Ilona Witkowska, z książki ‘Spendida realta’ / Ілона Вітковська, з книжки ‘Spendida realta’

малі балконні виконавці сумних хітів

ми не знаємо яким чином сьогодні блищати адже
простота є надзвичайно важливою.

ще тліє вогнище, але те, що говорю, вже було.

*

в коло співаємо ту саму пісеньку

ми усвідомили, що стоїмо з відкритими ротами.
за пів року усвідомили, що так стоїмо.

існує якась межа порожнечі, така доза,
більше якої вже ні, вже навіть ніщо.

*

свято

дивимося на машину для виготовлення цукрової вати.
невідомо, що робити з другою рукою. втечі немає.

чоловік, що робить вату, порізав пальця,
а діти думають, що це малинова.

*

розкіш

пані в хутрі. виглядає як горобець.
як самі лиш пір’їни, без птаха, збиті в кульку.

підскакують в клітці, не усвідомлюючи відсутності.

© Ilona Witkowska, text
© Юрій Завадський, переклад

Напишіть відгук