Вулиця безіменна, як жарівка сорок ват,
для мене пряма, часом ні.

Прикро, коли скло надтріснуте,
для вас, без ніг і голів.

Автобус, налитий мастилом по шиби,
котрого нема як утилізувати.

Вона собі прикурює потаємно
за гаражем тонку цигарку.

Ця вулиця непомітна, монотонна реклама
побутової хімії.