллю і корінням // відмерлого моря виростає артикуляція // Синтаксис розбита дорога».

Далі звуки. Зокрема, у частинах юрійзавадський. Серед іншого, маємо фонетичні портрети: нічних комах, спокою, затишку, розвитку, етс, етс. Читаючи, дозволяєш запротоколеному порядку літер розпадатися, щоби потім вони волею внутрішніх донорно-акцепторних зв’язків виводили сакральні хороводи. І покладаєшся на свій язик.

Групуючи знаки, символи, чуєшся звіриною, наприклад, гепардом, що має вполювати зебру, що, коли біжить, стає суцільним зоровим трікстером: «A A A A a a a // [ ] [ ] [ ] // a a a a a a ///a a A A Aa Aa// Aa AAa AAa a a // a [ ] a [ ] // a [ ] [ ] [ ]».

Зрештою, чотири з половиною сотні сторінок – це потужне джерело сенсів і каналів виходу. Путівник у світ поезії, але сказано: «Поезiя — не в письмi, // Се вже напевне». Так що доста.

І повертаючись до назви. «Пейпербек», сиріч паперова обкладинка, але бек – ще й може означати «спина». Паперова спина. Кажуть, бережи спину, watch your back – стережися, спина – то твоє найслабше місце, ворог – він б’є туди. А ще таке – спина – то ніби твоє, але його не бачиш, тому й буває спина білою, за сією простою аналогією – збірка – вона, ніби теж частина автора, але споглядає її чительник. І вирішує, стріляти у спину, чи ні.

KrokBooks.com: Богдан Боденчук (Україна). Море

Боденчук Б. Море. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013. — 50 с.

Очікування моря

Була спокуса назвати цей текст «Боденчук і море», відсилаючи до обсцесивного рибалки, але Богданові Боденчуку пощастило більше – його рибина на свободі, відтак він у солодкому очікуванні її.

Поетична збірка Богдана Боденчука «Море» має досить небезпечні складники. Серед них: любов, вона, ми, море і ще кілька проюзаних поколіннями понять, від чого вони, з одного боку, обросли інтерпретаціями, і самі по собі можуть правити за повноцінні тексти, але, з іншого, — відтягнувши на себе коц, ладні звести сказане до чергової мінестрелевої історії про Двох і Кохання. Проте все інакше.

Вируливши від небезпек овульгарнення, автор вийшов на свій шлях широкий, і таки зумів сказати нове та в новий спосіб про мовлене-перемовлене. Зрештою, нема нічого нового під цим сонцем.

І біля цього моря. Воно, отже, розлилося обкладинкою, присутнє чи не в кожному тексті в той чи інший спосіб: «А хочеш ми зникнемо десь біля моря // де хвилі молитву читають», «Ми як маяки у морях одинокі // Даємо іноді надію як світло для інших». Вода, як відомо, набирає різних форм, так і тут. В одному випадку: життєва волога, місця зародження життя, зрештою, й з’яви Афродіти. Тому до моря щораз вертається і звертається ліричний герой. В іншому випадку: море — топос омріяний та очікуваний. Топос здійснення: «І кохати тебе сильніше // Торкаючись ранкової води із якої сходить сонце // Води по якій ходив Ісус».

Далі таке: «мені від вулиць і міст нічого уже не потрібно // я твоє море терпке допоки у мене є ти». Вимальовується струнка композиція тези-антитези: місто-море; у першому – цигарки, вулиці, кухні, інше – наповнене піском і сонцем. Місто, як реально наявний топос; море, як щось, що існує на іншому рівні. Хоча час від часу одне заплітається у інше: «Любов моя до тебе наче місто // Така ж одинока і трішки заплутана // Наосліп веде до своєї пристані // Стрибає у ріки тікає від русла».

Так само й «ти»-«ми» постійно присутнє: «ти знаєш і десь в далекому піднебессі // у наші серця вливають море», «у мене є ти а більше мені нічого не треба», «я твоє море терпке допоки у мене є ти». Роздвоєння на себе та іншого: відкрито та/або приховано. Інший присутній завжди, його очікується: «малювати двері відкритими // щоб ти могла увійти в них». Образ іншого маячить на горизонті, але залишається недосяжним і водночас вживленим, що позбавляє необхідності лиття сліз та інших рідин: «Ти живеш у моїх легенях // ти живеш у моєму слові».

Незважаючи на романтичність самої фігури очікування, бадьорить те, ще вона неовульгарнена та не загнана у загінчик того, що англійською гарно кличуть cаlf або puppy love, себто інфантильні виплакування й милування у стилі Дафніса і Хлої, Марусі та її кавалера. «Ми з тобою такі от собі пароплави //Що стараються тихо пливти оминаючи хвилі // Ми з тобою беззвучно німі».

Так само, як текстами розливається інший, ними розливається очікування. Очікування заради очікування, як мета і засіб. Очікування її та моря: власне, проектування себе у той-час-коли. «Знаєш напевно найважче чекати // Коли ти востаннє цілуєш уста осінні», «Мені б покинути все // пережити без тебе цю осінь і зиму // Зігріватись теплом зовсім інших // щоб не мерзнути у долоні».

І як доважок: символізм, звісно, гнила річ, але чорт забирай, таки добре на закінчення процитувати останній вірш на останній сторінці: «а поки ти дівчинко слухай // пісні що рятують від смутку і болю // зачитуй поетів виписуй фрази буденні // чекаючи свого кохання що // пливе до тебе як човен».

На додаток:
Богдан Боденчук: поет, учасник літературної студії «87» ім. Юрія Завадського, організатор культурних подій, учасник гарту ALLSTARS, переможець П’ятого західноукраїнського поетичного батлу 2013 року. Наразі працює вчителем світової літератури.

Про збірку «Море» відгукнулися:
Дмитро Лазуткін: «Боденчук продовжує шукати власний спосіб наближення до сакрального світу. Його поетика через побутові речі вступає у нескінченний діалог зі світом зникомих, але й до болю знайомих почуттів».
Юрій Завадський: «запізнюється, в поспіху дошукуючись нових слів, котрими сказав би все належно… Книжка «Море» навчить нас бачити нову сучасну поезію, непричесану й неочікувану, і навчить автора бути раціональнішим у формі й жорсткішим у спілкуванні зі своїм персонажем».
Андрій Любка: «вірші Богдана Боденчука такі різні, що його не можна назвати окремо «ліричним», «іронічним», «громадянським», «сучасним», «традиційним», «провокативним», «римованим» чи «неримованим» поетом, бо він є всім цим водночас».
Богдан-Олег Горобчук: «Море» — це передовсім збірка лірики, поезії очікування і передчуттів».

Презентація книжки відбудеться під час Форуму видавців у Львові 12 вересня о 13:00 в Штуці (Львів, вул. Котлярська, 8). Книжку можна буде придбати на стенді видавництва “Крок” (Палац мистецтв, стенд №407, 3 поверх).

KrokBooks.com: Микола Шпаковський (Україна). Шафа шамана

Стихії, голосні та приголосні

Шпаковський М. Шафа шамана /Микола Шпаковський. — Тернопіль: Видавництво «Крок», 2013. — 72 с.

Приблизно таке та його похідні змішалися у поетичній збірці «Шафа шамана» Миколи Шпаковського. Прикрашена всевидним оком на палітурці, вписаним у трикутник, локалізований у межиніжжі, — з перших сторінок дає простір для рефлексій.

Далі назва — важливий контрапункт — повна гри зі звучанням. «Йшлося про обігрування шиплячих звуків та певну абстракцію, яка містить загадку для мене самого: хто є я, що далі та що є справжнє. Шафа ─ це місце, в якому складені різні речі, згодом деякі викидаються, а на їхньому місці з’являються нові. Слово «шаман» тут не означає буквального чарівника, мольфара чи мага», — пояснює Микола Шпаковський.

Усередині збірки, як у скрині Пандори, теж доста символів. Почати бодай з того, що поділена на частини, котрі відповідають стихіям. Від шаманства у текстах – інвокаційність й заклинальність, виражена у ритміці, що наштовхує на розспівність й наспівність. Зрештою, є пряме відсилання: «поети могли б запросто воскрешати померлих // як в притчах // де круп’є стає на добрий шлях сіяча // де митник продає свої нирки // щоби тільки узріти те // царство». Наступне — слова, що рідняться одне з одним повторюваними елементами, і тоді: «А кров крижана аж пражиться», «менестрелі міняють у Марти магніти на мирту», «стан сутностей сливе стабільний», «одноооке небо спить // одинокі пальці замерзли». Натрапляння на такі частини приносить особливе задоволення від їх вимовляння й входження у голосно-приголосневий транш.

Населені в різний спосіб знаками та символами, тексти стають перетином сакрального й буденного, зокрема: «моя кохана наречено // медовий місяць // проведемо // не в Толедо // не в Гамбурзі // не в плаванні // гайнемо в // Сербію // у Чорногорію // або Білорусь», «що відбувається в твоєму розумі // і в сонці серця також // чи іграшки там уночі // святкують День Людини // чи ні», «бабуні, що знають усі ймення Бога напам’ять і число Його екіпажу — // намагаються балакати впевнено, не маючи вже навіть сили грішити».

А координатність розділів впливає на те, щоб ті символи припасувати у певні місця, підштовхує помічати пташинні перельоти, «мої вітряки // для твоїх крил», повітря для подушок безпеки, чути звуки, як «дихаю на літеплі зорі» в одній частині; у іншій – зауважувати, як «поливає вона сонних зівак», читати про те, що «пили вони так, аж розчинялися пломби», і так далі.

Хоча, зрештою, «вірш ніколи не передасть дотику // він щонайбільше – скалка на мізинці // солоний льодяник для випльовування», тому варто закінчувати з описом.

Довідково: Микола Шпаковський народився 13 листопада 1983 року в с. Конопківка на Тернопільщині. Закінчив факультет психології в Люблінському Католицькому Університеті ім. Івана Павла ІІ, стипендіат Фундації Івана Павла ІІ. Засновник і учасник багатьох поетично-музичних проектів в Любліні, Тернополі та Львові. Зокрема, актуального наразі гурту «Шафа Шамана». Перекладає із польської. Лауреат ІІІ-ї Літературної Премії видавництва «Смолоскип», номінант-переможець Міжнародного Кінофестивалю «Куб», лауреат ІІ-ї Літературної Премії ім. Богдана-Ігоря Антонича.

Перша презентація книжки відбудеться під час Форуму видавців у Львові 13 вересня 2013 року о 13:00 у ґалереї “Дзиґа”, Львів, вул. Вірменська, 35.
Книжку можна буде придбати на стенді видавництва “Крок” (Палац мистецтв, стенд №407, 3 поверх).

28 СЕРПНЯ – МИСТЕЦЬКИЙ ПІКНІК ПІД ЗАМКОМ

zamok_2013

Тернопільська міська рада та Мистецьке об’єднання Коза продовжують традицію свята нашого замку.
Цього року ми проводимо його у вільному форматі пікніка. Глядачі зможуть зручно розташуватися на подушках і спостерігати за подіями міні-фесту. Серед атракцій свята – концерт, поетичні читання, лицарські змагання, художня ділянка та купа всього.
Запрошуємо всіх!

28 серпня 2013 / середа
галявина під Тернопільським замком

В програмі свята:

14:00 – Середньовічний ярмарок, історична кухня, майстер класи (стрільба з луку, виготовлення кольчуги, виготовлення середньовічної книжки, ковальство за середньовічними технологіями).

15:00 – Колективне розмальовування ретро-футуристичного Тернополя.

16:00 – Барабанний етнічний джем-сейшн. Майстер класи гри на етнічних ударних.

17:00 – Поетичні читання “87 і друзі”

Учасники:
Тарас Малкович (Київ),
Василь Карп’юк (Івано-Франківськ),
Роман Штігер (Львів),
Юрій Завадський (Тернопіль)
+ студія 87: Юрій Матевощук, Мар’яна Судова, Василь Колісник, Юля Бабак, Юля Валах, Марта Томахів, Ірина Розвадовська, Світлана Андріїшина, Роман Воробйов, Сашко Бугаєнко. Максим Мукомела, Богдан Боденчук.

18:00 – Лицарський турнір «Меч Короля Данила» у номінації «щит-меч», лекція по озброєнню та обладунках Галицько-Волинського князівства,та середньовічної кухні, середньовічні ігри.

19:00 – Музичний пікнік від Кози:

Fidel Trio Quartet (Львів)
BeBoBul (Чернівці)
Zapaska (Кам’янець-Подільський)

22:30 – Вогняне шоу.

Технічний партнер – музичний центр Бастер.

Aotearoa Pacific Poet Heads to Ukraine: Daren Kamali

On the 7th of September, Aotearoa/ Pacific performance poet Daren Kamali will head to the Ukraine to present and perform at the 8th Literary Festival in Lviv. This opportunity made possible by an independent publisher Yury Zavadsky – KROK Publishers Ternopil, Ukraine. Ukrainians are fascinated by Pacific literature and poetry as they live far from the ocean. Daren’s first self-published book entitled ‘Tales Poems and Songs from the Underwater World’ (2011) is the 5th NZ/Pacific authored book to be translated by Krok Press into Ukrainian. Daren’s poetry performance fuses a unique blend of poems, Fijian chants, melodies, rap and spoken word.

Daren’s book is a bilingual book of English and Fijian, the island of his birth and upbringing. Daren arrived in Wellington in 1992 at the age of 17 years old. Always with a passion for music, Daren was introduced to the world of poetry by Pacific community worker and poet Rev Mua Strickson-Pua. Daren has represented as a delegate for New Zealand Arts at the Pacific Arts Festival in 2004 (Palau) and 2012 (Solomon Islands). Also the Fulbright and Creative New Zealand Pacific Writer in Residence at the University of Hawaii, Manoa in 2012. Completes this year with a manuscript for his second book and a Bachelor of Creative Writing from the Manukau Institute of Technology.

Daren is booked for tour dates in Ukraine, London and Dubai from the 7 – 30th of September 2013 – taking Aotearoa/ Pacific poetry and performance to unsuspecting ears and hearts in Europe, the UK and Dubai. Not bad for someone who was a street poet 10 years ago busking on the street corners of Auckland city.

ADDITIONAL INFORMATION

Short Bio:
Daren Kamali is and International Pacific Poet/ Author/ Teacher Artist of Fijian/ Wallis and Futuna ancestry – migrated to New Zealand in 1992. Graduates with a Bachelor in Creative Writing from the Manukau Institute of Technology in 2013. Graduated with a Diploma in Creative Writing and student of the year award in 2011. Launched his first self published bilingual Book/CD (English/Fijian) Tales, Poems and Songs from the Underwater World in NZ, Fiji and Hawaii – Debut album in 2000 – ‘Immigrant Story’ and EP album ‘Keep it Real’ in 2005. proudly sponsored/ funded by Creative NZ and Pacific Education Centre. Daren has performed/presented on stages in NZ, Australia, USA, Hawaii, Fiji, Tahiti, Tonga, Rarotonga and Palau since 1999 with dates booked in September 2013 for Ukraine, London and Dubai. “My dream is to take Pacific poetry as far and wide as possible”. Co- Founder of the South Auckland Poets Collective (2007) and Co – Director of Pacific poetry company ‘Niu Naviagations’ (2012). Creative arts Facilitator/ Teacher artist/ Mentor since 2004. A former member of the first NZ/Pacific poets collective “POLYNATION” (Queensland Poetry Festival and Going West Festival 2008). Daren fuses voices of chants, melodies, rhymes, rap and harmonies in Fijian and English into his writings and performances. Themes of his work are drawn from his migration and upbringing in Fiji and NZ. His creations range from contemporary to traditional styles, ancient, new, islands, city, Pacific, arts, language, people, the ocean, culture, passion and life experiences.

“I draw from the strength of my Fijian roots, culture, spirituality, thoughts, feelings, emotions, people, places and time. My writing is a vehicle that provides a powerful ability to express myself and generations gone on a page, performance allows me to that page and recreate for the stage”. Daren is also Co-Director of Niu Navigations with his partner and spoken word poetry artist Grace Taylor.

Video of Daren in performance http://www.youtube.com/watch?v=vOO_TB2EVVE

Переможці поетичного конкурсу DICTUM!

Перше місце: Юлія Мусаковська
1001402_714458568580203_659892429_n

Друге місце: Ірина Шувалова
996924_714458478580212_507124761_n

Третє місце: Наталія Єрьоменко
12686_714458338580226_334745298_n

Фіналісти: Олена Заславська, Елла Євтушенко, Любов Якимчук, Томаш Деяк, Ірина Батащук, Катерина Грушовська, Максим Мукомела.

Фотки, відео та інша інформація про конкурс в розділі Події.

Конкурс DICTUM: 10 фіналістів

Шановні друзі! Раді повідомити, що до другого туру поетичного конкурсу «Dictum» видавництва «Крок» увійшли:

Ірина Батащук, Катерина Грушовська, Наталія Єрьомєнко, Елла Євтушенко, Олена Заславська, Томаш Деяк, Максим Мукомела, Юлія Мусаковська, Ірина Шувалова, Любов Якимчук.

Ті, хто надсилав заявки на участь у конкурсі, можуть узяти участь у виступах, пройшовши додаткову реєстрацію о 17:00 (кількість учасників обмежена).

Гала-концерт поетичного конкурсу відбудеться 17 серпня 2013 року о 18:00 в арт-барі «Коза» (м. Тернопіль, бульвар Тараса Шевченка).

Реєстрація учасників розпочнеться о 17:00.

Оголошення переможців відбудеться після гала-концерту.

Міжнародний фестиваль мистецтв «Франко.Місія»

В Україні з’явиться потужний культурний проект Міжнародний фестиваль мистецтв «Франко.Місія», який пройде на Львівщині з 19 по 28 липня 2013 р. «Франко.Місія» постала з об’єднання двох великих фестивалів «Fort.Missia» та «Франко Фест», які вирішили упродовж десяти днів створити масштабний і різножанровий мистецький рух.
Вхід на всі заходи фестивалю – безкоштовний!

На фестивалі «Франко.Місія» виступлять:
Nino Katamadzе & Insight (Грузія), Олег Скрипка та Лє Ґранд Оркестр, Кому Вниз,Тарас Чубай та Плач Єремії , Тhe Lemon Bucket Orkestra (Канада), KATYA CHILLY GROUP, Ryan Socash Duet (США-Польща), Крихітка, Berlinska Dróha (Німеччина), Kozak System, KALO CHAVO (Сербія), Місько Барбара & Josef Ostřansky (Україна – Чехія), ДримбаДаДзиґа, The Washing Machine (Польща), Калєкція, AtmAsfera, The Stylacja (Польща), ShockolaD, Corna Kruswa (Німеччина), Rock-H, Marinita & Agabeyli Brothers (Україна-Азербайджан), ГИЧ оркестр, дитяча студія Петрос, Zapaska, Miąższ (Польща), Абу-Касимові Капці, Рутенія, Andrew Kokhan Blues Band, Kofei.IN , The Mandry, Vinipuz Mob, КораЛЛі, Джалапіта, DrumТиАтр, Фіолет, Один в каное, Bandurband, Триста8ісім, Патриція, Kind of Zero feat Марвінок, Funk Masters та ще багато інших проектів.

Потужною буде літературна та мистецька програма, яким фестиваль приділяє особливу увагу.

Серед письменників-учасників найрізноманітніших проектів будуть Оксана Забужко, Олег Лишега, Василь Голобородько, Василь Герасим’юк, Віктор Неборак, Галина Пагутяк, Володимир Лис, Юрій Прохасько,Євген Михеда, Олена Герасим’юк, Тарас Прохасько, Володимир Єшкілєв, Юрій Винничук, Василь Карп’юк, Лесь Белей, Галина Крук, Юрій Іздрик, Маріанна Кіяновська, Катерина Калитко, Ігор Павлюк, Григорій Семенчук, Юрій Завадський, Мар’яна Савка, Катерина Оніщук та інші.

Перфоманси, гепенінги, land-art об’єкти будуть творити кілька десятків митців з різних міст України та з-за кордону. Зокрема: Юрій Єрмоленко, Олександр Нікітюк, Роберт Саллер, Стас Туріна, Юрій Білей, Павло Ковач (junior), Данило Ковач, Анатолій Татаренко, Антон Варга, Ярослав Футимський, Сергій Радкевич, Андрій Хір, Karol Rębisz, Nordyk, та Kamil R. Filipowski. Куратором візуальної частини фестивалю буде знаний митець, фіксатор дійсності, арт-директор галереї «Дзиґа» Влодко Кауфман.

Об’єднання «Fort.Missia» та «Франко Фесту»

Два фестивалі, Франко-фест та Форт.Міссія, вирішили об’єднати свої зусилля.
Розпочне спільну акцію 19-21 липня фестиваль Fort.Misia в околицях села Поповичі, а далі ми запросимо учасників, публіку з фортів та ту, яка захоче долучитися по дорозі, чотири наступні дні мандрувати разом із нами з мистецькими акціями по місцях, що лежатимуть на шляху до Нагуєвичів, щоб 26-28 липня завершити спільну акцію Франко-фестом.

Молоді амбітні фестивалі, організовані молодими людьми з якнайширшими культурними інтересами. Обидва фестивалі вже встигли заявити про себе як відкриті і налаштовані на різні культурні сфери та середовища. Обидва стали мультижанровими, об’єднані намаганням працювати з сучасною музикою, театром, літературою, візуальним мистецтвом.
читати весь текст

Обидва заледве чи можна охарактеризувати як «молодіжні», вони скоріше мислять себе як відкриті території для чогось нового, аніж снобістськи орієнтовані на легко прогнозовані та наперед визначені «смаки» старшої чи (насправді не менш снобістської) публіки молодшої генерації.
Мета обидвох фестивалів була і залишається однаковою – популяризація мистецтва і культурне співробітництво. То чому не почати із себе і не зробити щось разом? Щоб однакова мета стала спільною.

Зробити разом щось для того, щоб показати потужність української культури, коли митці та організатори здатні об’єднуватися і проводити спільні пошуки нової естетичної якості.

Бо що таке культура, як не діалог і не спільна справа, яка робиться на свій страх і ризик, без будь-яких очікуваннь, без наперед прорахованої реакції, справа, яка робиться чесно. Кожне мистецтво – це питання без заготованої відповіді.

Час і простір в мистецтві мають власні закони, відмінні від буденних. Кілька просторів може існувати водночас і кілька часів відбуватися в одному місці. Можна бути в кількох місцях водночас. І два доданки цілком можуть становити одиницю; можуть об’єднуватись і не зливатись в одне.

Не впевнений, чи хотів би надто застановлятися над питанням, як сам Франко ставився до Першої світової. Багато українців, серед них і Франко, покладали великі надії на Першу велику війну, сподіваючись, що вона запустить механізми становлення і визволення народу. Натомість вона відкрила (але не викликала) століття масакр, 20-те століття. Що тут скажеш?..

Великі мрії невіддільні від великих ілюзій. Взаємна ця єдність не раз дивуватиме і згірчуватиме нас – зрештою ще й останніми роками. Чи можуть помилятися мрійники та візіонери? Китайці казали: у великого дерева – велика тінь. Навколо яскравої індивідуальності завжди багато руху, відгуків, розбурханих думок, захоплених і ненависних поглядів, але також і багато пліток, чуток, домислів.

Залишається знизати плечима і продовжувати вірити у те, що робиш – в облагороджуючу, очищуючу та гуманізуючу силу мистецтва. У те, що воно може й не здатне, як казав Вістан Оден про поезію, нічого змінити, але здатне врятувати.

Врешті, що таке форт? Оборонна споруда. У нашому випадку – оборона мистецтва і літератури від їхніх ворогів. Хто скаже, що Нагуєвичі – не форт, який слід захищати, не плацдарм? Хіба Франко, принаймні для галичан, – не наше все?

Оновити, відновити, зробити наново, зробити новим. Захищати ми будемо від-роджуючи, даючи нове життя, поглядом новичка ми заново хочемо глянути на те, до чого звикли, на те, що стало загальним місцем, locus communis. Наново побачити Франка, виходячи із вже дуже давньої максими Езри Паунда – make it new.
Це It у сентенції є старим, бо що може бути старшим за це? Колись слова були звільнені від синтаксису, ноти від традиційної гармонії і колір та лінії від перспективи. Драматичні твори стали музичними і музика стала візуальною, і тексти стали скульптурні.

Франко врешті повернувся до того, з чого починав і що було найважливішим для нього, тяжко відпрацювавши своє життя, втомлений трудами і днями, щоб випередити свій час творами останніх кількох років життя (що б не говорили про те літературознавці). Тепер ми озираємося назад, щоб поглянути вперед.

Юрій Кучерявий

Місце та час проведення:

– оборонні форти Першої Світової війни в с. Поповичі неподалік Шегині на кордоні України та Польщі (19 – 21 липня);

– мандрівка фестивалю від Поповичів до Нагуєвичів (22 – 25 липня): м. Судова Вишня, с. Вишня (палац Фредра-Шептицьких), м. Самбір, м. Добромиль, м. Дрогобич

– с. Нагуєвичі, 10 км від Дрогобича (26 – 28 липня);

Довідка:

«Fort.Missia» – легендарний фестиваль, який проходить на унікальних оборонних фортах Першої світової війни на кордоні між Україною і Польщею у с. Поповичі неподалік від с. Шегині. Це ексклюзивна територія – сюди можна потрапити тільки раз на рік і тільки на фестиваль. www.fortmissia.com

«Франко Фест» – найбільш успішний молодий український фестиваль 2012 року, який з першого разу зібрав 30 тис. людей у селі Нагуєвичі, де народився Іван Франко. Кожен гурт, який виступає на фестивалі, спеціально готує пісню на вірші Івана Франка та презентує її в Україні. www.frankofest.org.ua

Презентація серії перекладної поезії у книгарні Є

Видавництво Крок представляє серію перекладної поезії: «Жовтоока» Раґнара Стрьомберґа (Швеція), «Tusitala» Селіни Тусітали Марш (Нова Зеландія), «Від Гаваїв до Аотеароа» Альберта Вендта (Нова Зеландія) та «Фосфоресцентні канарки» Енріка Казасеса (Каталонія)

Василь Махно і видавництво «Крок» презентують книжку «Я хочу бути джазом і рок-н-ролом…» з гуртом Nameless у Коза Барі

19 травня 2013 року о 19:00 у Коза Барі Василь Махно і видавництво «Крок» презентують нову книжку «Я хочу бути джазом і рок-н-ролом. Вибрані вірші про Тернопіль і Нью Йорк» 2013 року разом із гуртом Nameless (Тернопіль, Україна).

Перша книжка серії української поезії видавницва «Крок» представляє вибрані вірші про Тернопіль і Нью Йорк відомого українського поета Василя Махна. Книжка складається з двох частин: «Джаз» і «Рок-н-рол». Вірші в різний спосіб пов’язані з географічними пунктами, котрі відіграла в поетовій долі важливу роль. Цей том, як і всі наступні книжки серії, містить коротке інтерв’ю з поетом, зумисне спроектоване для цього видання.

поезія — мабуть перейде в слова і зникне в провінції
від постійного пошуку сенсу життя і провізії
де все сходить з рук
бліді поетески помалу спиваються
співають пісень — акушерством займаються
і блядством — як вислід душевних мук
Василь Махно

…Юрій Завадський: Найголовніше: сьогодні стиль Вашого поетичного письма впізнається відразу; чи можете розповісти про власне бачення поетики та принципів побудови свого поетичного тексту?
Василь Махно: Я прихильник деталей, я урбаніст, мої поетичні деталі виринають з пам’яті місця, а самі ці місця розпорошені у багатьох сферах від Тернополя і Нью-Йорка до метафізики. На сьогодні я вже бачу свої пагорби та долини, якими мені довелося перейти, щоби пружність поетики та форми не переставали взаємодіяти поміж собою, якимось чином впливаючи на естетику та емоцію вірша. Мої принципи доволі стихійні, якщо говорити про побудову вірша, вони не однозначні й не визначені раз і назавжди. Формально моя внутрішня боротьба поміж верлібром та римованим віршем так і не вирішена; тематично — Нью-Йорк як текст мною до кінця не дописаний, ніяких принципів написання вірша я не маю, бо схильний мислити, що цей словесний вибух твориться з конкретики та метафізики, а тому якомусь аналізові важко піддається…

KrokBooks.com: Продаж книг

Книги видавництва «Крок» можна придбати:
– в магазинах Книгарні Є,
– книгарні Смолоскип у Києві на Межигірській
– книгарні Ярослав Мудрий у Тернополі на Руській,
– мережі книгарень Дім книги.

Також всі книги можна замовити безпосередньо у видавництві згідно прайс-листа та каталога. Доставка може бути здійснена накладеним платежем УкрПоштою з включенням вартості пересилання, а також перевізниками Нова Пошта чи Нічний експрес коштом замовника.

Просимо контактувати з нами в такий спосіб:
телефоном +38 0352 248436 (Пн-Пт, 8:00 – 16:00)
електронною поштою info@krokbooks.com
особисто вул. Гайова, 56, Тернопіль (Пн-Пт, 8:00 – 16:00)
сторінка http://krokbooks.com

Будемо раді з Вами познайомитися!