Anne Waldman – Revolution / Ен Вальдман – Революція

Anne_Waldman, 1988

Жахне літо на обрії що його споглядаю
з вікна що виходить на вулиці
Ось де все має статися де кожен собі
тиняється, зазирає аж ген у відкриті
неодинокі серця щоб відкрити вогонь
на всіх вулицях
         як на вулицях про які ти читаєш щодня
які є мережею що нею мандруємо в центр
які є енергією що наповнює життя
і розпирає радістю всі екрани
                Більш я не можу сидіти на місці!
 
Хочу туди де не почуватимусь так погано
Забирайтеся з цього маленького острова допоки цілі мости
(моє серце – теж болюча штука)
Ні я хочу сидіти й дивитися кіна
а потім йти спати, собі в голові
Хтось гупає по ній тяжченною палицею наче ворог
саме той хто повинен змінити лице на впізнаване
потім зникає поза вікном поза пістолетом
Наче самотній герой що пробирається центральною вулицею
кричить Де ти? Просто хочу знати
всіх ангелів смерті під американським небом!
 
Ледве можу розгледіти всі будинки що зачорнюють небо
доки воно не стає бурею з пляшок
потім блакитніє на мить допоки дихаєш
і ти розумієш що досі наче живий і жити хотів би
але опинився б деінде можливо десь в Африці
Почни все спочатку коли все темнішає надовкіл
і світ прямує туди куди й повинен
За переможця стає хтось кого ми бачимо в своєму спільному минулому
хто знову перевертається у могилі
 
                Це так важливо коли хтось помирає а ти стаєш на його місце
                і ніколи більш не втрачаєш ані хвилини

© Юрій Завадський, адаптація, 2011

Revolution

Spooky summer on the horizon I’m gazing at
from my window into the streets
That’s where it’s going to be where everyone is
walking around, looking around out in the open
suspecting each other’s heart to open fire
all over the streets
          like streets you read about every day
who are the network we travel through on the way to the center
which is energy filling life
and bursting with joy all over the screen
              I can’t sit still any longer!
 
I want to go where I’m not feeling so bad
Get off this little island before the bridges break
(my heart is a sore thing too)
No I want to sit in the middle watching movies
then go to bed in my head
Someone is banging on it with a heavy stick like the enemy
who is he going to be turns into a face you can’t recognize
then vanishes behind a window behind a gun
Like the lonely hero stalking the main street
cries out Where are you? I just want to know
all the angles of death possible under the American sky!
 
I can hardly see for all the buildings polluting the sky
until it changes into a barrage of bottles
then clears up for a second while you breathe
and you realize you’e still as alive as ever and want to be
but would like to be somewhere else perhaps Africa
Start all over again as the race gets darker and darker
and the world goes on the way I always thought it would
For the winner is someone we recognize out of our collective past
which is turning over again in the grave
 
         It is so important when one dies you replace her
         and never waste a minute

Anne Waldman, “Revolution” from Helping the Dreamer: Selected Poems, 1966-1988.

© Anne Waldman

Напишіть відгук