ЗАПЛУТАВСЯ В…

Не йняв віри в руйнування храму
та прикрощі перероджень,
а писав попри спокусу не писати,
а ні?

Обрав собі курс на самість і фраґменти,
на крики, дощі, оксид алюмінію, хром.
Я не вмів співати.

Пече тонка ріка, через когось
стаєш прикрий, через іншого –
гірший.

У руці: полива на камені,
працювати: знаходити себе між людей,
кажучи: оце я, другий ряд, третій зліва,
а ні?

Відмовився від багатьох переваг і комфортів,
коліс і буттів, кому залишив
перейняті віри, метали та богородиці?

Нагромадження гіркоти на кінці язика,
зіскочив на ці камені, що, як люди,
без потреби.

Напишіть відгук